У спідниці та з російською газетою: чому донеччани хочуть передати Святогірську Лавру до ПЦУ

Семаковська Тетяна 18:04, 27 Вересня 2023
Святогірська Лавра під МП/ Ілюстрація «Бахмут.IN.UA»

Активіст та військовий з Донеччини Віталій Овчеренко ініціював процес звернення від громади Донеччини до президента і Верховної Ради з проханням передати до ПЦУ Святогірську Лавру. Храм досі підпорядковується Московському патріархату.

Редакція «Бахмут.IN.UA» поспілкувалася з Віталієм та дізналася деталі звернення.

Святогірська Лавра досі під московським патріархатом

24 вересня Віталій Овчаренко опублікував пост із закликом передати під керування до ПЦУ (ред. православна українська церква) Святогірську Лавру. У зверненні активіст також наголосив, що її потрібно націоналізувати, втім під час розмови додав, що це неточність формулювання, бо церква й так знаходиться у володінні держави.

Ініціативна група вже подала звернення до ОВА Донеччини, відповідь вже отримали, наголошує Віталій Овчаренко, однак вона не є позитивною. Остаточного рішення ще немає, в ОВА запевнили, що працюють над питанням.

Святогірська Лавра — це давній центр сили, пропаганди Московського патріархату й “русского мира”. Там роздавали російські газети про царя-батюшку. Якщо ми її не переведемо до ПЦУ, то цей центр російської мови буде діяти й надалі. Вся українська спільнота Донеччини підтримує перехід Лаври до ПЦУ, навіть, та, яка опиналася в окупації. Я не знаю, що ще повинно відбутися, аби українська держава передала Лавру до ПЦУ.

Віталій Овчаренко // донеччанин

Чим “відома” Святогірська Лавра

Святогірська Лавра/ з відкритих джерел

Свято-Успенська Святогірська лавра УПЦ МП має скандальну репутацію, яка тягнеться від початку війни в Україні, з 2014 року. Під час проросійських виступів в Україні весною 2014 тут помічали терористів пов’язаних з росією. Ексватажок «ДНР» Ігор Гіркін заявляв про нібито участь ченців Свято-Успенської Святогірської Лаври в конфлікті на Донбасі. Разом з тим, храм у 2014 році став прихистком для біженців.

У 2018 році Герой України генерал-майор ЗСУ Ігор Гордійчук розповів, що, Святогірській лаврі переховували зброю й проросійських бойовиків. Згодом, у 2020 році у лаврі пройшов форум «Люди миру», який організували за підтримки рф, захід підтримав державник зрадник Віктор Медведчук.

Крім того, самі віряни, які відвідували храми Московського Патріархату відзначали про пропаганду.

Бахмутянка Анжеліка Бороздіна відвідувала один із храмів в Бахмуті, який підпорядковувався московському патріархату. Пані Анжеліка згадує, що в церкві священник не згадував, хто конкретно напав на Україну в 2014 році, а замість виборів президента просив, щоб віряни прийшли привітати його з Днем народження. Після цих подій пані Анжеліна почала відвідувати храм ПЦУ.

Як потрібно трансформувати Лавру?

Жінка з неприкритою головою або у джинсах – табу для МП/ з відкритих джерел

На думку співрозмовника, у Святогірської Лаври є майбутнє, якщо вона все ж перейде під керування української церкви. Перше, що потрібно прибрати – це роздачу російської преси та пропаганду рф у звичайних проповідях священників.

Також необхідно дозволити жінкам заходити в храм у звичайному одязі.

Віталій Овчаренко додає, що у Святогірську Лавру жінкам не дозволяють заходити без прикритої голови чи у штанах.

Коли жінок змушують заходити до церкви у спідниці — це вже перебір, на мій погляд.

Віталій Овчаренко // донеччанин

Крім того, охороняти храм мають не донські козаки, а українські мілітарні організації, або звичайна охорона, вважає Овчаренко.

Й останній крок — прибрати російські ікони, які стоять у Святогірській Лаврі, резюмує активіст.

Нагадаємо, що активіст Павло Островський розповів про перейменування вулиць, які пов’язані з російськими діячами. В Бахмуті наразі до процесу перейменування міськрада ще не готова – детальніше про це ми писали за посиланням.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи можуть спадкоємці отримати компенсацію за зруйноване житло: пояснення юристів

Семаковська Тетяна 14:00, 7 Листопада 2026
Гроші / фото НБУ

Українці, які успадкували пошкоджене або знищене внаслідок війни житло, можуть претендувати на компенсацію, навіть якщо нерухомість досі оформлена на померлого власника. Таке право мають і спадкоємці людей, які померли після руйнування житла, не встигнувши звернутися по допомогу. Однак для отримання компенсації необхідно підтвердити спадкові права.

Хто може отримати компенсацію замість померлого власника, як оформити спадщину та що робити, якщо шестимісячний строк її прийняття минув, пояснили фахівці “Юридичного порадника для ВПО”.

Хто може отримати компенсацію за зруйноване житло після смерті власника

Відповідно до Закону України № 2923-IX, право на компенсацію за пошкоджене або знищене житло мають, зокрема, спадкоємці власників нерухомості. Право на компенсацію може переходити у спадщину й у випадках, коли житловий сертифікат уже видали.

Водночас самого факту спорідненості з померлим власником недостатньо. Проживання в будинку, реєстрація місця проживання, оплата комунальних послуг або проведення ремонту не підтверджують право власності. Щоб претендувати на компенсацію, необхідно мати право на спадкування та прийняти спадщину.

Якщо померлий залишив заповіт, спадкування відбувається з урахуванням його змісту. За відсутності заповіту майно успадковують за законом у встановленій черговості.

До першої черги спадкоємців належать:

  • діти померлого;
  • чоловік або дружина, які пережили спадкодавця;
  • батьки померлого.

При цьому окремі категорії спадкоємців, зокрема неповнолітні діти, можуть мати право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо житло перебувало у спільній власності подружжя, частка того з подружжя, хто залишився живим, не входить до складу спадщини.

Як оформити спадщину на пошкоджене або знищене житло

Перший крок, це звернутися до нотаріуса. Для оформлення спадкових прав потрібно підготувати:

  • паспорт;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
  • свідоцтво про смерть власника;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки;
  • заповіт, якщо він є;
  • документи на нерухомість.

Нотаріус перевірить наявність заповіту та спадкової справи. Якщо її ще не відкрили, за потреби зробить це. За загальним правилом спадщина відкривається за останнім місцем проживання померлого. Якщо воно невідоме — за місцезнаходженням нерухомості. Для територій активних бойових дій та окупації, а також територій, де органи влади не здійснюють повноважень у повному обсязі, передбачені особливості оформлення спадщини.

У таких випадках заяву можна подати нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Якщо спадкова справа залишилася на відповідній території, варто уточнити можливість її продовження на підконтрольній Україні території.

Скільки часу є на прийняття спадщини

За загальним правилом, спадкоємець має шість місяців із дня смерті власника, щоб подати заяву про прийняття спадщини. Ця вимога стосується, зокрема, спадкоємців, які не проживали постійно разом із померлим.

Якщо людина постійно проживала зі спадкодавцем на момент його смерті, вона вважається такою, що прийняла спадщину, якщо протягом установленого строку не відмовилася від неї. Однак для подальшого оформлення нерухомості та отримання компенсації все одно потрібно звернутися до нотаріуса.

Що робити, якщо шість місяців минули, а спадщину не оформили

Пропущений час не завжди означає втрату спадкових прав. Як пояснюють у “Юридичному пораднику для ВПО”, можливі дві ситуації. Спадщину прийняли вчасно, але не отримали свідоцтво. Якщо спадкоємець подав заяву у встановлений строк або постійно проживав із померлим, право на спадщину не втрачається через відсутність свідоцтва. Отримати його можна й пізніше.

Водночас факт спільного проживання потрібно підтвердити документально. Якщо необхідних документів немає, може знадобитися звернення до суду. Строк прийняття спадщини справді пропустили. У такому разі законодавство передбачає можливість прийняти спадщину за письмовою згодою спадкоємців, які вже її прийняли.

Інший варіант, це звернутися до суду з проханням визначити додатковий строк. Для цього необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску.

Чи можна отримати компенсацію, якщо житло зруйнували до оформлення спадщини

Так, але порядок дій залежить від того, коли помер власник, до чи після пошкодження або знищення нерухомості. Якщо власник помер до обстрілу, спадкоємцю потрібно підтвердити прийняття спадщини та права, які до нього перейшли. Прийнята спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття. Тому оформлення свідоцтва або державна реєстрація права власності після дати пошкодження житла самі собою не позбавляють права на компенсацію.

Якщо житло знищили за життя власника, а згодом він помер, до складу спадщини може входити право на отримання компенсації. Закон № 2923-IX передбачає оформлення свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомості. Для підтвердження відповідного права спадкоємець або нотаріус, який відкрив спадкову справу, може звернутися до компенсаційної комісії із запитом про наявність у померлого правових підстав для отримання компенсації.

За законом комісія має надати відповідне рішення протягом 30 календарних днів із моменту отримання запиту. Юристи радять обов’язково повідомити нотаріусу дату смерті власника, дату пошкодження чи знищення житла, а також інформацію про те, чи була компенсація вже призначена.

Від цих обставин залежить порядок оформлення спадкових прав і перелік необхідних документів. Таким чином, смерть власника житла не означає автоматичної втрати права на компенсацію. Проте спадкоємцям потрібно належним чином оформити свої права, а в окремих випадках, додатково підтвердити їх через нотаріуса або суд.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як відбудовували залізничний вокзал Бахмут II у 1950-х роках

Семаковська Тетяна 12:00, 7 Листопада 2026
Бахмутський вокзал / фото покращене ШІ

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як росіяни окупували українську церкву

Віра і зараз має великий вплив на політику і суспільну свідомість, а раніше вона повністю поглинала людське життя. Залежність української церкві від московії формувалася доволі […]

Яким був Донецьк 2014 року: історія точки повернення Сергія Косяка

У 2014 році доля українського Донецька різко обернулася на 180°. Місто, яке раніше стрімко розвивалося захопили росіяни, до них доєдналися такі самі прихильники “русского мира”. […]

БАХМУТ 14 3 cef4e

Чи є майбутнє у церкви УПЦ МП в деокупованому Бахмуті?

Московський патріархат вперто намагався підпорядкувати під себе українську церкву. Однак, повномасштабна війна змусила трансформуватися чимало релігійних громад в Україні. Десятки парафій перейшли від московського патріархату […]