Активіст та військовий з Донеччини Віталій Овчеренко ініціював процес звернення від громади Донеччини до президента і Верховної Ради з проханням передати до ПЦУ Святогірську Лавру. Храм досі підпорядковується Московському патріархату.

Редакція «Бахмут.IN.UA» поспілкувалася з Віталієм та дізналася деталі звернення.

Святогірська Лавра досі під московським патріархатом

24 вересня Віталій Овчаренко опублікував пост із закликом передати під керування до ПЦУ (ред. православна українська церква) Святогірську Лавру. У зверненні активіст також наголосив, що її потрібно націоналізувати, втім під час розмови додав, що це неточність формулювання, бо церква й так знаходиться у володінні держави.

Ініціативна група вже подала звернення до ОВА Донеччини, відповідь вже отримали, наголошує Віталій Овчаренко, однак вона не є позитивною. Остаточного рішення ще немає, в ОВА запевнили, що працюють над питанням.

Чим “відома” Святогірська Лавра

Свято-Успенська Святогірська лавра УПЦ МП має скандальну репутацію, яка тягнеться від початку війни в Україні, з 2014 року. Під час проросійських виступів в Україні весною 2014 тут помічали терористів пов’язаних з росією. Ексватажок «ДНР» Ігор Гіркін заявляв про нібито участь ченців Свято-Успенської Святогірської Лаври в конфлікті на Донбасі. Разом з тим, храм у 2014 році став прихистком для біженців.

У 2018 році Герой України генерал-майор ЗСУ Ігор Гордійчук розповів, що, Святогірській лаврі переховували зброю й проросійських бойовиків. Згодом, у 2020 році у лаврі пройшов форум «Люди миру», який організували за підтримки рф, захід підтримав державник зрадник Віктор Медведчук.

Крім того, самі віряни, які відвідували храми Московського Патріархату відзначали про пропаганду.

Бахмутянка Анжеліка Бороздіна відвідувала один із храмів в Бахмуті, який підпорядковувався московському патріархату. Пані Анжеліка згадує, що в церкві священник не згадував, хто конкретно напав на Україну в 2014 році, а замість виборів президента просив, щоб віряни прийшли привітати його з Днем народження. Після цих подій пані Анжеліна почала відвідувати храм ПЦУ.

Як потрібно трансформувати Лавру?

На думку співрозмовника, у Святогірської Лаври є майбутнє, якщо вона все ж перейде під керування української церкви. Перше, що потрібно прибрати – це роздачу російської преси та пропаганду рф у звичайних проповідях священників.

Також необхідно дозволити жінкам заходити в храм у звичайному одязі.

Віталій Овчаренко додає, що у Святогірську Лавру жінкам не дозволяють заходити без прикритої голови чи у штанах.

Крім того, охороняти храм мають не донські козаки, а українські мілітарні організації, або звичайна охорона, вважає Овчаренко.

Й останній крок — прибрати російські ікони, які стоять у Святогірській Лаврі, резюмує активіст.

Нагадаємо, що активіст Павло Островський розповів про перейменування вулиць, які пов’язані з російськими діячами. В Бахмуті наразі до процесу перейменування міськрада ще не готова – детальніше про це ми писали за посиланням.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

6 липня місто Вишневе, що на Київщині, зазнало масованої ракетної атаки російської армії. Після удару розпочалася потужна детонація вибухонебезпечних предметів. Дев’ятеро людей загинули, десятки дістали поранення, а понад 500 жителів довелося евакуювати. Генеральний штаб ЗСУ заявив про відсутність приналежності об’єкта, де сталася детонація, до сфери управління Збройних сил України. За кілометр від епіцентру вибухів опинилася переселенка з Бахмута Жанна Засядько, яка разом із сусідами чотири години провела в заблокованому підвалі.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з жінкою та дізналася, як саме бахмутянка пережила масштабну трагедію у Вишневому.

Як бахмутянка опинилася у Вишневому

Жанна Засядько виїхала з Бахмута у квітні 2022 року. Спочатку жінка жила у селі Суботці Кіровоградської області, де не мала знайомих чи рідних. Через рік родина переїхала до Врадіївки Миколаївської області. Відсутність роботи змусила дітей Жанни шукати нове місце проживання для працевлаштування. Згодом знайомі порекомендували переїхати до Вишневого. Нове місто повністю влаштовувало родину через наявність транспортного сполучення, магазинів та роботи. Сім’я почала облаштовувати побут на новому місці.

Прожив там декілька років, вранці, 6 липня 2026 року, Жанна прочитала у соціальних мережах попередження про атаку. Після початку ракетного обстрілу мешканці будинку спустилися до підвалу. Коли пролунали повідомлення про дорозвідку, жінка почула незвичайний гул, який постійно наростав.

“Таке враження, що щось як снаряди падають. Вибухи були не дуже сильні, але відчувалися. А потім вже почалося масштабніше. У нас у підвалі дуже багато дітей було. Вони почали кричати, тому що хвилею дім почало колихати, на нас сипався пил, штукатурка. Таке враження було, що нас зараз просто привалить у тому підвалі“, — згадує героїня.

Від вибухової хвилі двері підвалу деформувалися та заклинили. Мешканці залишалися заблокованими всередині протягом чотирьох годин, поки на вулиці тривала детонація. Коли звуки вибухів почали стихати, а в приміщенні стало нічим дихати, людям довелося самостійно вибивати двері.

Наслідки детонації для житлового сектору

Будинок переселенки розташований орієнтовно за кілометр від населеного пункту. Евакуація в їхньому житловому комплексі не проводилася, адже її організували безпосередньо в самому Вишневому.

Оселя бахмутянки залишилася цілою, адже вона не зачиняла вікна, що дозволило вибуховим хвилям проходити бьез перешкод. Мешканці будинку, які залишили вікна на режимі провітрювання або просто зачиняли, зазнали матеріальних збитків.

“Сусіди зверху розповіли, що у кого були на провітрювання відкриті вікна, то погнуло, повиривало фурнітуру. Навіть пластикові гачки на шторах, які створювалися загнутими, просто випрямилися вибуховою хвилею в інший бік“, — описує наслідки бахмутянка.

Допомога постраждалим

Матеріальну компенсацію за пошкодження Жанні не пропонували, оскільки її житло вціліло. Психологічної підтримки постраждалим мешканцям комплексу також не надавали. Бахмутянка додає, що її родина отримує лише стандартні соціальні виплати. Цих коштів не вистачає на покриття витрат на оренду нерухомості, тому діти змушені багато працювати.

За словами Жанни Засядько, після подій 6 липня серед мешканців зберігається високий рівень тривожності. Частина людей почала щовечора виїжджати з дітьми до безпечніших укриттів, навіть за відсутності сигналу повітряної тривоги.

Сама пані Жанна рятується від панічних атак медикаментами та знаходить розраду в роботі.

“Я дуже панікую. У мене серце колихає, тіло труситься, на ліках сиджу. Збираюся з силами, бо не розумієш, що тебе очікує і як жити далі. Я тут у сусідів три години на день наглядаю маленьку дитинку. Вона надихає. Наче друге життя відкривається, бо ти повністю вкладаєшся в цю дитину“, — ділиться у розмові з нами жінка.

Що відомо про детонацію у Вишневому

Нагадаємо, що в ніч проти 6 липня Вишневе зазнало масованої атаки російської армії, яка спричинила вторинну детонацію на території складських приміщень. Як повідомили в ДСНС, руйнувань зазнав приватний житловий сектор, пошкоджені також об’єкти бізнесу, адміністративні та виробничі будівлі

Крім того, внаслідок трагедії загинули семеро осіб, ще 26 отримали поранення, а через загрозу подальших вибухів та масштабну пожежу із небезпечної зони евакуювали 600 людей.

Читайте також:

Як любов до української мови привела до роботи у видавництві та поетичної спільноти: історія Анастасії Саржевської з Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Поліцейські спільно з волонтерами провели евакуацію мешканців Дружківки. Загалом з міста вивезли шістьох людей з домашніми тваринами. Серед евакуйованих — люди старшого віку та маломобільна жінка.

Про це повідомили у відділі комунікації поліції Донецької області.

Евакуація із Дружківки

У місті Дружківка, яке перебуває в зоні бойових дій, провели евакуацію місцевих жителів. Поліцейські спільно з волонтерами вивезли шістьох місцевих жителів разом з тваринами.

Самотню літню жінку вивезли з приватного сектора Дружківки. Раніше їй пропонували евакуацію, але вона відмовлялася. Посилення обстрілів змусило жінку змінити думку.

Наступною точкою маршруту став багатоквартирний будинок, який зазнав суттєвих руйнувань. Мешканці виїжджали цілими родинами. Загалом звідти вивезли чотирьох людей з їхніми домашніми улюбленцями — котами, собаками, хом’якам і папугами.

Усіх евакуйованих доставили до транзитного пункту для надання першої допомоги та подальшого розселення.

Найскладнішим етапом місії став порятунок маломобільної жінки, яка мешкала на п’ятому поверсі. Поліцейські спустили її на ношах і доставили у Краматорськ, де на неї чекав спеціалізований транспорт. На ньому жінку доправили у профільний медичний заклад.

Нагадаємо, що минулого тижня поліцейські евакуювали з віддаленого району Дружківки дві родини з дітьми. Виходити з міста довелося пішки через ризик атаки дронів.

Читайте також:

• У Дружківці авіабомба зруйнувала приватний будинок: троє людей загинули
• У зонах примусової евакуації на Донеччині залишаються понад 200 дітей
• У Краматорську під час російської атаки поранені двоє дітей: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!