Активіст та військовий з Донеччини Віталій Овчеренко ініціював процес звернення від громади Донеччини до президента і Верховної Ради з проханням передати до ПЦУ Святогірську Лавру. Храм досі підпорядковується Московському патріархату.

Редакція «Бахмут.IN.UA» поспілкувалася з Віталієм та дізналася деталі звернення.

Святогірська Лавра досі під московським патріархатом

24 вересня Віталій Овчаренко опублікував пост із закликом передати під керування до ПЦУ (ред. православна українська церква) Святогірську Лавру. У зверненні активіст також наголосив, що її потрібно націоналізувати, втім під час розмови додав, що це неточність формулювання, бо церква й так знаходиться у володінні держави.

Ініціативна група вже подала звернення до ОВА Донеччини, відповідь вже отримали, наголошує Віталій Овчаренко, однак вона не є позитивною. Остаточного рішення ще немає, в ОВА запевнили, що працюють над питанням.

Чим “відома” Святогірська Лавра

Свято-Успенська Святогірська лавра УПЦ МП має скандальну репутацію, яка тягнеться від початку війни в Україні, з 2014 року. Під час проросійських виступів в Україні весною 2014 тут помічали терористів пов’язаних з росією. Ексватажок «ДНР» Ігор Гіркін заявляв про нібито участь ченців Свято-Успенської Святогірської Лаври в конфлікті на Донбасі. Разом з тим, храм у 2014 році став прихистком для біженців.

У 2018 році Герой України генерал-майор ЗСУ Ігор Гордійчук розповів, що, Святогірській лаврі переховували зброю й проросійських бойовиків. Згодом, у 2020 році у лаврі пройшов форум «Люди миру», який організували за підтримки рф, захід підтримав державник зрадник Віктор Медведчук.

Крім того, самі віряни, які відвідували храми Московського Патріархату відзначали про пропаганду.

Бахмутянка Анжеліка Бороздіна відвідувала один із храмів в Бахмуті, який підпорядковувався московському патріархату. Пані Анжеліка згадує, що в церкві священник не згадував, хто конкретно напав на Україну в 2014 році, а замість виборів президента просив, щоб віряни прийшли привітати його з Днем народження. Після цих подій пані Анжеліна почала відвідувати храм ПЦУ.

Як потрібно трансформувати Лавру?

На думку співрозмовника, у Святогірської Лаври є майбутнє, якщо вона все ж перейде під керування української церкви. Перше, що потрібно прибрати – це роздачу російської преси та пропаганду рф у звичайних проповідях священників.

Також необхідно дозволити жінкам заходити в храм у звичайному одязі.

Віталій Овчаренко додає, що у Святогірську Лавру жінкам не дозволяють заходити без прикритої голови чи у штанах.

Крім того, охороняти храм мають не донські козаки, а українські мілітарні організації, або звичайна охорона, вважає Овчаренко.

Й останній крок — прибрати російські ікони, які стоять у Святогірській Лаврі, резюмує активіст.

Нагадаємо, що активіст Павло Островський розповів про перейменування вулиць, які пов’язані з російськими діячами. В Бахмуті наразі до процесу перейменування міськрада ще не готова – детальніше про це ми писали за посиланням.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!