29 листопада у місті Кропивницький відбудеться перша зустріч у межах програми підтримки для родин загиблих. Ця програма діятиме на постійній основі. Тож, осіб, яким потрібна допомога, запрошують приєднатися.
Про старт роботи програми повідомляє Освітньо-культурний простір “Гончаренко центр”.
Підтримка родин загиблих
“Гончаренко центр” запрошує на зустріч родини загиблих. Група починає працювати з кінця листопада, вона на постійній основі діятиме у місті Кропивницький. Перша зустріч відбудеться у середу 29 листопада і почнеться о 18:30.
Українців запрошують реєструватися та приходити, аби дізнатися про особливості проведення зустрічей та їх важливість для вас особисто, для ваших рідних, друзів чи знайомих. Ведучою групи буде практична медична психологиня Ганна Колєва.
Після першої ознайомчої зустрічі всі бажаючі зможуть записатися у групу, кожна з яких складатиметься максимум з десяти осіб. Кожна група пройде свою серію занять за відповідною програмою. Загалом буде вісім зустрічей, одна на три тижні.
Евакуація родин з речами з Краматорська / фото гуманітарна місія “Проліска”
Ситуація з евакуацією в Донецькій області зазнала певних змін протягом останнього тижня. Збільшення кількості заявок на виїзд становить до 5–30 відсотків порівняно з попереднім періодом. Водночас російська армія змінила тактику обстрілів прифронтових міст, що значно підвищує рівень небезпеки для цивільного населення та евакуаційних бригад.
Про це розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині
Протягом останнього тижня спостерігається певне зростання попиту на евакуацію. Як зазначає Євген Ткачов, йдеться про збільшення на 5-30% від тої кількості заявок, що була минулого тижня.
Щодо географії виїздів, маршрути залишаються переважно незмінними.
“Це те саме, але не їздимо на евакуацію в Миколаївку і Дружківку, поки ремонтується наш броньований автомобіль. Тому вже забираємо людей, котрі вивозять інші в Краматорськ-Слов’янськ. Ну і також заявки, які люди дають самостійно і приходять на точки евакуації в Слов’янську і Краматорську“, — пояснює представник місії.
Серед тих, хто потребує допомоги гуманітарної місії “Проліска”, виділяють кілька основних категорій:
люди похилого віку, які становлять близько 90 відсотків від загальної кількості під час евакуації спеціальним медичним транспортом;
сім’ї, які виїжджають з великою кількістю речей;
різні групи населення, які користуються звичайними автобусними рейсами з мінімальним багажем.
Життя під обстрілами: ситуація у прифронтових містах
Попри постійну загрозу, життя у Краматорську та Слов’янську триває, хоча зміни стають дедалі помітнішими.
“В Краматорську все йде, як завжди. Звісно, видно, що більше стало порожнього житла, збільшилась кількість автівок дешевих, бо люди пересідають або на дешеві автомобілі, більш дорогі виганяють в тил, або просто люди виїжджають. Закриваються магазинчики, це видно, різні сервіси, послуги, менше вибір, менше автівок на дорогах спостерігаємо“, — описує ситуацію Євген Ткачов.
Найбільш небезпечними зонами у Краматорську та Слов’янську є ті, що розташовані найближче до лінії фронту. У Слов’янську це райони, які виходять у бік Лимана, Сіверська та Часового Яру. У Краматорську найбільш ризикованими є частини міста в напрямку Часового Яру та Дружківки. Окрему небезпеку становить селище Малотаранівка, яке розташоване близько до Дружківки і де вже оголошено евакуацію.
Що змушує людей виїжджати
За словами Євгена Ткачова, існує кілька ключових факторів, які стають вирішальними для мешканців прифронтових міст при ухваленні рішення про евакуацію.
“Людей спонукає до виїзду, коли зруйноване житло або дуже сильно пошкоджено. Наступним кроком спонукання буде те, що ті райони, де зникнуть комунальні послуги, газ, електрика, або будуть обмежені. Це буде спонуканням. А так, поки ще одне спонукання для евакуації, це об’явлення деяких районів вулиць в евакуації дітей в примусовий спосіб. Це також людей підганяє“, — констатує представник “Проліски”.
Зміна тактики обстрілів та небезпека для евакуаційних бригад
Близько місяця тому російські війська змінили тактику обстрілів Краматорська та Слов’янська. Тепер бомбардування авіабомбами та застосування реактивних систем залпового вогню відбувається не лише вночі, а й серед білого дня, зокрема о 10:00, 11:00 чи 14:00 годині.
“Тобто коли місто повно людей і кудись прилітають КАБи або активна артилерія“, — підкреслює Ткачов.
Якщо раніше обстріли відбувалися переважно вночі, то зараз вони можуть статися будь-коли. Це змушує людей жити без жодних правил безпеки, оскільки установи, магазини та банки продовжують працювати без обмежень.
Для евакуаційних бригад головним викликом наразі є дронова небезпека. Дорожня інфраструктура стає дедалі небезпечнішою, тому маршрути доводиться постійно змінювати.
“Під час евакуації треба постійно дивитися на небо, користуватися цими чуйками, антидроновими детекторами“, — розповідає представник “Проліски”.
Бригади “Проліски” щодня співпрацюють з військовою адміністрацією та поліцією для прокладання безпечніших шляхів, намагаючись планувати заїзд однією дорогою, а виїзд — іншою. Також виникають ситуації, коли родичі подають заявку на евакуацію, а літні люди, до яких приїжджає бригада, категорично відмовляються виїжджати. Додатковий дискомфорт створюють перебої з роботою навігаторів під час повітряних тривог, проте волонтери використовують офлайн-мапи для орієнтування.
Також евакуаційники стикаються з відмовами на місцях:
“Коли люди надають начебто, бо частіше рідня надає заявки на евакуацію, а самі старенькі, вони евакуйовуватись не хочуть“, — ділиться Ткачов.
Вплив погодних умов на процес евакуації
Попри прогнози синоптиків щодо сильної спеки, поточні погодні умови на Донеччині не створюють додаткових проблем для евакуації. За словами Євгена Ткачова, головну роль відіграє наявність базових умов для життя. Якщо є електрика для роботи холодильників, вода в кранах та доступ до аптек для купівлі необхідних ліків, то сама по собі спека не є критичним фактором для виїзду. Крім того, всі евакуаційні автомобілі та автобуси гуманітарної місії “Проліска” забезпечені запасами питної води для пасажирів. У транзитних центрах також є необхідні запаси води та прохолодні підвальні або напівпідвальні приміщення, де люди можуть сховатися від спеки.
У червні Кабмін ухвалив зміни до постанови про надання житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій. Ці зміни передбачають нові підстави для відмови в наданні ваучера.
Кому відмовлятимуть у житловому ваучері, повідомляє Бахмут IN.UA.
ВПО можуть втратити право на житловий ваучер: причини
4 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №723 “Деякі питання надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території”. Вона передбачає зміни у процедурі надання житлових ваучерів для ВПО.
Зокрема, Кабмін передбачив нові підстави для відмови в наданні ваучера. Загалом їх передбачено три. Переселенцям і переселенкам можуть відмовити у ваучері, якщо:
вони та члени їх сім’ї з 24 лютого 2022 року до дати подання заяви про надання допомоги припинили право власності на об’єкти житлової нерухомості. Тобто, якщо у вас або членів вашої сімʼї було житло, яке ви продали чи подарували, ви втрачаєте право на отримання ваучера;
вони та члени їх сім’ї беруть участь у програмі “єОселя”. Якщо раніше житлові ваучери можна було використати як перший внесок за іпотекою або для її погашення, тепер діятиме пряма заборона на поєднання житлового ваучера з програмою “єОселя”;
вони зареєстрували місце проживання на тимчасово окупованій території після її окупації.
Для підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Донецької області в 17 регіонах та 27 містах України діють 73 гуманітарні штаби, центри або хаби. У цих […]
Всі люди, які повертаються з тимчасово окупованих територій (ТОТ) та рф, можуть отримати допомогу в центрі “Атмосфера” на Сумщині. Установа приймає громадян разом із тваринами. […]
У Донецькій області капітально відремонтують та обладнають центри, що надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. Для цього держава виділить чотири мільйони гривень за умови співфінансування […]
