29 листопада у місті Кропивницький відбудеться перша зустріч у межах програми підтримки для родин загиблих. Ця програма діятиме на постійній основі. Тож, осіб, яким потрібна допомога, запрошують приєднатися.
Про старт роботи програми повідомляє Освітньо-культурний простір “Гончаренко центр”.
Підтримка родин загиблих
“Гончаренко центр” запрошує на зустріч родини загиблих. Група починає працювати з кінця листопада, вона на постійній основі діятиме у місті Кропивницький. Перша зустріч відбудеться у середу 29 листопада і почнеться о 18:30.
Українців запрошують реєструватися та приходити, аби дізнатися про особливості проведення зустрічей та їх важливість для вас особисто, для ваших рідних, друзів чи знайомих. Ведучою групи буде практична медична психологиня Ганна Колєва.
Після першої ознайомчої зустрічі всі бажаючі зможуть записатися у групу, кожна з яких складатиметься максимум з десяти осіб. Кожна група пройде свою серію занять за відповідною програмою. Загалом буде вісім зустрічей, одна на три тижні.
Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.
Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.
Бої за Гришине: що відбувається в селі
За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.
“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.
Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.
Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.
Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.
Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.
Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП
Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:
Крим — 94 особи;
Донецька область — 54
Луганська область — 21;
Київ — 20;
Одеська область — 7.
Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.
Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство
Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).
Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:
576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.
Терміни дії санкцій
Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:
10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
5 років — встановлено для 2 257 осіб;
безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
50 років — отримали 585 осіб;
30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
3 роки — отримали 30 осіб.
Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.
Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів
Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).
Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).
Для підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Донецької області в 17 регіонах та 27 містах України діють 73 гуманітарні штаби, центри або хаби. У цих […]
Всі люди, які повертаються з тимчасово окупованих територій (ТОТ) та рф, можуть отримати допомогу в центрі “Атмосфера” на Сумщині. Установа приймає громадян разом із тваринами. […]
У Донецькій області капітально відремонтують та обладнають центри, що надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. Для цього держава виділить чотири мільйони гривень за умови співфінансування […]
