В 2025 році має запрацювати механізм під назвою субсидія на оренду житла. Це один зі способів підтримати внутрішньо переміщених осіб. Так, ВПО будуть мати можливість оформлювати таку субсидію вже з 29 січня 2025 року. Водночас звернутися за субсидію не зможуть ВПО, які отримують допомогу на проживання у розмірі 2-3 тисячі гривень.

Деталі програми та її умов повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Субсидія на оренду

Субсидія на оренду, відомо що її надаватимуть шляхом компенсації орендодавцю вартості (або частини вартості) оренди житла, яке винаймає переселенець чи переселенка. ВПО зможуть звертатися за такою субсидією починаючи з 29 січня.

Право на субсидію матимуть родини, які витрачають на оренду житла понад 20% своїх сукупних доходів. Наприклад, якщо доходи родини менші ніж 5 840 гривень на одну особу, то субсидія покриватиме вищий відсоток вартості оренди.

Хто зможе брати участь в програмі:

• перемістилися з окупованих або територій бойових дій;
• не мають власного житла на підконтрольній Україні території (житло знищене або непридатне для проживання);
• не є одержувачами допомоги на проживання 2-3 тисяч гривень.

Субсидія на оренду житла призначатиметься на пів року, але не більше 2 термінів підряд, а сам експериментальний проєкт діятиме протягом 2 років.

Отримати субсидію буде можливо виключно за умови оформлення договору оренди між орендарем та орендодавцем. Типовий договір буде доступний для підписання у відділенні та на сайті Пенсійного фонду, а також у ЦНАПах.

Нагадаємо, що попередньо про запуск роботи механізму надання субсидії спершу повідомляли Мінсоцполітики, її анонсували з червня 2024 року.

Читайте також:

• 8 питань від бахмутян про закон №11161: відповідь експерта
• Бахмутяни зможуть подавати документи на компенсацію: у Парламенті проголосували
• Власники квартир в об’єктах культурної спадщини отримають більшу компенсацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Громадськість висловлює занепокоєння. Об’єднання різних сфер в одному відомстві загрожує розмиванням його функцій.

На можливе об’єднання відреагувала Коаліція ветеранських організацій.

Можливе об’єднання політики ветеранів та ВПО: реакція

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються заяви про наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Проти такого рішення виступає коаліція ветеранських організацій, у складі якої “Ветеран Хаб”, “Принцип”, “Юридична Сотня” та “Платформа відновлення людського капіталу. Рестарт”.

Громадськість попереджає про ризики можливого об’єднання Міністерства у справах ветеранів з іншими сферами. Це може розмити фокус роботи держави із людьми, які брали участь в обороні країни.

“Підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх родин є не суто соціальною, вона є наскрізною і стосується усіх сфер діяльності уряду. Саме вона визначає престижність військової професії та формує бачення існування інституту резерву”, — зазначають у коаліції організацій.

Цільова аудиторія ймовірного відомства складатиме понад 15 мільйонів людей:

• учасники бойових дій — 1,8 мільйонів людей;
• члени родин УБД — понад 3,75 мільйонів людей;
• ВПО — до 6 мільйонів людей;
• українські біженці за кордоном — до 5 мільйонів людей.

Усі згадані групи мають різний досвід, а перетин потреб відбувається лише в окремих сферах, наприклад, житло, фінанси, здоровʼя. Це потребує різних інструментів підтримки, що призводитиме до труднощів в адмініструванні.

Ветеранські організації зазначають, що держава має остаточно визнати ветеранську політику надто великою і специфічною сферою, щоб ділити її з іншими напрямами. В умовах постійної війни кількість ветеранів та членів їхніх родин лише зростатиме. Тож інституційна спроможність та незалежність окремого міністерства є питанням національної безпеки.

У 2019 році в Україні вже був досвід обʼєднання сфер управління ветеранської політики, ТОТ та ВПО. Це паралізувало роботу як у напрямі ветеранської політики, так і в частині реінтеграції ВПО. Тому громадськість закликає не повторювати подібних рішень.

Читайте також:

• Кабмін створює Координаційну раду з питань ВПО: які завдання вона виконуватиме
• Як посилити роль ВПО з Донеччини та Луганщини у відновленні: реєстрація на подію в Києві 22 липня
• Демобілізовані бахмутяни можуть відпочити у Миргороді: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На напрямках у Донецькій області тривають інтенсивні бойові дії. Найбільшу кількість атак російська армія концентрує на Покровському та Костянтинівському відтинках, де їх число стало на третину більше, ніж минулої доби.

Про це повідомили в Генштабі ЗСУ

Покровський напрямок

На Покровському напрямку українські військові зупинили 38 штурмових дій російської армії. Активність противника спостерігалася у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Сухецьке, Родинське, Гришине, Удачне, Новосергіївка, а також у напрямку Білицького, Шевченка й Новопавлівки. Порівняно з попередньою добою, коли тут зафіксували 40 штурмів, інтенсивність атак російських підрозділів дещо зменшилася — на два боєзіткнення.

Костянтинівський напрямок

На Костянтинівському напрямку кількість штурмів суттєво зросла. Зафіксовано 30 атак противника, що на 10 більше, ніж попередньої доби, коли відбулося 20 боєзіткнень. Російська армія вела наступальні дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Софіївка, а також у напрямку Вільного, Торецького й Кучерового Яру.

Слов’янський напрямок

На Слов’янському напрямку інтенсивність бойових дій демонструє спад. Противник здійснив 22 штурмові дії, тоді як напередодні фіксувалося 26 атак. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка, а також у районах Різниківки й Закітного.

Лиманський напрямок

На Лиманському напрямку українські військові відбили спроби російської армії вклинитися в оборону. Противник здійснив 12 атак, що на чотири менше порівняно з попередньою добою (16 боєзіткнень). Штурмові дії відбувалися у бік населених пунктів Лиман, Дробишеве, Озерне, а також у районах Новоселівки та Ямполя.

Краматорський напрямок

На Краматорському напрямку кількість наступальних дій також зменшилася. Російська армія здійснила чотири атаки в районі Никифорівки та Часового Яру. Для порівняння, минулої доби на цій ділянці фіксували п’ять атак противника.

Втрати російської армії за добу

Протягом минулої доби українські військові знешкодили 1340 російських військовослужбовців. Загалом втрати противника в особовому складі з початку повномасштабного вторгнення оцінюються у близько 1 424 620 осіб.

Також українські підрозділи ліквідували такий обсяг військової техніки російської армії:

• 1801 безпілотник оперативно-тактичного рівня;
• 420 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 66 артилерійських систем;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 танки;
• 2 бойові броньовані машини.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск: на Донеччині зросла кількість штурмів майже по всій лінії фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!