Росіяни після окупації Маріуполя намагаються заховати сліди своїх злочинів та гучно заявляють про відбудову міста, яке самі ж зруйнували.У одному з російських роликів представники окупаційної влади заявили, що зроблять з Маріуполя “маленьку Турцію”.
Про це представниця окупаційної влади повідомила в одному з роликів.
Що відомо?
Російська окупаційна влада продовжує “відновлювати” зруйновані її армією міста. Маріуполь не виняток. Нещодавно загарбники встановили у місті відкриттям одразу декількох пам’ятників.
Так, у Приморського парку Маріуполя з’явилось кілька інсталяцій. Вони зображають героїв пушкінських казок: “Руслан и Людмила”, “У лукоморья дуб зеленый…”, “Сказка о Царе Салтане” тощо. Самі окупанти ж висловлюють гордість. Вони заявлять, що відкриття скульптур дозволить місцевим жителям Маріуполя “потрапити до казки”.
Представниці влади на ТОТ / скриншот
Облагородивши парк, окупанти взялися до набережної. Обіцяють поставити тут душові та роздягальні. Одна з жінок у відео каже, що зроблять у Маріуполі “маленьку Європу”, але інша одразу її виправляє та кажу, що це буде “маленька Турція”.
Також героїні ролики зазначають, що прокладуть доріжки та лавочки, вуличне освітлення. Так окупанти готуються до наступного купального сезону. Вся інфраструктура буде безплатною, говорять жінки.
Лінія фронту в районі Покровська і Костянтинівки / скриншот мапи DeepState
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де протягом доби зупинили 61 штурм. Загалом російська армія провела на Донеччині 81 наступальну дію.
Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.
Що відбувається на фронті Донеччини
Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 16 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 31 ворожий штурм. Окупанти атакували в бік Білицького, Родинського, Новоолександрівки, Мирнограда, Шевченка, Гришиного, Удачного, Котлиного, Філії, Новомиколаївки та Новопідгороднього.
За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку залишається складна ситуація. Військові фіксують ознаки підготовки ворога до активізації наступальних дій із залученням накопичених резервів.
Не поступається за кількістю ворожих атак і Костянтинівський напрямок, де минулої доби російська армія провела 30 атак. Окупанти атакували в бік Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Степанівки, Русин Яру, Софіївки та Новопавлівки.
На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Дробишевого, Лимана, Ставків, Діброви та Борової. Загалом минулої доби тут відбулось дев’ять боєзіткнень.
Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував десять разів, намагаючись просунутись у бік Ямполя, Платонівки, Різниківки, Озерного та Рай-Олександрівки.
На Краматорському напрямку росіяни намагались покращити своє положення, штурмуючи в бік Міньківки.
Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.
Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.
Хто повністю залишився без індексації у 2026 році
Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.
Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.
Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки
Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.
Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:
для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
для виплат 2024 року — 1,036;
для пенсій 2023 року — 1,048;
для пенсій 2021-2022 років — 1,061.
Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.
Суть механізму осучаснення пенсій
Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.
Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.
Якими є мінімальні пенсійні стандарти
У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.
Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.
Днями у Львові представили спільний проєкт від Маріупольської міської ради та Бахмутської міської військової адміністрації — «Лабіринти незламних міст». Ця виставка має допомогти всім охочим […]
Днями Український інститут національної пам’яті презентував у столиці фотовиставку “Стерті з лиця землі”. На світлинах зображені населені пункти України, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок повномасштабного […]
Станом на січень 2023 року, 30% території України потенційно вважають замінованою, але цей показник може збільшуватися, бо бойові дії ще тривають. Водночас у деокупованих громадах […]
