Росіяни заявили, що зроблять з Маріуполя “маленьку Турцію”

Семаковська Тетяна 09:47, 3 Грудня 2023
Кадр з пропагандистського ролика / скриншот

Росіяни після окупації Маріуполя намагаються заховати сліди своїх злочинів та гучно заявляють про відбудову міста, яке самі ж зруйнували. У одному з російських роликів представники окупаційної влади заявили, що зроблять з Маріуполя “маленьку Турцію”.

Про це представниця окупаційної влади повідомила в одному з роликів.

Що відомо?

Російська окупаційна влада продовжує “відновлювати” зруйновані її армією міста. Маріуполь не виняток. Нещодавно загарбники встановили у місті відкриттям одразу декількох пам’ятників.

Так, у Приморського парку Маріуполя з’явилось кілька інсталяцій. Вони зображають героїв пушкінських казок: “Руслан и Людмила”, “У лукоморья дуб зеленый…”, “Сказка о Царе Салтане” тощо. Самі окупанти ж висловлюють гордість. Вони заявлять, що відкриття скульптур дозволить місцевим жителям Маріуполя “потрапити до казки”.

Представниці влади на ТОТ / скриншот

Облагородивши парк, окупанти взялися до набережної. Обіцяють поставити тут душові та роздягальні. Одна з жінок у відео каже, що зроблять у Маріуполі “маленьку Європу”, але інша одразу її виправляє та кажу, що це буде “маленька Турція”.

Також героїні ролики зазначають, що прокладуть доріжки та лавочки, вуличне освітлення. Так окупанти готуються до наступного купального сезону. Вся інфраструктура буде безплатною, говорять жінки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Краматорську оформити компенсацію на ремонт житла та допомогу при пораненні

Валентина Твердохліб 18:00, 8 Червня 2026
краматорськ, компенсація
Наслідки атак по Краматорську / фото Донецька обласна прокуратура

Міста Донеччини продовжують потерпати від російських обстрілів. Одним із таких міст є Краматорськ, де внаслідок ударів окупантів є руйнування житла і випадки поранень людей. Постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу — грошові компенсації на ремонт житла та матеріальну допомогу після поранення.

Як мешканці Краматорська можуть отримати компенсації за пошкодження житла і поранення, розповіли у Краматорській міськраді.

Як отримати грошову компенсацію на ремонт житла у Краматорську

Краматорці, чиє житло пошкоджене через воєнні дії, можуть скористатися державною програмою “єВідновлення”. Вона передбачає грошову компенсацію на ремонт. Подати заявку на отримання компенсації можна через застосунок або портал “Дія” та у ЦНАПі.

Оформити заявку в “Дії” можна за такою інструкцією:

  • повідомте про пошкоджене майно в застосунку “Дія” у розділі “Послуги” – “єВідновлення”;
  • відкрийте рахунок “єВідновлення”;
  • заповніть заяву в “Дії”.

Далі з вами зв’яжеться спеціальна комісія, щоб домовитись про огляд житла. Це потрібно, щоб встановити збитки та розрахувати суму виплат. Після огляду “Дія” сповістить про рішення комісії.

Максимальна сума допомоги складає 200 тисяч гривень. Вона залежить від стану пошкодженого майна. Отримані кошти можна витратити на будівельні матеріали для ремонту житла чи підрядників, які є учасниками програми “єВідновлення”.

Гроші будуть зараховані на картку “єВідновлення”. Витратити їх можна протягом 12 місяців.

Консультації з цього питання мешканцям Краматорська надають за адресою: вулиця Ювілейна, 44. Прийом проводять у понеділок-п’ятницю з 09:00 до 17:00. Також можна проконсультуватися за телефоном: +380 (50) 425 0999.

Як отримати гроші за поранення у Краматорську

Мешканці Краматорська, які зазнали фізичної шкоди здоров’ю внаслідок воєнних дій, можуть отримати одноразову матеріальну допомогу. Вона передбачена для місцевих мешканців та ВПО, які фактично проживають у Краматорську і перебувають тут на обліку.

Розмір матеріальної допомоги становить:

  • у разі тяжкого поранення — 20 тисяч гривень;
  • інші поранення — 5 тисяч гривень.

Оформити одноразову матеріальну допомогу після поранення можна в Управлінні праці та соціального захисту населення. Консультації проводять за телефоном: +380 (93) 234 3022.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Дрон атакував жінку, коли вона майже підійшла до нас”: волонтер про евакуацію на Донеччині

Семаковська Тетяна 17:05, 8 Червня 2026
Богдан Зуяков / фото з особистого архіву героя

Евакуація цивільного населення з Донецької області проходить під постійними ударами безпілотників. Останнім часом потік людей із небезпечних регіонів збільшився через критичну ситуацію з комунікаціями та газопостачанням. Водночас волонтери наголошують на тенденції: російські дрони систематично б’ють по мирних жителях, які намагаються врятуватися з прифронтової зони.

Детальніше про те, як відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, останнім часом найскладніші евакуації відбувалися з Костянтинівки та Олексієво-Дружківки, коли люди виходили з надзвичайно небезпечних місць. Волонтерам доводиться залишати автомобілі у відносно безпечних зонах та йти пішки назустріч людям, щоб супроводити їх до транспорту.

Основний контингент евакуйованих наразі складають люди похилого віку. За статистикою волонтера:

  • близько 70% евакуйованих — це люди віком 60+ років;
  • близько 30% складають люди з інвалідністю;
  • приблизно 10% від загальної кількості — це маломобільні або повністю немобільні особи.

Волонтер додає, що в деякі населені пункти волонтери фізично заїхати не можуть. Щоб дістатися до безпечних місць, звідки волонтери можуть забрати людей, місцевим жителям доводиться долати значні відстані пішки. Ця дистанція може сягати 10 кілометрів.

Богдан Зуякво зазначає: “Навіть, я б сказав, не дистанція важка, а саме ситуація з дронами робить шлях майже неможливим”.

Цілеспрямовані атаки дронів на цивільних

Богдан Зуяков вказує, що останнім часом саме БПЛА становлять найбільшу загрозу під час евакуації, оскільки російські оператори свідомо атакують саме цивільних. Під час однієї з нещодавніх евакуацій людей з Костянтинівки дрон атакував жінку на очах у волонтерів. Спочатку безпілотник намагався завдати удару на півдорозі в Олексієво-Дружківці, а згодом, коли жінка була майже біля волонтерського автомобіля, відбулася друга атака.

І далі вже прямо перед нами метрів до 50, коли вже жінка майже підійшла до нас, її атакував дрон, влучив їй у ногу і, дякувати Богу, він не розірвався. Жінка отримала просто порізи від дрона, але якщо б він вибухнув, я думаю, вона б загинула на місці. Там повністю свідомий вчинок якогось оператора неадекватного, який бачив, що це жінка іде з валізою, і захотів її вбити“, — розповідає волонтер.

Для забезпечення безпеки пасажирів та власного життя Богдан Зуяков та інші волонтери використовують увесь доступний спектр захисту від безпілотників. До їхнього арсеналу входять:

  • системи РЕБ (радіоелектронної боротьби);
  • сіткомети;
  • аналізатори для виявлення дронів;
  • броньовані автомобілі.

Також існують чіткі протоколи безпеки. Якщо чутно звук дрона або стрілецьку зброю, яка намагається його збити, евакуаційна група негайно ховається та перечікує небезпеку. Головна задача команди — не потрапити під приціл безпілотника і залишитися непоміченими.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові відкрилася виставка присвячена Бахмуту та Маріуполю

Бахмут та Маріуполь разом: у Львові представили виставку «Лабіринти незламних міст»

Днями у Львові представили спільний проєкт від Маріупольської міської ради та Бахмутської міської військової адміністрації — «Лабіринти незламних міст». Ця виставка має допомогти всім охочим […]

Фотовиставка

У Києві відкрили фотовиставку, присвячену зруйнованим війною українським містам

Днями Український інститут національної пам’яті презентував у столиці фотовиставку “Стерті з лиця землі”. На світлинах зображені населені пункти України, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок повномасштабного […]

13:07, 17.11.2023 Микола Ситник
Розмінування

Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?

Станом на січень 2023 року, 30% території України потенційно вважають замінованою, але цей показник може збільшуватися, бо бойові дії ще тривають. Водночас у деокупованих громадах […]