Російські БПЛА менше виходять в повітряний простір на Сході: в чому причина

Семаковська Тетяна 09:40, 9 Жовтня 2023
Російський БПЛА Герань/ з росджерел

Українські війська продовжили контрнаступальні операції під Бахмутом та досягли часткового успіху на північний схід від Андріївки — це 7 км на південний захід від Бахмута. Темпи контрнаступу сповільнюють погодні умови, тим часом для росіян зміна сезону перешкоджає проводити розвідувальні операції БПЛА (безпілотний літальний апарат).

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

ЗСУ рухаються у бік Бахмута: чи сприяє цьому погода?

За минулу добу Сили Оборони продовжили атакувати росіян на Бахмутському напрямку, й рухаються в сторону Бахмута, через Андріївку. Тим часом  російські джерела стверджують, що українські сили продовжують атаки біля Андріївки та Курдюмівки — ці населені пункти розташовані за 11 км на південний захід від Бахмута. 

Інститут вивчення війни передає, що як російські, так й українські джерела повідомляють, що погіршення погодних умов впливає на операції обох сторін.

Речник Таврійського угруповання українських військ полковник Олександр Штупун заявив, що активність російських безпілотників та авіації знизилася за останні кілька днів через погані погодні умови. Російські джерела також підтверджують, що погіршення погодних умов на Бахмутському та Запорізькому напрямках впливає на українські наступальні операції, а також на російські повітряні розвідувальні операції. 

Речник української Східної групи військ капітан Ілля Євлаш повторив тезу, що погана погода може вплинути на роботу безпілотників та авіації, але погода не зупинить контрнаступ України.

Що передувало?

Українські війська 7 жовтня продовжили наступ на Бахмутському напрямку. На окремих ділянках фронту в районі Бахмута ЗСУ вдалося просунутися на 100-300 метрів. Пропагандисти повідомляють про проблеми окупантів поблизу Кліщіївки.

Нагадаємо, про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 24 Травня 2026
Київський національний університет імені Тараса Шевченко / фото з Вікіпедії

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

  • адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
  • серія та номер шкільного атестата чи диплома;
  • номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
  • серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

  • іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
  • вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
  • власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
  • абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від дерев’яної церкви до складу: як змінювався Всіхсвятський храм у Бахмуті

Семаковська Тетяна 10:00, 24 Травня 2026
Всіхсвятський храм в Бахмуті у ХХ столітті / фото Бахмутського краєзнавчого музея

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

“Реакції не було, люди були просто беземоційні”, — 19 річний волонтер розповів про свої поїздки в Бахмут

“Найстрашніша картина, яку я бачив, була саме в Бахмуті” — так каже волонтер Максим, який приїжджав сюди з гуманітарною допомогою для мешканців. Історією своїх поїздок […]

Колишній командир штурмової роти батальйону «Айдар» Євген Дикий

«Кліщіївка і Соледар — це два «ключі» до звільнення Бахмута», — військовий аналітик

На південь від Бахмута Сили оборони України вже зайняли всі ключові позиції, які необхідні для звільнення міста-фортеці. Тепер треба дочекатися, коли аналогічні дії відбудуться на північному […]

10:32, 21.09.2023 Микола Ситник