Російські БПЛА менше виходять в повітряний простір на Сході: в чому причина

Семаковська Тетяна 09:40, 9 Жовтня 2023
Російський БПЛА Герань/ з росджерел

Українські війська продовжили контрнаступальні операції під Бахмутом та досягли часткового успіху на північний схід від Андріївки — це 7 км на південний захід від Бахмута. Темпи контрнаступу сповільнюють погодні умови, тим часом для росіян зміна сезону перешкоджає проводити розвідувальні операції БПЛА (безпілотний літальний апарат).

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

ЗСУ рухаються у бік Бахмута: чи сприяє цьому погода?

За минулу добу Сили Оборони продовжили атакувати росіян на Бахмутському напрямку, й рухаються в сторону Бахмута, через Андріївку. Тим часом  російські джерела стверджують, що українські сили продовжують атаки біля Андріївки та Курдюмівки — ці населені пункти розташовані за 11 км на південний захід від Бахмута. 

Інститут вивчення війни передає, що як російські, так й українські джерела повідомляють, що погіршення погодних умов впливає на операції обох сторін.

Речник Таврійського угруповання українських військ полковник Олександр Штупун заявив, що активність російських безпілотників та авіації знизилася за останні кілька днів через погані погодні умови. Російські джерела також підтверджують, що погіршення погодних умов на Бахмутському та Запорізькому напрямках впливає на українські наступальні операції, а також на російські повітряні розвідувальні операції. 

Речник української Східної групи військ капітан Ілля Євлаш повторив тезу, що погана погода може вплинути на роботу безпілотників та авіації, але погода не зупинить контрнаступ України.

Що передувало?

Українські війська 7 жовтня продовжили наступ на Бахмутському напрямку. На окремих ділянках фронту в районі Бахмута ЗСУ вдалося просунутися на 100-300 метрів. Пропагандисти повідомляють про проблеми окупантів поблизу Кліщіївки.

Нагадаємо, про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Куди поїхати весною за красою: найкращі локації з сакурами та магноліями в Україні

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 15 Березня 2026
Цвітіння сакур у парку імені Папи Римського Івана Павла II / фото Львівська міська рада

Весна — це час пробудження природи, коли міста перетворюються на справжні квіткові оазиси. У кінці березня та протягом усього квітня в Україні традиційно стартує сезон цвітіння сакур та магнолій — пора, коли парки та сквери вкриються ніжним рожевим і білим цвітом.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала добірку локацій у різних куточках України, де можна насолодитися цією красою та зробити неймовірні весняні фотографії.

Київ: квітковий рай у кожному районі

Парк “Кіото” / фото Київська міська державна адміністрація

Столиця України може похвалитися величезною кількістю квітучих дерев. Головними осередками краси традиційно залишаються Ботанічний сад імені академіка Фоміна, де зібрана одна з найбільших колекцій магнолій та сакур — понад 65 видів та Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка з його розкішними алеями.

Милуватися японськими вишнями же простіше: їх можна знайти майже в кожному районі Києва. Ось лише кілька найпопулярніших локацій:

  • Дніпровський район: бульвар Верховної Ради, парк “Перемога”, парк “Кіото”;
  • Оболонський район: парк “Наталка”, парк “Пуща Водиця”, “Сад Каменів”;
  • Шевченківський район: Сирецький парк, сквер біля Золотих воріт, парк імені Тараса Шевченка, Пейзажна алея;
  • Печерський район: Наводницький парк, бульвар Липський.

Ужгород та Мукачево: закарпатська столиця сакур

Cакури та магнолії в Ужгороді / фото Ужгородська міська рада

Закарпаття по праву вважається одним із головних регіонів сакур в Україні. В Ужгороді ці дерева ростуть майже на кожній вулиці, а цвітіння зазвичай триває з середини квітня й до перших днів травня. Місцева влада навіть створила інтерактивну карту для туристів.

Найбільше дерев можна побачити на Набережній Незалежності, Слов’янській та Київській набережних, вулицях Олександра Довженка та Ференца Ракоці, а також на площах Народній і Театральній. Магнолії тут також розпускаються просто у центрі міста.

Не відстає і Мукачево, де загальна протяжність вулиць із сакурами сягає 6 кілометрів. Саме тут, на вулиці Пряшівській, знаходиться найдовша алея японської вишні на Закарпатті. А на вулиці Володимира Фраткіна можна побачити найстарішу сакуру регіону, якій вже 99 років.

Львів: квіткова карта міста

У Львові розробили спеціальну “Квіткову карту“, щоб місцевим та туристам було легше знаходити квітучі локації. Найбільша концентрація сакур (близько 120 дерев) знаходиться у парку імені Папи Римського Івана Павла II. Також японські вишні прикрашають площу Митну, вулицю Городоцьку (біля церкви св. Анни) та територію біля Домініканського собору.

За розкішними рожево-білими магноліями у Львові варто йти до Ботанічного саду Львівського університету (вулиця Черемшини, 44 та вулицяКирила і Мефодія, 4), а також до Шевченківського гаю та на вулицю Котлярську.

Одеса та Харків: краса всупереч обставинам

В Одесі головною локацією для весняних прогулянок є Ботанічний сад, де висаджено 150 сакур різних сортів (найстарішому дереву вже 80 років). Також цвітіння можна побачити в дендропарку Перемоги, біля Оперного театру та на узбережжі Ланжерона.

У Харкові, попри війну, природа бере своє. У Центральному парку цвіте алея сакур, висаджена у 2017 році як символ дружби між Японією та Україною. А на Аерокосмічному проспекті дерева взагалі висаджували під час обстрілів у 2022 році. Помилуватися цвітом можна і в саду імені Тараса Шевченка.

Інші обласні центри: де ще шукати весну

Майже в кожному великому місті України є свої таємні куточки з екзотичними деревами:

  • Дніпро: ботанічний сад ДНУ, Сад сакури на вулиці Академіка Лазаряна, Набережна Перемоги;
  • Чернівці: місто славиться своїми сторічними магноліями, а понад 100 сакур прикрашають площу Філармонії, парк Жовтневий та територію біля національного університету;
  • Полтава: найстаріші сакури міста ростуть на вулиці Раїси Кириченко, також дерева є у Сонячному парку;
  • Суми: понад 30 японських вишень висаджено біля аграрного університету, ще близько 20 ростуть у парку “Казка”;
  • Івано-Франківськ: найбільше сакур — у парку Шевченка, частину з яких місту передало посольство Японії;
  • Черкаси: улюбленими локаціями є Долина троянд та парк “Сосновий бір”. Найстарішій сакурі міста (на вулиці Медичній) виповнилося 25 років;
  • Рівне та Луцьк: у Рівному дерева адаптувалися до помірного клімату і цвітуть на майдані Незалежності та в парку Шевченка. У Луцьку сакури можна знайти на проспекті Волі та біля ЦНАПу на вулиці Лесі Українки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти просунулися біля Горіхового та масовано штурмують Костянтинівку: зведення з фронту Донеччини

Семаковська Тетяна 10:00, 15 Березня 2026
Просування поблизу Горіхового / скриншот

Ситуація на фронті у Донецькій області залишається вкрай напруженою та динамічною. Російські війська не полишають намірів прорвати українську оборону, концентруючи найбільші ударні сили на Костянтинівському та Покровському напрямках. Окрім того, аналітики фіксують нові територіальні зміни на користь противника на одній з ділянок.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала деталі поточної ситуації на передовій, спираючись на офіційні дані Генерального штабу ЗСУ та моніторингового проєкту DeepState.

Просування ворога: дані DeepState

Окупаційні війська продовжують використовувати тактику поступового продавлювання українських позицій. За оновленою інформацією від аналітиків проєкту DeepState, російським підрозділам вдалося досягти тактичного успіху на одному з рубежів. Зокрема, зафіксовано просування ворожих сил поблизу населеного пункту Горіхове.

Лиманський та Слов’янський напрямки: жорстка оборона ЗСУ

За інформацією Генерального штабу, на Лиманському відтинку противник не припиняє спроб знайти слабкі місця в українській лінії захисту. Протягом минулої доби окупанти атакували тут п’ять разів. Ворог намагався вклинитися в нашу оборону в районах населених пунктів Дробишеве, Ставки та безпосередньо поблизу Лиману.

На Слов’янському напрямку інтенсивність бойових дій була ще вищою. Українські захисники продемонстрували стійкість та успішно зупинили десять спроб агресора просунутися вперед. Основні боєзіткнення розгорнулися в районах Закітного, Різниківки, Ямполя, Платонівки, Дронівки, а також у напрямку населеного пункту Рай-Олександрівка. Усі наступальні дії ворога зазнали невдачі.

Краматорський напрямок: локальні бої

На Краматорському напрямку активність російських військ була дещо нижчою порівняно з сусідніми ділянками фронту. Протягом минулої доби українські оборонці зафіксували та відбили три ворожі атаки. Свої зусилля противник зосередив у районах населених пунктів Никифорівка та Новомаркове, проте не зміг досягти поставлених цілей.

Костянтинівський напрямок: епіцентр ворожих ударів

Цей відтинок фронту залишається однією з найгарячіших точок на всій лінії зіткнення. Противник кидає сюди значні сили, здійснивши за добу 28 масованих атак. Російські війська здійснюють безперервний тиск поблизу самої Костянтинівки, а також інтенсивно штурмують позиції Сил оборони в районах Іванопілля, Іллінівки, Клебан-Бика, Плещіївки, Русиного Яру та Софіївки. Українські воїни тримають удар, стримуючи цей потужний натиск.

Покровський напрямок: два десятки зупинених штурмів

Не менш складною є ситуація на підступах до Покровська та прилеглих міст. На Покровському напрямку українські військові продовжують відбивати масштабні хвилі наступів, зупинивши 20 штурмових дій російської армії. Найгарячіші бої точилися в районах населених пунктів Торецьке, Родинське, Мирноград, Удачне та Новопавлівка. Сили оборони не дають ворогу реалізувати його плани щодо подальшого просування вглиб Донеччини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

“Реакції не було, люди були просто беземоційні”, — 19 річний волонтер розповів про свої поїздки в Бахмут

“Найстрашніша картина, яку я бачив, була саме в Бахмуті” — так каже волонтер Максим, який приїжджав сюди з гуманітарною допомогою для мешканців. Історією своїх поїздок […]

Колишній командир штурмової роти батальйону «Айдар» Євген Дикий

«Кліщіївка і Соледар — це два «ключі» до звільнення Бахмута», — військовий аналітик

На південь від Бахмута Сили оборони України вже зайняли всі ключові позиції, які необхідні для звільнення міста-фортеці. Тепер треба дочекатися, коли аналогічні дії відбудуться на північному […]

10:32, 21.09.2023 Микола Ситник