Українські війська продовжили контрнаступальні операції під Бахмутом та досягли часткового успіху на північний схід від Андріївки — це 7 км на південний захід від Бахмута. Темпи контрнаступу сповільнюють погодні умови, тим часом для росіян зміна сезону перешкоджає проводити розвідувальні операції БПЛА (безпілотний літальний апарат).

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

ЗСУ рухаються у бік Бахмута: чи сприяє цьому погода?

За минулу добу Сили Оборони продовжили атакувати росіян на Бахмутському напрямку, й рухаються в сторону Бахмута, через Андріївку. Тим часом  російські джерела стверджують, що українські сили продовжують атаки біля Андріївки та Курдюмівки — ці населені пункти розташовані за 11 км на південний захід від Бахмута. 

Інститут вивчення війни передає, що як російські, так й українські джерела повідомляють, що погіршення погодних умов впливає на операції обох сторін.

Речник Таврійського угруповання українських військ полковник Олександр Штупун заявив, що активність російських безпілотників та авіації знизилася за останні кілька днів через погані погодні умови. Російські джерела також підтверджують, що погіршення погодних умов на Бахмутському та Запорізькому напрямках впливає на українські наступальні операції, а також на російські повітряні розвідувальні операції. 

Речник української Східної групи військ капітан Ілля Євлаш повторив тезу, що погана погода може вплинути на роботу безпілотників та авіації, але погода не зупинить контрнаступ України.

Що передувало?

Українські війська 7 жовтня продовжили наступ на Бахмутському напрямку. На окремих ділянках фронту в районі Бахмута ЗСУ вдалося просунутися на 100-300 метрів. Пропагандисти повідомляють про проблеми окупантів поблизу Кліщіївки.

Нагадаємо, про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава продовжує реалізацію програм підтримки ВПО, передбачивши 72,6 мільярда гривень на цей напрямок. Кошти будуть спрямовані на грошові виплати переселенцям, програми компенсацій за зруйноване житло та низку нових ініціатив.

Про це повідомила редакція Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: скільки виділять на ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Соціальні видатки

ВПО, як і решта українців, також можуть долучатися до різних програм соціального захисту населення. На цей напрямок в державному бюджеті виділили 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році. Зокрема, вказані кошти підуть на:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які проживають на тимчасово окупованих територіях, попри війну та тиск окупантів, передають новорічні вітання.

Редакція Бахмут IN.UA публікує добірку з новорічних привітань українців з ТОТ, які з’являлися в “Жовтій стрічці”

Привітання з Новим роком від українців на ТОТ

Новорічні світлини, які публікували в “Жовтій стрічці” — це привітання від українців, які живуть на тимчасово окупованих територіях. Через фотографії вони передають слова підтримки, зберігають українську ідентичність та нагадують, що навіть в умовах окупації залишаються з Україною.

Читайте також:

Окупанти замість компенсацій пропонують бахмутянам соцпідтримку — фінансування, ймовірно, не передбачено до 2028 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!