Українські війська продовжили контрнаступальні операції під Бахмутом та досягли часткового успіху на північний схід від Андріївки — це 7 км на південний захід від Бахмута. Темпи контрнаступу сповільнюють погодні умови, тим часом для росіян зміна сезону перешкоджає проводити розвідувальні операції БПЛА (безпілотний літальний апарат).

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

ЗСУ рухаються у бік Бахмута: чи сприяє цьому погода?

За минулу добу Сили Оборони продовжили атакувати росіян на Бахмутському напрямку, й рухаються в сторону Бахмута, через Андріївку. Тим часом  російські джерела стверджують, що українські сили продовжують атаки біля Андріївки та Курдюмівки — ці населені пункти розташовані за 11 км на південний захід від Бахмута. 

Інститут вивчення війни передає, що як російські, так й українські джерела повідомляють, що погіршення погодних умов впливає на операції обох сторін.

Речник Таврійського угруповання українських військ полковник Олександр Штупун заявив, що активність російських безпілотників та авіації знизилася за останні кілька днів через погані погодні умови. Російські джерела також підтверджують, що погіршення погодних умов на Бахмутському та Запорізькому напрямках впливає на українські наступальні операції, а також на російські повітряні розвідувальні операції. 

Речник української Східної групи військ капітан Ілля Євлаш повторив тезу, що погана погода може вплинути на роботу безпілотників та авіації, але погода не зупинить контрнаступ України.

Що передувало?

Українські війська 7 жовтня продовжили наступ на Бахмутському напрямку. На окремих ділянках фронту в районі Бахмута ЗСУ вдалося просунутися на 100-300 метрів. Пропагандисти повідомляють про проблеми окупантів поблизу Кліщіївки.

Нагадаємо, про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда перевищує показники минулого року. Абітурієнтам та студентам варто очікувати суттєвого збільшення фінансової підтримки.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть студенти у2026-2027 — в матеріалі Бахмут IN.UA

Види стипендій в Україні

В Україні існують різні види фінансової допомоги для здобувачів освіти. Академічні стипендії надаються студентам за рейтингом успішності. Вони формуються виключно на основі результатів навчання та виплачуються коштом державного або місцевих бюджетів.

Також існують іменні стипендії від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — це особливий вид стипендіальних виплат, які вважаються найвищою мотиваційною винагородою для учнів та студентів. Їх виплачують тим, хто має вагомі наукові досягнення, зокрема, перемогли у всеукраїнських і міжнародних конкурсах чи олімпіадах, а також за найвищі бали на ЗНО чи НМТ.

Кандидатів на отримання такого виду академічної стипендії обирають вчені та представники педагогічних рад вищих навчальних закладів. Саме призначення здійснюється двічі на рік за результатами екзаменаційної сесії впродовж місяця після її закінчення.

Виплати для студентів університетів

Державний бюджет на 2026 рік, розроблений Міністерством фінансів та ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2025 року, закріплює підвищення виплат. З початком нового навчального року, а саме зз 1 вересня, студенти закладів вищої освіти отримуватимуть:

• стипендія президента України зросте з 10 000 до 20 000 гривень на місяць;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 4 400 до 8 800 гривень;
• стипендія Кабінету міністрів України зросте з 4 000 до 8 000 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 4 000 гривень замість 2 000;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 910 до 5 820 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 2 550 до 5 100 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 7 420 гривень замість 3 710.

Зміни для студентів коледжів

Підвищення фінансового забезпечення стосується і здобувачів фахової передвищої освіти. Для студентів коледжів встановлені наступні розміри виплат:

• стипендія президента України зросте з 7 600 до 15 200 гривень;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 3 320 до 6 640 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 гривень замість 1 510;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 197 до 4 394 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 1 930 до 3 860 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 5 618 гривень замість 2 809.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Лимані 59-річна жінка, за даними слідства, приховала російського диверсанта, який переховувався у приватному будинку, та передала йому інформацію про операторів БпЛА ЗСУ.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

У Лимані жінка передала російському диверсанту інформацію про операторів БпЛА ЗСУ — СБУ

У Донецькій області правоохоронці повідомили про підозру у державній зраді 59-річній жительці Лиману, яка, за версією слідства, допомогла російському диверсанту отримати інформацію про українських військових. Як повідомили у Донецькій обласній прокуратурі, на початку лютого 2026 року військовослужбовець зс рф із позивним “Шаман” проник до житлового сектору Лиману та переховувався у приватному будинку.

За даними слідства, жінка прийшла до оселі свого сина, щоб погодувати собак, і там виявила російського штурмовика. Під час розмови вона добровільно повідомила окупанту про тимчасову дислокацію операторів БпЛА ЗСУ на її вулиці.

Слідчі стверджують, що жителька Лиману вказала напрямок розташування українських військових та назвала приблизну відстань до позицій. Отримані дані російський диверсант одразу передав командуванню по рації.

Крім того, за інформацією прокуратури, підозрювана розповіла військовому рф про власний досвід стрільби зі снайперської зброї під час проживання на території росії разом із колишнім чоловіком. У прокуратурі наголошують, що жінка не повідомила ЗСУ про місцезнаходження диверсанта та фактично допомогла окупантам визначити ціль для подальшого вогневого ураження.

Через кілька днів українські військові під час контрнаступальних дій ліквідували російського розвідника. У його телефоні правоохоронці виявили запис розмови з місцевою мешканкою. Підозрювану затримали у травні 2026 року в одному із селищ Харківської області, куди вона евакуювалася з небезпечного регіону.

Наразі жінці повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України — державна зрада. Вона перебуває під вартою.

Досудове розслідування здійснює ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Санкція статті передбачає покарання у вигляді 15 років позбавлення волі або довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

До теми:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!