До свята Великодня редакція “Бахмут IN.UA” провела конкурс малюнків серед дітей Бахмутської громади та міста Бахмута. Сьогодні ми оголошуємо імена переможців. Усі вони отримають подарунки від партнерів конкурсу.

Бахмутська писанка миру. Результати

З третього травня голосували за найкращі малюнки у межах конкурсу “Бахмутська писанка миру”, участь в якому брали діти з Бахмутського району. Учасники малювали до світлого свята Великодня писанку в своїй інтерпретації. Бахмутяни віддавали свій голос на сторінці Бахмут IN.UA у Facebook за вподобану ілюстрацію.

Найбільшу кількість голосів мають малюнки:

1). Максима Кісельова під №24 — 154;

2). Маргарити Івченко під №9 — 103;

3). Назара Сєріка під №6 — 94;

4). Софії Коноченко під №13 — 74;

5). Дмитра Глазиріна під №16 — 72;

6). Маргарити Слєпцової під №3 — 70;

7). Дар’ї Коноваленко під №25 — 63;

8). Анни Гаврющенко під №11 — 61;

9). Анни Токар під №26 — 59;

10). Олександри Токарєвої під №20 — 58;

11). Діани Дяченко під №4 — 55;

12). Романа Скиби під №15 — 55;

13). Голубенко Альони під №14 — 52;

14). Дар’я Танких під №5 — 45;

15). Богдана Нарижного під №28 — 44;

16). Соф’ї Павловської під №1 — 42;

17). Лізи Кудли під №7 — 40;

18). Анни Устич під №22 — 39;

20). Тетяни Єгурнової під №21 — 39;

21). Захара Куцакова під №19 — 38;

22). Ельміри Клейно під №12 — 38;

23). Тоні Пруденко під №10 — 38;

24). Владислава Скорікова під №18 — 35;

25). Софії Яковлєвої під №17 — 34;

26). Максима Нечипоренко під №8 — 34;

27). Анастасії Власової під №23 — 33;

28). Уляни Федорової під №2 — 32;

29). Олександра Черепня під №29 — 31.

Малюнки бахмутян/бахмутянок

Подарунки отримають усі учасники

Партнери конкурсу — “Антошка”, “Стимул”,  “Igroteco” та видавництво “Ранок” — підготували для учасників багато подарунків серед яких:

• сертифікат в магазин “Антошка” на 1000 гривень;
• деревʼяний конструктор від “Igroteco”;
• книги та солодощі.

Важливо! Зверніть увагу, що перша учасниця, яка набрала найбільшу кількість голосів отримує сертифікат в магазин “Антошка” на 1000 гривень, друга учасниця отримує деревʼяний конструктор від “Igroteco”, а всі інші учасники/учасниці отримають солодощі та книги.

Просимо переможців конкурсу звʼязатися з нами, написавши на електронну пошту: [email protected].

Читайте також:

• Діти-ВПО і діти військових отримають безкоштовні путівки до “Артеку”
• Оздоровлення та відпочинок дітей у 2024 році з Соледара: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після деокупації територій відбувається не тільки розмінування та в’їзд у місто української влади та правоохоронних органів, але й починається важливий етап — пошук та ексгумація тіл цивільних та військових. На прикладі Харківщини ми дізналися, як це відбувалося у селі Мала Рогань, про ці процеси розповів Сергій Прокопенко, харківський журналіст та головний редактор локального видання Gwara Media, а про пошуки тіл військових безпосередньо на Донеччині, зокрема й в Бахмутському районі, розповів Олексій Юков, член пошукового загону “Плацдарм”.

Чи можуть бути цивільні корисними при пошуку тіл, куди передають тіла, та до чого потрібно готуватися вже зараз — читайте у матеріалі.

Яка ситуація в Бахмуті

Зараз Бахмут окупований, а до міста немає доступу. На момент окупації, а це весна 2023 року, тут ще залишилися цивільні, люди з різних причин ухвалили рішення не евакуюватися попри всі заклики від влади та волонтерів. Вже згодом російські окупанти почали публікувати повідомлення про знаходження тіл цивільних за різними адресами. Першого лютого 2024 року окупанти надіслали фото приватного будинку на вулиці Сибірцева та повідомили, що знайшли там тіло жінки.

Пропагандисти ще у 2023 році обіцяли розпочати в Бахмуті розмінування, а відтак й пошук тіл, втім жодних пошуків тіл, звісно, не було. Крім руїн, зруйнованих життів та смертей, росія не принесла нічого. 

У кінці березня 2024 року загарбники знову показали кадри з приватного будинку в Бахмуті, де знайшли тіла вбитих своїми ж військами цивільних. Росіяни показали наслідки свого вторгнення — рештки тіл бахмутян у підвалі. Останки, ймовірно, пролежали там близько року.

Вже зараз можна говорити, що після деокупації Бахмута останки людей будуть знаходити у різних місцях, й вже зараз потрібно готуватися до цього процесу.

Пошукова група “Плацдарм”: пошуки тіл на Донеччині

Керівник пошукової групи “Плацдарм” Олексій Юков вже не перший рік разом з іншими волонтерами займається пошуком та ексгумацією тіл військових, як український, так й російських. Група “Плацдарм” працювала безпосередньо у районі Кліщіївки, Курдюмівки та Андріївки. Звідси вивозили рештки тіл та передавали у морг. Олексій пояснює, що це дуже не легка робота не тільки морально, але й фізично, адже російські FPV-дрони не дозволяють працювати, волонтери ризикують життям, щоб повернути додому загублені душі.

Однак, за час своєї роботи він зустрічав й тих осіб, які намагалися нажитися на родичах зниклих безвісти військових, виманюючи у людей кошти. Тому слід обережно ставитися до всіх дзвінків та повідомлень, які ви отримуєте від незнайомих людей. 

На думку Олексія цивільні можуть бути корисні у пошуку тіл інформаційно, тобто повідомляти, де бачили тіло, давати точну локацію тощо. 

“Багато хто хоче допомогти. Втім якщо ми будемо долучати просто людей, які в цьому нічого не розуміються, то можемо накоїти лиха”, — пояснює співрозмовник. 

Крім того, далеко не кожен цивільний зможе брати участь у пошуку чи ексгумації тіл, адже є багато факторів, до яких не можливо звикнути й вони можуть шокувати: трупний запах, останки людей, які вже почали розкладатися тощо, тому потрібна ще й психологічна витримка. Співрозмовник додає, що допомагає відволіктися від важкої праці — робота з діткамию. Олексій Юков також тренер з таїландського боксу й навчає маленьких українців:

“Ми проводимо фізичні та медичні тренування для дітей. Тобто, накладання турнікетів, щоб діти могли, якщо, не дай Боже, станеться лихо десь поруч або з ними, надати собі чи своїм близьким допомогу. Я вважаю, що психологічний стан вирівнюється завдяки спілкуванню з дітьми. Це мертве і живе, минуле і майбутнє. Оці ці моменти, вони дуже допомагають. Це усвідомлення, що ти десь там загубився на війні, а що ти ще живий”.

Як організовують процес пошуку тіл на деокупованих територіях

Насамперед — це зона відповідальності поліції та прокуратури, які безпосередньо займаються пошуками та ексгумацією тіл, а також фіксують воєнні злочини, що були вчинені на деокупованих територіях. Олексій Юков пояснює, що їх група співпрацює з іншими організаціями, які також шукають тіла, волонтери допомагають один одному.

“Розкопками допомагаємо, тому що в нас є спеціалісти, це археологи. Фактично, люди, які можуть правильно розчистити рештки, не втратити якісь елементи, які можуть бути дуже важливі, наприклад, це актуально для фіксації воєнних злочинів: відстріляні гільзи, кулі, які могли бути в тілах. Тобто всі ці дрібнички важливо не втратити у ході роботи”, — каже Олексій Юков.

Та додає, що “Плацдарм” співпрацює з поліцією, а також з Генеральним штабом.

“Якщо потрібна допомога, то цивільна військова адміністрація може звернутися до поліції, Генерального штабу або напряму до нас. Ми завжди відкриті для діалогу і для співпраці. Вже неодноразово співпрацювали із Донецькою обласною адміністрацією стосовно пошуку загиблих, жодних проблем у цьому немає. Важливо розуміти, що ми займаємося пошуком тіл військових, а поліція, наприклад — цивільними особами, які загинули внаслідок бойових дій. Але завжди пересікається, бо ми ж розуміємо, що це війна. І на війні можуть бути в одній ямі, як цивільні, так і військові. Тобто тут треба чітко розуміти, як правильно відпрацювати дану локацію”, — поясню Олексій Юков.

Ексгумація тіл на Харківщині

Сергій Прокопенко — головний редактор харківського видання Gwara Media, йому довелося побачити процес ексгумації тіл на власні очі, адже він висвітлював новини з деокупованих територій.

“Перший раз я побував на ексгумації десь весною 2022 року (ред. село звільнили 25 березня), коли докупували селище Мала Рогань. Я до цього ніколи не був на ексгумації. У селищі ми були присутні при виявленні тіл цивільних в приватному будинку. Там була пара, дружина чоловіка мала поранення в око, і їй не могли надати медичну допомогу. Вона полежала деякий час та загинула, чоловік закопав її у дворі. Це було найстрашніше, що я міг уявити. А потім я побачив ще страшніші речі”, — пригадує у розмові Сергій Прокопенко.

Він додає, що при ексгумації була слідча група прокурорів і криміналістів. Вони прийшли на город, де закопали загиблу та почали її відкопувати. Тіло жінки дістали з могили, вона була загорнута у ковдру.

“Тіло було білого кольору. Це було дуже страшно, був сильний запах. Її забрали в мішок і відвезли. Все фотографувала поліція, знімали на фото й те місце, де в неї було око. Тому я це все запам’ятав, цей запах переслідував мене кілька днів. Але я знаю, що це не так ще страшно. Бо люди були в страшніших місцях”, — каже Сергій.

Під час ексгумації на Харківщині команда Сергія зняла документальний фільм “Атака на цивільних”. Gwara Media досліджувала тему воєнних злочинів 

“Документування цього процесу підвищує довіру до всього, що відбувається. Це є стимулом для діалогу і створення контексту для правосуддя і правозахисного процесу. Також, це питання національної ідентичності і історичної пам’яті”, — розмірковує Сергій у розмові. 

Він пояснює, аби потрапити на деокуповані території потрібно пройти кілька етапів, зокрема – це слідування за представниками правоохоронних органів, поліції, СБУ, прокуратури. Вони першими потрапляють у такі міста та села, роль військової адміністрації тут не настільки важлива.

Чим можуть бути корисні цивільні при ексгумації?

Сергій погоджується з думкою Олексія Юкова про те, що цивільні можуть бути інформаторами, але також бути задіяними, як свідки воєнних злочинів. Мова йде про тих людей, які перебували в окупації та могли бачити те, що відбувається.

Якщо територія вже безпечна для цивільних, то вони також можуть допомагати копати, аби витягувати людей з братських могил.

“Ця чорна робота найважча, значна її частина робиться руками невідомих для суспільства людей, зморених сонцем”, — Сергій Прокопенко, редактор Gwara Media.

Редакція не володіє достовірною інформацією, чи залишилися зараз у Бахмуті цивільні, на момент окупації вони ще були у місті. Потім окупанти регулярно подавали списки тих, кого вивезли до непідконтрольних Україні територій, доля цих людей здебільшого лишається невідомою.

У вересні 2023 року ми зафіксували один з останніх списків вивезених з Бахмута, а в березні 2024 року росіяни повідомили, що вивезли людей з Іванівського, це село неподалік від Бахмута. Ймовірно, що саме ці люди могли бути свідками російських воєнних злочинів, зокрема й вбивства цивільних, останки яких й показують росіяни.

Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також:

• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Днями росмедіа поширювали відео нібито фінського медійника кості хейсканена, де він заявляє, що українська армія знищила Авдіївку зброєю НАТО, та висловлює підтримку населенню міста.

Однак, це маніпуляція. Журналіст вже давно співпрацює з пропагандистами, а більшу частину свого життя провів у росії. Хто такий кості хейсканен та навіщо рф такі як він, — розповідаємо на Бахмут IN.UA

Журналіст хейсканен

Хейсканен народився в ленінграді у фінсько-російській родині. До того, як він почав просувати антиукраїнські та антизахідні наративи в медіа, журналіст переважно писав про туризм.

Після початку повномасштабного вторгнення тревел-журналіст коментує політичні процеси у рф, зокрема “чудово організовані вибори” президента росії, поширює фейки про стан економіки Фінляндії та просуває думку про нібито вбивство ЗСУ мирного населення Донецька.

Наступ на Авдіївку та російська пропаганда навколо нього

10 жовтня 2023 року російська армія розпочала наступ на Авдіївку, задіявши близько шістдесяти одиниць техніки. Станом на 16 лютого 2024-го українські військові вийшли з міста. За даними Нацполіції, на той момент в Авдіївці залишилося близько 700 цивільних, які відмовились від евакуації, а згодом деякі з них, за словами учасника евакуаційного загону “Білий янгол” Павла Дяченка, з’являлись на пропагандистських роликах. Саме до цих людей у своїх відео звертається кості хейсканен.

Приміром, в цьому відео хейсканен згадує, що обіцяв мешканцям Донецька повернутись, тому зараз він перебуває в Авдіївці: “мені вдалось потрапити в Авдіївку і побачити цей моторошний момент нашої історії, як натовськими боєприпасами вбивали мирне населення Донбасу і тут видно, що українська армія просто знищувала мирне населення”. Далі він додав: “ви дуже сильні люди й ми, іноземні журналісти, повинні розповідати про всі звірства, про вбивство мирного населення Донбасу”.

Раніше він також звертався до донеччан, коли рф захопила Авдіївку, назвавши ЗСУ “нацистами, які обстрілюють мирне населення”, а російську армію “доблесним військом”. Також у відео він стверджує, що нібито через програш на фронті, ЗСУ обстрілює мирне населення Донецька та Луганська. Таким чином він намагається змусити мешканців переходити на бік окупантів.

Навіщо росії журналісти-іноземці

Ворожі ЗМІ активно користуються фінським громадянством хейсканена, запаковуючи агітацію під погляд “міжнародного журналіста”. Минулого року кремль розпочав широкомасштабну інформаційну кампанію “Іноземні журналісти за росію”, до якої  залучив як закордонних, так і зі змішаним громадянством медійників для поширення брехні. кості хейсканен — один з учасників цього пропагандистського проєкту.

кості, як й інші “іноземні” журналісти, цінні для кремля виключно через своє громадянство. Псевдожурналіст хейсканен виконує завдання кремля з дезінформації місцевого населення, аби ті ставали рупорами роспропаганди.

Так рф намагається змусити цивільних, як на окупованих українських територіях, так і міжнародну аудиторію, повірити в правдивість та незалежність думки “зі сторони”. Це ще один спосіб росії виправдати агресію проти України та висвітлювати події з вигідних для окупантів позицій. 

Читайте також:

• Тисяча доларів за підписку та лайки у TikTok: підводні камені Інтернет-вакансій
• Фейк: в Україні продають браслети-обереги від ТЦК

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!