Писанкар з Бахмута Дмитро Денисенко віднедавна проводить майстер-класи з писанкарства для дітей та дорослих у Краматорську. На заняття регулярно приходять відвідувачі, загалом зареєстровані понад три десятки охочих. Крім цього, традиційному ремеслу бахмутянин навчає й дітей в Ірпінській громаді, а напередодні Великодня майстер планує провести фестиваль.

Про це Дмитро Денисенко розповів у коментарі редакції.

Майстер-класи з народного мистецтва

Бахмутянин Дмитро Денисенко активно популяризує писанкарство, він навчає традиційному восковому розпису писанок, яким цікавляться люди різного віку. Долучаються діти й з Бахмутської громади, які живуть у місті Краматорськ, каже майстер.

Також він проводить майстер-класи в Ірпені, та в Дарницькому районі Києва (Краматорський хаб), а головною метою є об’єднання дітей з різних громад. Заняття проходять за підтримки благодійного фонду Едуарда Мкртчана.

Напередодні світлого свята Великодня майстер планує провести фестиваль спільного розпису писанок, участь в якому зможуть взяти близько 60 осіб. Зараз тривають підготовчі організаційні моменти.

“Зацікавлення процесом (ред. писанкарством) залежить від підходу майстра. Мені здається, що відвідувачі задоволені, бо приходять родинами, залишаються на інші заходи”, — каже писанкар.

Нагадаємо, що зараз у національному заповіднику “Софія Київська” днями відкрилася виставка “Скорботний шлях Бахмуту”. На ній представлена унікальна колекція “Різьбленки” Дмитра Денисенка.

Графік роботи експозиції у виставковій залі “Хлібня”: 

• з 10:00 до 17:00;
• щодня, окрім понеділка, з 9 лютого по 11 травня.

Читайте також:

• Жінки, діти та рюкзаки: як митці Півдня та Сходу говорять про війну
• Українці можуть оплатити ВПО та родинам військових квиток до музею в Києві
• Двічі переселенці: як склалася доля сім’ї, предків якої депортували на Донеччину в 50-х роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові розпочнеться будівництво комплексу соціального житла для внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та тих, хто проходить реабілітацію в медичному центрі “Незламні”. Проєкт передбачає зручне розташування та комфортні умови для мешканців.

Про це повідомило видання The Village.

Соціальне житло для ВПО

Згідно з проєктом архітектурного бюро Drozdov Partners, нові житлові будинки будуть збудовані поруч із медичним центром “Незламні”. Вони становитимуть комплекс соціального житла, що належатиме муніципалітету Львова. Квартири надаватимуться в оренду для внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та тих, хто проходить реабілітацію в центрі “Незламні”.

Щоб забезпечити комфортне житлове середовище та сусідство між мешканцями, архітектори обрали типологію міської вілли для будівництва комплексу. Будинки матимуть однакові розміри, але на поверхах можна буде облаштувати квартири різних типів залежно від потреб.

Інклюзивність житла

Особлива увага приділяється доступності житла для людей з інвалідністю. Входи до будинків будуть організовані як з вулиці Миколайчука на нижньому поверсі, так і через двір. Крім того, у всіх будинках передбачені бомбосховища.

Читайте також:

• “Це завжди про людей” – шлях бахмутського комітету доступності до створення інклюзивного міста
• Хто повернеться до Бахмута: редакція почула думки бахмутян
• Реконструкція історичного центру та житло для ВПО: у міськраді розповіли над чим працюють

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Повномасштабне вторгнення рф змусило нас навчитись складати тривожнy валізу, серед ночі одягатись за лічені секунди та вивчити дороги до бомбосховищ власного міста. Тепер ми не тільки знаємо, як виглядають захисні споруди всередині. Ми розуміємо, що в період відбудови вони повинні бути спроєктовані по-іншому. Як саме, — розбирались у Бахмут IN.UA

Захисні та оборонні споруди цивільного населення: різниця

Тема оборонних споруд при відновленні міст є досить об’ємна, оскільки має два ключових напрямки — фортифікаційні та захисні (бомбосховища, протирадіаційних укриттях, об’єкти захисту подвійного призначення тощо) споруди цивільного населення. Якщо фортифікація знаходиться в площині військової стратегії оборони та, як правило, є поза границями того чи іншого міста, то захисні розташовані як ззовні, так і в межах великого населеного пункту. 

За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, нині в Україні обліковується понад 60 тисяч об’єктів укриття для цивільного населення. Якщо говорити про післявоєнне відновлення оборони, станом на зараз ми можемо фокусуватись лише на захисних спорудах для жителів того чи іншого міста, області. Ми звернулись з цим питанням до інженер технічної підтримки в Danfoss Україна Кирила Баранчука.

“Саме тому, тільки військові повинні визначати заходи, інженерні та технічні рішення в цих спорудах або біля них”, — пояснив Кирило Баранчук, інженер технічної підтримки в Danfoss Україна.

Експерт пояснює, що наприклад, дизель-генераторна установка може використовуватись в захисних спорудах й водночас буде демаскуючим елементом на лінії оборони міста. 

Захисні споруди для цивільного населення призначені для забезпечення безпеки людей від різного типу артилерій, потрапляння уламків та впливу отруйних газів. Принципи побудови цих об’єктів закладені у двох документах:

• Кодекс цивільного захисту України;
• ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту”.

Згідно з останнім документом, що затверджений Урядом вже під час повномасштабного вторгнення, основним принципом побудови є захист та здоров’я людей. Приміром, при будівництві нових захисних споруд важливим є врахування перебування одночасно різних категорій людей, зокрема дітей, дорослих та вагітних жінок. Через це теза про підтримку здорового середовища при побудові нових захисних споруд є ключовою.

“Температури в приміщеннях захисної споруди завдяки сучасним системам опалення та вентиляції, контроль вмісту СО2, летних органічних сполук, канцерогенів та мутагенів. Це дуже важливо і це те, що є новим не тільки для України, а і для Європи та світу. Ми розробили найбільш сучасні державні будівельні норми.”, — зазначає Кирило Баранчук.

Кейс Ізраїля для Бахмута

Ізраїль — країна, що постійно перебуває у бойовій готовності через своїх сусідів, має інших підхід до будування захисних споруд для цивільного населення: створення мамади, тобто кімнати-бомбосховища в кожній квартирі. Такий захисний простір має залізобетонні стіни, броньовані двері, металеві віконні ставні та систему фільтрації повітря. А головне — за умови мінімальної кількості часу можна дістатись до схованки й бути певним, що перебуваєш в безпеці.

На думку інженера технічної підтримки Кирила Баранчука, створення або побудова будинків з мамадами є чудовим прикладом будівництва захисної споруди при відновленні міста.

“Звісно, в нас є своя специфіка побудови захисних споруд, яка частково базується на архітектурних рішеннях, розроблених в радянському союзі, в тому числі під час Холодної війни. Це (ред. створення мамади в квартирах ) рішення — це єдиний комплекс, що розташований під будівлею або поряд з відповідними інженерними комунікаціями, які забезпечують умови мікроклімату в приміщеннях протягом 48 та більше годин для захист людей”, — додає Баранчук.

У роботі з оборонними спорудами при відновлені Бахмута, архітектори перш за все повинні звертати увагу на містобудівний план та планування в цілому: де можна розмістити ту чи іншу споруду, як це вплине на забудову, транспортне сполучення, чи можливо підключити споруду до зовнішніх мереж, де ключовим є централізовані мережі енергопостачання, що спрямовані на енергетичну безпеку. Відтак під час вибору шляхів енергопостачання об’єкта будівництва, варто надавати перевагу таким високоефективним джерелам:

• системам централізованого теплопостачання та холодопостачання, у тому числі системи, що використовують відновлювану енергію;
• високоефективні когенераційні установки;
• системи автономного теплопостачання з використанням відновлюваних джерел енергії;
• теплові насоси.

Таким чином місто буде забезпечено трьома ключовими аспектами для оборони та захисту: 

• безпека людей — захист від уламків, радіації та мінімізація шкідливого впливу;
• енергетична безпека — диверсифікація джерел, децентралізація та варіативність вибору;
• обота військових — чітке картографування захисних споруд, визначення класу та швидке розгортання військової інфраструктури (мережа інтернет, світло, резервні джерела).

Війна не тільки змінила наше розуміння безпеки, але й стала поштовхом для розвитку нових стандартів у проєктуванні та будівництві захисних і оборонних споруд. Відновлення міст, таких як Бахмут, після перемоги України потребуватиме інтеграції найсучасніших технологій і підходів для створення надійної інфраструктури, здатної забезпечити безпеку та комфорт громадян.

Інтеграція досвіду Ізраїлю у створенні мамад — кімнат-бомбосховищ в кожній квартирі є яскравим прикладом, який можна адаптувати для українських реалій. Ці кімнати забезпечують миттєвий доступ до захисту та оснащені всіма необхідними системами для підтримання життя. Застосування нових стандартів та адаптація найкращих міжнародних практик допоможуть Україні створити міцний фундамент для майбутнього.

Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також:

• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій
• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!