В Україні запрацював пілотний проєкт з невідкладних проміжних репарацій для постраждалих від сексуального насильства під час війни. У межах ініціативи одноразові проміжні компенсації в розмірі 3 тисяч євро зможуть отримати 500 осіб.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Репарації для постраждалих від сексуального насильства

Пілотний проєкт презентувала міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час конференції “Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки”.

“З самого початку повномасштабної війни ми почали отримувати інформацію щодо випадків злочинів сексуального насильства та застосування тортур до українського населення з боку російських військовослужбовців. Ми обʼєдналися всередині країни та з нашими міжнародними партнерами й почали діяти на користь постраждалих. Ми розгорнули Центри допомоги врятованим по всій країні, аби кожен зміг отримати необхідну допомогу. Але ми розуміємо, що цього недостатньо. Відтак, ми запускаємо пілотний проект з виплати невідкладних проміжних репарацій. Це допоможе відновити права постраждалих”, — зазначила Ольга Стефанішина.

За її словами, ініціатива є першим подібним випадком в історії репараційних заходів, коли держава спільно з громадянським суспільством та недержавними організаціями під час війни напрацьовує кроки з виплати невідкладних проміжних репарацій. 

Проект передбачає: 

• виявлення та ідентифікацію постраждалих від сексуального насильства;
• визначення відповідності кожного окремого випадку критеріям сексуального насильства;
• безпосередню виплату проміжних компенсацій ідентифікованим постраждалим.

Так, протягом 2024 року 500 постраждалих зможуть отримати одноразову виплату в розмірі 3 тисяч євро на умовах повної конфіденційності. Вже у березні 40 людей пройдуть необхідні процедури для того, щоб отримати відповідні статуси та перші проміжні репарації.

Примітка. Невідкладні проміжні репарації — вид компенсації для постраждалих, коли не треба чекати поки країна-агресор компенсує збитки людям і країні, на яку вона напала. Станом на 4 березня Офіс генерального прокурора України розслідує 274 факти сексуального насильства, пов’язаного з війною.

Читайте також:

• У Раді хочуть визначити категорії людей, які першими отримають компенсації за знищене житло
• Жителі Бахмута зможуть отримати компенсацію від рф без доведення руйнувань
• Компенсація за зруйноване та пошкоджене житло у 2024 році: що потрібно знати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків продовжує збирати заяви на компенсації від українців. Наразі основну кількість заяв отримують від людей, які через війну перемістилися зі свого місця проживання. Для них передбачені дві категорії, за якими можна подати заяви — переміщення в межах України та переміщення за кордон. Заяви щодо переміщення Україною вже приймаються, а незабаром з’явиться можливість подати заяву щодо переміщення за кордон.

Про це під час спеціального вебінару заявив Ігор Караман — юридичний радник Київського офісу Реєстру збитків для України.

Міжнародний Реєстр збитків: заяви про переміщення

На сьогодні однією з найбільш популярних категорій, за якою подають заяви до міжнародного Реєстру збитків є А1.1 “Вимушене переміщення”. Наразі вже працює механізм подачі заяви щодо вимушеного внутрішнього переміщення, тобто в межах України. Незабаром має розпочатися прийом заяв і щодо переміщення за кордон.

При цьому одна людина може подати одразу дві заяви. Це можливо, якщо вона переміщалась і Україною, і перебувала чи продовжує перебувати за кордоном.

“Особливість заяви категорії А1.1 — це те, що може бути так, що особа перемістилася в межах України, а потім виїхала за кордон. Або ж навпаки, спочатку перемістилася за межі України, а потім повернулась в Україну, і в Україні продовжує перебувати у вимушеному вже внутрішньому переміщенні та не має змоги повернутися до своєї первісної домівки. Це дві різні ситуації, не є взаємовиключними, не є такими, що накладаються одна на одну. Заявник може подати дві різні заяви у двох різних категоріях”, — зазначив Ігор Караман.

Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків можна через вебпортал “Дія”. Головним документом при поданні заяви за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Детальніше про те, як ВПО подати дані Реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Як ВПО стати на квартирний облік у Львові та області: покрокова інструкція та перелік документів
• Житлова допомога для ВПО з ТОТ: як формується черговість виплат компенсації
• Компенсація за майно на ТОТ: що змінилося для ВПО у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України — це міжнародний орган, який збирає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року. У ньому передбачена окрема категорія А1 для тих, хто був змушений покинути власні домівки та стати ВПО або біженцем за межами країни.

Про це йдеться на офіційному сайті реєстру.

Міжнародний реєстр збитків: що таке категорія А1

А1 — це одна з найбільш популярних категорій, за якими подаються дані до Міжнародного реєстру збитків. Вона поділена на дві підкатегорії:

• А1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
• А1.2 “Вимушене переміщення за межі України”.

Наразі подати заявки можна лише за першою підкатегорією. Проте, як вказали представники Київського офісу Реєстру збитків для України на спеціальному вебінарі 23 грудня 2025 року, можливість подання заяв для біженців, які наразі перебувають за межами України, буде відкрита найближчим часом.

Вказані категорії дозволять у майбутньому отримати грошове “відшкодування душевного болю і страждань” з майбутніх репарацій. При цьому не потрібно додатково надавати власну або експертну оцінку психологічного стану.

За яких обставин переміщення вважається вимушеним

Переміщення вважається вимушеним, якщо:

• пошкоджене чи знищене житло;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на території активних бойових дій або території можливих бойових дій;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на тимчасово окупованих територіях;
• існує загроза настання активних бойових дій на території населеного пункту;
• існує загроза окупації населеного пункту;
• переміщення спричинене руйнуванням Каховської ГЕС;
• відсутність належних умов для проживання, про які необхідно вказати додатково.

Як подати заяву та які документи потрібні

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків можна лише одним способом — через вебпортал “Дія”. Далі потрібно буде заповнити певні поля з особистою інформацією та додати документи, деякі з яких можуть підтягнутися з Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Як зазначають представники Київського офісу Реєстру збитків для України, головним документом при поданні даних за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Важливо, подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків можна стільки разів, скільки існує категорій, до яких належить громадянин. Вони не виключають одна одну. Тому, наприклад, заяви, пов’язані з матеріальними наслідками вимушеного внутрішнього переміщення, такими як втрата оплачуваної роботи, втрата житла або місця проживання чи інші економічні втрати, котрі належать до інших категорій, можна подавати одночасно із заявою по А1.1.

Які дані потрібно зазначити в заяві

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

1. Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу (серія та номер паспорта);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за злочини, пов’язані з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародними організаціями;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника;
• у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

2. Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею чи від’їздом

• дата або дати переміщення;
• адреса реєстрації на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо вони відрізняються від поточної адреси заявника);
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви на таких осіб подаються окремо);
• дата завершення вимушеного внутрішнього переміщення (за наявності).

3. Реєстрація як внутрішньо переміщеної особи

• інформація про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО в Україні;
• дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• реєстраційний номер або номери.

4. Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, які спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви;
• додаткові коментарі заявника.

5. Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження внесених даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Читайте також:

У Реєстрі збитків з’явилася нова категорія для тих, хто втратив майно на ТОТ: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!