Міжнародний реєстр збитків, створений для фіксації руйнувань і втрат, завданих Україні внаслідок російської агресії, готується до запуску повноцінної роботи. За попередніми планами, компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви, має запрацювати у 2027 році, а перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці того ж року.

Детальніше про це розповіла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України під час панелі на Donbas Media Forum, передає кореспондентка редакції Бахмут IN.UA.

Компенсаційна комісія: коли почне працювати

За словами Ірини Мудрої, після ухвалення відповідної конвенції у грудні 2025 року країни-підписанти мають пройти процес ратифікації документа. Очікується, що більшість держав завершить ці процедури протягом 2026 року. Після цього у 2027-му почнеться формування самої Компенсаційної комісії — її складу, управлінської структури та процедур розгляду заяв.

Перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці 2027 року. Втім, як вказує представниця Офісу президента, це не означає, що одразу розпочнуть видавати виплати, адже компенсаційний фонд ще не сформований. Його створення залежить від політичних рішень країн-партнерів і джерел фінансування, серед яких розглядаються заморожені російські активи та так званий “репараційний кредит”.

“Є дискусія і начебто вимальовується рішення щодо репараційного кредиту. Тобто під заставу цих коштів будуть видані випущені облігації, які забезпечуватимуться державам Європейського Союзу і, можливо, у Великої Сімки. Проте, репараційний кредит — це ще не є те, що ми в фіналі хочемо бачити з конфіскацією російських активів”, — розповіла Ірина Мудра.

Україна наполягає на конфіскації активів агресора як найбільш справедливому механізмі відновлення. Водночас наразі обговорюється можливість зарезервувати частину репараційного кредиту для майбутніх виплат громадянам, які подали заяви до реєстру.

Заяв небагато: українців закликають активніше реєструвати втрати

Попри активну роботу міжнародних і українських структур, наразі до реєстру подано лише близько 60 тисяч заяв — значно менше, ніж очікувані мільйони. Саме низька кількість звернень стала однією з причин, чому реєстр поки що не працює на повну потужність.

Представники влади закликають українців активніше подавати свої заяви. Зробити це можуть усі постраждалі — зокрема, внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди, які втратили житло або майно на деокупованих територіях. Подання заяви можливе навіть у тому випадку, якщо особа вже отримала державну компенсацію, адже допомога від України не впливає на право отримати виплату через міжнародний механізм.

“Для того, щоб ми спонукали наших розпочати перемовини про створення компенсаційного фонду і його наповнення, нам потрібно показати, що в реєстрі є достатньо велика кількість заяв“, — зазначає заступниця керівника Офісу Президента.

Офіс у Києві

Міжнародний реєстр збитків уже відкрив офіс у Києві. Його співробітники співпрацюють із органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, безоплатної правової допомоги та з правоохоронними органами, які фіксують воєнні злочини.

Читайте також:

• Постанова № 1176. Кабмін затвердив порядок допомоги ВПО з ТОТ для вирішення житлового питання
• Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи схвалила дві заявки України на загальну суму 140 мільйонів євро. Фінансування спрямують на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій та ветеранів.

Про це повідомили в Мінрозвитку.

Житлові ваучери та іпотека: нове фінансування

За даними Мінрозвитку, основну частину кредиту обсягом 80 мільйонів євро виділять на підтримку компонента програми “єВідновлення” для переселенців. На першому етапі допомога передбачена для осіб, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають статус учасника бойових дій або інвалідність внаслідок війни. Залучення цих грошей дозволить додатково профінансувати близько двох тисяч житлових ваучерів.

Надходження коштів відбуватиметься двома траншами:

• перші 40 мільйонів євро Україна отримає у вересні 2026 року;
• наступні 40 мільйонів євро надійдуть у 2027 році.

Ще 60 мільйонів євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи спрямують на забезпечення житлом ветеранів війни через довгострокові пільгові іпотеки. Програму реалізовуватимуть у співпраці з державними органами влади, а адмініструватиме процес Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

Завдяки цьому фінансуванню планують видати близько 1500 кредитів. Понад 1100 з них профінансують безпосередньо за рахунок позики, а ще понад 450 — через револьверний механізм.

“Маємо працюючий механізм підтримки людей, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Перший етап програми показав високий попит і реальний результат — тисячі родин уже придбали нове житло за допомогою житлових ваучерів. Тому надзвичайно важливо, що Україна отримала підтримку подальшого фінансування програми“, — прокоментував виділення кредиту міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Домовленості про залучення цих коштів були досягнуті у 2025 році під час Конференції з питань відновлення України у Римі. Тоді Олексій Кулеба звернувся до Голови Банку розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі з пропозицією підтримати фінансування програм для забезпечення житлом ВПО та ветеранів.

Статистика та попит на програму

За даними Павла Фролова, голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, за час дії механізму майже три тисячі родин зі статусом ВПО успішно використали державні ваучери вартістю 2 мільйони гривень та придбали нові оселі. Згідно зі статистикою, яку опублікував депутат, переселенці обирають такі види нерухомості:

• понад 88% — квартири;
• близько 10% — приватні будинки.

Попит на програму залишається надзвичайно високим. Громадяни подали понад 41 тисячу заяв. З них місцеві комісії погодили 33 тисячі, і наразі ці люди очікують на фінансування.

Читайте також:

Три законопроєкти про компенсацію житла на ТОТ зависли у Верховній Раді: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Значна кількість переселенців залишається без власного житла, оскільки їхні домівки опинилися на непідконтрольних територіях або в зонах активних бойових дій. Чинні механізми компенсації для цих людей вкрай обмежені, адже стандартні процедури фіксації руйнувань там застосувати неможливо. У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, які пропонують шляхи вирішення проблеми. Проте жоден із них досі не доведений до кінця.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила законопроекти, які стосуються питання компенсування житла на ТОТ та їх поточний стан.

Законопроєкт №11161

Парламент ухвалив законопроект №11161 у другому читанні та в цілому 19 грудня 2024 року.

Текст законопроєкту передбачає спрощення процедури отримання відшкодування за програмою “єВідновлення” для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з документом, пропонуються такі нововведення:

• автоматичне прирівнювання житла на непідконтрольних територіях або в зоні активних бойових дій до зруйнованого;
• скасування вимоги щодо надання фотографій чи відеозаписів як доказів руйнувань;
• відмова від обов’язкового фізичного огляду майна спеціальними комісіями;
• видача житлового сертифіката за умови офіційної відмови власника від права власності на майно на користь держави.

За словами голови профільного комітету Олени Шуляк, головною перепоною для реалізації закону є відсутність фінансування.

“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання“, — зазначила посадовиця у травні 2025 року.

Статус: закон передали на підпис президенту 30 грудня 2024 року. Станом на червень 2026 року документ не підписаний, не ветований і перебуває в очікуванні понад півтора року.

Законопроєкт №13136

Група народних депутатів внесла проєкт №13136 закону на розгляд парламенту 26 березня 2025 року.

Документ має на меті змінити чинну процедуру обліку та відшкодування за втрачену нерухомість. Основні пропозиції включають:

• поширення дії закону на майно, пошкоджене або знищене починаючи з 19 лютого 2014 року, із наданням пріоритету сім’ям, для яких це було єдине житло;
• врахування руйнувань від дій чи бездіяльності місцевих адміністрацій на непідконтрольних територіях, зокрема через знесення житла або відсутність ремонтних робіт;
• запровадження комплексного відновлення багатоквартирних будинків разом із нежитловими приміщеннями;
• надання житлового сертифіката власнику знищеної квартири в разі добровільної відмови від неї, після чого відновлена площа переходить у комунальну власність як соціальне житло;
• заборону відмовляти у прийнятті заяв на компенсацію через брак фінансових ресурсів або неможливість проведення обстеження.

Статус: наприкінці серпня 2025 року профільний комітет надав свій висновок щодо документа. Після цього процес ухвалення зупинився, і станом на зараз законопроєкт не рухається.

Законопроєкт №14352

Законопроєкт №14352 розробила група парламентарів і передала на розгляд керівництва Верховної Ради 30 грудня 2025 року.

Ініціатива пропонує врегулювати питання виплат за нерухомість у зонах активних бойових дій та на тимчасово непідконтрольних територіях, де не функціонують державні електронні реєстри. Законопроєкт передбачає . визнання знищеними тих об’єктів, які неможливо обстежити через бойові дії або втрату контролю над територією; . додавання до заяви на компенсацію нотаріального зобов’язання передати об’єкт у власність держави чи громади; . скасування вимоги щодо обов’язкового обстеження нерухомості у випадках, коли це неможливо зробити фізично.

Статус: 1 січня 2026 року текст надали депутатам для ознайомлення. Станом на червень 2026 року розгляд законодавчої ініціативи в комітеті заморожений.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!