Дискусії щодо перейменування вулиць активно почали вестись після подій Євромайдану і питання залишається актуальним й досі. Редакція «Бахмут IN.UA» поспілкувалась із краєзнавцем, заступником голови комісії з дерусифікації Дружківки Павлом Островським щодо того, як відбувається сам процес перейменування та які кроки потрібно зробити громаді для того, аби досягти успіху в цьому питанні.
Навіщо Бахмуту перейменовувати вулиці?
Перш за все необхідно сказати, що ця процедура важлива не тільки для Бахмута, вона важлива і для інших громад України. А російсько-українська війна, яка триває вже більше 9 років, тільки підкреслює необхідність відмовлятись від російських та радянських наративів.
«Ми розуміємо, що це питання самоповаги, питання того, що ми українці, у нас є своя історія, і ми повинні підкреслювати своє: своїх героїв, свої символи, а не ті, які були нав’язані», — говорить Павло Островський.
Після того, як дерусифікація значною мірою почала ширитись східними регіонами України, чимало схвалення вона отримала насамперед від військових ЗСУ.
Бійці, які захищають Україну їздять громадами Донеччини, вони бачать на картах нові назви і з великою приємністю, з великою вдячністю це сприймають, тобто вони відчувають, що є надійний тил і що тут є активні люди обрали на громадських обговореннях такі назви, які наповнені українськими сенсами, а не якимось «вишнево-компотними», як я їх називаю.
Павло Островський // заступник голови комісії з дерусифікації Дружківки
Активіст має увазі популярну традицію називати вулиці нейтрально, наприклад вулиця Вишнева, Квіткова, Сливова тощо.
Покрокова інструкція для перейменування вулиць у Бахмуті
Крок 1. Знайти активну громаду
Спочатку, я думаю, що варто знайти тих людей, мешканців Бахмутської громади, які, очевидно, виїхали і яким було б цікаво долучатись до цього процесу і дерусифікувати вулиці та символічний простір Бахмутської громади і сумувати якісь пропозиції.
Павло Островський // активіст
Бахмут — це місто в евакуації, мешканці Бахмутської громади, розселені по усій Україні, хтось тимчасово проживає за кордоном, тому активна громадськість та журналісти повинні спонукати місцеву владу до питання декомунізації вважає активіст.
«Ми всі розуміємо в якому стані зараз Бахмут, але зараз є законодавство і його треба виконувати. Місцева адміністрація має залучати мешканців Бахмутської громади до процесу перейменування вулиць, щоб, коли ми повернемось, коли Бахмут буде звільнений, коли над Бахмутом будуть українські прапори, не залишилось й сліду від росії в назвах топонімів.
Щоб були не радянські і не російські вулиці і, щоб жителі вже знали, що їхні вулиці мають назви на честь українських захисників, на честь українських героїв, на честь письменників, культурних діячів, історичних діячів, але українських, не російських, не цієї країни, яка зруйнувала Бахмут, зруйнувала їхні домівки.
Для багатьох це дуже важливе питання і навіть те, що зараз Бахмут знаходиться в окупації це не перешкоджає місцевій владі виконувати свої повноваження, тобто це питання тільки політичної волі та бажання», — переконаний Павло Островський.
Краєзнавець додає, що у великих містах, як Київ чи Дніпро — є центри які об’єднують мешканців бахмутської громади, вони також можуть стати центрами комунікації про такі зміни. Також у роботу мають включитись різні медіаресурси, телеграм-канали, які працюють на аудиторію Бахмутської громади і будуть допомагають поширювати інформацію, популяризувати саму ідею перейменування вулиць.
Ці майданчики, каже співрозмовник, мають змогу поширювати та пропонувати варіанти назв: на честь кого планують назвати, хто ці люди, також кожен небайдужий громадянин може поширювати інформацію та долучитися до такого обговорення.
Крок 2. Звернення до влади
Після того, як збереться група зацікавлених людей, які готові працювати над тим, щоб наповнити назви вулиць Бахмуту українськими сенсами, варто звернутися з письмовою заявою до голови Бахмутської військової адміністрації і запропонувати розпочати процес із перейменування вулиць.
Слід сформувати комісію, яка буде за це відповідати і розглядати пропозиції, які будуть надходити від мешканців.
Павло Островський // заступник голови комісії з дерусифікації Дружківки
Крок 3. Громадські обговорення
Після того, як комісія розгляне всі запити від громади, голова військової адміністрації призначає громадські обговорення на яких власне мешканці визначаються щодо нових назв вулиць. Отже, це питання тільки бажання і спроможності це організувати. Місцеві телеграм канали, місцеві медіа, громадські організації повинні допомогти організувати цей процес якісно, допомагати також у проведенні обговорень.
«Це все можливо провести в онлайні і найбільші міста України проводять такі обговорення саме так. І тому це знову ж таки питання бажання влади, військової адміністрації і голови, який зараз приймає такі рішення. Тобто це повністю відповідальність голови військової адміністрації», — пояснює Павло Островський.
Крок 4. Прийняття рішень
Наступний крок — голова адміністрації приймає рішення за результатами тих громадських обговорень. Таким чином найголовнішим важелем у перейменуванні є люди — вони висувають та обирають варіанти назв вулиць, які їм подобаються, шляхом голосування обирають найкращий, а рішення затверджує голова.
Варіантів може бути кілька, зазвичай їх пропонують історики, краєзнавці, музейники, представники громадськості, представники адміністрації, а комісія визначає в якому форматі більш оптимально провести опитування, а далі вже вирішує громада, всі хто хочуть — долучаються, це ті самі громадські слуханні тільки в режимі онлайн.
Павло Островський // активіст
Як довго триває процес перейменування вулиць?
«До двох місяців, тобто там є різні процедури, але як правило це може бути місяць або два. Такі строки визначені у законодавстві», — говорить Павло Островський.
Що робити у випадку якщо громада не згідна з рішенням військової адміністрації?
«Найбільш правильно буде висловлювання своїх позицій в ході громадських обговорень. Спеціально для цього вони і були придумані, щоб визначити позицію мешканців громади, якщо якась назва не подобається, то можна проголосувати проти цієї пропозиції, голосувати на користь іншої назви або пропонувати свою», — додає активіст.
Що відповідати тим, хто вважає, що це питання не на часі?
«Коли як не зараз відмовлятись від всього російського, позбуватись цих нав’язаних символів окупаційними режимами? Це була спрямована російська політика, щоб центральні вулиці міста називали на честь Пушкіна, Толстого, Леніна. Ці назви не просто ж так з’явились.
Це цілеспрямована політика, щоб показати вищість російської культури над українцями і показати, що українська мова годиться тільки для фольклору і всяке таке, а от російська культура це щось високе та цінне. Це ж робилось для того, щоб маргіналізувати українську культуру та мову.
А нам зараз потрібно не повторювати тих помилок останніх 30 років, коли обирали в ради комуністів, регіоналів, тобто сили, які відверто позиціонували себе як антидержавні, антиукраїнські. Нам потрібно пам’ятати нашу історію, наших героїв, наших захисників», — резюмував Павло Островський.
- Чому донеччани незадоволені перейменуванням пам’ятника Артему в Святогірську
- У спідниці та з російською газетою: чому донеччани хочуть передати Святогірську Лавру до ПЦУ
- Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання
Текст підготувала стажерка Ірина Кріксон
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
