Дискусії щодо перейменування вулиць активно почали вестись після подій Євромайдану і питання залишається актуальним й досі. Редакція «Бахмут IN.UA» поспілкувалась із краєзнавцем, заступником голови комісії з дерусифікації Дружківки Павлом Островським щодо того, як відбувається сам процес перейменування та які кроки потрібно зробити громаді для того, аби досягти успіху в цьому питанні.

Навіщо Бахмуту перейменовувати вулиці?

Перш за все необхідно сказати, що ця процедура важлива не тільки для Бахмута, вона важлива і для інших громад України. А російсько-українська війна, яка триває вже більше 9 років, тільки підкреслює необхідність відмовлятись від російських та радянських наративів.

«Ми розуміємо, що це питання самоповаги, питання того, що ми українці, у нас є своя історія, і ми повинні підкреслювати своє: своїх героїв, свої символи, а не ті, які були нав’язані», — говорить Павло Островський.

Після того, як дерусифікація значною мірою почала ширитись східними регіонами України, чимало схвалення вона отримала насамперед від військових ЗСУ.

Активіст має увазі популярну традицію називати вулиці нейтрально, наприклад вулиця Вишнева, Квіткова, Сливова тощо.

Покрокова інструкція для перейменування вулиць у Бахмуті

Крок 1. Знайти активну громаду

Бахмут — це місто в евакуації, мешканці Бахмутської громади, розселені по усій Україні, хтось тимчасово проживає за кордоном, тому активна громадськість та журналісти повинні спонукати місцеву владу до питання декомунізації вважає активіст.

«Ми всі розуміємо в якому стані зараз Бахмут, але зараз є законодавство і його треба виконувати. Місцева адміністрація має залучати мешканців Бахмутської громади до процесу перейменування вулиць, щоб, коли ми повернемось, коли Бахмут буде звільнений, коли над Бахмутом будуть українські прапори, не залишилось й сліду від росії в назвах топонімів. 

Щоб були не радянські і не російські вулиці і, щоб жителі вже знали, що їхні вулиці мають назви на честь українських захисників, на честь українських героїв, на честь письменників, культурних діячів, історичних діячів, але українських, не російських, не цієї країни, яка зруйнувала Бахмут, зруйнувала їхні домівки. 

Для багатьох це дуже важливе питання  і навіть те, що зараз Бахмут знаходиться в окупації це не перешкоджає місцевій владі виконувати свої повноваження, тобто це питання тільки політичної волі та бажання», — переконаний Павло Островський.

Краєзнавець додає, що у великих містах, як Київ чи Дніпро — є центри які об’єднують мешканців бахмутської громади, вони також можуть стати центрами комунікації про такі зміни. Також у роботу мають включитись різні медіаресурси, телеграм-канали, які працюють на аудиторію Бахмутської громади і будуть допомагають поширювати інформацію, популяризувати саму ідею перейменування вулиць. 

Ці майданчики, каже співрозмовник, мають змогу поширювати та пропонувати варіанти назв: на честь кого планують назвати, хто ці люди, також кожен небайдужий громадянин може поширювати інформацію та долучитися до такого обговорення.

Крок 2. Звернення до влади

Після того, як збереться група зацікавлених людей, які готові працювати над тим, щоб наповнити назви вулиць Бахмуту українськими сенсами, варто звернутися з письмовою заявою до голови Бахмутської військової адміністрації і запропонувати розпочати процес із перейменування вулиць.

Крок 3. Громадські обговорення

Після того, як комісія розгляне всі запити від громади, голова військової адміністрації призначає громадські обговорення на яких власне мешканці визначаються щодо нових назв вулиць. Отже, це питання тільки бажання і спроможності це організувати. Місцеві телеграм канали, місцеві медіа, громадські організації повинні допомогти організувати цей процес якісно, допомагати також у проведенні обговорень.

«Це все можливо провести в онлайні і найбільші міста України проводять такі обговорення саме так. І тому це знову ж таки питання бажання влади, військової адміністрації і голови, який зараз приймає такі рішення. Тобто це повністю відповідальність голови військової адміністрації», — пояснює Павло Островський.

Крок 4. Прийняття рішень

Наступний крок — голова адміністрації приймає рішення за результатами тих громадських обговорень. Таким чином найголовнішим важелем у перейменуванні є люди — вони висувають та обирають варіанти назв вулиць, які їм подобаються, шляхом голосування обирають найкращий, а рішення затверджує  голова.

Як довго триває процес перейменування вулиць?

«До двох місяців, тобто там є різні процедури, але як правило це може бути місяць або два. Такі строки визначені у законодавстві», — говорить Павло Островський.

Що робити у випадку якщо громада не згідна з рішенням військової адміністрації?

«Найбільш правильно буде висловлювання своїх позицій в ході громадських обговорень. Спеціально для цього вони і були придумані, щоб визначити позицію мешканців громади, якщо якась назва не подобається, то можна проголосувати проти цієї пропозиції, голосувати на користь іншої назви або пропонувати свою», — додає активіст.

Що відповідати тим, хто вважає, що це питання не на часі?

«Коли як не зараз відмовлятись від всього російського, позбуватись цих нав’язаних символів окупаційними режимами? Це була спрямована російська політика, щоб центральні вулиці міста називали на честь Пушкіна, Толстого, Леніна. Ці назви не просто ж так з’явились. 

Це цілеспрямована політика, щоб показати вищість російської культури над українцями і показати, що українська мова годиться тільки для фольклору і всяке таке, а от російська культура це щось високе та цінне. Це ж робилось для того, щоб маргіналізувати українську культуру та мову. 

А нам зараз потрібно не повторювати тих помилок останніх 30 років, коли обирали в ради комуністів, регіоналів, тобто сили, які відверто позиціонували себе як антидержавні, антиукраїнські. Нам потрібно пам’ятати нашу історію, наших героїв, наших захисників», — резюмував Павло Островський.

• Чому донеччани незадоволені перейменуванням пам’ятника Артему в Святогірську
• У спідниці та з російською газетою: чому донеччани хочуть передати Святогірську Лавру до ПЦУ
• Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання

Текст підготувала стажерка Ірина Кріксон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна адміністрація так званої “днр” заявила, що розглядає можливість не відновлювати зруйновані російською армією українські міста, зокрема Бахмут, а “законсервувати” їх як “місця пам’яті про наслідки бойових дій”.

Про це повідомив глава псеврепубліки “днр” денис пушилін на форумі “росія – ісламський мир” в Казані”.

Бахмут, росіяни повідомили, що можуть не відбудовувати місто

За словами пушиліна, деякі квартали Авдіївки, Вугледара та Бахмута можуть бути перетворені на туристичні локації, щоб показувати, “з чим стикалися люди на різних етапах”.

Пушилін наголосив, що “можна консервувати цілі квартали”, однак не пояснив, де житимуть мешканці зруйнованих районів, і що буде з тими, хто втратив домівки.

“У багатьох на слуху все, що пов’язано, зокрема і з героїчними населеними пунктами, звісно, це буде викликати й надалі увагу у туристів, щоб подивитися, що таке Авдіївка, що таке Вугледар, що таке Артемівськ, раніше Бахмут, та інші населені пункти. Можна … цілий квартал, просто консервувати, щоб було зрозуміло, з чим стикалися люди на різних етапах”, — цитує пушиліна російське пропагандистське медіа тасс.

Зазначимо, що раніше риторика окупаційної влади відрізнялася. Зокрема, йшлося про повне відновлення Бахмута.

Водночас зараз російська федерація перекладає відповідальність за руйнування на ЗСУ, хоча саме російська армія системно нищила міста артилерією та авіаударами.

До теми:

• “Придатні для життя”: рф визнає розвалені будинки житлом — приклади з Авдіївки та Маріуполя
• Пряма лінія в Шахтарську: на що скаржаться бахмутяни, які опинилися під контролем окупантів
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях працюють комісії від “днр”, які обстежують пошкоджене обстрілами житло. Та роботу цих комісій не можна назвати справедливою. Будинки, які зазнали значних руйнувань, окупанти визнають придатними для проживання, щоб їх мешканці не могли отримати раніше обіцяні компенсації.

Як окупанти дурять мешканців ТОТ, розповідає Бахмут IN.UA.

Жителі Авдіївки не можуть отримати компенсацію за зруйновані будинки

Окупаційна влада “днр” активно дає обіцянки про видачу компенсаційного житла і грошових компенсацій за зруйновані оселі. Їх, нібито, гарантовано можуть отримати власники зруйнованого житла на ТОТ. Головною умовою отримання компенсації є акт обстеження комісії.

Однак насправді свої обіцянки окупанти не виконують. Жителі ТОТ скаржаться, що комісії визнають зруйновані будинки придатними для проживання. Через це люди не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло.

Про один з таких випадків повідомила мешканка Авдіївки. Вона розповіла, що її квартира розташована в напів зруйнованій багатоповерхівці. Доступу до самого під’їзду немає, оскільки вхід завалений. Члени комісії залізли у квартиру через вікно і оцінили її стан як задовільний, адже в оселі вціліли стіни і перекриття.

Та при цьому окупанти розповідають людям про майбутнє відновлення. Перш за все, нібито, будуть відновлювати так звані “важкі будинки”. Обіцяють відновити їх до осені. Але люди цим обіцянкам не вірять.

Нагадаємо, що віцепрем’єр рф марат хуснуллін систематично не виконує свої обіцянки. Наприклад, він говорив, що в першу чергу в Авдіївці будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання. Та цього за рік окупації міста так і не сталося. Про це вже в листопаді 2024 року заявив той же марат хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Щодо відновлення житла, то і в цьому напрямку немає значних просувань. Судячи із заяв ватажка “днр” дениса пушиліна, відновлення житлового фонду хотіли розпочати одразу після захоплення міста. У березні 2024 року він заявив, що першочергово будуть відновлені 19 багатоповерхівок.

Однак, і ці плани окупанти не реалізували. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала про один “відновлений” будинок на 40 квартир.

Компенсації за житло в Маріуполі

Подібні випадки фіксують у Маріуполі. Комісії пишуть у документації все, що їм накаже окупаційна влада, а людей відправляють до забудовників.

У деяких будинках окупанти роблять ремонти вже три роки. Комунікації з окупаційною владою в людей немає, чітких строків відновлення не дають.

Нагадаємо, що раніше окупаційна влада Маріуполя заявила про завершення видачі компенсаційного житла місцевим мешканцям. За словами так званого “мера” Маріуполя олега моргуна, процес видачі компенсаційного житла завершився на 94%. Людям, нібито, видали 4,5 тисяч квартир. Однак, наведена окупантами статистика не відповідає дійсності. Кількість житла, яке нібито видали окупанти, — це 5% від загальної кількості знищених квартир. Адже всього за період блокади Маріуполя російські загарбники знищили 52 тисячі осель.

Читайте також:

• Пряма лінія в Шахтарську: на що скаржаться бахмутяни, які опинилися під контролем окупантів
• Як пушилін міняв риторику про відновлення Бахмута і Соледара
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!