Восени Бахмут був сповнений людьми: студенти поспішали на лекції, школярі до школи, дорослі на роботу. Життя тривало, прийманні так було до російського вторгнення у 2022 році.
Як виглядав Бахмут осінню до війни дивіться у фотодобірці – редакція зібрала кадри фотографа Івана Сидорова.
Осінній Бахмут
Бахмут осінню, у місті цвітуть троянди. Фото: Іван СидоровУ місті майорять українські прапори, Бахмут живе. Фото: Іван СидоровА це улюблене колесо огляду, звідси відкривається чудовий вигляд на місто. Фото: Іван СидоровМісто цвіте, повсюди квітнуть троянди. Фото: Іван СидоровНа свята та вихідні у місті часто було людно. Різні фудкорти, атракціони – було все для відпочинку. Фото: Іван СидоровВеселі забавки для дітей, поруч мами та бабусі спостерігають. Фото: Іван Сидоров
Бахмут до російського вторгнення стрімко розвивався, містом зацікавилися іноземні партнери. На початку двадцятого сторіччя голландські інвестори розвивали передмістя Бахмута. На сучасній території мікрорайону Ступки на соляній шахті «Петро Великий» місцеві жителі отримували високу зарплатню, працювала школа, лікарня.
Кошеня в Бахмуті. Фото: Іван СидоровНа площах Бахмута у святкові дні, як от День міста, часом було не проштовхнутися. Фото: Іван СидоровУ вересні Бахмут святкує День міста щороку, по вулицях Фортеці-Бахмута були розкидані вказівки із розвагами для найменших бахмутян. Фото: Іван Сидоров
У 2023 році 9 вересня Бахмут відзначив своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до Канади.
Бахмутянки на вулицях міста, родини з дітьми гуляють містом. Фото: Іван СидоровВ місті часто влаштовували концерти, робили фотозони. Фото: Іван СидоровА ще осінній Бахмут перетворювався у велику фотозону. Фото: Іван Сидоров
Фотограф Іван Сидоров залишається один із найвідоміших в місті, чоловік часто робив портретні зйомки, а у 2018 році його світлини були на фотовиставці присвяченій вакцинації.
Діти катаються на велосипедах осінню. Фото: Іван СидоровЗа останні роки у Бахмуті відкрилися багато магазинів. Фото: Іван СидоровТакі фігури фантастичних звірів бахмутяни часто викладали в парку. Фото: Іван Сидоров
Фото: з відкритих джерел
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Нещодавно в Україні розпочалося бронювання державних коштів за програмою житлових ваучерів для ВПО з ТОТ. Водночас цей аспект можна контролювати онлайн, як і місце у черзі на фінансування.
Детальніше про те, як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Як перевірити місце у черзі на фінансування житлових ваучерів
Для того, щоб дізнатися актуальну інформацію про рух черги, людині необхідно зателефонувати на лінію Урядового контактного центру за номером 1545. Під час розмови з оператором достатньо просто назвати індивідуальний номер свого житлового ваучера. Знайти цей номер можна в особистому кабінеті у державному застосунку “Дія”.
Після перевірки номера ваучера фахівці контактного центру надають повну виписку щодо конкретної заявки. Завдяки цьому переселенці можуть дізнатися:
поточний статус свого ваучера в електронній системі;
точну дату та час реєстрації поданої заявки;
актуальне місце в черзі на отримання фінансування;
кількість інших заявок, які знаходяться у черзі перед ними та очікують на бронювання коштів.
Алгоритм фінансування та жорсткі терміни для купівлі
Механізм розподілу фінансів працює у щоденному режимі. Електронна система отримує актуальні дані про наявність вільних грошей від оператора програми — компанії “Укрпошта”. Як тільки кошти з’являються, система автоматично бронює їх для наступних заявників суворо у порядку живої черги.
Як вказує Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, наразі 3296 внутрішньо переміщених осіб вже дочекалися своєї черги: статус їхніх ваучерів змінився на вказівку “Зверніться до нотаріуса”. З моменту появи цього статусу держава дає людині рівно 60 днів на повне оформлення угоди купівлі-продажу житла. Якщо переселенець не встигає закрити угоду та використати заброньовані кошти у цей двомісячний термін, його заява автоматично повертається до загальної черги.
Юлія Романуша — бахмутянка, яка понад 20 років займається викладацькою діяльністю. Також освітянка відома своєю творчістю: після евакуації з рідного міста вона стала писати вірші, які перетворює на пісні. Її історію ми раніше публікували в матеріалі. Наприкінці квітня пані Юлія звернулась до нашої редакції з проханням дати інформаційний розголос про шахрайську схему, жертвою якої вона стала. Шахраї, які представились працівниками банку, завдали їй збитків на понад 90 тисяч гривень.
Своєю історією Юлія Романуша поділилась з Бахмут IN.UA. Мета жінки — розповісти про свій досвід, аби люди були пильними.
Історія про шахрайство: як злочинці виманюють кошти
Бахмутянка Юлія Романуша стала жертвою шахраїв. Сталося це 23 квітня. Вдень вона отримала дзвінок від невідомого номера. Слухавку взяла без побоювань, адже саме того дня в навчальному закладі, де вона викладає, стартувала реєстрація на єдиний вступний іспит (ЄВІ) до магістратури. Пані Юлія є відповідальною особою за реєстрацію, тому вирішила, що їй телефонує хтось із вступників.
“Це була десь 11-та година дня. Задзвонив телефон і я відповіла одразу, бо мені дзвонять із незнайомих номерів і цікавляться щодо вступу. Коли я підняла слухавку, мені сказали, що в мій акаунт “монобанку” виконаний нетиповий вхід, і якщо це була не я, то тоді мені потрібно натиснути “один”. Це не викликало в мене здивування, тому що десь місяць тому подібний дзвінок був з “ПриватБанку”, який насправді був правдивий. До мене хтось намагався зайти, і ми все заблокували, все зробили, щоб убезпечити акаунт. Тому я натиснула “один”, — розповідає жінка.
Після натискання клавіші бахмутянку зв’язали, як виявилось, із шахраями. Жінка, яка відповіла, зверталась до пані Юлії за повними контактними даними і відразу почала говорити про нібито проблему з додатком банку.
“Вона зверталась до мене за моїм повним ім’ям, що вже викликало довіру, і я на той момент думала, що дійсно спілкуюся з банком. Вона сказала, що зараз мій додаток працює в аварійному режимі і через це я не бачу дії, які там були виконані насправді. Ця інформація сприймається як обухом по голові і одразу вимикається критичне мислення, бо ти боїшся за свої кошти. Виправити цю ситуацію мені мала допомогти служба, точну назву не пригадаю. Або технічної безпеки банку, або безпеки банку, ну тобто слово “безпека” там було сказано”, — згадує Юлія Романуша.
Після цього до жінки подзвонив так званий “працівник служби безпеки “монобанку”. Чоловік представився реальним ім’ям (ред. людина з таким ім’ям є насправді, тому його дані ми не розголошуємо) і назвав свій код. Далі він розповів звідки і з якого гаджету шахраї нібито зайшли в додаток пані Юлії, і що встигли зробити шахраї: підвищили кредитний ліміт, взяли гроші на кредитний рахунок і переказали собі. Але технічна підтримка, з якою нібито говорила бахмутянка, побачила підозрілі дії і заблокувала кошти. Також шахрай телефоном розповів, на чий саме рахунок нібито перевели гроші, і що цієї людини немає в контактах бахмутянки.
Повірити у слова шахраїв змусило те, що вони швидко давали інформацію та добре знали тонкощі проведення банківських операцій. Також вони називали конфіденційні дані жінки, що лише збільшувало довіру.
“Мене попросили зайти в додаток банку і прочитати останні зроблені дії. Питали: “Чи бачите ви ті дії, які зробили шахраї? Переказ на понад 90 тисяч гривень”. Звісно я це не бачила, тому що цього просто ще не було зроблено. Мені відповіли, що додаток працює в аварійному режимі і я не бачу справжню картину. Для того, щоб відновити додаток і повернути кошти, я мала зробити ті дії, які раніше провели шахраї. А відміною цих дій буде картка-ключ від “монобанку”, яка є в кожного клієнта, але він про неї може не знати. Паролем від цієї картки буде мій ідентифікаційний код, який мені назвали. Тобто це ще одна точка довіри”, — каже пані Юлія.
Загальна сума збитків від шахрайських дій склала 90 599 гривень. 135 гривень склали власні кошти, 44 тисячі гривень за допомогою шахраїв перевели на чорну карту в розстрочку, і решта — це кошти з підвищеного кредитного ліміту картки. Всю суму пані Юлія перевела єдиним платежем на картку шахраїв, яку вони представили як “картку-ключ” для повернення коштів. Насправді ж поняття “картка-ключ” у “монобанку” немає.
“Я перед тим, як натиснути “переказати”, зупинилася. Спрацювало якесь побоювання. І потім я запитала: “А ви точно на шахраї, бо суми великі і дії якісь дивні”. Мені ж відповіли: “Звісно ні. Я … (ред. ім’я не вказуємо), мій номер 119, запитайте в будь-якого співробітника банку і вам скажуть, що мене знають. Тим більше, ми ж називаємо ваші особисті дані, які ніхто не може знати”. Коротше, знову заліз у душу. При цьому він постійно говорив, що: “Ми не запитуємо дані вашої картки”. Це все було сказано для підкріплення моєї довіри до них. Та й справді в мене ніхто не питав ні номер, ні пін-код, ні CVV-код картки. Просто запитали скільки у мене було моїх власних грошей і сума останньої операції”, — розповідає Юлія Романуша.
Після цього жінці сказали видалити додаток і близько півгодини нічого з ним не робити. За цей час зламаний додаток обіцяли “полагодити”. А наприкінці розмови ще й похвалили жінку за швидку реакцію та сказали про те, що в її випадку дуже добре зреагувала система безпеки.
Загалом, як згадує пані Юлія, процес переказу коштів тривав близько 5 хвилин, тоді як сам дзвінок — близько 40 хвилин. За цей час шахраї встигли увійти в довіру жінки. Ключовими моментами, через які вона повірила шахраям, пані Юлія називає знання її персональних даних — ПІБ, дата народження, ідентифікаційний код — та тонкощів банківських операцій.
Реакція поліції та банку
Після завершення дзвінка і видалення додатку Юлія Романуша відчула, що щось не так. Вона описала свою ситуацію штучному інтелекту, і отримала у відповідь, що вона має ознаки шахрайських дій. Одразу після цього жінка звернулась до “монобанку”. У службі підтримки їй відповіли, що це справді були шахраї.
Після цього пані Юлія звернулась і до поліції. Її заяву зареєстрували в ЄРДР.
Бахмутянка каже, що незадоволена діями “монобанку”. Головна претензія — те, що в банку не відреагували на перекази великих сум, які раніше вона, як клієнтка банку, не робила. Також жінці дали некоректну інформацію щодо отримувача коштів.
“Я запитувала у служби підтримки чи повідомили вони банк отримувача цих грошей шахрайським шляхом про цей випадок. І там було написано, що одразу повідомили, і зазначили, що це був банк ПУМБ. Я зателефонувала в ПУМБ і виявилось, що насправді це картка “Акордбанку”. Я зателефонувала на гарячу лінію “Акордбанку”, повідомила про свою ситуацію, запитала, чи їхній це клієнт. Виявилось, що так, і вони прямо під час розмови заблокували рахунок. Чи були там ще кошти я не знаю, бо це ж банківська таємниця. Але мене запевнили, що будуть співпрацювати з поліцією, попросили виписку з ЄРДР. Тоді вони можуть заблокували цей рахунок не на 5 днів, а на час розслідування”, — каже жінка.
Списати борг бахмутянки “монобанк” не може, хоч і зробила це жінка під впливом злочинців. Адже всі дії вона робила сама у своєму додатку. Звідки у шахраїв були персональні дані Юлії Романуші в банку не знають, запевняють, що всі заходи безпеки контрольовані. Витік даних у банку виключають.
Листування Юлії Романуші з “монобанком” / скриншоти надані героїнею
Зараз пані Юлія працює над вирішенням ситуації. Окрім заяви до поліції, було направлене звернення до Бюро кредитних історій щодо оскарження кредиту, взятого під впливом шахрайських дій.
На сьогодні Юлія Романуша направила до поліції офіційні виписки з банку, які були необхідні для подальшого розслідування. Наступним кроком буде ініціювання судового засідання для розкриття банківської таємниці щодо рахунку, на який пішли кошти.
Своєю чергою, в “монобанку” зазначають, що будуть співпрацювати для розкриття подібних випадків. Також бахмутянці запропонували зробити зручний для неї графік погашення заборгованості.
До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили […]
Святогірськ — це невеличке місто на півночі Донеччини, найпівнічніше місто області, воно розташоване на березі річки Сіверський Донець. За час повномасштабного вторгнення місто постійно обстрілюють […]
Відеограф-документаліст медіапорталу Бахмут.IN.UA Роман Потапенко вперше за декілька місяців відвідав Бахмут та підготував фоторепортаж життя нашого міста.