“Очільник” так званої “днр” денис пушилін провів засідання разом з іншими головами окупованої частини Донеччини. Ватажок квазі республіки незадоволений тим, що жителі Маріуполя та Іловайська не активно голосують на конкурсах про доброустрій міст. Мовляв, це дозволить “покращити життя громадян”, а вони не проявляють ініціативу.

Про це пушилін розповів на власних ресурсах.

Життя окупованої Донеччини

На засіданні разом з іншими головами окупованої частини Донеччини обговорювали питання “відновлення” та доброустрою на окупованих територіях, під час якої пушилін заявив про те, що жителі Маріуполя та Іловайська не бажають брати участь в конкурсах “днр”.

пушилін, намагаючись вирішити ситуацію з активністю населення, наказав місцевим “керівникам” активізувати роботу з населенням, адже це дозволить їм брати участь в “національних проєктах”, які “є можливістю покращити якість життя громадян”. Це все він доповнив заявою, що міста, які почали активно долучатися до конкурсів вже почали “покращуватися”.

Окрім цього, очільник “днр” заявив, що зараз нібито йде робота над “відновленням” різних інфраструктурних об’єктів в аварійному стані за запитами місцевих жителів. В першу чергу, це стосується дворової території біля будівель.

Нагадаємо, що росіяни практично повністю знищили місто та тільки за офіційними даними вбили понад 25 тисяч маріупольців.

Зараз місто перебуває в окупації, місцеві жителі попри небезпеку для життя чинять спротив. В Маріуполі діє рух “Жовта Стрічка”. Про те, що окупанти насправді знищили місто, а тепер займаються його так званим відновленням пушилін не згадує, але вочевидь навіть окупаційна влада не може змусити людей голосувати за так зване покращення на ТОТ.

“20 днів у Маріуполі”

Фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова, який отримав Оскар в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм”, розповідає про життя в Маріуполі в перші дні російського вторгнення, коли місто опинилося практично в облозі.

Наразі подивитися фільм “20 днів у Маріуполі” можна на Sweet.TV або Takflix.

Читайте також:

• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• Тимчасове посвідчення громадянина України для жителів ТОТ: як отримати
• У березні стартує навчання для людей, які хочуть передавати інформацію з ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!