“Очільник” так званої “днр” денис пушилін провів засідання разом з іншими головами окупованої частини Донеччини. Ватажок квазі республіки незадоволений тим, що жителі Маріуполя та Іловайська не активно голосують на конкурсах про доброустрій міст. Мовляв, це дозволить “покращити життя громадян”, а вони не проявляють ініціативу.

Про це пушилін розповів на власних ресурсах.

Життя окупованої Донеччини

На засіданні разом з іншими головами окупованої частини Донеччини обговорювали питання “відновлення” та доброустрою на окупованих територіях, під час якої пушилін заявив про те, що жителі Маріуполя та Іловайська не бажають брати участь в конкурсах “днр”.

пушилін, намагаючись вирішити ситуацію з активністю населення, наказав місцевим “керівникам” активізувати роботу з населенням, адже це дозволить їм брати участь в “національних проєктах”, які “є можливістю покращити якість життя громадян”. Це все він доповнив заявою, що міста, які почали активно долучатися до конкурсів вже почали “покращуватися”.

Окрім цього, очільник “днр” заявив, що зараз нібито йде робота над “відновленням” різних інфраструктурних об’єктів в аварійному стані за запитами місцевих жителів. В першу чергу, це стосується дворової території біля будівель.

Нагадаємо, що росіяни практично повністю знищили місто та тільки за офіційними даними вбили понад 25 тисяч маріупольців.

Зараз місто перебуває в окупації, місцеві жителі попри небезпеку для життя чинять спротив. В Маріуполі діє рух “Жовта Стрічка”. Про те, що окупанти насправді знищили місто, а тепер займаються його так званим відновленням пушилін не згадує, але вочевидь навіть окупаційна влада не може змусити людей голосувати за так зване покращення на ТОТ.

“20 днів у Маріуполі”

Фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова, який отримав Оскар в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм”, розповідає про життя в Маріуполі в перші дні російського вторгнення, коли місто опинилося практично в облозі.

Наразі подивитися фільм “20 днів у Маріуполі” можна на Sweet.TV або Takflix.

Читайте також:

• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• Тимчасове посвідчення громадянина України для жителів ТОТ: як отримати
• У березні стартує навчання для людей, які хочуть передавати інформацію з ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!