21 лютого у віці 86 років пішов із життя дисидент, політик та борець за незалежність України Степан Хмара. Напередодні його поховали в столиці. Церемонія прощання з Героєм України відбулась у Київській консерваторії. Вшанувати пам’ять Степана Хмари прийшли рідні, друзі, колеги та небайдужі українці.

Історик Микита Безмен розповідає для редакції Бахмут IN.UA про життя дисидента і антикомуніста Степана Хмари.

Степан Хмара: український політик, правозахисник, дисидент

Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року на Львівщині, яка була територією Польщі за 2 роки до радянського “освабаждєнія” цих територій. 

Після школи 4 роки працював водієм, а потім вирішив втілити власну мрію — бути лікарем. Після закінчення інституту він працював стоматологом в смт Гірник Червоноградської міської ради Львівської області, брав участь у дисидентському русі, зокрема розповсюджував самвидав та іншу заборонену літературу. У 1972 році він доклав руки до випуску підпільного журналу “Український вісник”. У 1975 році правоохоронними органами було здійснено перший арешт Степана Хмари. Через відсутність доказів Хмару відпостили і дали попередження. 

В 1980 році Степана Хмару заарештовують і засуджують до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за популярною статтею “антирадянська агітація та пропаганда”. За нескорену позицію, не припинивши дисидентську діяльність, не зламавшись та не зрадивши своїх ідей і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру. Тоді як мало кому вдавалося пробути в карцері навіть тиждень, щоб вийти звідти при здоровому глузді і не відмовившись від своїх ідей. Заслання Степан Хмара відбував у глибинці росії. Вийшовши у 1987 на волю, він одразу знову взявся за правозахисну роботу і антирадянську пропаганду.

Навесні 1990 року Степана Хмару було обрано депутатом Верховної ради України. За нього віддали свої голоси 63,61% виборців у виборчому окрузі. У квітні 1990 року Степан Хмара разом із Львом Лук’яненком та Михайлом Горинем створив Українську республіканську партію, Хмара стає заступником голови цієї партії. 

У листопаді 1990 року Степан Хмара знову арештовують і тримають у в’язниці до квітня 1991 року. Він проходив по сфабрикованому звинуваченню: напад на представника міліції. Ця акція отримала назву “Справа Хмари”.

Степан Хмара: незалежна Україна

Після відновлення незалежності України Степан Хмара ще двічі обирався народним депутатом. Продовжував вести боротьбу за безневинно засуджених українців і політичних в’язнів. У 2001 році Степан Хмара стає заступником голови Батьківщини Юлії Тимошенко.

Він був активним учасником Помаранчевої революції 2004 року. Після Помаранчевої революції займався відновленням історичної пам’яті та благодійністю.

Читайте також:

• Ким був Василь Стус для Донеччини? Розповідає бахмутський історик Микита Безмен
• Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2016 році у Бахмуті вшановували річницю Дня Гідності та Свободи, щороку цей день припадає на 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності. Бахмутяни дивилися стрічку про події на Майдані, співали гімн, та згадували події Євромайдану.

День Гідності та Свободи в Бахмуті

У 2016 році в Бахмуті ГО “Бахмут Український” організував акцію та мітинг до річниці Революції Гідності. На площі Свободи перед Міським центром культури та дозвілля зібралась місцева влада, студентство, військові та духовенство.

Архівний репортаж Бахмут IN.UA

Читайте також:

Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!