21 лютого у віці 86 років пішов із життя дисидент, політик та борець за незалежність України Степан Хмара. Напередодні його поховали в столиці. Церемонія прощання з Героєм України відбулась у Київській консерваторії. Вшанувати пам’ять Степана Хмари прийшли рідні, друзі, колеги та небайдужі українці.

Історик Микита Безмен розповідає для редакції Бахмут IN.UA про життя дисидента і антикомуніста Степана Хмари.

Степан Хмара: український політик, правозахисник, дисидент

Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року на Львівщині, яка була територією Польщі за 2 роки до радянського “освабаждєнія” цих територій. 

Після школи 4 роки працював водієм, а потім вирішив втілити власну мрію — бути лікарем. Після закінчення інституту він працював стоматологом в смт Гірник Червоноградської міської ради Львівської області, брав участь у дисидентському русі, зокрема розповсюджував самвидав та іншу заборонену літературу. У 1972 році він доклав руки до випуску підпільного журналу “Український вісник”. У 1975 році правоохоронними органами було здійснено перший арешт Степана Хмари. Через відсутність доказів Хмару відпостили і дали попередження. 

В 1980 році Степана Хмару заарештовують і засуджують до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за популярною статтею “антирадянська агітація та пропаганда”. За нескорену позицію, не припинивши дисидентську діяльність, не зламавшись та не зрадивши своїх ідей і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру. Тоді як мало кому вдавалося пробути в карцері навіть тиждень, щоб вийти звідти при здоровому глузді і не відмовившись від своїх ідей. Заслання Степан Хмара відбував у глибинці росії. Вийшовши у 1987 на волю, він одразу знову взявся за правозахисну роботу і антирадянську пропаганду.

Навесні 1990 року Степана Хмару було обрано депутатом Верховної ради України. За нього віддали свої голоси 63,61% виборців у виборчому окрузі. У квітні 1990 року Степан Хмара разом із Львом Лук’яненком та Михайлом Горинем створив Українську республіканську партію, Хмара стає заступником голови цієї партії. 

У листопаді 1990 року Степан Хмара знову арештовують і тримають у в’язниці до квітня 1991 року. Він проходив по сфабрикованому звинуваченню: напад на представника міліції. Ця акція отримала назву “Справа Хмари”.

Степан Хмара: незалежна Україна

Після відновлення незалежності України Степан Хмара ще двічі обирався народним депутатом. Продовжував вести боротьбу за безневинно засуджених українців і політичних в’язнів. У 2001 році Степан Хмара стає заступником голови Батьківщини Юлії Тимошенко.

Він був активним учасником Помаранчевої революції 2004 року. Після Помаранчевої революції займався відновленням історичної пам’яті та благодійністю.

Читайте також:

• Ким був Василь Стус для Донеччини? Розповідає бахмутський історик Микита Безмен
• Вже близько ворожая сила, вона вже підходить до нас: перший вірш Володимира Сосюри в Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

23 серпня, Україна буде відзначати День Державного Прапора. Наша редакція, користуючись нагодою, зібрала цікаві факти про прапор міста-фортеці. Наприклад, на Бахмутському стязі кожен колір має своє значення, а знак в центрі прапора — одна із головних туристичних пам’яток Донеччини, мова йде про знак солі.

Про значення та символи на нашому прапорі в коментарі «Бахмут. IN. UA» розповів Ігор Корнацький — історик, краєзнавець та завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Бахмут: Історія створення прапора

Зазначимо, що прапор Бахмута є символом самоврядування міста і представляє триколірне прямокутне полотно із вертикально розташованих смуг малинового, синього (блакитного) і зеленого  кольору. Посередині стяга зображений хімічний знак солі білого кольору. За інформацією Бахмутської міської ради, положення про прапор міста затверджено рішенням виконкому тогочасної Артемівської міської ради 7 червня 1996 року.

Він додає, що за геральдичною традицією прапор має повторювати кольори герба (ред. на Бахмутському гербі є чорні кольори). Однак, точне повторення здалося не зовсім зручним, тому бахмутяни вирішили, що чорний колір на прапорі є недоречним й використали малиновий і синій. Водночас бахмутяни зберегли на прапорі знак солі, який є і в центрі міського герба, пояснює в коментарі редакції історик.

Значення кольорів на Бахмутському прапорі

На прапорі Бахмута зображені три смуги: зелена, синя та малинова. У центрі знак солі. Зелений колір теж відтворює один із кольорів міського герба. 

Традиційне значення зеленого кольору — це багатство, родючість земель і так далі. 

Малиновий колір — це колір козацтва, традиційний колір козацьких прапорів.

Синій колір символізує воду та небо. Також він може означати славу, честь і вірність.

Історик зауважив, що раніше міський прапор Бахмута можна було побачити не часто.

Читайте також:

• Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)
• «Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський
• В Бахмуті окупанти пошкодили один із найдавніших храмів Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У кожного міста є своя символіка, за якою його легко впізнати — це набір певних кольорів, форм, зображень тощо. Часів Яру також притаманні унікальні геральдичні символи.

Краєзнавчий музей міста Часів Яр поділився історією свого герба. Досліджував її місцевий житель Кирило Івлєв, сьогодні молодший науковий співробітник Львівського музею Івана Франка.

Герб Часів Яру: етапи

За твердженнями Кирила Івлєва, розвиток геральдичної історії Часовоярського мікрорегіону пов’язаний із символікою українських козацьких формувань XVII-XVIII ст., до яких входила досліджувана територія.

Мова йде про герби Війська Запорозького та Кальміуської паланки. На тогочасних гербах часто можна було помітити використання щитів, зброї, рівноконечних хрестів, зображення козака з рушницею тощо.

Другий етап геральдичної історії Часів Яру пов’язаний із символікою міста Бахмут. Тут переважало використання елементів козацької символіки, зображення господарських елементів, зокрема солеваріння.

За радянської доби геральдика перебувала у занепаді, її часто використовували як агітаційні зображення. Втім, у період 1960-80-х років почалося поступове зростання зацікавленості геральдичною символікою, часто ці спроби були аматорські.

Відомо, що у 1980-ті роки ентузіаст-геральдист С.О. Акатов з міста Луганська створив проєкт герба міста, де використав кольори прапору радянської республіки, зображення ковша роторного екскаватора. Офіційно як герб цей проєкт не затверджувався.

Коли Україна здобула незалежність, розпочався етап відродження історичних геральдичних традицій та створення на їх основі нових гербів населених пунктів, регіонів.

У останні роки ХХ століття за проєктом художниці В. Л. Нестерової було створено малий та великий герби Часів Яра, що використовуються й нині. Малий герб було затверджено рішенням міської ради в липні 1998 році, а великий — у липні 2000 році.

Великий герб Часів Яру зроблений на іспанському щиті, його права частина (зелена) символізує мир, спокій, гармонію, а ліва частина (червона) — вогонь, його потужність. У центрі герба розташований порожній трикутник сріблястого кольору — знак вогню.

Читайте також:

• Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда
• У мережі з’явились фото зруйнованого Бахмутського вокзалу
• Волонтер з Часів Яру показав, як зараз виглядає стадіон “Авангард”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!