Чи спустошили українці Угорщину під час Другої світової війни? Чи обіцяли в НАТО не розширюватись у східному напрямку після закінчення холодної війни? Українського народу як такого не існує? Під час війни у східного сусіда в Угорщині з’явилося багато історичної дезінформації, яка показує Україну та українців у поганому світлі. Як можна спростувати ці твердження, як вони поширюються і чому вони особливо сильні в Угорщині? Серед іншого спробуємо відповісти на ці питання.

“Сучасна Україна була створена Росією, більшовицькою, комуністичною Росією”, – цією заявою майже півтора року тому Володимир Путін почав окупацію України.

Міфи про Україну

У своєму тодішньому тривалому телевізійному виступі президент Росії згадав про те, що Ленін, створивши Україну, завдав шкоди Росії, відірвав традиційні російські території, а при розпаді Радянського Союзу його країна фактично була пограбована.

Протягом усієї війни події минулого постійно залишалися на першому плані, російська сторона регулярно намагалася підкріпити свою позицію згадками про історію як у себе вдома, так і за кордоном. Проте в багатьох випадках почала поширюватися хибна або навмисно сфальсифікована інформація – пропаганда, безумовно, є частиною війни.

Фальшивий російський історичний наратив, як в цьому мали нагоду переконатися численні споживачі новин, дійшов також і до нашої країни. Більше того в Угорщині побачили світ специфічні наративи про українське історичне минуле.

Такі історичні викривлення, окрім проросійських акаунтів у соціальних мережах і сайтів новин, посилюються близькими до угорської влади медіа-платформами, рупорами та політиками.
Ось лише декілька прикладів історичної дезінформації, які поширювались від початку російської війни:

• український народ практично є частиною російського народу;
• з часів Другої світової війни Україна залишилася нацистською;
• під час Другої світової війни Угорщина була спустошена українською армією;
• угорська революція 1956 року була придушена українськими танками;
• Україна досі має радянську атомну зброю;
• після закінчення холодної війни НАТО обіцяла не розширюватися у східному напрямку.

Як можна спростувати вищезазначені твердження, на яких каналах поширюється така історична дезінформація, наскільки вона вважається унікальною в Угорщині і яку має мету? Серед іншого ми шукали відповіді на ці запитання за допомогою експертів, досліджуючи минуле та новітню історію українського народу, особливості російської історіографії та можливу мотивацію угорського уряду.

Пробудження нації

Сьогоднішня Україна є спадкоємицею Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), що була в складі Радянського Союзу. Щоправда, ще раніше, під час розпаду Російської імперії та Австро-Угорщини, нетривалий час існували два самопроголошених сучасних українських державних утворень – Українська Народна Республіка і Західноукраїнська Народна Республіка – перша була окупована Червоною Армією.

“Важливо те, що в 19-му столітті під час великої епохи національної свідомості, подібно до угорської, українська національна свідомість також була повністю сформована”, – розповів порталу 24.hu Габор Дьоні, викладач кафедри історії Східної і Центральної Європи та Історичної росіянистики Факультету філософії Наукового Університету ім. Лоранда Єтвеша (ELTE BTK).

Як повідомив експерт, в Російській імперії розвиток національної свідомості був характерний переважно для націй, що проживали в західних регіонах, таких як фіни, балтійські народи та українці.

У той час українська нація була географічно розділена: одна частина проживала в Галичині, на території Австро-Угорщини, а друга половина – в Росії. Вже наприкінці 19-го-на початку 20-го століття цей розділений народ мріяв про те, що в майбутньому буде створена його незалежна, єдина Батьківщина.

Щоб зрозуміти цю історію, варто також усвідомлювати, що розвиток національної свідомості серед росіян мав свій унікальний шлях і торкався лише тієї частини населення, що проживала в містах і вела більш-менш західний спосіб життя.

Тому повинна була народитися Україна

До 1917 року суть національної свідомості в Росії полягала в тому, що російська нація складається з “великоросів” (росіян), “малоросів” (українців) і білорусів – це просто різні гілки однієї нації. Більшовики з самого початку були проти такого “триєдиного” тлумачення, тому не дивно, що між прихильниками української національної свідомості та більшовицькими ідеями могла існувати певна спільність поглядів – що, звичайно, не означає, що всі або більшість прихильників української національної свідомості були більшовиками.

“Я вважаю, що сильна українська національна свідомість відігравала важливу роль у тому, що після 1917 року для радянської влади було не тільки бажаним, але й неминучим деяке федеративне перетворення Росії”, – додав Габор Дьоні.

Може здатися дивним протиріччям, що, хоча Путін в своїй національній концепції значною мірою і спирається на радянську ностальгію, але з поділом на великоросів, малоросів і білорусів він повертається якраз до наративу 1917 року. Однак, з точки зору російського імперіалізму, це є не протиріччям, а радше синтезом.

Всупереч аргументам Путіна, УРСР, створена за посередництва більшовиків, не була створена шляхом відриву російських територій, більш того, деякі регіони, населені переважно українцями, залишилися поза її межами.

Так було, наприклад, у випадку Кубані, що розташована на півдні сучасної Росії. Щоправда, до тодішньої України відійшли такі великі міста як Київ, Одеса, Миколаїв, Херсон, міста в Криму та Маріуполь, які були, переважно, російськомовними. Ці населені пункти донині є типово російськомовними, проте їх ідентичність за радянських часів стала українською.

Хоча більшість вважає, що Радянський Союз був державою, в якій національні меншини були максимально пригнічені, а росіяни мали привілеї, проте не все так просто, оскільки в 1920-х роках у Радянському Союзі ще проводилася політика так званого укорінення.

Це була особливо великодушна політика щодо деяких народностей, що запроваджувала підхід, згідно з яким в новостворених радянських республіках на посади призначались національні кадри, поширювалися місцеві книжки та газети, процвітали офіційні мови.

Саме завдяки цьому українська культура і національна самосвідомість мали змогу певний час продовжувати зміцнюватися – звісно, в межах, встановлених радянською системою. Характерно, що в цей час із еміграції із Відня повернувся керівник українського національного уряду 1917 року Михайло Грушевський, який вважається найвидатнішим українським істориком і, наприклад, саме в цей період проявився геній кінорежисера Олександра Довженко.

Демографічна мапа, яку перекроїли

Друга світова війна також суттєво перекроїла демографічну мапу УРСР, у боях загинуло майже 20 відсотків населення – серед радянських республік загиблих було більше лише в Радянській Білорусі. Після Другої світової війни в УРСР з’явилося ще більше росіян, особливо у східних і південних регіонах, саме в тих регіонах, де нинішня війна триває з найбільшою інтенсивністю і які намагається загарбати путінська Росія.

Слід відзначити, що в цей період у республіках-членах Радянського Союзу щодо цього відбувались різні процеси: на Кавказі якраз зменшилося процентне відношення і навіть кількість росіян.

Про те, наскільки сильною залишалася українська національна свідомість, пізніше свідчать і спогади Імре Пожгої. Цей політик-комуніст кілька разів в 1960-х і 1970-х роках відвідував Радянський Союз, і в одній зі своїх заміток він з подивом виявив, що під час його поїздки до Києва його гід, одночасно, озвучував як радянські комуністичні, так і українські націоналістичні погляди. До речі, українська та російська національна ідентичність є достатньо пластичними ще й сьогодні, і зміна ідентичності є не рідкістю.

“Це може підтвердити і випадок з Леонідом Брежнєвим, який народився на українській національній території, і в дитинстві ще вважав себе українцем, але пізніше визнав себе росіянином, а на підставі свого імені, Микита Хрущов теж міг мати українських предків”, – відмітив Габор Дьоні.

Україна, що була раніше, вже не існує

На думку історика, Україна до і після 2014 року зовсім інші.

“Я вважаю, що Україна, яка народилася в 1992 році, в 2014 році була знищена, і разом з цим, з деякої точки зору – свободи теж у чомусь поменшало. Сучасна Україна базується на антирадянщині, запереченні радянського минулого, що, між іншим, характерно для багатьох колишніх радянських республік. Винятками є Росія та Білорусь, які в своїй офіційній політиці пам’яті поблажливо ставляться до минулого”, – заявив він.

Незалежно від офіційної політики пам’яті, більшість жителів колишніх радянських територій все ще позитивно ставляться до Радянського Союзу. Згідно з нещодавнім опитуванням громадської думки у Вірменії, більшість місцевого населення, також, не сприймає негативно період до зміни радянської влади.

До 2014 року населення України було більш розділеним у цьому питанні. Якщо на Сході України спогади про Радянський Союз були переважно позитивними, і площі прикрашали пам’ятники Леніну, то на заході країни – більш характерним став культ Степана Бандери – який був знаковою радикальною, войовничою постаттю українського націоналізму 20 століття. Починаючи з 2014 року, ця «рівновага» була порушена.

Те, що Бандера став популярним в нинішній Україні, можна пояснити, якраз, антирадянщиною. Багато людей за кордоном ставляться до цього культу негативно, оскільки серед членів Організації Українських Націоналістів було чимало антисемітів, а Українська Повстанська Армія (УПА), заснована в 1942 році, брала участь у Голокості та геноциді поляків. Проте, в цілому, через їхню боротьбу з радянською владою – оцінка цієї епохи колабораціонізму в західній частині країни залишалася досить позитивною.

Але серед українського народу ця крайньо права риторика не стала визначально, принаймні про це свідчать результати виборів – що може розцінюватися навіть як спростуванням тверджень Путіна про “нацистську Україну”.

“Росіяни багато чого зробили для того, щоб українське суспільство почало більш толерантно ставитися до націоналістів. Зовсім не безпідставним є твердження, що Путін і політика, яку проводить Росія, зробили набагато більше для об’єднання української нації, ніж цілі покоління українських політиків-націоналістів до 2013-2014 років”, – додав Габор Дьоні.

Не все є чорно-білим

Вже згадані вибори свідчать про те, що питання націоналістичної України не є чорно-білим.

“У той час, як в Росії відверто фашистські рухи мають державну підтримку, більш того, стають частиною держави, то в Україні ультраправі навіть не потрапили до парламенту, попри те, що всі ультраправі партії вступили в коаліцію. Вже не кажучи вже про те, що нинішній президент Володимир Зеленський, частково, має єврейське походження”, – повідомив 24.hu історик Крістіан Унгварі.

Дослідник належить до тих експертів, які в останні роки сильно критикують концепцію Великої Вітчизняної війни – у низці пострадянських країн під цим терміном розуміють період Другої світової війни, що почався 22 червня 1941 року нападом Третього Рейху на Радянський Союз. На думку історика, не варто забувати, що окрім Гітлера, Сталін також брав активну участь у розв’язанні Другої світової війни, розчленуванні Польщі, з імперіалістичною метою загарбання територій.

У Другій світовій війні УРСР перебувала в особливому становищі, адже була майже повністю окупована в результаті німецького наступу. Пізніше Червона Армія повернула цю територію, на що в радянському та нинішньому російському наративах називають визволенням – це той самий термін, який сьогоднішня українська політика пам’яті все менше розділяє.

Під час війни багато українців стали не на радянський бік, натомість виступили на боці німців, і хоча беззаперечно, в лавах УПА були фашистські елементи, Унгварі займає обережну позицію, коли йдеться про ідеологію тогочасної України.

“Я не вважаю гарною ідеєю клеймити українців як фашистів, багато з них з самого початку були змушені співпрацювати з німцями”, – сказав він нашій газеті, додавши, що українські партії в довоєнній Польщі схилялися до сіонізму, тоді як в Угорщині зародився numerus clausus.

На думку історика, бандерівський штамп є насамперед результатом комуністичної пропаганди.

Як підкреслив історик, суть радянського сприйняття полягала в тому, що той, хто є легітимним з комуністичної точки зору – є антифашистом, а той, хто є нелегітимним – є фашистом, намагаючись таким чином підігнати всіх під ці дві категорії, і тому бандерівщину було поширено також і на більш ширшу групу.

На Західній Україні вже давно існує деякий культ Бандери, що ґрунтується на вже згаданій антирадянщині. Проте, на думку Крістіана Унгварі, якщо для оцінки всієї країни ми беремо за основу цей культ, то на підставі російських міркувань, Угорщину також можна було б назвати фашистською чи нацистською – достатньо згадати хоча б про день пам’яті у зв’язку з проривом кільця оточення (при штурмі Будапешту) або про пам’ятник Горті на Площі Свободи.

Історіографія як зброя

У сьогоднішній Росії незалежна історіографія знаходиться на межі повної ліквідації.

“Володимир Мединський – колишній міністр освіти Росії та головний переговірник Володимира Путіна, у своїй докторській дисертації розбирав питання історичної об’єктивності. Його основна теза полягала в тому, що в історичній науці є релевантними лише ті факти, які відповідають інтересам нації”, – згадав Крістіан Унгварі, додавши, що сучасна історична наука в Росії працює відповідно до цієї концепції, справжнім дослідникам робляться перешкоди, а уряд ставить їх під величезний тиск.

Як приклад фахівець згадав про знаковий бій на Волоколамському шосе восени 1941 року. За традицією, всі бійці героїчного взводу віддали своє життя в бою, захищаючи Радянський Союз, зупинивши наступ нацистів. Про цю подію було знято численні кінофільми, пам’ять героїв вшановували пам’ятниками, на поштових марках, які в пам’яті росіян відіграють подібну роль, як на нашій Батьківщині Міклош Зріні або Тітус Дугович.

Однак радянські спецслужби вже в 1950-х роках виявили, що не всі солдати загинули, натомість, були навіть такі, хто перейшли на бік німців і потрапили потім в ГУЛАГ. Цей матеріал 1990-х роках, вже після перебудови, знову був досліджений, але результат був розцінений Мединським як замах на душу російського народу.

“Таким є теперішній стан російської історіографії. У мене є російські колеги, які в своїй повсякденній роботі з кожним своїм словом ризикують. Вони або прислухаються до своєї совісті, ризикуючи потрапити до в’язниці, або можуть просто «плюнути в обличчя» своїй професії, але залишитися у відносній безпеці”, – пояснив нашому виданню експерт. За його словами, стає все важче виявити відмінності між станом сьогоднішньої російської та колишньої радянської історіографії.

За словами дослідника, хоча історикам в Угорщині не загрожує насильство, проте екзистенційне унеможливлення все таки чатує на критичні голоси. Звісно, все це стосується насамперед фахівців, які займаються сучасністю, особливо в тих випадках, коли історичні питання через пресу отримують ширшу аудиторію.

За роки NER вже було створено декілька установ, які займаються історичною наукою в інтересах влади, не раз серйозно порушуючи професійне ставлення. В наші дні слабо підтверджена доказами інформація від Науково-дослідницького інституту Угорської історії може бути доведена навіть до більшої кількості людей, ніж висновки Угорської академії наук. Згідно з наративом партії Fidesz, існують не факти, а лише думки, підсумував Крістіан Унгварі.

Спотворення історії

З початком війни в Україні російська історична дезінформація почала з великою швидкістю поширюватися в Угорщині. У перші місяці тисячі користувачів Facebook поширили пост, в якому стверджувалося, що під час Другої світової війни окупантами були українські солдати, і різноманітні звірства вчиняли саме вони.

Відтак Марія Шмідт і Міклош Зомборі, депутати від блоку Fidesz–KDNP IX. району м. Будапешт також говорили, що боротьба за незалежність під час революції 1956 року, по суті, була задушена українцями – на думку першої, остаточне рішення було ухвалено українцем Хрущовом, а другий разом зі своїм батьком нібито бачив під час революції танки з українськими написами.

Спростуванням твердження про окупацію під час Другої світової війни є те, що насправді до Угорщини увійшла не “українська армія”, якої між іншим навіть не існувало, натомість, Українські Фронти. В Червоній Армії фронти прирівнювалися до груп армій, вони мали змішаний національний склад і називалися у відповідності до тієї ділянки фронту, де були сформовані.

Оскільки перейменування фронтів було в 1943 році, тому було створено лише Українські, Білоруські і Прибалтійські фронти, проте російського фронту не існувало, бо на той час Російська Соціалістична Республіка була вже звільнена.

Крістіан Унгварі вважає неможливим, щоб у 1956 році в Будапешті стояли танки з українськими надписами, оскільки радянська армія складалася не з етнічних підрозділів – між іншим, на підставі першоджерел, для задушення визвольної боротьби переважна більшість солдат прибула з азійських регіонів Радянського Союзу. Б

Більше того, на той час у Радянському Союзі українською мовою можна було користуватися, виключно, лише на факультетах української мови та літератури українських університетів і більше ніде. Документообіг на всіх українських заводах або державних об’єктах вівся російською мовою. Використання української мови в армії відразу було б кваліфіковано як націоналістична агітація і мало б за собою найсерйозніші наслідки.

“Те, що Хрущов був українцем, це неправда, але й саме посилання на це є нерелевантним, оскільки, для нього було важливим не національне питання, а комунізм. Також не має значення, хто саме брав участь у боях, тому що це були рядові солдати, які виконували накази. Відповідальним тут був Радянський Союз, а не окремі народи”, – наголосив історик.

Дослідник вважає, що мета подібних наративів – підкреслити нібито антиугорську сутність українців.

Для того, щоб з’ясувати, як саме створюється така дезінформація, чи є вона внутрішнього чи російського походження, необхідно було б провести серйозну дослідницьку роботу. Водночас можна встановити, що фальшиві твердження легко поширюються в Угорщині, часто за підтримки людей, тісно пов’язаних з партією Фідес.

Проти власних союзників

До букету дезінформації про війну відносяться також і наступні дві заяви, що поширюються на захід від нас:

• згідно першого, у 1991 році блок НАТО пообіцяв не розширюватися за рахунок держав-членів колишнього Варшавського договору;
• згідно другого, радянська ядерна зброя все ще є в Україні.

Найпростішим спростуванням першої дезінформації є те, що НАТО не може давати обіцянок замість інших країн, а альянс не “зараховує” до своїх членів деякі країни, вони можуть вступати до нього за власним бажанням. Між іншим, на даний час українську сторону зброєю, гуманітарною допомогою та іншими засобами підтримує не сам блок НАТО, а окремі його країни-члени.

Друге твердження спростовується тим фактом, що після підписання Будапештського меморандуму 1994 року колишня радянська ядерна зброя була знята з експлуатації в Україні. Крістіан Унгварі впевнений, що угорсько-українська напругу штучно нагнітають за підтримки Росії. У всякому інциденти на Закарпатті є дивними, адже раніше в регіоні зовсім не було міжетнічної напруги, такої як, наприклад, у Воєводині.

На думку Крістіана Унгварі, угорську громадськість явно намагаються налаштувати проти НАТО та проти України, і це є дивним, адже Угорщина і сама є членом НАТО.

“Дивно говорити, але хоча Угорщина і надає Україні гуманітарну допомогу та на певних форумах засуджує Росію як агресора, водночас вона намагається заблокувати підтримку України та максимально вивести Росію з ладу”, – зазначив історик.

Низька ефективність

На думку соціального психолога Петера Креко, директора Political Capital, головною метою російської пропаганди на початку війни було те, щоб переконати європейську громадськість у легітимності вторгнення, налаштувати Європейський Союз проти України та його держави-члени один проти одного.

Відтоді російська кампанія з дезінформації технічно не особливо розвинулася, в її повідомленнях не було суттєвих змін, лише більше розмов стало про російські військові успіхи та українські невдачі.

Якщо ми розглядаємо російську дезінформацію з точки зору того, наскільки вона змогла через європейську громадськість вплинути на європейських керівників, наприклад, що санкцій не повинно бути, то її ефективність є надзвичайно низькою.

Тим не менше, в деяких країнах, де через культурно-релігійні причини існує серйозна сприйнятливість до російських меседжів, або де основна політична лінія здатна їх підсилити, російський наратив зміг стати популярним. Це ми бачимо і на прикладі нашої країни.

Росія має змогу переконати європейську громадськість трьома способами, одним з яких – використання непрямих, фінансованих державою каналів. Найвідомішими з цієї групи є канали Sputnik і Russia Today, але на них було накладено серйозні санкцій, а також вони зникли з основних платформ соціальних мереж і фактично втратили свою роль.

Другий інструмент – пропагандистська онлайн-машина, яку не завжди можна чітко асоціювати з державою. Окрім того, існують так звані “ферми тролів”, у випадку яких не завжди можна розкрити, хто за ними стоїть, про це можна лише здогадуватися.

“Що чітко можна бачити – це те, що з початку війни у Facebook існує група угорськомовних користувачів, які вельми передбачувано накидаються на проукраїнські або антиросійські заяви, навіть коли мішенню є політик партії Фідес”, – заявив Креко.

Існують також менші сайти, блоги та інші платформи, що поширюють російський наратив, популяризують теорії змови, які частково перетинаються з ультраправими колами.

У випадку Угорщини особливо важливим є третій канал: політичні актори, які підсилюють пропаганду.

“В Європейському Союзі наша країна в цьому плані унікальна.
Російські ферми тролів діють скрізь в ЄС, але в нашій країні ця дезінформація поширюються мейнстримом, часто державні громадські діячі також поширюють цю дезінформацію в такому масштабі, як ніде в ЄС”, – підкреслив дослідник.

Видимі наслідки

У Європейському Союзі немає іншої такої країни, уряд якої відкрито робив би заяви, що за змістом дуже близькі або навіть співпадають з російським офіційним наративом. Нещодавно сам Віктор Орбан в ефірі радіо Kossuth Radio говорив, що снаряди зі збідненим ураном, передані Великобританією Україні, нагадують йому Чорнобиль, хоча застосування збідненого урану в снарядах є звичайною практикою, Росія також застосовує такі снаряди, це не є ядерною зброєю.

В той же час Росія, у зв’язку з постачанням таких снарядів, погрожувала ядерною зброєю і, посилаючись на необхідність самозахисту, доставила в Білорусь справжню ядерну зброю.

“Мейнстрімні політики Заходу традиційно виступають проти російської пропаганди, а ті, хто досі симпатизував Кремлю, на сьогодні часто стають неприйнятними. З іншого боку, у нашій країні головні громадські діячі є найважливішими розповсюджувачами російської дезінформації”, – зробив висновок Петер Креко.

Все це має яскравий вплив на вітчизняне мислення: згідно досліджень Political Capital, майже половина угорців вважає, що закарпатським угорцям загрожує неминуча небезпека через українців, понад чверть вважає, що в Україні працюють американські біолабораторії, третина вважає, що Україна вчинила геноцид на Донбасі.

Дослідження показують, що на початку війни симпатії та співчуття до українців були набагато сильнішими навіть у таборі виборців “Фідес”. Сьогодні ми дійшли до того, що переважна більшість вважає відповідальними за війну Сполучені Штати та Україну. Серед виборців “Фідес” Росія займає лише третє місце в цьому ряді.

Зовнішньополітична невдача

За словами Петера Креко, переналаштування громадської думки має лише внутрішньополітичну користь, але прийняття російської точки зору призведе до значних складнощів для уряду Орбана з точки зору зовнішньої політики. У той час як важливість Східної Європи та Балтійських країн у прийнятті зовнішньополітичних рішень в ЄС останнім часом зросла, Угорщина перебуває в глибокому піке.

В урядовій комунікації раніше спостерігалася значна різниця між зовнішньою та внутрішньою комунікацією, проте ці відмінності почали поступово зникати, ці два типи комунікації все більше зливаються в єдине, танець павича закінчується.

Політика релятивізму, захисту росіян та критики українців вже відчутна і за кордоном, що негативно впливає на сприйняття нашої країни. Однак у внутрішньополітичному плані перевага є відчутною, оскільки війну та Захід можна звинуватити в поточних труднощах, достатньо пов’язати їх із термінами інфляція війни та інфляція санкцій.

Важко сказати, чому уряд настільки відкритий до російського наративу, до підтримки російських інтересів. Немає національних економічних інтересів у підтримці добрих відносин, наприклад, наприклад, газ від Газпрому Угорщина купувала за вельми високою ціною, навіть у порівнянні з європейськими цінами.

Більш того, можуть виникнути і проблеми з національною безпекою – наприклад, Чехія, Болгарія та Фінляндія призупинили свої проекти в галузі атомної енергетики з “Росатомом”, тоді як наша країна продовжує втілювати проект Пакш2 (Paks2).

Не можна виключати, що політика збереження енергозалежності є однією з цілей уряду.

“Росія в кожній з європейських держав намагалася розбудувати такі індивідуальні інтереси, які згодом їй допомогли. Не випадково Герхард Шредер, Франсуа Фійон і Карін Кнайсл потрапили на ключові посади в російських енергетичних компаніях”, – вказав Петер Креко.

Легко собі уявити, що цей російський інструмент впливу торкнеться і Угорщини.

Потрібно переписати історію

Нарешті варто окремо розглянути детально розібрану вище російську історичну дезінформацію. З російської точки зору, це за визначенням робиться для підсилення негативного ставлення до України та українського народу, а також легітимізації російського вторгнення, проте в Угорщині ситуація дещо складніша.

Росія та її правовий попередник, Радянський Союз – були символами гноблення для багатьох поколінь. Уряд та його прихильники зараз повинні зробити прийнятним агресора, країну якого також не можна назвати вільною, і який вчиняє військові злочини.

“Історична правда стала важливою для партії Фідес тому, що якщо вона хоче переконати виборців в правдивості своєї нинішньої позиції, то вона повинна переписати минуле. Прикладом такого колективного когнітивного дисонансу є те, що наперекір того, що ця країна так багато боролася проти гніту різних імперій за свою свободу, тепер не може чітко прийняти позицію нації, яка також бореться подібним чином”, – заявив Петер Креко.

На думку експерта, історична дезінформація щодо Угорщини – наприклад, про те, що українці гнобили нашу країну під час Другої світовій – має на меті виставити Україну в ролі вічного агресора, щоб угорське населення не сприймало жертву як таку.

Окрім антиукраїнства, головним завданням такої пропаганди є підтримка симпатій до росіян. Проросійські погляди для угорських правих є досить новим явищем, адже ще близько 2010 року симпатики партії Фідес були найбільш антиросійськими. Натомість на даний час виборці Фідес і партії “Mi Hazánk” (Наша Батьківщина) – навпаки, більше симпатизують Росії, ніж Сполученим Штатам.

Для цього також потрібен був унікальний історичний наратив NER, який повністю відокремлює злочини Радянського Союзу від ролі Росії та навіть прямо звинувачує Захід у стражданнях.

“У «Будинку терору» була виставка під назвою Кодова назва акції: Ленін – Проти Росії на німецькі гроші. Суть її полягає в тому, що Радянський Союз, насправді, є креатурою Заходу, що була створена німецьким агентом, терористичною державою що народилася на основі німецької комуністичної ідеології”, – говорив Петер Креко.

Це перекликається з тим, що у 2017 році в день пам’яті жертв комуністичної диктатури – Віктор Орбан і сам заявив, що Західна Європа несе відповідальність за злочини комуністів.
Таким чином історична дезінформація є політикою, спрямованою на вирішення протиріч засобом самовиправдання.

Це явище не є новим, партія Фідес та її прихильники протягом десятиліття інтенсивно формували таку історичну картину, але починаючи з лютого 2022 року цей процес явно активізувався.

Примітка. Ця стаття написана за підтримки міжнародної мережі Science+, яка підтримує медичну та наукову журналістику, що протидіє дезінформації у Східній та Центральній Європі. Оригінальний майданчик публікації 24.hu.

Читайте також:

• Брюссель готується до “зеленого світла”: що відомо про вступ України в ЄС
• Міжнародні партнери нададуть Україні понад 100 мільярдів доларів фінансової допомоги
• Які європейські країни підтримували бахмутян останній рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військовослужбовці, які перебувають на лікуванні за кордоном, отримали можливість дистанційно проходити військово-лікарську комісію (ВЛК).

Відповідний експериментальний проєкт ухвалив уряд, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Дистанційне ВЛК для військових

Як повідомив міністр оборони Денис Шмигаль, уряд схвалив ініціативу про старт експериментального проєкту, що спрощує процедуру проходження медогляду для військових. Він передбачає зміни для тих, хто перебуває на тривалому лікуванні за кордоном і через стан здоров’я не можуть прибути до України. Їм дозволять дистанційно проходити ВЛК.

За новими правилами, українським військовослужбовцям та військовослужбовицям достатньо передати медичні документи своєму командиру, після чого вони будуть скеровані на комісію. ВЛК же розгляне матеріали та ухвалить рішення протягом десяти днів.

Як вказує Денис Шмигаль, це дозволить військовим після повернення до України не проходити повторний медичний огляд.

Читайте також:

• Компенсація за оренду житла військовим у 2025 році: розмір і умови
• Чи є в українському бюджеті кошти на виплати військовим: відповідь Мінфіну
• Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громади Донеччини розпочали підготовку до зими та опалювального сезону 2025/2026. У підконтрольних Україні містах і селах планують пункти обігріву, гуманітарну допомогу, забезпечення паливом та альтернативними джерелами тепла. Для громад, чиї території в окупації, подекуди передбачено отримання допомоги вже на підконтрольній Україні території.

У цьому матеріалі ми зібрали, як саме різні громади Донеччини готуються до холодів і що пропонують своїм людям.

Примітка. Редакція отримала відповіді від кожної громади з інформаційного запиту.

Бахмут. Бахмутський район

Бахмутська міська військова адміністрація зазначає, що 17 із 19 населених пунктів громади є окупованими. Робота Пунктів Незламності тут не можлива. Людям, які евакуювалася на підконтрольну Україні територію, на 2024-2025 рік надавали матеріальну допомогу на придбання твердого палива, а також компенсували вартість самостійно придбаних обігрівачів.

Мешканці Бахмутської громади можуть отримати матеріальну допомогу на купівлю твердого палива, якщо вони живуть у будинках з пічним опаленням і не отримують субсидії чи інші пільги на оплату комунальних послуг або паливо.

Право на допомогу мають:

• люди похилого віку (навіть ті, хто ще не отримує пенсію);
• ті, хто доглядає за родичами чи знайомими без професійного оформлення;
• сім’ї, де виховуються діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування;
• ветерани війни, учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни;
• родини загиблих військових і ветеранів.

Також допомогу можуть отримати:

• особи з інвалідністю;
• сім’ї, де виховуються діти з інвалідністю;
• малозабезпечені та багатодітні родини;
• одинокі матері чи батьки, або сім’ї, де один із батьків помер.

Подати заяву можна з 15 жовтня по 15 квітня щороку через Управління соцзахисту Бахмутської міської ради — електронною поштою [email protected] або дізнатись більше за телефоном гарячої лінії +380 (99) 713 3980.

Рішення про допомогу ухвалює спеціальна комісія після перевірки документів. Якщо документи подані неправильно — заявник отримає письмову відмову із поясненням причин.

Торецька міська військова адміністрація налічує 19 населених пунктів: 11 окуповані, у 8 тривають бої. З 2022 року евакуйовано понад 65 тисяч людей, лишається близько 136. Усі установи та служби релоковані. Через це у 2025–2026 роках не плануються виплати, субсидії, забезпечення паливом чи відкриття Пунктів Незламності.

Званівська сільська військова адміністрація повідомляє, що громада внесена до переліку територій, де тривають активні бойові дії. Проте адміністрація постійно співпрацює з міжнародними й благодійними організаціями, щоб забезпечити людей паливом та засобами обігріву.

Пунктів Незламності у громаді немає, але в селах Званівка та Пережине працюють Пункти підживлення, де можна зарядити телефони та зігрітися. За Меморандумом про співпрацю громада вже отримала 48 тонн паливних брикетів. Допомогу розподілятимуть між усіма жителями, які потребують, на основі поданих заяв.

На підконтрольній Україні території, Соледарська громада пропонує 19 400 гривень на домогосподарство на тверде паливо. Допомогу виплачуватимуть міжнародні організації у вересні–жовтні 2025 року. Щодо Пунктів Незламності, зараз працює один пункт там можна зігрітися та зарядити телефон. Забезпечення людей вугіллям, дровами для приватних домогосподарств не планується через безпекову ситуацію.

Світлодарська громада, вона з травня 2022 року перебуває в окупації та блокаді, тому місцева влада не може виконувати свої повноваження й допомагати людям із забезпеченням паливом. На зиму 2025–2026 років програми підтримки чи Пункти Незламності у Донецькій області не передбачені.

Заяви на отримання одноразової допомоги на закупівлю пічного палива Світлодарська міська військова адміністрація не приймає. Жителям радять звертатися за допомогою за місцем їх фактичного проживання.

На території Сіверської міської військової адміністрації діє програма від Червоного Хреста “Надання грошової допомоги постраждалому населенню у прифронтових територіях для більш легкого проходження через складні зимові умови”.

Люди можуть отримати 19 400 гривень на придбання дров або вугілля. У 2025–2026 році мешканців продовжать забезпечувати твердим паливом, йдеться про приватні домогосподарства. Для цього потрібно подати заяву — особисто, поштою або онлайн з електронним підписом. Подати може будь-хто з повнолітніх членів сім’ї. До заяви треба додати копії документів: паспорти чи ID-картки всіх членів сім’ї, податкові коди, за наявності, документи про пільги, а також довідки, що підтверджують проживання за адресою (наприклад, реєстрація чи довідка ВПО). Заяву розглядають протягом трьох робочих днів.

Через російську окупацію в громаді знищені комунікації електро-, газо-, тепло-, водо- постачання та водовідведення. Люди можуть грітися лише буржуйками, їх роздавав ще в 2024-2025 році Червоний Хрест.

На території громади працює один Пункт Незламності, у 2026 році планують відкрити ще один. У Пунктах можна підзарядити електропристрої, мати доступ до інтернету (забезпечено Starlink), тут є буржуйки та тверде палива для обігріву. Також передбачено невеликий запас продуктових наборів.

У Часовоярській міській раді нам повідомили, що через постійні обстріли та бойові дії зараз на території громади неможливо надавати грошові виплати, субсидії чи гуманітарну допомогу. У 2023–2025 роках, завдяки підтримці благодійних організацій, близько 200 сімей отримали газові балони з обігрівачами, паливні брикети. Також відкривати Пункти Незламності найближчим часом не планують, адже громада зазнала значних руйнувань, і спрогнозувати відновлення їхньої роботи неможливо.

Покровськ. Покровський район

Покровська міська військова адміністрація. У мешканців Покровської громади була передбачена можливість отримати одноразову грошову допомогу на опалення, 19 400 гривень на домогосподарство. Але через бойові дії, відсутність зв’язку та неможливість безпечного пересування територією, заяви від жителів не надходили.

Станом на 25 серпня ще не визначено, які організації забезпечуватимуть населення паливом та засобами обігріву. Робота Пунктів Незламності у Покровській громаді наразі неможлива. Розглядається варіант забезпечення твердим паливом (вугіллям, дровами) для домогосподарств жителів громади, які евакуювалися та проживають в інших регіонах України.

Порядок подачі заявок, строки розгляду та критерії відбору буде розроблено після визначення організацій, які долучаться до програми.

Курахівська міська військова адміністрація зазначила, що її громада майже повністю окупована (28 населених пунктів, з них 24 уже в переліку, ще 4 подані на включення). Усі жителі евакуйовані, тому забезпечення паливом чи робота Пунктів Незламності неможливі.

Шахівська сільська військова адміністрація повідомляє, що програм, які б виділяли гроші з місцевого бюджету на проходженням зими, немає. Твердим паливом планують забезпечити 291 приватне домогосподарство. Пунктів Незламності у Шахівській громаді через безпекову ситуацію, не буде.

Добропільська міська військова адміністрація проводить масову евакуація населення через загострення безпекової ситуації. Попри те, була реєстрація жителів для отримання грошової допомоги на придбання твердого пічного палива за постановою КМУ №985.

Інших програм підтримки від міжнародних чи благодійних організацій наразі не надходило. У громаді планується відкриття трьох Пунктів Незламності, якщо дозволить безпекова ситуація. Там надаватимуть послуги обігріву, зарядки пристроїв, а медична та психологічна допомога будуть доступні онлайн. Забезпечення населення твердим паливом у громаді поки що неможливе через воєнні дії.

З серпня 2024 року Селидівська громада віднесена до зони активних бойових дій, тож підготовка до опалювального сезону на цій території є неможливою. У МВА не повідомили, чи планують допомагати мешканцям громади, які зараз перебувають на підконтрольній території.

Мирноградська міська військова адміністрація зазначає, її територія з 28 лютого віднесена до зони активних бойових дій. Про жодну допомогу, яку можуть отримати люди в евакуації, не повідомили.

Білозерська міська військова адміністрація повідомила, що в їх громаді через небезпечну ситуацію та постійні обстріли взимку 2025–2026 років Пункти Незламності працювати не будуть. Це пов’язано з відсутністю безпечних умов та пошкодженням будівлі у місті Білозерське після авіаудару.

Але люди можуть подавати заяви на одноразову грошову допомогу для купівлі твердого палива на опалювальний сезон відповідно до урядової постанови. Також передбачена окрема допомога для непрацюючих малозабезпечених осіб, яку можна використати для придбання дров.

Новогродівська міська військова адміністрація повідомляє, що з 10 жовтня її територія включена до переліку тимчасово окупованих, тому програм по допомозі на опалювальний сезон немає. Для людей, які евакуювалися, планують залучити допомогу благодійників. Про можливість її надання повідомлять мешканцям.

Криворізька сільська військова адміністрація не планує допомогу жителям на опалювальний сезон через погіршення безпекової ситуації, тут триває евакуація. Станом на 20 серпня на території громади лишилося 1 317 людей, зокрема 87 дітей.

Людям в основному постачали продовольчі набори та питну воду, зараз допомога вже не надається. Пунктів Незламності та забезпечення паливом не планують, адже громада розташована за менш ніж 10 кілометрів до фронту.

Через повномасштабне вторгнення всі мешканці Мар’їнської територіальної громади вимушено переселилися до більш безпечних регіонів країни. Громада є окупованою, тому забезпечення населення паливом, засобами обігріву, облаштування пунктами Незламності, в опалювальний період 2025-2026 роки не планувалось. Людям в евакуації допомогу надають у хабах.

Адреса гуманітарного хабу:

• місто Павлоград, вулиця Центральна, 36/2, Дніпропетровська область.
  Відділення хабу:
• відділення хабу, місто Жовті Води, вулиця Хмельницького, 39, Дніпропетровська область.

Видача гуманітарної допомоги (за наявності) здійснюється у містах:

• Дніпро, вулиця Теплична, 28;
• Павлоград, вулиця Центральна, 36/2;
• Жовті Води, вулиця Хмельницького, 39;
• Київ, вулиця Рене Декарта, 4/2.

Очеретинська селищна військова адміністрація. Тут станом на 21 серпня, 38 сіл із 40, які входять до громади, є окупованими. До 2 сіл вже тривалий час немає доступу. У відповіді вказали, що евакуйовані мешканці можуть розраховувати на матеріалу підтримку коштом бюджету. Звертатися треба до органів самоврядування.

Авдіївська міська військова адміністрація повідомили, що її територію з 29 лютого 2024 року віднесли до тимчасо окупованих, тож підтримку надають населенню, яке евакуювалося. Для людей відкрили хаби на підконтрольних Україні територіях. Знайти хаби можна за посиланням.

Маріуполь. Маріупольський район

Сартанська громада окупована, тож підготовка до опалювального сезону на цій території є неможливою. Не повідомили, чи планують допомагати мешканцям громади, які зараз перебувають на підконтрольній території.

Кальчицька громада наразі є тимчасово окупованою. Сільська рада після окупації не перемістилася на підконтрольну Україні територію, й свою роботу не відновила. Допомога людям з Кальчицької громади, за твердженням військової адміністрації, тепер у компетенції тих громад, де вони перебувають.

На території Мангушської громади затверджено “Комплексну програму підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб із Маріупольської селищної територіальної громади та прифронтових, більш небезпечних регіонів України на 2025 рік”.

Програма включає фінансову допомогу для задоволення базових потреб ВПО з Маріупольської громади, зокрема гроші на зимовий одяг та взуття для дітей до 18 років, компенсацію за оренду житла. Також передбачена допомога у натуральному вигляді:

• паливні брикети;
• дрова;
• обігрівачі та інше.

За потреби мешканці громади можуть отримати адресну допомогу для покриття нагальних витрат.
Також передбачено видачу гуманітарних наборів.

Волноваха. Волноваський район

У Волноваській громаді нам повідомили, що з 10 березня 2022 року їх територія є тимчасово окупованою, про можливість отримати допомогу мешканцям Волновахи в евакуації, не зазначили. Проте у Старомлинівській сільській військовій адміністрації нам повідомили (ред. це Волноваський район), що оскільки жителі громади зараз перебувають у різних регіонах України, для них передбачено забезпечення гуманітарними наборами.

Йдеться про ковдри, речі першої потреби, які будуть потрібні в опалювальний сезон. Цим забезпечують благодійні та гуманітарні організації в межах Цільової комплексної програми соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та мешканців Старомлинівської громади на 2025–2027 роки. У Ольгівській громаді, яка також у Волноваському районі, діє програма підтримки переселенців, сімей, дітей та молоді на 2025–2027 роки. Передбачена одноразова грошова допомога людям з інвалідністю та дітям з інвалідністю. Виплати відбуватимуться у жовтні–листопаді. Суми допомоги:

• інвалідність 1 групи — 5 000 гривень;
• інвалідність 2 групи — 3 000 гривень;
• інвалідність 3 групи — 2 000 гривень;
• дітям з інвалідністю — 5 000 гривень.

Окрім цього, з місцевого бюджету надаватиметься допомога малозабезпеченим родинам — по 3 000 грн на кожну особу.

Центри підтримки ВПО Волноваського району “Пліч-о-пліч” працюють у кількох містах України. Адреси та телефони гарячих ліній:

• Полтава, вул. Грушевського, 10 — +380 (99) 451 2858;
• Дніпро, вул. Сергія Нігояна, 77, каб. 4 — +380 (66) 906 9071;
• Київ, Дарницький р-н, вул. Поліська, 28 — +380 (93) 199 7454;
• Кривий Ріг, просп. Героїв-підпільників, 40 — +380 (95) 894 8902;
• Запоріжжя, вул. Гоголя, 64 — +380 (50) 703 9427;
• Одеса, вул. Канатна, 83 — +380 (75) 352 5001.

Мирненська селищна військова адміністрація повідомила, що її громада наразі є повністю окупованою. Проте адміністрація розробила програму “Комплексної підтримки мешканців Мирненської селищної територіальної громади”, які через тимчасову окупацію були вимушені переміститися на підконтрольні Україні території. Ця програма передбачає надання
коштів на проходження зимового періоду.

У Донецькій області взимку 2025–2026 років мешканців Мирненської громади не перебуває, тому державні, міжнародні та благодійні організації не забезпечуватимуть паливом чи засобами обігріву. Пункти Незламності відкривати не планується. Забезпечення приватних домогосподарств вугіллям чи дровами також не передбачене.

Великоновосілківська селищна військова адміністрація повідомила, що частина території окупована, тому допомогу на опалення у 2025–2026 роках отримати неможливо, а Пункти незламності не працюють. Але ухвалена програма підтримки населення:

• одноразова допомога на лікування;
• народження дитини;
• людям з інвалідністю;
• літнім людям (80+);
• дітям-сиротам;
• багатодітним сім’ям;
• допомога на поховання.

Мешканцям у безпечних регіонах надають гуманітарну допомогу в чотирьох Центрах підтримки (Покровське, Васильківка, Шахтарське, Павлоград).

Вугледарська міська військова адміністрація, усі її населені пункти перебувають під окупацією, тому відкрити Пункти Незламності чи надати допомог неможливо.

Краматорськ. Краматорський район

Краматорська міська військова адміністрація пише, на її території діятиме постанова №985 від 13 серпня 2025 року Допомога фінансується міжнародними партнерами через УВКБ ООН, яке розподілятиме кошти разом із благодійними організаціями. Документи від людей приймали до 22 серпня.

Щодо Пунктів Незламності, у місті планують роботи 13 таких осередків. Тут буде обігрів, гарячі напої, зарядка телефонів, інтернет, медична допомога, психологічна підтримка.

Костянтинівська міська військова адміністрація повідомила, що на 19 серпня 2025 року Управління соцзахисту отримало від жителів громади 274 заяви на разову грошову допомогу для купівлі твердого палива. Також 229 домогосподарств внесені до списку тих, хто отримає допомогу на опалення.

На 1 серпня 2025 року в громаді було 17 Пунктів Незламності, але через обстріли 8 з них зруйновані, до 20 серпня ще 2 Пункти пошкоджені. Зараз у Костянтинівці працює 4 Пункти Незламності та 6 пунктів видачі питної води.

“Безпечної ситуації поки що немає, тому складно планувати роботу Пунктів незламності на зиму 2025–2026 років”, — зазначили у відповіді.

Евакуація населення з Костянтинівської громади продовжується. Орієнтовна кількість жителів громади зараз становить 7 715 осіб.

Лиманська міська військова адміністрація зазначає, на території її громади діятиме постанову №985 від 13 серпня 2025 року, яка передбачає одноразову грошову допомогу на купівлю твердого пічного палива. Допомога надаватиметься за рахунок коштів Представництва УВКБ ООН в Україні та інших гуманітарних організацій. Забезпечення людей твердим паливом у вигляді готових дров чи вугілля не планується. Натомість буде саме грошова допомога на опалення.

Взимку планується робота 4 Пунктів Незламності у Лимані. Там можна буде обігрітися, підзарядити телефони, скористатися інтернетом і отримати психологічну підтримку.

Дружківська міська військова адміністрація повідомила, що аби пройти зимовий сезон людям надають пільги та субсидії на опалення. Також передбачена грошова допомога для тих, хто гріється твердим паливом. На території громади допомагати із засобами обігріву та паливом будуть благодійні фонди “Янголи спасіння” й “Карітас”, громадська організація “Елеос-Україна”. Попередньо у Дружківській громаді працюватимуть 6 пунктів незламності.

Тут люди зможуть переночувати, зігрітися, поїсти гарячої їжу та випити гарячий напій, також буде доступ до інтернету, підзарядка гаджетів, медична допомога та психологічна підтримка. 

Слов’янська мiська вiйськова адмiнiстрація, тут також готуються до опалювального сезону 2025–2026 років. За постановою уряду організовано прийом заяв на одноразову допомогу для придбання твердого палива (дров чи вугілля). Уже сформовано список із 1907 родин, які отримають по 19 400 грн від міжнародних партнерів.

Разом із ГО “Це – наша справа” та БФ “Янголи спасіння” плануєть забезпечити домогосподарства дровами чи пелетами для тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах.

У громаді працюватимуть 8 Пунктів Незламності та 4 соціальні їдальні. Там люди зможуть зігрітися, випити гарячого чаю, зарядити телефони, скористатися інтернетом, отримати першу та психологічну допомогу, а також безкоштовно поїсти. Станом на 12 серпня у реєстр внесено понад 5 500 осіб, які потребують твердого палива. Їхні заяви передаються благодійним організаціям, що надають допомогу.

Відомості про можливість отримати допомогу оприлюднені на сайті Слов’янської МВА, у Центрі надання адмінпослуг, кімнаті прийому громадян, а також надаються телефоном +380 (62) 666 4040,
 +380 (66) 407 8025.

Подати заяви можна особисто, поштою або електронною поштою. Перевага у наданні допомоги віддається соціально незахищеним категоріям населення: людям з інвалідністю, родинам військовослужбовців, багатодітним сім’ям тощо.

Андріївська сільська військова адміністрація на опалювальний сезон запланувала грошову допомогу, на яку люди зможуть купити дрова чи інше тверде паливо. Кошти на це надавали благодійники. Щоб забезпечити людей паливом долучилась чеська організація “Людина в біді”, вугілля чи дрова зможуть отримати приватні домогосподарства, де вік мешканців 80+.

Для подачі заявки на отримання грошової допомоги для придбання твердого палива необхідно:

• подати копії паспорта, ідентифікаційного коду, заяву, а також документи, які підтверджують статус, і реквізити банку;
• звернутися до відділу соціального захисту, охорони здоров’я та ветеранської політики Андріївської сільської ради;
• подати звернення у письмовій або електронній формі.

Критерії відбору та строки розгляду заяв визначаються надавачами цього виду допомоги.

Також попередньо на території громади планують роботу одного Пункту Незламності, де можна бути зігрітися, зарядити телефон тощо.

Для мешканців Святогірської громади на опалювальний сезон 2025–2026 років передбачена грошова допомога на опалення (19 400 грн на домогосподарство, виплачується міжнародними організаціями, зокрема УВКБ ООН), допомога у вигляді палива, електрообігрівачі, гуманітарні набори тощо.

У Святогірській громаді працюють чотири Пункти Незламності. Взимку їхня робота залежатиме від безпекової ситуації. Там надаватимуть тепло, гарячу їжу, зарядку для пристроїв, інтернет, медичну та психологічну допомогу, підтримку донорів тощо. Планується також забезпечення приватних домогосподарств твердим паливом (дровами, вугіллям).

Іллінівська сільська військова адміністрація (Краматорський район) повідомила, що їх громада також знаходиться в зоні активних бойових дій, а декілька сіл вже в окупації. З підконтрольних сіл триває евакуації, станом на початок серпня в громаді лишалося 472 людини. Програми допомоги населенню на опалювальний період не затверджувалися.

Водночас тут так само тривав збір заявок на отримання 19 400 гривень на тверде паливо. Людям, які все ще лишаються в громаді надають буржуйки, паливні брикети, обігрівачі, зарядні станції, портативні печі, цим займається “Карітас”. Пункти Незламності в Іллінській громаді працювати не будуть через постійні обстріли.

Новодонецька селищна військова адміністрація пишу, що на її території не діють місцеві програми допомоги населенню на опалювальний період 2025-2026 років (субсидії, грошові виплати, гуманітарні набори). Допомога на зиму буде, але на виконання постанови Кабміну про виплату 19 400 гривень. За цією програмою у громаді прийняли 1 869 заяв від домогосподарств, які опалюються твердим пічним побутовим паливом.

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” проведе реєстрацію на грошову допомогу, за яку люди зможуть купити дров, вугілля або паливних брикетів. Йдеться про 327 домогосподарств. Фонд “Янголи Спасіння” також проведе реєстрацію на отримання коштів на закупівлю твердого палива, він покриє 570 домогосподарств. Крім того, Фонд “НЬЮ ВЕЙ” планує надати допомогу в натуральній формі 77 домогосподарствам, це паливні пелети на зиму. 

У громаді є 6 Пунктів Незламності (вони у сплячому режими, за потреби можуть відкритися протягом 3 годин), вони обладнані:

• генераторами;
• твердопаливними котлами;
• запасами питної та технічної води;
• засобами для приготування гарячих напоїв;
• їжею;
• комплектами одноразового посуду;
• засобами особистої гігієни;
• аптечками для надання домедичної допомоги. 

Миколаївська міська військова адміністрація (Краматорський район) надавала допомогу у прийомі документів на призначення та виплати субсидій, які передаються на розгляд до Пенсійного фонду України. Благодійники з фондів “Янголи спасіння”, “Джем” надають мешканцям громади на постійній регулярній основі продуктові набори.

Також для того, щоб забезпечити людей паливом та засобами обігріву долучаться УКБ ООН, ГО Чеської філії БФ “Людина в біді”, а також “Естонська рада у справах біженців” та громадська організація “Десяте квітня”.

В Миколаївській громаді попередньо планують, що взимку працюватимуть 5 Пунктів Незламності, тут люди зможуть зігрітися, випити гарячих напоїв, зарядити телефон, прочитати новини або отримати первинну медичну допомогу.

Щодо твердого палива, то ним планують забезпечити людей коштом міжнародних донорів. Заяви про потребу в паливі приймали до 24 серпня. Мешканці, які підпадали під критерії, отримують 19 400 гривень на придбання дров.

Черкаська селищна військова адміністрація повідомила, що на опалювальний сезон 2025–2026 років планується оформлення документів для отримання субсидій і пільг. Також мешканцям допомагатися фонди “Аваліст”, “Карітас Краматорськ”, “Янголи спасіння”, GEM.

Для постачання палива й засобів обігріву також будуть залучені благодійні фонди. У громаді функціонує шість Пунктів незламності, один із яких працює цілодобово, ще п’ять відкриють із настанням холодів. У цих пунктах люди зможуть зігрітися, випити гарячого чаю, поїсти, зарядити телефони й скористатися безкоштовним інтернетом. Крім того, за програмою “Турбота” дровами забезпечуватимуть самотніх літніх людей та сім’ї, які цього потребують, а для ширшої допомоги населення паливом і грошовими виплатами планується залучення міжнародних благодійних організацій.

Олександрівська селищна військова адміністрація на опалювальний сезон разом з благодійниками забезпечить людей грошовою допомогою та натуральною допомогою. Також діють пільги та субсидії.

Мешканцям громади допомагає Товариство Червоного Хреста України, фонд “Янголи спасіння”, “Карітас” та “Аваліст”. Працюють 9 Пунктів Незламності, де люди можуть отримати первинну медичну допомогу, зігрітися, зарядити пристрої, підключитися до інтернету.

19 400 грн на зиму: як мешканцям Донеччини отримати допомогу на тверде паливо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!