22 вересня стало відомо про смерть очільниці Бахмутського краєзнавчого музею Олени Смирнової.
Про смерть пані Олени повідомили на сторінці КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Олена Смирнова
Григорій Соколовський працівник Бахмутського музею повідомив про смерть Олени Смирнової/ скриншот
Трагічну новину повідомив Григорій Соколовський, працівник музею. Він написав, що звістка про смерть Олени Смирнової прийшла з Ізраїлю, де вона перебувала від початку повномасштабного вторгнення. У коментарі “Вільному Радіо” родичка покійної повідомила, що та боролася з важкою хворобою, й померла 21 вересня.
Похорон відбудеться 24 вересня на цвинтарі Тель Харув, біля ізраїльського міста Хайфа.
Пані Олена була директоркою Бахмутського краєзнавчого музею з 2014 року, вона не раз спілкувалася з редакцією Бахмут.IN.UA про відбудову міста, культурні проєкти тощо. За її ініціативи була створена група “Буде Бахмут”, де бахмутяни ділилися своїми ідеями та баченнями відновленого Бахмута.
Про пані Олену з теплотою згадують бахмутяни. Її внесок у місто важко переоцінити, за роки керування музеєм, тут стало значно більше відвідувачів, проводилися культурні заходи.
Взагалі не вірю, не хочу… Скільки Ви зробили для Бахмуту, для збереження його історії, скільки креативу, сучасного, нового Ви зробили для Бахмуту.. скільки планів на майбутнє. Як любили Ви місто і громаду. Господи, Ти завжди забираєш кращих…
Немає слів…. Світла пам’ять, пані Олені…
Яка печальна звістка. Почивай з миром талановита, неповторна, креативна Олено Анатоліївно.
бахмутяни // у коментарі під дописом про смерть Олени Смирнової
8 липня Кабінет міністрів України представляє Раді коаліції концепцію пенсійної реформи. Оновлення передбачає перехід до трирівневої системи, впровадження накопичувальної моделі та зміну принципів нарахування виплат без підвищення пенсійного віку.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Пенсійна реформа 2026
Майбутня пенсійна реформа базуватиметься на трьох основних елементах:
солідарна система;
професійні пенсії;
накопичувальна система.
Головним принципом нарахування стане пряма залежність розміру пенсії від суми внесків, які людина сплатила протягом усього трудового життя. Для громадян, які не мають повного страхового стажу, запровадять гарантовану базову виплату. Її розмір визначатимуть щороку, виходячи з можливостей державного бюджету.
Окремий напрям реформи стосується виплат за пільговим стажем або за достроковим виходом на пенсію. Такі спеціальні пенсії більше не фінансуватимуть із солідарної системи. Для цих категорій працівників створять окремі професійні пенсійні механізми. Джерелом їх фінансування стануть підвищені ставки єдиного соціального внеску або інші накопичувальні інструменти. Перехід на нову модель триватиме 13 років.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев описує очікувані результати так: “Формула нарахування та індексація були справедливими, кланові пенсії скасовані, а мінімальна пенсія була не меншою за реальний прожитковий рівень“.
Автоматична накопичувальна модель
Накопичувальна система працюватиме за принципом автоматичного приєднання. Усіх працівників включатимуть до неї автоматично, проте кожен матиме право відмовитися від участі. Представники Міністерства соціальної політики зазначають, що така відмова в майбутньому означатиме нижчий рівень пенсійних виплат.
Розмір пенсій та обмеження
Реформа передбачає встановлення мінімальної пенсії на рівні не нижче 6 тисяч гривень. Максимальну солідарну пенсію обмежать десятьма прожитковими мінімумами.
Для людей, які мають страховий стаж від 40 років, планують збільшити пенсії у півтора-два рази порівняно з поточними виплатами. Однією з цілей цих змін є досягнення фінансової самодостатності Пенсійного фонду.
Пенсійний вік та страховий стаж
Пенсійний вік залишається на рівні 60 років і підвищуватися не буде. Водночас вимоги до наявності страхового стажу продовжуватимуть зростати за таким графіком:
у 2026 році — 33 роки стажу;
у 2027 році — 34 роки стажу;
у 2028 році — 35 років стажу.
У разі браку стажу громадяни матимуть можливість офіційно його докупити.
Українці продовжують подорожувати власною країною. І хоча туристичні центри на кшталт Одеси, Львова та Трускавця знайомі кожному, невеликі міста також мають чим здивувати мандрівників. Одним із таких міст є Бровари — районний центр у передмісті столиці з населенням близько ста тисяч осіб, розвиненою інфраструктурою та власною історією.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Куди піти та що подивитися у Броварах
Писемні джерела фіксують існування Броварів ще у 1628 році. Тоді ці землі належали польському вельможі Єремії Вишневецькому. Після завершення козацько-селянської війни населений пункт став сотенним козацьким центром, а згодом перейшов у підпорядкування Києво-Печерської Лаври. Нині це райцентр у передмісті столиці з населенням близько ста тисяч осіб та розвиненою промисловою і комерційною інфраструктурою. Незважаючи на статус промислового міста, Бровари мають низку культурних, історичних та рекреаційних локацій для туристичного дозвілля.
Центр “СвітЛиця”
Центр “Світлиця”, Бровари / фото Inclusive Travels in Ukraine
Міський культурно-просвітницький центр “СвітЛиця” проводить інтерактивні освітні екскурсії. За допомогою комп’ютерних технологій відвідувачів знайомлять з фактами біографії та творчості Тараса Шевченка. Експозиція розрахована на екскурсантів різного віку.
Адреса: вулиця Ярослава Мудрого, 1.
Краєзнавчий музей
Краєзнавчий музей / фото з Вікіпедії
Фонд краєзнавчого музею Броварів налічує понад сім тисяч експонатів, які розміщені у шести виставкових залах. Історично-археологічна експозиція містить знаряддя праці, прикраси та предмети вжитку давньоруської доби. Окремі відділи присвячені життю Тараса Шевченка та Антона Макаренка у місті. Також тут представлені роботи професійних митців і народних майстрів.
Адреса: вулиця Героїв України, 6.
Музей історичної зброї
Інсталяція / фото Тravels.in.ua
Заклад розпочав роботу у 2020 році на вулиці Броварської сотні, на території підприємства “Талісман”. Основу експозиції складає приватна колекція Євгена Градунова, де виставлені предмети старовинної зброї та обладунків різних історичних епох..
Адреса: Броварської сотні , 3.
Будинок культури
Будинок культури / фото Трибуна Бровари
У будівлі старого будинку культури до початку Другої світової війни знаходилася трудова колонія для підлітків. Протягом двох років цим закладом керував педагог Антон Макаренко.
Адреса: бульвар Незалежності, 4.
Парк імені Тараса Шевченка
Парк імені Тараса Шевченка / фото Кyivregiontours.gov.ua
Територія парку раніше мала статус скверу. Окрім пам’ятника Тарасу Шевченку, тут розташований дитячий майданчик з гойдалками та хатинками, лавки та газони.
Адреса: вулиця Ярослава Мудрого, 1.
Парк Перемоги
Парк Перемоги / фото Вандрівка
Паркова зона розташована в центрі міста. На території розміщені скульптури, зразки військової техніки, зокрема танк Т-34 і літак МІГ-19, а також штучне озеро з містком. Поруч працює пункт прокату човнів і катамаранів.
Адреса: вулиця Небесної сотні.
Аквапарк “Термінал”
Об’єкт складається з чотирьох поверхів та має модульну розсувну покрівлю. Заклад містить басейни, водні гірки, джакузі, фітнес-центр, боулінг, кінотеатр і бар. Наразі аквапарк тимчасово зачинений, інформацію щодо відновлення роботи необхідно уточнювати перед візитом.
Катерина Додіна разом чоловіком Дмитром та донечкою Софією жила в Бахмуті. До повномасштабного вторгнення сім’я будувала безліч планів на життя. Дмитро хотів відкрити власний магазин, […]
Андрій Шманін був військовим медиком 54-ої окремої механізованої бригади. Чоловік пішов на війну, коли вона тільки почалася на Сході. Він пройшов Горлівку та Дебальцеве. Андрій […]
Бахмутянин Олександр Примич пішов з життя 26 серпня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу. Чоловікові не змогли вчасно надати медичну допомогу після обстрілу, через велику кровотечу […]
Юрій Казаковшенок з дружиною Людмилою жив у Бахмуті. Родина прожила разом 42 щасливих роки шлюбу. Молодята побралися в юності, й від тоді не розлучалися. Всі […]