22 вересня стало відомо про смерть очільниці Бахмутського краєзнавчого музею Олени Смирнової.
Про смерть пані Олени повідомили на сторінці КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Олена Смирнова
Григорій Соколовський працівник Бахмутського музею повідомив про смерть Олени Смирнової/ скриншот
Трагічну новину повідомив Григорій Соколовський, працівник музею. Він написав, що звістка про смерть Олени Смирнової прийшла з Ізраїлю, де вона перебувала від початку повномасштабного вторгнення. У коментарі “Вільному Радіо” родичка покійної повідомила, що та боролася з важкою хворобою, й померла 21 вересня.
Похорон відбудеться 24 вересня на цвинтарі Тель Харув, біля ізраїльського міста Хайфа.
Пані Олена була директоркою Бахмутського краєзнавчого музею з 2014 року, вона не раз спілкувалася з редакцією Бахмут.IN.UA про відбудову міста, культурні проєкти тощо. За її ініціативи була створена група “Буде Бахмут”, де бахмутяни ділилися своїми ідеями та баченнями відновленого Бахмута.
Про пані Олену з теплотою згадують бахмутяни. Її внесок у місто важко переоцінити, за роки керування музеєм, тут стало значно більше відвідувачів, проводилися культурні заходи.
Взагалі не вірю, не хочу… Скільки Ви зробили для Бахмуту, для збереження його історії, скільки креативу, сучасного, нового Ви зробили для Бахмуту.. скільки планів на майбутнє. Як любили Ви місто і громаду. Господи, Ти завжди забираєш кращих…
Немає слів…. Світла пам’ять, пані Олені…
Яка печальна звістка. Почивай з миром талановита, неповторна, креативна Олено Анатоліївно.
бахмутяни // у коментарі під дописом про смерть Олени Смирнової
Відділення багатофункціонального центру, де приймають людей з ТОТ / фото росджерела
У рф відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, розташованого на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Людей запрошують на прийом у Смоленську область, що на заході рф. При цьому для прийому спеціаліста люди мають зробити переклад документів у нотаріуса.
Окупанти дали можливість людям з тимчасово окупованих територій оформляти нерухомість за російськими законами на території рф. Для цього у Смоленській області відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, що розташоване в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.
Цю новину подають як покращення для людей з ТОТ. Але насправді це не так.
По-перше, Смоленськ розташований на заході рф, неподалік кордону з білоруссю. Відстань від Донецька до Смоленська складає понад 1000 кілометрів. Очевидно, щоб дістатися туди треба досить багато часу.
Також для прийому, нібито, потрібно мати нотаріально завірений переклад документів російською мовою. Первинна консультація можлива без перекладу, але сам прийом — ні. Тобто люди повинні проходити бюрократичні процедури ще до самого приймому.
Нагадаємо, що бахмутяни, які проживають на ТОТ, мають проблеми з оформленням документів. Для того, щоб відновити документи на житло, підтвердити трудовий стаж чи вступити у спадщину, люди мають проходити складні бюрократичні процеси або ж звертатися в місцеві суди.
Зокрема, з питання вступу в спадщину чіткої відповіді бахмутянам не надають. Вони мають проходити весь передбачений російським законодавством процес. А відновити втрачені документи на житло можна тільки через суд. Ця процедура вимагає судового встановлення фактів втрати документів та права власності із залученням свідків.
Понад 70 тисяч мешканців Бахмутської громади нині розкидані по різних містах України та за кордоном. Повернення додому наразі залишається неможливим, тому питання забезпечення власним кутком стає найболючішим для переселенців. Щоб знайти довгострокові рішення, було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, у межах якого провели масштабне опитування громади.
Про те, якого житла потребують бахмутяни та які кроки вже зроблено для реалізації будівельних ініціатив, розповідає “Антикризовий медіа-центр”.
Житло — головний запит Бахмутської громади
Сьогодні абсолютна більшість бахмутян не має змоги повернутися у рідне місто через руйнування та окупацію. Тимчасові рішення не дають відчуття стабільності, тому запит на постійне житло є критичним.
Відповіддю на цей виклик став проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Його мета — не просто обговорити проблему, а напрацювати конкретні технічні рішення для майбутнього будівництва. Ініціатива реалізується у широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція “Ro3kvit”.
Підтримку проєкту надали міжнародні донори — Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) в межах програми “Імпульс”.
Результати опитування: чого хочуть бахмутяни
Ключовим етапом роботи стало детальне вивчення потреб самих переселенців. Команда проєкту провела опитування, участь у якому взяли понад 700 мешканців громади.
Отримані дані дозволили сформувати чітке технічне завдання для майбутніх архітекторів та проєктувальників. Результати дослідження виявили такі пріоритети:
доступність та інклюзія;
збереження ідентичності;
екологічність та інтеграція у новому просторі.
Аналітика та законодавча база
Окрім опитування, команда проєкту провела ґрунтовну аналітичну роботу. Було проаналізовано чинну житлову політику України та законодавчі механізми, які регулюють будівництво житла для ВПО. Це дало змогу сформувати рекомендації для майбутніх проєктувальників і партнерів, а також окреслити ризики й обмеження, з якими стикаються громади з тимчасово окупованих територій.
Увесь процес супроводжувався інформаційною кампанією: готувалися аналітичні статті, відеосюжети та журналістські матеріали, що висвітлювали наявні механізми розв’язання житлових питань.
Що далі
Наразі результати масштабного дослідження готуються до офіційної презентації. Завершення передпроєктного етапу відкриває шлях до наступного, найважливішого кроку — пошуку партнерів та джерел фінансування для безпосереднього будівництва.
Катерина Додіна разом чоловіком Дмитром та донечкою Софією жила в Бахмуті. До повномасштабного вторгнення сім’я будувала безліч планів на життя. Дмитро хотів відкрити власний магазин, […]
Андрій Шманін був військовим медиком 54-ої окремої механізованої бригади. Чоловік пішов на війну, коли вона тільки почалася на Сході. Він пройшов Горлівку та Дебальцеве. Андрій […]
Бахмутянин Олександр Примич пішов з життя 26 серпня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу. Чоловікові не змогли вчасно надати медичну допомогу після обстрілу, через велику кровотечу […]
Юрій Казаковшенок з дружиною Людмилою жив у Бахмуті. Родина прожила разом 42 щасливих роки шлюбу. Молодята побралися в юності, й від тоді не розлучалися. Всі […]