На Бахмутському напрямку Сили оборони України звільнили село Андріївку. Наразі основні бої тривають на південних околицях Бахмута, у районах Андріївки, Курдюмівки та Кліщіївки.

---

Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Вона додала, що українські захисники закріплюються на нових позиціях на півдні Бахмута та тримають оборону на північ від міста.

Інформація від військових

Водночас 3-тя окрема штурмова бригада повідомила, що заява про взяття Андріївки є хибною та передчасною.

Боєць ЗСУ і автор Telegram-каналу «Бахмутський Демон» повідомив, що на південних околицях Бахмута Сили оборони взяли під контроль усі стратегічні висоти. Воїн додав, що розуміє, чому бійці 3-тьої ОШБр спростували заяву заступниці міністра оборони.

Після цього Ганна Маляр відредагувала свій допис.

Вона пояснила це «комунікаційним збоєм» між кількома джерелами інформації.

Аналітики проєкту «Deep State» додали, що в Андріївці триває зачистка, тому говорити про повний контроль над населеним пунктом ще зарано. Село переходить в «сіру зону».

Читайте також: ЗСУ рухаються вперед до деокупації Бахмута, — сержант 92-ї ОШБр

Військовий журналіст Богдан Мірошников пояснив, чому історія з Кліщіївкою підходить до свого логічного завершення.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Наталя Босак — переселенка з Донеччини, яка на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася в Німеччину. В цій країні Європейського Союзу розпочалося нове життя — від навчання німецької для роботи провізором до регулярної допомоги ЗСУ. І важливою частиною цього темпу став біг.

Про свої спогади про Бахмут, благодійні забіги та допомогу армії Наталя Босак розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті та евакуацію

Наталя Босак — переселенка, яка народилася в Сіверську. Це місто вона пам’ятає, як маленьку та затишну локацію на Донеччині, де “всі один одного знають і допомагають”. Спочатку вона закінчила медичне училище й працювала в місцевій лікарні, а згодом вступила до Національного фармацевтичного університету в Харкові.

За фахом провізор, вона працювала в аптеках Сіверська, а з 2012 року — в Бахмуті. До повномасштабної війни протягом п’яти років була завідувачкою аптеки “Арніка” біля поліклініки.

Бахмут для жінки став домом та частиною особистої історії: перші побачення в кінотеатрі “Побєда”, прогулянки парком, зустрічі з друзями під час новорічних свят.

Війну героїня зустріла в Бахмуті.

“На початку повномасштабної війни я була вдома, працювала. Чоловік з перших днів долучився до війська, пішов воювати, пішов добровольцем. Я продовжувала працювати“, — пригадує Наталя Босак.

Через війну жінка почала відчувати сильний страх за родину. Його пік, за словами жінки, припав на кінець березня. Саме тоді вона у компанії доньки, мами та тітки виїхали за кордон.

Зараз вони проживають у Німеччині. Героїня каже, що німці дуже допомагають, однак адаптація була складною через мову, менталітет і відсутність знайомого оточення. Вона навчається на спеціалізованому курсі німецької мови для провізорів (рівень С1). Попри нове життя за кордоном, жінка мріє повернутися в Україну:

“Це наша земля, це наше повітря, це наша атмосфера. Навіть під звуки вибухів у Лук’янівці в Києві я спала краще, ніж у Німеччині. Бо це — мій дім“, — резюмує співрозмовниця.

Перші благодійні забіги — спосіб бути ближчою до ЗСУ

Наталя Босак зізнається, що шукала спосіб підтримати чоловіка та українське військо. Саме тоді вона побачила оголошення від організації “Гуркіт”, котра збирала гроші для 109 бригади ЗСУ, в якій воював чоловік героїні.

“Це був першій мій забіг на 5 кілометрів. Дуже важко, коли ти не можеш вплинути ситуацію та змінити якісь події, які відбуваються навколо. Проте, забіги — це моє “я можу“, — додає біженка з Бахмута в Німеччині.

З того часу Наталя Босак активно долучається до благодійних забігів, намагаючись підтримати українських захисників та захисниць.

Найважчим забігом, за словами героїні, став той, який пройшов наприкінці серпня на День пам’яті загиблих військових. Тоді учасники мали роздруковані імена загиблих, про яких вони хотіли нагадати світові.

“Я бігла з ім’ям чоловіка моєї найкращої подруги на ім’я Андрій Лаврушко, який загинув під час виконання бойових дій. Залишилося двоє маленьких діток, п’ять рочків, хлопчик і дівчинка. Вони також сумують за татом. Це такий був дуже важливий для мене забіг і водночас дуже важкий. Я перші, мабуть, 15 хвилин просто плакала, тому що дуже важко було стримати емоції. Усі кроки давалися дуже важко, особливо із розумінням того, що ти був на похоронах та кожен день підтримуєш подругу“, — пригадує жінка.

Загалом Наталя Босак активно долучається до діяльності різних гуманітарних та благодійних організацій. Лише за останній час вона брала участь в:

• бігозбір “Спека-2025”, де партнери автоматично донатять за кожен подоланий кілометр;
• забіг “Чисте небо” на підтримку 1020-го зенітно-ракетного полку, де служить її чоловік;
• відкриття зборів на авто та спорядження для його підрозділу;
• участь у заходах української організації Viche в Берліні — маршах, протестах, акціях до 24 лютого та Дня Незалежності.

Тренування та фізична підготовка

Жінка бігає ще зі школи, нині — майже щодня. Каже, що для участі у благодійних забігах не потрібно бути професійним спортсменом, адже організатори продумують одразу декілька маршрутів: від 400 метрів та до 10 кілометрів.

Наталя Босак рекомендує базові речі — підтримувати власне тіло в тонусі:

“Саме елементарне – зарядка, маленькі пробіжки та обов’язково ставити собі такі цілі одразу на 5-10 кілометрів достатньо і кілометр пробігти. Головне — це відчути себе залученим. З таких маленьких справ і буде наша Україна“, — додає співрозмовниця.

Читайте також:

• Теплі спогади про дім: історія переселенки Світлани Харіної, яка оживляє локації Бахмута через ШІ
• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• Як бахмутянка Анна Голубцова допомагає жінкам ветеранів через вокалотерапію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 15 листопада 2025 року в українців знову з’явилася можливість отримати 1 000 гривень з державного бюджету в межах програми “Зимова підтримка“. Гроші можна використовувати на різні потреби, зокрема й на підтримку Збройним силам України (ЗСУ).

Детальніше про те, як перевести 1000 гривень на ЗСУ — в матеріалі редакції Бахмут IN.UA.

Як задонатити 1000 гривень на ЗСУ

15 листопада в Україні розпочалася реалізація програми “Зимова підтримка”, в межах якої українці та українки можуть отримати 1000 гривень на картку “Національного кешбеку”.

Ці кошти можна використати не лише на повсякденні витрати чи купівлю товарів українського виробництва, а й для підтримки ЗСУ шляхом донатів на певні збори.

Як переказати 1000 грн на ЗСУ у Приватбанку

Клієнти Приватбанку можуть задонатити державні кошти через мобільний застосунок. Щоб зробити це потрібно:

• відкрити застосунок Приват24;
• обрати розділ “Ще” та знайти пункт “Добро”;
• вибрати благодійний фонд або конкретний збір;
• вказати суму — 1000 грн із картки “Національного кешбеку” — і підтвердити платіж.

Як задонатити 1000 грн через monobank

Процедура в monobank також проста:

• відкрити застосунок monobank;
• перейти в розділ “Інші платежі” та обрати “Благодійність”;
• вибрати потрібний фонд або збір;
• вказати суму та оплатити за допомогою картки “Національного кешбеку”.

Читайте також:

“Зимова підтримка”: як отримати 1 000 грн у Дії або Укрпошті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!