На Бахмутському напрямку Сили оборони України звільнили село Андріївку. Наразі основні бої тривають на південних околицях Бахмута, у районах Андріївки, Курдюмівки та Кліщіївки.
Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
Вона додала, що українські захисники закріплюються на нових позиціях на півдні Бахмута та тримають оборону на північ від міста.
На північному фланзі ворог намагається відбити втрачені позиції. А на південному ми успішно просуваємось. Основні бої тривають в районах Андріївки, Курдюмівки, Кліщіївки. І в нас там гарні новини. Андріївка наша. Закріплюємось на зайнятих позиціях.
Ганна Маляр // заступниця міністра оборони України
Допис заступниці міністра оборони України Ганни Маляр. Фото: скриншот
Інформація від військових
Водночас 3-тя окрема штурмова бригада повідомила, що заява про взяття Андріївки є хибною та передчасною.
Наразі тривають серйозні і важкі бої в районах Кліщіївки та Андріївки. Подібні заяви є шкідливими, несуть загрозу для життя особового складу та шкодять виконанню бойових завдань.
3-тя окрема штурмова бригада // заява в ТГ-каналі бригади
Допис 3-тьої ОШБр. Фото: скриншот
Боєць ЗСУ і автор Telegram-каналу «Бахмутський Демон» повідомив, що на південних околицях Бахмута Сили оборони взяли під контроль усі стратегічні висоти. Воїн додав, що розуміє, чому бійці 3-тьої ОШБр спростували заяву заступниці міністра оборони.
Стратегічні всі висоти тут наші на Півдні Бахмутського. Зараз пі*арня дуже зла і веде активний вогонь по цих населених пунктах (ред. Андріївці та Курдюмівці).
Розумію, чому хлопці це написали. Але для пі*арні руснявої це нічого не змінює. Зараз тривають їх обстріли. В підсумку бажаю довести задачу до переможного кінця і ще відкинути їх далі.
Прохання від 3-ї ОШБр надійшло дати їм спокійно працювати. Там є ще робота.
«Бахмутський Демон» // воїн ЗСУ
Після цього Ганна Маляр відредагувала свій допис.
Відредагований допис Ганни Маляр. Фото: скриншот
Вона пояснила це «комунікаційним збоєм» між кількома джерелами інформації.
Уточнюю з приводу інформації про звільнення Андріївки. Я не викладаю таку інформацію без координації та узгодження з військовими. Наразі відбувся комунікаційний збій між декількома джерелами інформації, які доповідають безпосередньо з місця подій.
В Адріівці є певний успіх та станом на зараз тривають важкі бої.
Ганна Маляр // заступниця міністра оборони України
Аналітики проєкту «Deep State» додали, що в Андріївці триває зачистка, тому говорити про повний контроль над населеним пунктом ще зарано. Село переходить в «сіру зону».
Вчора штурмовики з 3-ї ОШБр зайшли в село: частину кацапів вдалося вибити, частина ще засіла під землею.
Стабілізаційні дії тривають, кацапи намагаються не дати закріпитися нашим бійцям. Рекомендуємо очікувати повідомлень від 3-ї штурмової та дати хлопцям зробити свою роботу. Поспіх в один-два дні точно не врятує життя ні одного піхотинця.
Команда «Deep State» // аналітичний проєкт
Обстановка в районі Андріївки. Фото: DeepStateMapLive
Навчальні літаки У-2 Артемівського аероклубу на льотному полі. Світлина з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.
Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.
Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни
Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.
У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.
Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.
Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни
З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.
Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.
Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.
Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.
Літак-пам’ятник на околиці Бахмута
Літак. Фото / Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA
Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.
У березні 2023 року росіяни зруйнували символ Бахмута / скриншот з відео
Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.
Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.
Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.
Як працюватиме базова соціальна допомога
Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.
Особливості нової системи:
грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.
Умови переходу та поточний експеримент
Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.
За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.
У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.
Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої […]
Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги […]
Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, […]
У 2027 році в Україні планують запустити загальнодержавний реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб. Система міститиме актуальну інформацію про наявний житловий фонд та буде інтегрована […]
У 2026 році ЮНІСЕФ реалізує в Україні чотири види грошової допомоги для сімей із дітьми, які постраждали від війни. Залежно від обставин можна отримати 4 […]