Мирноград на Донеччині — колись тихе та квітуче шахтарське містечко, а тепер епіцентр жорстоких боїв та руйнувань. Воно розташоване за 30-40 кілометрів від лінії фронту, місто регулярно потрапляє під нищівні обстріли російських військ. Проте життя тут не зупиняється, а люди борються за свій дім та майбутнє.

Мирногорад

Відеооператор Бахмут IN.UA Роман Потапенко показав інший Мирноград, де на вулицях можна зустріти матусь з дітьми. Люди намагаються зберегти ритм життя всупереч війні. У місті чимало переселенців, є люди з Авдіївки та інших сьогодні окупованих міст та сіл.

Про втому жителів, безжальні обстріли та наслідки руйнувань, розповідаємо у відео:

Читайте також:

• Без громадського транспорту й роботи: чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Двічі переселенка та вчителька з Бахмута: розповідаємо історію Яни Баришевої

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після деокупації територій відбувається не тільки розмінування та в’їзд у місто української влади та правоохоронних органів, але й починається важливий етап — пошук та ексгумація тіл цивільних та військових. На прикладі Харківщини ми дізналися, як це відбувалося у селі Мала Рогань, про ці процеси розповів Сергій Прокопенко, харківський журналіст та головний редактор локального видання Gwara Media, а про пошуки тіл військових безпосередньо на Донеччині, зокрема й в Бахмутському районі, розповів Олексій Юков, член пошукового загону “Плацдарм”.

Чи можуть бути цивільні корисними при пошуку тіл, куди передають тіла, та до чого потрібно готуватися вже зараз — читайте у матеріалі.

Яка ситуація в Бахмуті

Зараз Бахмут окупований, а до міста немає доступу. На момент окупації, а це весна 2023 року, тут ще залишилися цивільні, люди з різних причин ухвалили рішення не евакуюватися попри всі заклики від влади та волонтерів. Вже згодом російські окупанти почали публікувати повідомлення про знаходження тіл цивільних за різними адресами. Першого лютого 2024 року окупанти надіслали фото приватного будинку на вулиці Сибірцева та повідомили, що знайшли там тіло жінки.

Пропагандисти ще у 2023 році обіцяли розпочати в Бахмуті розмінування, а відтак й пошук тіл, втім жодних пошуків тіл, звісно, не було. Крім руїн, зруйнованих життів та смертей, росія не принесла нічого. 

У кінці березня 2024 року загарбники знову показали кадри з приватного будинку в Бахмуті, де знайшли тіла вбитих своїми ж військами цивільних. Росіяни показали наслідки свого вторгнення — рештки тіл бахмутян у підвалі. Останки, ймовірно, пролежали там близько року.

Вже зараз можна говорити, що після деокупації Бахмута останки людей будуть знаходити у різних місцях, й вже зараз потрібно готуватися до цього процесу.

Пошукова група “Плацдарм”: пошуки тіл на Донеччині

Керівник пошукової групи “Плацдарм” Олексій Юков вже не перший рік разом з іншими волонтерами займається пошуком та ексгумацією тіл військових, як український, так й російських. Група “Плацдарм” працювала безпосередньо у районі Кліщіївки, Курдюмівки та Андріївки. Звідси вивозили рештки тіл та передавали у морг. Олексій пояснює, що це дуже не легка робота не тільки морально, але й фізично, адже російські FPV-дрони не дозволяють працювати, волонтери ризикують життям, щоб повернути додому загублені душі.

Однак, за час своєї роботи він зустрічав й тих осіб, які намагалися нажитися на родичах зниклих безвісти військових, виманюючи у людей кошти. Тому слід обережно ставитися до всіх дзвінків та повідомлень, які ви отримуєте від незнайомих людей. 

На думку Олексія цивільні можуть бути корисні у пошуку тіл інформаційно, тобто повідомляти, де бачили тіло, давати точну локацію тощо. 

“Багато хто хоче допомогти. Втім якщо ми будемо долучати просто людей, які в цьому нічого не розуміються, то можемо накоїти лиха”, — пояснює співрозмовник. 

Крім того, далеко не кожен цивільний зможе брати участь у пошуку чи ексгумації тіл, адже є багато факторів, до яких не можливо звикнути й вони можуть шокувати: трупний запах, останки людей, які вже почали розкладатися тощо, тому потрібна ще й психологічна витримка. Співрозмовник додає, що допомагає відволіктися від важкої праці — робота з діткамию. Олексій Юков також тренер з таїландського боксу й навчає маленьких українців:

“Ми проводимо фізичні та медичні тренування для дітей. Тобто, накладання турнікетів, щоб діти могли, якщо, не дай Боже, станеться лихо десь поруч або з ними, надати собі чи своїм близьким допомогу. Я вважаю, що психологічний стан вирівнюється завдяки спілкуванню з дітьми. Це мертве і живе, минуле і майбутнє. Оці ці моменти, вони дуже допомагають. Це усвідомлення, що ти десь там загубився на війні, а що ти ще живий”.

Як організовують процес пошуку тіл на деокупованих територіях

Насамперед — це зона відповідальності поліції та прокуратури, які безпосередньо займаються пошуками та ексгумацією тіл, а також фіксують воєнні злочини, що були вчинені на деокупованих територіях. Олексій Юков пояснює, що їх група співпрацює з іншими організаціями, які також шукають тіла, волонтери допомагають один одному.

“Розкопками допомагаємо, тому що в нас є спеціалісти, це археологи. Фактично, люди, які можуть правильно розчистити рештки, не втратити якісь елементи, які можуть бути дуже важливі, наприклад, це актуально для фіксації воєнних злочинів: відстріляні гільзи, кулі, які могли бути в тілах. Тобто всі ці дрібнички важливо не втратити у ході роботи”, — каже Олексій Юков.

Та додає, що “Плацдарм” співпрацює з поліцією, а також з Генеральним штабом.

“Якщо потрібна допомога, то цивільна військова адміністрація може звернутися до поліції, Генерального штабу або напряму до нас. Ми завжди відкриті для діалогу і для співпраці. Вже неодноразово співпрацювали із Донецькою обласною адміністрацією стосовно пошуку загиблих, жодних проблем у цьому немає. Важливо розуміти, що ми займаємося пошуком тіл військових, а поліція, наприклад — цивільними особами, які загинули внаслідок бойових дій. Але завжди пересікається, бо ми ж розуміємо, що це війна. І на війні можуть бути в одній ямі, як цивільні, так і військові. Тобто тут треба чітко розуміти, як правильно відпрацювати дану локацію”, — поясню Олексій Юков.

Ексгумація тіл на Харківщині

Сергій Прокопенко — головний редактор харківського видання Gwara Media, йому довелося побачити процес ексгумації тіл на власні очі, адже він висвітлював новини з деокупованих територій.

“Перший раз я побував на ексгумації десь весною 2022 року (ред. село звільнили 25 березня), коли докупували селище Мала Рогань. Я до цього ніколи не був на ексгумації. У селищі ми були присутні при виявленні тіл цивільних в приватному будинку. Там була пара, дружина чоловіка мала поранення в око, і їй не могли надати медичну допомогу. Вона полежала деякий час та загинула, чоловік закопав її у дворі. Це було найстрашніше, що я міг уявити. А потім я побачив ще страшніші речі”, — пригадує у розмові Сергій Прокопенко.

Він додає, що при ексгумації була слідча група прокурорів і криміналістів. Вони прийшли на город, де закопали загиблу та почали її відкопувати. Тіло жінки дістали з могили, вона була загорнута у ковдру.

“Тіло було білого кольору. Це було дуже страшно, був сильний запах. Її забрали в мішок і відвезли. Все фотографувала поліція, знімали на фото й те місце, де в неї було око. Тому я це все запам’ятав, цей запах переслідував мене кілька днів. Але я знаю, що це не так ще страшно. Бо люди були в страшніших місцях”, — каже Сергій.

Під час ексгумації на Харківщині команда Сергія зняла документальний фільм “Атака на цивільних”. Gwara Media досліджувала тему воєнних злочинів 

“Документування цього процесу підвищує довіру до всього, що відбувається. Це є стимулом для діалогу і створення контексту для правосуддя і правозахисного процесу. Також, це питання національної ідентичності і історичної пам’яті”, — розмірковує Сергій у розмові. 

Він пояснює, аби потрапити на деокуповані території потрібно пройти кілька етапів, зокрема – це слідування за представниками правоохоронних органів, поліції, СБУ, прокуратури. Вони першими потрапляють у такі міста та села, роль військової адміністрації тут не настільки важлива.

Чим можуть бути корисні цивільні при ексгумації?

Сергій погоджується з думкою Олексія Юкова про те, що цивільні можуть бути інформаторами, але також бути задіяними, як свідки воєнних злочинів. Мова йде про тих людей, які перебували в окупації та могли бачити те, що відбувається.

Якщо територія вже безпечна для цивільних, то вони також можуть допомагати копати, аби витягувати людей з братських могил.

“Ця чорна робота найважча, значна її частина робиться руками невідомих для суспільства людей, зморених сонцем”, — Сергій Прокопенко, редактор Gwara Media.

Редакція не володіє достовірною інформацією, чи залишилися зараз у Бахмуті цивільні, на момент окупації вони ще були у місті. Потім окупанти регулярно подавали списки тих, кого вивезли до непідконтрольних Україні територій, доля цих людей здебільшого лишається невідомою.

У вересні 2023 року ми зафіксували один з останніх списків вивезених з Бахмута, а в березні 2024 року росіяни повідомили, що вивезли людей з Іванівського, це село неподалік від Бахмута. Ймовірно, що саме ці люди могли бути свідками російських воєнних злочинів, зокрема й вбивства цивільних, останки яких й показують росіяни.

Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також:

• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За понад два роки повномасштабної війни матеріальне становище українців погіршилося. Цим намагаються скористатися аферисти, які сподіваються на довірливість людей. Команда “Бахмут IN.UA” підготувала список шахрайських схем аби наочно показати як дурять людей, а також пояснити як не попастися на обман

Робота у міжнародній компанії онлайн

Ця схема — не нова, але й досі ефективна. Абоненту приходить RCS-повідомлення (аналог SMS) з українського номера із привабливою пропозицією: робота із дистанційним працевлаштуванням на імениту фірму (Ebay, Amazon тощо). Звісно ж, за обіцянкою з повідомлення робота не займатиме багато часу, а грошей робітник отримуватиме багато. Для того, аби дізнатися подробиці, пропонується перейти для подальшого спілкування у месенджер WhatsApp – вже на іноземному номері.

В особистому спілкуванні менеджер пояснює, що: так, дійсно, робота є і вона високооплачувана та не потребує багатьох зусиль. Аби її отримати, потенційному працівнику треба заплатити гроші — за доступ до сайту із клієнтською базою.

Як уникнути цієї схеми:

• не переказуйте грошей за роботу в інтернеті. Частіше за все такі “вакансії” пропонують шахраї;
• будьте уважними до легких заробітків. Тут працює проста логіка: жоден роботодавець не буде платити великі кошти за пару годин роботи на день;
• поцікавтеся, звідки вашу кандидатуру взяв менеджер. Нечіткі та “розмазані” відповіді — майже 100% гарантія того, що із вами спілкується злодій.

Гроші за підписку на Телеграм-канал

1 тисяча доларів (понад 39 тисяч гривень) обіцяють за просту підписку вами на Telegram канал. Подібні дописи публікуються із приблизно наступним текстом: “В Україні повно вакансій, де навіть новачкам платять від $1000, а більшість населення досі працює за копійки, думаючи, що без досвіду роботу не знайти, треба гарне резюме та вища освіта. Підписуйтесь, та отримуйте гарні гроші, навіть якщо нічого не вмієте”.

Мета цієї схеми полягає у тому, щоб перелити трафік з одного великого каналу на інший, який має меншу кількість підписників. Після адміністратори каналів перепродають їх іншим людям, часто перейменовуючи їх та повністю змінюючи тематику акаунта. До прикладу, якщо ви за подібним посиланням підписалися на паблік зі схемами з в’язання гачком, не дивуйтеся, якщо через деякий час він перетвориться на акаунт онлайн-казино.

Звісно, немає ніяких гарантій того, що вам дійсно заплатять (тим паче аж тисячу доларів). Натомість ви можете просто стати черговим підписником недобросовісного Telegram каналу, який зароблятиме на рекламі.

Заробіток у TikTok

Популярність цієї соцмережі бачать шахраї, тому вигадали схему “заробітку” у ній. Шукачу роботи пропонують оплату за… лайки під відео або за відгуки на ресторани й готелі в Google Maps. Пропозиції цієї “роботи” приходять в особисті повідомлення месенджерів, найчастіше — WhatsApp.

Вартість одного лайку або відгуку — від 30 гривень. Таким чином, людині за день обіцяють платити 600-1 500 гривень. За першу виконану роботу навіть дійсно платять, але це лише гачок для подальшого виманювання грошей. Заступниця голови ПриватБанку з питань керування ризиками Лариса Чернишова розповіла виданню Forbes, у чому полягає схема:

“Після кількох вдалих транзакцій шахраї пропонують переказати їм від декількох сотень до десятків тисяч гривень, які обіцяють повернути швидко та з відсотками. «Коли користувач зробив переказ, шахраї припиняють спілкуватись із жертвою та блокують її в месенджерах”.

Проходження платних курсів/внесення страхового внеску

Роботодавець після проведення співбесіди може повідомити вам про те, що ви підходите на посаду, втім маєте недостатню кількість досвіду. Він може запропонувати пройти додаткові курси підвищення кваліфікації. Навчання, звісно ж, є платним.

Також у цієї схеми існує інша варіація: так званий страховий внесок. Цей варіант більше стосується працевлаштування віддалено. Роботодавець повідомляє, що вас беруть на роботу, видаючи корпоративний ноутбук, за який треба внести круглу суму як страховий внесок.

Практична порада: не переказуйте гроші “роботодавцям”, адже це давно відома схема шахраїв. Це вам повинні платити гроші за роботу, а не навпаки.

Робота у “шлюбних агенціях”

Зазвичай у таких вакансіях вказаний рівень зарплати — від 16 до 60 тисяч гривень. Людині пропонують різні умови роботи: перекладача, менеджера зі спілкування із клієнтами тощо. Обіцяють щотижневу зарплату у доларах.

За цією пропозицією ховається стара як світ шахрайська схема із виманювання грошей з іноземців, які хочуть познайомитися із дівчатами. Звісно, ви можете погодитися на цю вакансію — це вже питання вашої совісті. Але чи хочете ви бути причетними до незаконних дій? І, якщо ви працюєте на шахраїв, то де гарантія того, що вони не “кинуть” вас?

Як не потрапити на шахраїв під час пошуку роботи?

• майте критичне мислення. Якщо вакансія або рекрутер викликає у вас сумніви — не бійтеся ставити додаткові питання;
• пошукайте в Інтернеті інформацію про компанію. Існують сайти, де користувачі мережі залишають відгуки про місця робіт. Наприклад, “Правда працівників”. Завдяки цим сервісам ви зможете дізнатися більше;
• не перечислюйте гроші за “працевлаштування” або за “робочу техніку”;
• не діліться особистими, а тим паче банківськими даними із невідомими особами;
• ставте питання. Чесний роботодавець, якому немає що приховувати, відповість на них та розкаже подробиці про вакансію.

Що робити, якщо втрапили на гачок шахрая?

Необхідно звернутись до найближчого відділу поліції або зателефонувати 102. До цього треба зібрати інформацію, яка підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.

Для отримання правової допомоги ви можете звернутись у найближчий до вас місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, адресу і контактний телефон яких ви зможете дізнатися за номером Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги − 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів), або за посиланням.

Читайте також:

• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• Фейк: українські військові знищують енергосистему своєї країни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!