Без громадського транспорту й роботи: чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Семаковська Тетяна 16:25, 1 Травня 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Ірина живе в невеликому селі під Уманню, Катерина оселилася у Сумському регіоні, тут же живуть і її батьки, а Тетяна опинилася у селі на Кіровоградщині. Цих трьох жінок об’єднує життя в селі. Й воно досить далеке від ідеального: одна маршрутка на все село, яка їздить раз в тиждень, відсутність дозвілля для дітей та роботи для дорослих. Ось з чим стикаються переселенці в селах. З іншого боку від людей вимагають швидкої адаптації до нового життя, інтеграції в нову громаду. Ми розпитали бахмутянок про проблеми в селі, а також про те, як можна покращити для переселенців інтеграцію.

Адаптація переселенців до сіл

Минув другий рік повномасштабної війни, тисячі переселенців по всій країні вчаться жити без дому, шукають роботу, відкривають власні бізнеси, однак чи говорить це про те, що люди вже інтегрувалися у нову громаду? Чи можливо адаптуватися до того, що у вас немає дому, й немає міста, як такого, де був ваш дім? Ми запитали бахмутян, які проживають у селах, чи відчувають вони, що вже адаптувалися у громади.

У більшості люди в особистому спілкування з журналістами редакції говорили, що знайшли роботу, знайшли дім чи квартиру, яку орендують, та навіть працюють з психологами, але відчуття втраченого дому — нікуди не дівається, люди вчаться з цим жити наперекір.

“Ні, не адаптувалися. І мабуть і не зможемо. Село це все інакше: інші умови в будинках (а точніше майже ніяких умов), інше дуже спокійне за темпом життя, а головне – це зовсім інше мислення. В першу чергу город та хозяйство, все інше не цікавить зовсім. Роботи немає. Ось і вся адаптація”, — пише бахмутянка Катерина.

Редакція поговорила з переселенками, ділимося їхнім досвідом інтеграції та їх поглядами, як можна її покращити.

Житло не здають в оренду: Черкащина

Бахмутянка Ірина евакуювалася в село в Черкаській області, її родина живе неподалік від Умані. Сюди вони переїхали у квітні 2022 року, коли обстріли в Бахмуті почали частішати. 

“Ми переїхали випадково взагалі. Моя співробітниця, в якої тут були родичі запропонувала нам знайти житло там. Чоловік спочатку не погодився сюди їхати, бо далеко, але їхати нам було нікуди. У село ми добиралися два дні, тоді припав такий час, що евакуювалися дуже багато людей й все розбирали дуже швидко. Я думала, що ми приїхали на три тижні”, — розповідає бахмтянка.

Але три тижні затягнулися, й ось вже два роки родина бахмутян живе у нових умовах. Ірина розповідає, що серед основних проблем тут — це відсутність культури здачі житла. Тобто, її як такої немає. Хати або продають, або жити там дозволяють родичам чи знайомим, пояснює Ірина. 

Черкаська область / фото з відкритих джерел

“Ми як приїхали, то жили в маленькому залі, дуже маленький такий будиночок, бо це була як літня кухня. Потім вони там трошки зробили ремонт, але нас було четверо й місця не вистачало. Коли усвідомила, що родина тут не на трошки, то почали шукати інше житло, це зайняло у нас три місяці”, — каже жінка. 

У селі, де живе Ірина, є порожні хати, але здавати їх власники не поспішають, тут це не прийнято.

“Ми запитували у людей, чому не здають в оренду, але вони самі так плечима пожимають і все. Ну якби ніхто не може сказати чому”, — пояснює бахмутянка.

Ірина працює в іншому населеному пункті за 10 кілометрів від свого села, тут вона знайшла роботу, щодня жінка добирається попутками, й це ще одна проблема, бо маршрутки в селі немає. Аби відправити дитину до школи також потрібно саджати її на попутку, а оскільки в більшості їх треба ловити стоячи на трасі, то самого школяра не відпускають — хвилюються за безпеку дитини.

Траса
Щоб доїхати на роботу чи відправити дитину до школи потрібно ловити попутки / фото ілюстративне

“Дитину зі школи попутками я ж не відправлю. Люди звикли до такого, бо в них як Союз розвалився, так у них і не було цього транспорту. Все скасовували, як хочеш, так і добирайся. А для нас це проблема. Бо в Бахмуті, де ми жили — транспортна доступність була скрізь, у всіх районах, і навіть всі села, які були поряд з містом, туди теж їздили автобуси два рази на день”, — каже бахмутянка.

Героїня пояснює, що в селі все не так погано, але через базові потреби, як от транспорт та житло, яке важко орендувати — жити тут складно. Легше тим людям, які мають своє авто, бо тоді хоча б одна проблема відпадає.

Дороги, яких немає: Сумщина

Бахмутянка Катерина разом з батьками евакуювалась у Сумську область, дівчина розповідає, що перша складність з якою зіштовхнулися її батьки — це житло та дороги. Першого не вистачає, а другого немає. 

Дороги у Сумській області стають перешкодою для транспорту / фото ілюстративне

“Дуже складно діставатися нам, дітям, до батьків через вирви, через калюжі, тому що все підтоплює сніг та дощ. В багатьох будинках тут немає води чи газу, є проблеми з електропостачанням та з опаленням. У хатах є печі старі, але немає дров, немає палива. У будинку, де зараз живуть батьки газ є, ми допомагаємо з опаленням, але самі ОМС бездіяльні, від них допомоги для переселенців немає”, — пояснює Катерина.

Вона додає, що місцеві жителі зверталися до сільської ради, але жодних змін не має досі. З громадським транспортом тут ситуація краща, ніж в нашої попередньої співрозмовниці, бо маршрутка сільська є й вона їздить двічі на день, а на вихідних — один раз.

“Якби не ми, то батькам би дуже було складно взагалі діставатися до міста, до найближчої лікарні, до магазину. Тому таке життя дуже відрізняється від того, що було. І адаптація проходить складно, але немає іншого виходу”, — каже Катерина.

В Сумській області, пояснює бахмутянка, вона не помітила допомоги від міської влади, а Бахмутського осередку тут також немає.

У селі  є проблеми з роботою, а точніше – її відсутність, тому людям потрібно шукати працевлаштування у місті та підлаштовуватися під графік транспорту, й встигати повертатися додому до комендантської.

Брак комунікації: Кіровоградищина

Бахмутянка Тетяна живе у селі на Кіровоградщині, каже, воно відрізняється від сіл Донеччини й людьми, й забудовою. З орендою житла тут теж проблеми, а грошей, аби придбати власне,потрібно чимало. Дозвілля як такого — теж немає, живого спілкування бракує. 

“Тут взагалі мало людей, вони не ходять вулицями, прийшли швидко в магазин, там скупилися, і все”, — говорить бахмутянка.

Дрова у селі — розкіш, бо ціни за фуру перевищують мінімальну зарплату

Аби зігрітися у холод, люди використовують дрова, але вони дорогі, тож не всім переселенцям по кишені. Щодо транспорту — у селі всі ходять на електричку

“Я якось дуже розчарована центральною частиною України, будемо так говорити. Тут не святкуються свята. Я просто знаю по собі, що, наприклад, у нас був старий Новий рік, коли ми з дітьми ходили колядувати…Меланку співали. А тут такого немає”, — розповідає жінка.

Також каже Тетяна, є проблема зі спортивними майданчиками, через їх відсутність діти просто не мають де проводити час.

Що допомогло б переселенцям інтегруватися у села?

Ми запитали першу героїню Ірину, що б їй допомогло краще інтегруватися у селі, а також, які позитивні речі вона побачила. Жінка по той бік трубки розмірковує, каже, що насамперед — це транспортна доступність, якої у багатьох селах просто немає. Звичайна сільська маршрутка значно б спростила життя не тільки для переселенців, але й для місцевих, запевняє жінка, адже вони теж щодня їздять на роботу.

Також додає, що зараз бачить новий наплив ВПО, адже ситуація погіршилась на Донеччині, Харківщині й люди тікають від обстрілів. Але опиняючись на місці, не можуть знайти житло, якби у селі запровадили здачу хат, то у виграші були б всі, адже власники можуть отримувати кошти, а переселенці мати дім.

А от на питання, що допомогло бахмутянці звикнути  до нових умов, вона без вагань відповідає — природа, також підтримка від односельців вкрай важлива. Тому за можливості не соромтеся знайомитися з сусідами, дізнавайтесь, які культурні заходи є в селі, чи є інші переселенці тощо.

Природа у селах, це те приємно вразило бахмутянку Ірину / фото ілюстративне

“Спочатку, як ми приїхали, то нам все подобалось. Бо ми жили в місті, а там темп життя був інший: робота, дім, навчання. І все якось так було швидко. Ніколи було навіть, по сторонах подивитись. А сюди ми в квітні приїхали, якраз це була весна така, все розквітало, ми з дитиною дуже багато гуляли”, — згадує Ірина.

Жінка розказує, що попри те, що життя в селі для неї було зовсім новим досвідом, вона призвичаїлась до тих умов, проте швидкої інтеграції не було:

“Я не можу сказати, що тут все погано, тут все зовсім інше. Це треба просто навіть усе в голові перегорнути, а це важко. Поки що важко. Може, колись там з часом…”. 

Катерина додає, що їй хотілося б бачити більше підтримки від місцевої влади, тоді переселенцям буде легше інтегруватися у громаду, а поки вони змушені пристосовуватися до тих умов, які цьому не сприяють.

Тетяна також доєднується до інших героїнь, каже, що бракує гуманітарної допомоги й дій від ОМС, а ще через брак спілкування люди відчувають себе ізольованими від інших. Відтак, вимагати від переселенців швидко інтегруватися — некоректно, адже після втрати дому, минулого життя й оточення їм доводиться заново вибудовувати своє життя крок за кроком, підсумовують героїні матеріалу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна тимчасово відступає від Конвенції з прав людини: що коїться

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:25, 1 Травня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Мережею шириться хвиля “зради” з приводу того, що український Мінюст подав до Ради Європи нову заяву з приводу переліку прав і свобод людей в Україні. Чи дійсно є підстави для переживань? Розбирається “Бахмут.IN.UA”

В українців відбиратимуть машини?

Українські ЗМІ, посилаючись на документ представництва України при Раді Європи, повідомили, що наша країна тимчасово відступила від Конвенції з прав людини через воєнний стан. Заявка була подана ще 4 квітня, у мережі вона з’явилася 28 квітня.

Згідно зі статтею 15 Конвенції про права людини передбачено, що в період воєнного стану можуть бути впроваджені тимчасові обмеження на конституційні права людей. В межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини можуть здійснюватись такі правові заходи:

  • примусове відчуження об’єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом, та видавати про це відповідні документи;
  • запровадити комендантську годину (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень);
  • встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
  • встановлювати пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також пересування транспортних засобів;
  • проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, у встановленому порядку, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
  • забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
  • встановлювати в установленому порядку заборону або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;
  • заборонити громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місця перебування);
  • встановити військово-житловий обов’язок для фізичних та юридичних осіб.

Що кажуть офіційні посадовці

Почнемо з повідомлення Міністерства юстиції, яке пояснює, що інформація у ЗМІ була подана із викривленням. Так, дійсно, цей документ був поданий у зв’язку із запровадженням воєнного стану ще у 2022 році Генеральному секретарю Ради Європи після повномасштабного вторгнення росії, що є частиною міжнародних зобовʼязань України. Повідомлення ж, через яке у мережі здійнялася хвиля “зради”, містить у собі ряд уточнень, якими навпаки — зменшено перелік статей, за якими відбувався відступ. 

“Україна у квітні НЕ призупинила захист, а якраз навпаки — переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав”, — наголосив Міністр юстиції України Денис Малюська.

Окрім цього, на сайті Мінюсту є уточнення: “Згідно з роз’ясненням до ст. 15 Конвенції відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Держава не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції. Насправді на практиці, заявляючи про відступ від зобов’язань, Договірна Держава зазвичай зазначала, що заходи, яких вона вживає, «можуть» передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією”.

На своїй сторінці у Facebook Денис Малюська пояснив, що це не ноу-хау, адже так вчиняють всі країни, що знаходяться у стані війни, “окрім росії, де із правами людини завжди погано”:

“Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році — це частина наших міжнародних зобовʼязань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року)”.

Викривлену інформацію прокоментував й уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець:

“Це викликало резонанс як серед ЗМІ, так і в суспільстві. Але інформація була подана викривлено! Йдеться не про обмеження прав людини, а про часткове скасування обмежень, які були застосовані раніше! Про це зазначається на офіційному сайті Ради Європи. Тобто обмеження Україна подавала ще до цього, а наразі вони не застосовуються”, — зазначив омбудсмен Дмитро Лубінець.

Уповноважений також наголошує на тому, що відступ України від цих зобов’язань залишатиметься чинним до повного припинення збройної агресії російської федерації:

“Наразі ж при кожному продовженні воєнного стану — Україна знову надсилає таку заяву до Ради Європи. Тобто це робиться систематично Міністерством юстиції України й такий крок – вимушений через воєнний стан”, — пояснив уповноважений ВР Дмитро Лубинець.

Пресслужба МЗС України додає, що абсолютно всі зроблені українською стороною повідомлення щодо відступу від зобов’язань містяться у відкритому доступі. Знайти їх можна сайтах Ради Європи та ООН.

“Інформування здійснюється на регулярній основі після продовження строку дії воєнного стану в Україні. У квітні 2024 Україна вчергове уточнила перелік існуючих обмежень і зменшила його. Це інформування стало вже двадцятим з 2015 року”, — зазначають в Міністерстві закордонних справ.

Що відбувається у мережі

Цю тему підхопили десятки, якщо не сотні, незрозумілих TikTok та YouTube блогерів, які почали хайпувати на цій темі, збираючи тисячі переглядів та коментарів. При чому подавали цю інформацію однобоко та викривлено, подаючи як факт те, що у “українців тепер примусово відбиратимуть авто” або “українці тепер не можуть бути у безпеці навіть у своїх домівках”. При цьому “забуваючи” уточнити всі деталі самого інфоприводу.

Колаж Бахмут IN.UA

Як розібратися у вороху інформації

В першу чергу, аби не попасти на гачок дезінформації, варто відмовитися від скролингу відео авторства псевдоблогерів, які не мають компетенції для коментування подібного роду інформацію. 

Підпишіться на офіційні акаунти Міністерств та Міністрів, адже тільки вони мають коментувати інформацію, яка має високе суспільне значення. Завдяки цьому ви отримуватимете інформацію від першоджерел, а не перекручену та ту, що може грати на руку ворогові або бути вигідною для розповсюджувачів дезінформації.

На прикладі сьогоднішньої статті пропонуємо такі акаунти: пресслужба МЗС, омбудсман Дмитро Лубінець, Міністр юстиції Денис Малюська. Також перевіряйте відомчі сайти, наприклад ось сайт Міністерства юстиції

Також завжди читайте першоджерело, відкривайте закони та положення і звіряйте із тим, що вам узагальнюють автори медіаконтенту. Адже словами можна вдало маніпулювати, перебільшуючи чи замовчуючи інформацію. 

Звісно, тоді постає питання: невже мені все потрібно перевіряти та не довіряти жодному медіа? Відповідь: ні, адже існують медіа, які рекомендовані як надійні джерела інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа також є у списку регіональних якісних медіа. Втім критичне мислення не можна вимикати ніколи, адже всі можуть помилятися. Якщо редакція “Бахмут.IN.UA” припустилася помилки або неточності, ми завжди про це попереджаємо наших читачів та відкрито це пояснюємо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: українські військові знищують енергосистему своєї країни

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:13, 26 Квітня 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Проросійський телеграм-канал поширює фейк про те, що українські військові нібито здійснюють обстріли критичної інфраструктури своєї країни. Чому ця заява є брехливою — читайте в матеріалі “Бахмут.IN.UA”.

Хто запустив цей фейк?

Опубліковано допис у Телеграм-каналі “Запорожская АЭС – Росатом”, де зазначено, що українські військові обстрілюють українську енергосистему.

Скриншот / джерело

Сам канал, на перший погляд, схожий на офіційний акаунт “Росатому”, який присвятили новинам тимчасово окупованої ЗАЕС, проте адміністратори скоріш за все є колаборантами або акаунт потрапив до рук росіян. Адже у 2020 році в цьому акаунті було опубліковано фото з написом «Запорожье — это Украина». Тож з початку повномасштабного вторгнення адміністрація Телеграм-каналу змінила свою позицію та почала публікувати антиукраїнські дописи.

Скриншот / джерело

Хоч ЗАЕС фактично підпорядкована “Росатому”, подібних заяв щодо обстрілів енергосистеми українськими військовими немає ані на офіційному каналі “Росатому“, ані  в новинному каналі “Росатому“.

Чим підкріплені звинувачення?

Зазначається, що інформація нібито надійшла з чат-бота каналу очевидно від інших проросійських осіб, що слідкують за публікаціями «Запорожская АЭС – Росатом».  Проте жодного підтвердження написаному не надали: немає ані самого повідомлення у пересланому форматі, ані його скриншоту. Отже, відсутнє першоджерело інформації про обстріли, що вже викликає сумніви в її достовірності.

До того ж у характерній для російських ЗМІ манері вкотре просувають ідею того, що нібито територія України є «окупованою самими українцями» і насправді «належить рф». Однак, звісно, це лише примітивний спосіб наголосити на тому, що Україну треба «звільняти» від української влади.

Як росіяни пояснюють обстріли українськими військовими своєї ж енергосистеми?

Першою «причиною» або «метою» пропагандисти вважають те, що українські військові таким чином прагнуть вигнати цивільний персонал з електростанцій, захопити їх та розмістити там військову техніку. Окрім того, стверджується, що електростанції планується «пилити на металолом». Деталі щодо виду техніки, якою нібито українці обстріляли енергетичні об’єкти, також відсутні.

Другою версією «причини» телеграм-канал висуває те, що Україна нібито планує рано чи пізно здавати Лівобережну частину країни рф, тож після себе має на меті знищити електростанції заздалегідь.

Окрім цього, російські посіпаки звинувачують Україну в застосуванні тактики “спаленої землі”. Таким чином, рф перекладає відповідальність з себе на українську сторону. Хоча саме росія вже протягом двох років повномасштабного вторгнення застосовує цю тактику, знищуючи одне окуповане українське місто за іншим. Особливо активно росіяни використовують цей метод на Донбасі, а саме на Бахмутському напрямку, як повідомляє Суспільне. Дана теза представлена з метою нагадати, що рф не полишає спроби окупувати всю територію України, з метою просувати ідею готовності України до капітуляції.

Висновок

Отже, допис каналу “Запорожская АЭС – Росатом” є фейковим, адже не містить жодних доказів того, що в ньому написано: ані скриншотів, ані першоджерел отриманих ним даних щодо обстрілів української енергосистеми, ані посилань на певні офіційні заяви тим паче. Усе в публікації побудовано на пропаганді окупації України та звинуваченнях української армії.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Шкільні конкурси краси

Весняна красуня Бахмута або Що не так зі шкільними конкурсами краси

В кінці березня 2024 року управління освіти Бахмутської міської ради опублікували результати конкурсу “Весняна красуня-2024”. Участь у заході взяли 18 конкурсанток з молодшої, середньої та […]

Брати Денис та Дмитро Дудінови

“Вчись, синочку, і все тобі буде”: історія військового, волонтера Олександра Дудінова з Донецька, батька двох загиблих добровольців (Оновлено)

Чоловік тривалий час жив у Донецьку, де збудував успішний бізнес і виховав двох синів — Дениса (позивний “Фантом”) та Дмитра (позивний “Адвокат”). Обох потім забрала […]

Українці в Румунії, Бухарест

Українка пояснила, чому потрібно ходити на мітинги закордоном

Одеситка Олександра через війну евакуювалася у Бухарест (Румунія). Тут дівчина потроху адаптується до нового життя, але не забуває про громадянську позицію та регулярно ходить на […]

“Є людина, яка за квіткою може ідентифікувати місцевість”: закулісся роботи DeepStateMAP

DeepStateMAP — мапа, яку знає кожен українець. Саме за допомогою цього ресурсу багато українців слідкують за просуванням ЗСУ та ситуацією на фронті. Однак, мало хто […]

340776388 529221312622206 3781291859027257854 n a57bc

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її […]