Маніпуляція: у Харкові демонтували меморіальну дошку, присвячену героям Другої світової війни

Чорнойван Аліна 17:01, 7 Серпня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Російський Telegram канал “укропский фреш” зробив маніпулятивний допис про подію, яка дійсно сталася у Харкові: демонтаж меморіальної дошки.

Чому насправді демонтували меморіальну дошку на будівлі — читайте в матеріалі редакції Бахмут.IN.UA.

Меморіальна дошка у Харкові

Дошку на честь полеглих оборонців Другої світової війни встановили в Харкові у 2005 році в Холодногірському районі на вул. Волонтерській (колишня Соціалістична), що теж зазнала декомунізації.

У своєму Telegram каналі автор пише, що демонтаж дошки (яка була написана українською мовою) — черговий “прояв нацистської сутності режиму Зеленського”.

Скриншот допису / УКРОПСКИЙ ФРЕШ

Навіщо було демонтувати дошку?

Попри те, що на дошці виражена пошана полеглим воїнам, є певні нюанси в її оформленні. 

Керівник ГО “Деколонізація Україна” Вадим Поздняков зазначив, що радянський символ у вигляді зірки таки зображено на дошці, саме тому її необхідно прибрати. Окрім цього, ужито некоректне формулювання внеску полеглих у Перемогу. Оскільки замість “Друга світова війна 1939-1945” написано “Велика Вітчизняна війна 1941-1945”.

Термін про “Велику вітчизняну війну” використовували у срср, а потім продовжили у сучасній росії для окреслення німецько-радянської війни 41-45 років у рамках Другої світової війни. Детальніше про те, у чому різниця між цими двома термінами, розповів юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

Автор пропагандистського ТГ-допису прокоментував новину таким чином: 

«И если с переименованиями улиц и демонтажом памятников с советской символикой еще понятно – это полностью в русле риторики о СССР как об «империи зла» – то как можно логично объяснить уничтожение мемориала «защитникам и освободителям родной земли»?».

Себто, на думку автора, немає об’єктивної причини для позбуття від меморіалу через нібито відсутність радянської символіки.

Отже, пропагандисти знайшли черговий привід наголосити на ідеї «нацифікації» України, спотворюючи контекст заходів деколонізації, яких активно вживають як місцева влада міст, так і громадські організації.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 29 Листопада 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.

“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками

Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.

Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.

Пошук безкоштовних програм

Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Приклад неофіційного сайту, який пропонує скачати безкоштовно програми / скриншот

Фейкові великі знижки

Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.

Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.

Оманливі оголошення та реклами

Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.

Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.

Небезпечні ігри та підписки

Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.

Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.

Невинне голосування у конкурсі

Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.

Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.

Допис про щлам акаунту / скриншот з мережі

Як захистити дітей від шахрайства?

  • Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
  • встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
  • перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
  • використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
  • регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
  • навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
  • забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
  • використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 22 Листопада 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з підвищення медіаграмотності “Бахмут IN.UA” покаже на прикладах, як виглядають такі “двійники” та на що варто звертати увагу, здійснюючи покупки в Інтернеті.

Як виглядають сайти-підробки

Частіше за все шахраї роблять підробки на сайти, які відомі практично кожному українцю: банків, магазинів, соцмережах тощо. Такі сайти ще називають фішинговими: вони виглядають як справжні, але створені, щоб обманом отримати ваші особисті дані. Наприклад, паролі, номери кредитних карток або іншу конфіденційну інформацію. На фішинговому сайті ви вводите дані своєї картки, думаючи, що оплачуєте товар, але насправді передаєте цю інформацію шахраям. Заволодівши вашими даними, вони можуть використовувати картку як заманеться.

У вересні 2022 року пресслужба “ПриватБанку” заявила про допельгенгер, створений на основі сайту благодійної програми банку та “Приват24” — “Допомагати Просто”. Аферисти зробили дуже схожий сайт: та ж айдентика, ті ж кольори, банери й так далі. Якщо бути неуважним та не звернути увагу на так важливу річ як адреса сайту, можна потрапити на гачок.

Оригінальна адреса “Допомагати Просто” виглядає просто та лаконічно: dobro.privatbank.ua. У той час як шахрайський сайт знаходиться за посиланням blago-privat24.pce6.site. 

Скриншот з мережі

Раніше ми розповідали про сайт, який прикривається іменем Товариства Червоного Хреста України, нібито пропонуючи українцям отримати 6,5 тисяч гривень. Він не схожий на оригінальний сайт ТЧХУ, але використовує знайому багатьом назву — це також шахрайство.

Як обманюють на OLX?

Полюбляють нечесні люди й знамениту платформу з продажу товарів OLX. Одна з найрозповсюдженіших схем — це фейкове посилання нібито на підтвердження угоди та отримання грошей від “покупця”.

Спроба виманити кошти у користувача / скриншот сайт blog.olx.ua

Щоб зрозуміти, чи ви знаходитеся на сайті-підробці, зверніть увагу на такі ознаки:

  • помилки в назві: наприклад, замість privatbank.ua може бути pryvatbank.com або privatbnk.ua;
  • додаткові слова: офіційний сайт має просту адресу, наприклад, google.com, а підробка може виглядати так: google-login-help.com.  
  • справжні сайти часто мають домени типу .com, .ua, або .org;
  • фішингові сайти можуть мати незвичні закінчення, наприклад: .xyz, .top, .click;
  • відсутність HTTPS: якщо адреса починається з http://, а не https://, це сигнал, що сайт може бути небезпечним;
  • неправдоподібна адреса: якщо адреса надто довга або дивна, наприклад: secure-login-paypal-services-confirm.com, це підозріло;
  • немає зв’язку з назвою бренду: якщо сайт банку, магазина або іншого сервісу не має їхньої назви в адресі (або назва перекручена), не вводьте жодних даних! 

“Чорна п’ятниця”: шахрайські схеми

Діяльність зловмисників охоплює не лише США та Європу, але може зачепити й українців. Тому обов’язково попередьте знайомих за кордоном про можливі ризики. Серед брендів, які копіюють шахраї, фігурують The North Face, Wayfair, L.L.Bean, IKEA та інші. Як розпізнати підробку?

  • підозрілі адреси: у доменах часто зустрічаються слова на зразок “Чорна п’ятниця” або зайві фрази, наприклад, northfaceblackfriday.shop;
  • незвичний домен: шахрайські сайти часто використовують домени типу .shop або .top, тоді як офіційні сайти зазвичай мають домен .com;
  • фейкові позначки надійності: на таких сайтах іноді є зелена мітка «Надійний магазин», яка лише вводить в оману, присипляючи вашу пильність.

Як працюють шахраї? Вони використовують підроблені версії популярних платіжних платформ, таких як Stripe. Як тільки ви вводите дані своєї картки, уся інформація одразу передається зловмисникам.

Будьте уважні! Перед здійсненням покупок ретельно перевіряйте адреси сайтів і не вводьте конфіденційні дані на підозрілих ресурсах.

Що робити, якщо натрапили на сайт-двійник? 

  • якщо сумніваєтеся, знайдіть офіційний сайт через пошукову систему, а не через посилання, з якого потрапили на підозрілу сторінку;  
  • перевірте URL ще раз перед тим, як вводити свої дані;  
  • якщо щось здається підозрілим, краще не продовжувати дії.

Окрім цього, ніколи не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень, використовуйте двофакторну автентифікацію та антивірусні програми.  

Якщо ви натрапили на сайт-підробку, повідомте про нього пошуковій системі Google за посиланням. Так ви допоможете іншим користувачам не стати жертвами фішингу. 

Якщо ви отримали посилання на фішинговий сайт через e-mail-розсилку, також існує спосіб захистити інших від отримання такого “листа щастя”. До прикладу, у Gmail, є опція скарги на фішинговий лист. 

Приклад інстркції, як поскаржитися на фішинговий лист / скриншот

Але сайти-допельгенгери використовують не тільки шахраї. Їх активно використовує й російська пропаганда задля внесення деструктиву в інформаційний простір України та навіть світу. Про це “Бахмут IN.UA” розповість пізніше.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких […]

Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з […]

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]

12:00, 10.11.2024 Гук Лідія

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]