Щоденно в мережі шириться неймовірна кількість різноманітної інформації. Українці особливо чутливі до неї через повномасштабне вторгнення. Бо кожного дня, прочитавши ту чи іншу новину або допис лідера думок, ми катаємося на гойдалках “зрада-перемога”. Уникнути цих емоційних перепадів практично неможливо навіть якщо ви вважаєте себе неймовірно медіаобізнаною людиною. Що вже казати про українців, які мають у підписках десятки сумнівних пабліків.

Як спілкуватися із, наприклад, батьками, що постійно ведуться на фейки та провокації, як спробувати їх обережно переконати — розповідає команда “Бахмут IN.UA” у рамках проєкту з підвищення медіаграмотності.

Звідки українці беруть інформацію

Згідно з останнім опитуванням, найпопулярнішим джерелом отримання інформації українцями є месенджер Telegram. Опитування проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.

З Телеграм-каналів інформацію беруть 52% опитуваних — тому він на першому місці. На другому місці (42%) — інформація від друзів, рідних тощо. Таке собі “сарафанне радіо”. На третьому місці із 40% йде YouTube. Телемарафону довіряють 37% опитуваних, тому він займає четверте місце. І на п’ятому місці йдуть “класичні” новинні сайти — 27%.

Вибір Telegram як найпопулярнішого способу отримати інформацію цілком зрозумілий: зручність, оперативність, можливість читати саме той контент, який цікавить тебе, та… відсутність цензури. Тобто Телеграм-акаунти, адміністратори яких частіше за все анонімні, постять все: перші фото та відео з місць прильотів, неперевірену інформацію, контент від підписників на гарячу тему тощо. Медіа, що продовжують дотримуватися журналістських стандартів та правил безпеки, програють цю гонку.

Найяскравішим прикладом такого медіамайданчика є Телеграм-канал “Труха Україна”, який на момент написання цього тексту має 2,5 млн підписників, і це не враховуючи великої кількості регіональних “Трух”. Адміністраторів “Трухи” не раз піддавали критиці за те, що вони публікують медіафайли про прильоти з орієнтирами, фейки та маніпуляції. 

Загалом акаунти в Телеграм активно на свою користь використовують спецслужби росії. Так, Служба безпеки України затримала агентурну мережу рф, яка через TG-канали дестабілізувала ситуацію в Україні. Учасниками мережі були українці, які адміністрували Телеграм-канали. Скоріш за все, ви зустрічали ці назви: «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live».

У чому різниця між ЗМІ та Telegram-каналом

Для початку пояснимо чим відрізняються медіа від акаунтів у Telegram. Помилково останні також подекуди називають ЗМІ. Але “класичні” видання закон вважає суб’єктами у сфері онлайн-медіа. Їх засновники несуть кримінальну відповідальність у разі розповсюдження дезінформації. У той час як невідомі адміністратори TG-каналів такого “привілею” не мають.

Окрім цього, стиль написання дописів в Телеграм-каналах частіше за все вільний, містить ненормативну лексику та потужне емоційне забарвлення. Звісно, це подобається людям: такий стиль легше сприймається, він “ближче до народу”. Але за такою манерою подачі інформації може критися маніпуляція, висмикування з контексту та емоційний вплив на маси.

Як навчити людей медіаграмотності

Спілкування з людьми, які ведуться на фейки та маніпуляції, може бути складним завданням, але є кілька стратегій, які можуть допомогти:

• будьте терплячими та ввічливими. Зберігайте спокій і не проявляйте агресію чи зневагу. Люди рідко змінюють свою думку під тиском чи у відповідь на агресію;
• використовуйте факти та надійні джерела. Наводьте конкретні факти і дані з надійних, перевірених джерел. Поясніть, чому саме ці джерела є надійними (наприклад, наукові журнали, офіційні заяви, авторитетні новинні агентства);
• слухайте та розумійте їхню точку зору. Слухайте уважно, щоб зрозуміти: чому людина вірить у фейки чи маніпуляції. Це може допомогти знайти спільну мову і зрозуміти, як краще піднести інформацію;
• пояснюйте механізми дезінформації. Поясніть, як працюють механізми фейків і маніпуляцій, зокрема про роль ботоферм, маніпулятивні методи в соціальних мережах та економічні чи політичні мотиви поширення фальшивих новин;
• використовуйте аналогії та приклади. Запитайте, якому закладу харчування людина довіряє більше: кафе чи МАФу? І проведіть аналогію зі споживанням інформації.  Пояснюйте складні речі простими словами або використовуйте аналогії, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію;
• ставте відкриті питання. Запитуйте, чому людина вірить в ту чи іншу інформацію. Це може допомогти виявити прогалини в її знаннях або невідповідності в аргументації;
• покажіть емоційний бік питання. Люди часто реагують на емоційні аспекти інформації. Поясніть, як фейкова інформація може завдати шкоди конкретним людям чи суспільству в цілому;
• пропонуйте альтернативні джерела інформації. Порекомендуйте надійні альтернативні джерела, які можуть допомогти отримати правдиву інформацію;
• будьте прикладом. Демонструйте критичне мислення і перевіряйте інформацію, перш ніж її поширювати. Люди можуть наслідувати ваш приклад;
• залишайте простір для самостійних висновків. Не намагайтеся нав’язати свою думку. Замість цього надайте інформацію і дайте людині можливість самостійно прийти до висновків.

Пам’ятайте, що зміна переконань — це процес, який може зайняти час. Головне – не втрачати надію і продовжувати діалог на основі поваги та розуміння.

Окрім цього, можемо порадити платформу критичного мислення “Подумай двічі”. Це безкоштовна інтерактивна онлайн-гра, в якій можна вибрати одного з трьох персонажів: школяра, учительку або громадську діячку. Гра триває тиждень, протягом якого гравці навчаться розпізнавати фейки, зрозуміють що таке клікбейт, зрозуміють як боротися з хейтспічем і ненавистю в соцмережах. Також вона пояснює основи журналістики та вчить ефективно комунікувати з медіа.

І надаємо список надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. 

Читайте також:

• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів
• Фейк: Всі потопельники у водах Тиси мають на тілах ознаки насильницької смерті
• Маніпуляція: поліція у Києві затримала ветеранку Другої світової війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Проросійський телеграм-канал Донбасс решает поширив інформацію про висадку 60 французьких найманців у порту Одеси та зазначає, що це передує майбутній окупації Одеси французами.

Чому це не відповідає дійсності та чи достатньо у фейкометів «аргументів» щодо достовірності, пояснює редакція Бахмут.IN.UA.

Що може підтвердити слова про висадку французів у порту?

У пості інформація не підкріплена жодними фото/відеодоказами, немає посилань на надану інформацію. Вказано, що інформатором був так званий учасник проросійського спротиву. Так само без посилання на його заяву в інфопросторі. Відсутні будь-які дані щодо його особи, а також який саме проросійський спротив і хто його засновник.

Як і завжди, фейкомети не лише розповсюджують неправду, так ще й не залишають жодних доказів своїм словам. Відсутність фото/відео матеріалу, а також прямих посилань на інформатора підводять до того, що інформація вигадана, взята “з повітря”.

Історія повторюється?

Пропагандисти додали, що це нібито підготовка до другого вторгнення Франції в Одесу, як це було 106 років тому. Росіяни таким чином посилаються на події Першої світової війни, коли 18 грудня 1918 року французькі війська зайняли Одесу й оголосили, що беруть місто під свою протекцію. Це була частина кампанії з інтервенції військ Антанти та її союзників на теренах колишньої російської імперії для боротьби з більшовиками. Французи пробули в Одесі трохи понад сто днів — до початку квітня 1919 року.

У такий спосіб російські пропагандисти  намагаються відвернути увагу від своїх імперських амбіцій щодо Одеси, переклавши провину на Францію, яка взагалі не претендує на українські землі. Загалом ідея про “французських найманців” на території України вже деякий час не дає спокою росіянам. Франція раніше вже спростовувала заяви рф щодо цього. 

Окрім того, малоймовірною виглядає ситуація, в якій 60 французів в повному спорядженні, як стверджує автор пропагандистського допису, припливає в Україну на трьох катерах. Катер — це невеличке легке судно, яке використовують для переплиття відносно невеликих відстаней. 

Отже, як характерно росЗМІ, вони поширюють інформацію без прямих посилань, а  також без єдиного достовірного факту. Варто завжди перевіряти подібні тези та критично аналізувати.

Читайте також:

• Фотофейк: в Авдіївці біля пам’ятника воїнам-землякам встановили знак “До росії — 0 км”
• Росіяни поширюють відео, що компанія Зеленських нібито купила найкрупніше казино у Європі
• БЕЗПІДСТАВНО: Україна планує обстріляти школи та мирне населення росії, якщо програватиме війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях відбувається свавілля. “Адміністрація” так званої “днр” відбирає житлове майно, називаючи це “націоналізацією” та “обліком безхазяйного майна”. Що цікаво, невдоволені цим фактом навіть ті, хто відкрито підтримував “рускій мір”. Редакція “Бахмут IN.UA” у рамках роз’яснювального проєкту розповідає, які дії можна вжити для захисту своїх прав та інтересів.

У жителів “днр” відбирають житло

Новинні сайти т.о. територій Донецької області рясніють публікаціями-попередженнями з адресами того майна, яке підпадає під ознаки “безхозного”. Аби вилучити своє житло з цього списку, власнику треба мати при собі пакет документів, що підтверджує право на майно. З цими документами людям треба звертатися до місцевих адміністрацій протягом 30 днів з моменту оголошення житла “безгосподарним”. Якщо власники не з’являться — майно переходить у власність “республіки”.

Подібну “інвентаризацію” окупанти почали ще у 2023 році, про що повідомляла Маріупольска міська рада. За словами представників влади, росіяни з 2022 року почали формувати списки житла, яке можна віджати. Підтверджують це і документи за підписом “глави днр” деніса пушиліна.

Віджим набув таких масштабів, що жителі непідконтрольних Україні територій почали бунтувати. В деяких місцевих ЗМІ з’являються публікації із критикою влади, яка діє незаконно. Донеччани створили у ВКонтактє спільноту “Арест жилья в ДНР”, де чи не щоденно публікуються історії людей, чиє житло потрапило у список “безхазяйного”. Жителі т.о. територій записують обурені відеозвернення зі своїми історіями.

До прикладу, працівниця місцевої бібліотеки розповіла, що квартира, яку вона ще у 2020 році отримала у спадок від матері, та в якій проживала увесь цей час, заарештована та передається у власність “республіки”. Постанову жінка отримала у 2024 році, хоча та була видана ще у 2022.

Не витримують такого навіть віддані Z-блогери. Обурилася доволі відома пропагандистка з Єнакієвого юлія скубаєва. Вона записала відео, в якому жаліється на те, що представники влади “днр” називають людину, що висловила претензії з приводу віджиму житла, “укропом” та “ждуном України”. Таким чином в очах жителів “днр” росіяни формують негативний образ українців.

Не залишився осторонь цього питання й андрій пургін — український колабораціоніст, ватажок та співзасновник терористичної організації “Донецька народна республіка”. Він на своїй сторінці у ВКонтактє розмістив допис, в якому каже, що 350 квартир донеччан заарештували.

Адміністрація так званої “донецької народної республіки” зробила спробу виправдатися “технічною помилкою”, але це не зупинило машину “деприватизації”: списки продовжують поповнюватися.

У донеччан відбирають житло: з чого все почалося

Після початку великої війни у 2022 році так званий голова “днр” денис пушилін створив непрописаний в жодному нормативно-правовому акті псевдореспубліки так званий державний комітет оборони (ДКО). У цьому документі є два пункти, що стосуються питань житла жителів т.з. “днр”:

І ось, згідно з численними постановами ДКО від 29 вересня 2022 року, квартири та будинки тисяч жителів Донецької області були взяті під арешт без будь-якого публічного пояснення. При цьому станом на 2024 рік ця установа, штучно створена пушиліним, взагалі ліквідована. Про це кажуть самі постраждалі у своїх зверненнях та місцеві ЗМІ, втім публічної інформації з цього приводу знайти не вдалося.

Тож звертатися тепер людям, яких поставили перед фактом про арешт майна, по суті, немає куди.

Що робити, якщо на окупованій території у вас відбирають житло?

Хоча майно на окупованих територіях можуть захопити, для України це не матиме жодної юридичної значущості. На цьому наголошує координаторка громадської організації «Донбас SOS» Віолета Артемчук:

“Ті, чиє майно привласнять окупанти, в будь-якому разі залишаться його власниками. Після деокупації про це точно не йтиметься — за жодних обставин Україна не визнаватиме ухвали чи рішення окупаційної влади”, — каже Віолетта Артемчук.

Звісно, якщо люди “на місцях” не можуть знайти правди, донеччанам, що виїхали, ще складніше дати ладу у такій ситуації. 

Як діяти:

• фіксація порушень. Збирайте докази про захоплення житла (фото, відео, свідчення свідків), зберігайте будь-яку документацію, пов’язану з вашим правом власності на житло;
• зверніться до Міжнародного суду. Розгляньте можливість звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) для захисту своїх прав на міжнародному рівні;
• проінформуйте правозахисні організації. Зверніться до українських та міжнародних правозахисних організацій, таких як “Amnesty International” або “Human Rights Watch”. Повідомте про ситуацію до Офісу Омбудсмена України;
• проінформуйте державні органи України. Зверніться до Служби безпеки України (СБУ) та Національної поліції України. Повідомте про факт захоплення житла до місцевих органів влади, які працюють на підконтрольній Україні території;
• отримайте юридичну консультацію. Зверніться до адвокатів та юристів, які спеціалізуються на питаннях прав людини та міжнародного права. Скористайтеся послугами безкоштовних юридичних консультацій, які надаються державними та недержавними організаціями;
• заручіться підтримкою своєї спільноти. Зв’яжіться з організаціями внутрішньо переміщених осіб, які можуть надати підтримку та консультації. Обговорюйте ваші проблеми на форумах та в групах в соціальних мережах, де ви можете знайти людей з аналогічними проблемами та отримати корисні поради;
• спробуйте заручитися міжнародною підтримкою. Порушуйте питання на міжнародних форумах, звертайтеся до представництв міжнародних організацій в Україні. Співпрацюйте з журналістами та ЗМІ для висвітлення.

Ці кроки допоможуть вам привернути увагу до порушень, які відбуваються на тимчасово окупованих територіях.

Читайте також:

• Відбудова та компенсація по-російськи: як “інвентаризують” майно маріупольців 
• Стабілізаційні відключення в Україні: чому це відбувається та як підготуватися до зими
• Резерв+: байки про застосунок для військовозобов’язаних

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!