Благодійна громадська організація Depaul Ukraine провела дослідження бездомності в Україні. За даними організації, однією з основних причин цього явища є війна, яка триває понад 10 років. На сьогодні кожен п’ятий бездомний — це переселенець.

Про це йдеться у дослідженні “Бездомність в Україні” від ГО Depaul Ukraine.

Вплив війни на бездомність в Україні

Масштабне внутрішнє переміщення населення та руйнування житла, спричинені війною, є основними факторами, що призводять до бездомності в Україні. За даними Depaul Ukraine, близько 3,5 мільйонів людей втекли зі своїх домівок в інші регіони країни.

Кожен десятий будинок був пошкоджений або зруйнований, загалом постраждало 2 мільйони домогосподарств. 75% усіх пошкоджень житла зафіксовані в чотирьох областях — Донецькій, Харківській, Луганській і Київській.

Скільки переселенців є бездомними

Щоб дізнатися, які фактори спричиняють бездомність в Україні, працівники Depaul Ukraine опитали отримувачів послуг для бездомних. Зазвичай бездомні вказують причинами такого стану звільнення, травми, розрив сімейних чи інших стосунків, виселення та залежність. Деяким людям не було куди йти після виходу з в’язниці, дитячого будинку, лікарні або звільнення з армії.

Багато опитаних вказали, що стали бездомними за одну ніч — прямий наслідок повномасштабного вторгнення. Це люди, чиї домівки були зруйновані обстрілами, та ті, кому довелося тікати з прифронтових та окупованих територій. Кожен п’ятий, що складає 22% опитаних клієнтів послуг для бездомних, назвав переміщення основною причиною своєї бездомності.

Серед тих, хто отримує послуги тимчасового проживання для ВПО, 95% опитаних називають основною причиною бездомності саме переміщення. Решта вказують серед причин виселення, безробіття та розрив стосунків.

Найбільший ризик стати бездомними у людей, які стали вимушеними переселенцями, маючи до того низький рівень доходів, а також людей, які стали переселенцями з уже існуючими факторами вразливості, такими як інвалідність або велика кількість утриманців.

“Бездомні ВПО в більшості випадків вже мали фінансові проблеми у своєму житті. Хоча у них і було якесь своє житло, вони насилу зводили кінці з кінцями і мали проблеми з роботою. Тому, коли вони опиняються на новому місці без жодних заощаджень, без допомоги родичів… вони дуже швидко стають бездомними”, — зауважив директор Харківського міського центру реінтеграції бездомних осіб.

У Depaul Ukraine прогнозують, що в найближчі роки слід очікувати зростання рівня бездомності серед переселенців. На це вплине зменшення підтримки переселенців від держави та громадських організацій.

Читайте також:

• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: найближча дата виїзду
• На Львівщині відкрили новий прихисток для ВПО: чи є ще місця для заселення
• Житло для ВПО: як отримати пільговий кредит на квартиру з першим внеском від 6%

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!