Благодійна громадська організація Depaul Ukraine провела дослідження бездомності в Україні. За даними організації, однією з основних причин цього явища є війна, яка триває понад 10 років. На сьогодні кожен п’ятий бездомний — це переселенець.

Про це йдеться у дослідженні “Бездомність в Україні” від ГО Depaul Ukraine.

Вплив війни на бездомність в Україні

Масштабне внутрішнє переміщення населення та руйнування житла, спричинені війною, є основними факторами, що призводять до бездомності в Україні. За даними Depaul Ukraine, близько 3,5 мільйонів людей втекли зі своїх домівок в інші регіони країни.

Кожен десятий будинок був пошкоджений або зруйнований, загалом постраждало 2 мільйони домогосподарств. 75% усіх пошкоджень житла зафіксовані в чотирьох областях — Донецькій, Харківській, Луганській і Київській.

Скільки переселенців є бездомними

Щоб дізнатися, які фактори спричиняють бездомність в Україні, працівники Depaul Ukraine опитали отримувачів послуг для бездомних. Зазвичай бездомні вказують причинами такого стану звільнення, травми, розрив сімейних чи інших стосунків, виселення та залежність. Деяким людям не було куди йти після виходу з в’язниці, дитячого будинку, лікарні або звільнення з армії.

Багато опитаних вказали, що стали бездомними за одну ніч — прямий наслідок повномасштабного вторгнення. Це люди, чиї домівки були зруйновані обстрілами, та ті, кому довелося тікати з прифронтових та окупованих територій. Кожен п’ятий, що складає 22% опитаних клієнтів послуг для бездомних, назвав переміщення основною причиною своєї бездомності.

Серед тих, хто отримує послуги тимчасового проживання для ВПО, 95% опитаних називають основною причиною бездомності саме переміщення. Решта вказують серед причин виселення, безробіття та розрив стосунків.

Найбільший ризик стати бездомними у людей, які стали вимушеними переселенцями, маючи до того низький рівень доходів, а також людей, які стали переселенцями з уже існуючими факторами вразливості, такими як інвалідність або велика кількість утриманців.

“Бездомні ВПО в більшості випадків вже мали фінансові проблеми у своєму житті. Хоча у них і було якесь своє житло, вони насилу зводили кінці з кінцями і мали проблеми з роботою. Тому, коли вони опиняються на новому місці без жодних заощаджень, без допомоги родичів… вони дуже швидко стають бездомними”, — зауважив директор Харківського міського центру реінтеграції бездомних осіб.

У Depaul Ukraine прогнозують, що в найближчі роки слід очікувати зростання рівня бездомності серед переселенців. На це вплине зменшення підтримки переселенців від держави та громадських організацій.

Читайте також:

• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: найближча дата виїзду
• На Львівщині відкрили новий прихисток для ВПО: чи є ще місця для заселення
• Житло для ВПО: як отримати пільговий кредит на квартиру з першим внеском від 6%

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!