Для внутрішньо переміщених осіб 2025 рік принесе певні зміни. Одна з найочікуваніших, це можливість для ВПО, чиє майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях, отримати компенсацію. Також для частини збережуть виплати ВПО.

Редакція Бахмут IN.UA пояснює, яку допомогу будуть отримувати ВПО в 2025 році.

Компенсація за зруйноване майно на ТОТ: Закон 11161

19 грудня Верховна Рада проголосувала за ухвалення Закону 11161 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”. Далі його повинен підписати Президент України, 30 грудня його передали на підпис главі держави. На це закладено чотири місяці.

Після підписання Закону мешканці територій, які зараз тимчасово окуповані, будуть мати можливість користуватися програмою єВідновлення та отримувати компенсацію. Нагадаємо, що з початку російського вторгнення, люди, чиє майно опинилось на ТОТ не змогли отримати компенсацію. Відомо лише про два такі випадки в Мелітополі, коли для фіксування руйнувань долучили супутникові знімки, але цей механізм дороговартісний, тож поширити його далі не змогли.

Виплати ВПО 2025

Нещодавно Уряд вніс зміни до Постанови №332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”. Вони передбачають продовження виплати допомоги на проживання вразливим категоріям ВПО. Виплати продовжили на шість місяців — з березня по серпень 2025 року.

Виплати ВПО продовжать автоматично, критерії для отримання допомоги не змінилися. Тобто, якщо ви вже отримуєте виплати, то повторно подавати заяву в органи соцзахисту не потрібно. Їх автоматично продовжили до серпня 2025 року.

Зазначимо, що на сьогодні в Україні офіційно зареєстровані 4,6 мільйона переселенців. З них 1,2 мільйона людей отримують виплати від держави.

Система доступного житла для ВПО

Влітку 2025 року для переселенців та переселено представлять інформаційну Систему доступного житла для ВПО. Відомо, що вона матиме вигляд інтерактивної карти з об’єктами придатного для проживання житла. Тут буде описано:

• стан об’єкта;
• його фото;
• кількість місць для проживання;
• обсяг потенційних інвестицій для приведення у належний для проживання стан.

Це забезпечать в межах Закону 11281, який передбачає проведення всеукраїнської інвентаризації усієї нерухомості з метою подальшої передачі в пільгову оренду для розміщення внутрішніх переселенців.

Переселенці та переселенки зможуть самостійно обирати об’єкт, де б вони хотіли проживати, а органи влади мають комунікувати з міжнародними організаціями щодо проведення необхідного ремонту та введення об’єкта у експлуатацію.

Подавати заявки на проживання ВПО зможуть орієнтовно через пів року після того, як закон набуде чинності. Зазначимо, що закон ухвалили 20 листопада, тобто в 2025 році для ВПО має бути можливість обирати собі житло з мапи.

Субсидія ВПО на оренду

Уряд ухвалив постанову, яка передбачає надання субсидій на оренду житла для ВПО. Допомогу зможуть отримати переселенці, які проживають у будь-якому регіоні України.

Право на субсидію матимуть родини, які витрачають на оренду житла понад 20% своїх сукупних доходів. Крім цього, потрібно відповідати фінансово-майновим критеріям. Яким саме, мають повідомити пізніше.

Розмір субсидії розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. На її розмір впливатиме:

• рівень доходів родини;
• кількість членів родини;
• вартість оренди житла.

Також у постанові передбачене стимулювання для орендодавців. Тим, хто укладає договори найму житла, держава компенсує ПДФО та військовий збір, а ФОПам — ставку єдиного податку, виходячи з розміру соціальної вартості оренди.

Орієнтовно проєкт надання субсидій на оренду житла почне працювати з кінця січня 2025 року.

Читайте також:

• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• “Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ — це одне з найбільших міст Донецької області, яке існує навіть в умовах постійного наближення фронту. В ньому працюють екстрені служби, комунальники, лікарі та волонтери.

Редакція Бахмут IN.UA публікує фотографії з міста, які зробила журналістка Марія Лященко.

Як виглядав Краматорськ: добірка фотографій

Краматорськ залишається одним із ключових міст Донецької області. На відміну від повністю знищених міст та сел регіону, тут продовжують працювати всі служби, а сам міський простір адаптувався до воєнних реалій.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з фотографіями з міста, які демонструють повсякденну реальність сьогоднішнього Краматорська. Добірка складається з фото, які зробила наша журналістка Марія Лященко в березні 2025 року.

Читайте також:

Зима у довоєнному Бахмуті: як виглядало місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!