Для внутрішньо переміщених осіб 2025 рік принесе певні зміни. Одна з найочікуваніших, це можливість для ВПО, чиє майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях, отримати компенсацію. Також для частини збережуть виплати ВПО.

Редакція Бахмут IN.UA пояснює, яку допомогу будуть отримувати ВПО в 2025 році.

Компенсація за зруйноване майно на ТОТ: Закон 11161

19 грудня Верховна Рада проголосувала за ухвалення Закону 11161 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”. Далі його повинен підписати Президент України, 30 грудня його передали на підпис главі держави. На це закладено чотири місяці.

Після підписання Закону мешканці територій, які зараз тимчасово окуповані, будуть мати можливість користуватися програмою єВідновлення та отримувати компенсацію. Нагадаємо, що з початку російського вторгнення, люди, чиє майно опинилось на ТОТ не змогли отримати компенсацію. Відомо лише про два такі випадки в Мелітополі, коли для фіксування руйнувань долучили супутникові знімки, але цей механізм дороговартісний, тож поширити його далі не змогли.

Виплати ВПО 2025

Нещодавно Уряд вніс зміни до Постанови №332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”. Вони передбачають продовження виплати допомоги на проживання вразливим категоріям ВПО. Виплати продовжили на шість місяців — з березня по серпень 2025 року.

Виплати ВПО продовжать автоматично, критерії для отримання допомоги не змінилися. Тобто, якщо ви вже отримуєте виплати, то повторно подавати заяву в органи соцзахисту не потрібно. Їх автоматично продовжили до серпня 2025 року.

Зазначимо, що на сьогодні в Україні офіційно зареєстровані 4,6 мільйона переселенців. З них 1,2 мільйона людей отримують виплати від держави.

Система доступного житла для ВПО

Влітку 2025 року для переселенців та переселено представлять інформаційну Систему доступного житла для ВПО. Відомо, що вона матиме вигляд інтерактивної карти з об’єктами придатного для проживання житла. Тут буде описано:

• стан об’єкта;
• його фото;
• кількість місць для проживання;
• обсяг потенційних інвестицій для приведення у належний для проживання стан.

Це забезпечать в межах Закону 11281, який передбачає проведення всеукраїнської інвентаризації усієї нерухомості з метою подальшої передачі в пільгову оренду для розміщення внутрішніх переселенців.

Переселенці та переселенки зможуть самостійно обирати об’єкт, де б вони хотіли проживати, а органи влади мають комунікувати з міжнародними організаціями щодо проведення необхідного ремонту та введення об’єкта у експлуатацію.

Подавати заявки на проживання ВПО зможуть орієнтовно через пів року після того, як закон набуде чинності. Зазначимо, що закон ухвалили 20 листопада, тобто в 2025 році для ВПО має бути можливість обирати собі житло з мапи.

Субсидія ВПО на оренду

Уряд ухвалив постанову, яка передбачає надання субсидій на оренду житла для ВПО. Допомогу зможуть отримати переселенці, які проживають у будь-якому регіоні України.

Право на субсидію матимуть родини, які витрачають на оренду житла понад 20% своїх сукупних доходів. Крім цього, потрібно відповідати фінансово-майновим критеріям. Яким саме, мають повідомити пізніше.

Розмір субсидії розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. На її розмір впливатиме:

• рівень доходів родини;
• кількість членів родини;
• вартість оренди житла.

Також у постанові передбачене стимулювання для орендодавців. Тим, хто укладає договори найму житла, держава компенсує ПДФО та військовий збір, а ФОПам — ставку єдиного податку, виходячи з розміру соціальної вартості оренди.

Орієнтовно проєкт надання субсидій на оренду житла почне працювати з кінця січня 2025 року.

Читайте також:

• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• “Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!