У 2023-2024 роках в Україні проводили Мелітопольський експеримент. Він полягав у використанні різних технічних засобів для фіксації руйнувань на тимчасово окупованих територіях. Цей експеримент виявився успішним, і планувалося, що далі його розширять на Бахмут. Однак, цього так і не сталося.

Чому експериментальний проєкт не поширили на Бахмут і коли це зможуть зробити, під час онлайн-зустрічі з медійниками розповіла очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

Мелітопольський експеримент у Бахмуті: коли впровадять

Мелітопольський есперимент розпочали восени 2023 року. Це експериментальний проєкт з дистанційного обстеження житла в окупованому Мелітополі. Він полягав у тому, що для обстеження пошкодженого і знищеного житла використовували різні технічні засоби, в тому числі й супутникові знімки. 

Тривав Мелітопольський експеримент з листопада 2023 року до лютого 2024 року. Цей проєкт визнали успішним, тому його можна поширювати й на інші окуповані міста. Планувалося, що після Мелітополя проєкт поширять на Бахмут, однак до сьогодні цього так і не сталося. Питання у браку коштів.

“Він (ред. Мелітопольський експеримент) пройшов вдало. Все можна зафіксувати, внести до відповідних баз даних, реєстрів тощо. Станом на сьогодні немає нічого, що технічно не дозволяє цей експеримент розповсюдити на територію Маріуполя в тому числі. Але Уряд не робить кроків до ухвалення відповідної постанови. Я думаю, що тут причина банальна і проста — це якраз і відношення до програми “єВідновлення”, і брак коштів. Технічна можливість є — перші житлові сертифікати в Маріуполі люди отримали. Там, мені здається, два сертифікати. Небагато, але все одно є можливість це масштабувати”, — зазначила Олена Шуляк.

Очільниця партії “Слуга народу” припускає, що в Бахмуті цей проєкт зможуть реалізувати у 2025 році. Це за умови, якщо будуть кошти і відповідне рішення профільного міністерства.

“Давайте його масштабувати для всіх: і для бахмутяни, і для маріупольців, і для всіх інших людей. Тобто, не повинно бути так, що хтось стоїть в одній черзі, а хтось в іншій. Воно повинно бути все одночасно. Про терміни, на жаль, не можу сказати, тому що це залежить від профільного міністерства. Будемо сподіватися, що цей етап, який дуже важливий для бахмутян, буде запущений обов’язково у 2025 році. Бо якщо не буде запущений, я не розумію, як ми людей будемо повертати взагалі і додому, і до життя, і до всього того, про що ми розповідаємо своїм мешканцям громад”, — підкреслила Олена Шуляк.

Законопроєкт №11161: перспективи ухвалення

Розширення Мелітопольського есперименту на інші окуповані міста дасть можливість людям отримувати акти обстеження житла без огляду комісії. Маючи його, люди зможуть отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло.

Виплату компенсацій за житло на окупованих територіях передбачає законопроєкт №11161, ініційований Асоціацією молодих ВПО. Наразі документ чекає розгляду у Верховній Раді. За словами Олени Шуляк, у законопроєкта є всі шанси на ухвалення. Втім це не означає, що на його реалізацію одразу будуть кошти.

“Я думаю, що він точно має шанси на ухвалення, але ухвалений законопроєкт — це ще не гарантія того, що будуть знайдені кошти, щоб виплачувати їх постраждалим. Тому величезне завдання ще й для українського Уряду — працювати з міжнародними партнерами, для того, щоб їх ставало більше і щоб вони долучалися до програми “єВідновлення”, — зауважила Олена Шуляк.

Законопроєкт №11161 можуть розглянути на засіданні Верховної Ради, яке має відбутися наступного тижня.

Читайте також:

• Зміни в законопроєкті №11161: яку умову додали для отримання компенсації
• Бахмутяни зможуть подавати документи на компенсацію: у Парламенті проголосували
• Уряд розширив програму єВідновлення: де тепер можна купити нове житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет міністрів України завершує підготовку до запуску нового механізму забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Програма під назвою “Будиночки в селі” розширить інструменти підтримки громадян, які втратили власні домівки через війну.

Про це розповів Павло Фролов, народний депутат та Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

“Будиночки в селі”: безплатне житло для ВПО

За словами Павла Фролова, робота над збільшенням фінансування житлових потреб ВПО розпочалася ще минулого року, коли завдяки поправкам до державного бюджету вдалося залучити 1 мільярд гривень.

“В цьому році це 1,5 мільярда гривень. Це субсидія на вирішення житлових проблем ВПО. Це облаштування місць тимчасового проживання, переобладнання нежитлових приміщень в житлові, облаштування всіх місць проживання переселенців. І дійсно півмільярда ми змогли вибити на так звані будиночки на селі“, — розповів народний депутат.

Виділення 500 мільйонів гривень спеціальної житлової субвенції з держбюджету саме на програму “Будиночки в селі” стало можливим завдяки ініціативі Тимчасової спеціальної комісії. Незабаром Кабінет міністрів має остаточно ухвалити відповідну постанову для запуску програми.

Як відбуватиметься пошук оселі

Головна новація програми полягає у тому, що держава купуватиме вже готові будинки у сільській місцевості, які наразі пустують та не використовуються власниками. При цьому пошук таких осель покладається безпосередньо на самих внутрішньо переміщених осіб.

“Передбачено, що буде такий заявочний принцип. Тобто самі переселенці зможуть шукати будинки на селі. Тобто будинки, які перебувають у власності когось, в яких там не живуть люди. Поки в проєкті є гранична сума, це до 500 тисяч гривень вартість цього будинку“, — пояснив Голова Спеціальної комісії.

Алгоритм дій передбачає, що після того, як переселенці самостійно підберуть вільну оселю, вони мають звернутися до місцевої громади. Люди пропонують знайдений варіант місцевій владі та заявляють про свою готовність там проживати. Після цього за сприяння громади держава фінансує викуп цього об’єкта нерухомості.

Умови соціальної оренди та оплата послуг

Важливо зазначити, що придбані за державні кошти будинки не передаватимуться у приватну власність переселенців. Це житло перейде до комунальної власності місцевих громад.

Надалі ці будинки будуть передаватися ВПО на умовах соціальної оренди. Згідно з планом, першочергове право на отримання такого житла матимуть найбільш вразливі категорії переселенців.

Фінансові умови для ВПО передбачають абсолютно безкоштовну оренду наданого житла. Родинам доведеться сплачувати виключно за фактично спожиті комунальні послуги. Автори ініціативи переконані, що такий механізм стане реальним шансом для багатьох сімей знайти затишок у безпечних громадах та відновити гідне життя.

Читайте також:

У Полтаві видадуть гігієнічні набори для ВПО: хто може отримати допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До редакції звернулися переселенці з Донеччини, які не можуть подати заяву на компенсацію за зруйноване житло через застосунок “Дія”. Попри наявність документів, система не пропускає заявку. Юристи пояснюють: проблема, найімовірніше, пов’язана з відсутністю зареєстрованого права власності в державному реєстрі. Розповідаємо, чому це відбувається і як діяти.

Чому “Дія” може не приймати заяву

У зверненні йдеться про родину з Бахмутського району, яка після евакуації не змогла подати заяву на відшкодування за зруйновану квартиру. У “Дії” з’являється повідомлення, що подання неможливе.

За словами Володимира Білохи, старшого юриста з регіональної координації БФ “Право на захист”, найчастіше причина — це відсутність даних про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Як пояснює старший юрист Володимир Білоха, для отримання компенсації за програмою єВідновлення житло обов’язково має бути зареєстроване в цьому реєстрі.

Проблема з “старими” документами

У подібних кейсах часто йдеться про житло, оформлене до 2013 року. Тоді право власності фіксувалося не в електронному реєстрі, а в паперових базах БТІ.

Через це:

• “Дія” не бачить об’єкт;
• система не дозволяє подати заяву.

Окрема проблема — неправильне розуміння документів. Юристи зазначають, що, наприклад, технічний паспорт не підтверджує право власності, а ордер на житло означає лише право користування. У таких випадках людина юридично не є власником і не має права на компенсацію.

Що потрібно зробити

Якщо житло було приватизоване, але не внесене до реєстру, ситуацію можна виправити.

Алгоритм наступний:

• звернутися до ЦНАП або нотаріуса;
• надати оригінали правовстановлюючих документів;
• реєстратор направляє запит до БТІ (зокрема, за місцем розташування житла);
• після підтвердження право власності вноситься до ДРРП.

Важливо, що довідка з БТІ у такому випадку надається безкоштовно. Після цього “Дія” починає відображати житло, і заяву можна подати.

Як діяти, якщо власник за кордоном

Якщо власник/ця житла фізично перебуває за межами України і не може самостійно оформити документи, то можна оформити довіреність у консульстві або посольстві України та передати повноваження представнику (наприклад, родичу). Представник зможе зареєструвати право власності та подати заяву.

До теми:

Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!