72-річна Катерина Радченко працювала викладачем малювання на відділенні живопису Бахмутського аграрного технікуму, який був релокований до селища Савинці, що на Харківщині. В цьому ж населеному пункті вона розфарбувала безліч об’єктів, зокрема, зупинки та укриття.
Детальніше про її творчість розповіли журналісти “Слобідський край“.
Життя бахмутян в Україні
На початку війни пані Катерина евакуювалася з Бахмута до Івано-Франківська. Згодом, їй запропонували провести майстер-клас з малювання для дітей з Савинців, що в Ізюмському районі. Після цієї події вона вирішила залитися в громаді, де взяла на себе обов’язки керівника художнього гуртка при Савинському будинку культури.
Створення малюнків у селищі почалося з двох зупинок. Бахмутянка надихнулася вродою місцевих жінок, яку вирішила увіковічити. Ці образи художниця доповнювала різними рослинами, зокрема соняшниками, мальвами та жовтим колоссям.
Трохи згодом Катерина Радченко розмалювала два укриття в адмінцентрі громади.
За оздоблення зупинок і укриттів бахмутянка отримувала лише невелику символічну платню, оскільки бюджет селища не дуже великий. Утім, як зазначає начальниця Савинської селищної військової адміністрації Оксани Супрун, художниця неодноразово казала, що працює не за гроші, а щоб залишити по собі у Савинцях добрий слід.
Читайте також:
- Дізналася про війну в поїзді: художниця Маша Вишедська про життя, творчість та культуру (відеорепортаж)
- Весняна красуня Бахмута або Що не так зі шкільними конкурсами краси
- Без громадського транспорту й роботи: чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!