Багато бахмутян були вимушені покинути свої домівки, щоб врятувати своє життя. Деяким довелось втрачати ще й власні підприємства. Але українці незламні, й навіть в евакуації можуть розпочати своє діло. Добірка історій бахмутян, які знайшли в собі сили розпочати все з нуля.

Шматочок Бахмута у Львові: як бахмутянка відкрила сирний бізнес у місті Лева

Після евакуації багатьом українцям ще доводиться пройти шлях адаптації до нового міста, нового оточення та врешті-решт нового себе. Бахмутянка Аліна Альгіна евакуювалася з Бахмута весною 2022 року, всього за рік до того вона відкрила в місті свою сирну крамничку.

Бахмутянка Аліна родом з нашого міста-фортеці. В 2021 році, дівчина відкрила в рідному місті магазин «Сирний сомельє», який за короткий час уподобали бахмутяни. Взагалі займатися сирним бізнесом дівчину надихнула любов до цього смаколика.

До останнього родина намагалася працювати й завозити товар. Каже, що навіть попри війну, бахмутяни радо приходили до крамниці, щоб потішити себе якимось смачним продуктом. Закрити магазин в Бахмуті стало важким, але вимушеним рішенням. Через постійні обстріли знаходитись в місті просто фізично було небезпечно.

В липні вже відкрили магазин у Львові за адресою вулиця Чорновола 67а. В магазині працюють двоє людей: власне сама Аліна та її мама. Праця дає результати, в крамницю Аліни вже заходять місцеві за порадою друзів, тож вже є й постійні клієнти.

Майстер-універсал: як бахмутянка Інна Колягіна відкрила бізнес в новому місті

Інна Колягіна. Фото: особистий архів героїні

Інна Колягіна — бахмутянка, яка була вимушена покинути свою справу в рідному місті й з чистого аркуша розпочинати все заново.
Жінка разом з родиною виїхала з Бахмута ще 4 квітня, зараз родина Колягіних живе в Дніпропетровській області, смт Софіївка. Інна майстер-універсал, вона займається манікюром, педикюром та депіляцією, а раніше ще нарощувала вії. Героїня довго не наважувалась поновлювати свою справу на новому місці, але зараз орендувала приміщення та змогла поновити свою справу в б’юті індустрії.

Як перукарка з Бахмута живе й працює в Канаді

Анна Стрельникова. Фото: особистий архів героїні

Бахмутянка Анна Стрельникова до повномасштабного вторгнення жила й працювала в Бахмуті в сфері краси. Героїня закінчила Одеську школу перукарів, Харківську барбер-школу, багато курсів з відновлення волосся, його модифікації, й мала чудову роботу. Втім, після початку війни жінці довелося евакуюватися. Зараз майстриня живе й працює в Канаді.

Жінка зазначає, що українські сертифікати майстрів-перукарів в сфері краси не дійсні в Канаді. Спочатку людина може отримати тимчасову ліцензію, а потім вона складає іспит: теорія й практика, за умови успішного екзаменування фахівець отримує повну ліцензію. Тимчасова ліцензія є дуже короткостроковою, крім того, майстер з такою ліцензією отримує значно меншу заробітну плату.

Бізнес в евакуації: як працює фітнес-центр бахмутянки на Сумщині

Олена Ковригіна. Фото: особистий архів героїні

Пані Олена, це приклад для кожного, як можна відкрити бізнес у новому місті після евакуації. У Бахмуті у Олени був масштабніший фітнес-центр. Коли прийшла війна жінка все втратила, включно із домом. Часу забирати речі не було, тому що потрібно було скоріше виїжджати.

Довго сидіти без власної справи жінка не могла й почала шукати приміщення для фітнес-центру, пошуки зайняли близько місяця й були не легкими. Зараз Women Fit вже успішно працює в Лебедині. Це містечко невелике, тож зал має попит, каже тренерка. Ціни в фітнес-центрі дуже бюджетні, адже їй хотілося, щоб якомога більше людей змогли займатися спортом. Відтак абонемент на місяць коштує лише 500 гривень за 12 занять у залі.

Сантехніка з Бахмута в Дніпрі: як бахмутянка відкрила магазин в евакуації?

Юлія Сотникова. Фото: особистий архів героїні

Юлія Сотникова разом з чоловіком понад 20 років будували свій бізнес в Бахмуті, але через війну магазин сантехніки довелося закрити, а сама родина була змушена евакуюватися з міста. Пані Юлія разом із дітьми евакуювалася з Бахмута в квітні 2022 року, спочатку їхали до рідних, що живуть на Полтавщині. Голова родини в цей час залишався в Бахмуті та допомагав місцевому ТрО, військовим та волонтерам.

Через певний час родина все-таки вирішила зупинитися в Дніпрі. З червня 2022 року подружжя почало пошуки приміщення для свого нового магазину сантехніки.

Новий магазин відкрили з новою назвою, в Бахмуті це була “Домотроніка”, а в Дніпрі це магазин “GIPIGAP” (“ГІП і ГАП”). Магазин працює за адресою: проспект Олександра Поля, 28 А. Графік роботи з 09:00-18:00.

Жінка зазначає, що дуже помічною для неї виявилася допомога від держави для ВПО. Пані Юля оформила своїх працівників як ВПО і два місяці отримувала допомогу від держави.

«Ця війна нас навчила не роз’єднуватися, а об’єднуватися»: історія бахмутянки, яка відкрила свою справу в Києві

Інесса Мішеніна. Фото: особистий архів героїні

Інесса Мішеніна — власниця салону краси в Бахмуті, свою власну справу відкрила ще у 23 роки. До повномасштабної війни жінка мала бізнес в місті, послуги перукарки були настільки популярними, що місцеві красуні не могли записатися через постійний попит. Зараз, пані Інесса, евакуювалася до столиці, тут вона продовжила свою справу в столиці.

До слова, у Києві героїня не відчуває себе самотньою, в місті чимало земляків. Люди зараз підтримують одне одного, ділиться в розмові майстриня.

Фото: Бахмут. IN. UA.

Читайте також: Як лікують рак в Німеччині: досвід бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Війна в Україні змусила змінити не лише стратегію та тактику, але й технологічний підхід до ведення бойових дій. Дрони стали важливими союзниками в розвідці, атаках і навіть евакуаціях поранених. Однак, за технічними новинками стоять люди — пілоти, оператори та технічні спеціалісти, які своїми руками творять дива навіть у найскладніших умовах.

Редакція поспілкувалась з одним із них, офіцером розвідки на позивний “Алекс”, який розповів нам, що зараз відбувається на Покровському напрямку та чому без дронів неможлива боротьба.

А для тих, хто хоче приєднатися до “Тайфуну”, військовий розповів, як стати частиною загону. Про все розповідаємо нижче.

Як “Алекс” потрапив у “Тайфун”

“Алекс” пішов захищати Україну в перший рік повномасштабного вторгнення. Тоді ж захопився та почав сам вивчати все про дрони, проте зізнається, що одразу в цій сфері розвиватися не вдавалось. Чоловік ніс службу в стрілецьких військах на Донеччині, а наприкінці літа потрапив у окремий загін безпілотних систем спеціального призначення “Тайфун”.

За його словами, навіть найпростіші моделі дронів, як FPV, грають вирішальну роль у розвідці та бойових діях. За останні місяці нашестя дронів фіксують на Покровському напрямку. “Алекс” пояснює, що вдосконалюються в БПЛА не тільки наші військові, але й окупанти.

“Скажімо так, йде постійний прогрес вдосконалення дронів і з нашої сторони, і з їхньої, а кількість застосувань БПЛА також невпинно росте. Наприклад, у Слов’янську на початку 2022-2023 років особливо проблем з безпілотниками не було. Тобто самі БПЛА, звісно, були, але масовість їх використання була мінімальна. Це все ж таки були розвідувальні дрони зі скидами. Але зараз ця кількість застосувань збільшується”, — пояснює офіцер розвідки.

Ми говоримо про важливе. Ваша підтримка дає нам силу!

Яку роль дрони відіграють на Покровському напрямку

Дрони у сучасній війні — це не просто інструменти, вони дозволяють зберігати життя нашим бійцям. Пілотування таких пристроїв, як Mavic або FPV, має велике значення, адже безпілотники дозволяють не тільки точніше визначати позиції ворога, але й реагувати на загрози, не виходячи з укриттів.

“Скажімо так, дрони – це одна з основних сил, які допомагають тримати оборону. І БПЛА будь-яких видів роблять так, щоб до позицій нашої піхоти доходило якнайменше супротивника. Твердження про те, що сучасна війна — це війна дронів, однозначно вірне”, — каже “Алекс”

Нагадаємо, що російські війська в Бахмуті натягнули сітку від дронів — так окупанти убезпечили дорогу, по якій вони пересуваються, від українських БПЛА. На думку військового, такі сітки не є гарантією безпеки й росіяни, попри свої зусилля, все одно скаржаться на атаки БПЛА.

Як мобілізуватися до “Тайфуну”?

Для жінок або чоловіків, які бачать себе у ролі операторів чи операторок БПЛА, є можливість мобілізуватися до загону через ТЦК.

Процес набору до бригади “Тайфун” чітко структурований, і кожен, хто хоче приєднатися, повинен пройти декілька етапів. Алекс поділився деталями цього процесу.

“Перший етап — це подача заявки. Після цього ми проводимо співбесіду, щоб зрозуміти, який досвід має кандидат. Якщо це пілот — перевіряємо навички, якщо технік — оцінюємо технічні знання. Потім ми проводимо тренування, де новоприбулі отримують практичні навички, необхідні для виконання завдань на передовій”, — каже військовий.

За його досвідом, за 4 місяці цивільну людину можна з нуля навчити керувати дроном. Перевагу у “Тайфуні” надають людям, які вже зацікавлені у технологіях, які хочуть розвиватися у цій сфері або вже мають технічні знання.

“Алекс” каже, що починати вчитися керувати дроном можна навіть вдома, купивши найпростіший симулятор БПЛА. Чоловік сам таким чином вчився літати. Він зазначив, що одним із головних критеріїв для оператора дронів є готовність до змін та постійного навчання, адже сфера безпілотних технологій стрімко розвивається, а нові технології постійно вимагають оновлення знань.

У складі бригади є й багато жінок — це професіоналки, які прийшли як із військової сфери, так і з цивільного життя. Подати заявку до “Тайфуну” можна на сайті, тут же можна переглянути й актуальні вакансії. Після низки співбесід та схвалення кандидата, потенційний воїн отримує рекомендаційний лист від загону, з яким він йде до ТЦК. Таким чином ми гарантуємо людині, що вона після проходження навчальних зборів потрапить саме до нас.

“Алекс” підкреслив, що бійці “Тайфун” — це не просто солдати, а й спеціалісти, які мають знання у різних сферах, і саме це робить їх потужною командою на передовій.

Читайте також:

• Психолог потрібен кожному: як капеланка Мейра Беспьорстова підтримує військових на фронті
• “Невідомо, що нас чекає завтра”: жителі Краматорська розповіли про життя у прифронтовому місті
• “Навіть повітря відчувалось інакше”: бахмутянка Ірина Жданюк про окупацію міста в 2014 та життя в Рівному

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Інесса Мішеніна — відома перукарка-стилістка з Бахмута, в рідному місті вона мала свій салон краси. Після початку повномасштабної війни жінка переїхала до Києва, де продовжила свою справу. Окрім цього, Інесса Мішеніна створила Telegram-спільноту для допомоги, підтримки і об’єднання своїх земляків у евакуації.

Про свою ініціативу, роботу спільноти та реальні приклади допомоги Інесса Мішеніна розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Спільнота для допомоги бахмутянам

Інесса Мішеніна евакуювалася до Києва у 2022 році. Там вона поступово налагодила життя і знайшла роботу в місцевому салоні краси. Однак, думка про рідне місто не покидала жінку. Тому вона разом з іншими місцевими активістами вирішила об’єднати бахмутян в евакуації. Першочерговою метою була робота в напрямку отримання компенсації за житло.

“Влітку 2023 року ініціативна група у складі кількох людей організувала зустріч бахмутян у Києві. Тоді ми думали згуртувати й організувати людей, щоб отримати компенсацію за житло. Це була першочергова ціль. Ми хотіли нагадати про себе і зробити так, щоб про Бахмут не забули. На зустріч, як ми того й не очікували, прийшла велика кількість людей. Разом ми вирішили створити спільну групу для спілкування й обміну інформацією з різних важливих для всіх нас питань”, — розповідає Інесса Мішеніна.

У результаті зустрічі бахмутяни створили Telegram-спільноту “Бахмут хоче жити!”. Спочатку її веденням займались кілька людей з ініціативної групи. Але через деякий час адміністрування спільноти повністю перейшло до Інесси Мішеніної. Зараз ця група стала справжнім каналом допомоги, де бахмутяни можуть знайти інформаційну підтримку й допомогу з різних питань.

“Оскільки група була зареєстрована на мене, велика кількість людей почали мені писати й звертатися за допомогою. За день зверталися по 30-35 людей, і всі вони щось запитували. Наприклад, де знайти БТІ, як отримати якісь довідки, куди написати для розв’язання бюрократичних питань. Ці питання актуальні і зараз. Дуже сумно коли люди пишуть, що вони за межею бідності, їм немає де жити, вони не отримують гуманітарку, бо не знають де її роздають. Подібні розповіді мені приходять і досі. Основні питання, які зараз турбують людей — це де знайти житло і де знайти роботу”, — розповідає бахмутянка.

За можливості Інесса Мішеніна допомогає людям, які до неї звертаються. Підтримку вона надає й тим, хто перебуває за кордоном.

“Якщо до мене звертаються з якимось запитом, то я пишу в групу, і люди, які володіють інформацією, скидають її мені, а я вже ділюся цим з тими, кого це цікавить. Також я допомагала багатьом людям, які бажали поїхати за кордон. Їх я зв’язувала з нашими людьми, які вже жили у Європі й могли зустріти, щось підказати, працевлаштувати тощо. Були навіть ті, хто могли сказати, куди можна поїхати вже на роботу. Тобто, разом ми прокладали шлях нашим людям за кордоном. Це Польща, Німеччина, Франція й різні міста“, — розповідає Інесса Мішеніна.

Ця спільнота — це про згуртування і підтримку

Сьогодні Інесса Мішеніна працює перукаркою-стилісткою в Києві. Окрім ведення спільноти, вона ще й допомагає жінкам з Донеччини доглядати за собою. Майстриня робить для переселенок знижки на свої послуги. Також жінки обмінюються між собою корисною інформацією.

“Коли я переїхала до Києва, то пішла працювати в салон. Але його власники не дуже добре відреагували на те, щоб я надавала якусь допомогу своїм землякам, в тому числі й знижки. Тому я попрацювала там 8 місяців і пішла працювати на себе. Зараз до мене приходять люди, які вже є постійними клієнтками і знають, яку я можу зробити для них знижку чи бонуси. Переважно це жінки з Торецька, Костантинівки, Харкова і, звісно, Бахмута. Звичайно, що між собою ми теж ділимося різною інформацією, допомагаємо одна одній”, — розповідає Інесса Мішеніна.

Знаючи в якому скрутному становищі можуть перебувати переселенці, Інесса Мішеніна також шукає спеціалістів, які готові допомогти бахмутянам безоплатно або ж зі знижкою.

“Я шукала нотаріусів, адвокатів, навіть знаходила пару людей з нашого міста, які працювали адвокатами в конторі. Їхні контакти я надсилала нашим бахмутянам. Зрозуміло, що безкоштовно зараз ніхто не працює, тому що всім людям треба на щось жити, але знаючи, що за допомогою звертаються люди з Бахмута, багато хто може піти на поступки. Наприклад, взяти меншу плату чи зробити знижку. Це радує”, — каже Інесса Мішеніна.

Бахмутянка зізнається, що поєднувати основну роботу з роботою у спільноті буває важко, але вона не опускає руки. Своєю спільнотою вона хоче гуртувати людей і налаштувати на позитивні емоції.

“Я ж працюю перукарем-стилістом і в мене зайняті руки. Тому за день у мене накопичуються багато повідомлень. На них я, переважно, відповідаю у транспорті, коли їду на роботу чи з роботи, або вже вдома, коли є вільний час. Звісно іноді хочеться опустити руки, адже іноді є ті, хто пишуть претензії, ніби я мер міста. Але ж я не надаю матеріальну допомогу, не отримую кошти з бюджету, не можу знайти гуманітарку, я просто допомагаю інформаційно.

Взагалі ця група, на мою думку, має бути налаштована тільки на щось позитивне. Наприклад, раніше я її відкривала для повідомлень від людей, але коли побачила сварки, то закрила коментарі і залишила лише можливість надсилання повідомлень мені, щоб я їх могла фільтрувати. Я вважаю, що ця група має бути не тим місцем, де можна вилити бруд одне на одного, а навпаки, місцем де тебе підтримають і щось підкажуть. Наша задача не розсварити, а допомагати і примирити. Ця спільнота — це про згуртування, підтримку і допомогу”, — каже Інесса Мішеніна.

Наразі у спільноті “Бахмут хоче жити!” налічуються понад 11 тисяч людей. Всі вони за потреби можуть отримати інформаційну підтримку.

Читайте також:

• Історія бахмутянки Тетяни Шиян: евакуюватися з пекла війни та знайти кохання
• «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір
• «Виїжджав з батьком та 30-кілограмовою собакою»: лікар з Бахмута Сергій Старусєв розповів про роботу під обстрілами та нове життя в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!