Проросійські Telegram-канали поширюють інформацію, нібито українці створили петицію про вручення повістки чинному Президенту України. За їх словами, причиною ініціації стало начебто припинення повноважень Володимира Зеленського на посаді глави держави.
Втім — це фотофейк. На офіційному сайті Президента України не існує такої петиції, натомість під номером №22/136198-еп зареєстрована зовсім інша, про вимогу «Суттєво збільшити ВСІ соціальні виплати, включно з пенсіями, щоб громадяни України мали можливість закупити продукти, ліки тощо».
Фейкова світлина про створення петиції
Ця заява оприлюднена іншим користувачем, ніж тим, який вказаний на фейковій світлині. На останній ініціатор нібито є Мартинчук Руслан Олександрович. Він вже створював петиції раніше. Приміром кілька місяців тому зареєстрував звернення з вимогою вироку смертної карти для повнолітніх за підробку ліків, а ще раніше про зобов’язання держави сплачувати борги громадянина, якщо він є банкрутом, оскільки, як вказано в петиції, “держава не проводить ніякої роботи з підвищення фінансової грамотності населення і тому також має відповідати за наслідки своєї бездіяльності”. Ми не можемо стверджувати, що саме через такі петиції Мартинчук став об’єктом для ще одного російського фейку, втім його вороже ставлення до держави було використано в цілях пропагандистів.
Раніше цей фейк без вказаних джерел розповсюдив також 5 канал. У заголовку вказано, що новина містить фото, втім саму світлину, що є фотошопом, вони не додали. Також у тексті не вказали ні номера петиції, ні її автора, зробивши акцент виключно на вручені повістки Зеленському. Відтак закликаємо українські медіа перевіряти інформацію для публікації, вказувати джерела та відповідально ставитись до наративів, які поширюєте в час повномасштабної війни.
Продаж України
Одним фотофейком російські пропагандисти не обмежуються. У мережі поширюється брехливий скриншот, де нібито Володимир Зеленський під постом Ілона Маска у соцмережі Х (ред. колишній Twitter) пропонує йому купити Україну.
Однак — це неправда Президент України Володимир Зеленський не писав такого коментаря, а Twitter-акаунт нібито Ілона Маска є не справжній, оскільки активна сторінка називається «Elon Mask», без слова “Daily”.
Фейкова світлина про коментар Володимира Зеленського
Також, одразу на фейковість вказує різний за розміром шрифт коментарів: букви у зверненні нібито Зеленського є більшим, ніж начебто Маска.
Фотофейки стали потужним інструментом у війні за розум та емоцію людини. Адже все ж начебто очевидно: є інфопривід, який підтверджений фото — значить, ця інформація є правдивою. Втім, можливості редагування зображень давно дозволяють підроблювати знімки, які подекуди неозброєним оком не відрізнити від справжніх. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності команда “Бахмут IN.UA” розповідає про кроки та методи виявлення маніпуляції зображеннями.
Сервіси, які перевіряють достовірність фото, як користуватися
Існує безліч сервісів, що допомагають перевірити справжність фото. Публікуємо деякі, на нашу думку, найефективніші:
Google Reverse Image Search: дозволяє знайти, де ще використовувалося фото в Інтернеті. Може показати оригінальні джерела фото. Тут все просто: треба занести знімок у пошуковий рядок. Пошуковик видасть вам всі доступні йому результати, а ваша задача — їх проаналізувати власним розумом;
Photo Sherlock: дозволяє здійснити зворотний пошук зображень за допомогою трьох пошукових систем: Google, Yandex і Bing. Також цей інструмент має можливість перевірити походження зображення в журналі чи газеті;
TinEye: ще один сервіс для зворотного пошуку зображень. Тут ви також можете завантажити фото з комп’ютера або ж ввести URL адресу зображення. Після виконання пошуку TinEye покаже список знайдених зображень, які збігаються з вашим. Ви побачите різні версії зображення, включаючи оригінал, модифіковані версії та місця, де вони були використані. Результати можуть бути відсортовані за найкращим збігом, найбільшими змінами, найдавнішими або найновішими.
FotoForensics: інструмент для аналізу зображень на предмет маніпуляцій, який використовує Error Level Analysis (ELA) для виявлення підробок. Після завантаження зображення ви побачите його на екрані разом з кількома вкладками аналізу:
– ELA (Error Level Analysis): цей метод показує рівні стиснення зображення. Змінені або відредаговані частини зображення можуть виділятися різними кольорами.
– Metadata: тут ви можете побачити інформацію, вбудовану в зображення, таку як дата і час зйомки, модель камери, налаштування камери тощо.
– JPEG%: показник якості зображення після його стиснення.
– Original: оригінальне зображення без змін.
Як зрозуміти отримані з FotoForensics результати? Проаналізуйте ELA зображення: області з високим рівнем стиснення (різняться за кольорами) можуть вказувати на маніпуляції. Перевірте метадані: відсутність інформації або незвичайні дані можуть вказувати на редагування.
Is Your Image Edited?: сервіс для пошуку слідів редагування. Після завершення аналізу ви побачите результати. Інструмент може показати інформацію про можливі зміни у зображенні:
– Error Level Analysis (ELA): показує рівень помилок стиснення, які можуть вказувати на редагування.
– Metadata Analysis: виявляє інформацію, вбудовану в зображення, як-от дата зйомки, налаштування камери та інше.
чат GPT також може спробувати допомогти із виявленням ознак редагування. Для цього достатньо завантажити потрібний вам знімок у відповідне поле.
Колаж Бахмут IN.UA
Перевірка метаданих (EXIF даних), інструменти для перегляду метаданих
Метадані фото можуть містити інформацію про камеру, налаштування зйомки та інші дані. Вони можуть допомогти зрозуміти, чи було фото змінено. Інструменти для перегляду метаданих:
Pic2Map: цей інструмент спеціалізується на показі географічних даних, вбудованих у метадані зображень. Він також показує інші метадані;
Metadata2Go: простий онлайн-інструмент для перегляду метаданих різних типів файлів, включаючи зображення, документи та відео.
Візуальний аналіз фото
перевірка на несумісності. Спробуйте здійснити пошук ознак невідповідностей у погоді, архітектурі, тінях, пропорціях, текстурах, кольорах тощо;
перевірка на повтори. Якщо деякі елементи зображення повторюються — це може бути ознакою редагування;
аналіз країв. На деяких зображеннях краї можуть бути нерівними — це також може натякати на цифрову обробку знімка.
Для оцінки правдивості фото можна також перевірити ресурс, на якому воно опубліковане. Сайт або сторінки авторитетного ЗМІ з високою ймовірністю свідчитимуть про його справжність, тоді як ресурс із сумнівними новинами вказуватиме на необхідність критичного ставлення до фото. Про один з таких прикладів розповідала редакція “Бахмут IN.UA” у матеріалі про “меморіал перепливачам Тиси”.
Таким чином, фальшиві новини, що використовують зображення з інших джерел, можуть створювати хибне уявлення про контекст, час або місце події. Наприклад, фотографію, зроблену п’ять років тому в одній країні, маніпулятори можуть представити як новий знімок, зроблений в іншій країні або за інших обставин.
Мінцифри у 2022-му році давало свої поради з приводу того, як розпізнати фейкове фото в Інтернеті. А на порталі Дія.Освіта у розділі “Цифрограм” опубліковані тести для оцінки своєї цифрової грамотності.
Загалом важливо усвідомити, що до інформації потрібно ставитись уважно й критично — так само як до вибору інгредієнтів для їжі. Ви ж не купляєте продукти аби де?
А де брати ту перевірену інформацію? Надаємо перелік надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа — “Бахмут IN.UA” — також є у списку регіональних якісних медіа.
Як росія використовує фотофейки
Росіяни активно використовують фейкові зображення задля розхитування ситуації всередині України, за її межами, а також для створення того чи іншого образу українців серед росіян. “Бахмут IN.UA” у рубриці “Брехомір” постійно розвінчує дезінформацію, яку вкидають росіяни. Іноді це доволі очевидні фейки. Наприклад про те, що в Україні чоловіки призовного віку можуть зняти лише 100 гривень через банкомат або про браслети-обереги від ТЦК. Іноді — більш серйозні, як от діпфейк про відхід українських військ з-під Курахового.
Незалежно від ступеня серйозності фейку, вони працюють. Росіяни добре вивчають наше інформаційне поле та знають на що можна “надавити”. Наразі, у 2024-му році, це теми мобілізації, відключення електроенергії та внутрішньо-політичної ситуації. Всі вони дійсно мають багато нерозв’язаних проблем та питань без відповідей. І саме тому вкрай легко впровадити в й так заплутане інфополе штучно створені вкиди.
Динаміку вкидування дезінформації оцінити вкрай складно, адже фейків завжди багато. Можна виокремлювати теми, на які надавлює ворог, залежно від тієї чи іншої ситуації всередині нашої країни або за кордоном. Якщо існує привід, над яким можна влаштувати обширну інформаційну кампанію — росіяни це зроблять.
Пропагандисти зробили відеофейк / колаж Бахмут IN.UA
В мережі поширюється відео, на якому представник Державного департаменту США Метью Міллер начебто заявив, що в білгороді не залишилось цивільного населення, тому всі, хто там залишається є законною військовою ціллю. За яких причин там не залишилось цивільних та чому білгород привернув увагу американців, представник Держдепу не уточнив.
Це відео є фейковим. Голос був накладений за допомогою штучного інтелекту. Саме відео не є оригінальним — воно змонтоване з різних брифінгів: це можна зрозуміти за одягом та положенням прапорів США у кадрі. Міжнародні та українські ЗМІ також не наводили слова Міллера про білгород та його роль у війні.
Фейковий ролик про Метью Міллера / скриншот
США не згадували білгород
Знайти згадки про те, що серед представників влади США розмірковували над становищем російського міста білгород не змогли: немає жодної заяви, пресрелізу, згадок у міжнародних, чи українських ЗМІ. Сполучені Штати ніколи не визначали пріоритетні російські міста для ударів з боку України. 31 травня 2024 року Ентоні Блінкен, держсекретар США під час пресконференції у Празі заявив, що Джо Байден надав дозвіл бити американською зброєю по російським територіям, які межують з Харківщиною.
Пропагандисти зробили відеофейк
У самому відео є ознаки монтажу та використання штучного інтелекту. Саме відео росіяни зробили з декількох кадрів брифінгів Держдепу США за 9 та 28 травня 2024 року:
у першому кадрі Метью Міллер стоїть у білій сорочці та у синій краватці;
у другому кадрі журналіст, який нібито ставить питання про російські території;
третій кадр – Міллер стоїть вже у блакитній сорочці з червоною краваткою.
Що ще характерно – прапори стоять у різному положенні та освітленні.
Кадри з змонтованого відео та різниця між ними / колаж Бахмут IN.UA
Звук був накладений за допомогою штучного інтелекту. В оригінальних відео брифінгів Держдепу США немає жодної згадки про білгород, що через відсутність мирного населення місто стає законною військовою ціллю. Журналіст, який потрапив у змонтоване відео росіян питав про поставку озброєння для Ізраїлю, він також не згадував білгород. Ще однака штучного інтелекту – міміка та слова спікера асинхронні.
Поширення подібних відеофейків направлене не тільки на дискредитування України та її партнерів, а й щоб підживлювати ненависть серед власного населення у боротьбі проти так званого “колективного заходу“.
Фотофейки стали потужним інструментом у війні за розум та емоцію людини. Адже все ж начебто очевидно: є інфопривід, який підтверджений фото — значить, ця інформація […]
В мережі поширюється відео, на якому представник Державного департаменту США Метью Міллер начебто заявив, що в білгороді не залишилось цивільного населення, тому всі, хто там […]
Одна з найбільших тем для створення та поширення фейків від рф — про Президента України Володимира Зеленського. Кремль не залишає потуг висвітлити його як нелегітимного […]
Проросійський телеграм-канал Донбасс решает поширив інформацію про висадку 60 французьких найманців у порту Одеси та зазначає, що це передує майбутній окупації Одеси французами. Чому це […]
На тимчасово окупованих територіях відбувається свавілля. “Адміністрація” так званої “днр” відбирає житлове майно, називаючи це “націоналізацією” та “обліком безхазяйного майна”. Що цікаво, невдоволені цим фактом […]
