Після звільнення Кліщіївки та Андріївки ЗСУ здобули низку переваг над окупаційною російською армією. Сили оборони тримають під вогневим контролем трасу з Горлівки до Бахмута та рухаються до фізичного перерізання важливого логістичного шляху.

Про це військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів у інтерв’ю телеканалу «FREEДОМ».

Значення висот поблизу Кліщіївки

Він нагадав, що висоти поблизу Кліщіївки дозволяють ЗСУ контролювати низину на південь від Бахмута. За його словами, панівні висоти дають змогу не тільки контролювати цю ділянку, але й здійснювати досить ефективний вогневий вплив на трасу 0513 — логістичну артерію, яка веде з тимчасово окупованої Горлівки до Бахмута.

По-перше, Кліщіївка нам дозволяє контролювати низину за залізницею. Залізниця на сьогодні — це така собі своєрідна лінія оборони, яка вибудувана російськими окупантами, не повноцінна, а як розмежувальна лінія. Але навіть перетнути її досить-таки непросто, оскільки це штучна перешкода.

По-друге, вона (ред. залізниця) прострілюється. Зі свого боку, росіяни змушені через залізницю контратакувати у спробі відбити позиції в районі Андріївки та Кліщіївки. Безуспішно. І в мінус їм грає те, що вони змушені вести наступальні та контратакувальні дії з низини.

Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»

Експерт зауважив, що селище Курдюмівка, є важливою частиною оборони військ рф на південь від Бахмута. Воно входило до основної опорної лінії росіян Курдюмівка-Андріївка-Кліщіївка.

У цьому районі зараз ведуться відповідні дії з боку Сил оборони. Я так розумію, що скоро ми чутимемо більше новин уже не стільки про Андріївку і Кліщіївку, а про саму Курдюмівку. І все це в загальній концепції просування наших сил у південно-західному секторі від Бахмута свідчить про те, що за певний час буде перетинатися вже з нашого боку з лівих флангів залізниця та буде рух у напрямку 0513. 

Тобто реалізовуватиметься план уже не з вогневого контролю за цією логістичною артерією, а фізичне перерізання. Так, із півдня російські окупаційні підрозділи будуть позбавлені можливості будь-якого логістичного сполучення, зокрема з Горлівкою.

Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»

• «Деокупація Бахмута є питанням кількох тижнів», — український генерал
• Військовий аналітик назвав кроки, необхідні для звільнення Бахмута
• Буданов розповів, як Сили оборони деокупують Бахмут
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!