Після звільнення Кліщіївки та Андріївки ЗСУ здобули низку переваг над окупаційною російською армією. Сили оборони тримають під вогневим контролем трасу з Горлівки до Бахмута та рухаються до фізичного перерізання важливого логістичного шляху.

Про це військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів у інтерв’ю телеканалу «FREEДОМ».

Значення висот поблизу Кліщіївки

Він нагадав, що висоти поблизу Кліщіївки дозволяють ЗСУ контролювати низину на південь від Бахмута. За його словами, панівні висоти дають змогу не тільки контролювати цю ділянку, але й здійснювати досить ефективний вогневий вплив на трасу 0513 — логістичну артерію, яка веде з тимчасово окупованої Горлівки до Бахмута.

По-перше, Кліщіївка нам дозволяє контролювати низину за залізницею. Залізниця на сьогодні — це така собі своєрідна лінія оборони, яка вибудувана російськими окупантами, не повноцінна, а як розмежувальна лінія. Але навіть перетнути її досить-таки непросто, оскільки це штучна перешкода.

По-друге, вона (ред. залізниця) прострілюється. Зі свого боку, росіяни змушені через залізницю контратакувати у спробі відбити позиції в районі Андріївки та Кліщіївки. Безуспішно. І в мінус їм грає те, що вони змушені вести наступальні та контратакувальні дії з низини.

Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»

Експерт зауважив, що селище Курдюмівка, є важливою частиною оборони військ рф на південь від Бахмута. Воно входило до основної опорної лінії росіян Курдюмівка-Андріївка-Кліщіївка.

У цьому районі зараз ведуться відповідні дії з боку Сил оборони. Я так розумію, що скоро ми чутимемо більше новин уже не стільки про Андріївку і Кліщіївку, а про саму Курдюмівку. І все це в загальній концепції просування наших сил у південно-західному секторі від Бахмута свідчить про те, що за певний час буде перетинатися вже з нашого боку з лівих флангів залізниця та буде рух у напрямку 0513. 

Тобто реалізовуватиметься план уже не з вогневого контролю за цією логістичною артерією, а фізичне перерізання. Так, із півдня російські окупаційні підрозділи будуть позбавлені можливості будь-якого логістичного сполучення, зокрема з Горлівкою.

Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»

• «Деокупація Бахмута є питанням кількох тижнів», — український генерал
• Військовий аналітик назвав кроки, необхідні для звільнення Бахмута
• Буданов розповів, як Сили оборони деокупують Бахмут
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!