У 2014 році російська федерація розпочала неоголошену війну проти України. Здійснивши незаконну окупацію і спробу анексії Кримського півострова, рф перейшла до збройної агресії на українському Донбасі. Станом на кінець осені 2023 року під частковою окупацією росії перебували населені пункти 5 областей України: Луганської (98% території), Запорізької (73%), Херсонської (72%), Донецької (57%), Харківської (2%) та повністю окупований півострів Крим. Від початку повномасштабного вторгнення окупанти намагаються захопити всю підконтрольну Україні територію Донеччини.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала інформацію про населені пункти Донецької області, які наразі перебувають під російською окупацією.

Окуповані райони Донеччини з 2014 року

Чий зараз Донецьк

Внаслідок збройної агресії росії проти України місто опинилося під російською окупацією. У березні 2014 року Донецьк став одним із епіцентрів проросійських виступів, які часто переростали в криваві сутички з проукраїнськими мітингами в яких, зокрема, загинув активіст Дмитро Чернявський.

Протягом квітня-жовтня 2014 року, попри активний спротив більшості населення, Донецьк опиняється під контролем російських військових та незаконного терористичного утворення так званої “донецької народної республіки”. На території Донбасу починаються бойові дії, зокрема поблизу Донецька.

Окупований Донецький район: 

• Амвросіївка; 
• Донецьк; 
• Зугрес; 
• Іловайськ; 
• Макіївка; 
• Моспине; 
• Харцизьк; 
• Ясинувата.

Чия зараз Горлівка

Внаслідок російської збройної агресії Горлівка тимчасово окупована 1-м армійським корпусом рф. З квітня 2014 року місто опинилося під контролем проросійської терористичної організації “донецька народна республіка” і частин окупаційної російської армії. Горлівка стала однією з “гарячих точок” війни.

Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого 2024 року окупаційні російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Горлівці та окупованих частинах Донеччини і Луганщини загалом незаконну примусову “мобілізацію” до лав діючих в регіоні терористичних збройних формувань.

Окупований Горлівський район:

• Бунге; 
• Горлівка; 
• Дебальцеве; 
• Єнакієве; 
• Жданівка; 
• Сніжне; 
• Хрестівка; 
• Чистякове; 
• Шахтарськ.

Окупований Кальміуський район:

• Бойківське;
• Докучаєвськ;
• Кальміуське;
• Новоазовськ;
• Оленівка.

Окуповані міста Донеччини з 2022 року

Чий зараз Бахмут

У травні 2022 року лінія фронту наблизилась до міста, почались артилерійські та авіаційні обстріли міста. 1 серпня 2022 року розпочались бої за Бахмут. У 20-х числах травня 2023 року російські загарбники захопили переважну частину міста, під контролем Сил Оборони України залишились будівлі у південно-західній частині, в районі скверу Дружби. Неподалік розташовувався літак-пам’ятник МіГ-17 (знищений на початку березня). Бої точились вздовж вулиці Чайковського. Внаслідок бойових дій російські окупанти майже вщент знищили місто.

Детально з хронологією боїв за Бахмут можна ознайомитися у нашому матеріалі “Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території”. Про актуальну ситуацію на фронті дізнавайтесь у хроніці подій “Битва за Бахмут”.

Чий зараз Світлодарськ

Світлодарськ — місто в Бахмутському районі, , яке з 2014 до 2022 року жило на лінії розмежування, наразі знаходиться приблизно у 30 км від лінії фронту. У 2015 році тут велися запеклі бої з російськими окупантами та сепаратистськи об’єднаннями. Місто має стратегічне значення, адже тут розташоване Світлодарське водосховище та Вуглегірська ТЕС. Російські загарбники захопили Світлодарськ 24 травня 2022 року.

Чий зараз Соледар

Соледар розташований за 18 кілометрів від Бахмута, за 3 кілометра від залізничної станції Сіль та за 2 кілометра від залізничної станції Деконська (дизель) при впадінні річки Мокрої Плотви в Бахмутку (притока Сіверського Дінця). Після повномасштабного вторгнення росіян місто неодноразово зазнавало обстрілів, значну частину мешканців було евакуйовано. 

28 травня 2022 внаслідок удару терористів зруйновано будівлю копальні підприємства “Артемсіль”. 26 грудня 2022 року Олександр Сирський заявив про те, що було зірвано плани військ рф щодо захоплення міста Соледар. 7 січня 2023 року Юрій Бутусов заявив що 46-та ОДШБр продовжує захист міста і опублікував селфі на фоні брами ДП “Артемсіль” (центральний вхід Музею соляної промисловості), що розташований у передмісті Соледару. Того ж дня в етері національного телемарафону речник ОК “Схід” Сергій Череватий заявив про те, що Соледар і Бахмут залишаються під контролем ЗСУ. 

9 січня 2023 року ворог розпочав потужний штурм. Російські окупанти не зважали на великі втрати свого особового складу та продовжували активно штурмувати місто. 25 січня 2023 року Сергій Череватий повідомив, що українські війська відійшли від Соледара. Відтоді місто опинилось в російській окупації.

Чий зараз Маріуполь

З 20 травня 2022 року Маріуполь перебуває під окупацією, після того, як оборонці “Азовсталі” здалися в полон. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну місто практично повністю знищили збройні сили рф. Станом на 7 червня 2022 року в місті перебувало приблизно 100 тисяч жителів. 

Чия зараз Волноваха

Під час російського вторгнення 2022 року Волноваха опинилася на лінії фронту. 27 лютого окупаційні війська захопили Волноваху, але незабаром були вибиті з міста українською армією. Протягом 2 діб російська армія наступала на населений пункт, його обстрілювали з РСЗВ і артилерії, через що загинуло щонайменше 20 мирних жителів і пошкоджено житлові будинки. 3 березня російський винищувач-бомбардувальник Су-34 був збитий біля Волновахи близько 11 години. Пілоти цього літака здійснювали бомбардування цивільного населення та інфраструктури міста. Літак цього ж типу було збито наступного дня. 

З 11 березня 2022 року Волноваха окупована російськими військами. Внаслідок бойових дій місто було майже повністю знищене, а місцеві жителі — евакуйовані.

Чия зараз Авдіївка

Після початку російського вторгнення в Україну Авдіївка завжди перебувала під вогнем, через свою максимальну близькість до окупованого Донецька. Перші бої почалися 24 лютого, ЗСУ завжди вдавалось відбивати атаки ворога. Наприкінці 2023 на початку 2024 року бої в районі Авдіївки активізувалися. Через переважаючу кількість противника і загрозу оточення, ЗСУ вийшли з міста 17 лютого 2024 року. Відтоді Авдіївка перебуває в окупації рф.

Які міста та селища захопила росія

Мапа окупації Донецької області:

• жовтий колір підконтрольна Україні територія;
• рожевий колір — окупована територія з 24 лютого 2022 року;
• зелений колір — деокуповані території;
• червоний колір — територія, яку контролює “днр” із 7 квітня 2014 року.

До слова, 22 березня 2024 року Кабінет Міністрів України оновив перелік територій, на яких ведуться / велися бойові дії або, які перебувають у тимчасовій окупації рф. З повним списком населених пунктів Донеччини, які перебувають під російською окупацією, можна ознайомитися в документі.

Читайте також:

• Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті
• “Люди витримали — не витримав бетон”: згадуємо запеклі бої за Донецький аеропорт
• “Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку
• РФ планує зробити Донбас смітником: на ТОТ назріває екологічна катастрофа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!