У 2014 році російська федерація розпочала неоголошену війну проти України. Здійснивши незаконну окупацію і спробу анексії Кримського півострова, рф перейшла до збройної агресії на українському Донбасі. Станом на кінець осені 2023 року під частковою окупацією росії перебували населені пункти 5 областей України: Луганської (98% території), Запорізької (73%), Херсонської (72%), Донецької (57%), Харківської (2%) та повністю окупований півострів Крим. Від початку повномасштабного вторгнення окупанти намагаються захопити всю підконтрольну Україні територію Донеччини.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала інформацію про населені пункти Донецької області, які наразі перебувають під російською окупацією.

Окуповані райони Донеччини з 2014 року

Чий зараз Донецьк

Внаслідок збройної агресії росії проти України місто опинилося під російською окупацією. У березні 2014 року Донецьк став одним із епіцентрів проросійських виступів, які часто переростали в криваві сутички з проукраїнськими мітингами в яких, зокрема, загинув активіст Дмитро Чернявський.

Протягом квітня-жовтня 2014 року, попри активний спротив більшості населення, Донецьк опиняється під контролем російських військових та незаконного терористичного утворення так званої “донецької народної республіки”. На території Донбасу починаються бойові дії, зокрема поблизу Донецька.

Окупований Донецький район: 

• Амвросіївка; 
• Донецьк; 
• Зугрес; 
• Іловайськ; 
• Макіївка; 
• Моспине; 
• Харцизьк; 
• Ясинувата.

Чия зараз Горлівка

Внаслідок російської збройної агресії Горлівка тимчасово окупована 1-м армійським корпусом рф. З квітня 2014 року місто опинилося під контролем проросійської терористичної організації “донецька народна республіка” і частин окупаційної російської армії. Горлівка стала однією з “гарячих точок” війни.

Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого 2024 року окупаційні російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Горлівці та окупованих частинах Донеччини і Луганщини загалом незаконну примусову “мобілізацію” до лав діючих в регіоні терористичних збройних формувань.

Окупований Горлівський район:

• Бунге; 
• Горлівка; 
• Дебальцеве; 
• Єнакієве; 
• Жданівка; 
• Сніжне; 
• Хрестівка; 
• Чистякове; 
• Шахтарськ.

Окупований Кальміуський район:

• Бойківське;
• Докучаєвськ;
• Кальміуське;
• Новоазовськ;
• Оленівка.

Окуповані міста Донеччини з 2022 року

Чий зараз Бахмут

У травні 2022 року лінія фронту наблизилась до міста, почались артилерійські та авіаційні обстріли міста. 1 серпня 2022 року розпочались бої за Бахмут. У 20-х числах травня 2023 року російські загарбники захопили переважну частину міста, під контролем Сил Оборони України залишились будівлі у південно-західній частині, в районі скверу Дружби. Неподалік розташовувався літак-пам’ятник МіГ-17 (знищений на початку березня). Бої точились вздовж вулиці Чайковського. Внаслідок бойових дій російські окупанти майже вщент знищили місто.

Детально з хронологією боїв за Бахмут можна ознайомитися у нашому матеріалі “Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території”. Про актуальну ситуацію на фронті дізнавайтесь у хроніці подій “Битва за Бахмут”.

Чий зараз Світлодарськ

Світлодарськ — місто в Бахмутському районі, , яке з 2014 до 2022 року жило на лінії розмежування, наразі знаходиться приблизно у 30 км від лінії фронту. У 2015 році тут велися запеклі бої з російськими окупантами та сепаратистськи об’єднаннями. Місто має стратегічне значення, адже тут розташоване Світлодарське водосховище та Вуглегірська ТЕС. Російські загарбники захопили Світлодарськ 24 травня 2022 року.

Чий зараз Соледар

Соледар розташований за 18 кілометрів від Бахмута, за 3 кілометра від залізничної станції Сіль та за 2 кілометра від залізничної станції Деконська (дизель) при впадінні річки Мокрої Плотви в Бахмутку (притока Сіверського Дінця). Після повномасштабного вторгнення росіян місто неодноразово зазнавало обстрілів, значну частину мешканців було евакуйовано. 

28 травня 2022 внаслідок удару терористів зруйновано будівлю копальні підприємства “Артемсіль”. 26 грудня 2022 року Олександр Сирський заявив про те, що було зірвано плани військ рф щодо захоплення міста Соледар. 7 січня 2023 року Юрій Бутусов заявив що 46-та ОДШБр продовжує захист міста і опублікував селфі на фоні брами ДП “Артемсіль” (центральний вхід Музею соляної промисловості), що розташований у передмісті Соледару. Того ж дня в етері національного телемарафону речник ОК “Схід” Сергій Череватий заявив про те, що Соледар і Бахмут залишаються під контролем ЗСУ. 

9 січня 2023 року ворог розпочав потужний штурм. Російські окупанти не зважали на великі втрати свого особового складу та продовжували активно штурмувати місто. 25 січня 2023 року Сергій Череватий повідомив, що українські війська відійшли від Соледара. Відтоді місто опинилось в російській окупації.

Чий зараз Маріуполь

З 20 травня 2022 року Маріуполь перебуває під окупацією, після того, як оборонці “Азовсталі” здалися в полон. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну місто практично повністю знищили збройні сили рф. Станом на 7 червня 2022 року в місті перебувало приблизно 100 тисяч жителів. 

Чия зараз Волноваха

Під час російського вторгнення 2022 року Волноваха опинилася на лінії фронту. 27 лютого окупаційні війська захопили Волноваху, але незабаром були вибиті з міста українською армією. Протягом 2 діб російська армія наступала на населений пункт, його обстрілювали з РСЗВ і артилерії, через що загинуло щонайменше 20 мирних жителів і пошкоджено житлові будинки. 3 березня російський винищувач-бомбардувальник Су-34 був збитий біля Волновахи близько 11 години. Пілоти цього літака здійснювали бомбардування цивільного населення та інфраструктури міста. Літак цього ж типу було збито наступного дня. 

З 11 березня 2022 року Волноваха окупована російськими військами. Внаслідок бойових дій місто було майже повністю знищене, а місцеві жителі — евакуйовані.

Чия зараз Авдіївка

Після початку російського вторгнення в Україну Авдіївка завжди перебувала під вогнем, через свою максимальну близькість до окупованого Донецька. Перші бої почалися 24 лютого, ЗСУ завжди вдавалось відбивати атаки ворога. Наприкінці 2023 на початку 2024 року бої в районі Авдіївки активізувалися. Через переважаючу кількість противника і загрозу оточення, ЗСУ вийшли з міста 17 лютого 2024 року. Відтоді Авдіївка перебуває в окупації рф.

Які міста та селища захопила росія

Мапа окупації Донецької області:

• жовтий колір підконтрольна Україні територія;
• рожевий колір — окупована територія з 24 лютого 2022 року;
• зелений колір — деокуповані території;
• червоний колір — територія, яку контролює “днр” із 7 квітня 2014 року.

До слова, 22 березня 2024 року Кабінет Міністрів України оновив перелік територій, на яких ведуться / велися бойові дії або, які перебувають у тимчасовій окупації рф. З повним списком населених пунктів Донеччини, які перебувають під російською окупацією, можна ознайомитися в документі.

Читайте також:

• Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті
• “Люди витримали — не витримав бетон”: згадуємо запеклі бої за Донецький аеропорт
• “Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку
• РФ планує зробити Донбас смітником: на ТОТ назріває екологічна катастрофа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

• написання власних назв;
• уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!