20 січня в Україні вшановують День пам’яті захисників Донецького аеропорту, бої за нього тривали з вересня 2014-го до 23 січня 2015-го. Битву за летовище охрестили як одну з найбільш запеклих. Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні, і за цей час росіяни повністю зруйнували будівлю ДАП (Донецького міжнародного аеропорту).

До дня вшанування захисників Донецького аеропорту редакція Бахмут IN.UA згадує головні події битва за ДАП.

Перший бій за Донецький аеропорт

У 2014 році вперше проросійські бойовики вирішили захопити контроль над Донецьким аеропортом. Готуватися до захоплення летовища росіяни почали фактично одразу після проголошення маріонеткової республіки днр. 17 квітня над аеропортом вивісили прапор псевдореспубліки, але саме летовище перебувало під контролем українських сіл.

Перший бій відбувся 26 травня, коли окупантів зустріли українські військові, які дали відсіч їхньому штурму. Серед українських воїнів не було жодного загиблого, кілька військових мали поранення, а от окупанти не дорахували десяток бойовиків.

Сили у першій битві були нерівні. Відомо, що з українського боку було орієнтовно 130 осіб, а росіян 220. Потім російська пропаганда, аби виправдати свою поразку, поширювала фейки, мовляв, українських військових було понад 2000 осіб.

Зрадники: Головура, Ходаковський та Бородай

Росіяни зайшли без бою на територію аеропорту у ніч на 26 травня, близько 3-ї години. Їх таємно провів зрадник, тогочасний офіцер СБУ Олександр Головура, разом з ним були колаборанти Олександр Бородай та Олександр Ходаковський. Саме він висунув ультиматум про виведення українських військових, що охороняли внутрішній периметр аеропорту. 

Українські військові вирішили виграти час та вберегти цивільних, адже летовище працювало. Захисники заявили, що не покинуть будівлю, поки термінал не залишать цивільні та персонал аеропорту, а останній рейс з аеропорту відлітав о 7:00 ранку. 

О 7:00 ранку Донецький аеропорт оголосив про тимчасову зупинку обслуговування рейсів, яка триває вже майже 10 років.

Після евакуації цивільних українське командування оголосило бойовикам свій ультиматум — залишити приміщення ДАП під загрозою застосування сили. Але окупанти не погодилися й понесли поразку.

Після бою 26 травня бойовики кілька місяців не робили спроб штурму, проте восени 2014 року бойові дії за Донецький аеропорт поновилися у значно більшому масштабі. Російські сили підготувалися ще краще.

Битва за Донецький аеропорт

У вересні російські сили пішли на новий штурм, попри Мінські домовленості. В цей час наші військові утримували старий та новий термінали аеропорту. Наші захисники мали опорний пункт у селищі Піски. Саме через нього поставляли провізію й боєприпаси.

Примітка. Мінські домовленості — за угодою передбачалося двостороннє припинення вогню на території Донецької та Луганської областей, відведення важкого озброєння та створення зони безпеки у цих районах, розгортання моніторингової місії ОБСЄ, виведення незаконних збройних формувань з України, звільнення полонених.

Проросійські бойовики системно штурмували термінали, свої позиції вони облаштували з території монастиря на півдні та села Спартак на сході, звідси активно обстрілювали летовище. 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа, яку утримували українські бійці. У цей день бойовики запропонували українським військовим піти до 17:00 з нового терміналу, інакше погрожували їх знищити.

Оборонці летовища відмовилася, вони завдали удару росіянам, які намагалися їх атакувати. 13 січня загинуло понад 250 російських військових і бойовиків. Бої тривали на території нового терміналу, точилися за різні його поверхи.

Зрозумівши, що українські військові не здаються, 20 січня 2015 року проросійські сили підірвали новий термінал, це були колони, які тримали перекриття аеропорту. За кілька днів до підриву наші військові відбили в бойовиків частину території аеропорту, завдавши їм втрат.

Скільки стояв Донецький аеропорт

Після підриву впали бетонні перекриття, був обвал стелі, яка впала на наших захисників. Через два дні ті, хто вцілів, вийшли з термінала. На жаль, серед наших бійців були поранені та контужені, які потрапили в полон. Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні. Сили АТО були змушені вийти з ДАП через руйнування об’єкта.

Захисників летовища охрестили кіборгами, адже вони до останнього боролися, аж допоки не впали стіни. За даними проєкту “Книга пам’яті полеглих за Україну”, у боях за ДАП героїчно загинуло близько 100 українських військових. Крім того, є зниклі безвісти. В інших українських джерелах число жертв коливається від 99 до 109 осіб, а також понад 400 поранених.

За подіями битви за Донецький аеропорт зняли документальний фільм.

Читайте також:

• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території
• Монолог про Бахмут: волонтерка Вікторія Хамаза про ціну Свободи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безпекові гарантії для України, які укладені з Великою Британією, змінюють правила гри для росії. Так вважає Олександр Литвиненко, голова Служби зовнішньої розвідки України.

Днями Литвиненко написав колонку про це для видання The Economist. Редакція наводить основні тези посадовця.

Росія не відмовилася від окупації України

Мета війни росії в Україні — знищити українські Збройні сили — залишається незмінною. Попри величезну перевагу в ресурсах, країна-агресорка майже два роки не може виконати це завдання. Немалу роль у цьому відіграла підтримка Заходу, яке унеможливлює досягнення Росією її наполеонівських цілей.

Говорячи про цілі рф, насамперед йдеться про анексію українських територій, які були проголошені політичним керівництвом у москві “історичними російськими землями”, а також створення політичного утворення, яке повністю залежить від москви.

Якщо Україна програє, росія піде далі

Володимир путін сподівається, що перемога над Україною допоможе йому відновити контроль над колишніми радянськими республіками. Кремль розуміє, що якщо Україна впаде, йому буде легше повернути собі інші колишні радянські республіки. І навпаки, якщо наша країна встоїть, то це лише питання часу, коли росія втратить вплив на Південний Кавказ і Центральну Азію.

Нападаючи на Україну, росія вважає, що водночас воює із Заходом. Такі тези часто лунають на пропагандистських ресурсах. Путін сподівається на ефект доміно, він вважає, що якщо Захід, і перш за все США, зазнають нищівної поразки в Україні — він швидко втратить глобальний вплив.

Росія знає, що перемога, якої вона прагне над Україною, матиме глобальний ефект. Водночас країна-агресорка розуміє, що вона не може досягти своїх цілей там, не порушивши світовий порядок.

"Try to negotiate with this"

The Daily Mail, Britain, 1940. pic.twitter.com/zyKP6ef9be

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) January 16, 2024

Москва шукає союзників

За останні два роки москва створила коаліцію, до якої входять Північна Корея, Іран та інші країни. які сподіваються отримати вигоду від зростання геополітичної напруженості. Попри те, що ця коаліція неформальна, її вплив відчутний, адже вона надає політичну і матеріальну підтримку росії. Йдеться про постачання артилерійських снарядів, безпілотників тощо. Мета коаліції —дестабілізувати світовий порядок.

Якщо росії не вдасться перемогти Україну на полі бою, її глобальні цілі будуть суттєво підірвані. Таким чином, зміцнення обороноздатності та безпеки України, забезпечення стійкості суспільства і держави — це найпростіший і найдешевший спосіб для Заходу зупинити росію та її прибічників.

Чи може Україна відбити атаку росії

Україна здатна відбити російську агресію за адекватної військової та економічної підтримки Заходу. Ця підтримка залишатиметься ефективною, якщо вона буде тривалою, аж до припинення російської агресії. Але йдеться не тільки про військову підтримку, але й про політичну, економічну, розвідувальну тощо. Також нам необхідна допомога у протидії кібервійні та дезінформації.

Останнім прикладом такого підходу є підписання Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Великою Британією 12 січня. Ця Угода може виявитися більш значущою, вона перша у своєму роді Угода, яка зачіпає серцевину колишньої Російської імперії. Особливо зважаючи на те, що путін вважає Україну невідчужною частиною “історичної” росії.

Британія може бути прикладом для інших держав

Це перша угода між Україною та великою державою, яка закріплює нову геополітичну реальність в юридичній угоді. Стримана реакція британських ЗМІ на угоду показує, наскільки нормальними і рутинними стали в суспільній свідомості англо-українські відносини у сфері оборони та безпеки.

Британія може слугувати прикладом для інших. Угода, підписана 12 січня, може прокласти шлях до подібних пактів з іншими західними країнами. Одинадцять з них перебувають на різних етапах переговорів з Україною щодо таких угод.

Угоди про безпекову співпрацю поступово просувають Україну в західний безпековий простір, не вимагаючи присутності західних військ на українській землі. Вони привчають світ до участі України в альянсі. Такі угоди створюють підґрунтя для вступу України до НАТО. Це найкраща гарантія безпеки не лише для України, а й для всієї Східної Європи.

Підписавши угоду про безпеку, Британія зробила крок у стримуванні росіян. Коли інші країни наслідуватимуть її приклад, їхні спільні зусилля матимуть великий вплив на агресивну війну росії та її майбутні амбіції. Для забезпечення перемоги Україні потрібні такі спільні зусилля. Довгий шлях складається з багатьох кроків.

Читайте також:

• Українській армії бракує новобранців, попереду великий виклик — The Economist
• Що чекає українців у 2024. Головне з інтерв’ю Зеленського для The Economist
• У The Guardian пояснили, як Україна може виграти війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська окупаційна арія продовжує атакувати на Бахмутському напрямку, загарбники тиснуть в районі Богданівки та Хромового. Триває наступ на Іванівське.

Про це повідомляє ресурс Deep State.

На Бахмутському напрямку без суттєвих змін

Згідно із даними Deep State, на Бахмутському напрямку росіяни продовжують наступ, але суттєвих проривів окупантам не вдалося зробити. Сили Оборони тримають позиції поблизу Богданівки, Хромового та Іванівського, тут фіксують локальні штурми росіян невеликими групами. Також були спроби атак на Виїмки, Андріївку та Кліщіївку.

Силами оборони відбито 7 атак противника східніше Григорівки, Богданівки, Іванівського та Кліщіївки. Нагадаємо, що в грудні 2023 року кількість атак поблизу Бахмута досягала 20 й вище.

Генштаб повідомляє, що продовжуються атаки з неба, від авіаційних ударів постраждали:

• Ямполівка;
• Григорівка;
• Міньківка;
• Богданівка;
• Часів Яр;
• Костянтинівка;
• Торецьк;
• Північне;
• Нью-Йорк;
• Ласточкине;
• Авдіївка;
• Старомайорське;
• Рівнопіль;
• Новомихайлівка;
• Костянтинівка.

Загарбники сконцентровують свою армію на Бахмутському напрямку, але основну увагу вони надають іншим боям. Зараз найгарячішою лінією фронту є Авдіївська. Нагадаємо, що російська армія утримує на Бахмутському напрямку близько 80 тисяч військових, це резерв, який окупанти планують використовувати для штурмів та атак, зокрема на Часів Яр.

Читайте також:

• Скільки дітей залишаються в Бахмутському районі
• Росіяни намагаються обійти позиції ЗСУ в Часів Ярі
• Окупанти хочуть вийти на рубіж каналу Сіверський Донець — Донбас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!