17 вересня 2023 року Сили оборони України деокупували село Кліщіївку. Населений пункт, як і сусідня Андріївка, були важливими елементами оборонного рубежу росіян, який простягнувся від Бахмута до Горлівки. 

---

Заступник командира роти з повітряно-десантної підготовки 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр ДШВ ЗСУ, старший лейтенант Микола Стригунов розповів, як вдалося звільнити Кліщіївку. Розмову з військовим оприлюднила Служба зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.

Битва за Кліщіївку

Бої за цей населений пункт під Бахмутом точилися довго, важко і кровопролитно. Микола Стригунов керував боями на командно-спостережному пункті роти. Його рота 25 червня почала рухатися в бік Кліщіївки. За словами замкомандира, звільнення ускладнювали розтягнуті логістичні шляхи, проблеми з евакуацією поранених. Крім того, доставка штурмових груп розтягувалася у часі.

Звільнення села

Боєць наголосив, що деокупувати населений пункт вдалося завдяки злагодженості всіх підрозділів. 

Читайте також: 

• Якими були Кліщіївка та Андріївка до війни
• Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж переконаний, що деокупація Бахмута є питанням кількох тижнів.
• Раніше сержант роти ударних БПЛА та артилерійської розвідки 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич розповів, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута.
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм  та Інстаграм!

В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням мешканці прифронтових громад масово залишають небезпечні райони.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Богдан Зуяков.

Активізація евакуації з Дружківки та сусідніх громад

Найбільш інтенсивно евакуація відбувається з району Дружківки Донецької області. Саме тут останніми днями фіксується різке зростання кількості заявок на виїзд. Причинами стали регулярні обстріли, пошкодження газопостачання та тривалі відключення електроенергії, що унеможливлюють нормальне проживання цивільного населення в зимовий період.

За словами волонтера, інтенсивність евакуації в окремі дні перевищує попередні показники в рази.

“Останні три дні інтенсивність евакуації дуже висока, значно активніша, ніж була раніше“, — зазначає волонтер.

Окрім Дружківки, люди активно виїжджають із Костянтинівки, Лиману, Миколаївки поблизу Слов’янська, а також із населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації та Сіверського напрямку. Частина мешканців самостійно дістається відносно безпечних зон, де їх вже підхоплюють евакуаційні групи волонтерів.

Окремо відзначається зростання кількості родин з дітьми, які раніше з різних причин відкладали виїзд, але нині змушені евакуюватися через різке загострення ситуації.

Обсяги евакуації та робота служб

За словами Богдана Зуякова, за останній тиждень лише одна волонтерська команда евакуювала близько 50 осіб. Водночас з окремих міст, зокрема з Костянтинівки, за кілька днів могли виїхати до 200 людей. У процесі задіяні не лише волонтери, а й ДСНС та поліція, які здійснюють масову евакуацію цивільних.

Найбільшу частку евакуйованих становлять маломобільні люди, пенсіонери віком “65 плюс”, а також родини з дітьми. У Дружківці це переважно люди старшого віку та маломобільні мешканці, тоді як із Краматорсько-Слов’янської агломерації дедалі частіше виїжджають саме сім’ї з дітьми.

Основні ризики зимової евакуації

За словами волонтера, найбільшою загрозою під час евакуації залишаються атаки дронів, які ускладнюють логістику та становлять небезпеку для будь-якого транспорту — евакуаційного, поліцейського чи військового. Додатковим фактором є зимові погодні умови: ожеледиця на дорогах обмежує можливість маневру, що робить транспорт особливо вразливим до ударів з повітря.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: назвали 4 міста, з яких найбільше виїздять люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ГО “Десяте Квітня” разом з УВКБ ООН запускає програму ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на 2026 рік. Заявки приймаються від власників житла, які придбали його після початку повномасштабного вторгнення, і це житло таке, що потребує ремонту для безпеки та комфорту.

Як подати заявку — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО у Полтаві можуть подати заявку на ремонт житла у 2026 році

Громадська організація “Десяте Квітня” спільно з Агентством ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) оголошує початок реєстрації на 2026 рік для програми ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві, повідомляє Полтавська ОВА.

Участь можуть брати ВПО, які проживають у житлі:

• що перебуває у власності;
• умови якого не відповідають мінімальним стандартам безпеки та комфорту.

Пріоритет надається:

• домовласникам у сільській місцевості та малих містах Полтавщини;
• сім’ям у вразливих життєвих обставинах.

Програма покриває найнеобхідніші види ремонту, включно з:

• вікнами, дверима, дахом, підлогою, утепленням;
• водопостачанням, електрикою, каналізацією та іншими базовими ремонтами для безпечного та комфортного проживання.

Як подати заявку у Полтаві:

1. Через уповноважених представників вашої громади.
2. Самостійно, заповнивши KOBO-форму.
3. Телефонна гаряча лінія: 0800 33 28 58.

Зверніть увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги. Всі заявки проходять перевірку та затвердження.

До теми:

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!