17 вересня 2023 року Сили оборони України деокупували село Кліщіївку. Населений пункт, як і сусідня Андріївка, були важливими елементами оборонного рубежу росіян, який простягнувся від Бахмута до Горлівки. 

---

Заступник командира роти з повітряно-десантної підготовки 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр ДШВ ЗСУ, старший лейтенант Микола Стригунов розповів, як вдалося звільнити Кліщіївку. Розмову з військовим оприлюднила Служба зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.

Битва за Кліщіївку

Бої за цей населений пункт під Бахмутом точилися довго, важко і кровопролитно. Микола Стригунов керував боями на командно-спостережному пункті роти. Його рота 25 червня почала рухатися в бік Кліщіївки. За словами замкомандира, звільнення ускладнювали розтягнуті логістичні шляхи, проблеми з евакуацією поранених. Крім того, доставка штурмових груп розтягувалася у часі.

Звільнення села

Боєць наголосив, що деокупувати населений пункт вдалося завдяки злагодженості всіх підрозділів. 

Читайте також: 

• Якими були Кліщіївка та Андріївка до війни
• Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж переконаний, що деокупація Бахмута є питанням кількох тижнів.
• Раніше сержант роти ударних БПЛА та артилерійської розвідки 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич розповів, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута.
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм  та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях розпочалася активна фаза підготовки до проведення осіннього голосування. У вересні там планують провести псевдовибори депутатів до Державної думи російської федерації. Аби стимулювати місцеве населення до участі у процесі, російська сторона розгорнула масштабну кампанію. Зокрема, російське товариство “Знання” організувало цикл лекцій, спрямованих на інтеграцію мешканців тимчасово окупованих територій.

Про це повідомив деніс пушилін.

На ТОТ розпочалися лекції до виборів

У вересні на захоплених територіях заплановане проведення перших виборів депутатів до Держдуми. Російська сторона подає цей процес як визначальну історичну подію для регіону. Щоб мотивувати населення йти на дільниці, окупаційна адміністрація у своїх інформаційних кампаніях регулярно звертається до подій минулих років.

Зокрема, росіяни апелюють до так званих незаконних референдумів, які були організовані у 2014 та 2022 роках. Ці заходи подаються як приклад того, що люди нібито самостійно визначили вектор розвитку території. Тепер же, за твердженням організаторів виборів, через голосування місцеві мешканці мають вирішити, кому саме вони довірять представництво своїх інтересів у владних органах. Від результатів голосування, як переконують росіяни, залежатиме ухвалення законів, розв’язання нагальних проблем людей та відстоювання інтересів усього регіону.

Лекції від товариства “Знання” як інструмент впливу

Для того, щоб місцеві жителі підходили до процесу голосування більш підготовленими, на окупованих територіях запустили спеціальні освітні заходи. Головним виконавцем цієї програми стало російське товариство “Знання”. Воно проводить регулярний цикл лекцій, на яких детально розбирається устрій російської виборчої системи.

Організатори зазначають, що розглядають ці заходи не лише як технічну підготовку до процедури волевиявлення. Самі вибори та лекції про них позиціонуються як інструмент для формування загальноросійської громадянської ідентичності. Залученість населення до цих заходів поступово зростає: за наявними даними, з початку 2026 року учасниками таких лекцій стали вже понад три тисячі осіб.

Під час зустрічей російські лектори розкривають слухачам такі теми:

• принципи роботи системи — пояснення етапів, механізмів та правил проведення виборчих процесів у російській федерації;
• повноваження депутатів — роз’яснення того, за які саме напрямки відповідають обрані представники влади на різних державних рівнях;
• права виборців — опис інструментів та можливостей, які нібито отримує кожен учасник виборчого процесу.

У такий спосіб росіяни намагаються переконати мешканців окупованих територій, що від голосу кожної окремої людини залежить багато суспільно-політичних процесів. Участь у вересневих виборах активно транслюється як зона особистої відповідальності громадян за власне майбутнє, що в кінцевому результаті має забезпечити необхідну явку на виборчих дільницях.

Читайте також:

На ТОТ готуються до виборів: які партії просуває російська влада

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Президент підписав указ про надання звання Героя України та ордену Держави Олексію Юкову зі Слов’янська, керівнику пошукового загону “Плацдарм”. Пошуковець займався поверненням тіл загиблих понад 25 років і загинув під час виконання чергової місії на території Донецької області.

Про це йдеться в указі на сайті президента.

Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України Олексію Юкову

Керівника пошукової групи удостоїли звання Героя “за громадянську мужність, виявлену під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, визначний особистий внесок у збереження пам’яті про полеглих захисників України, самовіддане служіння Українському народові”.

Що відомо про Олексія Юкова

Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року в місті Слов’янськ на Донеччині. Там він проживав, здобував освіту, займався громадською діяльністю та працював тренером із таїландського боксу.

Пошуком останків загиблих він почав займатися у віці 13 років. На початковому етапі його робота була зосереджена на пошуку останків військових, які загинули в період Другої світової війни.

З початком війни у 2014 році Олексій Юков перейшов до пошуку тіл на сучасних полях бою. Він став засновником пошукової групи “Плацдарм”, яка здійснювала виїзди безпосередньо в райони ведення бойових дій та поблизу лінії фронту. Відомо, що Юков працював в Іловайську, де у 2014 році група брала участь у пошуку та поверненні тіл українських військових, які загинули під час боїв за місто.

Після початку повномасштабного вторгнення загін “Плацдарм” знайшов близько двох тисяч загиблих українських військових та цивільних осіб. Він також брав участь у діяльності, пов’язаної з обміном тілами.

Керівник загону загинув 5 серпня 2026 року в Лиманській громаді на Донеччині у віці 40 років. Під час повернення з чергової місії з пошуку загиблих його автомобіль підірвався на міні.

Вже 6 серпня петиція про присвоєння йому звання Героя України посмертно набрала необхідну для розгляду кількість підписів та отримала статус очікування на розгляд. Невдовзі після цього на сайті президента з’явився відповідний указ про нагородження.

Читайте також:

Загинув керівник пошукового загону “Плацдарм” Олексій Юков зі Слов’янська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!