Біженки з України. Чи справді доступ до медичних послуг у Румунії лише на папері

Ancuța Ciolan-Stăvar Ancuța Ciolan-Stăvar 17:20, 30 Листопада 2023
Медичне обладнання / фото ілюстративне

Для багатьох українських біженок профілактична медицина, а також поточне лікування є справжньою боротьбою з бюрократією та системою охорони здоров’я в Румунії. Хоча в законі зазначено, що вони можуть отримувати безплатні медичні послуги, такі як мазок Папаніколау (ПАП-тест), мамографія або УЗД молочних залоз, реальність відрізняється від того, що видно з кабінетів Уряду та Міністерства охорони здоров’я.

Пацієнти, які втекли з пекла України до Румунії, або платять за медичні послуги, або відмовляються, або повертаються в Україну, в лабети війни, лікуватися безплатно.

“Дуже часто мені дзвонять і кажуть, що, на жаль, їм не вдалося зробити ці дослідження (прим. ред.: мазки Папаніколау або мамографію/УЗД грудей). Причини в тому, що не знайшлося коштів як у лабораторіях на аналізи, так і на інші дослідження, а потім направлення закінчується, бо немає коштів. Тут є протиріччя, з того, що ми переглядали минулого року, виділений їм бюджет навіть не був витрачений повністю”, — каже Наталія Данілов, сімейний лікар у Клуж-Напоці й один із двох російськомовних сімейних лікарів із цілого жудецю (повіту), які несуть на собі медичні проблеми кількох сотень біженців з України.

Втеча з університетського медичного центру Клуж-Напока в Україн на лікування

Надія Макогін втекла від війни, як і мільйони інших українських біженок, і потрапила торік у Клуж-Напоку, відомий університетський медичний центр. Навесні цього року їй стало погано, і вона звернулася за допомогою до сімейного лікаря Наталії Данилов.

Лікарка надала їй направлення та рекомендації про безплатне медичне обстеження, включно на тест Папаніколау. Але цього не сталося. Надія не знайшла жодного гінеколога, який би розумів її мову. Коштів на проведення необхідних досліджень теж не знайшлося.

Примітка. Мазок Папаніколау – це дослідження під мікроскопом зішкрібу клітин в каналі шийки матки, яке роблять на регулярного скринінгу, аби запобігати онкозахворюванню.

“Наприкінці березня Наталія (прим. ред.: сімейний лікар) дала мені це направлення, за яким мені призначили УЗД лише на кінець травня. Врешті, я зробила небезкоштовно, заплативши 345 лей. Для мене це була надмірна сума. Я заплатила, але це дуже дорого, і мені потрібно було провести додаткові дослідження. І тоді я вирішила поїхати в Україну. Моє повернення в Україну обумовлене моїм здоров’ям”, — пояснює виданню ȘtiriMed Надія Макогін.

Буква закону проти реальності

Примітка. Якщо ви також перебуваєте у Румунії та бажаєте поділитися своїм досвідом у сфері медицини, то запрошуємо висловити свою думку на цю тему за посиланням.

Тест Бабеш-Папаніколау, мамографія та УЗД молочних залоз на 100% відшкодовуються румунською державою як для румунських жінок, так і для українських біженок, які мають легальний статус біженця.

Офіційні дані Національного будинку медичного страхування свідчать, що минулого року румунська держава виділила 26,4 мільйона леїв (понад 210 мільйонів гривень) на всі види медичних послуг для біженців з України.

Лише 23 мільйони леїв (183 мільйони) було використано на необхідні дослідження, включаючи:

  • УЗД молочних залоз;
  • тести Бабеш-Папаніколау;
  • мамографії.

Це дослідження, які запитували українські біженки або рекомендували сімейні лікарі. Ці кошти отримали близько 11 000 осіб. Цього року бюджет, виділений на біженців з України, є аналогічним минулорічному: 26,4 млн леїв (понад 210 мільйонів гривень).

Як виділяють гроші на медичне обстеження для українських біженок / CNAS

Сімейний лікар Наталія Данілов стверджує, що процедури витрачання цих сум неефективні. І майже марне для українських пацієнток-біженок, які потребують взяття мазка Папаніколау, проведення мамографії та/або УЗД грудей.

Д-р Наталія Данілов, ангел для багатьох українських біженок. Вона опікується майже 200 пацієнтами з України / stirimed.ro

“Ну, тоді міністр і Національний будинок медичного страхування суперечать один одному. Тобто це окремі кошти, але при цьому ми маємо дотримуватися максимальної кількості консультацій, яку нам дозволяє закон. І у ситуацію, подібну до моєї, потрапили також інші колеги, які наприкінці кварталу, якщо ми перевищили кількість консультацій, не отримали оплату за ці послуги, оскільки ми перевищили максимальну кількість, хоча послуги були виконані й оплачуються з інших фондів”, — розповідає виданню ȘtiriMed сімейний лікар Наталія Данілов.

Профілактика гінекологічних захворювань має бути пріоритетом для багатьох українських біженок

Від початку війни в Україні до кінця травня цього року до Румунії прибуло майже 4,4 мільйона біженців. Для більшості Румунія є транзитною країною. Проте майже 130 000 вирішили залишитися тут і близько 7000 вже мають легальну форму роботи. 

Згідно зі звітом UNICEF, 85% біженців у Румунії — жінки, а третина — діти. За цих умов легко зрозуміти, що більшість українських пацієнтів, які потребують медичних послуг — профілактичних чи планових — жінки.

Скільки українських біженців прибуло й залишилося в Румунії / politiadefrontiera

Для багатьох українських біженок перешкодою на шляху до медичного обстеження є не лише бюрократія. У них також є мовний бар’єр. У Румунії дуже мало гінекологів, які говорять російською. 

Сімейний лікар Наталія Данилов заявляє, що румунська держава має внести зміни в процедури, щоб жінки з України мали легший доступ до тестів Папаніколау й мамографії, а також забезпечити їх перекладачами. Тим паче, що багато жінок-біженок мають високий ризик захворювання на рак, особливо ті, які походять із районів, близьких до Чорнобиля.

З того, що я спостерігала, багато пацієнтів приходять з великою кількістю онкологічної патології, і вони, перебуваючи там, ближче до Чорнобиля, мабуть, зазнали значно більшого впливу, за ними треба більш уважно спостерігати, тим більше, що така можливість є. За виділені на них кошти,

Наталія Данілов // гінекологиня

Наукові дані підтверджують високу захворюваність на рак серед українців

Стаття, опублікована Міжнародною організацією з міграції в Україні, показує, що понад один мільйон людей в Україні живуть з тією чи іншою формою раку, згідно з даними за 2022 рік. А російське вторгнення в Україну погіршило ситуацію та поставило пацієнтів у скрутне становище.

Онкологічний диспансер у Дніпрі на сході України є першим пунктом допомоги онкохворим, які намагаються втекти від війни. Лише в 2022 році тут проходили лікування 10 000 пацієнтів.

“Кількість діагностованих пухлин значно зросла через те, що пацієнти більше не мали швидкого доступу до регулярних оглядів, але в багатьох діагностували рак після виїзду з окупованих територій через пережитий стрес. Крім того, онкологи зіткнулися з численними недоліками, такими як нестача обладнання, необхідного для діагностики, відсутність ресурсів або ліків, потрібних онкохворим”, — йдеться в цитованій статті.

Близькість до Чорнобиля є ще однією причиною захворюваності на рак і додатковою причиною для країн, які приймають українських біженців, зокрема Румунії, надавати їм легкий доступ до медичних послуг.

Дослідження захворюваності на ракові пухлини через 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС показує, що з 1999 по 2016 рік зросла захворюваність на рак шлунка, легенів, молочної залози й простати.

Рівень захворюваності на рак молочної залози зріс з 0,6 до 1,4, шийки матки в жінок — з 0,3 до 1,2, а простати у чоловіків — з 3,6 до 4,2,

дані з дослідження // про рак

У Київській області зафіксовано вищий рівень захворюваності на всі види раку, порівняно з іншими регіонами, розташованими поблизу Чорнобиля. Одним із пояснень може бути швидкий доступ до лікарень і діагностики. Крім того, звіт Світового банку показує, що в Україні дуже висока смертність від раку, особливо у віці до 65 років. 

“Важливу роль відіграє скринінг раку легенів і молочної залози, тому що, хоча рак легенів зменшується, рівень смертності серед чоловіків є високим, а в жінок ми говоримо про високий рівень смертності через рак молочної залози”, — повідомляється в дослідженні.

Навіть якщо ці дані відомі, київські онкологи стверджують, що однією з головних причин смертності жінок в Україні є рак шийки матки.

Ще одне нещодавнє дослідження щодо захворюваності на рак в Україні показує, що найпоширеніші види раку серед жінок у 2022 році не змінилися порівняно з 2012 роком. Хоча медицина й методи профілактики еволюціонували.

Онкологічна захворюваність серед жінок в Україні / скриншот

Таким чином, рак шийки матки залишається четвертим за поширеністю (17,5/100 000). Лише у 2022 році відомо про майже 180 000 пацієнтів, хворих на рак шийки матки. Згідно із цитованим дослідженням, це на 18% більше, ніж у 2012 році.

Українські хвороби помирають від хвороб, яким можна запобігти

І все ж двома типами раку, які вбивають мільйони жінок, — рак грудей і рак шийки матки — також можна запобігти й, навіть, вилікувати, кажуть експерти. УЗД грудей або мамографія можуть виявити рак на ранніх стадіях,, так само як вчасно зроблений тест Папаніколау може врятувати життя жінки.

“Ранні стадії раку шийки матки й тіла матки можна вилікувати. Крім того, на пізніх стадіях можна досягти місцевого контролю до 80–90% випадків завдяки новим методикам зовнішньої променевої терапії та брахітерапії — процедурам, які також доступні в Онкологічному інституті ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клуж-Напоки. Смерть жінок від раку шийки матки — це трагедія, якої можна було б уникнути за допомогою простого тесту Папаніколау, і це призвело б до раннього виявлення передракових утворень або раку. Інфекція вірусом ВПЛ виявляється в 99% випадків раку шийки матки, що підтверджує та ще раз демонструє прямий зв’язок між інфекцією вірусом ВПЛ і виникненням раку шийки матки”, — пояснила для видання ȘtiriMed проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії променевої терапії та спеціаліст з онкології.

Доктор Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії променевої терапії та спеціаліст з онкології / stirimed.ro

Профілактика з дитинства

Українці зі статусом біженця — незалежно від того, дорослі вони чи діти, — мають рівні права з громадянами Румунії, принаймні, коли йдеться про медичну допомогу й профілактику. Так, щодо профілактики раку шийки матки в Румунії існує план на рівні країни. Він передбачає, з одного боку, вакцинацію маленьких дівчаток, а з іншого боку, тестування жінок у фургонах для гінекологічного скринінгу.

“У Румунії невалентна вакцина входить до національного календаря щеплень і є безкоштовною для дівчат вікової групи 11–14 років (прим. ред.: включно з дівчатами-біженками). За бажанням батьків сімейні лікарі можуть вакцинувати дівчат і старше цього віку. Крім того, в Румунії в центральному, північно-східному, північно-західному регіонах, а також у південній Мунтенії триває організована програма скринінгу населення на рак шийки матки з комбінованим тестуванням на ВПЛ та ПАП для 680 000 жінок віком від 25 до 64 років”, — повідомила проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії в радіології та спеціаліст з онкології.

У фургонах для скринінгу для тих українських біженок, які прибувають на дослідження, ситуація трохи краща. Їм надають перекладача, і взагалі нічого не потрібно платити. Проте їм дуже мало відомо про такий спосіб проведення медичних досліджень.

“Одна з пацієнток навіть заплакала й подякувала нам за можливість скористатися цією послугою. Жінки виглядали досить сумно, але, з іншого боку, були раді, що ми прийняли їх і включили в наш скринінг”, — сказав ȘtiriMed пан Міхай Попеску, керівник проекту скринінгу раку молочної залози в рамках кампаній, які проводить Онкологічний інститут ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клужа.

Про доступ українських біженців до фургону зі скринінгом для профілактики й виявлення раку шийки матки та молочної залози дивіться тут.

Примітка. Цей матеріал створено в рамках проекту SCIENCE+, міжнародної ініціативи в галузі медичної та наукової журналістики, який проводить Free Press Unlimited. Цей репортаж був перекладений та створений за підтримки міжнародної мережі Science+. Оригінальний майданчик публікації stirimed.ro.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ЦНАП для бахмутян у Дніпрі: як записатися

Микола Ситник 14:00, 25 Лютого 2024
Послуги в ЦНАП
Адміністративні послуги для населення / фото ombudsman.gov.ua

У середу, 28 лютого, представник Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Бахмутської міської ради прийматиме бахмутян у Дніпрі, які тимчасово проживають у місті та області. Усі охочі можуть записатись на консультацію.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”.

Бахмутський ЦНАП: послуги в Дніпрі

Мешканці громади мають можливість отримати наступні послуги:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій.

Додатково фахівець ЦНАПу надаватиме допомогу у прийомі заяв до КП “Бахмутське БТІ” щодо довідок про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Як потрапити на прийом?

Прийом громадян відбудеться в середу, 28 лютого, в Центрі підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Дніпро”. Осередок розташований за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Бахмутян чекатимуть на прийом з 09:00 до 16:00.

Консультації за зазначеними послугами можливо отримати дистанційно з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 16:00 за номерами:

  • +38 (098) 850 0561;
  • +38 (099) 667 9206;
  • +38 (068) 851 5089 (представник відділу реєстрації місця проживання).

Запис на отримання адміністративних послуг та довідок БТІ єдиний. Також можна звернутися на електронні скриньки:

Також у понеділок, 26 лютого, з 09:00 до 16:00 адміністратор ЦНАПу надасть консультації за всіма видами послуг (без прийому документів).

Нагадаємо, громадяни можуть подавати заяви на отримання грошової компенсації за програмою єВідновлення через будь-який ЦНАП в Україні та нотаріусів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває

Ольга Гембік Гембік Ольга 12:40, 25 Лютого 2024
Мітинг у Варшаві
Мітинг на підтримку України у Варшаві / фото Наталія Ряба

24 лютого під посольство держави-агресора у Варшаві вийшли 20 тисяч мітингарів. «Подобається чи ні — імперія розвалиться», «Народ мій є! Народ мій завжди буде!», «To jest nasza wojna (Це є наша війна)» — ці та інші гасла у другу річницю повномасштабної війни, яку розв’язала Росія в Україні, лунали під посольством держави-агресора у Варшаві.

Мітинг на підтримку України у Варшаві

Загалом 24 лютого відрізок вулиці Бельведерської, де розташована будівля російської амбасади і який півтора роки тому перейменований на Алею жертв російської агресії, вмістив 20 тисяч людей.

Організатори розгорнули під посольством Росії синьо-жовті прапори і мистецьку інсталяцію пам’яті жертв війни — із імпровізованими хрестами і плямами крові, але справжніми іменами і прізвищами людей, чиї життя забрали військові злочинці і їхні ракети. Українці відтворили зруйновані багатоповерхівки й оселі Ірпеня, Херсона, Бучі, Маріуполя, згадали вбитих українських воїнів, знищених полонених, замордованих українців в окупованих містах і катівнях. 

Усі воєнні злочини росії знову прозвучали перед вікнами її посольства із тим, аби не забути про жоден з них. Лунали заклики створити спецтрибунал та покарати військових злочинців. Солідарність з українцями засвідчили польські громадські діячі й артисти, журналісти і волонтери.

Жертви російського терору
Згадка про жертв російського терору / фото Наталія Ряба

— Нещодавно я була в Україні й під час тривоги, спустившись до укриття, подумала, що людям, чиї життя може у будь-яку мить обірвати ракетна атака, насправді мало допомагає словесна підтримка і співчуття, – наголосила Наталка Панченко, українська активістка у Польщі, одна із організаторок мітингу, лідерка “Евромайдан-Варшава”.

— Ми потребуємо зброї — не післязавтра, не «найближчим часом», а вже. Адже поки хтось в Європі зволікає, кожен день в Україні продовжують гинути люди. Кожну хвилину, коли кожен рахує свої бюджети, зайнятий виборами або політичними сварками, хтось в Україні гине просто у своєму ліжку. Щодня лунає по кільканадцять повітряних тривог. Кожного дня те, що летить, кудись долітає. Благаємо вас, пробудіться, надішліть Україні зброю: літаки F-16, котрі ми чекаємо ось уже два роки, ракети дальньої дії Taurus, протиповітряні системи для оборони наших міст. 

Із закликами допомоги Україні й виділення зброї та амуніції, а також передачі Україні 300 мільярдів євро заморожених російських активів мітинг перемістився до Сейму Республіки Польща. Тут із мітингарями зустрілися посол України у Польщі та представники польської влади.

— Минуло два роки, як Росія показала своє брутальне фашистське обличчя, —  звернувся до учасників акції Надзвичайний і Повноважний посол України у Польщі Василь Зварич. — Але насправді війна триває вже десять років. І десять років український народ протидіє російській агресії. Але додає оптимізму, що українці й поляки тут зараз стоять плече до плеча, об’єднані єдиною ціллю — перемогою. І ця перемога буде не лише перемогою України, а й Польщі, й усього цивілізованого світу. Бо підтримка України в цій боротьбі — то підтримка демократичних цінностей. Це війна усього цивілізованого світу, маємо у ній перемогти.

Акція у Польщі
Росія — держава-терорист / фото Наталія Ряба

Своє бажання бути на боці Україні і разом протистояти путінській пропаганді, засвідчили представники Сейму Республіки Польща просто перед її будівлею. Мітингарі закликали польську владу зробити все, аби не дозволити російській пропаганді зіпсувати українсько-польські відносини. Разом із тим — і пришвидшити вирішення проблем на спільному кордоні. 

— Україна не сама, ми з вами кожного дня, і нема держави, котра б так добре не розуміла ваші проблеми, — звернулася до присутніх Маршалкиня (спікерка) сенату Малгожата Кідава-Блонська. — Це не лише війна оборони території вашої країни, а ще й війна цінностей. Ми захищаємо ці цінності, ви зараз гинете за них, тому ця підтримка вам необхідна. Ми разом боремося за безпечний світ, Європу та вільну Україну.

— Брати і сестри, два роки сміливий український народ всупереч всім мудрагелям на цілому світі кров’ю платить за нашу безпеку, — заявив Міхал Камінський, Віцемаршалок Сенату Польщі. — Я хочу схилити голову і подякувати українському народові за те, що він протягом двох років платить найвищу ціну за безпеку і волю Європи. Хочу сьогодні подякувати кожному українському батькові, українській матері, котра щоденно перевіряє відомості, чи їхня дитина жива. Я дякую кожному, хто ухвалив важке рішення – взяв до рук зброю і пішов воювати на фронт. Я гордий, що серед тих, хто воює, є також поляки. Їхня кров і кров українці, пролита у цій війні, не пройде марно. 

— Для кожного поляка не може бути важливішої мети, аніж перемога України у цій війні, — продовжив Камінський. — Уся наша історія показує, що спочатку російський деспотизм забирає волю наших братів і сестер на сході, а потім забирає у нас. Маємо спільного ворога, спільні цінності, і ніхто не зможе нас розділити. Після другого року війни, після моря пролитої української крові звідси, із Варшави, треба ясно і виразно сказати: «Руки геть від польсько-української дружби, руки геть від нашого братерства». 

Мітинг
Підтримка України в Польщі / фото Наталія Ряба

Мітинг у Варшаві закінчився спільними запевненнями боротьби зі спільним ворогом і виконанням Гімнів Польщі й України. 

Матеріал підготовлено за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5 9636e

Бахмутська лікарка розповіла, коли і як часто необхідно відвідувати мамолога?

Мамолог — це спеціаліст, який займається оглядом та лікування молочних залоз. Візити до нього є важливою складовою правильного догляду за жіночим здоров’ям. Систематичні огляди у […]

Що варто знати бахмутянкам про безкоштовні пологи?

Щорічно близько 200 тисяч українок стають мамами. Важливо, щоб кожна з них, а також новонароджені, отримували кваліфіковану та якісну медичну допомогу. З початку року більше […]

12:36, 25.08.2023 Микола Ситник

Який раціон має бути під час грудного вигодовування?

В інтернеті можна знайти багато порад для породіль щодо їх харчування при грудному вигодовуванні. В цьому морі інформації заблукати дуже легко. Втім, в жодному підручнику, […]

15:00, 20.08.2023 Микола Ситник