Біженки з України. Чи справді доступ до медичних послуг у Румунії лише на папері

Ancuța Ciolan-Stăvar Ancuța Ciolan-Stăvar 17:20, 30 Листопада 2023
Медичне обладнання / фото ілюстративне

Для багатьох українських біженок профілактична медицина, а також поточне лікування є справжньою боротьбою з бюрократією та системою охорони здоров’я в Румунії. Хоча в законі зазначено, що вони можуть отримувати безплатні медичні послуги, такі як мазок Папаніколау (ПАП-тест), мамографія або УЗД молочних залоз, реальність відрізняється від того, що видно з кабінетів Уряду та Міністерства охорони здоров’я.

Пацієнти, які втекли з пекла України до Румунії, або платять за медичні послуги, або відмовляються, або повертаються в Україну, в лабети війни, лікуватися безплатно.

“Дуже часто мені дзвонять і кажуть, що, на жаль, їм не вдалося зробити ці дослідження (прим. ред.: мазки Папаніколау або мамографію/УЗД грудей). Причини в тому, що не знайшлося коштів як у лабораторіях на аналізи, так і на інші дослідження, а потім направлення закінчується, бо немає коштів. Тут є протиріччя, з того, що ми переглядали минулого року, виділений їм бюджет навіть не був витрачений повністю”, — каже Наталія Данілов, сімейний лікар у Клуж-Напоці й один із двох російськомовних сімейних лікарів із цілого жудецю (повіту), які несуть на собі медичні проблеми кількох сотень біженців з України.

Втеча з університетського медичного центру Клуж-Напока в Україн на лікування

Надія Макогін втекла від війни, як і мільйони інших українських біженок, і потрапила торік у Клуж-Напоку, відомий університетський медичний центр. Навесні цього року їй стало погано, і вона звернулася за допомогою до сімейного лікаря Наталії Данилов.

Лікарка надала їй направлення та рекомендації про безплатне медичне обстеження, включно на тест Папаніколау. Але цього не сталося. Надія не знайшла жодного гінеколога, який би розумів її мову. Коштів на проведення необхідних досліджень теж не знайшлося.

Примітка. Мазок Папаніколау – це дослідження під мікроскопом зішкрібу клітин в каналі шийки матки, яке роблять на регулярного скринінгу, аби запобігати онкозахворюванню.

“Наприкінці березня Наталія (прим. ред.: сімейний лікар) дала мені це направлення, за яким мені призначили УЗД лише на кінець травня. Врешті, я зробила небезкоштовно, заплативши 345 лей. Для мене це була надмірна сума. Я заплатила, але це дуже дорого, і мені потрібно було провести додаткові дослідження. І тоді я вирішила поїхати в Україну. Моє повернення в Україну обумовлене моїм здоров’ям”, — пояснює виданню ȘtiriMed Надія Макогін.

Буква закону проти реальності

Примітка. Якщо ви також перебуваєте у Румунії та бажаєте поділитися своїм досвідом у сфері медицини, то запрошуємо висловити свою думку на цю тему за посиланням.

Тест Бабеш-Папаніколау, мамографія та УЗД молочних залоз на 100% відшкодовуються румунською державою як для румунських жінок, так і для українських біженок, які мають легальний статус біженця.

Офіційні дані Національного будинку медичного страхування свідчать, що минулого року румунська держава виділила 26,4 мільйона леїв (понад 210 мільйонів гривень) на всі види медичних послуг для біженців з України.

Лише 23 мільйони леїв (183 мільйони) було використано на необхідні дослідження, включаючи:

  • УЗД молочних залоз;
  • тести Бабеш-Папаніколау;
  • мамографії.

Це дослідження, які запитували українські біженки або рекомендували сімейні лікарі. Ці кошти отримали близько 11 000 осіб. Цього року бюджет, виділений на біженців з України, є аналогічним минулорічному: 26,4 млн леїв (понад 210 мільйонів гривень).

Як виділяють гроші на медичне обстеження для українських біженок / CNAS

Сімейний лікар Наталія Данілов стверджує, що процедури витрачання цих сум неефективні. І майже марне для українських пацієнток-біженок, які потребують взяття мазка Папаніколау, проведення мамографії та/або УЗД грудей.

Д-р Наталія Данілов, ангел для багатьох українських біженок. Вона опікується майже 200 пацієнтами з України / stirimed.ro

“Ну, тоді міністр і Національний будинок медичного страхування суперечать один одному. Тобто це окремі кошти, але при цьому ми маємо дотримуватися максимальної кількості консультацій, яку нам дозволяє закон. І у ситуацію, подібну до моєї, потрапили також інші колеги, які наприкінці кварталу, якщо ми перевищили кількість консультацій, не отримали оплату за ці послуги, оскільки ми перевищили максимальну кількість, хоча послуги були виконані й оплачуються з інших фондів”, — розповідає виданню ȘtiriMed сімейний лікар Наталія Данілов.

Профілактика гінекологічних захворювань має бути пріоритетом для багатьох українських біженок

Від початку війни в Україні до кінця травня цього року до Румунії прибуло майже 4,4 мільйона біженців. Для більшості Румунія є транзитною країною. Проте майже 130 000 вирішили залишитися тут і близько 7000 вже мають легальну форму роботи. 

Згідно зі звітом UNICEF, 85% біженців у Румунії — жінки, а третина — діти. За цих умов легко зрозуміти, що більшість українських пацієнтів, які потребують медичних послуг — профілактичних чи планових — жінки.

Скільки українських біженців прибуло й залишилося в Румунії / politiadefrontiera

Для багатьох українських біженок перешкодою на шляху до медичного обстеження є не лише бюрократія. У них також є мовний бар’єр. У Румунії дуже мало гінекологів, які говорять російською. 

Сімейний лікар Наталія Данилов заявляє, що румунська держава має внести зміни в процедури, щоб жінки з України мали легший доступ до тестів Папаніколау й мамографії, а також забезпечити їх перекладачами. Тим паче, що багато жінок-біженок мають високий ризик захворювання на рак, особливо ті, які походять із районів, близьких до Чорнобиля.

З того, що я спостерігала, багато пацієнтів приходять з великою кількістю онкологічної патології, і вони, перебуваючи там, ближче до Чорнобиля, мабуть, зазнали значно більшого впливу, за ними треба більш уважно спостерігати, тим більше, що така можливість є. За виділені на них кошти,

Наталія Данілов // гінекологиня

Наукові дані підтверджують високу захворюваність на рак серед українців

Стаття, опублікована Міжнародною організацією з міграції в Україні, показує, що понад один мільйон людей в Україні живуть з тією чи іншою формою раку, згідно з даними за 2022 рік. А російське вторгнення в Україну погіршило ситуацію та поставило пацієнтів у скрутне становище.

Онкологічний диспансер у Дніпрі на сході України є першим пунктом допомоги онкохворим, які намагаються втекти від війни. Лише в 2022 році тут проходили лікування 10 000 пацієнтів.

“Кількість діагностованих пухлин значно зросла через те, що пацієнти більше не мали швидкого доступу до регулярних оглядів, але в багатьох діагностували рак після виїзду з окупованих територій через пережитий стрес. Крім того, онкологи зіткнулися з численними недоліками, такими як нестача обладнання, необхідного для діагностики, відсутність ресурсів або ліків, потрібних онкохворим”, — йдеться в цитованій статті.

Близькість до Чорнобиля є ще однією причиною захворюваності на рак і додатковою причиною для країн, які приймають українських біженців, зокрема Румунії, надавати їм легкий доступ до медичних послуг.

Дослідження захворюваності на ракові пухлини через 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС показує, що з 1999 по 2016 рік зросла захворюваність на рак шлунка, легенів, молочної залози й простати.

Рівень захворюваності на рак молочної залози зріс з 0,6 до 1,4, шийки матки в жінок — з 0,3 до 1,2, а простати у чоловіків — з 3,6 до 4,2,

дані з дослідження // про рак

У Київській області зафіксовано вищий рівень захворюваності на всі види раку, порівняно з іншими регіонами, розташованими поблизу Чорнобиля. Одним із пояснень може бути швидкий доступ до лікарень і діагностики. Крім того, звіт Світового банку показує, що в Україні дуже висока смертність від раку, особливо у віці до 65 років. 

“Важливу роль відіграє скринінг раку легенів і молочної залози, тому що, хоча рак легенів зменшується, рівень смертності серед чоловіків є високим, а в жінок ми говоримо про високий рівень смертності через рак молочної залози”, — повідомляється в дослідженні.

Навіть якщо ці дані відомі, київські онкологи стверджують, що однією з головних причин смертності жінок в Україні є рак шийки матки.

Ще одне нещодавнє дослідження щодо захворюваності на рак в Україні показує, що найпоширеніші види раку серед жінок у 2022 році не змінилися порівняно з 2012 роком. Хоча медицина й методи профілактики еволюціонували.

Онкологічна захворюваність серед жінок в Україні / скриншот

Таким чином, рак шийки матки залишається четвертим за поширеністю (17,5/100 000). Лише у 2022 році відомо про майже 180 000 пацієнтів, хворих на рак шийки матки. Згідно із цитованим дослідженням, це на 18% більше, ніж у 2012 році.

Українські хвороби помирають від хвороб, яким можна запобігти

І все ж двома типами раку, які вбивають мільйони жінок, — рак грудей і рак шийки матки — також можна запобігти й, навіть, вилікувати, кажуть експерти. УЗД грудей або мамографія можуть виявити рак на ранніх стадіях,, так само як вчасно зроблений тест Папаніколау може врятувати життя жінки.

“Ранні стадії раку шийки матки й тіла матки можна вилікувати. Крім того, на пізніх стадіях можна досягти місцевого контролю до 80–90% випадків завдяки новим методикам зовнішньої променевої терапії та брахітерапії — процедурам, які також доступні в Онкологічному інституті ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клуж-Напоки. Смерть жінок від раку шийки матки — це трагедія, якої можна було б уникнути за допомогою простого тесту Папаніколау, і це призвело б до раннього виявлення передракових утворень або раку. Інфекція вірусом ВПЛ виявляється в 99% випадків раку шийки матки, що підтверджує та ще раз демонструє прямий зв’язок між інфекцією вірусом ВПЛ і виникненням раку шийки матки”, — пояснила для видання ȘtiriMed проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії променевої терапії та спеціаліст з онкології.

Доктор Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії променевої терапії та спеціаліст з онкології / stirimed.ro

Профілактика з дитинства

Українці зі статусом біженця — незалежно від того, дорослі вони чи діти, — мають рівні права з громадянами Румунії, принаймні, коли йдеться про медичну допомогу й профілактику. Так, щодо профілактики раку шийки матки в Румунії існує план на рівні країни. Він передбачає, з одного боку, вакцинацію маленьких дівчаток, а з іншого боку, тестування жінок у фургонах для гінекологічного скринінгу.

“У Румунії невалентна вакцина входить до національного календаря щеплень і є безкоштовною для дівчат вікової групи 11–14 років (прим. ред.: включно з дівчатами-біженками). За бажанням батьків сімейні лікарі можуть вакцинувати дівчат і старше цього віку. Крім того, в Румунії в центральному, північно-східному, північно-західному регіонах, а також у південній Мунтенії триває організована програма скринінгу населення на рак шийки матки з комбінованим тестуванням на ВПЛ та ПАП для 680 000 жінок віком від 25 до 64 років”, — повідомила проф. Клаудія Ордеану, лікар вищої категорії в радіології та спеціаліст з онкології.

У фургонах для скринінгу для тих українських біженок, які прибувають на дослідження, ситуація трохи краща. Їм надають перекладача, і взагалі нічого не потрібно платити. Проте їм дуже мало відомо про такий спосіб проведення медичних досліджень.

“Одна з пацієнток навіть заплакала й подякувала нам за можливість скористатися цією послугою. Жінки виглядали досить сумно, але, з іншого боку, були раді, що ми прийняли їх і включили в наш скринінг”, — сказав ȘtiriMed пан Міхай Попеску, керівник проекту скринінгу раку молочної залози в рамках кампаній, які проводить Онкологічний інститут ім. проф. доктора Іона Кірікуце з Клужа.

Про доступ українських біженців до фургону зі скринінгом для профілактики й виявлення раку шийки матки та молочної залози дивіться тут.

Примітка. Цей матеріал створено в рамках проекту SCIENCE+, міжнародної ініціативи в галузі медичної та наукової журналістики, який проводить Free Press Unlimited. Цей репортаж був перекладений та створений за підтримки міжнародної мережі Science+. Оригінальний майданчик публікації stirimed.ro.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як МСЕК встановлює інвалідність: пояснення

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:10, 19 Червня 2024
МСЕК / фото ілюстративне

В Україні під час дії воєнного стану значно спростили процедуру проходження медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Зараз вона надає послуги для встановлення інвалідності як цивільним, так і військовим.

Детальніше про те, як проходить процедура встановлення інвалідності в МСЕК, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке МСЕК

Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) — спеціальний заклад в системі охорони здоров’я, що проводить медико-соціальну експертизу. Саме його представники мають право на встановлення:

  • групи інвалідності (І, ІІ, ІІІ група);
  • відсотку втрати працездатності;
  • потреби в протезуванні, ортезуванні та інших допоміжних засобах реабілітації;
  • індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;
  • медичних показань на право одержання автомобіля з ручним керуванням або пристосованого автомобіля.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг, зокрема, у протезуванні. 

Які документи потрібні для проходження МСЕК

Для проходження МСЕК потрібно подати наступні документи:

  • паспорт громадянина України (якщо паспорт у формі ID-картки, то також треба надати витяг з реєстру територіальної громади);
  • довідка про присвоєння реєстраційного номера платника податків;
  • для чоловіків від 18 до 60 років військовий квиток (тимчасове посвідчення військовозобовʼязаного) чи посвідчення про приписку до призовної дільниці або довідка ТЦК про перебування на військовому обліку;
  • людям, яких позбавляли особистої свободи внаслідок війни або інтернували в нейтральних державах, потрібно надати довідку про перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Потім лікарські консультативні комісії подають до МСЕК такі документи:

  • направлення на МСЕК (форма №088/о);
  • медичну документацію, оригінали (виписки з амбулаторної карти форма 025/о, виписки з історії хвороби стаціонарного хворого форма 027/о) та амбулаторну картку хворого;
  • результати лабораторних та інших досліджень, що підтверджують діагноз або стан і ступінь його важкості;
  • план медичної, професійної й індивідуальної реабілітації;
  • документи, що підтверджують причинний зв’язок з інвалідністю;
  • документи, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців.

Коли проходить МСЕК

Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п’яти робочих днів з дня надходження направлення до МСЕК.

За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як продовжити отримання субсидій та пільг: що треба знати донеччанам

Валентина Славінська Славінська Валентина 15:20, 19 Червня 2024
субсидія нарахування
Субсидія / фото ілюстративне

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомляє, що людям, які отримували житлово-комунальні субсидії або пільги станом на 24 лютого 2022 року, необхідно до 1 липня 2024 року звернутися за їх продовженням.

Про це розповіла начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Наталія Рад на брифінгу, що відбувся 19 червня.

Субсидії та пільги 2024

Головне управління ПФУ у Донецькій області завершує фінансування соціальних виплат за червень. На ці потреби виділили 4 548,6 мільйонів гривень для 667,5 тисяч отримувачів. 

Деяким українцям необхідно виконати додаткові дії, аби не втратити право на субсидії та пільги.

Для цього варто звернутися до 1 липня 2024 року за продовженням житлової субсидії, якщо ви одночасно відповідаєте всім наступним критеріям:

  • є отримувачем/чкою житлово-комунальної субсидії або пільги;
  • був/ла отримувачем субсидії або пільги станом на 24 лютого 2022 року;
  • проживав/ла (чи проживає) на тимчасово окупованій території чи в зоні активних бойових дій;
  • з початку повномасштабної агресії не звертався/лася до органів соціального захисту населення чи Пенсійного фонду України за перепризначенням субсидії або пільги.

Способи звернення

Подати заяву та необхідні документи до органу Пенсійного фонду України можна:

  • онлайн (через вебпортал, мобільний застосунок “Пенсійний фонд” або портал Дія);
  • поштою (на адресу Головного управління: 49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, 106);
  • особисто (через сервісні центри ПФУ, уповноважених посадових осіб територіальних громад, ЦНАПи).

Потрібні документи

Для перепризначення субсидії необхідно подати:

  • заяву;
  • декларацію;
  • договір оренди житла, у окремих випадках;
  • копію договору про реструктуризацію заборгованості;
  • документи, що підтверджують місце проживання тощо.

Адреси сервісних центрів ПФУ на території Донецької області:

  • місто Краматорськ, вулиця Південна, 21;
  • місто Словянськ, вулиця Соборна, 3; вулиця Університетська, 58 (відділення Приватбанку);
  • місто Лиман, вулиця Лесі Українки, 20а;
  • місто Дружківка, вулиця Ярослава Мудрого, 40;
  • місто Костянтинівка, вулиця Ціолковського, 25; вулиця Ціолковського, 27 (відділення Приватбанку);
  • місто Покровськ, вулиця Центральна, 154; вулиця Пирогова, 2 (відділення Приватбанку);
  • місто Селидове, вулиця Героїв Праці, 6;
  • місто Новогродівка, вулиця Центральна, 19 (Будинок дитячої творчості);
  • місто Добропілля, проспект Шевченка, 15 (УСЗН); м-н Молодіжний, 3 (відділення Приватбанку);
  • смт Олександрівка, вулиця Самарська, 5;
  • місто Мирноград, вулиця Центральна, 13.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5 9636e

Бахмутська лікарка розповіла, коли і як часто необхідно відвідувати мамолога?

Мамолог — це спеціаліст, який займається оглядом та лікування молочних залоз. Візити до нього є важливою складовою правильного догляду за жіночим здоров’ям. Систематичні огляди у […]

Що варто знати бахмутянкам про безкоштовні пологи?

Щорічно близько 200 тисяч українок стають мамами. Важливо, щоб кожна з них, а також новонароджені, отримували кваліфіковану та якісну медичну допомогу. З початку року більше […]

12:36, 25.08.2023 Микола Ситник

Який раціон має бути під час грудного вигодовування?

В інтернеті можна знайти багато порад для породіль щодо їх харчування при грудному вигодовуванні. В цьому морі інформації заблукати дуже легко. Втім, в жодному підручнику, […]

15:00, 20.08.2023 Микола Ситник