Літо 2024 року, на окупованій Херсонщині росіяни розривають могили українських військових, щонайменше три тіла вивезли у невідомому напрямку. Згодом на тій же Херсонщині місцеві, аби приховати, хто похований на кладовищі, замазують таблички з іменами болотом або вугіллям. Тим часом лінія фронту на Донеччині невпинно рухається, росіяни щодень просуваються, й питання збереження військових поховань на прифронтових територіях загострюється. 

Що з цим можна зробити, що вже роблять громади сьогодні — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Військові поховання на прифронтових територіях: в чому проблема

Якщо коротко, то проблема в тому, що росіяни можуть спаплюжити могили двома способами. Якщо вони окупують місто чи населений пункт, то з великою ймовірністю сплюндрують ці могили — як це робили на Херсонщині у селищі Каланчак, викопавши тіла загиблих військових.

Якщо ж місто чи селище страждає від постійних прильотів, то це руйнує такі кладовища. Але заборонити рідним обирати місця поховання самостійно зараз в умовах повномасштабної війни — неможливо.  На державному рівні можливість розпоряджатися цими похованнями не передбачена, тому у разі наближення фронту опіка над кладовищами падає на плечі місцевої влади.

Наприклад, у Мирнограді та Покровську, які зараз знаходяться за лічені кілометри до лінії фронту, теж є Алеї Слави — тут поховані оборонці Донеччини. Ці поховання перебувають на балансі місцевих комунальних підприємств, вони їх утримують та доглядають.

Мирноград: як убезпечують поховання

У коментарі Бахмут IN.UA Мирноградська міська військова адміністрація повідомила, що, аби зберегти поховання, роблять фотофіксацію наявного стану могил. Знімають вони кожне поховання окремо — так, щоб було видно надмогильний пам’ятник, ім’я людини та сектор. Тут варто зазначити, що Мирноград активно обстрілюють й робити навіть таку зйомку небезпечно, але в МВА запевняють, що дотримуються безпекових вимог. Саме ці зібрані фотодані будуть помічними, якщо росіяни зруйнують поховання.

Також у Мирноградській МВА кажуть, що мають узгоджений алгоритм дій, якщо безпекова ситуація погіршиться. Тоді, аби зберегти пам’ятники, їх укріплять мішками з піском — це вбереже їх від куль, уламків чи шрапнелей.

Ми запитали в МВА, чи проводились діалоги з родичами загиблих, щоб дізнатись їхню думку про можливість перепоховання чи тимчасове зняття надгробків, щоб росіяни не змогли ідентифікувати ці поховання як військові. У МВА кажуть, що з родичами говорили, проте вони відмовились.

Опікується станом військового поховання комунальне підприємство “Багатогалузеве об’єднання комунального господарства”.

Покровськ: як убезпечують поховання

У Покровську Алея Слави знаходиться на балансі КП “Покровська ритуальна служба”. Аби убезпечити військові поховання тут, як повідомила нам місцева влада, зараз триває процес фотографування могил з їх прив’язкою до GPS, а на карту вноситься геолокація кожної могили. Прапори та флагштоки з могил військових вже зняли, аби убезпечити їх від ворога. Про те, чи розмовляли з родичами загиблих про можливі варіанти збереження, нам не відповіли.

Дарця Веретюк — волонтерка, дизайнерка та авторка концепції “Пантеону Героїв”, — пояснює, що військові поховання на прифронтових територіях є вразливими через близькість бойових дій.

“У нас немає жодних військових цвинтарів, вони всі є комунальними, цивільними. Місця поховання обирають родичі, вони мають право на встановлення пам’ятників, догляд та будь-які інші дії з місцем останнього спочинку воїна. Тобто, навіть якби держава ініціювала цей процес, вона не має права зобов’язати родичів до перепоховань. Є і виняткові випадки. Наприклад, в Тернополі, розуміючи, що це цивільні похованні й нам якось треба формально узаконити уніфікацію, ця земельна ділянка була виокремлена та вилучена із загальної території комунального цвинтаря цивільних поховань й визначена в межах 6 га, як сектор почесних військових поховань й рішенням міськвиконкому, спираючись на децентралізацію 2019 року, ця ділянка затверджена як така, на якій діють особливі умови поховання ”, — пояснює Дарця Веретюк.

Йдеться про єдину концепцію поховань, родичі самовільно не можуть встановити інший пам’ятник тощо. Це рішення ухвалили на місцевому рівні силами громадськості, але на національному рівні питання не вирішене.

Що з могилами військових на ТОТ?

Ми звернулись до руху “Жовта Стрічка”, аби дізнатись, що відбувається з похованнями на окупованих територіях України.

“По могилах тих, хто загинув в АТО — місцеві як правило доглядають за могилами, прибирають. З одного з херсонських сіл жінка казала, що в них на кладовищі могили ще у 2022 родичі замазували/заклеювали, щоб не було видно згадок про АТО. Просто вугіллям чи землею, щоб росіяни не чіпали могилу”, — кажуть активісти.

Якщо росіяни дізнаються, що в родині хтось служив у ЗСУ, то таких людей “садять на підвал”. Це тортури та катування, психологічні та фізичні.

Що стосується меморіалів, у коментарі нам пояснюють, що, наприклад, на тимчасово окупованій Донеччині “влада” виділяє гроші на те, щоб ці меморіали оновлювати, чистити та додавати проросійські елементи.

“В інших областях не так активно, але в цілому ті, що були прям меморіали повноцінні — в Маріуполі, Мелітополі — то їх одразу росіяни знищили, ще у 2022”, — кажуть активісти.

Що може зробити держава?

Загальне законодавство України не передбачає військових поховань, як ми вже зазначали, відповідно держава не може брати на себе ініціативу по перепохованню тощо.

“Держава мала б ініціювати топозйомку, зокрема зафіксувати геомітки конкретних поховань та здійснити фотофіксацію всіх пам’ятників і вже при критичній ситуації — провести їз демонтаж, аби ворог не міг ідентифікувати місця поховання воїнів, аби вони не нищили цих місць, не переривали їх бульдозерами й так далі. Бо якщо ми забираємо пам’ятники, ми жертвуємо ними, але ми зберігаємо самі місця поховань”, — каже пані Дарця.

Такий підхід дає можливість повернутись до несплюндрованих могил та встановити пам’ятні знаки ще раз — щоб не встановлювати загальні знеособлені меморіали на місцях, де колись були військові поховання.

“Це важка тема для обговорення. Родичі, навіть якщо їм таке запропонувати, вони морально теж не готові до перепоховань. Навіть демонтаж пам’ятників з могил буде проблемою, бо навіть якщо більшість родичів погодилось, а кілька родин ні, ворог ці поховання знайде. І держава не підготувала місце для таких цілей. Тобто, куди ми можемо перепоховати? Де покласти ці тіла? На 12 році війни ми не маємо законодавства, яке б внормувало військові поховання й саме це корінь проблеми”, — додає спікерка.

Яким може бути рішення?

Одним з можливих рішень Дарця Веретюк вважає видачу директиви, аби всі військові поховання пройшли процедуру геолокування. Додамо, що в Покровську місцева влада повідомила, що так й робить, але в Мирнограді вже ні.

“Якщо це небезпечно для цивільних працівників (мінування, обстріли ітд), то розпорядитись, аби це робили дислоковані на місці військові”, – каже вона.

Алгоритм, за яким може працювати громада, може стати наступним:

• сім’ї родини об’єднуються; 
• пишуть звернення на будь-яке інше місто, аби знайти місце для перепоховання;
• підкріплюють це медійно. 

Але тут виникає інша проблема, і це ціна за логістику. Ми звернулись до кількох ритуальних служб у різних містах, щоб дізнатись приблизну ціну такого перепоховання. У коментарі нам підтвердили, що перепоховання в теорії можливі, але не з тих міст, які вже активно обстрілюються, ціни не назвали — пояснивши це тим, що все вираховується індивідуально, в залежності від складності тої ж логістики. Й власне, платити за це будуть родичі у приватному порядку.

Й навіть в тому випадку залишається більше питань, ніж відповідей, бо які саме міста мають ресурси та головне бажання для цього процесу — невідомо. Зі свого боку, на рівні держави у нас зараз досі не розв’язане питання Національного військового кладовища, не кажучи вже про перепоховання з прифронтових зон.

Перепоховання

Є одиночні випадки, коли вже нащадки загиблих ініціюють процес перепоховання за власні кошти. Так було, наприклад, з Данилом Шумаком — останки воїна УПА, який спочивав у Покровську, було перепоховано у Львові. Шумука перепоховали на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

“У Покровську все горить і вибухає. Данило Шумук – гідний такого поховання і ніде немає такого Пантеону, як у Львові. Я всі організаційні речі погоджувала з ініціаторами перепоховання, українськими істориками, які захищають зараз Україну. Для мене це важливий день, наче б мала відчувати сум, а я духовно втішена, що він буде тут і його могилу не зруйнують окупанти”, – каже онучка Данила Шумука Ніна Калач в коментарі Радіо. Свобода.

Ми також звернулись до Українського інституту національної пам’яті, щоб дізнатись, чи є в його компетенції процес перепоховання. 

“Питання збереження військових поховань, зокрема на прифронтових територіях, належить до компетенції місцевих органів самоврядування та відповідних комунальних служб. Український інститут національної пам’яті, своєю чергою, займається питаннями меморіалізації, дослідженням історичних аспектів, збереженням національної пам’яті та нормативно-правовою підтримкою в цій сфері”, — повідомили нам в коментарі.

Попри те, на думку авторки “Пантеону Героїв”, якщо все ж хоча б одна прифронтова громада в Україні ініціює процес перепоховання, то їй нададуть місце для цього в інших регіонах, і саме це стане рушійним прецедентом для держави, аби почати працювати в цьому напрямку, бо така наша реальність сьогодні.

Читайте також:

• Пам’ять для Бахмута: чи потрібні меморіали для загиблих військових та цивільних. Розпитали авторку концепції “Пантеону Героїв”
• Як у Вільногірській громаді автоматично надають званняпочесного громадянина загиблим військовим. Чи можливо це для Бахмута
• “Повертаємо загублені душі додому”: як відбувається ексгумація тіл на ДОТ та лінії фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Питання забезпечення мешканців житлом залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Першим реальним проєктом, який перейшов від планів до фактичної реалізації, є “Бахмут-Гоща”. Він передбачає будівництво житла для ВПО у селищі Гоща на Рівненщині. Вперше про цей проєкт стало відомо наприкінці 2024 року, відтоді ініціатива перебуває в процесі реалізації. На початку 2026 року стало відомо про оголошення тендера на розроблення проєктної документації будівництва.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю наявну інформацію про проєкт “Бахмут-Гоща” та відтворила повну хронологію подій довкола нього станом на початок 2026 року.

Коли запустили проєкт “Бахмут-Гоща”

Вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу Rebuild Ukraine, присвяченому відбудові України.

Проєкт розробила компанія “Метінвест”. Він передбачає, що в Гощі зроблять квартал, де відтворять мінікопії районів Бахмута:

• район Літака;
• Цветмет;
• Комарівка;
• Забахмутка;
• садибна забудова.

У кожний з умовних районів планують додати впізнаваний символ.

Що передбачає проєкт “Бахмут-Гоща”, візуалізація

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає зведення багатоквартирних будинків. Окрім цього, на території кварталу проєкт передбачає освітній комплекс, де зможуть здобувати освіту 400 дітей. У планах є й амбулаторія площею від 235 м².

За попередньою оцінкою, бюджет проєкту складає 111,2 мільйонів доларів.

Презентація проєкту в Гощі, реакція громади

Після презентації проєкту у Варшаві представники Бахмутської громади поїхали з презентаціями до селища Гоща. Вони проходили протягом листопада-грудня 2024 року.

Спершу проєкт представили виконавчому комітету селищної ради й освітянам, далі — депутатам громади і керівникам комунальних установ. Окремо селищна рада збирала думки та зауваження від громадськості та бізнесу. Це робили в форматі анкетного опитування, де мешканці могли висловити свої думки, надати пропозиції й рекомендації.

У коментарі редакції очільник Гощанської громади Микола Панчук зауважив, що спочатку місцеві жителі з обережністю ставилися до нових жителів громади. Однак потім їхня думка змінилась, передусім після релокації до Гощі Бахмутського центру професійно-технічної освіти.

“Всі освітяни, які сюди приїхали, дуже гарно себе зарекомендували. Вони професійно, відповідально та якісно надають свої послуги”, — розповідав голова селища.

За словами селищного голови, на пропозицію збудувати житловий квартал для бахмутян у Гощі схвально відреагувало керівництво громади і бізнес. Більшість жителів селища також позитивно сприйняли новину. Втім були і ті, хто висловлювався проти будівництва.

У грудні 2024 року редакція Бахмут IN.UA спільно з медіа Район.Гоща провели власне опитування мешканців Гощі, участь у якому взяли 80 осіб. Більша частина опитаних, а це 97,4%, знали про те, що в громаді живуть ВПО. Думки людей про підтримку будівництва проєкту розділились: підтримали ідею 23,4% опитаних, а 67,5% — не підтримали. У відповідях ми прослідкували тенденцію про нерозуміння доцільності побудови проєкту в громаді.

Чи передали земельну ділянку під проєкт “Бахмут-Гоща”

20 червня 2025 року депутати Гощанської селищної ради ухвалили рішення про передачу земельної ділянки під будівництво в межах проєкту “Бахмут-Гоща”. Загальна площа ділянки складає близько 6 гектарів. Право постійного користування цією ділянкою передали комунальному підприємству “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

Наступний етап — виконання проєктних робіт. Їх замовником визначили Бахмутську житлову управляючу компанію.

Перші закупівлі в межах проєкту “Бахмут-Гоща”

Після виділення земельної ділянки КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела першу закупівлю на роботи в Гощі.

2 липня 2025 року КП замовило за 33 000 гривень архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконувало ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”. Йшлося про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП.

У жовтні 2025 року ще одну закупівлю провело Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради. За 99 999 гривень замовили розроблення техніко-економічного розрахунку (ТЕР) для вибору технології будівництва житла. Переможцем стало ТОВ “Архітектурно-проєктне бюро”, яке зобов’язалось завершити роботи до 31 грудня 2025 року.

Який бюджет передбачено на реалізацію проєкту “Бахмут-Гоща”

Проєкт вартістю 111 мільйонів доларів (ред. 4 мільярди 628 мільйонів 700 тисяч) шукає фінансування саме від донорів. Станом на 24 грудня 2024 року редакції Бахмут IN.UA повідомили, що бахмутське керівництво “здійснює активний процес пошуку та залучення потенційних інвесторів для реалізації проєкту з будівництва нового житлового кварталу на території селища Гоща Рівненської області”.

Через рік, у грудні 2025 року, Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції повідомила, що в селищі Гоща орієнтовно планують збудувати 570 квартир. На реалізацію проєкту можуть спрямувати і кошти з бюджету Бахмутської громади.

У 2026 році на будівництво пропонують виділити 80 мільйонів гривень. 

Визначення відповідального за проєкт “Бахмут-Гоща”

16 лютого 2026 року начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про визначення замовника робіт із будівництва житла для бахмутян у Гощі. Замовником робіт визначили комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Саме воно відповідатиме за організацію та виконання будівельних робіт. Директор підприємства — Олександр Бондарєв — має забезпечити реалізацію проєкту.

Координувати виконання розпорядження буде заступник начальника Бахмутської МВА Олександр Марченко.

Реалізація проєкту “Бахмут-Гоща” у 2026 році

21 лютого 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” оголосило нову закупівлю, пов’язану з житловим проєктом для бахмутян у Гощі. Тендер передбачає закупівлю робіт з розроблення проєктної документації щодо будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО.

Орієнтовна вартість робіт складає 62 119 356,13 гривень. Джерелом фінансування буде місцевий бюджет Бахмутської громади.

Збиратимуть тендерні пропозиції до 11 березня 2026 року.

Відповіді на питання бахмутян: що передбачає будівництво і хто отримає житло

24 липня 2025 року редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”. Далі наводимо відповіді на ключові питання ефіру.

Хто буде матиме право на першочергове заселення в житло у Гощі?

Відповідь: Я думаю, що це передчасне питання на зараз, тому що триває підготовка до будівництва, пошуку інвесторів. Далі вже будемо дивитися по кодексу, який діє, по постановах, які діють. Зараз у нас в Україні існує декілька варіантів отримання житла, тому в який фонд буде внесено житло, такою постановою й такими правилами будемо користуватися. Є загальна черга, є першочергова черга, є позачергові отримання. Тут ще переплітаються те, що не тільки учасниками цього процесу є наша громада, а й громада приймаюча. Інвестори, донори також можуть висувати свої вимоги щодо категорій мешканців, які зможуть заселятися. Будемо дивитися.

Звісно, буде розроблено порядок, включено до місцевих програм по отриманню житлу. Ми його будемо оприлюднювати, будемо інформувати мешканців громади про стан подій з приводу розподілу житла на території Гощі.

Чи можна буде приватизувати житло?

Відповідь: Це може бути соціальним житлом, наданим безкоштовно і переданим мешканцям. Це може бути договір аренди такого житла на якийсь період: два, п’ять, десять років до вирішення питань на рівні законодавства, які ми чекаємо, що скоро вирішаться. Це може бути створено ОСМД, ми розглядали таке питання. Якщо власник або спонсор, який надав кошти, не проти, то чому б і ні.

Також ми можемо після введення в експлуатацію передавати житлові будинки на баланс Гощі, і вони будуть займатися обслуговуванням цих будинків. Але тут є такі ризики, що це вже буде власністю іншої громади, і там буде діяти постанова про розподіл житла, за якою балансоутримувач громади, яка має такі будинки, самі будуть розподіляти житло. У нас же умови такі, що ми шукаємо кошти на проєкт, ми будуємо будинки і надаємо тільки бахмутянам.

Одне скажу, що комерційного житла на території цього мікрорайону не буде. Тобто продаватися воно не буде.

Про квартири, які вони будуть?

Відповідь: Для родини це від 60 квадратних метрів і вище, 2-3 кімнати. Для однієї або двох осіб — це смарт-планування, смарт-будинки, смарт-кімнати або смарт-квартири від 30 квадратних метрів. Тобто смарт-планування від 30 до 60 квадратних метрів, планування звичайної квартири — від 60 і вище.

Чи передбачається якась інфраструктура в цьому проєкті? Буде щось крім будинків?

Відповідь: Ми в самому проєкті пропонували об’єкти соціальної інфраструктури ще з першої презентації. Пропонували дитячий садочок і школу, амбулаторію. Коли презентували в Гощі, то місцеві фахівці запропонували нам поки що відкласти вибір соціального об’єкта для того, щоб провести розрахунок дитячих садочків, шкіл на те, чи вони зможуть додатково взяти ще об’єм людей по навчальному процесу, по розміщенню. І ми домовились наступним чином: що ми земельну ділянку, яка є на території цього кварталу, залишаємо під соціальний об’єкт, а сторона від Гощі запропонує нам який саме це буде соціальний об’єкт.

Чи можна стати в чергу конкретно на житло в цьому кварталі?

Відповідь: На зараз ніякої черги на цей квартал не існує і існувати не може. Тому що, по-перше, не розроблена проєктно-кошторисна документація, не визначені спонсори, донори і фінансова модель реалізації цієї програми. А від цього буде залежати, яка категорія і хто зможе стати на чергу і отримати житло. Але я рекомендую всім нашим мешканцям: вставайте у черги в містах і селищах, де зараз мешкаєте. Це потрібно зробити, і ніхто не знає, як зміниться законодавство, як далі будуть рухатись ті черги і статуси, які мають наші мешканці, маючи на це пільги чи ні. Але це потрібно зробити. Зараз саме на цей квартал ніякої черги. Як тільки у нас з’явиться інформація і буде розроблений порядок, ми обов’язково проінформуємо.

Читайте також:

Для бахмутян можуть реконструювати житловий будинок у Кропивницькому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!