Важливо

Без правового захисту: як прогалини в законі ставлять під удар поховання загиблих воїнів

Семаковська Тетяна 13:40, 7 Березня 2025

Літо 2024 року, на окупованій Херсонщині росіяни розривають могили українських військових, щонайменше три тіла вивезли у невідомому напрямку. Згодом на тій же Херсонщині місцеві, аби приховати, хто похований на кладовищі, замазують таблички з іменами болотом або вугіллям. Тим часом лінія фронту на Донеччині невпинно рухається, росіяни щодень просуваються, й питання збереження військових поховань на прифронтових територіях загострюється. 

Що з цим можна зробити, що вже роблять громади сьогодні — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Військові поховання на прифронтових територіях: в чому проблема

Якщо коротко, то проблема в тому, що росіяни можуть спаплюжити могили двома способами. Якщо вони окупують місто чи населений пункт, то з великою ймовірністю сплюндрують ці могили — як це робили на Херсонщині у селищі Каланчак, викопавши тіла загиблих військових.

Якщо ж місто чи селище страждає від постійних прильотів, то це руйнує такі кладовища. Але заборонити рідним обирати місця поховання самостійно зараз в умовах повномасштабної війни — неможливо.  На державному рівні можливість розпоряджатися цими похованнями не передбачена, тому у разі наближення фронту опіка над кладовищами падає на плечі місцевої влади.

Наприклад, у Мирнограді та Покровську, які зараз знаходяться за лічені кілометри до лінії фронту, теж є Алеї Слави — тут поховані оборонці Донеччини. Ці поховання перебувають на балансі місцевих комунальних підприємств, вони їх утримують та доглядають.

Мирноград: як убезпечують поховання

Мирноград на карті бойових дій, до фронту лічені кілометри / DeepState

У коментарі Бахмут IN.UA Мирноградська міська військова адміністрація повідомила, що, аби зберегти поховання, роблять фотофіксацію наявного стану могил. Знімають вони кожне поховання окремо — так, щоб було видно надмогильний пам’ятник, ім’я людини та сектор. Тут варто зазначити, що Мирноград активно обстрілюють й робити навіть таку зйомку небезпечно, але в МВА запевняють, що дотримуються безпекових вимог. Саме ці зібрані фотодані будуть помічними, якщо росіяни зруйнують поховання.

Також у Мирноградській МВА кажуть, що мають узгоджений алгоритм дій, якщо безпекова ситуація погіршиться. Тоді, аби зберегти пам’ятники, їх укріплять мішками з піском — це вбереже їх від куль, уламків чи шрапнелей.

Ми запитали в МВА, чи проводились діалоги з родичами загиблих, щоб дізнатись їхню думку про можливість перепоховання чи тимчасове зняття надгробків, щоб росіяни не змогли ідентифікувати ці поховання як військові. У МВА кажуть, що з родичами говорили, проте вони відмовились.

Опікується станом військового поховання комунальне підприємство “Багатогалузеве об’єднання комунального господарства”.

Покровськ: як убезпечують поховання

Покровськ на карті бойових дій / DeepState

У Покровську Алея Слави знаходиться на балансі КП “Покровська ритуальна служба”. Аби убезпечити військові поховання тут, як повідомила нам місцева влада, зараз триває процес фотографування могил з їх прив’язкою до GPS, а на карту вноситься геолокація кожної могили. Прапори та флагштоки з могил військових вже зняли, аби убезпечити їх від ворога. Про те, чи розмовляли з родичами загиблих про можливі варіанти збереження, нам не відповіли.

Дарця Веретюк — волонтерка, дизайнерка та авторка концепції “Пантеону Героїв”, — пояснює, що військові поховання на прифронтових територіях є вразливими через близькість бойових дій.

Дарця Веретюк / фото Anna Zolotnyuk

У нас немає жодних військових цвинтарів, вони всі є комунальними, цивільними. Місця поховання обирають родичі, вони мають право на встановлення пам’ятників, догляд та будь-які інші дії з місцем останнього спочинку воїна. Тобто, навіть якби держава ініціювала цей процес, вона не має права зобов’язати родичів до перепоховань. Є і виняткові випадки. Наприклад, в Тернополі, розуміючи, що це цивільні похованні й нам якось треба формально узаконити уніфікацію, ця земельна ділянка була виокремлена та вилучена із загальної території комунального цвинтаря цивільних поховань й визначена в межах 6 га, як сектор почесних військових поховань й рішенням міськвиконкому, спираючись на децентралізацію 2019 року, ця ділянка затверджена як така, на якій діють особливі умови поховання ”, — пояснює Дарця Веретюк.

Йдеться про єдину концепцію поховань, родичі самовільно не можуть встановити інший пам’ятник тощо. Це рішення ухвалили на місцевому рівні силами громадськості, але на національному рівні питання не вирішене.

Що з могилами військових на ТОТ?

На окупованій Донеччині росіяни виділяють кошти на встановлення меморіалів “освободителям Донбаса” / фото Жовта Стрічка

Ми звернулись до руху “Жовта Стрічка”, аби дізнатись, що відбувається з похованнями на окупованих територіях України.

“По могилах тих, хто загинув в АТО — місцеві як правило доглядають за могилами, прибирають. З одного з херсонських сіл жінка казала, що в них на кладовищі могили ще у 2022 родичі замазували/заклеювали, щоб не було видно згадок про АТО. Просто вугіллям чи землею, щоб росіяни не чіпали могилу”, — кажуть активісти.

Якщо росіяни дізнаються, що в родині хтось служив у ЗСУ, то таких людей “садять на підвал”. Це тортури та катування, психологічні та фізичні.

Що стосується меморіалів, у коментарі нам пояснюють, що, наприклад, на тимчасово окупованій Донеччині “влада” виділяє гроші на те, щоб ці меморіали оновлювати, чистити та додавати проросійські елементи.

“В інших областях не так активно, але в цілому ті, що були прям меморіали повноцінні — в Маріуполі, Мелітополі — то їх одразу росіяни знищили, ще у 2022”, — кажуть активісти.

Що може зробити держава?

Покровськ, Алея Слави / фото датоване липнем 2023 року

Загальне законодавство України не передбачає військових поховань, як ми вже зазначали, відповідно держава не може брати на себе ініціативу по перепохованню тощо.

“Держава мала б ініціювати топозйомку, зокрема зафіксувати геомітки конкретних поховань та здійснити фотофіксацію всіх пам’ятників і вже при критичній ситуації — провести їз демонтаж, аби ворог не міг ідентифікувати місця поховання воїнів, аби вони не нищили цих місць, не переривали їх бульдозерами й так далі. Бо якщо ми забираємо пам’ятники, ми жертвуємо ними, але ми зберігаємо самі місця поховань”, — каже пані Дарця.

Такий підхід дає можливість повернутись до несплюндрованих могил та встановити пам’ятні знаки ще раз — щоб не встановлювати загальні знеособлені меморіали на місцях, де колись були військові поховання.

“Це важка тема для обговорення. Родичі, навіть якщо їм таке запропонувати, вони морально теж не готові до перепоховань. Навіть демонтаж пам’ятників з могил буде проблемою, бо навіть якщо більшість родичів погодилось, а кілька родин ні, ворог ці поховання знайде. І держава не підготувала місце для таких цілей. Тобто, куди ми можемо перепоховати? Де покласти ці тіла? На 12 році війни ми не маємо законодавства, яке б внормувало військові поховання й саме це корінь проблеми”, — додає спікерка.

Яким може бути рішення?

Одним з можливих рішень Дарця Веретюк вважає видачу директиви, аби всі військові поховання пройшли процедуру геолокування. Додамо, що в Покровську місцева влада повідомила, що так й робить, але в Мирнограді вже ні.

“Якщо це небезпечно для цивільних працівників (мінування, обстріли ітд), то розпорядитись, аби це робили дислоковані на місці військові”, – каже вона.

Алгоритм, за яким може працювати громада, може стати наступним:

  • сім’ї родини об’єднуються; 
  • пишуть звернення на будь-яке інше місто, аби знайти місце для перепоховання;
  • підкріплюють це медійно. 
Останки Данила Шумука, воїна УПА, який був похований у Покровську перепоховали у Львові

Але тут виникає інша проблема, і це ціна за логістику. Ми звернулись до кількох ритуальних служб у різних містах, щоб дізнатись приблизну ціну такого перепоховання. У коментарі нам підтвердили, що перепоховання в теорії можливі, але не з тих міст, які вже активно обстрілюються, ціни не назвали — пояснивши це тим, що все вираховується індивідуально, в залежності від складності тої ж логістики. Й власне, платити за це будуть родичі у приватному порядку.

Й навіть в тому випадку залишається більше питань, ніж відповідей, бо які саме міста мають ресурси та головне бажання для цього процесу — невідомо. Зі свого боку, на рівні держави у нас зараз досі не розв’язане питання Національного військового кладовища, не кажучи вже про перепоховання з прифронтових зон.

Перепоховання

Є одиночні випадки, коли вже нащадки загиблих ініціюють процес перепоховання за власні кошти. Так було, наприклад, з Данилом Шумаком — останки воїна УПА, який спочивав у Покровську, було перепоховано у Львові. Шумука перепоховали на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

“У Покровську все горить і вибухає. Данило Шумук – гідний такого поховання і ніде немає такого Пантеону, як у Львові. Я всі організаційні речі погоджувала з ініціаторами перепоховання, українськими істориками, які захищають зараз Україну. Для мене це важливий день, наче б мала відчувати сум, а я духовно втішена, що він буде тут і його могилу не зруйнують окупанти”, – каже онучка Данила Шумука Ніна Калач в коментарі Радіо. Свобода.

Онучка Данила Шумука погоджувала організаційні моменти з перепохованням самостійно

Ми також звернулись до Українського інституту національної пам’яті, щоб дізнатись, чи є в його компетенції процес перепоховання. 

“Питання збереження військових поховань, зокрема на прифронтових територіях, належить до компетенції місцевих органів самоврядування та відповідних комунальних служб. Український інститут національної пам’яті, своєю чергою, займається питаннями меморіалізації, дослідженням історичних аспектів, збереженням національної пам’яті та нормативно-правовою підтримкою в цій сфері”, — повідомили нам в коментарі.

Попри те, на думку авторки “Пантеону Героїв”, якщо все ж хоча б одна прифронтова громада в Україні ініціює процес перепоховання, то їй нададуть місце для цього в інших регіонах, і саме це стане рушійним прецедентом для держави, аби почати працювати в цьому напрямку, бо така наша реальність сьогодні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту

Валентина Твердохліб 14:02, 25 Липня 2025
Олександр Марченко
Заммера Бахмута Олександр Марченко / фото decentralization.gov.ua

24 липня редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченко. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”, який передбачає будівництво житла на Рівненщині.

Головні тези і відповіді — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Примітка. Редакція підготувала добірку ключових питань з ефіру. Спікером виступив заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко. Питання, які заздалегідь були зібрані редакцією через соціальні мережі, озвучувала головна редакторка видання Ганна Бокова. Далі — пряма мова Олександра Марченка. Питання подані жирним шрифтом, відповіді — звичайним.

Про початок роботи над проєктом в Гощі (Вступ).

***

Початок роботи над цим проєктом відбувається з листопада 2024 року. До цього була, на жаль, невдала спроба в Баришівці. Ми витратили пів року, але не отримали там земельні ділянки.

Тому наприкінці минулого року розпочали працювати над проєктом у селищі Гоща. Була домовленість з місцевою владою на надання земельної ділянки під будівництво, презентація візії, візуалізації цього кварталу. Далі тривала робота по проведенню презентації в селищі Гоща, обговорення з депутатами і велика робота була проведена з місцевими мешканцями.

І нещодавно на черговій сесії Гощі було ухвалене рішення про надання права постійного користування земельною ділянкою під будівництво першої черги. На близько 6 гектарів землі отримало право користування наше комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

Ми замахнулися на будівництво кварталу на 3 500 осіб. Попередня вартість проєктних робіт, будівництва, введення в експлуатацію — це 111 мільйонів доларів. Ми розуміємо, що це величезні кошти і що так швидко знайти донора під весь проєкт ми не зможемо. Тому було ухвалено рішення розділити великий проєкт на черги.

Під першу чергу ми отримали земельну ділянку 6 гектарів. Вона передбачає виконання проєктних робіт, побудову 20 багатоквартирних будинків для 700 мешканців (це приблизно 700 квартир) і мати на території 25 укриттів.

На сьогодні триває реєстрація права постійного користування, також ведеться підготовка і отримання містобудівної документації, виготовлення технічного завдання на проєкт, погодження цих технічних умов і технічного завдання з надавачами послуг енергопостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, благоустріою, містобудівні умови.

Дуже багато роботи зроблено з листопада 2024 року. Тепер попереду ще дуже багато роботи з підготовки самого проєкту і проєктно-кошторисної документації. Паралельно йдуть процеси, пов’язані з пошуком інвесторів.

Візію проєкта розміщено на платформі Dream, а також на мапі інвестиційних проєктів України від Міністерства економіки. Цей проєкт внесений до Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року. Проєкт подав на заявку на розміщення на платформі, яка займається пошуком інвестицій UkraineInvest, і незабаром наш проєкт з’явиться там у відповідному розділі.

Триває підготовка для підписання меморандуму з міжнародним фондом MoveUkraine, ми зараз вже знаходимося на стадії підписання меморандуму. Візію проєкта було представлено на міжнародних конференціях у Варшаві на ReBuildUkraine, і нещодавно на UFC 2025 у Римі. Тобто на сьогоднішній день робота по проєкту ведеться в декількох напрямках. Працюють представники не тільки наших відділів управління, а також долучаються фахівці і представники Гощанської селищної ради, які проводять постійні консультації.

Що передбачає будівництво першої черги?

***

Проєкт “Бахмут-Гоща” розроблений Метінвест / скриншот

Відповідь: Це 20 багатоквартирних будинків на 700 квартир, 700 сімей. Загальна площа квартир буде визначатися технічними умовами.

При складанні проєктно-кошторисної документації, звісно, будемо користуватися нормами. Це можливі використання під смарт-квартири від 30 квадратних метрів житлової площі і повноцінні квартири від 60 квадратних метрів житлової площі. 25 укриттів на 1200 осіб попередньо.

Загальна вартість проєкту — 111 мільйонів доларів. Загальна вартість проєктування, будівництва, підведення комунікації першої черги — 31 мільйон доларів.

Хто буде матиме право на першочергове заселення в житло у Гощі?

***

Відповідь: Я думаю, що це передчасне питання на зараз, тому що триває підготовка до будівництва, пошуку інвесторів. Далі вже будемо дивитися по кодексу, який діє, по постановах, які діють. Зараз у нас в Україні існує декілька варіантів отримання житла, тому в який фонд буде внесено житло, такою постановою й такими правилами будемо користуватися. Є загальна черга, є першочергова черга, є позачергові отримання. Тут ще переплітаються те, що не тільки учасниками цього процесу є наша громада, а й громада приймаюча.

Інвестори, донори також можуть висувати свої вимоги щодо категорій мешканців, які зможуть заселятися. Будемо дивитися. Це, звісно, буде розроблено, коли розпочнемо будівництво, коли будемо знати фінансову модель і розуміти терміни.

Звісно, буде розроблено порядок, включено до місцевих програм по отриманню житлу. Ми його будемо оприлюднювати, будемо інформувати мешканців громади про стан подій з приводу розподілу житла на території Гощі.

Чи можна буде приватизувати житло? 

***

Відповідь: У нас земельна ділянка надана в постійне користування комунальному підприємству, яке в Бахмуті займалося обслуговуванням багатоквартирних будинків. Воно буде замовником робіт по проєкту і будівництву до стадії вводу будівель в експлуатацію. Далі є декілька варіантів розвитку подій. Або комунальне підприємство, яке перереєструється на території Гощі, може бути балансоутримувачем цих будинків і залишатися, якщо у спонсорів або донорів не буде інших вимог до побудови і введення в експлуатацію.

Далі в нас вже є практика. Це може бути соціальним житлом, наданим безкоштовно і переданим мешканцям. Це може бути договір аренди такого житла на якийсь період: два, п’ять, десять років до вирішення питань на рівні законодавства, які ми чекаємо, що скоро вирішаться.

Це може бути створено ОСМД, ми розглядали таке питання. Якщо власник або спонсор, який надав кошти, не проти, то чому б і ні.

Також ми можемо після введення в експлуатацію передавати житлові будинки на баланс Гощі, і вони будуть займатися обслуговуванням цих будинків. Але тут є такі ризики, що це вже буде власністю іншої громади, і там буде діяти постанова про розподіл житла, за якою балансоутримувач громади, яка має такі будинки, самі будуть розподіляти житло. У нас же умови такі, що ми шукаємо кошти на проєкт, ми будуємо будинки і надаємо тільки для бахмутянам.

Одне скажу, що комерційного житла на території цього мікрорайону не буде. Тобто продаватися воно не буде.

Чи можуть комерційні організації, які, можливо, працювали в Бахмуті, вкласти на стадії будівництва кошти і потім повернути ці кошти у вигляді квартир

***

Проєкт 4-поверхових будівель для бахмутян в Гощі / скриншот

Відповідь: Державне приватне підприємство ніхто не відміняв. Ми, до речі, розповсюджуємо матеріали по проєкту і серед бізнесу, і не тільки ті, хто працював у Бахмуті, а ті, хто готові долучитися зараз. Є така форма договору, ну чому б і ні — вкладайте кошти. Комерційна нерухомість, яка там на території кварталу, це можуть бути перші поверхи, якщо вони будуть передбачені проєктом під забудову закладів харчування, обслуговування. Таким чином і бізнес може долучатися.

У нас була презентація для бізнесу, ми збиралися в Гощі. Гоща також включила в перспективу розвитку своєї громади проєкт по відбудові такого кварталу. Ми його презентували, запрошували долучитися до реалізації цього проєкту, розказували про плюси, які зможуть отримувати навіть місцеві бізнесмени, які працюють там.

Це робочі місця, які можна створювати при забудові кварталу, можна використовувати місцеві матеріали, а не везти з Рівного або з інших регіонів України. І така інформація у бізнесменів місцевих є, і ми її далі продовжуємо пропрацьовувати.

Як представляють проєкт для інвесторів, на яких умовах? Ви шукаєте тільки гуманітарні ініціативи, які би передали на благодійних умовах кошти, або існують, можливо, державні програми або програми Європейського Союзу, які б могли дозволити запозичити кошти?

***

Європейський інвестиційний банк / фото Вікіпедія

Відповідь: Ви зараз нагадали про проєкти, які були реалізовані з Європейським інвестиційним банком до повномасштабного вторгнення в Бахмуті. Це було 8 проєктів. Звісно, ми згадали і про цей банк. Дослівно можу розказати, як відбувалася презентація для ЄІБ в межах конференції за участю президента України (конференція з відновлення у Римі). Ми побачили, що на платформі цього заходу буде присутній відповідальний секретар Європейського інвестиційного банку і потрапили все ж таки в склад делегації.

Ми підготували всю історію праці з ЄІБ, надрукували англійською й українською мовами, підготували брошури з прикладом, як ми плануємо реалізовувати наш проєкт. І майже зі сцени попросили про зустріч в кулуарах представника банка ЄІБ. І там вже кулуарно віддали матеріали, нагадали про себе.

Тобто це можуть бути кошти кредитні, саме в цьому випадку зі софінансуванням двох громад. Не тільки Бахмутська, а й Гоща має згодитись на софінансування проєкту. Тільки тоді кредитна лінія може бути відкрита. Зараз розглядається можливість реалізації даного проєкту.

Наскільки мені відомо, зараз ЄІБ опікується більше соціальними проєктами: це дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я. Тут по проєкту також передбачений соціальний проєкт. Зараз Гоща визначається з видом, який соціальний об’єкт потрібен саме на її території. Якщо погодиться, то чому б і ні.

Чи передбачається якась інфраструктура в цьому проєкті? Буде щось крім будинків?

***

У проєкті передбачено будівництва укриття / скриншот

Відповідь: Ми в самому проєкті пропонували об’єкти соціальної інфраструктури ще з першої презентації. Пропонували дитячий садочок і школу, амбулаторію. Коли презентували в Гощі, то місцеві фахівці запропонували нам поки що відкласти вибір соціального об’єкта для того, щоб провести розрахунок дитячих садочків, шкіл на те, чи вони зможуть додатково взяти ще об’єм людей по навчальному процесу, по розміщенню.

І ми домовились наступним чином: що ми земельну ділянку, яка є на території цього кварталу, залишаємо під соціальний об’єкт, а сторона від Гощі запропонує нам який саме це буде соціальний об’єкт.

Чи можна стати в чергу конкретно на житло в цьому кварталі?

***

Відповідь: На зараз ніякої черги на цей квартал не існує і існувати не може. Тому що, по-перше, не розроблена проєктно-кошторисна документація, не визначені спонсори, донори і фінансова модель реалізації цієї програми. А від цього буде залежати, яка категорія і хто зможе стати на чергу і отримати житло. Але я рекомендую всім нашим мешканцям: вставайте у черги в містах і селищах, де зараз мешкаєте. Це допоможе в подальшому. Хто має змогу в Гощі стати, хто мешкає там, то там житло не передбачається поки що. Я маю на увазі за рахунок місцевого бюджету в Гощі.

Це потрібно зробити, і ніхто не знає, як зміниться законодавство, як далі будуть рухатись ті черги і статуси, які мають наші мешканці, маючи на це пільги чи ні. Але це потрібно зробити. Зараз саме на цей квартал ніякої черги.

Як тільки у нас з’явиться інформація і буде розроблений порядок, ми обов’язково проінформуємо.

Проєкт “Сталева мрія” існував на стадії бачення. Тобто в нас немає на сьогодні конкретної кошторисної документації на кожен будинок і ми маємо це зробити? Це буде коштом місцевого бюджету чи теж маємо залучити на це кошти?

Відповідь: На першу чергу ми зараз будемо проводити закупівлі послуги на виконання проєктних робіт через “Прозорро”. Подивимося, хто з проєктантів вийде, хто запропонує найкращі умови і найкращу ціну. Фінансування часткового на виконання робіт по технічному завданню буде виконуватися коштом місцевого бюджету Бахмутської громади.

8 мільйонів гривень ми заклали в програму соцекономрозвитку. Це кошти, які ми зможемо зараз надати комунальному підприємству. Комунальне підприємство виготовляє технічні завдання, розміщує послугу закупівлі через “Прозорро”, звітує і проводить виконання проєктних робіт. 

Чи будуть публічні торги?

***

Відповідь: Це будуть публічні торги через “Прозорро”. Там можна буде подивитися, як використовуються кошти, хто є замовником, а хто виконавцем робіт, які терміни, які роботи прописані.

Ну і ніхто ж не відміняв запити стосовно цього проєкту. Будемо намагатися це робити як можна відкритіше, як можна частіше. Тому я пропоную, як тільки ми розпочнемо перші підготовчі роботи по земельній ділянці, відвідати селище Гоща усім разом.

Це живе селище, знаходиться понад трасою Київ-Чоп, від траси до земельної ділянки, яку нам запропонували, 5 хвилин. Ця земельна ділянка — це центральна частина Гощі, там є заклади освіти, охорони здоров’я. Районна лікарня, до речі, від цієї ділянки за 200-300 метрів знаходиться. Магазини, дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я, заклади культури — це все в доступності в тому селищі, в якому планується побудувати квартал.

Чи були звернення від бахмутського бізнесу щодо релокації в Гощу

***

Відповідь: Поки таких пропозицій не було від самих бахмутян, але я був здивований, коли на мене вийшли з “Енергоатому”. Запропонували зустрітися, і ми зустрілися з директором по персоналу, який був зацікавлений саме цим проєктом і саме в селищі Гоща, тому що там за 20 кілометрів знаходиться потужне підприємство цієї галузі. Вони зацікавились реалізацією проєкту і запропонували нам підтримувати зв’язок. Вони зацікавлені в тому, щоб люди, які там будуть проживати, працювали на їхньому підприємстві, і таких пропозицій вже від місцевих було досить багато. Зараз, як і по всій країні, бізнес потерпає від браку кадрів.

Тому такі пропозиції надходять. Поки що не від нашого бізнесу, який готовий там релокуватися, а від бізнесу, який є на місці. Я думаю, що з роботою тим, хто захоче її знайти саме в Гощі, ніяких питань не виникне.

Про квартири, які вони будуть?

***

Відповідь: Для родини це від 60 квадратних метрів і вище, 2-3 кімнати. Для однієї або двох осіб — це смарт-планування, смарт-будинки, смарт-кімнати або смарт-квартири від 30 квадратних метрів. Тобто смарт-планування від 30 до 60 квадратних метрів, планування звичайної квартири — від 60 і вище.

Скільки поверхів матимуть ці будинки? 

***

Відповідь: Чотири-п’ять поверхів. Всі будинки будуть безбар’єрні. Територія, яка там буде плануватися по містобудам, з благоустрійом, звісно, буде плануватися з доступністю. Ми коли розглядали можливість там забудови двохповерхових і чотирьохповерхових будинків, потім ми відмовились від двохповерхових, щоб не витрачати кошти на планування і будівництво невеличких будинків, то ми навіть в двохповерхових будинках закладали в технічне завдання ліфт.

Тут чотирьохповерхові і п’ятиповерхові будівлі, які там можуть мати різну вітажність, всі однозначно будуть з інклюзією, з доступністю із ліфтами. Це буде технічна умова, яку ми будемо вкладати в технічне завдання. Саме інклюзія і доступність. 

Тут будуть якісь гаражі, парковки? Що передбачається для транспорту?

***

Відповідь: Територія, на якій ми отримали земельну ділянку, вона дозволяє розробити або по містобудам там можлива парковка, наземна парковка, я не знаю, захоче використовувати кошти місцевого влади на розробку підземної парковки або паркінгу.

Будемо розмовляти. Але я думаю, що зараз кошти потрібно шукати, використовувати. По-перше, це на будівництво самих будинків і укриттів. А далі, де вже поставити автівку, гараж, це буде парковка. Територія дозволяє розмістити там дуже такий привабливий район і привабливий сам земельна ділянка. Це друга земельна ділянка, яку нам запропонували.

По-перше, в нас був варіант використання іншої земельної ділянки. Але ми там були обмежені в гектарах, тому що зона не дозволяла. Дали вже там, де є забудова. Ми з місцевими мешканцями сказали, що там ця земельна ділянка можлива під надання військової, які повертаються. Ми погодились, сказали нам, без різниці, де буде знаходитися. Тут ще отримали ще більшу.

Зараз вирішили питання по першій черзі, де зможуть розташуватися 20 будинків, 25 укриттів, невеличка паркова зона. А далі вже концепція буде передбачати забудову і розбудову всієї земельної ділянки. Я думаю, що не захочуть вони будувати так, як у нас було, гараж, що кожен побудував, як хоче і де хоче.

Тобто, генеральним планом, якщо буде визначена земельна ділянка під паркинг або парковку, тоді вона може бути і має існувати саме там. Додаємо з генерального плану і розуміємо, що ми маємо використовувати всі норми, які діють законодавстві, тому що право постійного користування несе за собою також ще і відповідальність.

Чи плануються такі проєкти в інших громадах?

***

Відповідь: Плануються такі проєкти в інших громадах. Пошук земельних ділянок, які можуть бути надані, для нашої громади триває. Зараз ведуться перемовини в Гостомелі по земельній ділянці під будівництво. Там трошки інша історія, там приватна власність. Якщо будуть, повинно ми її передати.

Звісно, такий проєкт будемо реалізовувати і там. Шукаємо, як розв’язувати питання по передачі земельної ділянки. Це перше. Друге, по реконструкції гуртожитків або будівель також займаємось. Я вже озвучував, це місто Кропивницький.

Зараз з’явилася у нас громада, яка, можливо, з нами буде в проєкті, це Софіївка поруч з Дніпром. Триває пошук земельних ділянок і я прошу не зловживати там, хто пише в коментарях або звертається до нас, що займаємось піаром, що ніхто не прийде в кабінет в офіс, не надасть вільну ділянку під забудову іншій громаді. Немає тут черги для того, щоб ми вибирали ще, а в якої громаді будувати або не будувати.

І такий досвід відмов ми маємо вже. Це була Одеська область, не буду називати громаду. Це була Київська область, де ми зверталися і вже працювали над проєктом і над візуалізацією проєкта.

І не так просто знайти землю, оформити її належним чином і затягнути донорів, знайти фінансування і реалізувати проєкт. Роботи дуже багато зроблено, але ще дуже багато є наперед. Ми бачимо об’єми, ми бачимо проблеми, з якими ми. Я думаю, ми все вирішимо не так швидко, як хотілося, на жаль. Але робота триває. І по іншим громадам також.

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти почали розбір зруйнованих будинків у Бахмуті: що відомо

Валентина Твердохліб 10:59, 14 Липня 2025
Бахмуті
Знищені будинки в Бахмуті / фото росджерела

Російські окупанти розбирають на цеглу зруйновані будинки в Бахмуті. За попередньою інформацією, будівельні матеріали вивозять до Маріуполя.

Про це повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”.

Росіяни розбирають будинки у Бахмуті

Росіяни розбирають зруйновані будинки в Бахмуті та навколишніх селах. Колишні оселі місцевих жителів використовують як сировину, витягаючи звідти цеглу, а отримані будівельні матеріали вантажать на фури й вивозять углиб окупованих територій.

Цеглу з бахмутських будинків окупанти, нібито, використовують для “потреб відбудови”, а саме “для відбудови об’єктів соціальної інфраструктури”. Один із пунктів призначення — Маріуполь. Судячи з айдентики на машинах, які вивозять цеглу, оператором цієї схеми є бєлгородський “Трансюжстрой”.

Примітка. “Трансюжстрой” — велика будівельна компанія з бєлгорода. На цю компанію, зокрема на незаконні будівництва скаржилися росіяни. “Трансюжстрой фігурував” у кількох судових позовах.

Що передувало?

Російський військовий / фото з росджерел

Попри те, що окупанти почали роботи з розбору будинків у Бахмуті, цивільних мешканців досі не пускають до міста. Про ці факти стало відомо у травні 2025 року. До Бахмута намагались заїжджати цивільні з боку ТОТ, щоб зробити ремонт своїх осель. Однак в’їзд у місто блокували окупанти.

“Туди намагаються приїжджати люди, які виїжджали з ще не окупованого Бахмута на ТОТ до родичів. Життя там як такого немає, але місто не повністю перекрито для цивільних. Туди можливо потрапити якщо їхати з боку ТОТ. Чесно кажучи, офіційного наказу на заборону проїзду в місто ми не бачили. Військові просто підходять до людей і кажуть, що проїзд заборонено, посилаючись на окупаційну адміністрацію”, — розповіли активісти “Жовтої стрічки” у коментарі Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олександр Марченко
Текстовий варіант ефіру

“Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту

24 липня редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченко. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”, який передбачає будівництво […]

Важливо

Окупанти почали розбір зруйнованих будинків у Бахмуті: що відомо

Російські окупанти розбирають на цеглу зруйновані будинки в Бахмуті. За попередньою інформацією, будівельні матеріали вивозять до Маріуполя. Про це повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”. Росіяни […]

Проєкт “Бахмут-Гоща” представили на конференції відновлення в Римі

Делегація з Бахмутської громади стала учасником Міжнародної конференції з відновлення України, що стартувала 10 липня в Римі. Під час заходу міжнародним партнерам представили проєкт будівництва […]

Важливо

“Без людей нам ніякі території не потрібні”: чому людиноцентричний підхід важливий для відновлення українського Сходу

24 червня 2025 року відбулася важлива онлайн-зустріч “Студії Сходу: дизайн мислення для планування повоєнного належного врядування і людиноцентричного відновлення”. Її учасники, це представники влади, громадського […]

Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі

Бахмутська житлова компанія проводить першу закупівлю на роботи в Гощі. Розповідаємо, що саме планують зробити. Житло для бахмутян в Гощі За даними платформи Прозорро комунальне […]