У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

• Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
• Мирноград — 8 тисяч;
• Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

• у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
• у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
• у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні реалізуються державні програми, у межах яких українці можуть отримати житлові сертифікати за пошкоджене та знищене житло. За них у подальшому можна придбати нове житло. Фінансуються програми Банком розвитку Ради Європи. Цьогоріч на їх реалізацію спрямували понад 250 мільйонів євро, що за сьогоднішнім курсом понад 13 мільярдів гривень.

Скільки коштів виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році і куди їх витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Скільки коштів на компенсації українцям виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році

Банк розвитку Ради Європи є партнером України. У межах співпраці держава укладає з банком кредитні угоди для реалізації програм підтримки українців та проєктів відбудови.

Примітка. Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ)  — це багатосторонній банк розвитку, місією якого є сприяння соціальній згуртованості в країнах Європи. БРРЄ інвестує в соціальні сферу: освіту, охорону здоров’я, доступне житло. Серед позичальників банку — уряди, місцеві та регіональні органи влади, державні та приватні банки, неприбуткові організації. У червні 2023 року Україна стала 43-ю країною-членом Банку розвитку Ради Європи.

У березні 2026 року Адміністративна Рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України. Вони передбачали відновлення житла та підтримку малого бізнесу. 100 мільйонів євро (ред. близько 5,2 мільярдів гривень) виділили на реалізацію програми “HOME: Компенсація за знищене житло”. 5 червня 2026 року Кабмін ухвалив розпорядження, яким визнав за доцільне залучити кошти другої додаткової позики від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 100 мільйонів євро.

Примітка. У межах програми “HOME: Компенсація за знищене житло” власники пошкодженого та зруйнованого житла можуть отримати житлові сертифікати за державною програмою компенсацій. У подальшому за цей сертифікат можна придбати нову оселю. Пріоритетне право на компенсацію за цією програмою мають учасники бойових дій, захисники і захисниці, які повертаються та потребують відновлення, люди з інвалідністю та багатодітні сімʼї.

4 червня Кабмін визнав за доцільне залучити кошти гранту в розмірі 10 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи та кошти операційного гранту в розмірі 1,075 мільйонів євро (ред. близько 577 мільйонів гривень) від Банку розвитку Ради Європи.

Ці кошти мають піти на інший проєкт — “HOME Розвиток спроможності: Компенсація за знищене житло в Україні”. Він має на меті посилення спроможності держави та органів місцевого самоврядування реалізовувати механізм компенсації за житло, зруйноване внаслідок російської агресії, та підвищення ефективності використання міжнародної фінансової допомоги.

Куди виділяють кошти Банку розвитку Ради Європи

У серпні 2026 року Уряд спрямував 5,14 млрд гривень, наданих БРРЄ, на компенсації за знищене житло в межах програми “єВідновлення”. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що це дасть змогу видати житлові сертифікати понад 3 600 родинам, які втратили житло.

За словами прем’єр-міністра, житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 мільярдів гривень. З них понад 33 тисячі сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч родин чекають на фінансування своїх сертифікатів.

Чи планується ще виділення коштів Банком розвитку Ради Європи у 2026 році

У червні 2026 року Адміністративна рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України на 140 мільйонів євро (ред. близько 7,2 мільярди гривень).

Позика обсягом 80 мільйонів євро (ред. близько 4,1 мільярди гривень) передбачена на житлову підтримку ВПО з тимчасово окупованих територій. Ще 60 мільйонів євро (ред. близько 3,1 мільярди гривень) мають піти на забезпечення доступним житлом ветеранів війни.

Проєкт “Житлова підтримка ВПО з тимчасово окупованих територій” передбачає житлові компенсації для українців, які були змушені залишити свої домівки та не можуть скористатися стандартними механізмами компенсації через неможливість проведення фізичної верифікації пошкодженого або знищеного майна. Сьогодні житлові сертифікати по 2 мільйони гривень можуть отримати учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни.

Очікується, що фінансування БРРЄ дозволить надати житлові компенсації для близько 2 тисяч сімей з ТОТ.

Проєкт “Житло для ветеранів війни” спрямований на підтримку учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які потребують покращення житлових умов. Програма передбачає надання пільгових довгострокових кредитів на придбання готового житла. Очікується, що фінансування дозволить забезпечити житлом майже 1,6 тисяч родин військових.

Які житлові проєкти фінансує Банк розвитку Ради Європи в Україні

Окрім житлових компенсацій, Банк розвитку Ради Європи також фінансує пільгові іпотечні кредити за програмою “Житлові приміщення для ВПО”. Фінансування передбачене в межах Рамкової угоди про позику між Україною та Банком розвитку Ради Європи, підписаної 26 травня 2025 року за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України.

Загальний обсяг фінансування — 50 млн євро. У жовтні 2025 року було отримано перший транш з половиною коштів, а у травні 2026 року Україна отримала другий транш у розмірі 25 мільйонів євро (ред. 1,3 мільярди гривень) від БРРЄ. Це дозволить профінансувати понад 500 родин.

Відбір на пільгові іпотечні кредити проводить Держмолодьжитло методом випадкової комп’ютерної вибірки за допомогою генератора випадкових чисел.

Читайте також:

• Допомога бахмутським ветеранам на іпотеку: хто увійшов до комісії, яка ухвалює рішення про виплати
• Державні житлові програми: різниця між сертифікатом та ваучером і чи можна отримати їх одночасно
• Реєстр житла для ВПО: Уряд знову переніс терміни запуску

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ініціативна група бахмутян передала міській владі заяву із закликом активніше відстоювати право переселенців на компенсацію за знищене майно. Документ містить пропозиції щодо звернень до державних органів, а також вимогу регулярно інформувати громаду про роботу над цим питанням.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомила Інеса Мішенина, бахмутянка та за сумісництвом авторка звернення.

Бахмутяни провели зустріч з міською радою щодо виплат за знищене майно

Інеса Мішеніна, яка входить в ініціативну групу, звернулася до Олексія Реви, начальника Бахмутської МВА, із офіційною заявою, підписаною 29 липня 2026 року. У заяві жителі Бахмута просять відкрито інформувати громаду про можливості захисту майнових прав, законодавчі зміни, державні програми та кроки адміністрації для підтримки мешканців.

Згідно з наданим редакції документом, бахмутяни просять місцеву владу звернутися до державних органів:

• Міністерства розвитку громад та територій України;
• Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
• Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових і немайнових прав ВПО;
• Державного космічного агентства України щодо використання аерокосмічних матеріалів для підтвердження факту руйнування житла, коли інші докази отримати неможливо.

За словами Інеси Мішеніної, зустріч відбулася 29 липня з Олександром Марченко, в.о. начальника Бахмутської
міської військової адміністрації. Загалом бахмутянка оцінила її, як результативну.

“Зустріч була дуже плодовита. Ми прийшли з заявою, а нам відповіли на все: куди звернутися, що стосується виплат за знищене майно, сертифікати.” — розповіла Інеса Мішеніна.

Подальший розгляд пропозицій наразі призупинився через законодавчі обмеження на державному рівні та реорганізацію Кабінету Міністрів: профільне Міністерство розвитку громад та територій України наразі розділяють, тому поки невідомо, хто саме опікуватиметься цим напрямком. Ініціативна група планує відновити подання заяв та рекомендацій одразу після призначення нових міністрів і розподілу урядового функціоналу.

“Зараз ми опираємося в закони, які не може вирішувати наша Бахмутська міська рада. Це закони на рівні президента та Кабміну. Тому чекаємо. І далі будемо подавати заявки на нові міністерства” — додає бахмутянка.

Учасниця зустрічі також наголосила на необхідності ретельної підготовки документів. Інеса Мішеніна зазначила, що помилки у заявах можуть стати причиною відхилення законопроєктів або звернень, як це відбувалося з ініціативами інших переселенців.

Редакція опублікує відповідь на звернення бахмутян, після її оприлюдненням Бахмутською МВА.

Що передувало

Нагадаємо, що 9 липня 2026 року Інеса Мішеніна опублікувала звернення до бахмутян із закликом об’єднатися для нагадування владі про проблеми з житлом.

Ініціативна група вирішила розпочати процес із консультацій з місцевою адміністрацією, щоб не нашкодити мешканцям та отримати фахові поради щодо складання звернень до президента. Основною метою ініціативи є отримання компенсацій та розблокування державних житлових програм. Для випадків, якщо місцева влада відмовилася б від зустрічі, ініціативна група розробила альтернативний план дій — шукати контакти та звертатися безпосередньо до приймалень депутатів Верховної Ради.

Читайте також:

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!