Питання забезпечення мешканців житлом залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Першим реальним проєктом, який перейшов від планів до фактичної реалізації, є “Бахмут-Гоща”. Він передбачає будівництво житла для ВПО у селищі Гоща на Рівненщині. Вперше про цей проєкт стало відомо наприкінці 2024 року, відтоді ініціатива перебуває в процесі реалізації. На початку 2026 року стало відомо про оголошення тендера на розроблення проєктної документації будівництва.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю наявну інформацію про проєкт “Бахмут-Гоща” та відтворила повну хронологію подій довкола нього станом на початок 2026 року.

Коли запустили проєкт “Бахмут-Гоща”

Вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу Rebuild Ukraine, присвяченому відбудові України.

Проєкт розробила компанія “Метінвест”. Він передбачає, що в Гощі зроблять квартал, де відтворять мінікопії районів Бахмута:

• район Літака;
• Цветмет;
• Комарівка;
• Забахмутка;
• садибна забудова.

У кожний з умовних районів планують додати впізнаваний символ.

Що передбачає проєкт “Бахмут-Гоща”, візуалізація

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає зведення багатоквартирних будинків. Окрім цього, на території кварталу проєкт передбачає освітній комплекс, де зможуть здобувати освіту 400 дітей. У планах є й амбулаторія площею від 235 м².

За попередньою оцінкою, бюджет проєкту складає 111,2 мільйонів доларів.

Презентація проєкту в Гощі, реакція громади

Після презентації проєкту у Варшаві представники Бахмутської громади поїхали з презентаціями до селища Гоща. Вони проходили протягом листопада-грудня 2024 року.

Спершу проєкт представили виконавчому комітету селищної ради й освітянам, далі — депутатам громади і керівникам комунальних установ. Окремо селищна рада збирала думки та зауваження від громадськості та бізнесу. Це робили в форматі анкетного опитування, де мешканці могли висловити свої думки, надати пропозиції й рекомендації.

У коментарі редакції очільник Гощанської громади Микола Панчук зауважив, що спочатку місцеві жителі з обережністю ставилися до нових жителів громади. Однак потім їхня думка змінилась, передусім після релокації до Гощі Бахмутського центру професійно-технічної освіти.

“Всі освітяни, які сюди приїхали, дуже гарно себе зарекомендували. Вони професійно, відповідально та якісно надають свої послуги”, — розповідав голова селища.

За словами селищного голови, на пропозицію збудувати житловий квартал для бахмутян у Гощі схвально відреагувало керівництво громади і бізнес. Більшість жителів селища також позитивно сприйняли новину. Втім були і ті, хто висловлювався проти будівництва.

У грудні 2024 року редакція Бахмут IN.UA спільно з медіа Район.Гоща провели власне опитування мешканців Гощі, участь у якому взяли 80 осіб. Більша частина опитаних, а це 97,4%, знали про те, що в громаді живуть ВПО. Думки людей про підтримку будівництва проєкту розділились: підтримали ідею 23,4% опитаних, а 67,5% — не підтримали. У відповідях ми прослідкували тенденцію про нерозуміння доцільності побудови проєкту в громаді.

Чи передали земельну ділянку під проєкт “Бахмут-Гоща”

20 червня 2025 року депутати Гощанської селищної ради ухвалили рішення про передачу земельної ділянки під будівництво в межах проєкту “Бахмут-Гоща”. Загальна площа ділянки складає близько 6 гектарів. Право постійного користування цією ділянкою передали комунальному підприємству “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

Наступний етап — виконання проєктних робіт. Їх замовником визначили Бахмутську житлову управляючу компанію.

Перші закупівлі в межах проєкту “Бахмут-Гоща”

Після виділення земельної ділянки КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела першу закупівлю на роботи в Гощі.

2 липня 2025 року КП замовило за 33 000 гривень архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконувало ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”. Йшлося про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП.

У жовтні 2025 року ще одну закупівлю провело Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради. За 99 999 гривень замовили розроблення техніко-економічного розрахунку (ТЕР) для вибору технології будівництва житла. Переможцем стало ТОВ “Архітектурно-проєктне бюро”, яке зобов’язалось завершити роботи до 31 грудня 2025 року.

Який бюджет передбачено на реалізацію проєкту “Бахмут-Гоща”

Проєкт вартістю 111 мільйонів доларів (ред. 4 мільярди 628 мільйонів 700 тисяч) шукає фінансування саме від донорів. Станом на 24 грудня 2024 року редакції Бахмут IN.UA повідомили, що бахмутське керівництво “здійснює активний процес пошуку та залучення потенційних інвесторів для реалізації проєкту з будівництва нового житлового кварталу на території селища Гоща Рівненської області”.

Через рік, у грудні 2025 року, Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції повідомила, що в селищі Гоща орієнтовно планують збудувати 570 квартир. На реалізацію проєкту можуть спрямувати і кошти з бюджету Бахмутської громади.

У 2026 році на будівництво пропонують виділити 80 мільйонів гривень. 

Визначення відповідального за проєкт “Бахмут-Гоща”

16 лютого 2026 року начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про визначення замовника робіт із будівництва житла для бахмутян у Гощі. Замовником робіт визначили комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Саме воно відповідатиме за організацію та виконання будівельних робіт. Директор підприємства — Олександр Бондарєв — має забезпечити реалізацію проєкту.

Координувати виконання розпорядження буде заступник начальника Бахмутської МВА Олександр Марченко.

Реалізація проєкту “Бахмут-Гоща” у 2026 році

21 лютого 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” оголосило нову закупівлю, пов’язану з житловим проєктом для бахмутян у Гощі. Тендер передбачає закупівлю робіт з розроблення проєктної документації щодо будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО.

Орієнтовна вартість робіт складає 62 119 356,13 гривень. Джерелом фінансування буде місцевий бюджет Бахмутської громади.

Збиратимуть тендерні пропозиції до 11 березня 2026 року.

Відповіді на питання бахмутян: що передбачає будівництво і хто отримає житло

24 липня 2025 року редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”. Далі наводимо відповіді на ключові питання ефіру.

Хто буде матиме право на першочергове заселення в житло у Гощі?

Відповідь: Я думаю, що це передчасне питання на зараз, тому що триває підготовка до будівництва, пошуку інвесторів. Далі вже будемо дивитися по кодексу, який діє, по постановах, які діють. Зараз у нас в Україні існує декілька варіантів отримання житла, тому в який фонд буде внесено житло, такою постановою й такими правилами будемо користуватися. Є загальна черга, є першочергова черга, є позачергові отримання. Тут ще переплітаються те, що не тільки учасниками цього процесу є наша громада, а й громада приймаюча. Інвестори, донори також можуть висувати свої вимоги щодо категорій мешканців, які зможуть заселятися. Будемо дивитися.

Звісно, буде розроблено порядок, включено до місцевих програм по отриманню житлу. Ми його будемо оприлюднювати, будемо інформувати мешканців громади про стан подій з приводу розподілу житла на території Гощі.

Чи можна буде приватизувати житло?

Відповідь: Це може бути соціальним житлом, наданим безкоштовно і переданим мешканцям. Це може бути договір аренди такого житла на якийсь період: два, п’ять, десять років до вирішення питань на рівні законодавства, які ми чекаємо, що скоро вирішаться. Це може бути створено ОСМД, ми розглядали таке питання. Якщо власник або спонсор, який надав кошти, не проти, то чому б і ні.

Також ми можемо після введення в експлуатацію передавати житлові будинки на баланс Гощі, і вони будуть займатися обслуговуванням цих будинків. Але тут є такі ризики, що це вже буде власністю іншої громади, і там буде діяти постанова про розподіл житла, за якою балансоутримувач громади, яка має такі будинки, самі будуть розподіляти житло. У нас же умови такі, що ми шукаємо кошти на проєкт, ми будуємо будинки і надаємо тільки бахмутянам.

Одне скажу, що комерційного житла на території цього мікрорайону не буде. Тобто продаватися воно не буде.

Про квартири, які вони будуть?

Відповідь: Для родини це від 60 квадратних метрів і вище, 2-3 кімнати. Для однієї або двох осіб — це смарт-планування, смарт-будинки, смарт-кімнати або смарт-квартири від 30 квадратних метрів. Тобто смарт-планування від 30 до 60 квадратних метрів, планування звичайної квартири — від 60 і вище.

Чи передбачається якась інфраструктура в цьому проєкті? Буде щось крім будинків?

Відповідь: Ми в самому проєкті пропонували об’єкти соціальної інфраструктури ще з першої презентації. Пропонували дитячий садочок і школу, амбулаторію. Коли презентували в Гощі, то місцеві фахівці запропонували нам поки що відкласти вибір соціального об’єкта для того, щоб провести розрахунок дитячих садочків, шкіл на те, чи вони зможуть додатково взяти ще об’єм людей по навчальному процесу, по розміщенню. І ми домовились наступним чином: що ми земельну ділянку, яка є на території цього кварталу, залишаємо під соціальний об’єкт, а сторона від Гощі запропонує нам який саме це буде соціальний об’єкт.

Чи можна стати в чергу конкретно на житло в цьому кварталі?

Відповідь: На зараз ніякої черги на цей квартал не існує і існувати не може. Тому що, по-перше, не розроблена проєктно-кошторисна документація, не визначені спонсори, донори і фінансова модель реалізації цієї програми. А від цього буде залежати, яка категорія і хто зможе стати на чергу і отримати житло. Але я рекомендую всім нашим мешканцям: вставайте у черги в містах і селищах, де зараз мешкаєте. Це потрібно зробити, і ніхто не знає, як зміниться законодавство, як далі будуть рухатись ті черги і статуси, які мають наші мешканці, маючи на це пільги чи ні. Але це потрібно зробити. Зараз саме на цей квартал ніякої черги. Як тільки у нас з’явиться інформація і буде розроблений порядок, ми обов’язково проінформуємо.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

Для бахмутян можуть реконструювати житловий будинок у Кропивницькому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” не стало відхиляти пропозицію єдиного учасника тендеру на виконання підготовчих будівельних робіт у селищі Гоща. Водночас воно знайшло невідповідності у поданій документації ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ” і зобов’язав підприємство їх усунути.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Тендер на будівництво житла у Гощі

Комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” перевірило тендерну документацію єдиного учасника торгів на виконання підготовчих будівельних робіт у селищі Гоща. Замовник не відхилив пропозицію приватного підприємства “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ”, а виявив невідповідності у документах та надав час на їхнє усунення до вечора 18 серпня 2026 року.

Під час перевірки документів комунальне підприємство знайшло дві невідповідності у поданій пропозиції учасника:

• довідка про наявність необхідного обладнання та матеріально-технічної бази подана без підпису керівника та печатки підприємства, тому замовник просить надати правильно оформлений документ;
• копія ліцензії на програмний комплекс, за допомогою якого учасник розраховував ціну своєї пропозиції, взагалі відсутня, тому замовник вимагає додати цей документ.

Подальші дії

Учасник має час на усунення виявлених невідповідностей до 19:31, 18 серпня 2026 року. Від того, чи усуне невідповідності учасник торгів, залежатиме подальший перебіг закупівлі та фінальне рішення замовника щодо підписання договору.

Нагадаємо, що комунальне підприємство проводить тендер на підготовчі роботи для будівництва житла бахмутянам у Гощі з очікуваною вартістю понад 37 мільйонів гривень. Єдиним учасником торгів стало ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ”, яке запропонувало виконати роботи за 36,5 мільйона гривень. Це підприємство зареєстроване у Дніпрі та має досвід виконання десятків державних замовлень. Водночас компанія фігурує у судовому провадженні щодо ймовірного привласнення бюджетних коштів та суттєвого завищення цін на будівельні матеріали під час зведення укриття на Херсонщині. Наприкінці липня 2026 року суд зобов’язав поліцію розпочати офіційну перевірку цих фактів.

Читайте також:

Підприємство, яке подалося на виконання робіт з будівництва житла для бахмутян у Гощі, фігурує у справі про ймовірне завищення цін на матеріали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що робити з військовими адміністраціями громад, які роками не мають доступу до своїх територій, як наприклад Бахмутська, Соледарська, Часовоярська? Ліквідувати їх, скоротити штати чи повністю змінити логіку роботи? Андрій Грудкін, координатор ГО “Сильні громади” та учасник Коаліції “На лінії зіткнення”, вважає, що простого рішення тут немає. На його думку, ліквідація МВА та розподіл їхніх коштів між людьми може дати швидкий ефект для частини мешканців, але водночас позбавити сотні тисяч людей системної підтримки.

Редакція Бахмут IN.UA розбиралася, якими можуть бути МВА окупованих громад і що в їхній роботі можна покращити разом з експертами Андрієм Грудкіним та Олександром Слобожаном, виконавчим директором Асоціації міст України.

МВА без території: що робити з військовими адміністраціями окупованих громад

Військові адміністрації окупованих громад опинилися в ситуації, для якої традиційна модель місцевого управління фактично не пристосована. Територія громади окупована або зруйнована, частина людей виїхала в інші регіони України чи за кордон, а сама адміністрація працює в евакуації. Андрій Грудкін розмірковує, що це має означати не ліквідацію МВА, а переформатування їхньої роботи.

“Формат військових адміністрацій окупованих громад повинен змінюватися, тому що наразі вони існують в умовах, непритаманних для будь-яких муніципалітетів. Це окупація, переміщення і робота поза територією і для людей. Безсумнівно, на думку нашої “Коаліції на лінії зіткнення”, ці інституції мають продовжити своє існування як представницькі органи, тимчасово окуповані інституції, а будь-які маніпуляції про необхідність їх ліквідації — це антидержавна діяльність”, — каже спікер.

Водночас, за словами експерта, сама наявність МВА ще не означає, що вони працюють за правильною моделлю. На його думку, адміністрації мають змінити внутрішню структуру та функції. Одна з головних проблем, на яку звертає увагу Грудкін, це те, що МВА продовжують частково працювати за логікою звичайних органів місцевого самоврядування, хоча обставини вже принципово інші.

“Попри те, що багато хто перемістився ще у 2022 році, вони досі не змирилися з тим, що у них немає території, вони тепер не мають займатися комунальним господарством, парками, дорогами, тендерами на будівництво і на ремонти. І через це ми маємо проблеми. Має бути усвідомлено, що це абсолютно унікальна модель роботи з людьми, надання їм послуг, збереження їх згуртованості, локальної ідентичності, і під це мають бути утворені абсолютно нові функціональні моделі”, — коментує Андрій Грудкін.

Тобто йдеться не лише про скорочення кількості працівників. На думку Грудкіна, потрібно переглянути саму структуру МВА: які підрозділи зараз потрібні, які можна об’єднати, а які, залишити через важливість даних для майбутнього громади. Окремо він наголошує, що навіть ті напрямки, які зараз не мають практичного застосування через окупацію, можуть бути важливими для збереження інформації про громаду. Тому перехід від територіальної моделі до моделі, орієнтованої на людей, на його думку, може одночасно зменшити витрати на утримання апарату та підвищити ефективність.

В Асоціації міст України наголошують, що військові адміністрації залишаються фактично єдиною формою управління окупованими громадами, поки місцеве самоврядування не може функціонувати.

“Жителі окупованих міст/сіл, які виїхали з рідних домівок на підконтрольну Україні територію, мешкають зараз в інших громадах, де в більшості продовжує працювати місцеве самоврядування. Ради на окупованих територіях не працюють, тому військові адміністрації це єдина форма управління в таких громадах”, — зазначає Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ).

За його словами, в АМУ вже кілька років обговорюють подальшу модель управління окупованими та деокупованими громадами. У 2023 році в Асоціації створили Секцію з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад, яка, за словами Слобожана, об’єднує майже 400 громад.

“Секція – це платформа, де на постійній основі в очному і онлайн форматі зустрічаються представники всіх окупованих і деокупованих громад (мери, начальники військових адміністрацій, їх заступники) та спільно з народними депутатами України, представниками Уряду та міністерств, міжнародних організацій, експертів обговорюють проблеми напрацьовують варіанти їх спільного вирішення”, — розповідає він.

Серед пропозицій, які зараз обговорюються в АМУ, — визначення критеріїв запровадження військових адміністрацій та стратегічних завдань, які вони мають виконувати. Для окупованих громад це означає, що питання майбутнього МВА фактично пов’язане не лише з їхньою ефективністю, а й із тим, як Україна зможе забезпечити представництво інтересів мешканців до моменту деокупації та відновлення виборного місцевого самоврядуванн

Чи мають мешканці впливати на рішення МВА

Інша проблема — це участь самих мешканців у прийнятті рішень. Грудкін вважає, що нинішніх можливостей для цього недостатньо. Особливо це помітно у ситуаціях, коли рішення вже фактично прийняте, а мешканців лише ставлять перед фактом. На його думку, МВА варто перейти від комунікації після ухвалення рішення до попереднього обговорення планів.

“Потрібно не постфактум повідомляти про прийняті рішення, а анонсувати майбутню роботу. Тому що багато чого планується на етапі формування бюджету і розробки місцевих програм. Чиновники знають, скількома людьми вони орієнтовно мають надати ту чи іншу послугу, підтримку. Вони знають, скільки коштів дотації прийде їм з бюджету в певному моменті”, — пояснює Андрій Грудкін.

На практиці це означає, що навіть рішення, які потрібно ухвалювати досить швидко, можна попередньо комунікувати з громадою та збирати зворотний зв’язок. За словами Грудкіна, для цього не потрібен якийсь один визначений механізм. Це можуть бути опитування, публічні обговорення, консультації чи інші формати постійного діалогу.

Нагадаємо, що зараз бахмутяни можуть долучитися до громадського обговорення 2 програм, а саме обговорення житлової програми для ВПО на 2026–2028 рр, а також програми підтримки ветеранів та родин загиблих.

Чому аргумент про “оперативність під час війни” вже не завжди працює

Одним із аргументів на користь обмеженої участі мешканців у роботі МВА може бути необхідність швидко ухвалювати рішення під час війни. Проте Грудкін вважає, що для переміщених адміністрацій цей аргумент уже не настільки переконливий. За його словами, багато МВА працюють у переміщеному форматі вже кілька років, а мешканці громад також значною мірою адаптувалися до життя в інших містах.

Тому він пропонує змінити сам підхід до управління — зробити комунікацію постійною, а не ситуативною.

“При зміні такого підходу, плюс гарна комунікація перманентна, постійна, можна питати у людей зворотний зв’язок, а що ви думаєте про ось таку-то нашу ідею зробити щось хороше для вас. І тоді це абсолютно інший підхід до управління і кращі результати. А форматів, як це робити, мільйон”, — вважає Андрій Грудкін.

“Розпустити МВА і роздати гроші — стратегічна помилка”

Окремо ми запитали Грудкіна про роль держави у визначенні майбутнього МВА. Він вважає, що державне унормування роботи таких адміністрацій необхідне, оскільки зараз вони фактично працюють у певному нормативному вакуумі. При цьому експерт застерігає від швидких рішень, зокрема масового скорочення працівників або ліквідації МВА.

“Подібні гасла лунали під тиском від народних депутатів, деяких популістів, таких, як Вельможний, які кажуть, що потрібно всіх ліквідувати, гроші роздати людям. Це абсолютно не вирішить питання, тому що, так, це буде мати дуже швидкий ефект, можливо, якісь люди отримають якесь житло, але це буде настільки незначна частка людей, і у порівнянні з можливістю продовження роботи цих органів, це стратегічна помилка”, — пояснює співрозмовник у коментарі.

Його аргумент полягає в тому, що МВА — це не лише адміністративний апарат і витрати на його утримання. Через ці інституції можуть продовжувати працювати сервіси, центри підтримки, освітні та культурні напрямки, які залишаються важливими для людей з окупованих територій. Саме тому, на думку Грудкіна, перед скороченням штату чи ліквідацією окремих підрозділів потрібно оцінювати не лише економію бюджету, а й те, яку послугу після цього втратить конкретна людина.

Для кожної громади потрібна окрема модель

Грудкін пропонує не створювати одну універсальну модель для всіх окупованих громад. Адже обставини їхньої окупації та переміщення дуже різні. Одні громади мають значну частину населення, яка залишилася на окупованій території. Інші, зокрема Бахмут, Торецьк та інші міста Донеччини, зазнали масштабних руйнувань, а їхні мешканці масово виїхали в інші регіони України та за кордон.

“Ми пропонуємо модель аналізу конкретних військових адміністрацій, бажано усіх, для визначення для кожної з них оптимальної функціональної моделі. Тому що кожен з цих органів має свої особливості. У когось була швидка окупація, і 40% населення залишилось на тимчасово окупованій території. А у когось, як, наприклад, Бахмут, Торецьк чи Авдіївка багато людей стали вимушеними переселенцями, чи виїхали за кордон”, — каже Грудкін.

Тому перед державою, на його думку, стоїть складніше завдання, ніж просто визначити відсоток скорочення штату. Потрібно проаналізувати функції кожної адміністрації та зрозуміти, які з них справді потрібні конкретній громаді.

На цьому етапі особливо важливе питання — не просто скільки людей працюватиме в адміністраціях, а чим саме вони займатимуться. Грудкін наводить приклад культурного напрямку. На його думку, працівник такого підрозділу в окупованій громаді не повинен відтворювати звичайну модель роботи місцевого відділу культури.

“Я маю думати, як проводити культурні заходи для переміщених жителів, як їх знаходити, об’єднувати, як зберігати творчі колективи, нематеріальну культурну спадщину, просувати її, зберігати артефакти війни, займатися меморіалізацією, а не фігнею. Це просто приклад по структурному підрозділу”.

Чи чує держава мешканців окупованих громад

Окремим питанням залишається представництво мешканців окупованих територій на державному рівні. Грудкін визнає, що громадський сектор намагається адвокатувати зміни, але поки що ці зусилля недостатньо скоординовані.

“Сказати, що громадським організаціям, всім небайдужим, майбутнім наших людей, наших інституцій потрібно гуртуватися і разом виступати з позицією, консолідованою на національному рівні, — це очевидно. Але, скажу відверто, поки що не супер вдається це зробити. Так, ми робимо кожен від себе десь на якихось форумах, пишемо, адвокатуємо якісь рішення, пропонуємо проєкти нормативних актів, але нам потрібна платформа”.

На його думку, така платформа має не просто існувати формально для “галочки”, а мати реальний мандат на представництво інтересів людей з окупованих територій та можливість впливати на державну політику. Як один із можливих орієнтирів Грудкін називає Кримську платформу. Водночас він наголошує, що формат майбутньої платформи для всіх тимчасово окупованих територій не варто визначати поспіхом.

До теми:

Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!