Бахмутський краєзнавчий музей має дуже цікаву історію. Сьогодні ця будівля понівечена росіянами, а раніше це був перший краєзнавчий музей Донецької губернії. На його долю випали нацистська окупація в 1941 році та повномасштабна війна рф проти України.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає історію будівлі.

Бахмутський музей. Історія заснування

Будинок музею був збудований на початку ХХ столітті і до 1917 року належав В.Г. Французову, власнику Бахмутського дротяно-цвяхового заводу. Музей тут створили в 1923 році, ініціатором виступив лікар-епідеміолог та зоолог родом з Донеччини Борис Вальх.

Він надав свої власні експонати у колекцію музею. Спершу заклад назвали на честь комуніста Артема, працювали тут лише троє людей: завідувач, сторож та техробітниця. Керівником став сам Вальх.

У радянський період в будинку працювали різні державні організації. У 1941 році музей спіткала сумна доля, його спалили нацистські окупанти. Втім у 1962 році споруду вдалося відновити, а через кілька років, у 1989, Бахмутський краєзнавчий музей набув державного значення.

Музей до повномасштабного вторгнення

До повномасштабного вторгнення краєзнавчий музей перебував у стані реконструкції. Однак це не заважало проводити виставки, лекції та інші просвітницькі заходи.

На оновлення музею виділили майже 11,5 мільйонів гривень, за графіком реконструкція головного приміщення музею запланована на два роки. Експозиція музею була виставлена у 14 залах, тут зберігалося 30 тисяч експонатів, серед них особисті речі поетів Миколи Чернявського та Володимира Сосюри.

Сучасний стан

Під час повномасштабного вторгнення росіяни практично повністю зруйнували Бахмут, вони знищили міську інфраструктуру до невпізнаваності. На жаль, фото самого музею, яке б продемонструвало усі масштаби руйнувань, немає. Однак оцінити ситуацію можна за допомогою знімків з повітря.

Відомо, що колекцію музею вдалося евакуювати. Наразі більшість експонатів можна побачити тільки в архівному відео Бахмут IN.UA за 2018 рік.

Читайте також:

• У мережі з’явились фото зруйнованого Бахмутського вокзалу
• Бахмут: історія назви міста-фортеці
• В Бахмуті окупанти пошкодили один із найдавніших храмів Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вікторія Канаєва — переселенка з Бахмута. У 2022 році вона виїхала з рідного міста і оселилася на Київщині в місті Ірпінь. Втративши домівку, жінка почала адаптуватися на новому місці. Цю адаптацію вона знайшла в допомозі іншим. Спочатку це була група для обʼєднання ВПО, потім інформаційна робота з місцевою депутаткою, а зараз — допомога дітям із зон бойових дій та робота в Раді ВПО.

Про переїзд з Бахмута, адаптацію на новому місці та допомогу іншим Вікторія Канаєва розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті

Вікторія Канаєва — корінна бахмутянка. Звідси були родом її батьки та вона сама. Тут жінка здобула і освіту — закінчила Артемівський індустріальний технікум.

У Бахмуті пані Вікторія створила власну родину — вийшла заміж та народила доньку і сина. Працювала у сфері торгівлі, була керуючою мережі магазинів.

“З Бахмутом повʼязані найтепліші спогади: там пройшло моє дитинство, там я вперше закохалася, народила дітей. Усе моє життя повʼязане з цим містом. Якщо згадувати про найулюбленіші місця, то ми дуже любили гуляти на Посьолку, де була алея троянд, часто ходили в кінотеатр “Перемога”, – згадує бахмутянка.

Виїхати з Бахмута родина вирішила на початку квітня. Пані Вікторія згадує, що рішення ухвалювали, бачачи як масово люди їдуть з міста. Та й обстріли ставали все ближчими.

“Всі сусіди почали виїжджати, почалася паніка. Звісно і обстріли посилювалися. Тому ми і вирішили виїжджати. Тим паче з нами в місті була онука, і не хотілося, щоб дитина бачила все це”, — згадує жінка.

Спочатку родина переїхала до Дніпра. Там пробули чотири дні і вирушили на Київщину, де проживали родичі. Доньці пані Вікторії знайомі запропонували квартиру в Броварах, де перший місяць родина жила разом. Та потім решта сімʼї перебралася до Ірпеня.

Адаптація через допомогу іншим

Переїзд дався непросто. В Ірпені у пані Вікторії не було близького кола спілкування, і багато інших переселенців опинилися в такій самій ситуації.

Спілкуючись із ВПО, вона дедалі частіше чула одні й ті ж запитання: куди звертатися по допомогу, як оформити документи, де отримати інформацію про житло, медицину чи освіту дітей.

Тоді бахмутянка вирішила створити Telegram-групу “ВПО Ірпінь Буча”, яка сьогодні об’єднує понад 700 людей.

“Бувало таке, що йду і бачу, як сидить людина і плаче. Я підходжу і запитую: “У вас щось трапилося? “. А людина каже: “У мене дім розбило”, і починає ділитися своєю історією. А я кажу: “Я така ж сама”. І я зрозуміла, що нам всім треба десь спілкуватися. Тому створила групу “ВПО Ірпінь Буча”. Як тільки з кимось знайомилася, дізнавалася що він ВПО, то давала посилання на групу і так ми обʼєднувалися”, — розповіла Вікторія Канаєва.

Групу для ВПО жінка веде і досі. Ця спільнота стала не лише джерелом корисної інформації, а й простором для знайомств, взаємної підтримки та спільного дозвілля. Для самої пані Вікторії це також стало важливою частиною адаптації на новому місці.

“Завдяки цій групі люди починали товаришувати або проводити разом дозвілля. Ходили на прогулянки разом. Наприклад, писали: “Ходімо сьогодні ввечері в парк попʼємо чаю зі смаколиками”. Особисто мені ця спільнота дуже допомогла в адаптації. І я думаю, що й іншим теж. Бо якщо ця група досі працює, там спілкуються люди, значить вона їм потрібна”, — каже Вікторія Канаєва.

Пізніше Вікторія Канаєва долучилася до роботи з місцевою депутаткою, допомагаючи проводити консультації для ВПО та постраждалих мешканців громади. Людям роз’яснювали питання щодо пошкодженого і знищеного майна, модульного житла, освіти дітей та інших можливостей.

“Кожного четверга ми проводили прийом у міській раді та консультували людей. Приходили і місцеві жителі, які постраждали внаслідок війни, і ВПО. Зокрема, роз’яснювали як подати заяву про знищене чи пошкоджене майно в “Дії”, розповідали про житло в модульних містечках. Також для ВПО була актуальною інформація про дошкільні і шкільні навчальні заклади, оскільки було багато родин, які просто не знали куди влаштувати свою дитину”, — розповіла переселенка.

Допомога жінкам і дітям

В Ірпені пані Вікторія зайнялася активною громадською роботою. По-перше, разом з донькою заснували власну ГО “Незламна”. Першочергово надавали допомогу жінкам. Головними цілями роботи мати і донька визначили захист прав жінок та досягнення гендерної рівності, надання допомоги жінкам, які постраждали внаслідок війни, та розвиток інклюзивного суспільства.

“Ми опікувалися жінками-ВПО і жінками з інвалідністю. Для них ми робили різні заходи, переважно терапевтичні, щоб жінки розвантажувалися”, — розповідає Вікторія Канаєва.

Сьогодні пані Вікторія працює консультанткою з розвитку батьківських навичок у благодійному фонді Save Ukraine. Її робота пов’язана з дітьми раннього віку та їхніми батьками.

Особливе місце займає група для дітей 3-4 років та їхніх батьків, яку жінка веде разом із психологинею. Це група за програмою СМВМ — психосоматичної медицини та догляду за собою, адаптованої для маленьких дітей. Програма допомагає дітям у доступній для їхнього віку формі знайомитися зі способами заспокоєння, розслаблення та саморегуляції. Заняття поєднують рух, дихальні вправи, медитацію, керовані образи, тілесні практики та творчі завдання.

Діти вчаться зупинятися, слухати себе, помічати напруження та поступово повертатися до спокійного стану. Паралельно з цим на заняттях є творчі та пізнавальні активності: аплікації, ліплення, малювання, ігри на комунікацію, вивчення кольорів, спільні кулінарні заняття.

“Для мене важливо, щоб дитина не просто виконала вправу, а відчула: я можу заспокоїтися, мама поруч, мене розуміють, зі мною все гаразд”, — каже Вікторія Канаєва.

Робота в Раді ВПО та мрія про власний дім

Сьогодні пані Вікторія також є членкинею Ради ВПО в Ірпені. Разом із колегами вона працює над створенням окремого інформаційного ресурсу для переселенців на сайті Ірпінської міської ради. Це має бути своєрідна дорожня карта з корисними контактами, порадами та інформацією, куди звертатися з різними питаннями.

Попри активну роботу та допомогу іншим, у пані Вікторії залишається власне невирішене питання — житло. Її родина, як в багато інших бахмутян, втратила дім через війну. Нині вони орендують житло, але його вартість постійно зростає. Тому головна мрія жінки — мати власний дім і нарешті відчути стабільність.

“У нас, як і в багатьох бахмутян, одна мрія — мати власне житло. Хочеться не просто допомагати іншим будувати життя заново, а й самій нарешті мати місце, яке можна назвати домом”, — підсумувала бахмутянка.

Читайте також:

“Я завжди представляюся: “Аліса з Краматорська”: історія доннечанки, яка повернулася з Німеччини в Україну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янській громаді з 9 жовтня припиняється рух громадського транспорту. Рішення ухвалили через загострення безпекової ситуації.

Про це повідомляє Словʼянська МВА.

У Слов’янську припинять рух автобусів

У Слов’янській громаді припиняється рух громадського транспорту на міських та приміських автобусних маршрутах. Зміни запрацюють з п’ятниці, 9 жовтня.

Рішення про припинення руху автобусів пов’язане із загостренням безпекової ситуації.

Зазначимо, що росіяни полюють на цивільний транспорт у Словʼянську і Краматорську. Вчора окупанти атакували дроном автобус у Словʼянську, внаслідок удару загинув водій. А сьогодні російські війська завдали удару по рейсовому автобусу в Краматорську, який перевозив пасажирів. За попередніми даними, загинули щонайменше 12 людей.

Читайте також:

Росіяни вдарили по Словʼянську і Суханівці: загинула жінка, серед поранених — дитина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!