Бахмутський краєзнавчий музей: минуле, теперішнє та сьогодення

Семаковська Тетяна 18:14, 7 Листопада 2023
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Бахмутський краєзнавчий музей має дуже цікаву історію. Сьогодні ця будівля понівечена росіянами, а раніше це був перший краєзнавчий музей Донецької губернії. На його долю випали нацистська окупація в 1941 році та повномасштабна війна рф проти України.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає історію будівлі.

Бахмутський музей. Історія заснування

Бахмутський музей, Торгова Площа / архівне фото

Будинок музею був збудований на початку ХХ столітті і до 1917 року належав В.Г. Французову, власнику Бахмутського дротяно-цвяхового заводу. Музей тут створили в 1923 році, ініціатором виступив лікар-епідеміолог та зоолог родом з Донеччини Борис Вальх.

Він надав свої власні експонати у колекцію музею. Спершу заклад назвали на честь комуніста Артема, працювали тут лише троє людей: завідувач, сторож та техробітниця. Керівником став сам Вальх.

Борис Вальх / Вікіпедія

У радянський період в будинку працювали різні державні організації. У 1941 році музей спіткала сумна доля, його спалили нацистські окупанти. Втім у 1962 році споруду вдалося відновити, а через кілька років, у 1989, Бахмутський краєзнавчий музей набув державного значення.

Музей до повномасштабного вторгнення

Бахмутський краєзнавчий музей / Вікіпедія

До повномасштабного вторгнення краєзнавчий музей перебував у стані реконструкції. Однак це не заважало проводити виставки, лекції та інші просвітницькі заходи.

Етап реконструкції / фото з відкритих джерел

На оновлення музею виділили майже 11,5 мільйонів гривень, за графіком реконструкція головного приміщення музею запланована на два роки. Експозиція музею була виставлена у 14 залах, тут зберігалося 30 тисяч експонатів, серед них особисті речі поетів Миколи Чернявського та Володимира Сосюри.

Сучасний стан

Приліт у сусідній з музеєм будинок / Фейсбук

Під час повномасштабного вторгнення росіяни практично повністю зруйнували Бахмут, вони знищили міську інфраструктуру до невпізнаваності. На жаль, фото самого музею, яке б продемонструвало усі масштаби руйнувань, немає. Однак оцінити ситуацію можна за допомогою знімків з повітря.

Бахмут, вигляд на місто / Влада та Костянтин Ліберови

Відомо, що колекцію музею вдалося евакуювати. Наразі більшість експонатів можна побачити тільки в архівному відео Бахмут IN.UA за 2018 рік.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“МиДонеччина”: для ВПО з Донецької області створили інформаційний чат-бот

Семаковська Тетяна 17:00, 2 Квітня 2026
Чат-бот “МиДонеччина” / скриншот

Донецька обласна військова адміністрація запустила новий онлайн-сервісу для внутрішньо переміщених осіб під назвою “МиДонеччина”. Це чат-бот, який містить інформацію для ВПО щодо гуманітарних хабів nf допомоги.

Про це повідомили представники Донецької ОВА.

Чат-бот “МиДонеччина”

Новостворений сервіс об’єднує в собі весь масив найнеобхіднішої для переселенців інформації, забезпечуючи цілодобовий доступ до актуальних даних, зокрема, він містить:

  • перелік та геолокацію гуманітарних хабів/центрів підтримки ВПО;
  • перелік місць тимчасового проживання та центрів життєстійкості;
  • перелік побутових центрів;
  • перелік телефонів “гарячих ліній” для ВПО;
  • інформацію про отримання/відновлення довідки ВПО;
  • інформацію про інші юридичні питання для ВПО, контакти волонтерських і гуманітарних організацій, інші корисні інформаційні ресурси.

Зазначається, що чат-бот працює повністю в автоматичному режимі та постійно оновлюється актуальною інформацією.

Чат-бот є зручним інформаційним сервісом, який дозволяє оперативно отримати базову консультацію, зокрема в умовах обмеженого доступу до зв’язку або в позаробочий час, та слугує додатковим каналом інформування громадян“, — вказують представники Донецької ОВА.

Скористатися чат-ботом “МиДонеччина” можна у Telegram за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Пояснювала іноземцям, що моє місто повністю знищене”: досвід бахмутянки на навчанні в Естонії за програмою Еразмус+

Семаковська Тетяна 15:15, 2 Квітня 2026

Програма міжнародного обміну студентами Erasmus+ — це не лише можливість здобути європейську освіту, а й шанс стати справжнім амбасадором своєї країни за кордоном. Студентка з Бахмута Анастасія Щекодіна завжди мріяла про навчання за обміном. На третьому курсі дівчина наважилася подати документи та пройшла відбір до університету в естонському місті Тарту.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з бахмутянкою про те, як проходить адаптація в Естонії, чим європейська освіта відрізняється від української та як іноземці реагують на правду про війну в Україні та знищений Бахмут.

Від мрії до реальності: як бахмутянка долучилася до програми Еразмус+

Про можливості навчання за кордоном Анастасія Щекодіна дізналася ще на першому курсі під час ознайомчих заходів в університеті. Проте, щоб морально підготуватися до такого кроку, їй знадобився час. На третьому курсі за активної підтримки батьків дівчина подала заявку — і пройшла з першого разу.

Часто студентів відлякує бюрократія, проте бахмутянка запевняє, що процес є цілком підйомним.

Коли ти бачиш всі ці документи, дійсно стає страшно. І я розумію студентів, які відмовляються від цієї можливості, тому що думають, що вони їх не зберуть. Але якщо на факультеті хороший координатор мобільності, то він буде з усім допомагати. Також студенти, які вже були на Еразмусі раніше, координують і допомагають“, — ділиться досвідом Анастасія.

Рівень англійської мови вона підтвердила без складних міжнародних іспитів — за допомогою документа “Language Assessment”, який заповнила її викладачка з університету. Що стосується конкуренції, то загалом по українському вишу вона була надзвичайно високою, проте на конкретному факультеті дівчини бажаючих виявилося мало, що зіграло їй на руку.

Оформлення документів з естонською стороною пройшло дуже швидко. Естонія — максимально діджиталізована країна, тому весь електронний документообіг з координаторами зайняв близько двох тижнів.

Поїздка та перші враження від Естонії

Будівля університету, де навчалася Анастасія / фото з особистого архіву героїні

Анастасія приїхала до студентського гуртожитку в місті Тарту. За її словами, умови проживання там новіші та чистіші за українські реалії. Але найбільшим культурним шоком стала не архітектура, а поведінка місцевих та іноземних студентів.

У перший же день до неї вибігла знайомитися сусідка з Німеччини, яка одразу почала її обіймати та щиро розпитувати про життя. Для українки, яка звикла до більш закритої поведінки людей в умовах війни, така швидка комунікація стала незвичним досвідом. Проте проблем із пошуком друзів не було: студентські гуртожитки постійно організовують заходи для соціалізації.

Вулиці естонського міста / фото з особистого архіву героїні

Мовного бар’єра дівчина не відчула. Молодь в Естонії чудово володіє англійською, як і працівники банків чи інших установ. Проте Анастасія помітила цікаву деталь: старше покоління естонців часто переходить на російську, особливо тоді, коли розуміє, що перед ними стоїть українець.

Коли я в поліції отримувала дозвіл на проживання і тимчасовий захист, вони побачили, що я українка, і автоматично перейшли на російську. Вони навіть не продовжували говорити зі мною англійською. Але я продовжувала говорити з ними українською, і, в принципі, вони мене розуміли“, — розповідає студентка.

Єдиним серйозним психологічним випробуванням для дівчини стали розмови у місцевому суспільстві про можливий напад росії на країни Балтії. Усвідомлення того, що вона перебуває у чужій країні і не знає, куди бігти у разі небезпеки, викликало тривогу.

Що іноземці знають про війну

Студентам за кордоном часто доводиться виконувати просвітницьку місію. Анастасія зіткнулася з тим, що деякі європейці не до кінця розуміють українські реалії.

Зі мною жила француженка. Вона думала, що ми не можемо пересуватися вільно по країні, що ми сидимо в одному місці і ніде не рухаємося. Я пояснювала, що в нас таке саме життя: люди працюють, діти ходять в школу, в садочки, ми навчаємось. Просто є обстріли, і ми ховаємось. Для неї також було дивно, що чоловіки після 25 років військовозобов’язані і не можуть виїжджати“, — згадує бахмутянка.

Дівчина зазначає, що часто доводилося розвіювати й міфи про те, що українська та російська мови — це одне й те саме, а також пояснювати, що Україна — це незалежна держава. Окремою темою для розмов було рідне місто студентки. Зазвичай європейці не знають, де знаходиться Бахмут, тому дівчина показувала Донеччину на карті.

Я кожному з них говорила, що я була вимушена виїхати зі свого міста, тому що росня його окупувала і знищила повністю. Їм дуже шкода, вони завжди нас підтримують словами. Але мені здається, вони до кінця не можуть повірити, що у 21 столітті якась країна може прийти і знищити місто“, — зазначає Анастасія.

Відпочинок від сирен та відмінності в освіті

Навчання в Естонії проходило на англійській / фото з особистого архіву героїні

Перебування в Естонії дозволило студентці морально відновитися після життя в умовах постійних повітряних тривог. Оскільки її родина та друзі перебували у відносно безпечних регіонах України, балансувати між навчанням та моніторингом новин було простіше.

Я по собі побачила, що дуже емоційно відпочила, бо я там не боялася, що вночі мені прийдеться десь вставати чи якась тривога буде“, — зізнається дівчина.

Відмінності Анастасія Щекодіна помітила й в освітньому процесі. На відміну від України, в Естонії головний акцент робиться на лекційний матеріал, частину з якого студентам надають виключно у відеоформаті для самостійного опрацювання. Ще однією суттєвою відмінністю є постійна командна робота: майже всі практичні завдання та семестрові проєкти в естонському виші виконуються виключно у групах. Крім того, європейські викладачі більш вимогливі до дисципліни та суворо контролюють відвідуваність. Для студентів існує чітко визначена кількість дозволених пропусків, перевищення якої гарантовано призведе до проблем із закриттям предмета.

Поради для студентів з Донеччини

Анастасія переконана, що програма міжнародного обміну — це не лише про академічні знання, а й про розширення світогляду, нові культури та корисний нетворкінг. Студентам, які бояться спробувати, вона радить просто почати діяти.”Коли ти починаєш збирати документи, ти вже перестаєш боятися, тому що ти розумієш, що це не так складно, як здається. Я б ще порадила тим, хто боїться їхати на довгий період, звернути увагу на короткострокову мобільність або безкоштовні волонтерські програми. Ти їдеш на тиждень-два, пробуєш себе в європейському середовищі, і тоді з’являється натхнення поїхати на довгостроковий Еразмус“, — підсумовує студентка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вокзал в Бахмуті

“Він бачив більше сліз, ніж РАЦС”: історія Бахмутського вокзалу від працівників станції

Станція Бахмутського залізничного вокзалу була відкрита 1913 року — з того часу вокзал став місцем прибуття та відправлення пасажирів, а безліч людських доль вирішувалася прямо […]

Студенти медколеджу

97 років й тисячі випускників: як Бахмутський медколедж провів вступну кампанію

Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва […]

Бахмутський краєзнавець Ігор Корнацький розповів історію міського прапора та його значення

23 серпня, Україна буде відзначати День Державного Прапора. Наша редакція, користуючись нагодою, зібрала цікаві факти про прапор міста-фортеці. Наприклад, на Бахмутському стязі кожен колір має […]

13:01, 21.07.2024 Микола Ситник