Бахмутський краєзнавчий музей має дуже цікаву історію. Сьогодні ця будівля понівечена росіянами, а раніше це був перший краєзнавчий музей Донецької губернії. На його долю випали нацистська окупація в 1941 році та повномасштабна війна рф проти України.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає історію будівлі.

Бахмутський музей. Історія заснування

Будинок музею був збудований на початку ХХ столітті і до 1917 року належав В.Г. Французову, власнику Бахмутського дротяно-цвяхового заводу. Музей тут створили в 1923 році, ініціатором виступив лікар-епідеміолог та зоолог родом з Донеччини Борис Вальх.

Він надав свої власні експонати у колекцію музею. Спершу заклад назвали на честь комуніста Артема, працювали тут лише троє людей: завідувач, сторож та техробітниця. Керівником став сам Вальх.

У радянський період в будинку працювали різні державні організації. У 1941 році музей спіткала сумна доля, його спалили нацистські окупанти. Втім у 1962 році споруду вдалося відновити, а через кілька років, у 1989, Бахмутський краєзнавчий музей набув державного значення.

Музей до повномасштабного вторгнення

До повномасштабного вторгнення краєзнавчий музей перебував у стані реконструкції. Однак це не заважало проводити виставки, лекції та інші просвітницькі заходи.

На оновлення музею виділили майже 11,5 мільйонів гривень, за графіком реконструкція головного приміщення музею запланована на два роки. Експозиція музею була виставлена у 14 залах, тут зберігалося 30 тисяч експонатів, серед них особисті речі поетів Миколи Чернявського та Володимира Сосюри.

Сучасний стан

Під час повномасштабного вторгнення росіяни практично повністю зруйнували Бахмут, вони знищили міську інфраструктуру до невпізнаваності. На жаль, фото самого музею, яке б продемонструвало усі масштаби руйнувань, немає. Однак оцінити ситуацію можна за допомогою знімків з повітря.

Відомо, що колекцію музею вдалося евакуювати. Наразі більшість експонатів можна побачити тільки в архівному відео Бахмут IN.UA за 2018 рік.

Читайте також:

• У мережі з’явились фото зруйнованого Бахмутського вокзалу
• Бахмут: історія назви міста-фортеці
• В Бахмуті окупанти пошкодили один із найдавніших храмів Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках інтенсивність атак зросла. На Лиманському та Краматорському напрямках наступальна активність росіян пішла на спад.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, проте активність російської армії тут відчутно знизилася. Українські військові зупинили 26 атак, що на 10 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Новий Донбас, Добропілля, Вільне, Святогорівка, Світле, Мирне, Сергіївка, Молодецьке, Новомиколаївка та Філія.

На Костянтинівському напрямку відбулося різке зростання інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 22 атаки, що на 10 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Райського, Новопавлівки, Вільного та Кучерового Яру.

Невеликий спад наступальної активності спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 7 спроб російської армії просунутися, що на 1 атаку менше, ніж минулої доби. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Зелена Долина, Колодязі та Лиман.

На Слов’янському напрямку зафіксовано посилення тиску противника. Російські війська здійснили 3 атаки (минулої доби наступальних дій тут не проводилося) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука та Миколаївка.

На Краматорському напрямку російська армія штурмових дій не проводила (що на 1 атаку менше, порівняно з попередньою добою).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 400 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 794 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 232 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 21 артилерійську систему.

Окрім цього, знищено:

• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 засіб протиповітряної оборони;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

ЗСУ атакували дронопорт армії рф поблизу окупованого Донецька: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони України успішно атакували місце запуску та зберігання безпілотників російської армії, що розташоване в районі тимчасово окупованого Донецька. Внаслідок повторного удару ворог зазнав втрат в інфраструктурі, призначеній для підготовки безпілотників.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Наслідки удару по російському дронопорту

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, українські військові завдали цілеспрямованого удару по об’єкту 23 жовтня. Ця операція стала частиною масштабної серії атак Сил оборони на об’єкти російського військово-промислового комплексу на тимчасово окупованих територіях.

У результаті атаки на дронопорт поблизу Донецька було пошкоджено:

• три будівлі, які окупанти використовували для підготовки та споряджання ударних безпілотних літальних апаратів;
• одну пускову рейку, призначену для запуску дронів.

Значення операції

У Генеральному штабі зазначають, що виведення з ладу таких об’єктів безпосередньо впливає на інтенсивність ворожих обстрілів. Знищення інфраструктури для підготовки БпЛА суттєво зменшує спроможності російської армії атакувати позиції українських захисників та цивільну інфраструктуру України дронами різних модифікацій.

Сили оборони завдали повторного удару по базі запуску дронів рф біля Донецька. Пошкоджено будівлі для підготовки БпЛА та пускову рейку.

Читайте також:

Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!