Бахмутський краєзнавчий музей має дуже цікаву історію. Сьогодні ця будівля понівечена росіянами, а раніше це був перший краєзнавчий музей Донецької губернії. На його долю випали нацистська окупація в 1941 році та повномасштабна війна рф проти України.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає історію будівлі.

Бахмутський музей. Історія заснування

Будинок музею був збудований на початку ХХ столітті і до 1917 року належав В.Г. Французову, власнику Бахмутського дротяно-цвяхового заводу. Музей тут створили в 1923 році, ініціатором виступив лікар-епідеміолог та зоолог родом з Донеччини Борис Вальх.

Він надав свої власні експонати у колекцію музею. Спершу заклад назвали на честь комуніста Артема, працювали тут лише троє людей: завідувач, сторож та техробітниця. Керівником став сам Вальх.

У радянський період в будинку працювали різні державні організації. У 1941 році музей спіткала сумна доля, його спалили нацистські окупанти. Втім у 1962 році споруду вдалося відновити, а через кілька років, у 1989, Бахмутський краєзнавчий музей набув державного значення.

Музей до повномасштабного вторгнення

До повномасштабного вторгнення краєзнавчий музей перебував у стані реконструкції. Однак це не заважало проводити виставки, лекції та інші просвітницькі заходи.

На оновлення музею виділили майже 11,5 мільйонів гривень, за графіком реконструкція головного приміщення музею запланована на два роки. Експозиція музею була виставлена у 14 залах, тут зберігалося 30 тисяч експонатів, серед них особисті речі поетів Миколи Чернявського та Володимира Сосюри.

Сучасний стан

Під час повномасштабного вторгнення росіяни практично повністю зруйнували Бахмут, вони знищили міську інфраструктуру до невпізнаваності. На жаль, фото самого музею, яке б продемонструвало усі масштаби руйнувань, немає. Однак оцінити ситуацію можна за допомогою знімків з повітря.

Відомо, що колекцію музею вдалося евакуювати. Наразі більшість експонатів можна побачити тільки в архівному відео Бахмут IN.UA за 2018 рік.

Читайте також:

• У мережі з’явились фото зруйнованого Бахмутського вокзалу
• Бахмут: історія назви міста-фортеці
• В Бахмуті окупанти пошкодили один із найдавніших храмів Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Покровському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, хоча інтенсивність боїв тут дещо пішла на спад. Українські військові зупинили тут 24 атаки, що на 7 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Світле, Василівка, Молодецьке та в напрямку Ганнівки, Добропілля, Сергіївки.

На Костянтинівському напрямку активність армії рф зросла. Тут зафіксовано 23 атаки, що на 7 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки та в напрямку Осикового, Миколайпілля, Райського, Торського і Новопавлівки.

Зниження активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили тут 7 спроб противника просунутися, що на 2 атаки менше, ніж минулої доби. Росіяни атакували поблизу населених пунктів Дерилове, Дробишеве, Зарічне та Лиман.

На Слов’янському напрямку фіксується суттєве зменшення кількості штурмів. Противник здійснив 1 атаку в районі Миколаївки, що на 6 штурмових дій менше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку інтенсивність також знизилася — українські військові відбили 1 атаку противника в районі населеного пункту Федорівка Друга, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалися дві атаки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 2 020 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 727 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 47 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 22 наземні робототехнічні комплекси;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 2 танки;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Білицького та Шевченка — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!