Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

• Лікувальна справа;
• Сестринська справа;
• Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росмедіа поширюють інформацію, що 9 травня у київському Парку вічної слави поліція зупинила, а згодом склала протокол на Савченко Галину Петрівну, яка нібито є ветеранкою Другої світової війни. Насправді жінка не є ветеранкою, а протокол склали за носіння радянської символіки.

Хто ця жінка та як росія використовує цю подію для маніпуляцій, — пояснюємо у матеріалі Бахмут IN.UA

9 травня у Києві: що сталося

Покласти квіти до Парку вічної слави пенсіонерка прийшла із забороненою радянською символікою: у формі армії срср, головному уборі із зображенням серпа і молота та нагрудних відзнаках. Саме через це поліція зупинила жінку.

На відео вона представляється, як лейтенант Савченко Галина Петрівна, учасницею організації «Союз радянських офіцерів». З 2018 року пенсіонерка занесена до бази Центру досліджень ознак злочинів «Миротворець» за антиукраїнську пропаганду та участь в антидержавних акціях. 

Савченко кожного року одягає радянську символіку та “святкує день побєди” в Києві, за що неодноразово була затримана поліцейськими. Також пенсіонерка ділилася світлинами парадів 9 травня з інших років.

На фотографіях можна побачити ті самі медалі, що на недавно опублікованому відео. За словами савченко — відзнаки ювілейні, а сама форма належала її матері. Втім, деякі нагрудники не є медалями, а радше сувенірами на честь народження сталіна. 

Савченко також збрехала і про свій статус ветеранки: жінка народилась приблизно в 1949-1950 рр., який точно з цих років поки невідомо. Втім однозначно, що після завершення Другої світової війни у 1945 році. 

Пенсіонерка у забороненій радянській символіці  на “день побєди” 9 травня грає на руку кремля, адже дає простір для роспропаганди на тему нацизму. Це щорічні вистави з метою поширення думки, що українці не тільки не поважають пам’ять про перемогу над нацизмом, але й не визнають внеску тих, хто воював.

Читайте також:

• Пропаганда: “Вантаж їх!”. Росіяни зняли ролик про ТЦК українською
• Фейк: в Україні чоловіки призовного віку можуть зняти лише 100 гривень через банкомат
• Маніпуляція: “фінський журналіст” розповідає про вбивство ЗСУ мирного населення в Авдіївці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові нещодавно завершилася ініціатива “Ліс для ВПО”, яка протягом місяця об’єднувала місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб через висадження дерев та екскурсії парком “Знесіння”.

Редакція Бахмут IN.UA з’ясувала деталі акції у виконавчого директора ГО “Лісові ініціативи і суспільство” Дмитра Карабчука та керівника Центру лісовідновлення й експерта з екоосвіти ГО “Лісові ініціативи та суспільство” Тараса Харачко

Екологічна ініціатива для ВПО  

Протягом квітня у львівському парку “Знесіння” проходила акція “Ліс для ВПО”. Щосуботи мешканці Львова разом з внутрішньо переміщеними особами з таких міст: як Бахмут, Авдіївка, Алчевськ, Маріуполь, Мелітополь, Харків, Бердянськ та Нова Каховка, збиралися разом, щоб долучитися до висадження дерев та екскурсій парком.

Мета заходу — об’єднання та інтеграція ВПО у громаду 

Всі учасники отримали позитивні емоції від подібної ініціативи. Хоча організатори кажуть, хвилювалися, щоб набралася достатня кількість людей.

“Ми боялися, що ми не знайдемо такої кількості осіб ВПО. Але згодом побачили скільки людей пишуть і зрозуміли, що нам треба вже закривати реєстраційну форму, тому що кількість перевищила очікування”, – каже Тарас Харачко

Головною метою проєкту було допомогти ВПО адаптуватися до нових умов життя у Львові та знайти спільну платформу для зближення з місцевими мешканцями. Організатори заохочували сім’ї брати участь у висадженні дерев разом, аби 100 нових дубів були посаджені не поодинокими людьми, а сім’ями.

“Ми намагалися в цьому проєкті відповідати певним вимогам, а саме інтеграція ВПО у Львівську громаду”, – розповідає Тарас Харачко.

Про ВПО

Тарас Харачко зазначив, що до ініціативи “Ліс для ВПО” долучилося понад 50 людей, всі учасники прибули з різних міст. За його словами, хтось прийшов, щоб корисно провести час, отримати інформацію, а хтось — у святковому настрої.

Парк “Знесіння” врятовано від небажаних забудов

Експерт з екоосвіти Тарас Харачко пояснив, що виявилося, не скрізь можна саджати дерева, адже є території, де дозволені певні види діяльності, а є об’єкти природно-заповідного фонду. Він зазначив, що регіональний ландшафтний парк “Знесіння” розташований вже в центральній частині міста, але там все ж таки дозволено висаджувати рослини. За його словами, директор парку схвально відреагував на ініціативу, адже на таких привабливих ділянках, як цей парк, місцеві олігархи намагаються отримати землю для забудови, тому вони потребують підтримки від населення та громадських організацій.

Наразі інформації про повторення подібної акції немає, проте на сайті організації публікують нові схожі ініціативи, до яких ви можете долучитися.

“Це дуже складне запитання, коли буде наступна акція, адже ми мали проєкт з IREX, який запропонував таку ініціативу і ми вибороли грант на проведення. Це була одноразова акція і поки що я не впевнений що наші менеджери звертались до IREX для повторення акції”, – заявив Тарас Харачко

Більше акцій та ініціатив можна знайти на сайті.

Читайте також:

• Що почитати у травні: ТОП-8 новинок для дітей
• Безплатна психологічна допомога постраждалим від сексуального насильства російських військових: як отримати
• Де цивільним та військовим отримати безплатну реабілітацію в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!