17 вересня 2023 року Сили оборони України деокупували село Кліщіївку. Населений пункт, як і сусідня Андріївка, були важливими елементами оборонного рубежу росіян, який простягнувся від Бахмута до Горлівки.
Заступник командира роти з повітряно-десантної підготовки 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр ДШВ ЗСУ, старший лейтенант Микола Стригунов розповів, як вдалося звільнити Кліщіївку. Розмову з військовим оприлюднила Служба зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.
Битва за Кліщіївку
Бої за цей населений пункт під Бахмутом точилися довго, важко і кровопролитно. Микола Стригунов керував боями на командно-спостережному пункті роти. Його рота 25 червня почала рухатися в бік Кліщіївки. За словами замкомандира, звільнення ускладнювали розтягнуті логістичні шляхи, проблеми з евакуацією поранених. Крім того, доставка штурмових груп розтягувалася у часі.
Дуже сильний масований ворожий артобстріл був при будь-якому нашому переміщенні, дуже багато задіяно російських FPV-дронів, бронетехніки, танків, мінометних та гранатометник розрахунків, розвідувальних та бойових БПЛА, БПЛА-камікадзе та іншої їхньої зброї. Противник хоробрий, сильний, не боїться підходити впритул до наших підрозділів. Завдяки нашій навченості та люті він отримував постійно по «гризлу».
Працювали вони (ред. росіяни) набором різних підрозділів. У них не було злагодженості та розуміння нашої тактики. Нападали вони великими «хвилями» цілими взводами. За день доходило до десятка «хвиль». Але ми їх розбивали. Ми виставили ретранслятори для налагодження надійного зв’язку, максимально використовували антидронові рушниці та засоби РЕБу. У результаті — ми вистояли та вигнали окупантів.
Микола Стригунов // заступник командира роти з повітряно-десантної підготовки 80-ї ОДШБр
Кадр бою в Кліщіївці. Фото: скриншот
Звільнення села
Боєць наголосив, що деокупувати населений пункт вдалося завдяки злагодженості всіх підрозділів.
Звільнити Кліщіївку вдалося завдяки високому морально-психологічному стану наших десантників, їх тренованості, достатній кількості матеріальних засобів: як вогневих, так і спорядження, підтримці артилерії, бойових БПЛА, хорошій та детальній розвідці та злагодженості всіх підрозділів. Ми давили їх вмінням та наполегливістю від початку і до кінця — остаточного звільнення.
Ми будемо битися до останнього, доки не вичистимо всю погань з нашої землі. Це наш обов’язок, як воїнів ДШВ, як громадян незламної і незалежної України, як батьків наших підростаючих і майбутніх дітей, як нащадків незламних предків!
Раніше сержант роти ударних БПЛА та артилерійської розвідки 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич розповів, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута.
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Солодкі подарунки дітям з Бахмута / фото Бахмутська міськрада
У Бахмутській громаді діятиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її мета — вручити подарунки або іншу допомогу дітям захисників і захисниць України. Зараз триває збір заявок на участь в ініціативі.
У Бахмутській громаді працюватиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її реалізує підрозділ “Територія жінок Донеччини” всеукраїнської ГО “Територія жінок”. Ця ініціатива спрямована на підтримку дітей, чиї батьки захищали Україну.
У межах проєкту діти можуть отримати подарунки або іншу допомогу. Взяти участь можуть діти:
загиблих (померлих) захисників і захисниць України;
зниклих безвісти захисників і захисниць України;
захисників і захисниць, які перебувають або повернулись з полону.
Наразі триває збір даних і побажань від дітей. Заповнити заявку можна до 2 листопада за посиланням.
Сіль, яку зберігають бахмутяни на згадку про місто / фото з Facebook
Бахмут для багатьох його жителів залишився не просто точкою на карті, а частиною життя, яку вони носять у серці. І багато містян зберігають певні речі, зроблені в місті.
Редакція Бахмут IN.UA вирішила поцікавитися — а які речі тримають на згадку самі бахмутяни про рідне місто.
Які речі нагадують бахмутянам про Бахмут
Коментар від УЗ / скриншот
На початку жовтня на сторінці Бахмут IN.UA у Facebook журналісти попросили мешканців поділитися, які предмети нагадують їм про рідне місто. У коментарях люди ділилися історіями, повними болю, ностальгії та віри в повернення додому.
“І я зберігаю останню пачку солі…”
Сіль з бахмутського підприємства / фото з Facebook
Найчастіше бахмутяни розповідали про те, що бережуть сіль, вироблену в рідному регіоні.
“І я зберігаю останню пачку, рука не підіймається її відкрити“, — пише Вікторія Лимарь.
“Я теж не відкриваю таку пачку солі. Не підіймається рука відкрити її, навіть коли сіль в домі раптово закінчується“, — зазначає Юлія Р.
“Мені подарували на день народження, жоден інший подарунок так не зворушив…” — зізнається Альона Шендеровська.
“В мене теж така пачка є. Сподіваюсь передати її онукам в якості спадщини“, — додає Марина Каплічна.
“Теж маю, тільки інша упаковка — закрила і заховала, заборонила її чіпати, хоч вона і відкрита, бо купила ще до повномасштабного“, — згадує Таня Кліщ.
“Міста немає, але баночка є”
Медичний засіб, виготовленний в Бахмуті / фото з Facebook
Деякі мешканці розповіли, що зберігають речі, які, на перший погляд, здаються звичайними, але мають глибокий особистий сенс.
“Досі зберігаю пусту банку хлоргексидину. Дата — за тиждень до війни. Міста немає, але баночка є“, — написала Даша Шелест.
“В нас стоїть, чекає перемоги Артемівське шампанське, яке випустили в 2015 році ще в місті Артемівськ“, — ділиться Юлія Титаренко.
“У мене сільничка з написом “Соледар” з шахти залишилась“, — розповідає Елена Кулієвна.
“В мене Артемівське шампанське стоїть. Відкоркую на перемогу!” — каже Ольга Герцен.
“На жаль, пачки немає, але в бабусі залишилося трохи в глечику — теж не торкаю, бережу, як згадку про найкращу українську сіль“, — зазначає Оксана Музичук.
“В мене ключі від квартири, якої вже немає…”
Серед найболючіших зізнань — спогади про дім, який залишився лише у пам’яті.
“В мене ключі від квартири, якої вже немає“, — написала Анна Метелиця.
“У мене 350 саджанців яблунь з Бахмуту — придбав за два місяці до війни. Я не бахмутянин, але добре знаю і третю шахту, і “Ялинку“, — розповів користувач Аайно Туулс.
“Купила за кордоном бахмутське шампанське, відкрию у день перемоги“, — написала Катерина Єрмалович.
“Ми дочекались — і ви дочекаєтесь!”
До обговорення долучилися й мешканці інших регіонів України:
“Обов’язково відкриєте упаковку солі! У нас так відкрились Херсон, Берислав та інші громади. Ми дочекались — і ви дочекаєтесь!” — пише Євгенія Вірлич з Херсону.
“А в нас є ключі від родинного дому в Бердянському районі — двері якого, віримо, колись відкриємо…” — зазначає Олег Золотов з Бердянська.
“Ну знайте, що в Бучі є одна пляшка Артемівського напівсолодкого ігристого“, — додає Олександр Мезенцев.
У Бахмутській громаді діятиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її мета — вручити подарунки або іншу допомогу дітям захисників і захисниць України. Зараз триває збір заявок […]
Бахмут для багатьох його жителів залишився не просто точкою на карті, а частиною життя, яку вони носять у серці. І багато містян зберігають певні речі, […]
Ольга Конопленко раніше працювала суддею Бахмутського міськрайонного суду. Зараз вона продовжує працювати в судовій системі. До серпня 2025 року Ольга Конопленко була суддею у Дружківському […]
Сили оборони України продовжують вести активні бої на Донеччині, утримуючи лінію оборони та контратакуючи противника. За даними аналітичного ресурсу DeepState, українські війська досягли локальних успіхів […]
У Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить оцифровані світлини бахмутських фотоательє, які працювали в місті протягом […]