97 років й тисячі випускників: як Бахмутський медколедж провів вступну кампанію

Семаковська Тетяна 17:58, 3 Жовтня 2023
Студенти медколеджу/фото з відкритих джерел

Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж/ з відкритих джерел

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Парк у селі Нові Санжари/ фото з відкритих джерел

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

  • Лікувальна справа;
  • Сестринська справа;
  • Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Студенти медколеджу навчаються. Бахмут/ фото з відкритих джерел

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія екстрено переносить склади за Маріуполь через удари ЗСУ на півдні — “Атеш”

Семаковська Тетяна 12:30, 27 Травня 2026
Російський військовий на ТОТ / фото росзмі

Сили оборони України збільшили інтенсивність та глибину ударів по військових об’єктах російської армії у Запорізькій та Донецькій областях. Під ураження потрапляють польові склади та запасні командні пункти, через що росіяни почали екстренно перероблювати логістичні маршрути та відводити військові об’єкти глибоко в тил, зокрема, за Маріуполь.

Про це повідомили агенти “Атеш”.

Росіяни екстренно переносять склади забезпечення за Маріуполь

За даними агентів руху “Атеш”, які перебувають у складі російських угруповань військ “Схід” та “Дніпро”, українські військові проводять серію успішних атак по тилових позиціях. Для виконання цих завдань на південному напрямку застосовуються українські безпілотні літальні апарати типу “Hornet”. Основна робота дронів зосереджена вздовж автомобільної траси Таганрог-Джанкой, яка наразі є головною артерією постачання для російського угруповання на південному фланзі.

В “Атеш” додають, що глибина ураження зростає щотижня. У зоні досяжності безпілотників опинилися об’єкти, які залишалися повністю неушкодженими з 2022 року. Зазначається, що російські підрозділи не встигають оперативно реагувати на збільшення кількості та радіуса атак.

Чотири роки стояли і все було тихо. Зараз палає по всьому півдню“, — повідомляють агенти “Атеш”.

Через регулярні удари російське військове керівництво розпочало екстрене переміщення вцілілих запасів за територію Маріуполя — у зони, куди наразі не дістають засоби ураження. Відведення баз забезпечення призвело до певних логістичних змін:

  • різке збільшення логістичного плеча постачання;
  • значне ускладнення процесу доставки матеріалів безпосередньо на передову;
  • зниження здатності підтримувати постійний тиск на лінії фронту;
  • вплив на загальні темпи наступальних дій російської армії.

Детальнішу інформацію про наслідки ударів та уражені об’єкти представники руху планують оприлюднити пізніше, після гарантування повної безпеки для своєї агентурної мережі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири

Семаковська Тетяна 11:35, 27 Травня 2026

11 травня Сіверськодонецька міська військова адміністрація відкрила прийом заявок на участь у програмі пільгового іпотечного кредитування для ВПО віком 60+. Документи прийматимуть до 1 червня. За умовами програми переселенці із Сіверськодонецької громади можуть отримати житло у кредит під 3% річних, який майже повністю, на 99,99%, погасить сама громада коштом місцевого бюджету. Максимальна сума кредиту — 3 мільйони гривень.Податися можуть ВПО, яким виповнилося 60 років, які не мають житла на підконтрольній Україні території та раніше не отримували державної житлової підтримки.  Попередньо, оберуть 17 “щасливчиків” серед тих, хто подавав заявку. На це виділили 51 млн грн.

Редакція “Бахмут IN.UA” поспілкувалася з начальницею Сіверськодонецької міської військової адміністрації Євгенією Бойко про те, чому програму створили саме для людей старшого віку, звідки громада взяла гроші на 17 квартир, як обиратимуть людей, та чи можна масштабувати такий досвід на інші громади.

Житло для ВПО 60+

За словами Євгенії Бойко, саме люди старшого віку сьогодні фактично залишаються поза державними житловими програмами.

“Чому саме 60+, тому що це єдина категорія населення на сьогоднішній день, яка не забезпечена жодною державною програмою підтримки і яким відмовляють приватні фінансові установи. Тобто, питаннями цієї категорії населення на сьогоднішній день, на жаль, ніхто не опікується”, — пояснює пані Євгенія.

Вона додала, що, звісно, така програма не здатна закрити потребу всіх переселенців старшого віку, однак її вирішили запускати, виходячи з реальних фінансових можливостей громади.

“Нам би хотілося безперечно задовольнити запит всіх наших мешканців віком 60+, але ми виходимо з фінансових можливостей, які є наразі. Спробуємо їх розширити в подальшому”.

Понад 900 заявок і лише 17 квартир

Попри те, що частина працівників адміністрації сумнівалася у великому інтересі до програми, вже зараз попит значно перевищує бюджетні можливості.

“На даний момент подано понад 900 заявок. Це я орієнтуюсь по тій цифрі, яку я приблизно розумію. Щодня звертаються люди, а щопонеділка маємо в районі 100 заявок, бо люди подаються протягом вихідних”, — ділиться Євгенія Бойко.

За словами начальниці МВА, всередині адміністрації були різні прогнози щодо реакції людей.

“У нас частина адміністрації вважала, що програма не користуватиметься попитом, а частина вважала, що буде шалений ажіотаж. І, в принципі, ми спостерігаємо, що друга половина колективу була права”.

На програму громада заклала 51 мільйон гривень. Якщо всі учасники братимуть максимальну суму кредиту, а 3 мільйони гривень, то коштів вистачить приблизно на 17 квартир. Водночас у МВА допускають, що частина людей обиратиме дешевше житло, тому фінансування може вистачити ще на кількох учасників.

“18-та заява, вона вже була понад той ліміт, який ми визначили можливим. Ми говоримо про можливість виділення з бюджету 51 мільйон і можливість кредитування одного заявника на суму 3 мільйони включно”, — каже начальниця МВА.

Звідки взяли гроші на програму?

51 мільйон гривень на програму житла для ВПО 60+ Сіверськодонецька громада зібрала коштом власного бюджету. Зокрема, за словами начальниці МВА, адміністрація суттєво скоротила власні витрати.

“На щастя, ми отримуємо ще доходи на сьогоднішній день. Це доходи від наших підприємців, які не зрадили громаді, які продовжують сплачувати податки до нашої громади. Крім того, кошти акумулювали, за рахунок жорсткої економії ресурсів адміністрації і всіх структурних підрозділів. Ми максимально урізали всі видатки на наше існування. І нам вдалося закумулювати на сьогоднішній день таку суму”, — пояснює у коментарі Євгенія Бойко.

Гроші вдалося накопичити фактично за кілька місяців бюджетного року. Починали їх заощаджувати з 1 січня, з початком бюджетного року.

Як обиратимуть переможців

Відбір учасників проводитиме не сама адміністрація, а Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, більш відомий як Держмолодьжитло. Переможців визначатимуть випадковим чином під час відкритої трансляції.

“Держмолодьжитло, будучи нашим партнером, більш організаційним, ніж фінансовим, в цій історії, проведе незалежний від нас і від будь-кого розіграш. Випадково вибере 17 прізвищ, саме вони отримають можливість отримати квартиру з погашенням кредиту на 99%”, — каже пані Євгенія.

За її словами, якщо після першого етапу частина коштів залишиться невикористаною, фонд проведе додатковий рандомний відбір.

Примітка. Розіграш у програмі “Держмолодьжитло” відбувається автоматично та без ручного втручання. Після подачі заяв усіх кандидатів вносять до єдиного реєстру, де кожен отримує індивідуальний номер. У визначений день система випадковим чином обирає переможців за допомогою сервісу випадкового відбору. Процес транслюють наживо на YouTube-каналі Держмолодьжитла, щоб забезпечити відкритість і прозорість відбору. Люди, які не виграли, автоматично можуть брати участь у наступних розіграшах.

Чи може така програма працювати в інших громадах

У Сіверськодонецькій МВА визнають, що нинішня модель не є опцією, адже вона дуже дорога для місцевих бюджетів, бо громада фактично повністю оплачує квартиру людям.

“99 % погашення кредиту — це фактично людина отримає цю квартиру в подарунок. Адже максимальний власний внесок людини при кредиті у 3 мільйони гривень складає лише 300 гривень”, — пояснює начальниця МВА.

Та додає, що Україні потрібно шукати інші, масштабованіші механізми підтримки  ВПО старшого віку.

“Треба розробляти нові моделі з залученням коштів всіх можливих інституцій, які можуть допомогти в вирішенні проблеми ВПО старшого віку”.

Попри те, в адміністрації вже планують продовжувати програму й після завершення нинішнього етапу.

“Ми плануємо дійсно зробити мінімум ще один сет, а бажано два сети протягом цього поточного бюджетного року”.

Для цього громада хоче залучати партнерські та інвестиційні кошти, а також продовжувати режим жорсткої економії бюджету. Втім, спрогнозувати наразі, скільки вдасться зекономити коштів, поки сказати не можуть. 

Ця програма показує одразу кілька важливих речей про ситуацію з ВПО старшого віку в Україні. По-перше, попит на житло серед переселенців 60+ є значно більшим, ніж очікували навіть у самій адміністрації, понад 900 заявок на 17 потенційних квартир демонструють масштаб проблеми. По-друге, переселенці 60+ фактично залишаються поза більшістю державних механізмів підтримки: банки не готові кредитувати цю категорію людей, а окремих житлових програм для них майже не існує.

Водночас кейс Сіверськодонецької громади показує, що навіть релокована громада може запускати дорогі соціальні ініціативи, якщо має стабільні податкові надходження та готова йти на жорстку економію бюджету. Але сама адміністрація визнає: така модель навряд чи стане масовою без участі держави, міжнародних партнерів чи донорських коштів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від кар’єри в ІТ-компанії до парамедикині: як львівська «Ластівка» допомагає Донеччині

Роксолана Винницька з позивним «Ластівка» родом зі Львівщини, дівчина за освітою соціальний педагог, й практичний психолог, але працює в сфері IT на посаді Community Manager. […]

Пасіка під Бахмутом

Під Бахмутом медики з 30 бригади облаштували пасіку: фото

Неподалік від Бахмута військові медики зробили міні-пасіку. Ініціатором ідеї став санітар-радіотелеграфіст медичного пункту Сергій. До призову в ЗСУ чоловік працював кухарем та п’ять років займався […]

Screenshot 90 1e725

У Львові медики врятували ногу бахмутянці, яка потрапила під обстріл

На початку вересня 66-річна Ірина Пономаренко потрапила під обстріл у рідному місті. Жінка втратила нижню праву кінцівку, але завдяки медикам тепер має можливість знову стати […]

«Виїжджав з батьком та 30-кілограмовою собакою»: лікар з Бахмута Сергій Старусєв розповів про роботу під обстрілами та нове життя в Києві

Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]