Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

• Лікувальна справа;
• Сестринська справа;
• Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Увечері 22 березня та в ніч проти 23 березня українські військові здійснили серію успішних атак по важливих об’єктах російських окупантів. Під удар потрапили склади з дронами-камікадзе, телекомунікаційна інфраструктура в Донецьку та логістичні вузли ворога.

Про результати операцій розповів Роберт Бровді (позивний “Мадяр”), командувач Сил безпілотних систем.

Знищення об’єктів ворога на ТОТ

За словами Роберта Бровді, по ворожим цілям в тимчасово окупованому Донецьку успішно відпрацювали пілоти 9-го батальйону “Кайрос”, що входить до складу 414-ї окремої бригади “Птахи Мадяра”.

Українським військовим вдалося уразити великий склад-хаб, де ворог зберігав ударні безпілотники типу “шахед”. Крім того, пілоти завдали точного удару по серверній станції магістральних операторів телекомунікацій. Саме до цього вузла сходилися ключові волоконно-оптичні лінії зв’язку окупантів у місті.

Командувач також підтвердив успішне ураження ще п’яти важливих військових локацій російської армії на території Донецької та Луганської областей. До списку втрат ворога увійшли:

• зенітний ракетний комплекс “Тор-М1” на Донеччині;
• майстерня з виробництва хімічних боєприпасів із вмістом небезпечного хлорпікрину, яка розташовувалася в тимчасово окупованій Авдіївці;
• два склади матеріально-технічного забезпечення військ РФ у Донецькій області.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську місцева влада та правоохоронці узгодили спільний алгоритм дій для проведення евакуації родин із дітьми з найбільш небезпечних районів громади. Процес організованого виїзду планують розпочати вже найближчим часом.

Про це повідомили в Слов’янській МВА.

Евакуація дітей зі Слов’янська

За даними МВА, з деяких небезпечних районів міста готується обов’язкова евакуація сімей з дітьми. Наразі у громаді триває активна роз’яснювальна робота.

“І це приносить перші результати. Наразі в районах Східний, Семенівка, Високоіванівка проживає 90 дітей. Тиждень тому їх було 96. Отже, шістьох дітлахів батьки вже вивезли. Тепер вони знаходяться у більшій безпеці порівняно зі Слов’янськом“, — вказують в МВА.

Грошові виплати та соціальні гарантії для евакуйованих

Усі родини, які погоджуються на виїзд у межах обласної програми евакуації з Донеччини, отримують гарантовану підтримку від держави та партнерів. Зокрема, як вказує начальник Слов’янської МВА Вадим Лях, відповідні категорії громадян можуть розраховувати на виплату в розмірі 10 800 гривень на родину.

Де приймають переселенців та які умови пропонують

Сьогодні родини з дітьми зі Слов’янська готові безкоштовно прийняти одразу в кількох регіонах України. Серед них — Чернівецька, Івано-Франківська, Вінницька, Львівська, Волинська, Хмельницька, Полтавська, Одеська та Кіровоградська області. Однак перелік цих локацій може змінюватися, оскільки процес масової евакуації триває не лише на Донеччині, а й в інших прифронтових областях.

Місцева влада відверто зазначає, що умови проживання можуть бути не ідеальними, проте вони гарантують головне — збереження життя.

“Можливо, це не такі умови, про які можна мріяти. Але вони дозволяють не сплачувати за житло, перебувати в безпеці, дають змогу дітям ходити до школи й садочка, відвідувати гуртки і секції”, — пояснюють в адміністрації.

Окрім державних ініціатив, допомогу родинам з дітьми активно пропонують благодійні фонди, які мають можливості для розміщення переселенців у Закарпатській та Київській областях.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!