Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

• Лікувальна справа;
• Сестринська справа;
• Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються 387 дітей. При цьому в зоні активних бойових дій перебувають 2 997 дітей. На сьогодні примусова евакуація триває у трьох громадах Донеччини.

Скільки дітей залишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на вересень 2026 року

Станом на 16 вересня в Донецькій області залишаються проживати 4 060 дітей. З них у зоні активних бойових дій перебувають 2 997 дітей.

Примусова евакуація дітей триває у трьох громадах області. Загалом у восьми населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 387 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

• Краматорська громада — 203 дітей (177 сімей);
• Слов’янська громада — 139 дітей (102 сім’ї);
• Святогірська громада — 45 дітей (26 сімей).

Також сьогодні, 16 вересня, була оголошена примусова евакуація дітей з Новодонецької громади. Заходи з евакуації щойно розпочалися. За інформацією Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА, в цій громаді налічуються 51 дитина.

Протягом вересня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 246 дітей. Найбільше з них — 194 дітей — з Краматорської громади.

На сьогодні на Донеччині не було фактів примусового вилучення дітей з родин, які мешкають у зоні бойових дій.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

• “Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська
• “Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами
• У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону “Про Державний бюджет на 2027 рік”. Беззаперечним пріоритетом залишається фінансування сектору безпеки і оборони, на який спрямовують усі можливі внутрішні ресурси. Водночас Уряд збільшує фінансування соціальної сфери, підтримки ВПО, освіти та охорони здоров’я.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Основні показники державного бюджету на 2027 рік

Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає значне зростання доходів та видатків. Доходи заплановані в обсязі 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, що на 452,1 мільярда більше порівняно з планом 2026 року.

Загальний обсяг видатків становитиме 7 трильйонів 272 мільярди гривень, що на 864,9 мільярда перевищує показники попереднього року.

Потреба у міжнародній підтримці складатиме 52,6 мільярда доларів. Кошти планують залучити від ЄС, країн G7, МВФ, Світового банку та інших партнерів.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки виділено 4 трильйони 885 мільярдів гривень, що становить 43,8% від ВВП. З них:

• 2 трильйони 298,5 мільярда гривень — на озброєння та військову техніку;
• 1 трильйон 791,7 мільярда гривень — на оплату праці з нарахуваннями;
• 499,9 мільярда гривень — на інші видатки;
• 264,9 мільярда гривень — резерв коштів;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2027 році передбачено 83,2 мільярда гривень (на 11,6 мільярда більше, ніж у 2026 році). Основні статті витрат:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 12 мільярдів гривень — заходи підтримки тимчасового проживання;
• 11,5 мільярда гривень — компенсація за знищене майно;
• 5,5 мільярда гривень — компенсація за програмою “HOME”;
• 4 мільярди гривень — соціальні послуги;
• 3,7 мільярда гривень — програма “єОселя” (перший внесок та відсотки);
• 3,5 мільярда гривень — програми зайнятості;
• 3,4 мільярда гривень — програма “єВідновлення”.

Підтримка економіки, бізнесу та енергетичного сектору

На підтримку економіки та бізнесу бюджет закладає 96 млрд гривень, що на 45,7 млрд гривень більше до плану на 2026 рік.

• 45 млрд гривень передбачено на забезпечення житлом громадян за програмою”єОселя” (+27,9 млрд гривень);
• 29 млрд гривень спрямують до Національної установи розвитку на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та гарантії НУР (+11 млрд гривень);
• 10,1 млрд гривень отримає Фонд розвитку інновацій на оборонні технології Brave1, нові зразки техніки та обладнання для потреб оборони, робототехніку, безпілотні технології та дослідження спеціальних інноваційних технологій (+2,7 млрд гривень).
• 9,4 млрд гривень виділено на активні програми підтримки бізнесу (+4,1 млрд гривень).
• Для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%, проте остаточне рішення потребуватиме законодавчого врегулювання.
• Окремо 8,3 млрд гривень планується спрямувати на захист підприємств паливного сектору від таких ризиків — за рахунок можливого підвищення акцизу на пальне.

Майже 100 млрд гривень буде спрямовано у 2027 році на підтримку енергетики. Кошти підуть на захист та відновлення енергетичних об’єктів, на доплати енергетикам, підтримку вугільної галузі та проєкти з енергоефективності. Також на Плани стійкості буде спрямовано 60 млрд гривень, і можливе отримання енергетичними підприємствами ресурсу від зниження нормативу зі сплати дивідендів. У 2026 році ця сума становила 19,5 млрд гривень.

Сільськогосподарський сектор отримає підтримку у розмірі 7,4 млрд гривень. Кошти передбачено на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників і фермерів, гуманітарне розмінування, гранти для АПК, меліорацію та релокацію сільгосптоваровиробників.

Житлова політика, інфраструктура та спорт

Загальний обсяг житлової політики становить 84,9 млрд гривень (+38,3 млрд гривень). Сюди входять:

• 45 млрд гривень на забезпечення житлом за програмою «єОселя».
• 24,4 млрд гривень на житлові програми: «єВідновлення», компенсації, ваучери, субвенція (+8,9 млрд гривень).
• 6,9 млрд гривень на компенсацію на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп.
• 5,5 млрд гривень компенсації за знищене житло за програмою «HOME».
• 2,4 млрд гривень на житло військовим.
• 0,7 млрд гривень для Фонду енергоефективності на співфінансування підвищення енергоефективності житла та відновлення зруйнованого житла.

Сфера спорту та молоді отримає 6,85 млрд гривень (+0,98 млрд гривень). На гідне представлення України на світовій спортивній арені піде 6,56 млрд гривень (+0,86 млрд гривень). На створення умов для самореалізації молоді в Україні виділено 201,5 млн гривень, зокрема 140 млн гривень підуть на гранти молоді (+50 млн гривень). У 2027 році передбачено 1 800 грантів, що у 2,5 раза більше порівняно з 2026 роком. Також 91,5 млн гривень (+68,5 млн гривень) закладено на формування свідомої української політичної нації, зокрема на розвиток пластового руху, на підтримку якого із 2027 року безпосередньо передбачено 61,5 млн гривень.

Підтримка регіонів, громад та інвестиційні проєкти

На публічні інвестиційні проєкти та програми у 2027 році передбачено 116 млрд гривень (+3,9 млрд грн), з яких 76,4 млрд гривень — це залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. Основні напрями цих проєктів — транспорт, муніципальна інфраструктура та послуги, освіта, охорона здоров’я, енергетика, житло, соціальна сфера.

Підтримка регіонів і громад складе 133,6 млрд гривень (+42,2 млрд гривень до плану на 2026 рік). Серед основних напрямів фінансування — комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції на реалізацію публічних інвестиційних проєктів у галузях освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, субвенція на будівництво та ремонт доріг місцевого значення, додаткова дотація прифронтовим та тимчасово окупованим територіям України, а також різниця в тарифах. Загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році становитиме 1 трлн 34,5 млрд гривень, що на 123,9 млрд гривень, або на 13,6% більше до плану на 2026 рік зі змінами.

Серед новацій проєкту держбюджету-2027:

• Заплановане часткове (25%) відновлення Державного дорожнього фонду в обсязі 52,8 млрд гривень. З них 34,2 млрд гривень піде на фінансування утримання та розвитку доріг загального користування державного значення, 10,1 млрд гривень — на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток мережі автомобільних доріг, а 8,5 млрд гривень — як субвенція місцевим бюджетам на утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
• 18,2 млрд гривень спрямовуватимуться на компенсацію різниці в тарифах у межах підтримки регіонів та громад. Це дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення та зменшити відповідне фінансове навантаження на громади і людей.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!