97 років й тисячі випускників: як Бахмутський медколедж провів вступну кампанію

Семаковська Тетяна 17:58, 3 Жовтня 2023
Студенти медколеджу/фото з відкритих джерел

Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж/ з відкритих джерел

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Парк у селі Нові Санжари/ фото з відкритих джерел

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

  • Лікувальна справа;
  • Сестринська справа;
  • Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Студенти медколеджу навчаються. Бахмут/ фото з відкритих джерел

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни активізували малі піхотні групи біля Часів Яру та посилили удари по логістиці

Валентина Твердохліб 16:00, 20 Листопада 2026
часів яру
Ситуація в районі Часів Яру / скриншот мапи DeepState

Російські війська намагаються просуватися поблизу Часів Яру, використовуючи малі піхотні групи та погіршення погодних умов. Одночасно окупанти посилили удари дронами по логістичних маршрутах українських військових.

Про це в ефірі “Суспільне Студія” повідомив начальник відділення комунікацій 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Іван Петричак.

Як росіяни намагаються просуватися біля Часів Яру

Найінтенсивніші бойові дії у смузі відповідальності 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила тривають у районі Часів Яру. Росіяни намагаються використовувати негоду для переміщення малими піхотними групами. Коли дощ і хмарність ускладнюють роботу повітряної розвідки, окупанти намагаються непомітно заходити на нові позиції або в тил українських військових.

Як пояснив Іван Петричак, російське командування продовжує компенсувати втрати та труднощі на полі бою кількістю залученої піхоти. Військових відправляють на завдання з обмеженим запасом боєприпасів і продовольства, а необхідне забезпечення доставляють безпілотниками.

Після проникнення на визначені ділянки частина російських військових облаштовується в підвалах та інших укриттях. Звідти вони можуть спостерігати за пересуванням українських підрозділів і передавати зібрану інформацію своєму командуванню.

Водночас українська логістика продовжує працювати, хоча забезпечувати підрозділи в умовах постійної загрози атак складно.

“Станом на зараз логістика складна, але вона потрібна, вона виконується, але на складних умовах”, — зазначив Іван Петричак.

Окрім спроб просування піхоти, російська армія нарощує використання різних засобів ураження. Йдеться про керовані авіабомби, артилерію, FPV-дрони та ударні безпілотники літакового типу. Їх застосування створює додаткові перешкоди для переміщення та постачання українських військових.

Особливу увагу, за словами представника 24-ї бригади, привертають безпілотники “Молнія”. Це відносно прості за конструкцією апарати з пінопластовими крилами, які можуть переносити вибухові пристрої. Окремі модифікації таких дронів можуть нести протитанкові міни вагою до 10 кілограмів. У новіших версіях бойове навантаження може сягати 20 кілограмів вибухівки. Якщо раніше російські військові спрямовували ці безпілотники безпосередньо на позиції українських захисників, іноді запускаючи десятки апаратів за короткий проміжок часу, то тепер їх дедалі частіше використовують для атак по тилових районах та маршрутах забезпечення.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як авторизуватися в Армія+ та отримати доступ до застосунку: покрокова інструкція від Міноборони

Семаковська Тетяна 15:00, 20 Листопада 2026
Армія+ / фото ілюстративне

Військовослужбовці, які стикаються з помилками під час входу в застосунок “Армія+”, можуть розв’язати проблему за допомогою оновленої інструкції від Міністерства оборони. За даними відомства, запропонований алгоритм допомагає успішно авторизуватися у 80% випадків.

Водночас у Міноборони попереджають: оновлення даних може не спрацювати, якщо військовий проходить службу менш як два місяці.

Детальну покрокову інструкцію, як виправити облікові дані та отримати доступ до застосунку, публікує Бахмут IN.UA.

Спосіб 1. Запит на виправлення даних у Резерв+

На головному екрані застосунку “Резерв+” натисніть “Меню” — “Виправити дані онлайн” — “Я вже військовий”. Після цього заповніть заявку та подайте її на розгляд. Опрацювання запиту триває 24 години.

Коли мине доба, знову зайдіть у “Резерв+”: на вашому електронному військово-обліковому документі має з’явитися сіра стрічка “Знято”, а в підставі зняття має бути зазначено “військовослужбовець”. Після оновлення цього статусу можна повторно проходити авторизацію в “Армія+”.

Важливо обрати саме той ТЦК та СП, через який ви мобілізувалися. Якщо ви долучилися до військової частини напряму, а не через ТЦК, необхідно вказати територіальний центр комплектування за місцем вашої реєстрації.

Спосіб 2. Повторне встановлення Армія+ та запит на уточнення даних

Цим варіантом варто скористатися, якщо попередній спосіб із “Резерв+” не дав результату або якщо під час спроби виправити дані онлайн на екрані з’являється повідомлення “Немає доступних категорій”.

Видаліть застосунок “Армія+” зі смартфона та встановіть його заново. Під час авторизації оберіть пункт “Я точно чинний військовий” і заповніть заявку, яку опрацюють протягом 48 годин. Після цього перевірте доступ у застосунку: якщо статус не змінився, заявку потрібно відкликати та подати ще раз.

Спосіб 3. Звернення до стройової військової частини

Якщо попередні два способи через “Резерв+” та “Армія+” не спрацювали, необхідно звернутися до стройової частини вашого підрозділу. Попросіть фахівців підготувати список військовослужбовців для оновлення даних — стройова має надіслати його через систему електронного документообігу (СЕДО) до вашого ТЦК та СП. Відповідну форму звернення можна знайти на офіційних ресурсах Міністерства оборони.

У Міноборони також зазначають, що в майбутньому відомство планує повністю перевести взаємодію громадян із ТЦК у цифровий формат, зокрема процеси постановки на облік і демобілізації, щоб зробити процедури максимально прозорими та зрозумілими.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від кар’єри в ІТ-компанії до парамедикині: як львівська «Ластівка» допомагає Донеччині

Роксолана Винницька з позивним «Ластівка» родом зі Львівщини, дівчина за освітою соціальний педагог, й практичний психолог, але працює в сфері IT на посаді Community Manager. […]

Пасіка під Бахмутом

Під Бахмутом медики з 30 бригади облаштували пасіку: фото

Неподалік від Бахмута військові медики зробили міні-пасіку. Ініціатором ідеї став санітар-радіотелеграфіст медичного пункту Сергій. До призову в ЗСУ чоловік працював кухарем та п’ять років займався […]

Screenshot 90 1e725

У Львові медики врятували ногу бахмутянці, яка потрапила під обстріл

На початку вересня 66-річна Ірина Пономаренко потрапила під обстріл у рідному місті. Жінка втратила нижню праву кінцівку, але завдяки медикам тепер має можливість знову стати […]

«Виїжджав з батьком та 30-кілограмовою собакою»: лікар з Бахмута Сергій Старусєв розповів про роботу під обстрілами та нове життя в Києві

Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]