97 років й тисячі випускників: як Бахмутський медколедж провів вступну кампанію

Семаковська Тетяна 17:58, 3 Жовтня 2023
Студенти медколеджу/фото з відкритих джерел

Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж/ з відкритих джерел

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Парк у селі Нові Санжари/ фото з відкритих джерел

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

  • Лікувальна справа;
  • Сестринська справа;
  • Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Студенти медколеджу навчаються. Бахмут/ фото з відкритих джерел

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти економлять на харчуванні дітей у окупованому Донецьку: що відомо

Семаковська Тетяна 17:33, 10 Лютого 2026
Шкільна їдальня на ТОТ / фото росджерела

На тимчасово окупованій Донеччині окупаційна влада почала економити на харчуванні дітей у школах та дитячих садках. Про це повідомляють активісти громадянського руху спротиву “Жовта Стрічка”. Водночас на пропагандистських каналах, окупанти поширюють новини про нібито покращення харчування у шкільних столовах.

Що про це відомо, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Харчування в школах окупованого Донецька

За інформацією активістів “Жовтої Стрічки”, у навчальних закладах Донецька різко зменшили порції, а з меню майже повністю прибрали м’ясо, фрукти та молочні продукти. Основу дитячого раціону нині становлять каші на воді, макарони та хліб. Офіційно адміністрації закладів заявляють, що харчування нібито відповідає нормам.

Кухня в столій на ТОТ / фото з росджерел

У січні 2026 року “Міністерство освіти у днр” заявило, що покращує матеріально-технічну базу шкіл у днр, в тому числі і столових. Водночас проблеми з харчуванням шкіл в окупованому Донецьку не нові. Раніше повідомляли, що у частині шкіл немає гарячого харчування. Про це заявляв денис пушилін, ватажок “днр”. Тоді причину обґрунтували браком кухарів.

Разом з тим, ціни на харчування в школах “днр” зросли з минулого року. Так, сніданок для учнів 1–4 класів коштує близько 114,5 рублів (63 гривні), обід — 171,8 рублів (95 гривень). Для учнів 5–11 класів сніданок коштує 134,6 рублів (74 гривні), а обід — 201,8 рублів 111 гривень). Безкоштовне гаряче харчування передбачене для всіх учнів 1–4 класів, але гарячого харчування у багатьох школах немає.

Скорочення меню, за словами активістів, неофіційно працівники пояснюють дефіцитом фінансування з регіональних бюджетів.

За даними російських джерел, бюджет так званої “Донецької Народної Республіки” на 2024–2026 роки коливався в межах 230–266 мільярдів рублів. Важливо розуміти, що це загальний бюджет “республіки”, який включає місто Донецьк і інші адміністративні території і не деталізує витрати на конкретні статті, такі як харчування школярів. Але все ж на прикладі цього бюджету помітно, як змінювалися видатки та доходи.

РікДоходи (млрд руб.)Видатки (млрд руб.)Коментар
2024>250>266Вищий обсяг витрат у порівнянні з доходами, бюджет збалансований із дефіцитом.
2025~230–230,5~230–230,5Поступове зниження загального бюджету.
2026~243,9~248,8Поступове зростання доходів, але все ж нижче, ніж у 2024 році. Дефіцит близько 4,9 млрд рублів

Офіційних даних про те, яку частину виділяють на харчування дітей у школах, російська окупаційна влада не публікує. На це звертали увагу правозахисники Human Rights Watch у звіті 2024 року “Освіта під окупацією”.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бюджет підтримки ВПО зріс на 16,5 млрд грн: на що витратять 72,6 млрд у цьому році

Семаковська Тетяна 16:00, 10 Лютого 2026
Виплати ВПО / фото НБУ

Держава посилює соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, збільшивши фінансування профільних програм на поточний рік до 72,6 мільярда гривень. Це на 16,5 мільярда більше порівняно з 2025 роком. Пріоритетами залишаються виплати на проживання, розширення житлових програм та підтримка вразливих категорій громадян.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО.

Виплати на проживання: допомога для мільйона українців

Левова частка бюджету спрямована на збереження щомісячної допомоги на проживання у розмірі 2000 грн на дорослу особу та 3000 грн на дитину або особу з інвалідністю.

За словами Павла Фролова, держава зберегла ці виплати для найбільш вразливих категорій. Очікується, що допомогу отримуватимуть від 1,1 до 1,3 мільйона громадян. Автоматичне продовження виплат стосується:

  • пенсіонерів із доходом до 10 380 грн;
  • осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю;
  • дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для працездатних осіб діє вимога щодо економічної активності: якщо переселенець не працює і не перебуває на обліку в центрі зайнятості понад 6 місяців, він втрачає право на виплати.

Житлові програми: 14 мільярдів для переселенців з ТОТ

У бюджеті закладено фінансування для вирішення найгострішої проблеми ВПО — втрати житла.

Зараз реалізується програма компенсації за житло на ТОТ. За словами Павла Фролова, вперше передбачено 14 мільярдів гривень на житлові ваучери для людей, чиї домівки залишилися в окупації (наприклад, у Бахмуті, Соледарі, Маріуполі). Наразі програма поширюється на дві категорії: учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Також в Україні продовжує діяти программа “єВідновлення”, на фінансування якої закладено 6,7 мільярда гривень.

ВПО можуть скористатися программою пільгового іпотечного кредитування “єОселя”, на яку виділено 4,4 мільярда гривень. Як вказує Павло Фролов, наразі триває робота над зниженням відсоткової ставки для ВПО з 7% до 3%, а також над зменшенням вимог до віку нерухомості, щоб люди могли купувати дешевше житло, збудоване понад 20 років тому.

Тимчасове житло та підтримка громад

Павло Фролов в інтерв’ю також розповів й про те, що Україна продовжує фінансувати створення фондів тимчасового житла. Субвенція місцевим бюджетам становить 1,5 мільярда гривень. Ці кошти підуть на:

  • облаштування місць тимчасового проживання (МТП);
  • переобладнання нежитлових приміщень у житлові;
  • забезпечення житлом ВПО у сільській місцевості.

Також 1,1 мільярда гривень передбачено на програму “Прихисток” — компенсацію комунальних послуг власникам житла, які безкоштовно прихистили переселенців.

Соціальні послуги та догляд

Окремим рядком у бюджеті виділено 2 мільярди гривень на соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти будуть спрямовані на фінансування:

  • підтриманого проживання;
  • стаціонарного догляду та медсестринського обслуговування;
  • створення спеціалізованих притулків для маломобільних людей.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від кар’єри в ІТ-компанії до парамедикині: як львівська «Ластівка» допомагає Донеччині

Роксолана Винницька з позивним «Ластівка» родом зі Львівщини, дівчина за освітою соціальний педагог, й практичний психолог, але працює в сфері IT на посаді Community Manager. […]

Пасіка під Бахмутом

Під Бахмутом медики з 30 бригади облаштували пасіку: фото

Неподалік від Бахмута військові медики зробили міні-пасіку. Ініціатором ідеї став санітар-радіотелеграфіст медичного пункту Сергій. До призову в ЗСУ чоловік працював кухарем та п’ять років займався […]

Screenshot 90 1e725

У Львові медики врятували ногу бахмутянці, яка потрапила під обстріл

На початку вересня 66-річна Ірина Пономаренко потрапила під обстріл у рідному місті. Жінка втратила нижню праву кінцівку, але завдяки медикам тепер має можливість знову стати […]

«Виїжджав з батьком та 30-кілограмовою собакою»: лікар з Бахмута Сергій Старусєв розповів про роботу під обстрілами та нове життя в Києві

Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]