97 років й тисячі випускників: як Бахмутський медколедж провів вступну кампанію

Семаковська Тетяна 17:58, 3 Жовтня 2023
Студенти медколеджу/фото з відкритих джерел

Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж/ з відкритих джерел

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Парк у селі Нові Санжари/ фото з відкритих джерел

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

  • Лікувальна справа;
  • Сестринська справа;
  • Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Студенти медколеджу навчаються. Бахмут/ фото з відкритих джерел

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

Семаковська Тетяна 18:00, 5 Лютого 2026
Новобудова в окупованому Маріуополі / фото росзмі

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві обмеження та стосується виключно тих власників, які мають родинні зв’язки з громадянами рф.

Редакція Бахмут IN.UA розібралася у деталях нових законодавчих ініціатив країни-агресора, спрямованих на привласнення української нерухомості.

Суть “мораторію”

Депутат російської держдуми сергій міронов виступив з ініціативою призупинити процес визнання житла “безхазяйним” на період бойових дій. Проте, як повідомляють пропагандистські ресурси, ця пропозиція не поширюється на всіх мешканців окупованих територій.

Згідно із заявою міронова, “мораторій” пропонується застосовувати лише до тих українських власників, які можуть виконати низку жорстких умов:

  • мають близьких родичів із російським паспортом;
  • можуть документально підтвердити родинні зв’язки з громадянами РФ;
  • нададуть документи, що підтверджують оплату комунальних послуг.

Таким чином, для українських власників нерухомості, які виїхали з окупації, не прийняли громадянство агресора та не мають родичів-колаборантів, загроза втрати майна залишається реальною. Вимога особистої присутності для підтвердження права власності протягом 30 днів продовжує діяти для більшості громадян.

Скорочення термінів перереєстрації житла

Паралельно з розмовами про “мораторій”, російська влада законодавчо прискорює процес привласнення українського майна. держдума рф ухвалила в першому читанні законопроєкт, який суттєво скорочує терміни інтеграції нерухомості окупованих регіонів у російський реєстр.

Ключовою зміною стало зменшення граничного терміну подачі українських документів для реєстрації прав у російському Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРН) перенесено з 1 січня 2028 року на 1 липня 2026 року.

Офіційною причиною такого рішення окупанти називають нібито “зростання кількості фальсифікацій документів” та бажання пришвидшити наповнення баз даних.

В цьому контексті варто згадати закон, який підписав володимир путін у грудні 2025 році. підписав закон. Він дозволяє “віджимати безхазяйне майно”, якщо власника “неможливо встановити” або в нього відсутні документи російського зразка.

Таке майно вилучається на користь окупаційних адміністрацій.

Вилучені квартири та будинки планують передавати місцевим колаборантам, здавати в оренду або використовувати як службове житло для російських чиновників та силовиків (ця норма діятиме до 2028 року).

Законодавство агресора передбачає примарну можливість компенсації для власників, які з’являться пізніше. Однак отримати її зможуть виключно ті, хто прийняв російське громадянство. Сама ж норма про вилучення діятиме щонайменше до 2030 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:15, 5 Лютого 2026
Військові, звільненні з полону / фото ДПСУ

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який був захоплений у полон під час окупації Чорнобильської АЕС та інші.

Редакція Бахмут IN.UA публікує перші емоційні фото та кадри звільнених в рідній країні.

Обмін 5 лютого 2026 року

5 лютого відбувся перший у 2026 році обмін полоненими. Сьогодні з полону повернулося 157 громадян — 150 військових та 7 цивільних.

Звільнений з полону українець / фото ДПСУ
Прикордонники після полону / фото ДПСУ
Українців зустрічають вдома / фото ДПСУ
Українці вдома / фото ДПСУ
Нацгвардійці / фото Ігор Клименко
Військові, яких звільнили 5 лютого / фото Ігор Клименко
Повернення з полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Українець не стримує посмішку вдома / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
До України повернули як військових, так і цивільних / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Військовий, який мав досвід полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Зустріч з рідними / фото Володимира Зеленського
Перші емоції на рідній землі / фото Володимира Зеленського
Військові після полону / фото Володимира Зеленського

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від кар’єри в ІТ-компанії до парамедикині: як львівська «Ластівка» допомагає Донеччині

Роксолана Винницька з позивним «Ластівка» родом зі Львівщини, дівчина за освітою соціальний педагог, й практичний психолог, але працює в сфері IT на посаді Community Manager. […]

Пасіка під Бахмутом

Під Бахмутом медики з 30 бригади облаштували пасіку: фото

Неподалік від Бахмута військові медики зробили міні-пасіку. Ініціатором ідеї став санітар-радіотелеграфіст медичного пункту Сергій. До призову в ЗСУ чоловік працював кухарем та п’ять років займався […]

Screenshot 90 1e725

У Львові медики врятували ногу бахмутянці, яка потрапила під обстріл

На початку вересня 66-річна Ірина Пономаренко потрапила під обстріл у рідному місті. Жінка втратила нижню праву кінцівку, але завдяки медикам тепер має можливість знову стати […]

«Виїжджав з батьком та 30-кілограмовою собакою»: лікар з Бахмута Сергій Старусєв розповів про роботу під обстрілами та нове життя в Києві

Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]