97 років й тисячі випускників: як Бахмутський медколедж провів вступну кампанію

Семаковська Тетяна 17:58, 3 Жовтня 2023
Студенти медколеджу/фото з відкритих джерел

Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж/ з відкритих джерел

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Парк у селі Нові Санжари/ фото з відкритих джерел

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

  • Лікувальна справа;
  • Сестринська справа;
  • Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Студенти медколеджу навчаються. Бахмут/ фото з відкритих джерел

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мінімальна зарплата виросте, соцзахист отримає більше фінансування: головне про проєкт держбюджету на 2026 рік

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 17:30, 16 Вересня 2025
Державний бюджет у 2026 році / фото ілюстративне, iStock

Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.

Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: що відомо

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.

Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.

Інші видатки в новому бюджеті

Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:

На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:

  • 251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
  • 133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
  • 24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
  • 42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона  домогосподарств;
  • 9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.

У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:

  • 183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
  • 14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
  • 6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
  • 2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
  • 15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.

На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.

Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:

  • 191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
  • 15,1 мільярда гривень на централізовані закупівлі ліків (онко, орфанні, серцево-судинні препарати, ендопротези);
  • 10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
  • 18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.

Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.

Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:

  • 18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
  • 15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
  • 4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
  • 1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
  • 0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.

На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.

Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.

Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.

Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

  • мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
  • загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
  • прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
  • прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Гуманітарна допомога бахмутянам в Одесі: як її отримати

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:30, 16 Вересня 2025
Волонтерський центр “Гостинна хата” / фото Facebook

17 вересня 2025 року з 12:00 до 16:00 у волонтерському центрі “Гостинна хата” в місті Одеса відбудеться видача замороженої продукції для переселенців та переселенок.

Про це повідомили представники Центру підтримки бахмутян у місті Одеса та Одеській області.

Гуманітарна допомога для ВПО з Бахмута в Одесі

17 вересня 2025 року, з 12:00 до 16:00 у волонтерському центрі “Гостинна хата” в Одесі, що розташований на вулиці Водопровідна, 13, відбудеться гуманітарної допомоги у вигляді замороженої продукції.

Отримати її допомогу можуть усі ВПО в порядку живої черги, незалежно від отримання іншої гуманітарної підтримки. При цьому для бахмутян передбачена окрема черга.

Для отримання наборів необхідно мати при собі довідки ВПО на всіх членів родини.

Організатори зазначають, що обсяг виданої продукції залежатиме від кількості людей у сім’ї. Приблизна вага на одну особу складе близько 10 кілограмів, тож мешканців просять зважати на власні сили під час отримання наборів.

Де отримати додаткову інформацію

Додаткову інформацію можна отримати на гарячій лінії Центру підтримки бахмутян за телефоном: +380 (93) 971 8167 (понеділок – п’ятниця, з 9:00 до 15:00).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від кар’єри в ІТ-компанії до парамедикині: як львівська «Ластівка» допомагає Донеччині

Роксолана Винницька з позивним «Ластівка» родом зі Львівщини, дівчина за освітою соціальний педагог, й практичний психолог, але працює в сфері IT на посаді Community Manager. […]

Пасіка під Бахмутом

Під Бахмутом медики з 30 бригади облаштували пасіку: фото

Неподалік від Бахмута військові медики зробили міні-пасіку. Ініціатором ідеї став санітар-радіотелеграфіст медичного пункту Сергій. До призову в ЗСУ чоловік працював кухарем та п’ять років займався […]

Screenshot 90 1e725

У Львові медики врятували ногу бахмутянці, яка потрапила під обстріл

На початку вересня 66-річна Ірина Пономаренко потрапила під обстріл у рідному місті. Жінка втратила нижню праву кінцівку, але завдяки медикам тепер має можливість знову стати […]

«Виїжджав з батьком та 30-кілограмовою собакою»: лікар з Бахмута Сергій Старусєв розповів про роботу під обстрілами та нове життя в Києві

Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]