Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

• Лікувальна справа;
• Сестринська справа;
• Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України оновив вартість ремонтних робіт за програмою “єВідновлення”. Тепер їх рахуватимуть за цінами, які відповідають ринковим. Завдяки цьому зростуть суми компенсацій на відновлення житла.

Про це повідомила народна депутатка, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

Оновлено розрахунок вартості ремонтних робіт через “єВідновлення”

Кабінет Міністрів оновив розрахункову вартість ремонтних робіт за програмою “єВідновлення”. Старі розцінки не відповідали ринковим цінам, тому уряд переглянув вартість 65 видів робіт. Їхню середню ціну підвищили на близько 27,5%. Це означає, що суми компенсацій для людей зростатимуть, оскільки базуватимуться на більш реалістичному ціннику.

Для прикладу:

• заміна металевих вхідних дверей коштуватиме 31 220 гривень (замість 14 415 гривень);
• відновлення фасаду з утепленням коштуватиме 3 021 гривень за квадратний метр (замість 2 348 гривень за квадратний метр);
• локальний ремонт покрівлі коштуватие 597 гривень за квадратний метр (замість 512 гривень за квадратний метр).

До переліку робіт також внесли нові позиції, зокрема відновлення інженерних мереж: каналізації, опалення, газопостачання та електропостачання.

Нові розцінки почнуть діяти з 5 січня. Граничні максимальні виплати у програмі залишаються без змін:

• на поточний дрібний ремонт пошкодженого житла — до 200 000 гривень;
• на капітальний ремонт квартир — до 350 000 гривень;
• на капітальний ремонт пошкоджених приватних будинків — до 500 000 гривень. 

Читайте також:

• Уряд зрівняв умови іпотеки для мобілізованих у програмі єОселя: деталі
• Чи відмовлять у компенсації за зруйноване житло, якщо сім’я вже придбала нове: відповідь юристів
• Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2026 році: на які зміни варто чекати українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні 3 роки та 8 місяців повномасштабної війни Росія окупувала близько 23% території Донецької області. Водночас під контролем Сил оборони України залишається 22,6% регіону, а темпи просування російських військ у масштабах усієї області залишаються повільними. У цілому на окупацію Донеччини, росіянам потрібно ще не менше 3 років.

Про це повідомляють аналітики Deep State.

Окупація Донецької області: скільки часу треба росіянам

За підрахунками Deep State, за 44 місяці або приблизно 1 350 днів повномасштабної війни росія захопила 23% території Донецької області. Попри активні бойові дії та щоденні оновлення на мапі фронту, загальна динаміка окупації регіону залишається повільною.

До початку повномасштабного вторгнення у 2022 році проросійські збройні формування контролювали близько 32% Донеччини. У перші 40 днів вторгнення, на тлі прориву оборони на півдні України та оточення Маріуполя, російські війська змогли захопити ще приблизно 22,4% області.

Після цього темпи просування значно знизилися. Сили оборони України закріпилися на лінії від Великої Новосілки до Вугледару, а російські підрозділи зазнавали значних втрат під час штурмів Донецького укріпленого району.

Аналітики також звертають увагу на історичний контекст. Так, німецький Вермахт менш ніж за 47 місяців під час Другої світової війни пройшов шлях від Західного Бугу до москви та сталінграда, а згодом — до Берліна. Натомість російські війська за майже аналогічний період змогли просунутися лише від Донецька до Покровська.

За відсутності кардинальних змін у конфігурації сил, для повної окупації всієї Донецької області росії може знадобитися щонайменше ще три роки. Водночас Україна наразі також не має можливості звільнити всі міжнародно визнані території за поточних умов, пишуть аналітики.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!