97 років й тисячі випускників: як Бахмутський медколедж провів вступну кампанію

Семаковська Тетяна 17:58, 3 Жовтня 2023
Студенти медколеджу/фото з відкритих джерел

Бахмутський медичний фаховий коледж 2 жовтня відсвяткував свій день народження. Навчальному закладу виповнилося 97 років, коледж був засновний 1926 року за ініціативою лікаря акушера-гінеколога Китаєва Арона Львовича як фельдшерсько-акушерська школа. Попри те, що студентам та вчителям довелося евакуюватися – навчання тут продовжується, але тепер через гаджети.

Редакція дізналася у директорки закладу Наталії Крансожон, як працює коледж та скільки студентів навчається в евакуації.

Навчання в евакуації

Бахмутський медичний коледж/ з відкритих джерел

Бахмутський медичний коледж був заснований 1926 року, в 2023 році він відсвяткував своє 97-річчя. Коледж вважається одним з найстаріших в Україні навчальних закладів. Загалом, за час свого існування він підготував понад 15 тисяч випускників, а за підсумками державних іспитів щорічно входить в 10-ку найкращих в Україні. 

Через повномасштабне вторгнення усім працівникам коледжу довелося переїхати. Наразі приміщення для роботи орендують в Полтавській області в селищі міського типу Нові Санжари. Робочий колектив вдалося зберегти, тож кадрових проблем немає.

Парк у селі Нові Санжари/ фото з відкритих джерел

Директорка медколеджу Наталя Красножон раніше зазначала, що наразі їхні студенти розсіяні по всій Україні і зібрати їх всіх разом для проходження практики фізично неможливо, тож учні проходять її за місцем проживання.

Дистанційне навчання приваблює до коледжу багатьох абітурієнтів різного віку. Відтак, в новому навчальному році вдалося повністю виконати держзамовлення. На перший курс набрали 130 осіб. Нагадаємо, що в 2022 році студентами стали 120 осіб. Навчатися приходять не лише підлітки, але й дорослі, каже пані Наталя.

Регіональне замовлення ми виконали у повному обсязі, попри ті обставини, у яких нам приходиться працювати. В цьому році ми набрали на навчання ще студентів-контрактників.

Наталя Красножон // директорка коледжу

Загалом у коледжі навчається 460 студентів. Очільниця закладу додає, що чимало дорослих людей також вступають навчатися. Серед них є санітарки, б’юті майстри тощо. Люди хочуть покращити свої професійні вміння й старанно навчаються, часом з такими студентами працювати навіть легше, каже Наталя Красножон.

Цьогорічну вступну кампанію вже закрито, студентами стали не лише бахмутяни, але й молодь з інших областей України. Вступали на три спеціальності:

  • Лікувальна справа;
  • Сестринська справа;
  • Сестринська справа.

Історія заснування Бахмутського медичного коледжу

Студенти медколеджу навчаються. Бахмут/ фото з відкритих джерел

Фундатором Бахмутського медичного коледжу став Китаєв Арон Львович, спершу тут відкрили фельдшерсько-акушерську школу.  Він народився у Бахмуті в 1884 році. Професію медика здобував у Харкові. Арон Львович працював лікарем єврейського товариства в Бахмуті, ліквідовував епідемії холери. 

За його ініціативою в Артемівську організували онкологічний диспансер та ендокринологічний пункт, пологове відділення, яке він очолив. Він також викладав у медичній школі. У 1937 році  Китаєв став депутатом Верховної ради СРСР, а в 1939 році його не стало.

У Бахмутському краєзнавчому музеї зберігаються спогади лікарки Зінаїди Друпп:

Кітаєв А. Л. був досвідченим лікарем-гінекологом, вимогливий у роботі і був сердечною людиною. Від нього я  отримала чимало знань з акушерства, працювала з Ароном Львовичем на посаді акушерки майже три роки.

Зінаїда Друпп // колега А. Кітаєва

За період свого існування коледж неодноразово змінював назву.  Навчальний заклад розпочав своє існування як «Артемівська фельдшерсько-акушерська школа». У 1954 році наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР медичній школі присвоєно статус «Артемівського медичного училища».

 У 2017 році навчальний заклад «Артемівське медичне училище» отримав назву «Бахмутський медичний коледж», а з 2020 року коледж має назву «Бахмутський медичний фаховий коледж».

За даними коледжу, станом на листопад 2021 рік, приблизно 60-70 % випускників після закінчення коледжу йдуть працювати за фаховими спеціальностями здебільшого у Донецькій області. Зараз студенти навчаються дистанційно та мають можливість здобувати професію навіть за тисячі кілометрів від дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські артилеристи атакували росіян дронами в тилу на Донеччині: відео

Валентина Твердохліб 18:10, 17 Червня 2026
донеччині
Карта уражень / скриншот

Бійці 147-ї окремої артилерійської бригади 7 корпусу ДШВ атакували військові об’єкти та логістику російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під ударом українських захисників були локації в Селидовому, Кураховому та західних околицях Донецька.

Про це повідомляє 7 корпус ДШВ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці 147-ї окремої артилерійської бригади 7 корпусу ДШВ завдають ударів по військових об’єктах російських окупаційних військ на Донеччині. Захисники атакували дронами типу Middle strike локації росіян у Селидовому, Кураховому і Старомихайлівці, що на західних околицях Донецька. Під ударом були військові об’єкти, логістика та елементи управління противника поза лінією бойового зіткнення.

Примітка. Middle strike — це клас ударних БПЛА середньої дальності, що закриває проміжок між ударами FPV-дронами та стратегічними ударами вглиб території противника. Дистанція ударів — 150-300 кілометрів.

147 ОАБр 7 корпусу ДШВ стала першою серед новостворених артбригад ЗСУ, яка застосувала по противнику ударні дрони-камікадзе середньої дальності.

На оприлюдненому відео зафіксовано ураження об’єктів у тилу окупантів. У Старомихайлівці, що на західних околицях Донецька, уражено склад боєкомплекту в ангарі ферми. У Селидовому знищено командний пункт управління одного з батальйонів 51-ї загальновійськової армії рф, що базувався у приватному секторі. У Кураховому уразили пункт накопичення особового складу противника у приміщенні біля Курахівської ТЕЦ.

Ураження цілей стало результатом аналізу даних, отриманих із різних джерел розвідки (повітряної, кіберрозвідки), та захоплених документів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Три законопроєкти про компенсацію житла на ТОТ зависли у Верховній Раді: що відомо

Семаковська Тетяна 17:35, 17 Червня 2026
Руїни Бахмута / фото росзмі

Значна кількість переселенців залишається без власного житла, оскільки їхні домівки опинилися на непідконтрольних територіях або в зонах активних бойових дій. Чинні механізми компенсації для цих людей вкрай обмежені, адже стандартні процедури фіксації руйнувань там застосувати неможливо. У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, які пропонують шляхи вирішення проблеми. Проте жоден із них досі не доведений до кінця.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила законопроекти, які стосуються питання компенсування житла на ТОТ та їх поточний стан.

Законопроєкт №11161

Парламент ухвалив законопроект №11161 у другому читанні та в цілому 19 грудня 2024 року.

Текст законопроєкту передбачає спрощення процедури отримання відшкодування за програмою “єВідновлення” для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з документом, пропонуються такі нововведення:

  • автоматичне прирівнювання житла на непідконтрольних територіях або в зоні активних бойових дій до зруйнованого;
  • скасування вимоги щодо надання фотографій чи відеозаписів як доказів руйнувань;
  • відмова від обов’язкового фізичного огляду майна спеціальними комісіями;
  • видача житлового сертифіката за умови офіційної відмови власника від права власності на майно на користь держави.

За словами голови профільного комітету Олени Шуляк, головною перепоною для реалізації закону є відсутність фінансування.

Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання“, — зазначила посадовиця у травні 2025 року.

Статус: закон передали на підпис президенту 30 грудня 2024 року. Станом на червень 2026 року документ не підписаний, не ветований і перебуває в очікуванні понад півтора року.

Законопроєкт №13136

Група народних депутатів внесла проєкт №13136 закону на розгляд парламенту 26 березня 2025 року.

Документ має на меті змінити чинну процедуру обліку та відшкодування за втрачену нерухомість. Основні пропозиції включають:

  • поширення дії закону на майно, пошкоджене або знищене починаючи з 19 лютого 2014 року, із наданням пріоритету сім’ям, для яких це було єдине житло;
  • врахування руйнувань від дій чи бездіяльності місцевих адміністрацій на непідконтрольних територіях, зокрема через знесення житла або відсутність ремонтних робіт;
  • запровадження комплексного відновлення багатоквартирних будинків разом із нежитловими приміщеннями;
  • надання житлового сертифіката власнику знищеної квартири в разі добровільної відмови від неї, після чого відновлена площа переходить у комунальну власність як соціальне житло;
  • заборону відмовляти у прийнятті заяв на компенсацію через брак фінансових ресурсів або неможливість проведення обстеження.

Статус: наприкінці серпня 2025 року профільний комітет надав свій висновок щодо документа. Після цього процес ухвалення зупинився, і станом на зараз законопроєкт не рухається.

Законопроєкт №14352

Законопроєкт №14352 розробила група парламентарів і передала на розгляд керівництва Верховної Ради 30 грудня 2025 року.

Ініціатива пропонує врегулювати питання виплат за нерухомість у зонах активних бойових дій та на тимчасово непідконтрольних територіях, де не функціонують державні електронні реєстри. Законопроєкт передбачає . визнання знищеними тих об’єктів, які неможливо обстежити через бойові дії або втрату контролю над територією; . додавання до заяви на компенсацію нотаріального зобов’язання передати об’єкт у власність держави чи громади; . скасування вимоги щодо обов’язкового обстеження нерухомості у випадках, коли це неможливо зробити фізично.

Статус: 1 січня 2026 року текст надали депутатам для ознайомлення. Станом на червень 2026 року розгляд законодавчої ініціативи в комітеті заморожений.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від кар’єри в ІТ-компанії до парамедикині: як львівська «Ластівка» допомагає Донеччині

Роксолана Винницька з позивним «Ластівка» родом зі Львівщини, дівчина за освітою соціальний педагог, й практичний психолог, але працює в сфері IT на посаді Community Manager. […]

Пасіка під Бахмутом

Під Бахмутом медики з 30 бригади облаштували пасіку: фото

Неподалік від Бахмута військові медики зробили міні-пасіку. Ініціатором ідеї став санітар-радіотелеграфіст медичного пункту Сергій. До призову в ЗСУ чоловік працював кухарем та п’ять років займався […]

Screenshot 90 1e725

У Львові медики врятували ногу бахмутянці, яка потрапила під обстріл

На початку вересня 66-річна Ірина Пономаренко потрапила під обстріл у рідному місті. Жінка втратила нижню праву кінцівку, але завдяки медикам тепер має можливість знову стати […]

«Виїжджав з батьком та 30-кілограмовою собакою»: лікар з Бахмута Сергій Старусєв розповів про роботу під обстрілами та нове життя в Києві

Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]