26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація з прифронтових населених пунктів Донецької області триває, однак упродовж останніх днів її перебіг ускладнився через погодні умови. Морози та снігопади суттєво вплинули на можливість оперативного вивезення людей.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомив Євген Ткачов, волонтер гуманітарної місії “Проліска”.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, основними категоріями людей, яких нині вивозять з небезпечних територій, залишаються люди старшого віку, люди похилого віку, маломобільні громадяни та ті, хто потребує постійного догляду.

Окрему увагу приділяють сім’ям із дітьми. У громадах, де оголошена примусова евакуація, зокрема у Дружківці та Миколаївці, до роботи долучилися психологи гуманітарної місії “Проліска”. Вони здійснюють подворові та подомові обходи, спілкуються з родинами та пропонують конкретні варіанти для переїзду.

Людям заздалегідь показують фото й відео умов проживання у більш безпечних регіонах України, щоб вони могли свідомо обрати місце для евакуації та підготуватися до неї без поспіху. За можливості мешканцям радять виїжджати не лише з особистими речами, а й із побутовою технікою.

“Зараз декілька днів евакуація ускладнена, тому що морози і снігопади“, — зазначає Євген Ткачов процесу евакуації.

Водночас загальна кількість охочих виїхати зменшилася. У прифронтових громадах частково відновлено електро-, газо- та водопостачання, працюють окремі підприємства. Через це мешканці не завжди погоджуються на негайну евакуацію.

Темпи евакуації та динаміка

Процес евакуації має нерівномірний характер. Частина людей виїжджає протягом кількох діб, інші відкладають рішення на тижні або місяці, а дехто взагалі не залишає домівки або після виїзду повертається назад.

“До початку боїв за міста буде залишатися десь приблизно десята частина населення“, — зазначає волонтер.

За орієнтовними підрахунками, за тиждень з Донецької області евакуюють близько 200 осіб. Після святкового періоду кількість заявок поступово повернулася до звичних показників. Загальна динаміка евакуації подібна до тієї, що спостерігалася раніше в інших прифронтових містах, зокрема у Покровську та Костянтинівці.

Водночас темпи евакуації зменшуються пропорційно до скорочення кількості населення. Порівнювати їх із періодом, коли в регіоні проживали сотні тисяч людей, некоректно.

Ситуація у Костянтинівці

Як зазначає волонтер Євген Ткачов, останнім часом зросла кількість звернень із Костянтинівки. Зв’язуються як родичі мешканців, які перебувають в інших регіонах України чи за кордоном, так і самі люди. Для цього вони шукають точки зі зв’язком або виходять на контакт через військових.

Водночас офіційна евакуація з Костянтинівки наразі фактично неможлива. У разі потреби виїзду мешканці можуть звертатися лише до військових або намагатися залишати місто самостійно. Поранених і маломобільних людей іноді вивозять у ручному режимі, зокрема на візках або за допомогою підручних засобів.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині тривала щодня: волонтер про роботу на фронті у святковий період

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Завтра, 15 січня, 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Пряма лінія

15 січня з 13:00 до 14:00 бахмутяни зможуть зателефонувати до Олександра Марченка, заступника міського голови. Мешканці Бахмутської міської територіальної громади, зателефонувавши за номером +380 (95) 024 5075, можуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Зазначимо, що Пряму лінію організовують для бахмутян періодично з різними представниками ОМС. Зверніть увагу, що телефонна лінія у зазначені години може бути перенавантажена.

Читайте також:

• 10,5 мільйонів та зарплата у 120 тисяч: що задекларував начальник Бахмутської МВА Олексій Рева у 2024 році
• “Чорні трансплантологи” в Бахмуті? Російська пропаганда запустила новий фейк
• Виплати від ООН у Києві: куди звертатися, щоб отримати гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!