26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області значно посилився процес евакуації цивільного населення. Через збільшення кількості обстрілів з боку російської армії жителі вимушені масово залишати свої домівки, евакуюючись цілими районами після влучань керованих авіабомб у житлові будівлі.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Як відбувається евакуація зі Слов’янська та Краматорська

За словами Ольги Кравченко, за останні півтора-два місяці на гарячу лінію надійшло 3800 заявок на виїзд. Організації не повністю справляються з таким потоком. Пропускна здатність дозволяє вивозити від 20 до 30 осіб на день разом із речами. Жителі потребують адресної евакуації та хочуть виїжджати до центральної України, а також у Київську, Одеську та Хмельницьку області. Покрити ці напрямки повною мірою вдається не завжди.

“Більше прильотів, і після прильотів люди виїжджають цілими районами. Прилетів КАБ у будинок, будинку немає — люди виїжджають“, — пояснює ситуацію волонтерка.

Територію Донеччини залишають переважно найвразливіші групи населення.

“Це родини з дітьми, маломобільні люди, оскільки швидкі вже особливо не виїжджають на адреси, лікарні не працюють у повному обсязі“, — розповідає представниця організації.

Наразі виїзди здійснюються здебільшого зі Слов’янська, Краматорська та прилеглих до лінії фронту районів.

Евакуйовані забирають із собою побутову техніку, меблі та навіть зібраний урожай, аби облаштуватися на новому місці та зекономити на оренді порожніх квартир.

“Хто картоплю викопав — і з картоплею їде. Хто з речами. В основному це техніка та меблі“, — констатують Ольга Кравченко.

Процес вивезення здійснюється за допомогою мікроавтобусів, а також є можливість відправляти речі поштою.

Ситуація у Слов’янську та Краматорську

Життя у містах супроводжується постійною загрозою ударів керованими авіабомбами, ракетами та FPV-дронами. Росіяни цілеспрямовано завдають ударів по магазинах і супермаркетах. Торговельні точки зачиняються, доступність продовольства зменшується. Електроенергія відсутня більшу частину доби. Після влучання у фільтрувальну станцію виникли серйозні перебої з водопостачанням, підвезення води також припинилося.

“Зараз усе частіше б’ють по магазинах, супермаркетах. Такі магазини зачиняються, менше доступності до продовольства. Світла більше в добі немає, ніж воно є. Ось зараз влучили у фільтрувальну станцію, також із водою стали перебої. Звісно, вже такого підвезення води немає“, — описує ситуацію керівниця волонтерського проекту.

Основною проблемою для волонтерських організацій, які займаються евакуацією, залишається нестача пального. Вирішення цього питання наразі відбувається коштом партнерських благодійних організацій для безперервного продовження процесу вивезення людей.

Читайте також:

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мешканці Запоріжжя можуть отримати грошову допомогу від “Карітас-Спес”. Її розмір складає 12 300 гривень. На допомогу можуть розраховувати ВПО та люди, які отримати поранення або втратили одного із членів родини внаслідок війни.

Про це повідомляє “Карітас-Спес”.

Грошова допомога мешканцям Запоріжжя від “Карітас-Спес”

“Карітас-Спес” надає грошову допомогу мешканцям Запоріжжя. Її розмір складає 12 300 гривень. Допомогу можуть отримати люди, які:

• отримали важке поранення внаслідок бойових дій;
• втратили одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій;
• евакуювалися з власної домівки.

Як подати заявку на допомогу від “Карітас-Спес” у Запоріжжі

При важких пораненнях внаслідок бойових дій потрібно надати:

• витяг з протоколу поліції про тригерну подію або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• лист непрацездатності (лікарняний) про перебування на лікуванні не менше 5 днів;
• завірену лікарем виписку з медичної амбулаторної картки, у якій мають бути або консультаційний висновок, або довідка про фіксацію тілесних ушкоджень, або епікриз.

За допомогою лікаря потрібно звернутися протягом одного дня з моменту поранення. У цей строк треба відкрити лікарняний або отримати консультаційний висновок щодо отриманих травм. Від моменту отримання травми до моменту реєстрації на допомогу повинно пройти не більше 45 днів. Допомогу надають лише постраждалій людині.

При втраті одного з членів сім’ї внаслідок бойових дій потрібно надати:

• свідоцтво про смерть;
• довідку про причину смерті;
• витяг з протоколу поліції про тригерну подію.

Люди, які мусили евакуюватися з власних домівок, мають надати:

• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації/транзиту, місцях збору або колективних центрах;
• списки/документацію, від гуманітарних, громадських організацій або волонтерів, які проводять евакуацію;
• транспортну квитанцію, квиток;
• довідку ВПО до 45 днів (з пропискою у місцях обов’язкової чи добровільної евакуації);
• інші реєстраційні документи, видані місцевими органами влади;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання (місце проживання, зазначене в українському паспорті, місце проживання, зазначене в паперовому додатку до ID-картки, довідка про фактичне місце проживання, довідка ВПО, договір оренди житла тощо).

Деталі про оформлення допомоги можна уточнити на гарячій лінії “Карітас-Спес”: +380 (99) 555 4367.

Читайте також:

• Українці, які втратили роботу через війну, можуть подати заяву до Реєстру збитків
• ВПО отримають власний електронний кабінет: які послуги стануть доступні онлайн
• Банк розвитку Ради Європи виділив Україні понад 250 мільйонів євро на компенсації у 2026 році: куди пішли кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!