26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через тимчасову окупацію Бахмутської громади та повну евакуацію мешканців місцева система освіти була повністю перебудована на дистанційний формат. Станом на вересень 2025 року навчання онлайн проходять понад 2,7 тисячі дітей, більшість з яких перебувають у безпечних регіонах України або за кордоном.

Детальніше про те, скільки навчається дітей в школах Бахмутської громади — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки дітей навчають в освітніх закладах Бахмута

Через тимчасову окупацію території Бахмутської міської територіальної громади та повну евакуацію мешканців система освіти громади працює дистанційно, діти навчаються онлайн. Станом на 1 вересня 2025 року освітня мережа громади налічувала 46 закладів освіти, з яких 12 працювали дистанційно в умовах воєнного стану.

Освіту в закладах Бахмутської громади зараз отримують 2 703 дитини, ще 80 дітей відвідують позашкільні заняття. Більшість цих дітей навчаються не вдома:

• приблизно 6 з 10 дітей перебувають у безпечних регіонах України;
• майже 4 з 10 — за кордоном;
• менше ніж 1% залишаються на тимчасово окупованих територіях, але продовжують навчатися за українською програмою.

У дошкільній освіті Бахмутської громади ситуація суттєво змінилася через війну. З 25 дитсадків, які працювали до повномасштабного вторгнення, роботу призупинили 20. Наразі дистанційно працюють 5 закладів, у яких відкрито 26 груп. У них навчаються 540 дітей віком від 3 до 6–7 років, у середньому, це приблизно 21 дитина в групі. Окремо працюють 10 спеціальних груп, де 206 дітей отримують корекційну допомогу, а також 1 інклюзивна група для 18 дітей, з яких 2 — з особливими освітніми потребами.

У загальній середній освіті з 17 шкіл громади 11 тимчасово не працюють. Освітній процес забезпечують 6 шкіл, у яких відкрито 82 класи та навчаються 2 163 учні. У середньому в класі — 26 дітей. Для дітей з особливими освітніми потребами працюють 11 інклюзивних класів і 1 спеціальний клас, де навчається 21 дитина. Також у двох школах відкрито 5 класів з українознавчим компонентом для 93 дітей, які зараз перебувають за кордоном.

Читайте також:

Пів мільйона на освіту: затвердили програму Бахмутської МТГ на 2026–2027 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українського режисера Мстислава Чернова номінували на премію Гільдії режисерів США за документальний фільм “2000 метрів до Андріївки”, що розповідає про звільнення села під Бахмутом.

Про це йдеться на офіційному сайті Гільдії режисерів США (DGA).

Режисера “2000 метрів до Андріївки” номінували на премію DGA

Українського режисера Мстислава Чернова номінували на премію Гільдії режисерів США за стрічку “2000 метрів до Андріївки”. Він боротиметься за нагороду “за видатні режисерські досягнення в документальному кіно за 2025 рік”. Серед інших номінантів — Ґіта Ґандбгір із фільмом “Ідеальна сусідка”, Сара Хакі та Мохаммадреза Ейні зі стрічкою “Розсікаючи скелі”, Елізабет Ло з фільмом “Розвіювачка коханки”, а також Лаура Пойтрас і Марк Обенгауз зі стрічкою “Приховання”.

Переможців премії оголосять під час 78-ї щорічної церемонії нагородження DGA Awards, яка відбудеться 7 лютого.

Сама стрічка “2000 метрів до Андріївки” — це документальний фільм, який показує, як бійці Третьої штурмової бригади звільняють село Андріївка поблизу Бахмута під час контрнаступу у 2023 році. Частину кадрів зняли військові на камери GoPro, інші — сам Мстислав Чернов та співпродюсер фільму Олександр Бабенко, які разом із військовим із позивним “Фєдя” наздоганяли штурмові підрозділи.

Світова прем’єра стрічки відбулася на фестивалі “Санденс” у січні 2025 року, де фільм отримав нагороду за найкращу режисуру в категорії World Cinema Documentary. В Україні картину показали на Docudays UA, де вона здобула три нагороди. З 28 серпня фільм вийшов у широкий прокат.

Також стрічка “2000 метрів до Андріївки” увійшла до шортліста “Оскара-2026” в категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”.

Читайте також:

Spotify назвав головних українських артистів і хіти 2025 року: хто увійшов у топи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!