26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові завдали ударів по ключових логістичних центрах російської армії на окупованій території Донецької області. Частина ударів припала на територію Донбасу, яка перебуває під контролем російських сил ще з 2014 року.

Про це повідомили в 413-й полк Сил безпілотних систем “Рейд”.

Удари ЗСУ по окупованій Донеччині

31 травня 413-й полк Сил безпілотних систем “Рейд” провів комплексне ураження об’єктів в оперативному тилу російських військ. Атаковані локації розташовані на перетині важливих залізничних та автомобільних шляхів. Саме на цих логістичних пунктах російська армія накопичувала ресурси та живу силу для підготовки до подальших наступальних дій.

Як зазначають військові, частина ударів припала на територію Донбасу, яка перебуває під контролем російських сил ще з 2014 року.

Під удар українських безпілотників потрапили такі військові цілі:

• склад матеріально-технічного забезпечення 36-ї мотострілецької бригади та інших підрозділів 29-ї армії рф поблизу Бугаса та Новоселівки;
• склад матеріально-технічного забезпечення 51-ї армії (колишній “1-й армійський корпус” у Донецьку) неподалік Докучаєвська;
• склади матеріально-технічного забезпечення та пункт тимчасової дислокації другого батальйону 155-ї бригади 55-ї дивізії морської піхоти Тихоокеанського флоту рф біля Сигнального.

Читайте також:

Росіяни провели майже півсотні атак біля Покровська — зведення Генштабу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

В Україні планують на постійній основі запровадити базову соціальну допомогу, яка об’єднає декілька видів державних виплат в один інструмент. Відповідний законопроєкт №15094 Верховна Рада ухвалила за основу 28 травня. Новий формат фінансової підтримки розрахований на сім’ї з низькими доходами.

Про це повідомив Павло Фролов, народного депутата та голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Базова соціальна допомога в 2026: нові зміни

За повідомленням Павла Фролова, наразі в країні діє дворічний експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Після ухвалення зазначеного законопроєкту в цілому нову модель планують встановити на постійній основі з 1 січня 2027 року.

Новий інструмент підтримки об’єднує декілька соціальних виплат. Скористатися ним зможуть отримувачі:

• державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
• допомоги на дітей одиноким матерям;
• допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
• тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або не мають можливості утримувати дитину;
• державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Розмір нової виплати визначатиметься індивідуально як різниця між базовою величиною та середньомісячним доходом сім’ї. Базова величина на кожного члена родини складатиме суму, не нижчу за прожитковий мінімум для працездатних осіб, який зараз становить 3 328 гривень.

Перехід на нову модель соціальної допомоги здійснюватиметься добровільно та виключно за заявою отримувача. Водночас базову допомогу не призначатимуть, якщо її розрахований розмір виявиться меншим за ту підтримку, яку сім’я отримувала на день звернення.

Читайте також:

Базова соціальна допомога: хто може отримати та кому відмовлять у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!