28-30 червня у Львові вперше відбувся міжнародний захід Lviv Urban Forum, участь у ньому також прийняв заступник міського голови Бахмута – Олександр Марченко. На заході говорили про переосмислення принципів розвитку, трансформації та відновлення українських міст, сіл та громад.
Олександр Марченко поділився з редакцією «Бахмут.IN.UA» враженнями від заходу та розповів, які рішення можуть бути застосовані при відбудові Бахмута.
Lviv Urban Forum
Lviv Urban Forum — подія присвячена відбудові зруйнованих міст України, на захід запросили фахівців у галузі архітектури та урбаністики, й головних архітекторів українських громад.
«Ми знайшли організаторів заходу Lviv Urban Forum, я доповів голові міської адміністрації, що такий захід відбувається й ми прийняли рішення взяти участь у форумі, подали заявку й нам її підтвердили. Форум тривав три дні», — ділиться подробицями Олександр Марченко.
За словами заступника міського голови на заході було багато учасників з різних громад, в тому числі подію відвідав очільник міста Маріуполь Вадим Бойченко. Програмою заходу бахмутський держпосадовець задоволений, зазначає, що вона була насичена.
Стратегія по розвитку та відбудові Бахмута
Олександр Марченко на Lviv Urban Forum. Фото: Бахмутська міська рада
Олександр Марченко зазначає, що на форум їхав підготовленим, із собою привіз Стратегію по відбудові Бахмута. Цей документ наразі в роботі, потім з ним зможуть ознайомитися бахмутяни
«Перше місце у Стратегії посідає безпека, раніше був форум у Києві, де ДСНС писало свою форму по розмінюванню міст, зокрема термін. Коли активна бойова фаза на території нашої громади закінчиться – туди заїдуть сапери та фахівці ДСНС. Розмінування тільки міської території триватиме від 1 до 3 років, це не кажучи про території лісів, полів, які знаходяться на території громади», — каже Олександр Марченко.
Якими етапами відновлюватимуть Бахмут?
Розмінування міської території триватиме від 1 до 3 років. Фото: ілюстративне
Олександр Марченко поділився основними кроками у відбудові Бахмута:
Розмінування території
відновлення електропостачання
відновлення водопостачання
відновлення каналізаційної системи
«Ми вже працюємо над підрахунком. Звісно, він приблизний, адже всі підрахунки будуть можливі після обстеження об’єктів критичної інфраструктури. Але така задача поставлена перед очільниками підприємств для того, щоб можна було підрахувати, скільки грошей та часу потрібно на відновлення критичної інфраструктури. Це дорожне покриття, основні під’їзди», — зазначає посадовець.
Нагадаємо, що днями відбувалася нарада, темою якої стали медичні потреби Донеччини після деокупації. Зокрема голови ОВА розглядають можливість встановлення модульних лікарень на території деокупованих громад. На думку, Олександра Марченка, модульні лікарні на території деокупованих громад — можливі.
«Ми переймаємо досвід Ірпеня. Стратегію розвитку та відбудови ми отримали від громади. Зараз вивчаємо питання, дивимося, як відбувалася відбудова в місті Ірпінь, в які терміни та за які кошти. Співпрацюємо з Маріуполем, їхня територія також окупована, але вони йдуть таким же шляхом, як й ми», — додає співрозмовник.
В червні 2023 року розпорядженням Бахмутської МВА створили Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна.
«На сьогодні заяви, які були подані, Комісія опрацювала, зареєструвала, вони пройшли через протокольні рішення. Цим рішенням розгляд заяви призупинено до того моменту, як Комісія зможе вийти на місце. Обов’язковим кроком для визначення компенсації має бути відстеження об’єкта (ред. Комісія має виїхати на місце та обстежити об’єкт), але через те, що на території громади тривають активні бойові дії — Комісія не може виконувати такі дії. Ми приймаємо заяви, працюємо, але опрацювати до кінця заяву й винести рішення не має можливості», — пояснює Олександр Марченко.
Питання екології при відбудові Бахмута
У Стратегії відбудови та розвитку Бахмута будуть розглядати й питання впливу війни на екологію міста, але зараз це зробити не можливо, пояснює Олександр Марченко:
«Ми наразі не знаємо, що відбувається з водними ресурсами на території громади, які вціліли, а які ні».
Архітектурна студія Anttinen Oiva Architects звела чотириповерхову будівлю із дерева в місті Гельсінкі, що у Фінляндії. Загальна площа об’єкта сягає 16 400 квадратних метрів.
Головна ідея будівлі із дерева в Гельсінках — мінімізація впливу на клімат й використання лише тих матеріалів, які здатні відновлюватися з плином часу. Загалом спеціалісти з Anttinen Oiva Architects використали приблизно 7600 кубічних метрів ялини та ясена.
Ззовні будівля включає зовнішній шар зі скла, натурального каменю і білих металевих ламелей поверх дерев’яної конструкції. Це дозволяє викликати ефект зміни зовнішнього вигляду будинку в різний час доби та з різним освітленням.
Стеля в центральному залі / фото Kalle Kouhia
В самій будівлі розмістилися офіси, готель та навіть ресторан фінської мережі Harbore. В центральному залі взагалі вдалося розмістити дизайнерську рейкову стелю, що перемежовується з великими вікнами. Загалом дизайн внутрішньої частини комплексу розробили в мінімалістичному дерев’яному стилі.
Місце для роботи / фото Kalle Kouhia
Коридори в середені будівлі / фото Kalle Kouhia
Сад на дасі будівлі / фото Kalle Kouhia
Будівля із дерева також має внутрішній дворик зі справжнім березовим парком, що стає ідеальною локацією для прогулянок. Вже на даху розмістили сад, у центрі якого знаходиться бар із панорамним видом на узбережжя і міський пейзаж.
В Україні створили Інститут житла, який заснувала Норвезька рада у справах біженців за підтримки Агентства ООН. Як працюватиме Інститут, чи буде допомагати переселенцям шукати житло, та до чого тут комунальні підприємства?
Редакція поговорила з Аліною Москаленко, директоркою Інституту житла.
Інститут житла. Розкажіть про цю ініціативу. Як працюватиме цей орган, кому підпорядковуватиметься?
На сьогодні Інститут житла функціонуватиме, як структурний підрозділ міжнародної організації насамперед Норвезької ради у справах біженців. І підтримується він різними міжнародними організаціями, такими як ООН, Міжнародна організація з міграції та іншими. Я думаю, про це важливо відмітити на самому початку, що нашим першим завданням і єдиним, по суті, є допомога людям, у тому числі внутрішньо переміщеним особам і особам, постраждалим внаслідок збройної агресії.
Цей проєкт націлений на те, щоб допомагати органам влади, як на центральному рівні, так і на місцевому рівні, формувати житлову політику, у тому числі і для внутрішньо переміщених осіб.
Як з’явилась ідея створення?
Ідея з’явилась, коли ми з моєю колегою побували на робочій зустрічі у Барселоні. Нас запросили до аналогічної дружньої установи Муніципального інституту житла та реновації Барселони, де ми побачили дійсно високий професійний рівень підготовки фахівців, велику кількість презентаційних, аналітичних матеріалів по житлу.
Нас це настільки вразило, що, повертаючись, ми продумували ідею, як можна в Україні створити подібну установу, щоб вона допомагала органам влади сформувати дієву, ефективну Житлову політику, яка буде ґрунтуватися на кращих світових практиках.
Якщо говорити про якісь практичні речі — можливо, вже є напрацьований механізм? Наприклад, є Бахмутська громада з ОМС, які працюють в евакуації, і є люди, яким потрібно житло в евакуйованих громадах. Чи можуть до ОМС приїздити представники Інституту житла та пояснювати, як їм працювати з приймаючими громадами, розбудовувати ефективні взаємини, щоб забезпечити своїх людей житлом?
Ми розуміємо, що сьогодні ОМС потрібна підтримка та розширення знань. А в сфері житла таких знань насправді небагато, тому це будуть не тільки виїзні зустрічі на місцях з ОМС, а і зустрічі з бізнесами. Будуть розроблені методичні посібники, їх розповсюджуватимуть серед органів місцевого самоврядування для того, щоб спрощувати їхню роботу з ВПО.
Ми покажемо всі житлові рішення, які наявні, і яким чином людей можна швидко забезпечити житлом, будуть як короткострокові, так і середньострокові та довгострокові рішення. Ми проведемо дослідження громад, потім близько 10 громад візьмуть участь у пілотному проєкті, де у цих населених пунктах розмістяться люди, які потребують житла.
Розкажіть детальніше за цей пілотний проєкт. На основі яких критеріїв будуть обирати ці громади?
У цьому році ми проводимо дослідження по муніципальному фонду. Окремий блок буде присвячений критеріям і вибору 10 конкретних громад по території України. Ми плануємо відібрати по дві громади з кожного напрямку: північ, південь, захід, схід і центр України. Які саме критерії будуть — поки не можу сказати, їх буде розробляти група експертів.
Ви раніше зазначали, що житлова політика у громадах буде ґрунтуватися на кращих світових практиках. Які це країни? Ми можемо повністю перейняти чиюсь практику?
Насправді, досвіду є дуже багато. Але я кожного разу наголошую на всіх наших зустрічах, що Україна не може скопіпастити якийсь міжнародний досвід, адже у нас абсолютно унікальна ситуація. Ми перша країна в Європі, яка стикнулась з подібним. У нас пострадянські нормативно-правові акти. Наприклад, той ж самий Житловий Кодекс, який був розроблений за часів планової економіки і який абсолютно не пристосований до нинішніх реалій та не відповідає нашим потребам.
Тому сказати, що можна просто взяти якийсь досвід і використати тут — я категорично проти будь-яких таких подібних пропозицій від так званих експертів.
Що ми робимо? Ми досліджуємо досвід кожної країни. В нас є аналітичні матеріали, є програми, є житлові рішення, є конкретні механізми. І ми їх сьогодні адаптуємо під українські реалії.
Чи можете навести приклад?
Один із механізмів, який ми хочемо імплементувати під час роботи з пілотними проєктами — це діяльність операторів доступного житла. У нас на сьогодні такого терміну немає в законодавстві. Він зараз тільки на проєкті закону є, і робочою групою зараз напрацьовується цей механізм операторів доступного житла.
Це, в першу чергу, комунальні підприємства і установи, які сьогодні існують в кожній громаді. Вони можуть стати такими операторами. Це такі установи, які будуть будувати та управляти соціальним та доступним житлом.
Або тільки соціальним, або і соціальним, і доступним. Тут є трішки різниці. Тобто, ці організації або і будують, і управляють, або тільки управляють. Коли вони управляють, то це означає, що є, наприклад, збудований об’єкт, але йому необхідно зробити ремонт, реновацію і взяти в управління чи встановити рівень орендної плати. Важливо, що це не ринкова орендна плата, а знижена орендна плата і цю оренду, яку вони отримують, вони будуть направляти у цей же будинок.
Тобто гроші будуть використовуватись не для прибутку цієї комунальної організації, а для того, щоб цей об’єкт був самоокупним. Така практика існує в дуже багатьох країнах, наприклад, в Німеччині. Там вона дуже гарно працює, і ми займаємось тим, що налагоджуємо контакт з аналогічними операторами в Німеччині, які зможуть сконтактуватися з нашими комунальними підприємствами в пілотних громадах та встановити двосторонні взаємозв’язки.
Що потрібно для цих комунальних підприємств у громадах, щоб стати учасниками цих пілотних проєктів? Є якісь вимоги, можливо мінімально знання мови?
Сьогодні активних громад, які співпрацюють з міжнародними стейкхолдерами, можна перерахувати на пальцях рук. Ми зустрічаємо одні і ті самі громади, які розробили свої презентаційні матеріали, гарно виступають, знають ситуацію в своїй громаді і залучають донорські кошти для відбудови.
Тому донорські проєкти реалізуються найчастіше в одних і тих самих громадах, що призводить до дисбалансу і до неправильної регіональної політики. Тому ми би дуже хотіли, щоб в нашому проєкті брали участь громади, які менш розпіарені, але в яких є потенціал і бажання допомагати людям.
Ось насправді яким буде найважливіший для нас критерій. Щире бажання. Тобто ми можемо забезпечити перекладачів, володіння мовою не є обов’язковим.
Можливо, у вас є якісь приблизні терміни втілення проєкту?
У нас до кінця року в планах провести дослідження. І з початку наступного року ми будемо розпочинати комунікацію, співпрацю з пілотними громадами і вже вибудовувати стратегію. Поки що перший етап – це дослідження та виокремлення цих громад.
А як будуть загалом досліджувати громади? На що буде звертати увагу ваша команда?
Наразі тільки розпочинається робота, тому мені трішки важко відповісти на це питання. Я можу сказати, що будуть досліджуватись як якісні, так і кількісні показники. Будуть використовуватись всі можливі інструменти збору інформації від громад.
Тобто ми будемо робити запити на громади щодо наявної нерухомості, яка знаходиться у них на балансі, аби можна було відстежити, скільки об’єктів є в громадах. Загалом у нас є 1 469 громад. Ми будемо аналізувати, яке це житло, ступінь його зношеності, коли був збудований об’єкт, в якому стані, чи заселений, чи не заселений, чи підключений до комунікацій. Тобто громади мають відповісти на всі питання щодо кожного об’єкту та надати фотопідтвердження.
Щодо якісних показників, то ми будемо проводити опитування в громаді. Говоритимемо про ризики, потреби. На основі таких опитувальників ми вже зможемо виявити активні громади — ті, які зацікавлені в розвитку. Коли буде виявлено найбільш зацікавлені громади, команда буде робити об’їзд і після цього формувати вже перелік потенційних пілотних груп.
Можете дати поради таким громадам, як Бахмутська чи багатьох інших окупованих міст, саме цим органам місцевого самоврядування. Як таким ОМС показати свою зацікавленість у тому, що вони хочуть знайти для своїх людей житло?
Мені насправді здається, що зацікавленість вона або є, або її немає. Якщо вона щира, то в будь-якому випадку її видно. Видно, коли людина спілкується з тобою, і як в неї горять очі. Це банально, але я це бачу. Коли ми зустрічаємось на якихось форумах, на зустрічах і спілкуємося з органами місцевого самоврядування, і представник чи представниця активно піднімає руку, ставить питання — тобто видно, що людина горить бажанням допомагати своїй громаді.
І ти відчуваєш, що так, вона не знає багато, вона десь не орієнтується в нормативних актах, але вона хоче розвиватись.
Інше питання, коли сидять інші представники, які посиділи на заході до кінця, десь там привітались і пішли. Тобто ти розумієш, що так, вони, може, тобі і скажуть, що вони зацікавлені, але по суті зацікавленості там немає. Також важлива комунікація, особливо цифри.
Ми звертаємо увагу на те, коли є реальні цифри, вихідні дані. Так розуміємо, що орган місцевого самоврядування володіє ситуацією в своїй громаді. Тобто, яка кількість людей проживає/ла, скільки постраждало, яка кількість потребує житла, скільки внутрішньо переміщених зареєстрованих осіб, скільки знялося з статусу внутрішньо переміщених осіб тощо. І також швидкість комунікації.
Щодо фінансування, звідки братимуть кошти на всі пілотні проєкти? Чи можуть громади виділяти кошти з надходжень у свій бюджет на такі потреби?
Вся наша діяльність, у тому числі аналітика, організація заходів, візити, — це все здійснюється за рахунок міжнародних партнерів і міжнародних організацій. Тобто ніяких бюджетних коштів в нас не закладено. Стосовно реалізації житлових проєктів на місцях, ми можемо допомагати громадам шукати різні ресурси, за рахунок чого громади будуть формувати свої житлові фонди.
Тобто ми даємо інструменти, показуємо, як можна залучати донорське фінансування, але якщо громада бажає використовувати свої бюджетні власні надходження на це — то це абсолютно справа громади, це її внутрішня господарська діяльність.
Архітектурна студія Anttinen Oiva Architects звела чотириповерхову будівлю із дерева в місті Гельсінкі, що у Фінляндії. Загальна площа об’єкта сягає 16 400 квадратних метрів. Про […]
В Україні створили Інститут житла, який заснувала Норвезька рада у справах біженців за підтримки Агентства ООН. Як працюватиме Інститут, чи буде допомагати переселенцям шукати житло, […]
Березень 2023 року. Минуть лічені тижні, й Бахмут буде повністю окупований ворогом. Станом на січень 2023 року вже було відомо про 133 загиблих бахмутян, ще […]
У місті Інка, що знаходиться на іспанському острові Майорка, збудували соціальне житло, в якому для охолодження будівлі використали унікальні технології регіону. Про це повідомляє видання […]
Житло — одна з найбільших потреб для ВПО. Сьогодні більшість переселенців та переселенок винаймають житло в оренду. Винаймати житло не тільки дорого, але й часто […]
