Після гучного скандалу із розкраданням коштів на відбудову у Гостомелі, ми вирішили дослідити, чи можна запобігти таким історіям, наприклад в Бахмуті? Адже він теж чекатиме відбудови. Як виявилося, війна для недобросовісних забудовників стала приводом для наживи. Попри все, що пережив Гостомель та його жителі, знайшлися такі люди, що фактично розкрали гроші, за які українцям мали відбудувати житло. Зокрема, в Гостомелі до оцінки зруйнованого майна і його ремонту були найняті особи, які цим ніколи не займалися. Частина робіт, про яку відзвітували так звані підрядники, була ще раніше оплачена власниками. А деякі з цих виконавців знаходились на окупованій території у той час, коли повинні були працювати у Гостомелі, чи мали звʼязок з Донецькою окупаційною владою.

Редакція «Бахмут.IN.UA» дізнавалася у аналітикині руху Чесно, бахмутських підприємців, платформи Прозорро та Бахмутської міськради, як місто може уникнути потенційного скандалу із нечесною відбудовою.

Передмова: будівельний скандал в Гостомелі

Журналісти Bihus.Info зробили власне розслідування про відбудову в Гостомелі, а точніше про обмивання грошей, яке виявили в результаті. Після виходу сюжету президент Володимир Зеленський звільнив очільника Гостомельської селищної військової адміністрації Сергія Борисюка. 

Завдяки роботі Bihus.Info громадськість дізналася, що гостомельська селищна військова адміністрація перерахувала мільйони гривень підставним ФОПам та компаніям, які нібито займалися відбудовою селища після російської окупації і бойових дій. Однак, насправді відбудови не було.

Серед підставних фігур опинився мешканець тимчасово окупованого Донецьку, пенсіонерка з Миколаєва та священник з Рівненщини. Фейкові ФОПи отримали гроші, а от мешканці Гостомелю взамін не отримали обіцяної відбудови.

Чиновники повинні розуміти, що за ними слідкують

Ірина Латиш, аналітикиня руху «Чесно», вважає, що Бахмут може уникнути скандалу з корупційними схемами при відбудові. 

«В незалежності від того, чи потрібно буде проводити тендер, чи ні — чиновники, які відповідальні за закупівлі та за процес, мали б перевіряти ТОВ (Товариство з обмеженою відповідальністю), або тих ФОПів, з якими вони укладають договори. Перевіряти мають хоча б ту інформацію, яка є публічною. Чиновники, які займатимуться питанням відбудови, ставлять підписи й приймають безпосередньо рішення, мають відповідально ставитися до цього процесу», — зазначає аналітикиня руху «Чесно».

Вона додає, що ті люди, які раніше займалися тендерними закупівлями й оголошували конкурси, вже мають досвід, як потрібно обирати добросовісних підрядників й не стати жертвою горе-забудовника.

«Тут питання може бути в іншому, ймовірно, якоїсь злочинної змови між підрядниками та чиновниками. В першу чергу це має контролювати громадськість, а держслужбовці мають знати, що їх контролюють, що є певна недовіра. Тому що там вже був певний прецедент (ред. мається на увазі скандал в Гостомелі). Ми тільки починаємо відбудовувати країну, й подібні прецеденти ще можуть бути», — каже фахівчиня.

За її словами, громадяни можуть відстежувати, куди йдуть державні кошти, за допомогою різних платформ. Одна з них – це пошуково-аналітична система 007. Тут можна відслідкувати, на що витрачають фінанси та з ким співпрацюють органи місцевої влади. 

«Влада має розуміти, що громадяни її контролюють й тримають руку на пульсі. Всі дані про компанії можна перевірити у вільному доступі, дізнатися, чим підрядник займався раніше, чи були у нього договори, чи виконувала влада якісь держзакупівлі. Чогось нового в плані перевірки — немає. Чиновники мають розуміти, що вони не мають права наживатися на горі простих людей й використовувати скрутну ситуацію для власної наживи», — пояснює аналітикиня. 

Максим Лациба. Фото: з відкритих джерел

До слова, про процеси залучення активної громади писав громадський діяч Максим Лациба. На його думку, 25% всіх проектів  (мова йде про кошти) відновлення від міжнародних донорів мають реалізовуватися руками українських громадських організацій та благодійних фондів.

«Через українські ГО і БО має здійснюватися відбудова і організація роботи соціальної інфраструктури зруйнованих міст і сіл:  закладів позашкільної освіти, садочки, початкова школа, бібліотека, клуб, сільські амбулаторії, ФАП. Саме так, міжнародні донори мають давати гроші на побудову нового садочка або закладу первинної медицини не лише сільській раді або ОДА. Саме ГО і БО мають також отримати контракти на будівництво закладів соціальної інфраструктури, їх наповнення обладнанням і персоналом. Донори і держава можуть спільно фінансувати функціонування соціальної інфраструктури міст і сіл через ГО і БО», — вважає активіст. 

У дискусії під фейсбук-постом думку активіста розкритикували, оскільки дописувачі бачать багато ризиків з можливістю створювати ГО під підрядні роботи, зокрема, некомпетентність громадського сектору у цій сфері. Однак така дискусія триває на різних рівнях і в необхідності залучення громадськості ніхто не сумнівається. Питання лише у формі.

Чи можливі корупційні схеми через Прозорро або Dozoro?

Система Prozorro. Фото: з відкритих джерел

Prozorro — це спеціальна електронна система публічних закупівель, де держава може оголосити тендер, а представники бізнесу чесно змагаються на торгах за можливість стати постачальником для неї.

Існує також платформа Dozorro, де будь-хто може надати зворотний зв’язок державному замовнику чи постачальнику,  обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, проаналізувати закупівлі окремого замовника.

За допомогою цих двох платформ корупційні схеми мали б звестися до мінімуму. Але чи так це насправді й, чи можливо через Prozorro здійснити так звану оборудку — пояснює фахівчиня.

«Були випадки, коли тендери прописувалися під одну конкретну компанію, тут питання до недоброчесності як влади, так і компанії. Це все у наших руках, ми можемо відслідковувати закупівлі, подивитися, які компанії брали участь. Дуже часто подаються зауваження, що тендер має прописану дуже специфічну умову, яка є припустимо тільки в одного підрядника», — ділиться прикладом експертка.

Інструменти впливу на владу при появі горе-забудовника

Гроші, які можна “заробити” на відбудові приваблюють горе-забудвників. Фото: з відкритих джерел

За словами пані Ірини, сьогодні громада вже має важелі впливу на тих чиновників чи підрядників, які вирішать заробити грошей на війні. Взяти хоча б приклад Гостомелю, де голову Гостомельської адміністрації звільнили після скандалу.

Громада, яку намагаються ошукати підрядники, може також подати заяву в прокуратуру або до інших правоохоронних органів. Крім того, в процесі відбудови важливо слідкувати за закупівлями та тими, хто стає виконавцями робіт.

«Важливо публічно про це говорити. Чиновники часто думають, що якщо про це не говорять, то про це ніхто не знає. Тому публічне висвітлення важливе», — каже Ірина Латиш.

Підприємець з Бахмута впевнений, що для успішної відбудови потрібно міняти законодавчу базу для підрядників

Бахмут після приходу росіян. Фото: з відкритих джерел

Примітка: Наш співрозмовник забажав залишитися анонімним

Підприємець з Бахмута, який раніше працював у будівництві, вважає, що в Україні будівельний бізнес все ще має корупційні схеми. Тому він пропонує почати зі зміни законодавчої бази. Хоч це і тривалий процес, але лише завдяки йому можна подолати корупцію.

Щодо об’єктивності Prozorro підприємець має сумніви. Він зазначає, що працював із цією системою, і розмірковує, що вона дозволяє прописати такі умови, які можуть виконати тільки конкретні забудовники, а це дає змогу прописувати тендер під конкретного підрядника.

«Сама система Prozorro — дуже цікава, її ідея хороша, але для того, щоб вона працювала, її потрібно доробляти, щоб не було можливості прописувати умови під конкретні фірми. Також Prozorro не враховує того, що в компаній є певний досвід роботи в тому чи іншому регіоні. Тобто це навпаки позитивна сторона, бо керівники знають сильні сторони цієї компанії, а сам підрядник знає особливості будівельних робіт в тому чи іншому регіоні. Крім того, тут грає й фактор впізнаваності. Люди ж можуть впливати на забудовника, особливо, якщо його знають», — пояснює підприємець.

Він наводить конкретний приклад, коли в Бахмуті школу реконструював підрядник з іншого регіону й намагався зробити не як найкраще, а як найшвидше, бо мав справи в іншому регіоні. Система Prozorro цього не враховує, пояснює чоловік.

«Уникнути долі Гостомельського скандалу в Бахмуті, звісно, що можна, але не можна просто взяти систему Prozorro, переробити її та сподіватися, що все запрацює. Це все зв’язані законодавчі процеси, які треба переглядати та покращувати. Можливо, брати приклад із західного простору, країн, які змогли побороти корупцію», — каже співрозмовник.

Роман Ованесов, бахмутянин та власник будівельної компанії, вважає, що в Бахмуті корупційних схем не буде

Будівельні роботи. Фото: з відкритих джерел

Бахмутянин Роман Ованесов каже, що Бахмут при виборі підрядників та відбудові, ймовірно, не матиме проблем з корупцією, адже попри критику міського керівництва, яка лунала — у Бахмуті не було скандальних забудов.

Система «Прозоро», на думку Романа, у перші роки свого створення справді працювала чудово. Однак з часом горе-забудовники адаптувалися до нових умов й знайшли «лазівки», щоб провертати корупційні схеми. Однією з таких стало прописування тендера під конкретну компанію.

«Ті, хто дійсно мав досвід, хто мав фахівців та засоби для виконання необхідних робіт — вони справді вигравали ці дорогі тендери через систему «Прозоро» й брали участь. Все було справедливо. Втім, у зв’язку з цим багато корупціонерів втратили значну частку доходу, яку вони отримували нечесним шляхом. А нова корупційна система дозволяла обходити ці кути й обманювати», — пояснює підприємець.

В Бахмуті пан Роман був власником двох підприємств, займався проєктними документаціями, а також безпосередньо будівельними роботами. За час роботи підприємець зіштовхувався з випадками, коли компанії намагалися виграти тендер нечесним шляхом. Наприклад, одна компанія, каже герой, вимагала для виконання робіт сертифікації одного конкретного будматеріалу.

«Ми брали участь в конкурсі не в Бахмуті. Там вимагався сертифікат вже на той матеріал, який ще не вживався. Але якщо торги ще йдуть, то ж невідомо, який саме матеріал зможе поставити підрядник. Потрібно було спочатку привезти цей документ, провести випробування, а вже потім сертифікувати. Ось такі випадки теж бували», — пояснює Роман Ованесов.

Коли в Україні говорять про корупцію, то часто в приклад ставлять іноземний досвід, однак він не завжди позитивний, впевнений Роман Ованесов. На його думку, випадків, коли в оману людей вводять міжнародні будівельні компанії, теж вистачає.

Вам буде цікаво

• Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?
• Новий європейський Баухаус: як Європейський Союз допоможе відбудувати Україну
• Комуністи та прихильники «русского міра»: кого можна знайти у списку почесних громадян Бахмуту
• Модульні будинки для працівників та голосування в громаді: бахмутянин Олексій Кононенко розповів про бачення відбудови Бахмута

У Бахмуті підрядники сплачували заставу

Гроші, які сплачують підрядники стають гарантією відсутності корупції. Фото: з відкритих джерел

Коли під час будівельних робіт на Донеччині підприємець мав досвід роботи в Бахмутській громаді, за його словами, тендери тут проводили чесно.

«У нас не було такого поширеного безладу, який є в інших областях. Ті тендери, в яких я брав участь, вони давали таку практику, що ми давали заставу, не ту, яка передбачена закупівлею, а саме за укладання договору, це як запобіжний захід. Тобто, ми укладаємо договір й надаємо ще півмільйона гривень своїх. Ми виконуємо весь договір, підписуємо акт застави, й аж тоді її отримуємо. Це була практика виключно в Бахмуті й в інших містах України, я її багато де не зустрічав», — пояснює підприємець.

Тендер не можуть виграти умовні “Роги та копита”

Прозорро прибрало низку корупційних схем. Фото: з відкритих джерел

Оскільки велику роль в процесі відбору забудовників відіграє саме платформа, через яку відбуваються торги, редакція «Бахмут.IN.UA» дізналася у платформи Prozorro, як працює ця система зсередини. На наші запитання відповів голова комунікацій у Прозорро Євген Гриценко. 

«Prozorro самостійно не відстежує доброчесність постачальників, але дає замовникам інструменти для її перевірки. Зокрема законодавство передбачає, що стосовно кожного переможця закупівлі треба перевірити, чи він не фігурує у реєстрі корупціонерів НАЗК або у “чорному списку” АМКУ, чи не має податкового боргу. Для цього є окремі реєстри, багато з яких інтегровані у систему Prozorro. Крім того, є чіткий перелік вимог, які замовники можуть встановити, щоб впевнитись, що та чи інша компанія зможе виконати замовлення», — відповідає Євген Гриценко.

До таких вимог відносять:

• наявність матеріально-технічної бази;
• працівників з певним доступом;
• наявність аналогічного досвіду. 

Відповідно, якщо учасник не надасть підтверджень, скажімо, виконання аналогічних контрактів, то його пропозицію відхилять, пояснюють у Prozorro.

«Якщо йдеться про відкриті торги на Prozorro, то зазвичай замовники прописують розгорнуту тендерну документацію, з великою кількістю вимог до постачальників, зокрема щоб тендер не могли виграти умовні “Роги та копита”. Адже вони самі мають бути в цьому зацікавлені», — каже пан Євген.

Що робити, якщо виграв підозрілий забудовник?

Горе забудовників в Україні багато. Фото: Depositphotos

За словами пана Євгена, платформа  Prozorro забезпечує відкритість і прозорість даних про тендери, що відбуваються у системі, але водночас не втручається у їх проведення. Інколи платформа отримує скарги про порушення в тендерах, але в цих випадках претензії були не до системи Prozorro, а до дій замовника. Цю інформацію скеровували до компетентних органів, а у випадку дуже масштабних чи нахабних зловживань організатори також публічно можуть висловити свою позицію.

На сторінці кожного тендера передбачена можливість повідомити Держаудитслужбу про порушення у здійсненні закупівлі, а учасники закупівлі можуть оскаржити її в Антимонопольний комітет України.

«Учасники бачать в системі всі рішення замовника, як і документи своїх конкурентів. І якщо вони бачать, що замовник безпідставно відхилив їх пропозицію, або ж неправомірно визнав переможцем іншу компанію, то можуть оскаржити це в АМКУ», — пояснює голова комунікацій у Prozorro Євген Гриценко. 

Загалом, система Prozorro прибрала цілу низку корупційних схем, що були дуже поширеними в закупівлях: зокрема вже не є реальним підтасування документів учасників чи їхніх ставок на аукціонах, адже всі ці процеси відбуваються онлайн та одразу відображаються в системі.

Також за моніторинг контроль публічних закупівель відповідає Держаудитслужба, тож людина може повідомити про порушення чи зловживання їм зі сторінки кожного тендера в Prozorro. Також, додає пан Євген, завдяки Prozorro виходили резонансні розслідування у медіа та соцмережах, що своєю чергою змушували чиновників скасовувати закупівлі з завищеними цінами тощо.

Prozorro вже розробляє процедуру тендерів для міжнародних тендерів

Міжнародні донори можуть брати участь у тендерах Прозорро. Фото: з відкритих джерел

Євген Гриценко зазначає, що будівництво саме житлових будинків не здійснюється бюджетним коштом. 

«Водночас тендери на ремонт пошкодженого майна або ж будівництво соціальної інфраструктури, такої як лікарні, гуртожитки тощо за бюджетні кошти, мають оголошуватися через Prozorro», — каже пан Євген.

Закупівля публічними замовниками будівельних робіт через систему Prozorro обов’язкова в разі їх вартості від 1,5 млн грн. Виняток з цих правил діє для оборонних замовників на період дії воєнного стану. 

«Ми розуміємо, що майбутня відбудова буде великою мірою фінансуватися нашими міжнародними партнерами, тому вже зараз розробляємо окремі процедури для міжнародних донорів, аби їхні закупівлі також проходили в системі Prozorro», — пояснює Євген.

Чи є можливість змінити схему вибору підрядника у системі, якщо будуть запити від громадськості?

Бахмут зруйнований на 90%. Фото: з відкритих джерел

На думку Євгена Гриценка, сам підхід до визначення переможця в системі — перемагає той учасник, який дав найкращу ціну, і який відповідає всім вимогам тендеру — абсолютно прозорий та забезпечує кожному постачальнику можливість перемогти. 

Будь-які спроби замовника тут змахлювати стають видимими та можуть дати підстави контролюючим і правоохоронним органам розпочати перевірку. 

В Prozorro нам повідомили, що вони не уповноважені змінювати правила здійснення закупівель та обрання переможців. Правила встановлюють і змінюють ВРУ та Кабмін, а ДП Prozorro — оновлює та адаптовує систему відповідно до них. 

Водночас в законодавстві, а відповідно і в системі Prozorro, регулярно з’являються нові інструменти, які дозволяють враховувати все більше факторів під час оцінки пропозицій. Наприклад, оцінка життєвої вартості закупівлі, коли на тендері оцінюється не лише сама ціна товару, а і вартість його подальшої експлуатації, пояснюють в Prozorro.

Без дискримінації та з максимальною економією бюджетних коштів: як обиратимуть підрядників в Бахмуті?

Вибір забудовника проводитимуть опираючись на ефективність та екномію. Фото: з відкритих джерел

Редакція надіслала запит до Бахмутської міськради щодо потенційного вибору підрядника. Нам повідомили, що сама процедура закупівлі базується на забезпеченні рівних умов для всіх учасників. 

Запевняють, що вибирати переможця конкурсу будуть за принципами об’єктивності та чесності у відповідності до вимог Закону. Також у Бахмутській міськраді повідомили, що при виборі підрядника керуватимуться наступними принципами:

• добросовісної конкуренції серед учасників;
• максимальної економії бюджетних коштів;
• ефективності та пропорційності;
• відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель;
• недискримінації учасників та рівного ставлення до них;
• об’єктивного та неупередженого визначення переможця
• процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
• запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відбудова житлового сектору м. Бахмут буде проводитись забудовниками, які стануть переможцями процедур публічних закупівель будівельних робіт. Також тендерні пропозиції від можливих підрядників будуть надходити лише після оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, наголошують в міськраді. 

Якщо ж міська рада стикнеться з тим, що підрядник не виконуватиме свої обіцянки чи порушить строки їх виконання, вона вживатиме заходів для досудового врегулювання спору. У разі неефективності таких заходів влада звертатиметься із відповідним позовом до судових органів.

Водночас у відповіді на запит додають, що на теперішній час процедури закупівель будівельних робіт у м. Бахмут не проводяться у зв’язку з війною. 

Потрібен час, щоб змінити менталітет й зрозуміти — ти крадеш у своїх

Повертаючись до попереднього героя, додамо, що Роман Ованесов, як експерт у будівельній сфері, вважає, практика, коли підприємець дає заставу для проєкту — максимально скорочує можливість розкрадання, адже людина навіть якщо й замислить щось нечесне, вкраде у себе.

«Хижаки завжди йдуть на здобич. Коли з’являється таке велике будівництво, то завжди знайдуться аферисти, які хочуть щось заробити собі. Важко відповісти на це питання (ред. щодо того, чи може Бахмут уникнути корупційних скандалів під час відбудови). Я не знаю, хто там керуватиме, які фонди, тому що є досить корумповані структури. За мою практику були не тільки прозорі тендери, було коли й міжнародні організації проводили тендери. Хибна думка була, що ці організації тут не будуть мати корупції, тому що працівники цих організацій бралися з українських компаній. Потрібно достатньо часу, щоб змінити менталітет — зрозуміти, що ти крадеш у своїх, свого народу», — пояснює співрозмовник.

Ось перелік дій, які, на думку підприємця, можуть завадити розкраданню коштів: 

• запровадити механізми громадського контролю;
• забезпечити, щоб рішення приймалися особою не одноосібно;
• стежити за добропорядністю підрядника;
• залучити засоби контролю із правоохоронних органів.

Ми запитали пана Романа, чи готовий він допомагати як вже досвідчений підприємець. Це питання, на яке відповісти точно герой не зміг, адже саме повернення в Бахмут є болючою темою. Невідомо, скільки часу займе розмінування міста, коли воно стане безпечним, пояснює співрозмовник.

«Я вірю, що колись це настане, але чи буду я, чи це будуть мої діти, чи захочуть вони? Я в цьому невпевнений, тому що коли пересаджують дерево — воно завжди пускає коріння. В Бахмуті ті люди, які були українцями, зараз або закордоном або в Україні. Виникає таке питання, чи повернутися вони? Наскільки у них проростуть коріння у тих місцях, де вони зараз знаходяться?» — розмірковує Роман Ованесов.

Попри це, каже герой, він хотів би допомагати за можливості.

Що у висновку?

Підсумовуючи сказане нашими співрозмовниками, можемо назвати два головних рішення, які мають унеможливити корупційні схеми з відбудовою: 

Перше: Всі тендери про відбудову мають проходити через систему Prozorro на етапі вибору переможців, а не публікуватися заднім числом, вони повинні проходити як допорогові закупівлі.

Друге: потрібен контроль від громадськості за цими процесами, щоб і чиновники, й забудовники розуміли — за їхньою роботою слідкують й в разі чого можуть притягнути до відповідальності.

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмутська МВА розробила середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій Бахмутської громади на 2026-2028 роки, який передбачає будівництво житла для бахмутян, які мають статус ВПО. Планується будівництво багатоповерхових будинків, попередньо до 2028 року оселі отримають близько 1 200 бахмутян.

Деталі про середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій Бахмутської громади на 2026-2028 роки читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Будівництво житло для бахмутян: плани

Бахмутська МВА планує будувати житло для ВПО. Це стало відомо з розпорядження начальника Бахмутської МВА № 214рр від 14.08.2025 про затвердження середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій Бахмутської міської територіальної громади на 2026-2028 роки. У документі йдеться, що на 2026-2028 роки стратегічною ціллю МВА буде забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади, які мають статус ВПО.

МВА планує залучити для будівництва і облаштування житла 1 794 244,288 гривень. Серед них:

• 902 219,824 гривень — граничний розподіл на 2026 рік;
• 727 024,464 гривень — граничний розподіл на 2027 рік;
• 165 000 гривень — граничний розподіл на 2028 рік.

Ці кошти будуть залучені з бюджету громади та від міжнародних фінансових організацій й урядів іноземних країн.

Відповідальним за будівництво житла буде Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради. 

Згідно з планами стратегії, до 2028 року планується збудувати 20 багатоквартирних будинків. Житло там отримають 1 200 людей.

Уряд виділив гроші на житло для ВПО

Уряд ухвалив рішення про виділення 1 мільярда гривень на житло для ВПО. Про це повідомив голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

Планується, що ці кошти підуть на відновлення фондів житла та облаштування місць тимчасового перебування для ВПО. А саме:

• реконструкція житлових будинків і гуртожитків;
• переобладнання нежитлових приміщень у житлові;
• будівництво нового житла для ВПО.

Обов’язковою умовою отримання субвенції з державного бюджету є пристосування житла для маломобільних людей.

Читайте також:

• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ
• Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО
• Компенсація за зруйноване майно: для чого працює Бахмутська комісія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами стартувала проєкт “Спільне бачення нового дому”. Результатом проєкту стане дослідження та спільне бачення, сформоване через залучення як майбутніх, так і нинішніх мешканців. Його особливість — людиноцентричний компонент, бо майбутній квартал у Гостомелі плануватиметься з урахуванням голосу людей, адже саме вони визначатимуть, яким має бути цей простір. Дослідження включатиме рекомендації та завдання для розробки архітектурної концепції, орієнтованої на їхні потреби в Гостомелі. Проєкт передбачає відкриту комунікацію та залучення громад до обговорення, аби новий квартал відповідав потребам людей і став прикладом якісної співпраці. Насамперед ми хочемо познайомити вас з командою проєкту, це Антикризовий медіа-центр з Краматорська, урбаністична організація Ro3kvit, а також Бахмутська та Гостомельська МВА.

Проєкт в Гостомелі

Як все починалося? Наші читачі, ймовірно, знають, що ми не лише медіа, але й громадська організація. Раніше в Бахмуті нам вдалося реалізувати кілька важливих проєктів, так ми вчили молодь брати участь у громадському житті, користуватися бюджетами участі тощо. З 2022 року наша команда працює в евакуації та активно висвітлює питання житла для бахмутян. У 2024 році ми побачили проблему у комунікації з проєктом для бахмутян в Гощі. Тож коли у 2025 ми разом з Антикризовим медіа-центром натрапили на проєкт “Імпульс” та дізналися про наступний можливий проєкт в Гостомелі, то звернулися до урбаністичної коаліції Ro3kvit та Бахмутської міської ради з проханням підтримати нашу участь у грантовій заявці, а ми, як аплікант, зобов’язалися прозоро комунікувати цей проєкт: від початку й до кінця. У середині літа цього року ми дізналися, що Міжнародний фонд “Відродження” відібрав нашу заявку.

Тож, за його підтримки розпочалася реалізація проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу”.

Це багатофазовий проєкт. Наразі, в межах цього гранту, він спрямований на комунікацію, залучення та дослідження потреб мешканців. Результатом стане підготовка рекомендацій та технічного завдання для подальшого проєктування кварталу в селищі Гостомель Київської області.

26 серпня Бахмутська та Гостомельська підписали Меморандум про співпрацю. Зараз тривають перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді у тимчасове користування на умовах суперфіцію.

Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію). 

Але перед цим, важливо зрозуміти, яким має бути цей квартал. Що важливо? Заявку ми подавали в партнерстві з кількома організаціями з громадського сектору: це Антикризовий медіа-центр, Урбаністична коаліція Ro3kvit, яка  буде займатися залученням та дослідженням. Нашими партнерами в проєкті також стала Бахмутська міська рада та Гостомельська селищна військова адміністрація.

Протягом наступних місяців ми працюватимемо над прозорим висвітленням проєкту, залученням громад (як саме можна долучитися та коли — слідкуйте за новинами на нашому сайті), виявленням потреб та дослідженням ділянки.Але для початку ми хочемо познайомити з усією командою, яка буде задіяна в цьому проєкті.

Наше знайомство ми хочемо розпочати з команди Ro3kvit. Ми невипадково звернулися до них, саме вони допомогли розробити стратегічний документ, який допоможе мешканцям Гірської громади (окупована громада Луганської області) формувати бачення відновлення після деокупації.

Ro3kvit: команда

Фулько Трефферс про себе:

CEO та один із засновників Ro3kvit. Я урбаніст та архітектор з Нідерландів, який працює в Україні з 2015 року. Я люблю цю країну та люблю працювати над її викликами разом із людьми тут. Робота для України під час війни дає мені більше задоволення, ніж майже все, чим я займався професійно раніше. Я люблю розробляти нові стратегії, створювати нові можливості, бути частиною інноваційних рухів, які мають сенс, включають соціальні та природні цінності.

Неочікуваний факт: Я справді намагаюся вивчати українську. Дуже стараюся, але це важко. 

Чому долучились до проєкту?

Я був у Бахмуті в грудні 2021 року, кілька разів. Було холодно, сніжно і дуже красиво. Будівництво будинку — це не лише про камінь, двері та вікна. Я сподіваюся, що нам вдасться спроєктувати дім. І включити позитивні почуття та емоції мешканців.

Яке ваше завдання в команді?

В команді буду виконувати роль планувальника й візьму на себе наглядову роль.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Мені хотілося б краще зрозуміти соціальні та культурні потреби переміщених громад після більш ніж трьох років повномасштабного вторгнення. Чому треба жити разом як група ВПО? Як це пов’язано з новим середовищем і місцем? Як інтегруватися? Також я хотів би знати, що відчувають і думають мешканці, які приймають переселенців, і як можна врахувати їхні потреби?

Софія Бондар про себе: 

Я архітекторка та міська планувальниця. Мене живить і надихає моя професія, адже це поле, яке можна досліджувати безкінечно. Якщо описати себе у п’яти словах, то це: уважна, цілеспрямована, ніжна, відповідальна, відкрита. У житті керуюся девізом: “Зроби сьогодні те, що можна зробити сьогодні”. Мене надихає недоторкана природа, а сили відновлюю завдяки велосипеду, йозі та пішим походам. 

Неочікуваний факт: Я обожнюю велосипед і вважаю його найкращим способом відновлюватися й підтримувати себе в формі. У цьому році я ініціювала жіночий велоклуб у Києві, і дуже радію, що він активно зростає. Це не про спорт — це про підтримку, солідарність і спільнотворення, яке надихає мене на життя.

Чому долучились до проєкту?

Мене завжди приваблюють складні завдання, де немає готових рішень. Хоча повномасштабна війна триває вже понад три роки, у сфері містопланування ми тільки починаємо формувати підходи й методології роботи з постраждалими громадами. В Україні дуже мало професійних кадрів та накопиченого досвіду, тому цей проєкт — можливість робити щось нове і важливе.

Для мене це також логічне продовження досвіду роботи з Гірською громадою, яка опинилася в окупації. Тоді ми створювали рекомендації з розвитку, працюючи дистанційно, використовуючи сценарне мислення. Це вчить дивитися на громади комплексно, навіть у найскладніших умовах. У проєкті для Бахмутської громади та Гостомеля я бачу шанс зробити наступний крок — провести передпроєктне дослідження, щоб наші рішення були справедливими, обґрунтованими та справді корисними. 

Яке ваше завдання в команді?

Я відповідаю за контент та фінальний вигляд документа: дослідження та рекомендації для архітектурної концепції, формування технічного завдання, а також координацію команди в частині просторового планування. У межах цього проєкту я є тім-лідом у команді “Ro3kvit”.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Я очікую, що ми зможемо перевірити та уточнити низку урбаністичних гіпотез і створити методологію, яку зможуть використовувати й інші громади України. Важливо, щоб процес був якісним, прозорим і доступним, а його результати стали прикладом того, як можна планувати розвиток у складних умовах.

Звісно, моя особиста мета — побачити щасливих людей у спільноті. Я хочу, щоб поява в Гостомелі сприяла створенню дружньої, відкритої та згуртованої громади. Але для цього ми повинні рухатися поступово, крок за кроком, залишаючись достатньо гнучкими, щоб реагувати на можливі зміни в умовах нестабільності.

Владислав Костенко про себе:

Я – географ, міський планувальник. Моїм натхненням є дослідження міст та його середовищ, найбільше я фокусуюсь на темах ідентичності, ідеології та монументальному мистецтві в міських просторах. Просторові дослідження також формують мене як людину, найкращим видом відпочинку для мене є піші прогулянки міськими територіями, пізнання міст через повсякденні практики його мешканців, архітектуру та публічні простори. На зараз я також є студентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де завершую бакалавр за програмою “Урбаністика та міське планування” Загалом я життєрадісний, відповідальний, спраглий до нового, відкритий до викликів, люблю шукати відповіді.

Неочікуваний факт: Я досліджую монументальне мистецтво у Маріуполі через різні містобудівні періоди, зараз же вивчаю російський вплив на ‘стіни міста’, ті нові сенси, що вони вкладають у простори Маріуполя через пам’ятники, скульптури, мурали, тим самим колонізуючи його територію наново.

Чому долучились до цього проєкту?

Для мене цей проєкт це виклик, що близький до серця та сприйняття. Я сам є внутрішньо переміщеною особою з міста Маріуполь, та усвідомлюю більшість проблем, що постали перед переселеними людьми після повномасштабного вторгнення. Цей проєкт цікавий відсутністю універсальних відповідей на його ключові завдання, його унікальність в тому, що це перший проєкт в Україні, що публічно шукатиме рішення через дослідження щодо побудови житла для ВПО, як інтегрованого середовища в новій громаді. Для мене важливо сформувати такі рішення що далі використовуватимуть інші українські громади, для вирішення житлової кризи та створення для ВПО нового дому в Україні.

Яке ваше завдання в команді?

Я виступаю у ролі урбаніста-аналітика в цьому проєкті, та створюю контентне його наповнення. Найбільш причетний я до дослідницької лінії проєкту, буду залучений зокрема на етапах партисипації, в підсумку разом з командою формуватиму фінальний вигляд документа.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Залучення внутрішньо-переміщених осіб з Бахмута та мешканців Гостомеля до співтворення візії нового дому, житла-середовища, що буде прикладом якісних сучасних умов життя в новому просторі з пам’яттю про минуле громад та із стратегією функціонування на довгостроковий період. Очікую від проєкту продуктивної комунікації між усіма залученими, що дозволить охопити й опрацювати більшість викликів та сформувати концепцію, бачення дому, яке буде відгукуватись мешканцям.

Маргарита Жарова про себе:

Я фасилітаторка та міська дослідниця. Багато років досліджую міський простір і маю впевненість, що найцінніше — це люди. І що саме вони є головною силою громад, навіть якщо самі не завжди це усвідомлюють.

Мене надихає допомагати людям побачити свій потенціал і створювати умови для співтворення — коли рішення з’являються не “згори”, а народжуються в діалозі. Тому в цьому проєкті я допомагаю з дослідницькою стратегією та залученням людей — щоб ми розуміли, кого маємо залучити, які питання поставити, і як не втратити важливе серед великої кількості думок і рішень.

Поза роботою мене надихає спокій, який я шукаю через спів, чай, вишивку чи вирощування помідорів.

Неочікуваний факт: Я колекціоную українське мистецтво на букву “Г”. Маю вже 8 артефактів. Почалось з плаката “Городина” від Дарії Стеценко. З улюблених — “Горіх” від Якова Гніздовського та буква “Г” з Нарбутівською абетки. Мрію про ескіз “Гусятин” від Сергія Майдукова.

Чому долучились до цього проєкту?

Я долучилась, бо мене щиро захоплює підхід громад — визнати, що щось не спрацювало, і свідомо шукати кращі рішення. Дослідження в цьому проєкті не для “галочки”, а про справжню зміну. А ще, тому що тут ідеться про взаємодію двох громад, побудовану на діалозі, повазі та бажанні почути одне одного.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Допомагаю команді побудувати дослідницьку стратегію. Моя задача — зробити так, щоби всі дослідницькі дії були з нею узгоджені, щоби ми: ставили правильні питання, слухали тих, кого треба, і знаходили відповіді, які допомагають діяти.

Розробляю процес залучення: хто саме має бути в діалозі, на якому етапі, і які інструменти дозволяють людям не просто висловити думку, а вплинути на результат проєкту.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Очікую, що в процесі ми разом знайдемо відповіді на важливе питання:
як зробити так, щоб нове житло стало шансом для спільного життя, а не джерелом конфлікту чи роз’єднаності. Хочу, щоб і ВПО, і місцеві жителі отримали не лише квадратні метри, а можливість співіснування та співтворення. І щоб цей досвід показав іншим громадам: так теж можна.

Aліса Александрова про себе:

Архітекторка та урбаністка. Я доєдналась до команди Розквіту у 2022 році та наразі є стипендіаткою Erasmus Mundus і вивчаю перепроєктування постіндустріальних міст. Поза роботою я захоплююсь мистецтвом, кіно, соціологією, географією, критикою та іншими речами, які допомагають рефлексувати зміни у суспільстві воєнного часу. Якщо обирати всього п’ять слів, які є особливо важливими для мене в роботі, я би обрала критичність, етичність, уважність, турботливість та мультидисциплінарність. Вважаю, що в часи криз, важливо не лише спиратись на досвідчених лідерів, але і приділяти увагу розбудові  місцевих спільнот практики (communities of practice) для створення більш сталих та чутливих до місцевого контексту рішень.

Неочікуваний факт: Моя сім’я по маминій лінії походить з Донеччини. В дитинстві я майже кожне літо проводила у бабусі в Краматорську, звідки ми їздили купатися на Сіверський Донець та гуляти в Донецьк. Десь в архівах, які загубились при переїздах 2014-го і 2022-х років, має бути моя дитяча фотографія на лаві запасних “Шахтаря” щойно відкритої “Донбас Арени”.

Чому долучились до цього проєкту?

Для мене це логічне продовження проєкту Гірської громади, для якої ми робили оцінку поточних потреб та побажань мешканців, де особлива увага приділялась збереженню ідентичності громад “у вигнанні”. Мені здається, що на сьогодні це дуже важлива тема, яка торкається питань невизначеності соціальної та політичної ролі ВПО в Україні на 11-й рік війни. Водночас робота з громадами-ВПО потенційно може бути одним з інструментів протидії культурному геноциду, який впроваджує росія в контексті гібридної війни.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Буду займатись просторовими дослідженнями — збором інформації, аналітикою, мапуванням, діаграмуванням, написанням текстів тощо.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Сподіваюсь, що проєкт стане практичним і наочним прикладом того, як можна працювати з внутрішньо переміщеними громадами, фокусуючись на збереженні ідентичності та зв’язків всередині громади та побудові співпраці та культурного обміну між релокованою та приймаючою громадами.

Команда Гостомельської МВА

Олександр Івченко про себе:

Я заступник начальника Гостомельської селищної військової адміністрації. Одружений, виховую доньку. Може, напевно, правильно сказати, що вона мене виховує, бо їй 26 років. Описав би себе як відповідальний, цілеспрямований та фаховий.

Неочікуваний факт: Професійно захоплююсь риболовлею.

Чому долучились до цього проєкту?

Я вважаю, що згуртованість і допомога тим паче громадам, які постраждали, це наш обов’язок. Працюємо серцем як кажуть. Зараз у нас основна мета є допомогти, згуртуватись. Й хочу додати, що наша Гостомельська громада, як ніяка інша, розуміє, що таке постраждати від війни.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Я виконуватиму роль комунікатора від Гостомельської військової адміністрації з керівництвом Бахмутської адміністрації. Далі у нас будуть залучатись всі відповідні фахівці, зокрема відділ архітектури, відділ землевпорядкування. Я думаю, що майже всі відділи будуть залучатись, а якщо це буде розбудова з якимись культурними центрами, то й вони приєднаються.

Чого ви очікуєте від цього проєкту?

Від цього проєкту ми очікуємо розвитку нашої громади, та хочемо створити таке середовище, в якому ми зможемо нашим колегам з Бахмута створити умови, щоб вони себе почували як вдома.

Команда Бахмутської МВА

Олександр Марченко про себе:

Заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації. Серед сильних сторін: комунікативність, швидке прийняття рішень, емпатія, стратегічне мислення, вміння надихати команду й адаптуватися до змін є моїми ключовими рисами.  Найголовніше в житті для мене – це жити з честю та гідністю, чесність формує довіру, а дотримання принципів допомагає створити гармонію у відносинах і суспільстві. 

Неочікуваний факт: Хочу згадати один випадок. Літом 2022 року від військових надійшло повідомлення про критичну ситуацію в селищі Клинове, яке ворог безперервно обстрілював. Там залишалися цивільні, і ми вирішили разом із ЗСУ та ДСНС вивезти їх уночі, щоб уникнути ворожого ока.

Опівночі вирушили на броньованому КАМАЗі. Інша група вже вивела людей із селища, але, помітивши дрон, сховала їх у посадці. Коли ми приїхали, нікого не знайшли. У темряві опинилися майже на крайніх позиціях наших бійців — лише дивом велике біле авто не потрапило під обстріл. Завдяки зв’язку вдалося швидко знайти точне місце збору й забрати людей. Тієї літньої ночі 2022 року ми врятували 17 осіб — серед них дитину та літню жінку, яка не могла ходити. А вже наступного ранку дізналися, що Клинове захопили окупанти.

Чому долучились до цього проєкту?

Оскільки питання забезпечення житлом бахмутян є одним з пріоритетних напрямків роботи Бахмутської МВА, дуже важливо забезпечити прозорий, відкритий та інклюзивний процес планування житлових проєктів для ВПО, що буде враховувати потреби як внутрішньо переміщених осіб з Бахмутської громади, так і приймаючої громади. На сьогодні спроби створення житла для ВПО відбуваються без належної участі майбутніх мешканців та приймаючої громади, що призводить до поширення упереджень, соціальної напруги та може призвести до відмов або затягування процесу узгодження, тому наша команда вирішила доєднатись до проєкту. 

Яку роль ви відіграєте в команді?

В проєкті виконую інституційне керівництво, залучений до процесу обговорення й погодження бачення майбутнього житлового кварталу, сприяння організації зустрічей, комунікації з представниками місцевого самоврядування. 

Чого очікуєте від цього проєкту?

Реалізація проєкту забезпечить публічне висвітлення процесу розробки спільного бачення житлового кварталу для бахмутян, допоможе створити підґрунтя для подальших ініціатив, спрямованих на розробку архітектурної концепції, допоможе залученню інвестицій та інтеграції ВПО у приймаючу громаду.

Тетяна Татаринова про себе:

Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради, у проєкті займаюсь економічними аспектами його реалізації, а також питаннями комунікації між стейкхолдерами. Про себе можу сказати, що я відповідальна, комунікабельна, наполеглива, працьовита та доброзичлива.  У вільний час разом з сім’єю надихаюсь природою, її різноманіття та спокій допомагають відновитися та знайти душевний спокій та гармонію.  

Неочікуваний факт: У студентські роки займалась спортивним орієнтуванням та одного разу під час змагань заблукала, тому організаторам після змагань спільно з усіма учасниками довелось шукати мене понад дві години, бо в ті роки мобільного зв’язку ще не було.

Чому долучились до цього проєкту?

На сьогодні, понад 80 тисяч мешканців Бахмутської міської територіальної громади вимушені були переїхати до більш безпечних регіонів, отримати статус внутрішньо переміщеної особи та адаптуватися у нових громадах. На жаль Закон про компенсацію за знищене/зруйноване житло наразі для таких міст, як Бахмут і його мешканці, не працює. Більшість мешканців громади повинна винаймати дороговартісне житло або проживати у місцях компактного проживання, не маючи змоги придбати власне житло у більш безпечних містах України. Усвідомлюючи той факт, який найскладніший шлях у своєму житті проходять мешканці громади, Бахмутська міська військова адміністрація шукає корисні та ефективні рішення щодо їх адаптації на новому місці, а саме розв’язувати найгостріше питання забезпечення житлом.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Я є частиною команди від Бахмутської МВА, в проєкті відповідаю за надання експертних консультацій щодо економічних аспектів проєкту відновлення та будівництва житлового кварталу; сприяння аналізу можливостей залучення фінансування на подальші етапи проєкту; комунікацію з потенційними стейкхолдерами з економічного середовища (підприємцями, забудовниками, партнерами). 

Чого очікуєте від цього проєкту?

Сподіваюсь, що реалізація проєкту допоможе встановити продуктивний діалог між Бахмутською громадою та приймаючою. Чітко визначити цільову аудиторію, врахувати потреби людей, знайти оптимальні методи передачі інформації та зменшити стереотипи про переселенців з Донбасу, згладити конфліктні ситуації. Сформує позитивний імідж проєкту, що допоможе залучити інвесторів.  

Наталя Отюніна про себе:

Начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради. Роль у проєкті – участь у координації процесу обговорення майбутнього житлового кварталу, консультування з питань муніципального та просторового розвитку, містобудівної діяльності, сприяння узгодженню напрацювань проєкту з підрозділами адміністрації.

Неочікуваний факт: отримала диплом магістра з відзнакою, щоб порадувати маму.

Чому долучились до цього проєкту?

Для мене важливо бути причетною до процесу відбудови. Нашу Бахмутську громаду знищили окупанти повністю. Дуже багато бахмутян досі живуть у режимі очікування та не будують плани на майбутнє. На мою думку, старт реалізації цього проєкту надасть нашим людям хоч якусь надію. Я відчуваю, що можу допомогти їм, долучившись до команди однодумців, які, як і я, прагнуть позитивних змін.

Яку роль ви відіграєте в команді?

В межах проєкту є фахівцем з просторового розвитку, беру участь у координації процесу обговорення майбутнього житлового кварталу, надаю консультації з питань муніципального розвитку та містобудівної документації, сприяю організації зустрічей із представниками Бахмутської громади та узгодженню напрацювань проєкту з підрозділами адміністрації.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Залучення внутрішньо переміщених осіб з Бахмутської громади та жителів Гостомеля до співпраці у створенні нового дому та житлового середовища, яке буде прикладом якісних умов сучасного життя у новому просторі, з урахуванням історії нашої громади та улюблених місць її жителів. Сподіваюсь на продуктивну комунікацію між усіма учасниками проєкту, що дозволить сформувати концепцію та візію нового дому для бахмутян. 

Команда Антикризового медіа-центру та Бахмутської Фортеці

Юлія Володченко про себе:

Я керівниця проєкту, комунікаційна менеджерка Антикризового медіа-центра (АКМЦ). Люблю складні речі, де треба подумати, поекспериментувати, зокрема, мені дуже цікава комунікація. Поза роботою люблю подорожувати. Зараз на власній автівці досліджую околиці Київщини.

Неочікуваний факт: В студентстві займалася скелелазанням — таким чином намагалася побороти мій найбільший страх в житті — страх висоти. Але не поборола.

Чому долучились до цього проєкту?

Тому що він складний і тут буде непроста комунікація: і внутрішня, і зовнішня, бо в проєкті п’ять партнерів — 3 недержавні організації (НДО) і 2 муніципалітети, і 2 громади. Ось як це все гармонійно поєднати й змусити рухатися задля досягнення результату — це складна й водночас цікава задача, і, я впевнена, вирішувана.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Комунікація між НДО та муніципалітетами, робота з інформаційними запитами, формування звітності за результатами проєкту.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Очікую, щоб всі стейкхолдери проєкту були задоволені результатом. Але такого майже ніколи не буває, тому хоча б, щоб проєкт не мав за результатом, вкрай незадоволених сторін. Хочу, щоб люди — жителі Бахмутської, і Гостомельської громад — не бачили в проєкті будівництва житлового кварталу зради та корупції, щоб процес створення цього простору – був прозорим і зрозумілим для всіх.

Альона Щекодіна про себе:

Я допомагаю з фінансовими питаннями проєкту. Мій відпочинок, це їзда на велосипеді околицями громади, в яку я релокувалася з родиною. Знаходжу красиві місця, архітектурні споруди, покинуті історичні будівлі, наші українські хати, і потім щиро ділюся цією красою з нашими читачами. 

Неочікуваний факт: Одне з моїх побачень в юності пройшло біля кладовища.

Чому долучились до цього проєкту?

Для мене це важливо, зараз я виконую обов’язки голови Ради ВПО у Вільногірську, спостерігаю, що потреба в житлі для ВПО дуже нагальна. На жаль, не всі приймаючі громади ставитися до розв’язання цих проблем відповідально. Я шукаю різні можливості як можна знайти тимчасово, соціально або комунальне житло для ВПО, тому наш проєкт буде прикладом,  як одна з потенційних можливостей для ВПО.   

Яку роль ви відіграєте в команді?

Укладаю договори, здійснюю оплати виконавцям проєкту, складаю фінансовий звіт.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Хотілось би щоб під час проєкту місцеві мешканці та ВПО змогли зрозуміти один одного в питанні забезпечення житлом. Це можливість не тільки для ВПО, а й для місцевих – забезпечення громадян, які роблять суттєвий вклад в розвиток та життя громади, це місце, де можна зробити вільний простір, в який зможуть завітати і містяни, це інтеграція ВПО у приймаючу громаду.  

Ганна Бокова про себе:

Я — голова громадської організації “Бахмутська фортеця” та головна редакторка сайтів “Бахмут IN.UA” і “Вільногірськ IN.UA”. Жила в Бахмуті з 2003 року. На жаль, моє улюблене місто нині зруйноване, проте я продовжую працювати для його мешканців. Якби мала описати себе п’ятьма словами, це були б: активна, відповідальна, небайдужа, віддана, цілеспрямована. Найважливішим для мене є допомога людям і розвиток громади. 

Неочікуваний факт: Попри активну громадську діяльність, я практикую йогу та медитацію, це допомагає мені зберігати внутрішню гармонію та сили для роботи з людьми. 

Чому долучились до цього проєкту?

Коли ми з командою дізналися, що Бахмутська міська рада планує створити житловий квартал для бахмутян на відносно безпечних територіях, ця ідея здалася мені дуже важливою для людей. Водночас я побачила, що приймаюча громада — Гощанська — негативно відреагувала на цю ініціативу. У місцевих мешканців виникли стереотипи та упередження щодо бахмутян, і таке ставлення мене особисто образило. Я зрозуміла, що необхідно змінювати цю ситуацію, налагоджувати діалог і пояснювати важливість подібних проєктів. Ми прагнемо, щоб і бахмутяни, і мешканці приймаючих громад отримували достовірну інформацію, не піддавалися страхам і упередженням, а також щоб їхні потреби були враховані на старті, аби уникнути конфліктів у майбутньому.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Я виконую роль координаторки між командою, що реалізує проєкт, і тими, хто про нього інформує. Як голова організації та керівниця громадського медіапорталу, беру участь у прийнятті ключових рішень, відповідаю за комунікацію та розвиток інформаційної стратегії.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Сподіваюся, що нам вдасться побудувати ефективний діалог між громадами, правильно визначити цільову аудиторію, зрозуміти потреби людей і знайти найкращі способи донесення інформації. Хочу, щоб цей проєкт допоміг зменшити стереотипи та напругу, а також сприяв взаєморозумінню й прийняттю.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• “Якби не війна, я б пов’язав своє життя з Бахмутом”: історія бахмутянина, який в евакуації допомагає молоді
• “Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!