Станом на грудень 2022 року було відомо, що до росії були депортовані щонайменше 2,8 мільйонів громадян України. Про це повідомляв уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram. Серед тих, хто виїхав, є українці, які добровільно обрали сторону росії, вони публічно дискредитували українську армію та поліцію, проте не полишають надій на те, що отримають грошову компенсацію за зруйноване росіянами житло від України.

Чи можуть українці, які перейшли на бік росії претендувати на компенсацію від держави, зокрема за житло, як передбачено в дії відповіла юристка з питань ВПО БФ “Право на захист” Олександра Кравченко.

Зрадники сподіваються, що отримають компенсацію за житло

У пропагандистському каналі “Артемовск” мешканець Бахмута, який вочевидь проживав за адресою Оборони 19 цікавиться, чи може він отримати компенсацію від “Дії” за програмою пошкодженого житла.

Закон України наразі фактично не забороняє людям, які обрали росію претендувати на компенсацію за житло, але є нюанс

Відповідно до ст. 22 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Тому, якщо особа, яка втратила житло в Україні під час війни є громадянином України, вона має усі права громадянина України незалежно від того, де вони тимчасово проживає, пояснює  Олександра Кравченко.

Цей закон передбачає ряд дій, які повинна зробити особа, яка втратила майно. І це не тільки зареєструвати пошкоджене майно у Дії, тобто є цілий ряд факторів, які ускладнюють отримання компенсації особі, яка намагатиметься зробити це перебуваючи, до прикладу в рф.

“Крім цього, треба буде зареєструвати майно у реєстрі пошкодженого майна, зробити обстеження зруйнованого майна і т.д. Тому є ряд дій, де власник повинен бути присутнім особисто. На законодавчому рівні ще буде багато разів все змінюватися, будемо активно слідкувати за цим, а поки, слід ще раз зазначити, що кожен громадянин Україні рівний у своїх правах”, – каже юристка.

Компенсація за пошкоджене майно буде надаватися  відповідно до закону № 2923-IX, детальніше про механізм компенсації читайте тут: Як отримати компенсацію за зруйноване житло?

Читайте також: Яке покарання загрожує українцям, які публічно підтримують росію? Пояснення від СБУ

Що кажуть ініціатори закону про компенсацію за житло для ймовірних колаборантів? 

 Раніше у коментарі редакції «Бахмут.IN.UA» пресслужба голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк (ред. яка є однією з ініціаторок розробки законопроєкту про компенсацію житла) повідомляла, що особи, які не будуть визнані колаборантами мають права на компенсації. Якщо ж суд визнає особою такою, що здійснювала колабораційну діяльність — вона не зможе претендувати на компенсацію.

“Колабораційна діяльність це злочин, а відповідно єдиний хто може чітко установити факт його вчинення це суд. Закон передбачає, що особи, які мають судимість за злочини проти нац безпеки (у тому числі колаборанти) не мають права на компенсацію. Особи, яким офіційно вручена підозра у вчиненні таких злочинів – питання про надання таким особам компенсації зупиняється до розгляду справи судом. Якщо виправдають — нададуть”, — пояснюють у пресслужбі ініціаторки закону Олени Шуляк.

Також зауважують, що сам факт евакуації до росії не набуває статусу — злочин, адже у багатьох людей просто не було іншого виходу, оскільки це був єдиний шлях евакуації. 

“Тому просто факт виїзду не тягне за собою відповідальність, а відповідно права на компенсацію такі особи не втрачають”, — резюмує пресслужба Олени Шуляк.

Фото: з відкритих джерел

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв A3.5 – “Втрата приватного підприємництва”. Вона дозволяє фізичним особам-підприємцям подати заяву про втрату прибутку від бізнесу, спричинену повномасштабною агресією Росії проти України після 24 лютого 2022 року.

Хто може подати заяву про втрату бізнесу, і як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто може подати заяву про втрату підприємництва

Нова категорія, як повідомляє Міжнародний реєстр збитків, призначена для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які втратили дохід від своєї діяльності через війну. Подати заяву можуть підприємці, які були зареєстровані в Україні та зазнали фінансових втрат унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Для подання заяви необхідно надати підтвердження того, що підприємець вів господарську діяльність, а також докази подій, які призвели до втрати прибутку. Також потрібно надати фінансові документи, що підтверджують розмір втраченого доходу.

Фінансова звітність, яка подавалася до українських податкових органів, буде доступна підприємцю в електронному вигляді під час заповнення заяви.

Як подати заяву до Реєстру збитків

Подати заяву можна через вебпортал “Дія”, перейшовши за покликанням. Заяви, що відповідатимуть усім вимогам, будуть внесені до Реєстру збитків для України. Надалі їх передадуть на розгляд Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір можливих виплат.

У грудні 2025 року 35 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію про створення цієї Комісії під егідою Ради Європи.

Які заяви подаються в інших категоріях

Заяви щодо знищеного або пошкодженого майна фізичних осіб подаються в інших відповідних категоріях A. Водночас заяви від імені юридичних осіб подаються в категоріях B або C, відкриття яких очікується найближчим часом.

До теми:

Як ВПО подати дані в Міжнародний реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”

Реєстр збитків прийматиме заяви від українців, які виїхали за кордон через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

• Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
• Мирноград — 8 тисяч;
• Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

• у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
• у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
• у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!