Паска — це основа Великоднього столу, яка асоціюється у багатьох з цим світлим святом. Втім, рецепт паски важко знайти, адже він для всіх різний. Хтось полюбляє класичні паски з ізюмом, а хтось робить їх шоколадними. Оскільки Великдень 2024 святкують 5 травня, вже час шукати ідеальний рецепт паски.

Редакція Бахмут IN.UA знайшла цікаві рецепти пасок та ділиться ними, щоб кожен бахмутянин, незалежно від місцезнаходження, мав можливість спекти основну страву Великоднього столу.

Великдень-2024

Великдень 2024 по новому календарю святкуватимуть 5 травня, це день вшанування для православних вірян. Католики святкують Великдень 2024 — 31 березня, тобто, на тиждень раніше. На честь Воскресіння Хрестового у кошик кладуть писанки та крашанки, які освячують в храмі.

Приготування будь-якої паски має певні умови. Так, важливо, щоб усі продукти для святкової випічки були свіжими та якісними. Наприклад, для прискорення процесу бродіння вкрай важливо брати саме живі дріжджі або сухі з позначкою “активні”. Також важливо, щоб уся робота проходила у гарному настрої.

Як спекти великодню паску

Випікання паски — важкий процес, який інколи супроводжується проблемами. Наприклад, паски можуть тріскатися. Часто причиною цього стає неякісна мука. Розв’язати цю проблему можна оперативним змащуванням тріщин збитим білком, щоб вони запеклися. Також допомогти може вибір муки. Найкраще для випікання підходить саме пщенична вищого гатунку.

Як приготувати бахмутську паску

Рецептом справжньої паски з Бахмута поділилася головна редакторка Бахмут IN.UA Ганна Бокова, який їй дістався ще від тітки. Паски за ним щоразу виходять пухкими та смачними, а з їх випіканням справляться навіть ті, хто ніколи не готував.

Інгредієнти для тіста: 

• 1 літра молока;
• 2 столові ложки манки;
• 100 грамів дріжджів;
• 10 жовтків;
• 200 грамів маргарину;
• 200 грамів вершкового масла;
• 0,6 літра сметани;
• 2 столові ложка горілки;
• 3-4 столові ложки олії (змастити руки під час замішування);
• 1 кілограм цукру;
• до 4 кілограмів муки.

Головний секрет цієї паски та її довгого зберігання майже без втрати м’якості — це її основа. Опара фактично готується на рідкій манній каші. Тим, хто категорично не любить цю страву з дитинства, не варто турбуватися, бо наявність манки в тісті не впливає на смак. Консервантом також виступить горілка, яку також можна покласти в тісто.  

Рецепт паски

Основу краще підготувати звечора, або дати настоятися пару годин — зварити рідку манну кашу в пропорції 1 літр молока на 2 столових ложки манки. Також потрібно заздалегідь викласти з холодильника маргарин та масло, щоб вони були м’якими. Процес випікання досить довгий, бо тісто буде підійматися багато разів, тому краще почати з раннього ранку. 

Далі робимо опару. В цю рідину ми додаємо 100 грам дріжджів, 100 грам цукру, трошки солі та половину столової ложки муки. Суміш залишаємо на дві години. Муку для тіста треба просіяти. Посуду важливо обрати великої ємності, щоб маса, яка буде при бродінні підійматися не вилилася на зовні. Ви маєте через пів години вже побачити як маса значно піднялася.

Тим часом треба збити яйця з цукром і додати туди жири, ізюм, ванільний цукор, або інші спеції та сухофрукти до свого смаку. Коли опара готова з’єднуємо всі інгредієнти й замішуємо тісто перший раз. Кількість муки не вказуємо, бо важливо дивитися за станом тіста, щоб не забити і воно залишалося пухким.

Перший раз можна домішати до того моменту, коли відчуваєте, що ще трохи липне до рук. Тоді залиште і дайте піднятися. Це займе ще близько двох годин. Знову дістаємо і замішуємо за потреби можна додати трохи муки чи обійтися рафінованою соняшниковою, чи кукурудзяною олією. Олію потрібно налити собі на руки і місити, щоб тісто не прилипало до рук.

Осаджуємо тісто два рази. Тобто ще раз даємо піднятися, знову вимішуємо і розкладаємо по формах.

У формах паски мають піднятися. Заповнюйте третину форми не більше. Якщо немає спеціальних форм, то можна випікати в маленьких каструльках, банках з під консерв, вимощених пергаментом, змащених олією. 

Якщо це перша спроба спекти паски, то важливо першу партію дослідити, щоб зрозуміти час і не прогавити наступні. Після того, як паски витягли з печі, їх треба витягти з форм і залишити під рушником остигати. Прикрашати краще наступного дня, коли вони будуть холодні.

Як приготувати лондонську паску

Бахмутянка Ольга М‘ясникова, яка раніше в місті випікала кондитерську випічку, зараз живе в Лондоні. Майстриня поділилася з нами рецептом традиційної випічки, який печуть лондонські господині на Великдень — цей святковий хліб називають кугельгоф. Випікати кугельгоф радять у глиняній формі.

Для випікання лондонської випічки потрібно:

• 160 грамів сушеної вишні;
• 80 грамів ізюму;
• 60 грамів вишневого бренді, рому чи коньяку;
• 500 грамів муки;
• 20-15 грамів швидкодіючих дріжджів;
• 5 грамів солі;
• 227 грамів молока кімнатної температури;
• 3 великих яйця кімнатної температури;
• 95 грамів цукру;
• 115 грамів вершкового масла.

Для декору:

• 1, 4 чашки мигдалевої стружки;
• 60 грамів цукрової пудри.

Орієнтовний час повного приготування від 5 до 8 годин.

Для приготування кугельгофу потрібно робити все у наступній послідовності:

• нагріти вишню, ізюм та бренді на пару протягом 1-2 хвилин. Дати настоятися поки вишні та ізюм не стануть м’якими, потім відкинути їх на сито;
• в чашку міксера покладіть муку, дріжджі та сіль (насадка гак). В окремій посудині змішайте молоко, яйця та цукор, доти поки цукор не розчиниться. Включаємо міксер на 1-шу швидкість й помалу вливаємо рідину в муку. Збиваємо доти, поки не почне створюватися в’язка маса, й не залишиться сухої муки;
• далі збільшуємо швидкість до 2-3  й місимо до 5 хвилин, поки тісто не почне відставати від стінок чашки. Необхідно слідкувати, щоб тісто не перегрілося. Не виключаючи міксер, додаємо масло, по одній столовій ложці за раз;
• продовжуємо місити, поки масло повністю не змішається, близько 4 хвилин, а тісто не стане еластичним й трохи м’яким, близько 3 хвилин;
• зменшуємо швидкість міксера до 1 й додаємо вишню та ізюм проціджені. Перемішуємо все до однорідності, близько 1 хвилини.

Готове тісто перекладаємо у змащену маслом велику миску, щільно закриваємо плівкою або кришкою й залишаємо в теплому місці на 30-35 хвилин.

Через 30 хвилин складіть краї тіста до середини з одної сторони миски, потім переверніть миску на 90 градусів й складіть ще раз. Знову розверніть й складіть, загалом це треба зробити 4 рази. Щільно закрийте тісто й дайте йому піднятися (15-30 хвилин). Потім знову складіть тісто, щільно закрийте й дайте тісту піднятися протягом 1-2 годин, поки воно не збільшиться вдвічі.

Випікання кугельгофу має певні особливості, які вирізняють його з-поміж інших видів випічки. Для випікання ідеального кугельгофу потрібно робити все у наступній послідовності:

• форму змастіть маслом й присипте мигдалевими слайсами. Тісто перекладіть на злегка присипаний мукою стіл. Округліть заготовку, щоб верх був трохи натягнутий, зробити це треба кінчиками пальців, розтягніть центр зробивши отвір;
• покладьте тісто натягнутою стороною до дна форми, прослідкуйте, щоб була рівномірна товщина;
• накрийте форму змащеною маслом плівкою, й дайте піднятися, поки тісто не дійте до краю форми (2– 2,5 години);
• випікайте в духовці, попередньо розігрівши її до 200 градусів, випікаємо 30-40 хвилин (як тільки поставили тісто одразу опускаємо до 180 градусів).

Дайте випічці вистигнути протягом 10 хвилин, переверніть на сітку, заберіть із форми та дайте виробу повністю вистигнути — 3 години. Зверху присипте цукровою пудрою та мигдалевою стружкою.

Як приготувати традиційні великодні булочки

Тісто:

• 500 грамів муки;
• 7 дрібок солі;
• 30 грамів цукру;
• 1 середнє яйце;
• 10 грамів швидкорозчинних сухих дріжджів;
• 30 грамів вершкового масла;
• 100 мілілітрів молока;
• 150 мілілітрів води.

Начинка:

• 80 грамів ізюму;
• 1 хрумке яблуко нарізаємо кубиками;
• 60 грамів апельсинових цукатів;
• цедра одного апельсину;
• 1.5 чайна ложка молотої кориці;
• 0.5 чайної ложки мускатного горіха.

Хрест:

• 150 грамів муки;
• 120 міліграмів води.

Глазур:

• 150 грамів цукру;
• 120 грамів води;
• цедра ½  лимона.

Або

• 8 столових ложок молока;
• 4 столових ложки цукру.

Підготувавши інгредієнти, потрібно зробити тісто за наступним рецептом:

• змішати муку, сіль, цукор, спеції та дріжджі в одну велику миску. Додайте нарізане кубиками масло, воно повинно бути холодне. Втирайте допоки тісто не перетвориться в дрібну крихту або нагадуватиме пісок по вигляду;
• поетапно вливайте рідину (вода, молоко та яйця), щоб вийшло м’яке тісто. Можливо, рідина піде не вся, все залежить від якості муки;
• тісто вимішуйте протягом 30-40 хвилин, поки воно не стане відходити від рук, повинно стати еластичним;
• далі тісто поставте в контейнер або миску, накрийте кришкою й дайте підійти 1 годину в теплому місці;
• обімніть тісто, щоб воно трішки здулося й поставте його на злегка присипану робочу поверхню;
• розділіть тісто на 12 частин та сформулюйте із нього акуратні кульки.

• застеліть пергаментом й розкладіть на підготовлену форму кульки, щоб вони не торкалися один одного;
• в духовці ввімкніть режим “Лампочка” й поставте туди деко з булочками. Внизу поставте стакан із кип’ятком та закрийте духовку, дайте булочкам підійти. Вони повинні збільшитися вдвічі (це 40-45 хвилин);
• щоб зробити хрест змішайте муку з холодною водою. Має вийти гладка, холодна паста, яку можна витиснути з кондитерського мішка. Дістаньте булочки та включіть духовку на 200 градусів. На кожну булочку нанесіть пасту із кондитерського мішка у вигляді хреста;
• випікайте булочки в розігрітій духовці 10-15 хвилин до золотої скоринки;
• за цей час приготуйте глазур, нагріваючи воду з цукром до розчинення, орієнтовно 1 хвилина;
• змастіть булочки глазур’ю, як тільки витягнете з духовки;
• дайте булочкам вистигнути.

Читайте також: 

• Гріємося вдома: рецепти чаїв, які легко приготувати
• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!