Паска — це основа Великоднього столу, яка асоціюється у багатьох з цим світлим святом. Втім, рецепт паски важко знайти, адже він для всіх різний. Хтось полюбляє класичні паски з ізюмом, а хтось робить їх шоколадними. Оскільки Великдень 2024 святкують 5 травня, вже час шукати ідеальний рецепт паски.

Редакція Бахмут IN.UA знайшла цікаві рецепти пасок та ділиться ними, щоб кожен бахмутянин, незалежно від місцезнаходження, мав можливість спекти основну страву Великоднього столу.

Великдень-2024

Великдень 2024 по новому календарю святкуватимуть 5 травня, це день вшанування для православних вірян. Католики святкують Великдень 2024 — 31 березня, тобто, на тиждень раніше. На честь Воскресіння Хрестового у кошик кладуть писанки та крашанки, які освячують в храмі.

Приготування будь-якої паски має певні умови. Так, важливо, щоб усі продукти для святкової випічки були свіжими та якісними. Наприклад, для прискорення процесу бродіння вкрай важливо брати саме живі дріжджі або сухі з позначкою “активні”. Також важливо, щоб уся робота проходила у гарному настрої.

Як спекти великодню паску

Випікання паски — важкий процес, який інколи супроводжується проблемами. Наприклад, паски можуть тріскатися. Часто причиною цього стає неякісна мука. Розв’язати цю проблему можна оперативним змащуванням тріщин збитим білком, щоб вони запеклися. Також допомогти може вибір муки. Найкраще для випікання підходить саме пщенична вищого гатунку.

Як приготувати бахмутську паску

Рецептом справжньої паски з Бахмута поділилася головна редакторка Бахмут IN.UA Ганна Бокова, який їй дістався ще від тітки. Паски за ним щоразу виходять пухкими та смачними, а з їх випіканням справляться навіть ті, хто ніколи не готував.

Інгредієнти для тіста: 

• 1 літра молока;
• 2 столові ложки манки;
• 100 грамів дріжджів;
• 10 жовтків;
• 200 грамів маргарину;
• 200 грамів вершкового масла;
• 0,6 літра сметани;
• 2 столові ложка горілки;
• 3-4 столові ложки олії (змастити руки під час замішування);
• 1 кілограм цукру;
• до 4 кілограмів муки.

Головний секрет цієї паски та її довгого зберігання майже без втрати м’якості — це її основа. Опара фактично готується на рідкій манній каші. Тим, хто категорично не любить цю страву з дитинства, не варто турбуватися, бо наявність манки в тісті не впливає на смак. Консервантом також виступить горілка, яку також можна покласти в тісто.  

Рецепт паски

Основу краще підготувати звечора, або дати настоятися пару годин — зварити рідку манну кашу в пропорції 1 літр молока на 2 столових ложки манки. Також потрібно заздалегідь викласти з холодильника маргарин та масло, щоб вони були м’якими. Процес випікання досить довгий, бо тісто буде підійматися багато разів, тому краще почати з раннього ранку. 

Далі робимо опару. В цю рідину ми додаємо 100 грам дріжджів, 100 грам цукру, трошки солі та половину столової ложки муки. Суміш залишаємо на дві години. Муку для тіста треба просіяти. Посуду важливо обрати великої ємності, щоб маса, яка буде при бродінні підійматися не вилилася на зовні. Ви маєте через пів години вже побачити як маса значно піднялася.

Тим часом треба збити яйця з цукром і додати туди жири, ізюм, ванільний цукор, або інші спеції та сухофрукти до свого смаку. Коли опара готова з’єднуємо всі інгредієнти й замішуємо тісто перший раз. Кількість муки не вказуємо, бо важливо дивитися за станом тіста, щоб не забити і воно залишалося пухким.

Перший раз можна домішати до того моменту, коли відчуваєте, що ще трохи липне до рук. Тоді залиште і дайте піднятися. Це займе ще близько двох годин. Знову дістаємо і замішуємо за потреби можна додати трохи муки чи обійтися рафінованою соняшниковою, чи кукурудзяною олією. Олію потрібно налити собі на руки і місити, щоб тісто не прилипало до рук.

Осаджуємо тісто два рази. Тобто ще раз даємо піднятися, знову вимішуємо і розкладаємо по формах.

У формах паски мають піднятися. Заповнюйте третину форми не більше. Якщо немає спеціальних форм, то можна випікати в маленьких каструльках, банках з під консерв, вимощених пергаментом, змащених олією. 

Якщо це перша спроба спекти паски, то важливо першу партію дослідити, щоб зрозуміти час і не прогавити наступні. Після того, як паски витягли з печі, їх треба витягти з форм і залишити під рушником остигати. Прикрашати краще наступного дня, коли вони будуть холодні.

Як приготувати лондонську паску

Бахмутянка Ольга М‘ясникова, яка раніше в місті випікала кондитерську випічку, зараз живе в Лондоні. Майстриня поділилася з нами рецептом традиційної випічки, який печуть лондонські господині на Великдень — цей святковий хліб називають кугельгоф. Випікати кугельгоф радять у глиняній формі.

Для випікання лондонської випічки потрібно:

• 160 грамів сушеної вишні;
• 80 грамів ізюму;
• 60 грамів вишневого бренді, рому чи коньяку;
• 500 грамів муки;
• 20-15 грамів швидкодіючих дріжджів;
• 5 грамів солі;
• 227 грамів молока кімнатної температури;
• 3 великих яйця кімнатної температури;
• 95 грамів цукру;
• 115 грамів вершкового масла.

Для декору:

• 1, 4 чашки мигдалевої стружки;
• 60 грамів цукрової пудри.

Орієнтовний час повного приготування від 5 до 8 годин.

Для приготування кугельгофу потрібно робити все у наступній послідовності:

• нагріти вишню, ізюм та бренді на пару протягом 1-2 хвилин. Дати настоятися поки вишні та ізюм не стануть м’якими, потім відкинути їх на сито;
• в чашку міксера покладіть муку, дріжджі та сіль (насадка гак). В окремій посудині змішайте молоко, яйця та цукор, доти поки цукор не розчиниться. Включаємо міксер на 1-шу швидкість й помалу вливаємо рідину в муку. Збиваємо доти, поки не почне створюватися в’язка маса, й не залишиться сухої муки;
• далі збільшуємо швидкість до 2-3  й місимо до 5 хвилин, поки тісто не почне відставати від стінок чашки. Необхідно слідкувати, щоб тісто не перегрілося. Не виключаючи міксер, додаємо масло, по одній столовій ложці за раз;
• продовжуємо місити, поки масло повністю не змішається, близько 4 хвилин, а тісто не стане еластичним й трохи м’яким, близько 3 хвилин;
• зменшуємо швидкість міксера до 1 й додаємо вишню та ізюм проціджені. Перемішуємо все до однорідності, близько 1 хвилини.

Готове тісто перекладаємо у змащену маслом велику миску, щільно закриваємо плівкою або кришкою й залишаємо в теплому місці на 30-35 хвилин.

Через 30 хвилин складіть краї тіста до середини з одної сторони миски, потім переверніть миску на 90 градусів й складіть ще раз. Знову розверніть й складіть, загалом це треба зробити 4 рази. Щільно закрийте тісто й дайте йому піднятися (15-30 хвилин). Потім знову складіть тісто, щільно закрийте й дайте тісту піднятися протягом 1-2 годин, поки воно не збільшиться вдвічі.

Випікання кугельгофу має певні особливості, які вирізняють його з-поміж інших видів випічки. Для випікання ідеального кугельгофу потрібно робити все у наступній послідовності:

• форму змастіть маслом й присипте мигдалевими слайсами. Тісто перекладіть на злегка присипаний мукою стіл. Округліть заготовку, щоб верх був трохи натягнутий, зробити це треба кінчиками пальців, розтягніть центр зробивши отвір;
• покладьте тісто натягнутою стороною до дна форми, прослідкуйте, щоб була рівномірна товщина;
• накрийте форму змащеною маслом плівкою, й дайте піднятися, поки тісто не дійте до краю форми (2– 2,5 години);
• випікайте в духовці, попередньо розігрівши її до 200 градусів, випікаємо 30-40 хвилин (як тільки поставили тісто одразу опускаємо до 180 градусів).

Дайте випічці вистигнути протягом 10 хвилин, переверніть на сітку, заберіть із форми та дайте виробу повністю вистигнути — 3 години. Зверху присипте цукровою пудрою та мигдалевою стружкою.

Як приготувати традиційні великодні булочки

Тісто:

• 500 грамів муки;
• 7 дрібок солі;
• 30 грамів цукру;
• 1 середнє яйце;
• 10 грамів швидкорозчинних сухих дріжджів;
• 30 грамів вершкового масла;
• 100 мілілітрів молока;
• 150 мілілітрів води.

Начинка:

• 80 грамів ізюму;
• 1 хрумке яблуко нарізаємо кубиками;
• 60 грамів апельсинових цукатів;
• цедра одного апельсину;
• 1.5 чайна ложка молотої кориці;
• 0.5 чайної ложки мускатного горіха.

Хрест:

• 150 грамів муки;
• 120 міліграмів води.

Глазур:

• 150 грамів цукру;
• 120 грамів води;
• цедра ½  лимона.

Або

• 8 столових ложок молока;
• 4 столових ложки цукру.

Підготувавши інгредієнти, потрібно зробити тісто за наступним рецептом:

• змішати муку, сіль, цукор, спеції та дріжджі в одну велику миску. Додайте нарізане кубиками масло, воно повинно бути холодне. Втирайте допоки тісто не перетвориться в дрібну крихту або нагадуватиме пісок по вигляду;
• поетапно вливайте рідину (вода, молоко та яйця), щоб вийшло м’яке тісто. Можливо, рідина піде не вся, все залежить від якості муки;
• тісто вимішуйте протягом 30-40 хвилин, поки воно не стане відходити від рук, повинно стати еластичним;
• далі тісто поставте в контейнер або миску, накрийте кришкою й дайте підійти 1 годину в теплому місці;
• обімніть тісто, щоб воно трішки здулося й поставте його на злегка присипану робочу поверхню;
• розділіть тісто на 12 частин та сформулюйте із нього акуратні кульки.

• застеліть пергаментом й розкладіть на підготовлену форму кульки, щоб вони не торкалися один одного;
• в духовці ввімкніть режим “Лампочка” й поставте туди деко з булочками. Внизу поставте стакан із кип’ятком та закрийте духовку, дайте булочкам підійти. Вони повинні збільшитися вдвічі (це 40-45 хвилин);
• щоб зробити хрест змішайте муку з холодною водою. Має вийти гладка, холодна паста, яку можна витиснути з кондитерського мішка. Дістаньте булочки та включіть духовку на 200 градусів. На кожну булочку нанесіть пасту із кондитерського мішка у вигляді хреста;
• випікайте булочки в розігрітій духовці 10-15 хвилин до золотої скоринки;
• за цей час приготуйте глазур, нагріваючи воду з цукром до розчинення, орієнтовно 1 хвилина;
• змастіть булочки глазур’ю, як тільки витягнете з духовки;
• дайте булочкам вистигнути.

Читайте також: 

• Гріємося вдома: рецепти чаїв, які легко приготувати
• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні активних бойових дій, а місцеві адміністрації працюють в екзилі.

Бахмут IN.UA з’ясував, навіщо громадам призначати відповідальних за безбар’єрність, які завдання перед ними стоять та як мешканці можуть до них звертатися. 

Хто відповідає за безбар’єрність у трьох громадах

29 травня Олександр Марченко, виконувач обов’язків начальника Бахмутської МВА підписав розпорядження про призначення уповноваженого з питань безбар’єрності, ним призначили Сергія Родіна. 

Ця новина викликала суперечливі коментарі, люди не зрозуміли, навіщо призначили таку посаду в окупованій громаді. 

Згідно з визначеними для цієї посади завданнями, Сергій Родін має координувати реалізацію державної політики у сфері створення безбар’єрного простору, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. Також до його функцій належить моніторинг доступності об’єктів та послуг у різних сферах та координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.

Але не лише в Бахмуті, призначили цю посаду. У Часовоярській міській територіальній громаді уповноваженим з питань безбар’єрності також визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Відповідне розпорядження начальник Часовоярської МВА підписав 4 червня 2026 року. У Торецькій міській військовій адміністрації уповноваженим з питань безбар’єрності 14 травня 2026 року призначили заступника начальника МВА Руслана Біленка. У Торецькій громаді робота за напрямком безбар’єрності була визначена ще раніше. Як повідомили у МВА, Руслан Біленко координував цей напрямок та керував виконанням завдань відповідальними особами згідно з розпорядженням начальника адміністрації від 23 жовтня 2025 року.

Призначення таких уповноважених відбувається в межах реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. Але для громад, які не контролюють частину або всю територію, така робота має свою специфіку. Адже фізично облаштувати доступний простір на окупованій території або там, де тривають бойові дії, зараз неможливо. Водночас мешканці цих громад продовжують взаємодіяти з місцевою владою, отримувати інформацію та послуги, звертатися щодо документів і соціальних питань — часто вже перебуваючи в інших містах України або за кордоном. Саме тому виникає питання, що конкретно означає безбар’єрність для громади, яка працює в умовах окупації та евакуації, і що уповноважений може робити вже зараз. Про це Бахмут IN.UA поговорив із Мариною Сташиною-Неймет, експерткою з доступності ГО “Громадський холдинг” “ГРУПА ВПЛИВУ”, який входить до коаліції організацій, що з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.

Навіщо безбар’єрність громадам, які не контролюють свої території

На перший погляд може здаватися, що питання безбар’єрності для окупованих громад не є першочерговим. Адже якщо громада не контролює свою територію, місцева влада не може зараз облаштовувати там пандуси, змінювати громадський транспорт чи реконструювати будівлі. Проте, за словами Марини Сташиної-Неймет, робота уповноваженого з питань безбар’єрності не обмежується фізичним простором. Експертка наголошує, що громади мають думати про безбар’єрність уже зараз, оскільки ситуація може змінитися, а майбутню відбудову необхідно планувати заздалегідь. На її думку, важливо, щоб відновлення враховувало потреби різних груп мешканців, а не відбувалося за принципом відтворення того, що існувало до повномасштабної війни.

“Так, зараз території окуповані, через певний час ситуація може суттєво змінитися. І враховуючи це, для нас дуже важливо, щоб вже зараз громади розуміли, що відбудова, це не лише про якісь такі речі, які відбуватимуться в майбутньому, а це те, що потрібно робити вже зараз, пропрацьовувати навіть механізми, як буде відбуватися відбудова, яка буде враховувати потреби різних жителів громад”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

За її словами, безбар’єрність — це не лише про те, наскільки людина може фізично потрапити до певної будівлі. Йдеться також про те, чи може мешканець отримати необхідну інформацію, скористатися послугою, звернутися до влади та взяти участь у житті своєї громади незалежно від своїх потреб, стану здоров’я тощо або місця перебування.

Для громад, які працюють в евакуації, це означає, що значна частина роботи може відбуватися незалежно від того, де фізично перебуває людина. Наприклад, мешканець Бахмутської, Часовоярської чи Торецької громади може зараз жити в іншому регіоні України, але при цьому залишатися членом своєї громади та потребувати доступу до інформації, послуг і комунікації з місцевою владою. 

Саме тому, пояснює Марина Сташина-Неймет, уповноважений із безбар’єрності потрібен і тим громадам, які сьогодні не можуть працювати зі своїм фізичним простором.

“Для того, щоб ця комунікація була безбар’єрна, для того, щоб вона враховувала потреби та інтереси різних людей, так само потрібні уповноважені з безбар’єрності. Тому, якщо підсумовувати відповідь на це запитання, то це, в першу чергу, про доступність послуг, про доступність інформації і про можливості незалежно від місця перебування людини”, — зазначає вона.

Експертка додає, що така робота може впливати і на майбутнє громади. Якщо люди, які виїхали через війну, продовжують отримувати доступну інформацію, можуть користуватися послугами та підтримувати зв’язок із місцевою владою, це допомагає зберігати зв’язок між громадою та її мешканцями. Водночас безбар’єрність важлива не лише для тих, хто вже має інвалідність. Потреба у доступному середовищі може виникнути у людини через поранення, хворобу або вік. Крім того, доступність потрібна батькам із маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям старшого віку та іншим групам населення.

“Ми не можемо знати, коли людина може отримати інвалідність. Це може бути внаслідок поранення, внаслідок хвороби. Це може бути людина, яка зараз є абсолютно здоровою, але через певний час може стати людиною з інвалідністю. Тому це важливо враховувати при плануванні, при відбудові, при розвитку громади”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

На її думку, саме тому уповноважений має бути не формальною посадою, а людиною, яка постійно збирає інформацію про потреби мешканців та допомагає враховувати їх у роботі громади.

“Уповноважений — це та людина, яка збирає всю необхідну інформацію, згуртовує навколо себе людей для того, щоб цей процес безбар’єрної відбудови справді враховував інтереси та потреби різних жителів громади”, — говорить експертка.

Таким чином, для громад, які нині працюють в евакуації, уповноважений із безбар’єрності може бути своєрідною ланкою між мешканцями, місцевою владою та майбутнім процесом відновлення. Його завдання — не чекати деокупації, а вже зараз збирати інформацію про потреби людей, працювати над доступністю послуг та комунікації, а також допомагати громаді готуватися до відбудови.

Що мають робити уповноважені з питань безбар’єрності вже зараз

Для громад, які працюють в евакуації або частина територій яких окупована, безбар’єрність не зводиться до облаштування пандусів чи доступності будівель. За словами Марини Сташиної-Неймет, громади все одно продовжують реалізовувати державну політику та можуть працювати над доступністю послуг, інформації й цифрових ресурсів.

“Безбар’єрність — це не лише про пандуси і ліфти, умовно кажучи. Безбар’єрність, це і про доступний цифровий простір, безбар’єрність — це і про доступний інформаційний простір, про освіту, про працевлаштування та ведення бізнесу, і це про участь у суспільному та політичному житті громади та країни в цілому. І для органів місцевого самоврядування координація питань безбар’єрності є виконанням державної політики незалежно від того, чи перебуває громада на підконтрольній Україні території, чи працює в евакуації”, — пояснює експертка.

Одним із напрямків, над яким громади можуть працювати вже зараз, є цифрова доступність. Наприклад, сайт громади може бути адаптований так, щоб ним могли самостійно користуватися люди з порушеннями зору, слуху, рухових функцій або когнітивними порушеннями.

Примітка. Звертаємо увагу, що ми н проводили оцінку відповідності Настановам з вебдоступності (WCAG), однак помітили, що деякі сайти мають додаткові налаштування для зручності користування

Примітка. Звертаємо увагу, що коректно буде вказати “Людям  з порушеннями зору”

“Якщо, наприклад, сайт є безбар’єрним, якщо послугу, яку надає саме громада, з якої людина евакуювалася, можна отримати онлайн, це вже один з прикладів того, що громади можуть зробити вже зараз, і дехто це успішно виконує”, — говорить Марина Сташина-Неймет.

Ще один напрямок — комунікація з мешканцями. Йдеться про те, щоб пояснювати законодавство, постанови та порядок дій зрозумілою мовою, а також враховувати різні потреби людей під час створення інформаційних матеріалів. Експертка наводить як приклад відеоматеріали із субтитрами або можливістю перекладу українською жестовою мовою. Такі рішення, за її словами, дають змогу враховувати потреби різних мешканців громади.

Окремо уповноважені можуть працювати зі збором інформації про потреби мешканців, які були змушені залишити свої домівки. Ці дані, за словами Марини Сташиної-Неймет, потрібні для подальшого планування та адвокації інтересів громади перед державою і донорами.

“Збір інформації про потреби жителів громади, які змушені були залишити свої домівки, це теж та частина роботи, яку потрібно робити вже зараз. Тому що це і про планування подальших кроків, це і про розуміння, які питання потрібно адвокатувати перед державною владою і перед донорами”, — зазначає вона.

За словами експертки, ще одним напрямком може бути взаємодія з громадським сектором. Громадські організації, які працюють із ВПО, людьми з інвалідністю чи молоддю, можуть допомагати громадам краще розуміти потреби мешканців.

Водночас, за її словами, для людей, які були змушені виїхати, важливо створювати умови, за яких вони зможуть залишатися у своїй громаді навіть після евакуації, а не будуть змушені переїжджати ще раз через те, що їхні потреби не закриваються.

“Це також про ті моменти, що потрібно робити вже зараз для того, щоб ці жителі громади, які евакуювалися, не змушені були ще далі кудись переїздити, тому що вони не можуть себе забезпечити, мають якісь потреби, які не закриває ані сама громада, ані приймаюча громада”, — сказала експертка.

Що передбачили для уповноважених у трьох громадах

Як ми зазначали раніше, у Бахмутській громаді уповноваженим з питань безбар’єрності призначили заступника міського голови Сергія Родіна. Серед його завдань — координація реалізації державної політики у сфері безбар’єрності, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії, моніторинг доступності об’єктів і послуг у фізичній, інформаційній та цифровій сферах, а також координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів та послуг.

У Часовоярській громаді уповноваженим визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Його завдання включають координацію державної політики у сфері безбар’єрності, міжвідомчу взаємодію, інтеграцію принципів безбар’єрності у місцеві програми розвитку, моніторинг доступності об’єктів і послуг, забезпечення доступності інформації та комунікації, сприяння цифровій доступності, залучення громадськості та вразливих груп, а також збір даних про стан безбар’єрності та потреби громади.

У Торецькій громаді напрямок безбар’єрності координує заступник начальника МВА Руслан Біленко. В адміністрації повідомили, що робота за цим напрямком була активізована, а сам Біленко координує роботу та керує виконанням завдань відповідальними особами відповідно до розпорядження начальника МВА від 23 жовтня 2025 року. 

Водночас у Часовоярській громаді повідомили, що після визначення відповідальної особи основні зусилля адміністрації були зосереджені на першочергових завданнях, пов’язаних із функціонуванням громади в умовах воєнного стану. Через активні бойові дії, тимчасову окупацію та руйнування значної частини соціальної та житлової інфраструктури реалізація заходів у сфері безбар’єрності наразі ускладнена.

Як мешканці можуть звернутися

У Часовоярській громаді звернення з питань, що належать до компетенції відповідальної особи, можна подавати у порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, — письмово на адресу Часовоярської міської військової адміністрації або в електронній формі. Електронна адреса, зазначена в офіційній відповіді адміністрації: [email protected].

У Торецькій громаді пропозиції, заяви, клопотання та скарги можна подавати на гарячу лінію відділу організаційної роботи, діловодства, контролю та з питань звернень громадян за номером 066-952-63-60 з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Також звернення приймають на електронні адреси [email protected] та [email protected].

Бахмутська громада. Мешканці можуть звертатися до уповноваженого з питань безбар’єрності Сергія Родіна з питаннями, що стосуються забезпечення безбар’єрності — фізичної, інформаційної, цифрової та економічної. Звернення можна подати в електронній формі на офіційну електронну пошту Бахмутської міської військової адміністрації: [email protected] 

Водночас Марина Сташина-Неймет окремо говорить про важливість різних каналів комунікації, та використання різних форматів подачі інформації (текст, інфографіки, відео з субтитрами та перекладом на українську жестову мову, аудіоопис того, що відбувається на відео, тощо) — електронної пошти, соціальних мереж та інших способів зв’язку, які дозволяють мешканцям отримувати відповіді й передавати документи дистанційно.

Безбар’єрність має бути частиною майбутньої відбудови

Окремо експертка говорить про роль уповноважених у майбутньому відновленні окупованих громад. За її словами, якщо громада вже починає планувати відновлення, уповноважені з питань безбар’єрності мають бути залучені до цього процесу на різних етапах — від визначення першочергових завдань до розробки планів їх реалізації та пошуку фінансування.

“Якщо громада вже планує певні кроки для відновлення, перші кроки, більш глобальні, стратегічні, уповноважені з питань безбар’єрності, якраз мають бути включені в цей процес планування. На всіх етапах, від того, що думають над тими питаннями, які є першочерговими, до того, що вже розробляють план, як їх впроваджувати в життя” — сказала Марина Сташина-Неймет.

Серед майбутніх завдань вона називає також контроль за дотриманням вимог доступності під час реконструкції та проведення аудитів доступності в місцях, де зараз проживають евакуйовані мешканці. Окремо експертка наголошує на необхідності моніторити потреби людей з інвалідністю та їхніх родин. Таким чином, для Бахмутської, Часовоярської та Торецької громад робота уповноважених з питань безбар’єрності може відбуватися вже зараз — через доступність інформації та цифрових послуг, комунікацію з мешканцями, збір даних про їхні потреби та взаємодію з громадським сектором. Водночас у перспективі цей напрямок має стати частиною планування відновлення, щоб майбутня реконструкція враховувала потреби різних мешканців громад. І наостанок важливо додати, що уповноважені можуть працювати з фізичною доступністю не лише після деокупації, адже це спрогнозувати важко, а вже під час проєктів будівництва житла для ВПО зі своїх громад в інших містах та громадах. Саме ці люди мають опікуватися доступністю.

Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є дві медичні форми: № 086/о та № 063/о.

Детальніше про те, як працюють медичні довідки в школу та що про них треба знати батькам — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Довідка форми № 086/о: що це

Довідка форми № 086/о — це документ, який фіксує висновок лікаря про стан здоров’я дитини та її придатність до навчання. Базовий огляд передбачає вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, перевірку зору, слуху, а також оцінку роботи серцево-судинної системи за допомогою проби Руф’є. У разі виявлення відхилень лікар направляє пацієнта на додаткові обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.

У довідці обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я, стать та дата народження дитини;
• адреса проживання та контактні дані батьків;
• назва навчального закладу та клас;
• дати попереднього, поточного та запланованого профоглядів;
• висновок щодо стану здоров’я;
• група для занять фізичною культурою;
• медичні рекомендації;
• наявність захворювань (інформація вноситься виключно за згодою одного з батьків).

Довідка форми № 063/о: що це

Довідка форми № 063/о — це документ містить дані про всі проведені вакцинації, ревакцинації та туберкулінові проби дитини. Якщо імунізація проводилася згідно з державним календарем щеплень, у період з 7 до 14 років нові вакцинації зазвичай не призначаються.

У таких випадках щорічно оновлювати форму № 063/о та приносити її до школи не потрібно. Документ вимагають лише у двох випадках:

• переведення дитини до іншого навчального закладу;
• проведення нових планових або надолужувальних щеплень.

Усі медичні послуги під час профілактичного огляду у лікаря, з яким підписано декларацію, є безоплатними для пацієнта. Їхню вартість покриває Національна служба здоров’я України.

Скасовані документи

Медична карта дитини (форма № 026/о) офіційно скасована Міністерством охорони здоров’я у березні 2018 року. Навчальні заклади не мають права вимагати цей документ. Відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, інформація про діагнози, лікування та звернення за допомогою є медичною таємницею. Ці дані не зберігаються у школі, а знаходяться виключно в медичному закладі в історії розвитку дитини (форма № 112/о).

Читайте також:

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!