Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується труднощами: гроші можуть надходити із запізненням або не нараховуватися взагалі.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати під час лікування після поранення

У період перебування на стаціонарному лікуванні за військовослужбовцем повністю зберігається його заробітна плата. Розмір цього грошового забезпечення відповідає тій посаді, яку захисник обіймав до моменту отримання травми.

Важливим аспектом є те, що термін лікування за межами України також вважається безперервним. Це правило діє навіть під час транспортування пацієнта та проходження подальших етапів реабілітації за кордоном. Якщо виникає необхідність продовжити виплати, чинне законодавство дозволяє проводити медичний огляд військового дистанційно.

Коли виплачують 100 тисяч гривень додаткової винагороди

Додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч гривень щомісяця передбачена виключно для тих військових, які зазнали поранень безпосередньо внаслідок виконання бойових завдань.

Ці кошти нараховуються у таких випадках:

• під час перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах (включно із закордонними шпиталями);
• у період перебування у відпустці для лікування, але виключно за умови тяжкого поранення. Якщо за висновком Військово-лікарської комісії (ВЛК) травма класифікується як легка або середньої тяжкості, додаткові виплати на час відпустки припиняються.

Ключовим документом для нарахування цих коштів є довідка про обставини поранення (форма №5). У ній обов’язково має бути зафіксовано, що травму отримано саме під час захисту України, військовослужбовець був у засобах індивідуального захисту, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, не вчиняв кримінального правопорушення та не завдавав собі шкоди навмисно. Порушення будь-якої з цих умов є підставою для відмови у виплаті.

Одноразова грошова допомога: розміри у 2026 році

Окрім щомісячних виплат, держава передбачає одноразову грошовую допомогу (ОГД) для військових, які внаслідок поранення частково втратили працездатність або отримали інвалідність. Станом на 2026 рік законодавством встановлені такі розміри ОГД залежно від групи інвалідності:

• I група інвалідності — 1 331 200 гривень;
• II група інвалідності — 998 400 гривень;
• III група інвалідності — 832 000 гривень.

Чому можуть відмовити у виплатах: найпоширеніші причини

Бюрократичні помилки або відсутність повного пакета документів часто стають на заваді отриманню коштів. Основні причини відмови включають:

• відсутність довідки форми №5 або документів, що підтверджують факт перебування на стаціонарному лікуванні;
• розбіжності в обставинах травми;
• некоректний висновок ВЛК;
• службова недбалість командира військової частини під час оформлення наказів.

Варто пам’ятати, що ВЛК не має юридичного права встановлювати зв’язок між пораненням (навіть якщо це очевидне мінно-вибухове поранення чи контузія) та виконанням бойових обов’язків без наявності довідки форми №5 від командування.

Що робити та куди звертатися, якщо виплат немає

Якщо військова частина відмовляється нараховувати належні кошти, першим кроком має стати з’ясування конкретної причини такої відмови. Необхідно перевірити наявність усіх медичних довідок та наказів.

Далі слід написати офіційний рапорт на ім’я свого командира з вимогою переглянути рішення та включити військовослужбовця до наказу про виплату додаткової винагороди. До рапорту обов’язково додається копія довідки про поранення.

У разі ігнорування рапорту або безпідставної відмови, захисникам радять звертатися до військових юристів або на офіційні урядові лінії для захисту своїх прав:

• гаряча лінія Міністерства оборони України: 1512 або 0 800 500 442;
• гаряча лінія системи Безоплатної правничої допомоги (БПД): 0 800 213 103.

Читайте також:

Як звернутися до військового омбудсмана у 2026 році: контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!