В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олександра Кульгіна — представниця покоління, яке сформували в умовах російської окупації Донбасу. На момент захоплення Донецька їй було 13 років. Сьогодні вона очолює так зване “Донецьке регіональне відділення “Движения первых” — структуру, створену росією для ідеологічної роботи з дітьми та молоддю на тимчасово окупованих територіях. Її історія — це приклад того, як підлітків, що залишилися в окупації, поступово інтегрують в російську систему.

Окупація, 2014

Олександра народилася та виросла у Донецьку. У 2014 році, коли росія вперше вторглася на Донеччину, дівчині було 13 років. За даними російських джерел, вона не хотіла виїжджати з Донбасу, рік жила в Москві. У столицю росії вона поїхала до бабусі. Новини дізнавалася з російського телебачення. Мама Кульгіної — медикиня, і, як зазначає сама Олександра в інтерв’ю, мати не розглядала варіант виїзду з Донецька. Згодом Олександра повернулася в Донецьк, який на той час вже контролювали росіяни. Саме цей момент у її біографії подається як точка “ідейного становлення”.

Російська пропаганда прямо формулює це так: цінності так званої “русской весны” стали для неї “фундаментом і путівником у житті”. Фактично йдеться про ранню соціалізацію в умовах окупаційного інформаційного поля, де альтернативна позиція відсутня або маргіналізована. І на підлітка, легко впливати.

Кар’єра в окупаційних структурах

На 1 курсі, навчаючись в університеті вже на території, яку контролювали війська рф, Олександра взяла участь у “школі вожатих”, де з дітьми вже починають поступово вести ідеологічну роботу.

Згодом Кульгіна починає будувати кар’єру в підконтрольних росії молодіжних організаціях. Зокрема, вона очолила так звані “студентські будівничі загони днр”. Вони, зокрема, брали участь у відбудові Маріуполя, зруйнованого росіянами. Донеччанка додає, що вона особисто спілкувалася з підрядниками, які відбудовували Маріуполь.

Олександра також брала активну участь у проєктах, які подаються як “відновлення”, зокрема роботи на Саур-Могилі.

Примітка. Меморіал “Савур-Могила” був одним із головних символів пам’яті про Другу світову війну в Донецькій області. Він розташовувався на кургані, де у 1943 році йшли бої між радянськими та німецькими військами. Меморіальний комплекс був створений в 1960-х роках. У 2014 році Меморіал знищили російські війська, відбудовувати його почали у 2022 році повністю змінивши значення. Так на його місці місці з’явилися три нові пілони, які за композицією відтворюють радянський задум, однак тепер присвячені представникам угруповання “днр”. На них розміщені портрети загиблих бойовиків, які командували підконтрольними росії збройними формуваннями.

Загалом, студентка була активно залучена до молодіжної політики окупаційної адміністрації.

Кульгіна систематично брала участь у зустрічах, де був присутній ватажок “днр”. Також вона агітувала молодь у вересні 2022 року, аби ті виказували прихильність до приєднання до росії на референдумі.

Примітка. 20 вересня 2022 року ватажки “днр”, “лнр” та окупаційна влада Херсонської та Запорізької областей оголосили референдуми про приєднання до рф 23—27 вересня.

У грудні, 2023 року, коли офіційно розпочав роботу виборчий штаб кандидата на посаду президента рф володимира путіна, до його діяльності долучають молодь, зокрема учасників студентських загонів з різних регіонів країни. Серед них також була Олександра Кульгіна, яка взяла участь у відкритті штабу та навчанні, що відбулися в Москві.

Зараз Кульгіна очолює “Донецьке регіональне відділення “Движения первых”.

Примітка. Російський рух дітей та молоді “Движение первых” – всеросійський загально-державний молодіжних рух, створений 18 грудня 2022 року за ініціативою путіна, фактично цей рух спрямований на здобуття спершу лояльності до росії, а потім вірності.

Цю посаду вона отримала у лютому 2026 року. До цього, власне, Кульгіна багато працювала з молоддю. Вона зазначала, що найяскравішим прикладом роботи з молодим поколінням на ТОТ є “Зарніца”.Організація просуває:

• ідеї “патріотизму” у російському трактуванні;
• культ служіння державі;
• лояльність до влади та її рішень.

На тимчасово окупованих територіях цей проєкт виконує ще одну функцію — інтеграцію українських дітей у російський ідеологічний простір.

Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань

Історія Кульгіної — не унікальна. Вона показує, як за роки окупації формується нове покоління, яке:

• виросло без доступу до українського освітнього та інформаційного простору;
• інтегроване в російські політичні та молодіжні структури;
• відтворює ті самі наративи, які закладалися з підліткового віку.

Це не лише про одну людину — це про системну роботу держави-агресора з молоддю на захоплених територіях. Олександра Кульгіна, стала уособленням того середовища, в якому зростала. Її кар’єра демонструє, як окупаційна влада не просто контролює території, а й інвестує у формування нової лояльної молоді. І саме ці люди згодом стають провідниками російської політики — вже не як зовнішня сила, а як “свої”.

До теми:

Окупанти заявили про створення 15 тисяч робочих місць у Бахмуті для залучення нових мешканців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2025 року керуючою справами виконкому Бахмутської міськради призначили Юлію Літвінову. До цього вона працювала в Добропільській міськраді. У своїй декларації за 2025 рік посадовиця вказує нову квартиру, легкове авто та різні види доходів.

Редакція аналізувала, що задекларувала Юлія Літвінова за 2025 рік.

Юлія Літвінова, декларація

Юлія Літвінова — керуюча справами виконкому Бахмутської міськради. Цю посаду вона обіймає з грудня 2025 року. Також посадовиця є уповноваженою діяти від імені Бахмутської міськради. До цього Юлія Літвінова обіймала посаду керуючої справами з питань організаційної діяльності виконавчого комітету Добропільської міськради, про що відомо з раніших декларацій посадовиці.

Згідно з декларацією за 2025 рік, Юлія Літвінова володіє одним об’єктом нерухомості — квартирою площею 67,3 м² у місті Кам’янське Дніпропетровської області. Нерухомість придбана у грудні 2025 року, її вартість на той момент складала 2 060 895 гривень.

Чоловік Юлії Літвінової має легковий автомобіль OPEL ASTRA 2011-го року випуску вартістю 125 000 гривень.

У 2025 році Юлія Літвінова отримала 835 435 гривень зарплати в Добропільській міськраді і 60 682 гривень — у Бахмутській міськраді (ред. це зарплата за місяць роботи, про що відомо з відповіді Бахмутської МВА на запит редакції). Окрім цього, у 2025 році Юлія Літвінова отримала 104 гривні процентів у “ПриватБанку”.

Декларує посадовиця і доходи свого чоловіка. За 2025 рік Сергій Літвінов отримав 89 764 гривень зарплати в Добропільському міському центрі соціальних служб. Також він мав інші джерела доходів:

• 3 116 520 гривень пенсії;
• 374 457 гривень соціальних виплат;
• 1 507 гривень процентів у “ПриватБанку”.

Грошовими активами Юлія Літвінова не володіє.

Читайте також:

• Що декларує очільник Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА
• Понад 1,2 мільйона зарплати і заощадження у валюті: що декларує Олександр Гордієнко, начальник Світлодарської МВА
• Хто з посадовців Бахмутського району не має власного житла: розбір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!