Законопроєкт № 8271 посилює кримінальну відповідальність за військові злочини військовослужбовців. В суспільстві таку ініціативу прийняли вкрай спірно, зокрема негативну думку законопроєкт № 8271 отримав серед військовослужбовців. Розбираємося чому в ЗСУ таку ініціативу вважають злочинною.

Положення законопроєкту № 8271

Законопроєкт № 8271 був підписаний Володимиром Зеленським 25 січня. Згідно із положенням ухваленого документу військовослужбовці будуть нести посилене покарання за військові злочини.У пояснювальній записці до закону депутати вважають, що метою проєкту № 8271 згармонізація діючого законодавства між Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, котрі військовослужбовці можуть допустити під час несення служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Своєю чергою громадськість створила петицію, щоб ветувати вже підписаний закон про дезертирів та скасувати посилення відповідальності військових. У відповідь на це очільник країни зазначив, що закон № 8271 спрямований на покращення військової дисципліни та правопорядку, підвищення бойової готовності військових частин та їхньої спроможності виконувати визначені завдання. Підтримав підписання закону й Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний.

Чимало військових незадоволені таким нововведенням, адже за невиконання наказів командування, дезертирство чи самовільне залишення поля бою — бійця може очікувати ув’язнення аж до 10 років. На додаток, на жаль серед української армії є командири, які віддають накази, що суперечать здоровому глузду бійців. 

Відповідальність для військових: що змінилося?

Військові на полі бою. Фото: Генштаб

У законопроєкті № 8271 військові відповідатимуть перед законом за такі правопорушення:

1. стаття 402 КК України “Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу”;
2. стаття 403 “Невиконання наказу”;
3. стаття 405 “Погроза або насильство щодо начальника”;
4. стаття 407 “Самовільне залишення військової частини або місця служби”;
5. стаття 408 “Дезертирство”;
6. стаття 429 “Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю”.

Згідно із новим законом, у випадку, якщо військовий не виконав наказ, який спричинив тяжкі наслідки, бійцю може загрожувати від 5 до 8 років  арешту, тоді як раніше термін складав від 3 до 7 років. Також оновили суму штрафу за несвоєчасне з’явлення без поважних причин у частину. 

Відтак, якщо військовий не з’являвся понад 10 днів, але не більше як місяць, він отримає штраф – від 1 тис. до 4 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Збільшилися штрафи й за відмову виконувати накази командира, за порушення правил бойового чергування, за необережне знищення або пошкодження військового майна, а також за порушення правил поводження зі зброєю.

Водночас за самовільне залишення військової частини або місця служби  – бійцю загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. За дезертирство воїн може отримати – від 5 до 12 років тюрми, а за самовільне залишення поля бою або відмову діяти зброєю йому загрожує від 5 до 10 років тюрми.

Читайте також: Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс

Військові. Фото: Генштаб

Крім кримінальної відповідальності законопроєкт № 8271З дозволяє певним посадовим особам, зокрема й командирам чи начальникам ВЧ — оглядати військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Військових зможуть оглядати з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Такі огляди уповноважені ВСП зможуть робити навіть вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та інших місцях.

Також військові за розпивання алкогольних чи слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних або психотропних речовин чи їх аналогів отримуватимуть штраф від 100 до 500 мінімумів штрафу. В той самий час, якщо й саме командування застукають за розпиванням з підлеглими штраф ще більший: від 500 до 1 тис. мінімумів. За повторне порушення можливо позбавлення свободи від 10 до 15 діб.

Що думають про законопроєкт № 8271 військові та суспільство?

Журналіст Юрій Бутусов. Фото: Фейсбук

Журналіст Юрій Бутусов вважає, що закон № 8271 віддаляє, а не наближує нашу перемогу. 

“Переважна більшість проблем на війні – це проблеми командування. Солдати не воюють самі по собі. Але замість боєприпасів їм шлють на фронт кримінальну статтю. Закон 8271 міг бути тільки фрагментом системних змін в управлінні, організації, комплектуванні, застосуванні, тактиці, забезпеченні, озброєнні, одним з елементів створення воєнної юстиції. Сам по собі він цінності не має. 

Солдати без закону 8271 цілий рік громили російську кадрову армію. І наші великі жертви стались не через солдатів, а, тому що ті, хто  розробили закон, не купували снаряди та міни, не будували оборону. Це не провина солдат. І це не солдати винуваті, що не вистачає підготовлених командних кадрів, що бійців дуже часто направляють на фронт після кількох днів підготовки”, — пише Бутусов.

За словами журналіста законом 8271 влада підштовхнула суспільство більше розповідати про командирів та вищих керівників, які погано розуміють свої службові обов’язки, та чиї дії не відповідають вимогам часу. Закон 8271 має бути спрямований в першу чергу на тих,  хто керує, резюмує Бутусов.

Юрій Гудименко. Фото: Фейсбук

Молодший сержант ЗСУ Юрій Гудименко також заявив, що закон створює багато загроз з декількох причин.

«Закон порушує конституційну норму про рівність усіх громадян перед обличчям правосуддя. Закон забирає у військового право на пом’якшувальні обставини, забирає у військового право на індивідуальність покарання, закон фактично забирає у військового право на захист», – написав він у Facebook.

Військовий Сергій Гнезділов також негативно відреагував на закон про посилення відповідальності для військових.

Військовий Сергій Гнезділов. Фото: Фейсбук

“Я – військовий. І я, як і тисячі українських солдатів, категорично проти нового закону #8271, який робить безмежним повноваження Військової служби правопорядку…Я ніколи, за роки моєї бездоганної (і жодного разу не заохоченої, напевно, не заслужив) служби не відмовився виконувати наказ, жодного разу не залишив самовільно місця своєї служби та не дезертирував. 

Але саме в цьому законі бачу більше совєцьку авторитарну різку, ніж адекватний та справедливий, законодавчо врегульований механізм покарання. Чому в воюючій державі саме солдат залишився в усьому винуватим? Чому в воюючій державі навіть колаборант, не кажучи про корупціонера, може розраховувати на послаблення вироку, але тільки не солдат?”, — пише військовий.

Харківська правозахисна група опублікувала коментар адвоката Віталія Погосяна, який фактично описує дезертирство бійця у класичному розумінні, втім обставини такого рішення зумовлені не бійцем, а командиром: 

“Бувають дуже різні обставини, коли військові залишають частину. У мене є підзахисний, над якими по суті знущався командир батальйону. Одному з хлопців при ньому він почав стріляти по ногах. Коли той вирішив якимось чином припинити ці дії і дістав гранату, комбат припинив стріляти і сказав: “До ранку я вас все одно вб’ю”. І вони залишили військову частину, бо боялися за своє життя.

Це — самовільне залишення частини? У класичному вигляді — так. Але якщо вони вимушені були це зробити, командир батальйону перевищив свої службові повноваження, у його діях є склад злочину, — потрібно розбиратися, на це потрібен час”

Читайте також: «Будемо жити як сучасний Ізраїль», — бахмутянин з позивним «Завуч» про будні війни та думки на фронті

Які переваги бачать у законі № 8271?

Військовий на полі бою. Фото: Генштаб

Серед всіх негативних думок, є й ті, які вважають, що закон № 8271 може мати не тільки шкоду, але й користь для військових.

Військовий Олександр Карпюк в коментарі “Лівий беріг” заявив, що посилення відповідальності потрібне, однак закон варто збалансувати:

 «Я розумію, чому цей законопроєкт подали. І причини важливі. Тому що солдат не зрозуміє командира бригади, якому військкомат передав групу мобіків, частина яких – нормальні, але є немало біосміття, яке бухає, відмовляється виконувати накази і сидить у ППД, займаючи штатку, поки командир заряджає юристів пройти десять кіл пекла, щоб зробити щось з непоодинокими випадками, і вони з часом накопичуються.

Тоді як боєздатна частина бригади воює в некомплекті і за себе, і за них… Їх треба виганяти з армії з відповідними репресіями…Але. Систему характеризує рівність…Тому хотілось би, щоб цей потрібний закон переробили, щоб це не був «каральний інструмент» солдата, а частина загальної військової системи…».

Ветеран війни Михайло Дворянчук написав, що на власні очі бачив десятки прикладів прихильників закону та противників: 

«Наприклад, найстрашніше для мене – самовільне залишення поля бою. Був випадок, коли зрання я приїхав на пусті позиції під Мостищем, і ми втрьох бродили, кликали тих, хто там мав бути. Ми навіть не здогадувалися, що на сусідній вулиці вже була рота російської десантури.

Ще був випадок, коли я спостерігав СЗП (самовільне залишення позицій) після того, як комусь привидівся наступ 10 російських танків. Тоді довелося шукати і виловлювати всю братію, яка розбіглася по тилових селах за 10-15 км від нуля і передавати їх комбригу, який особисто заводив їх назад на позиції. Добре, що ворог – дол.. би. Що було втікачам за це? Нічого…».

Фото: Генштаб

Читайте також: Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!