Законопроєкт № 8271 посилює кримінальну відповідальність за військові злочини військовослужбовців. В суспільстві таку ініціативу прийняли вкрай спірно, зокрема негативну думку законопроєкт № 8271 отримав серед військовослужбовців. Розбираємося чому в ЗСУ таку ініціативу вважають злочинною.

Положення законопроєкту № 8271

Законопроєкт № 8271 був підписаний Володимиром Зеленським 25 січня. Згідно із положенням ухваленого документу військовослужбовці будуть нести посилене покарання за військові злочини.У пояснювальній записці до закону депутати вважають, що метою проєкту № 8271 згармонізація діючого законодавства між Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, котрі військовослужбовці можуть допустити під час несення служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Своєю чергою громадськість створила петицію, щоб ветувати вже підписаний закон про дезертирів та скасувати посилення відповідальності військових. У відповідь на це очільник країни зазначив, що закон № 8271 спрямований на покращення військової дисципліни та правопорядку, підвищення бойової готовності військових частин та їхньої спроможності виконувати визначені завдання. Підтримав підписання закону й Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний.

Чимало військових незадоволені таким нововведенням, адже за невиконання наказів командування, дезертирство чи самовільне залишення поля бою — бійця може очікувати ув’язнення аж до 10 років. На додаток, на жаль серед української армії є командири, які віддають накази, що суперечать здоровому глузду бійців. 

Відповідальність для військових: що змінилося?

Військові на полі бою. Фото: Генштаб

У законопроєкті № 8271 військові відповідатимуть перед законом за такі правопорушення:

1. стаття 402 КК України “Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу”;
2. стаття 403 “Невиконання наказу”;
3. стаття 405 “Погроза або насильство щодо начальника”;
4. стаття 407 “Самовільне залишення військової частини або місця служби”;
5. стаття 408 “Дезертирство”;
6. стаття 429 “Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю”.

Згідно із новим законом, у випадку, якщо військовий не виконав наказ, який спричинив тяжкі наслідки, бійцю може загрожувати від 5 до 8 років  арешту, тоді як раніше термін складав від 3 до 7 років. Також оновили суму штрафу за несвоєчасне з’явлення без поважних причин у частину. 

Відтак, якщо військовий не з’являвся понад 10 днів, але не більше як місяць, він отримає штраф – від 1 тис. до 4 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Збільшилися штрафи й за відмову виконувати накази командира, за порушення правил бойового чергування, за необережне знищення або пошкодження військового майна, а також за порушення правил поводження зі зброєю.

Водночас за самовільне залишення військової частини або місця служби  – бійцю загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. За дезертирство воїн може отримати – від 5 до 12 років тюрми, а за самовільне залишення поля бою або відмову діяти зброєю йому загрожує від 5 до 10 років тюрми.

Читайте також: Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс

Військові. Фото: Генштаб

Крім кримінальної відповідальності законопроєкт № 8271З дозволяє певним посадовим особам, зокрема й командирам чи начальникам ВЧ — оглядати військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Військових зможуть оглядати з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Такі огляди уповноважені ВСП зможуть робити навіть вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та інших місцях.

Також військові за розпивання алкогольних чи слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних або психотропних речовин чи їх аналогів отримуватимуть штраф від 100 до 500 мінімумів штрафу. В той самий час, якщо й саме командування застукають за розпиванням з підлеглими штраф ще більший: від 500 до 1 тис. мінімумів. За повторне порушення можливо позбавлення свободи від 10 до 15 діб.

Що думають про законопроєкт № 8271 військові та суспільство?

Журналіст Юрій Бутусов. Фото: Фейсбук

Журналіст Юрій Бутусов вважає, що закон № 8271 віддаляє, а не наближує нашу перемогу. 

“Переважна більшість проблем на війні – це проблеми командування. Солдати не воюють самі по собі. Але замість боєприпасів їм шлють на фронт кримінальну статтю. Закон 8271 міг бути тільки фрагментом системних змін в управлінні, організації, комплектуванні, застосуванні, тактиці, забезпеченні, озброєнні, одним з елементів створення воєнної юстиції. Сам по собі він цінності не має. 

Солдати без закону 8271 цілий рік громили російську кадрову армію. І наші великі жертви стались не через солдатів, а, тому що ті, хто  розробили закон, не купували снаряди та міни, не будували оборону. Це не провина солдат. І це не солдати винуваті, що не вистачає підготовлених командних кадрів, що бійців дуже часто направляють на фронт після кількох днів підготовки”, — пише Бутусов.

За словами журналіста законом 8271 влада підштовхнула суспільство більше розповідати про командирів та вищих керівників, які погано розуміють свої службові обов’язки, та чиї дії не відповідають вимогам часу. Закон 8271 має бути спрямований в першу чергу на тих,  хто керує, резюмує Бутусов.

Юрій Гудименко. Фото: Фейсбук

Молодший сержант ЗСУ Юрій Гудименко також заявив, що закон створює багато загроз з декількох причин.

«Закон порушує конституційну норму про рівність усіх громадян перед обличчям правосуддя. Закон забирає у військового право на пом’якшувальні обставини, забирає у військового право на індивідуальність покарання, закон фактично забирає у військового право на захист», – написав він у Facebook.

Військовий Сергій Гнезділов також негативно відреагував на закон про посилення відповідальності для військових.

Військовий Сергій Гнезділов. Фото: Фейсбук

“Я – військовий. І я, як і тисячі українських солдатів, категорично проти нового закону #8271, який робить безмежним повноваження Військової служби правопорядку…Я ніколи, за роки моєї бездоганної (і жодного разу не заохоченої, напевно, не заслужив) служби не відмовився виконувати наказ, жодного разу не залишив самовільно місця своєї служби та не дезертирував. 

Але саме в цьому законі бачу більше совєцьку авторитарну різку, ніж адекватний та справедливий, законодавчо врегульований механізм покарання. Чому в воюючій державі саме солдат залишився в усьому винуватим? Чому в воюючій державі навіть колаборант, не кажучи про корупціонера, може розраховувати на послаблення вироку, але тільки не солдат?”, — пише військовий.

Харківська правозахисна група опублікувала коментар адвоката Віталія Погосяна, який фактично описує дезертирство бійця у класичному розумінні, втім обставини такого рішення зумовлені не бійцем, а командиром: 

“Бувають дуже різні обставини, коли військові залишають частину. У мене є підзахисний, над якими по суті знущався командир батальйону. Одному з хлопців при ньому він почав стріляти по ногах. Коли той вирішив якимось чином припинити ці дії і дістав гранату, комбат припинив стріляти і сказав: “До ранку я вас все одно вб’ю”. І вони залишили військову частину, бо боялися за своє життя.

Це — самовільне залишення частини? У класичному вигляді — так. Але якщо вони вимушені були це зробити, командир батальйону перевищив свої службові повноваження, у його діях є склад злочину, — потрібно розбиратися, на це потрібен час”

Читайте також: «Будемо жити як сучасний Ізраїль», — бахмутянин з позивним «Завуч» про будні війни та думки на фронті

Які переваги бачать у законі № 8271?

Військовий на полі бою. Фото: Генштаб

Серед всіх негативних думок, є й ті, які вважають, що закон № 8271 може мати не тільки шкоду, але й користь для військових.

Військовий Олександр Карпюк в коментарі “Лівий беріг” заявив, що посилення відповідальності потрібне, однак закон варто збалансувати:

 «Я розумію, чому цей законопроєкт подали. І причини важливі. Тому що солдат не зрозуміє командира бригади, якому військкомат передав групу мобіків, частина яких – нормальні, але є немало біосміття, яке бухає, відмовляється виконувати накази і сидить у ППД, займаючи штатку, поки командир заряджає юристів пройти десять кіл пекла, щоб зробити щось з непоодинокими випадками, і вони з часом накопичуються.

Тоді як боєздатна частина бригади воює в некомплекті і за себе, і за них… Їх треба виганяти з армії з відповідними репресіями…Але. Систему характеризує рівність…Тому хотілось би, щоб цей потрібний закон переробили, щоб це не був «каральний інструмент» солдата, а частина загальної військової системи…».

Ветеран війни Михайло Дворянчук написав, що на власні очі бачив десятки прикладів прихильників закону та противників: 

«Наприклад, найстрашніше для мене – самовільне залишення поля бою. Був випадок, коли зрання я приїхав на пусті позиції під Мостищем, і ми втрьох бродили, кликали тих, хто там мав бути. Ми навіть не здогадувалися, що на сусідній вулиці вже була рота російської десантури.

Ще був випадок, коли я спостерігав СЗП (самовільне залишення позицій) після того, як комусь привидівся наступ 10 російських танків. Тоді довелося шукати і виловлювати всю братію, яка розбіглася по тилових селах за 10-15 км від нуля і передавати їх комбригу, який особисто заводив їх назад на позиції. Добре, що ворог – дол.. би. Що було втікачам за це? Нічого…».

Фото: Генштаб

Читайте також: Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Більшість українських пенсіонерів отримують невеликі пенсії, яких часто не вистачає навіть на базові потреби. Проте, саме ця категорія має доступ до унікальних державних пільг, субсидій та інших можливостей підтримки пенсіонерів у економічно вразливому становищі.

Детальніше про те, які пільги можуть отримати пенсіонери у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пільги пенсіонерам в Україні у 2025 році

Згідно із законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії становить прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — 2 361 гривню. Для порівняння, прожитковий мінімум дорівнює 2 920 гривням, а мінімальна зарплата — 8 000 гривні.

Для соціального захисту літніх людей, держава пропонує пенсіонерам низку пільг, котрі зменшують фінансове навантаження на них.

Пенсіонери мають право на безоплатний проїзд у громадському наземному транспорті та приміських поїздах за наявності пенсійного посвідчення чи довідки ПФУ.

Варто зазначити, що на проїзд у маршрутках пільги не застосовуються.

Субсидії на оплату комунальних послуг

Якщо витрати на житлово-комунальні послуги перевищують 15% від щомісячного доходу, пенсіонер може оформити субсидію. Для цього потрібно звернутися до місцевих соціальних служб і подати заяву та декларацію про доходи.

Також пенсіонери, які проживають у сільській місцевості й мають досвід роботи у певних професіях, можуть скористатися 100% знижкою на оплату комунальних послуг.

Мають право на пільгу такі працівники:

• медичні працівники, фармацевти;
• педагогічні працівники;
• працівники музеїв та бібліотек;
• фахівці із захисту рослин;
• працівники державних та комунальних культурних закладів та установ освіти.

Вказана пільга також стосується придбання твердого та рідкого палива для печей і скрапленого газу.

Пільги на опалення

Для громадян, які опалюють житло твердим паливом і не користуються централізованим опаленням чи газом, держава надає субсидії або грошову допомогу для придбання палива. Пільга на тверде паливо оформлюється один раз на рік — перед початком опалювального сезону.

Для її отримання потрібно:

• звернутися особисто до сервісного центру Пенсійного фонду; 
• надіслати заяву поштою на адресу відповідного територіального органу ПФУ; 
• звернутися онлайн через вебпортал електронних послуг або мобільний застосунок Пенсійний фонд; 
• через уповноважених осіб територіальних громад, ЦНАПи чи портал Дія. 

Для призначення житлової субсидії потрібно подати заяву та декларацію (за встановленими формами). Залежно від обставин можна подати й інші документи. Наприклад:

• договір найму (оренди) житла — у разі проживання заявника у житлі, що орендується;
• копія договору про реструктуризацію заборгованості – за умови наявності заборгованості та укладання відповідного договору;
• довідка ВПО — у разі звернення за призначенням житлової субсидії за місцем фактичного проживання.

Варто зазначити, що, якщо подати документи Якщо документи подати з 1 жовтня до 30 листопада включно, субсидію призначать з початку опалювального сезону. Якщо ж подання відповідної документації відбудеться після 30 листопада, то виплати почнуть нараховувати з місяця подання заяви. 

Безоплатна юридична допомога

Пенсіонери можуть скористатися безкоштовною юридичною допомогою з питань пенсій, соціальних виплат, майна чи спадку. Послуги фінансуються державою та дозволяє отримати консультацію щодо нарахування пенсій, соціальних виплат тощо.

Податкові пільги

Пенсіонери в Україні також отримують пільги, які впливають на необхідність сплати певних податків. Наприклад, особи, які отримують пенсію за віком, звільняються від сплати земельного податку, якщо володіють ділянками в межах законодавчих норм:

• ділянки до 0,01 гектара — призначені для будівництва гаражів;
• ділянки до 0,10 гектара – призначені для дачного будівництва;
• ділянки до 0,12 гектара – призначені для садівництва;
• ділянки до 0,25 гектара – призначені для будівництва житлових будинків і господарських споруд у селах;
• ділянки до 0,10 гектара – призначені для житлового будівництва у містах;
• ділянки до 0,15 гектара – призначені для житлового будівництва у селищах міського типу;
• ділянки до 2 гектарів – призначені для особистого селянського господарства.

Вікові доплати до пенсії

Крім пільг, пенсіонери мають можливість отримувати доплати, котрі напряму залежать від віку громадянина чи громадянки:

• від 70 до 75 років — +300 гривень до пенсії;
• від 75 до 80 років — +456 гривень до пенсії;
• від 80 років — +570 гривень до пенсії;

Доплата нараховується лише одна — відповідно до вікової категорії.

Читайте також:

• У якому випадку переселенці змушені повертати виплати ВПО: власний досвід 
• Як отримати дозвіл на зброю через “Дія” у 2025-2025 роках: покроковий гід
• Фізична ідентифікація пенсіонерів у 2025 році: хто має пройти та як це зробити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

• непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
• особи з інвалідністю I чи II групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років;
• діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

• дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
• патронатний вихователь;
• вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
• особа з інвалідністю ІІІ групи;
• особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

• з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
• у складі якої є тільки непрацездатні особи;
• у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
• особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

• ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня
• У жовтні ВПО у Львові зможуть отримати продуктову допомогу: хто має право
• В Україні стартує пільгова іпотека для ВПО та учасників АТО/ООС: які умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!