Законопроєкт № 8271 посилює кримінальну відповідальність за військові злочини військовослужбовців. В суспільстві таку ініціативу прийняли вкрай спірно, зокрема негативну думку законопроєкт № 8271 отримав серед військовослужбовців. Розбираємося чому в ЗСУ таку ініціативу вважають злочинною.

Положення законопроєкту № 8271

Законопроєкт № 8271 був підписаний Володимиром Зеленським 25 січня. Згідно із положенням ухваленого документу військовослужбовці будуть нести посилене покарання за військові злочини.У пояснювальній записці до закону депутати вважають, що метою проєкту № 8271 згармонізація діючого законодавства між Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, котрі військовослужбовці можуть допустити під час несення служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Своєю чергою громадськість створила петицію, щоб ветувати вже підписаний закон про дезертирів та скасувати посилення відповідальності військових. У відповідь на це очільник країни зазначив, що закон № 8271 спрямований на покращення військової дисципліни та правопорядку, підвищення бойової готовності військових частин та їхньої спроможності виконувати визначені завдання. Підтримав підписання закону й Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний.

Чимало військових незадоволені таким нововведенням, адже за невиконання наказів командування, дезертирство чи самовільне залишення поля бою — бійця може очікувати ув’язнення аж до 10 років. На додаток, на жаль серед української армії є командири, які віддають накази, що суперечать здоровому глузду бійців. 

Відповідальність для військових: що змінилося?

Військові на полі бою. Фото: Генштаб

У законопроєкті № 8271 військові відповідатимуть перед законом за такі правопорушення:

1. стаття 402 КК України “Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу”;
2. стаття 403 “Невиконання наказу”;
3. стаття 405 “Погроза або насильство щодо начальника”;
4. стаття 407 “Самовільне залишення військової частини або місця служби”;
5. стаття 408 “Дезертирство”;
6. стаття 429 “Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю”.

Згідно із новим законом, у випадку, якщо військовий не виконав наказ, який спричинив тяжкі наслідки, бійцю може загрожувати від 5 до 8 років  арешту, тоді як раніше термін складав від 3 до 7 років. Також оновили суму штрафу за несвоєчасне з’явлення без поважних причин у частину. 

Відтак, якщо військовий не з’являвся понад 10 днів, але не більше як місяць, він отримає штраф – від 1 тис. до 4 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Збільшилися штрафи й за відмову виконувати накази командира, за порушення правил бойового чергування, за необережне знищення або пошкодження військового майна, а також за порушення правил поводження зі зброєю.

Водночас за самовільне залишення військової частини або місця служби  – бійцю загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. За дезертирство воїн може отримати – від 5 до 12 років тюрми, а за самовільне залишення поля бою або відмову діяти зброєю йому загрожує від 5 до 10 років тюрми.

Читайте також: Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс

Військові. Фото: Генштаб

Крім кримінальної відповідальності законопроєкт № 8271З дозволяє певним посадовим особам, зокрема й командирам чи начальникам ВЧ — оглядати військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Військових зможуть оглядати з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Такі огляди уповноважені ВСП зможуть робити навіть вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та інших місцях.

Також військові за розпивання алкогольних чи слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних або психотропних речовин чи їх аналогів отримуватимуть штраф від 100 до 500 мінімумів штрафу. В той самий час, якщо й саме командування застукають за розпиванням з підлеглими штраф ще більший: від 500 до 1 тис. мінімумів. За повторне порушення можливо позбавлення свободи від 10 до 15 діб.

Що думають про законопроєкт № 8271 військові та суспільство?

Журналіст Юрій Бутусов. Фото: Фейсбук

Журналіст Юрій Бутусов вважає, що закон № 8271 віддаляє, а не наближує нашу перемогу. 

“Переважна більшість проблем на війні – це проблеми командування. Солдати не воюють самі по собі. Але замість боєприпасів їм шлють на фронт кримінальну статтю. Закон 8271 міг бути тільки фрагментом системних змін в управлінні, організації, комплектуванні, застосуванні, тактиці, забезпеченні, озброєнні, одним з елементів створення воєнної юстиції. Сам по собі він цінності не має. 

Солдати без закону 8271 цілий рік громили російську кадрову армію. І наші великі жертви стались не через солдатів, а, тому що ті, хто  розробили закон, не купували снаряди та міни, не будували оборону. Це не провина солдат. І це не солдати винуваті, що не вистачає підготовлених командних кадрів, що бійців дуже часто направляють на фронт після кількох днів підготовки”, — пише Бутусов.

За словами журналіста законом 8271 влада підштовхнула суспільство більше розповідати про командирів та вищих керівників, які погано розуміють свої службові обов’язки, та чиї дії не відповідають вимогам часу. Закон 8271 має бути спрямований в першу чергу на тих,  хто керує, резюмує Бутусов.

Юрій Гудименко. Фото: Фейсбук

Молодший сержант ЗСУ Юрій Гудименко також заявив, що закон створює багато загроз з декількох причин.

«Закон порушує конституційну норму про рівність усіх громадян перед обличчям правосуддя. Закон забирає у військового право на пом’якшувальні обставини, забирає у військового право на індивідуальність покарання, закон фактично забирає у військового право на захист», – написав він у Facebook.

Військовий Сергій Гнезділов також негативно відреагував на закон про посилення відповідальності для військових.

Військовий Сергій Гнезділов. Фото: Фейсбук

“Я – військовий. І я, як і тисячі українських солдатів, категорично проти нового закону #8271, який робить безмежним повноваження Військової служби правопорядку…Я ніколи, за роки моєї бездоганної (і жодного разу не заохоченої, напевно, не заслужив) служби не відмовився виконувати наказ, жодного разу не залишив самовільно місця своєї служби та не дезертирував. 

Але саме в цьому законі бачу більше совєцьку авторитарну різку, ніж адекватний та справедливий, законодавчо врегульований механізм покарання. Чому в воюючій державі саме солдат залишився в усьому винуватим? Чому в воюючій державі навіть колаборант, не кажучи про корупціонера, може розраховувати на послаблення вироку, але тільки не солдат?”, — пише військовий.

Харківська правозахисна група опублікувала коментар адвоката Віталія Погосяна, який фактично описує дезертирство бійця у класичному розумінні, втім обставини такого рішення зумовлені не бійцем, а командиром: 

“Бувають дуже різні обставини, коли військові залишають частину. У мене є підзахисний, над якими по суті знущався командир батальйону. Одному з хлопців при ньому він почав стріляти по ногах. Коли той вирішив якимось чином припинити ці дії і дістав гранату, комбат припинив стріляти і сказав: “До ранку я вас все одно вб’ю”. І вони залишили військову частину, бо боялися за своє життя.

Це — самовільне залишення частини? У класичному вигляді — так. Але якщо вони вимушені були це зробити, командир батальйону перевищив свої службові повноваження, у його діях є склад злочину, — потрібно розбиратися, на це потрібен час”

Читайте також: «Будемо жити як сучасний Ізраїль», — бахмутянин з позивним «Завуч» про будні війни та думки на фронті

Які переваги бачать у законі № 8271?

Військовий на полі бою. Фото: Генштаб

Серед всіх негативних думок, є й ті, які вважають, що закон № 8271 може мати не тільки шкоду, але й користь для військових.

Військовий Олександр Карпюк в коментарі “Лівий беріг” заявив, що посилення відповідальності потрібне, однак закон варто збалансувати:

 «Я розумію, чому цей законопроєкт подали. І причини важливі. Тому що солдат не зрозуміє командира бригади, якому військкомат передав групу мобіків, частина яких – нормальні, але є немало біосміття, яке бухає, відмовляється виконувати накази і сидить у ППД, займаючи штатку, поки командир заряджає юристів пройти десять кіл пекла, щоб зробити щось з непоодинокими випадками, і вони з часом накопичуються.

Тоді як боєздатна частина бригади воює в некомплекті і за себе, і за них… Їх треба виганяти з армії з відповідними репресіями…Але. Систему характеризує рівність…Тому хотілось би, щоб цей потрібний закон переробили, щоб це не був «каральний інструмент» солдата, а частина загальної військової системи…».

Ветеран війни Михайло Дворянчук написав, що на власні очі бачив десятки прикладів прихильників закону та противників: 

«Наприклад, найстрашніше для мене – самовільне залишення поля бою. Був випадок, коли зрання я приїхав на пусті позиції під Мостищем, і ми втрьох бродили, кликали тих, хто там мав бути. Ми навіть не здогадувалися, що на сусідній вулиці вже була рота російської десантури.

Ще був випадок, коли я спостерігав СЗП (самовільне залишення позицій) після того, як комусь привидівся наступ 10 російських танків. Тоді довелося шукати і виловлювати всю братію, яка розбіглася по тилових селах за 10-15 км від нуля і передавати їх комбригу, який особисто заводив їх назад на позиції. Добре, що ворог – дол.. би. Що було втікачам за це? Нічого…».

Фото: Генштаб

Читайте також: Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Юлія Романуша — бахмутянка, яка понад 20 років займається викладацькою діяльністю. Також освітянка відома своєю творчістю: після евакуації з рідного міста вона стала писати вірші, які перетворює на пісні. Її історію ми раніше публікували в матеріалі. Наприкінці квітня пані Юлія звернулась до нашої редакції з проханням дати інформаційний розголос про шахрайську схему, жертвою якої вона стала. Шахраї, які представились працівниками банку, завдали їй збитків на понад 90 тисяч гривень.

Своєю історією Юлія Романуша поділилась з Бахмут IN.UA. Мета жінки — розповісти про свій досвід, аби люди були пильними.

Історія про шахрайство: як злочинці виманюють кошти

Бахмутянка Юлія Романуша стала жертвою шахраїв. Сталося це 23 квітня. Вдень вона отримала дзвінок від невідомого номера. Слухавку взяла без побоювань, адже саме того дня в навчальному закладі, де вона викладає, стартувала реєстрація на єдиний вступний іспит (ЄВІ) до магістратури. Пані Юлія є відповідальною особою за реєстрацію, тому вирішила, що їй телефонує хтось із вступників.

“Це була десь 11-та година дня. Задзвонив телефон і я відповіла одразу, бо мені дзвонять із незнайомих номерів і цікавляться щодо вступу. Коли я підняла слухавку, мені сказали, що в мій акаунт “монобанку” виконаний нетиповий вхід, і якщо це була не я, то тоді мені потрібно натиснути “один”. Це не викликало в мене здивування, тому що десь місяць тому подібний дзвінок був з “ПриватБанку”, який насправді був правдивий. До мене хтось намагався зайти, і ми все заблокували, все зробили, щоб убезпечити акаунт. Тому я натиснула “один”, — розповідає жінка.

Після натискання клавіші бахмутянку зв’язали, як виявилось, із шахраями. Жінка, яка відповіла, зверталась до пані Юлії за повними контактними даними і відразу почала говорити про нібито проблему з додатком банку.

“Вона зверталась до мене за моїм повним ім’ям, що вже викликало довіру, і я на той момент думала, що дійсно спілкуюся з банком. Вона сказала, що зараз мій додаток працює в аварійному режимі і через це я не бачу дії, які там були виконані насправді. Ця інформація сприймається як обухом по голові і одразу вимикається критичне мислення, бо ти боїшся за свої кошти. Виправити цю ситуацію мені мала допомогти служба, точну назву не пригадаю. Або технічної безпеки банку, або безпеки банку, ну тобто слово “безпека” там було сказано”, — згадує Юлія Романуша.

Після цього до жінки подзвонив так званий “працівник служби безпеки “монобанку”. Чоловік представився реальним ім’ям (ред. людина з таким ім’ям є насправді, тому його дані ми не розголошуємо) і назвав свій код. Далі він розповів звідки і з якого гаджету шахраї нібито зайшли в додаток пані Юлії, і що встигли зробити шахраї: підвищили кредитний ліміт, взяли гроші на кредитний рахунок і переказали собі. Але технічна підтримка, з якою нібито говорила бахмутянка, побачила підозрілі дії і заблокувала кошти. Також шахрай телефоном розповів, на чий саме рахунок нібито перевели гроші, і що цієї людини немає в контактах бахмутянки.

Повірити у слова шахраїв змусило те, що вони швидко давали інформацію та добре знали тонкощі проведення банківських операцій. Також вони називали конфіденційні дані жінки, що лише збільшувало довіру.

“Мене попросили зайти в додаток банку і прочитати останні зроблені дії. Питали: “Чи бачите ви ті дії, які зробили шахраї? Переказ на понад 90 тисяч гривень”. Звісно я це не бачила, тому що цього просто ще не було зроблено. Мені відповіли, що додаток працює в аварійному режимі і я не бачу справжню картину. Для того, щоб відновити додаток і повернути кошти, я мала зробити ті дії, які раніше провели шахраї. А відміною цих дій буде картка-ключ від “монобанку”, яка є в кожного клієнта, але він про неї може не знати. Паролем від цієї картки буде мій ідентифікаційний код, який мені назвали. Тобто це ще одна точка довіри”, — каже пані Юлія.

Загальна сума збитків від шахрайських дій склала 90 599 гривень. 44 тисячі гривень за допомогою шахраїв перевели на чорну карту в розстрочку, і решта — це кошти з підвищеного кредитного ліміту картки. Ці всі кошти пані Юлія перевела єдиним платежем на картку шахраїв, яку вони представили як “картку-ключ” для повернення коштів. Насправді ж поняття “картка-ключ” у “монобанку” немає.

“Я перед тим, як натиснути “переказати”, зупинилася. Спрацювало якесь побоювання. І потім я запитала: “А ви точно на шахраї, бо суми великі і дії якісь дивні”. Мені ж відповіли: “Звісно ні. Я … (ред. ім’я не вказуємо), мій номер 119, запитайте в будь-якого співробітника банку і вам скажуть, що мене знають. Тим більше, ми ж називаємо ваші особисті дані, які ніхто не може знати”. Коротше, знову заліз у душу. При цьому він постійно говорив, що: “Ми не запитуємо дані вашої картки”. Це все було сказано для підкріплення моєї довіри до них. Та й справді в мене ніхто не питав ні номер, ні пін-код, ні CVV-код картки. Просто запитали скільки у мене було моїх власних грошей і сума останньої операції”, — розповідає Юлія Романуша.

Після цього жінці сказали видалити додаток і близько півгодини нічого з ним не робити. За цей час зламаний додаток обіцяли “полагодити”. А наприкінці розмови ще й похвалили жінку за швидку реакцію та сказали про те, що в її випадку дуже добре зреагувала система безпеки.

Загалом, як згадує пані Юлія, процес переказу коштів тривав близько 5 хвилин, тоді як сам дзвінок — близько 40 хвилин. За цей час шахраї встигли увійти в довіру жінки. Ключовими моментами, через які вона повірила шахраям, пані Юлія називає знання її персональних даних — ПІБ, дата народження, ідентифікаційний код — та тонкощів банківських операцій.

Реакція поліції та банку

Після завершення дзвінка і видалення додатку Юлія Романуша відчула, що щось не так. Вона описала свою ситуацію штучному інтелекту, і отримала у відповідь, що вона має ознаки шахрайських дій. Одразу після цього жінка звернулась до “монобанку”. У службі підтримки їй відповіли, що це справді були шахраї.

Після цього пані Юлія звернулась і до поліції. Її заяву зареєстрували в ЄРДР.

Бахмутянка каже, що незадоволена діями “монобанку”. Головна претензія — те, що в банку не відреагували на перекази великих сум, які раніше вона, як клієнтка банку, не робила. Також жінці дали некоректну інформацію щодо отримувача коштів.

“Я запитувала у служби підтримки чи повідомили вони банк отримувача цих грошей шахрайським шляхом про цей випадок. І там було написано, що одразу повідомили, і зазначили, що це був банк ПУМБ. Я зателефонувала в ПУМБ і виявилось, що насправді це картка “Акордбанку”. Я зателефонувала на гарячу лінію “Акордбанку”, повідомила про свою ситуацію, запитала, чи їхній це клієнт. Виявилось, що так, і вони прямо під час розмови заблокували рахунок. Чи були там ще кошти я не знаю, бо це ж банківська таємниця. Але мене запевнили, що будуть співпрацювати з поліцією, попросили виписку з ЄРДР. Тоді вони можуть заблокували цей рахунок не на 5 днів, а на час розслідування”, — каже жінка.

Списати борг бахмутянки “монобанк” не може, хоч і зробила це жінка під впливом злочинців. Адже всі дії вона робила сама у своєму додатку. Звідки у шахраїв були персональні дані Юлії Романуші в банку не знають, запевняють, що всі заходи безпеки контрольовані. Витік даних у банку виключають.

Зараз пані Юлія працює над вирішенням ситуації. Окрім заяви до поліції, було направлене звернення до Бюро кредитних історій щодо оскарження кредиту, взятого під впливом шахрайських дій.

На сьогодні Юлія Романуша направила до поліції офіційні виписки з банку, які були необхідні для подальшого розслідування. Наступним кроком буде ініціювання судового засідання для розкриття банківської таємниці щодо рахунку, на який пішли кошти.

Своєю чергою, в “монобанку” зазначають, що будуть співпрацювати для розкриття подібних випадків. Також бахмутянці запропонували зробити зручний для неї графік погашення заборгованості.

Читайте також:

• Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей
• Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші
• Фейкові виплати від “Червоного Хреста” та “гроші українцям від Євросоюзу”. Аферисти у мережі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава гарантує захисникам України, які отримали травми під час служби, виплату одноразової грошової допомоги. Сума цієї підтримки безпосередньо залежить від групи інвалідності, обставин отримання поранення та актуального розміру прожиткового мінімуму. У 2026 році розміри виплат оновилися через зміну показників державного бюджету.

Детальніше про те, які саме виплати передбачені за поранення у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати за поранення у 2026 році

Призначення одноразової виплати відбувається на основі офіційного рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Головним критерієм для розрахунку суми є прожитковий мінімум для працездатних осіб. Для обчислення беруть показник, встановлений на 1 січня того року, коли військовому встановили інвалідність. У державному бюджеті на 2026 рік цей мінімум зафіксований на рівні 3 328 гривень.

Виплати за інвалідність військових

Якщо військовослужбовець отримав поранення, контузію, каліцтво або травму безпосередньо під час виконання службових обов’язків, розмір грошової допомоги складає:

• для I групи інвалідності — 1 331 200 гривень (400 прожиткових мінімумів);
• для ІІ групи інвалідності — 998 400 гривень (300 прожиткових мінімумів);
• для ІІІ групи інвалідності — 832 000 гривень (250 прожиткових мінімумів).

Існують інші норми для випадків, коли інвалідність виникла внаслідок захворювання або нещасного випадку під час проходження служби, але не пов’язана з бойовими діями. У таких ситуаціях суми є меншими:

• для I групи — 399 360 гривень (120 прожиткових мінімумів);
• для ІІ групи — 299 520 гривень (90 прожиткових мінімумів);
• для ІІІ групи — 232 960 гривень (70 прожиткових мінімумів).

Ці ж суми (120, 90 та 70 прожиткових мінімумів відповідно) передбачені для військовослужбовців строкової служби, резервістів та військовозобов’язаних, яких призвали на збори.

Компенсація при частковій втраті працездатності

Трапляються випадки, коли після травми під час виконання бойових завдань не встановлюють, але комісія фіксує певний відсоток втрати працездатності. Тоді суму розраховують пропорційно до встановленого відсотка:

• для мобілізованих та військових за контрактом базою для розрахунку є 232 960 гривень (70 прожиткових мінімумів). Наприклад, при втраті 20% працездатності захисник отримає 46 592 гривні;
• для строковиків, резервістів та військовозобов’язаних на зборах базою є 166 400 гривень (50 прожиткових мінімумів).

Переогляд та процедура оформлення виплат

Встановлення групи інвалідності не є фінальним етапом фінансової підтримки. Якщо з часом стан здоров’я військового погіршиться і під час медичного переогляду йому призначать вищу групу інвалідності або змінять причину травми, він має повне право на доплату. Держава виплатить різницю між новою та попередньою сумою. Розрахунок цієї різниці завжди базується на прожитковому мінімумі того року, коли інвалідність встановили вперше.

Для оформлення одноразової грошової допомоги чинні військовослужбовці мають звертатися зібраним пакетом документів безпосередньо до своєї військової частини. Звільнені зі служби захисники подають відповідні документи до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!