Послуги косметолога в Тернополі від бахмутянки: як ін’єкції та апаратна косметологія покращать стан шкіри

Семаковська Тетяна 18:30, 20 Квітня 2023

БАХМУТ 3 3 76323Бахмутянка Катерина Зайцева — медик за освітою,  за три місяці до повномасштабної війни вона відкрила власну студію краси, де місцеві підприємиці орендували місце, щоб надавати косметологічні послуги.  Однак, через війну довелося евакуюватися, тепер дівчина працює в Тернополі, знає все про жіночу красу та розповіла редакції, які косметичні послуги потрібно зробити жінкам, щоб покращити стан шкіри.

Історія косметологині, яка працює в евакуації записав «Бахмут. IN. UA».

Бахмут-Жовті Води-Тернопіль

Катерина Зайцева — косметологиня із 8 річним стажем, жінка має середню медичну освіту, закінчила навчання в національному фармацевтичному університеті, три роки працювала в медицині, а потім почала торувати свій власний шлях. В Бахмуті підприємиця викладала курси по контурній пластиці губ. Катерина Зайцева пройшла понад 20 навчань у різних школах в Україні з контурної пластики губ, обличчя та естетики. Каже, що старалася обирати найвідоміших і найкращих тренерів. Героїня запевняє, вона володіє всіма техніками красивих губ, зокрема:

316156272 524873376172088 2772767828491465420 n 97b7c

Катерина Зайцева. Фото: Інстаграм

  • full face;
  • тредліфтинг;
  • ботулінотерапія;
  • мезотерапія;
  • біоревіталізація.

За три місяці до лютого 2022 року дівчина наважилася відкрити салон на вулиці Василя Першина. Він за короткий час набув популярності, тут працювала сама героїня та здавала в оренду робочі місця для б’юті майстрів.

Читайте також: Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога

Через війну дівчина евакуювалася, а салон згорів, каже косметологиня. Попри те, дівчина не опустила рук. Спершу поїхала в Жовті Води, почала працювати там, а згодом родина вирушила далі до Тернополя. Тут зараз й працює косметологиня, винаймає в оренду місце.

Наша героїня допомагала зі збором коштів для безкоштовної евакуації для волонтерів в будинок Благодаті, тоді вдалося назбирати близько 10 тисяч гривень. Місцеві дуже тепло відгукуються про бахмутянку, наголошують, що вона допомагала людям.

Які косметологічні процедури варто робити жінкам весною?

317490147 1777172259307734 22316742811670675 n 590c6

Робота Катерини Зайцевої. Фото: інстаграм

У Тернополі у бахмутянки можна отримати різні ін’єкційні та косметологічні послуги. Популярною процедурою є збільшення губ, каже фахівчиня. Катерина підбирає ідеальну форм вуст для жінок, губи, зокрема допомагають гармонізувати риси обличчя. 

“Весною популярною процедурою є чистка шкіри обличчя, різні доглядові процедури. Також ботулінотерапія користується популярністю, яка допомагає прибрати зморшки. Біоревіталізація наповнює шкіру гіалуроновою кислотою, таким чином вона набуває особливого сяйва”, — пояснює косметологиня.

З якого віку можна ходити до косметолога?

334275755 1596629304153270 5144104700532177560 n 268ec

Косметологиня. Фото: Інстаграм

Щодо віку, з якого можна відвідувати б’юті майстра — це дівчата від 14 років. В цей час шкіра підлітків потребує особливого догляду, дівчат та хлопців можуть турбувати висипання. 

“Клієнтки від 18 до 30 років переважно відвідують ін’єкційні послуги: збільшення губ та ботулінотерапія, щоб запобігти віковим змінам”, — ділиться досвідом косметологиня.

Прайс на послуги косметолога?

336575920 907462933928568 5148699158046497770 n 79e1d

Мигдалевий пілінг. Фото: Інстаграм

  • Пілінг обличчя — від 650 до 1110 гривень є мигдалевий, гліколевий, азелаїновий та інші;
  • Чистка обличчя — від 600 до 700 гривень, можна вибрати вакуумну або ультразвукову;
  • Доглядові процедури — від 600 до 1500 гривень, пропонують кріотерапію, мезотерапію та інші;
  • Біоревіталізація — від 1300 до 4500 гривень;
  • Контурна пластика обличчя — від 3000 гривень до 5000 гривень;
  • Ботулінотерапія — від 1000 до 4500 гривень;

Як записатися на прийом до косметолога?

Записатися на прийом до фахівчині можна за номером телефону: 050 885 25 12

Катерина Зайцева за адресою: місто Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, салон краси “Версаль”.

Також радимо підписатися на професійний блог косметологині в Instagram, тут доступною мовою пояснюють складні терміни та назви процедур.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Донецьк, Бахмут, СІЗО: бахмутянин Андрій Лоза розповів про життя та свою громадську діяльність (відеорепортаж)

Семаковська Тетяна 18:20, 30 Серпня 2024
Андрій Лоза / ілюстрація Бахмут IN.UA

Андрій Лоза — бахмутянин, свободівець, учасник Революції 2004 року та Революції Гідності. У 2014 році він був затриманий силовиками “беркута”, а після цих буремних подій став учасником АТО.

Детальніше про життя у довоєнному Донецьку, діяльність у Бахмуті, сфабриковану справу та утримання в СІЗО, а також про майбутнє Бахмута і теперішню діяльність дивіться у відеорепортажі Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Боротьба за Україну

За словами відомого активіста, його повний перехід на українську змінив його життя. Він відбувся в той час, коли відбулася “помаранчева революція”.

Бахмутянин також брав участь в Революції Гідності з 1 грудня 2013 року грудня по 19 січня 2014 року. Воно завершилось затриманням силовиками “беркута”.

19 січня відбулося моє затримання. На той час я був у статусі помічника народного депутата. Бейдж був. Я також був позаштатним кореспондентом газети всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Бейдж був. Я розраховував на те, що ми живемо в правовій державі. Як виявилось — ні,

Андрій Лоза // активіст з Бахмута

Життя в СІЗО було досить складним. Саме його перебування там було за сфабрикованою справою. Воно супроводжувалось постійним насиллям.

Чоловік має великі плани. Він вже розуміє, що після війни буде брати участь у відновленні Бахмута та його подальшому розвитку.

Більше цікавинок про життя, думки та плани бахмутського активіста, дізнавайтесь у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут про рідне місто

Вікторія Пасайлюк 12:30, 30 Серпня 2024
Олена і Тарас Головко / ілюстрація Бахмут IN.UA

Подружжя Олена і Тарас Головко познайомились на Донеччині. Тоді під час антитерористичної операції Тарас приїхав захищати Донбас. Згодом до лав військослужбовців долучилась і сама Олена. Пара разом обороняла Бахмут, а після втрати міста вони продовжують служити державі, але на інших кордонах — між Україною та Європою. 

Про бажання стати на захист рідної країни, службу під час повномасштабного вторгнення та втрату Бахмута, Олена розповіла журналістам Бахмут. IN.UA.

Бахмут – особиста сімейна фортеця

Олена Головко народилась в місті Горлівка Донецької області. Проте все життя жінка прожила в Бахмуті, яке і вважає своїм рідним місто. Тут вона закінчила школу і технікум. 

“Це місто, де народилася моя донька і місто, яке назавжди залишиться в моїй пам’яті, як моя особиста сімейна фортеця”, — каже Олена про Бахмут.

Чоловік Олени Тарас родом з російської федерації, проте все життя прожив у Волинській області. Під час АТО, каже бахмутянка, він приїхав захищати кордони рідного Донбасу. 

“Це людина, яка надала мені сил жити далі, розуміти, для чого то все. Це людина, яка є мені другом і людина, яка разом зі мною до кінця”, — каже Олена

2014 рік: початок війни 

У 2014 році в Україні почалась війна, росіяни окупували Горлівку, рідне місто героїні, та любов всього життя Бахмут. Тоді вже під час деокупації Бахмута до міста приїхали інструктори з Канади, які здійснювали навчання тактмеду.

На цих тренінгах Олена познайомилася з військовослужбовцями, які показали жінці, що самоідентифікація як громадянина України може відбутися і через захист своєї країни. Тоді ж вона вирішила, що теж стане на захист своєї домівки. 

“Саме у 2014 році відбулась самоідентифікація мене, як захисника. Захисника майбутнього моєї доньки, бо тоді я вже ставила собі питання: А що я залишу сама собі ? Яку країну я їй залишу? Таку, як залишили мені батьки? Я вже тоді розуміла, що щось не так і так не має бути. Тому здійснила свідомий вибір і пішла навчатися професійно військовій справі”, — розповідає жінка.

Олена зауважує, що завжди дуже хотіла і прагне досі, зробити все, щоб Україна була цивілізованим європейським суспільством для її доньки.  

Повномасштабне вторгнення: переддень 

Початок повномасштабного вторгнення Олена зустріла вдома. 23 лютого була її крайня зміна на лінії розмежування. Це був умовний кордон, пункт пропуску з тимчасово окупованої території. 

О 20:00 жінка завершила свою робочу зміну і поїхала додому. В нічний час доби Олену змінив її чоловік зі своїми побратимами. Вже тоді відчувався, пригадує героїня, той накал перед офіційним повномасштабним вторгненням. 

“Те, що відбувалося далі, то було щось фантастичне. Бо ніхто нічого не розумів, як цивільні так і військові. Перші хвилини були такі, як і в більшості людей. Почалась повномасштабна війна. Це вже друга така дата, найстрашніша у моєму житті. Коли ти розумієш, що в твоїй країні війна, біля тебе війна і ти сам учасник тієї війни”, — каже Олена. 

Перші дні “24-го лютого” 

Перше, що Олена зробила після перших сирен та вибухів, це зібрала свою на той момент ще неповнолітню доньку, взяла найнеобхідніші речі, а це документи, нагороди та ювелірні прикраси, та відправила її  в невідомість на інший кінець країни. Вже тоді вона сказала своїй доньці, що не знає, чи повернеться. 

Потім героїня перестала рахувати числа на календарі, час вимірювала місцями. На вулиці було або тепло, або холодно.

“Це такий термін часу, який ти просто проживаєш. Бо в тебе є одна ціль – вижити”, — пригадує захисниця.

Спочатку підрозділ Олени здійснював охорону умовної лінії розмежування і тримав захист міста Попасна. Пізніше була оборона Бахмута. 

Найважче було, каже, спокійно спілкуватися зі своїми друзями, а потім їхати їх забирати в останню путь. Фізична втома, каже Олена, була ні про що, її не помічаєш. Поступово звикається до вибухів, і вже чітко розрізняєш, що і на якій відстані відбулося. Сама ж оборона Бахмута стала для Олени її особистою поразкою.

“Мені завжди буде здаватися, що я щось недоробила, не змогла… Важко було зрозуміти, що людей, з якими ти служив 10 років, вже нема”, — згадує.

Наші дні 

Зараз Олена разом із чоловіком стоять на захисті кордонів з Європейським союзом. 

“Ми залишаємось в Україні, продовжуємо захищати нашу Україну, трохи на інших рубежах. Кожен зробив вибір сам за себе. Це така гордість і гордість, що ти не зрадив сам собі. Не злякався, навіть у надважких ситуаціях”, — наголошує.

Є бажання повернутися вже в деокупований Бахмут, зізнається Олена, але не жити там. Психологічно жити на кістках своїх загиблих друзів, каже, вони не зможуть.

Втрату Бахмута Олена вважає свою найбільшою особистою поразкою. Бахмутянка каже, що їй буде завжди соромно через втрату свого міста. Але, продовжує, це також є частиною нашої історії.

“Це така особиста поразка, моральна поразка, яка буде з нами до кінця життя”, — підсумувала жінка

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Донецьк, Бахмут, СІЗО: бахмутянин Андрій Лоза розповів про життя та свою громадську діяльність (відеорепортаж)

Андрій Лоза — бахмутянин, свободівець, учасник Революції 2004 року та Революції Гідності. У 2014 році він був затриманий силовиками “беркута”, а після цих буремних подій […]

“Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут про рідне місто

Подружжя Олена і Тарас Головко познайомились на Донеччині. Тоді під час антитерористичної операції Тарас приїхав захищати Донбас. Згодом до лав військослужбовців долучилась і сама Олена. […]

“Прийшло усвідомлення, що Кременчук стане другим домом”: музикант з Краматорська займається творчістю у новому місті

Данилу 22, він народився та виріс у Краматорську, що на Донеччині. Тут все життя займався музикою: викладав гру на музичних інструментах у місцевій музичній школі […]

“Це міф, що одинокий чоловік або жінка не можуть усиновити дитину”: як в Україні діє процедура усиновлення під час війни. Розпитали експертку Олену Ремень

Омріяне батьківство часто буває недосяжним для багатьох чоловіків чи жінок в Україні. Тому усиновлення вже розглядають як одну з традиційних форм батьківства. Як зараз відбувається […]

Галина Докашенко

“У нас переворот в країні”: спогади про проголошення Дня Незалежності від горлівчанки Галини Докашенко

24 серпня щорічно Україна святкує свій День Незалежності, цьогоріч відзначаємо свято в умовах повномаштабної війни. Бойові дії за наші землі тривають на українському Сході та […]