Колись квітучий Часів Яр нині знаходиться майже на лінії фронту, через що звуки пострілів та вибухів не змовкають. Але ще нещодавно це місто було в досить непоганому стані. Тут працювали магазини, лікарня, а волонтерські та благодійні організації регулярно привозили гуманітарну допомогу.

Про те, як жили люди в прифронтовому місті у 2023 році, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Часів Яр під час війни

Часів Яр поділений каналом Сіверського Дінця на дві частини. Канал, що ближче до Бахмута, постраждав набагато більше від обстрілів, ніж центральна частина міста, і зараз там більш небезпечно, тому нашим журналістам вдалося побувати лише в центральній частині.

 

Людей на вулицях не дуже багато. В робочі дні більше, у вихідні зустрітися з перехожими виходить рідше. Як повідомив начальник військової адміністрації Сергій Чаус, в громаді залишилося понад п’ять тисяч осіб. В центральній частині міста працюють декілька магазинів. Асортимент продуктових товарів доволі широкий, адже знайти можна навіть солодощі з рибою. Хліб привозять в певні години й на нього завжди запис.    

Мешканці Часів Яр постійно отримують гуманітарну допомогу. Голова МВА Сергій Чаус так прокоментував питання гумпостачання:

До того ж в Часів Ярі працюють місцеві волонтери — Євген Ткачев та Руслан Макарович, які постійно допомагають жителям.

В місті працює й лікарня, але не в повному обсязі. В Часів Ярі часто вимикають світло й воду, так відбувається через обстріли, але завжди намагаються швидко відновити. В центральній частині міста і в приватному секторі, і багатоквартирних будинках вже є газ, на Каналі поки немає. Це пов’язано із небезпекою постійних обстрілів з боку російських окупантів, водночас є центральне опалення. 

Проблеми мешканців Часів Яра

Місцевий мешканець Олександр Брижань вирішив не їхати з міста, з дружиною перебралися з Каналу до центральної частини міста, разом доглядають за безпритульними тваринами. На утриманні пари мають майже 10 котів і стільки ж собак. 

За словами чоловіка, все почалося тоді, коли їхня пара врятувала одного цуценя. Потім кількість тварин почала поступово зростати. Зараз вони всі живуть в під’їзді, який був спеціально відремонтований для цього. З їжею ж допомагають волонтери.

Чоловік додав, що кожен день бачить очі безпритульних тварин, за якими доглядає. Через це Олександр прийняв рішення залишатися з ними до самого кінця.

Під час розмови з нашим журналістом, Олександру зателефонувала жінка. Вона сказала, що стався прильот у квартиру на Каналі, через що треба екстрено їхати та закривати пошкоджені вікна. Олександр каже, що покладається в цьому питанні лише на себе. Він знає, що влада допомагає з матеріалами, утім лише власникам і за наявності документів.

Інша жителька міста на ім’я Олена Петренко, батьки якої виїхали й вона замість них ходила отримувати гідробар’єр, каже, що є певні складнощі:

Олена додає, що в будинку її батьків пошкоджений дах. Проте досі ніхто не видав ні матеріал для закриття, ні комунальні працівники не прийшли полагодити дах, як вона пропонувала, якби сама купила матеріал. До речі, батьки дівчини, досі продовжують сплачувати комунальні платежі, незважаючи навіть на військові дії.

Водночас із цим начальник військової адміністрації Сергій Чаус, навпаки, запевняє, що проблем з видачею та наявністю матеріалів для пошкодженого майна немає:

Пункт незламності в Часів Яру

Наші журналісти намагалися потрапити до нього, але він був закритий, місцеві казали, що вивіска на будівлі з’явилася відносно нещодавно і відкритим його ще не бачили. Наступного дня в місцевих групах були фото, що пункт Незламності все ж таки працює.

Нашим журналістам, за час перебування в місті, так і не вдалося потрапити до пункту Незламності, і місцеві кажуть, що ті фотографії зовсім з іншого міста.

Сергій Чаус каже, що пунктів Незламності наразі два і там є все необхідне. Він додає, що люди приходять у пункти, але наразі великої потреби у них немає. Попри, те про всяк випадок місто повинно мати таку можливість.

В соціальних мережах також з’являються свідчення, що пункти Незламності працюють цілодобово. Будемо мати надію, що пункти дійсно запрацюють і на фото з’являться відвідувачі.

Читайте також:

• “ЗСУ вдалося стабілізувати ситуацію біля Бахмута”, — воїн 92-ої ОШБр
• Росіяни прагнуть до березня 2024 року зайти в Часів Яр: перехоплення
• “М’ясні” штурми без підтримки бронетехніки: як рф атакує під Бахмутом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Редакція поспілкувалася з Ганною Маляр, ексзаступницею Міністра Оборони 2021-23 років. Ми отримали відповіді на питання, які хвилюють нашу громаду. Чи готові ЗСУ до деокупації Бахмута? Як оцінюють у командуванні битву за Бахмут та чому військовим, які повертаються з фронту, потрібно готуватися до “бруду” у цивільному житті.

Бої за Бахмут стали одними із найважчих в історії України. На цьому напрямку росія продовжує зосереджувати сили й прямо зараз, поки ви це читаєте, йдуть бої за кожен метр землі. Ганна Маляр у серпні 2021 року стала заступницею Міністра Оборони — тоді до повномасштабного вторгнення залишалося кілька місяців. Тоді ж і Бахмут був звичайним мирним містом — ніхто не здогадувався, на що він може перетворитися. 

Битва за Бахмут очима військових

Настільки ефективно оцінюють оборону Бахмута торік у 2022-23 році? Як ви вважаєте, чи достатня була комунікація між підрозділами на цьому напрямку, і як взагалі можна оцінити цю битву?

“Це одна з найгероїчніших сторінок нашої історії, нашої війни, яка ще не завершена. Ми з вами, як цивільні, оцінюємо будь-яке просування чи битви з точки зору населеного пункту, але у військових є стратегічні задуми. Вони значно більші й ширші. Військові оцінюють ще з точки зору стратегічності того чи іншого ландшафту, важливості транспортних розв’язок.

Тобто у них є ще й інша логіка, окрім тієї класичної, яка є у нас — просто місто, село, населений пункт. Що стосується Бахмута, то він, по суті, є ландшафтним порогом, за який зачепився ворог, а наші війська не дали ворогу просунутися далі. Специфіка цієї місцевості така, що якби ворог через цей поріг пройшов, то далі вони б змогли рухатися значно швидше. Дуже важливо було їх зупинити саме там, щоб, по суті, врятувати  решту Донецької області”, — каже заступниця Міністра оборони України 2021-2023.

Ганна Маляр наголошує, що росіяни й зараз основним своїм напрямком наступу вважають саме схід України. Активні бойові дії вони ведуть на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках.

Вже понад рік саме на цих напрямках ворог здійснює наступ не просто так. За словами Маляр, для росіян важливо, з військової та політичної точок зору, вийти на рубежі Донецької  та Луганської областей. Це не просто битва за територію.

Ліквідація “Вагнера” в Бахмуті

В Бахмуті Збройні Сили України ліквідували російську приватну армію, одну з найжорстокіших та найбоєздатніших. 

“Наші військові в умовах, коли їх менше за кількістю, у них менше зброї, змогли знищити найпотужніший російський військовий підрозділ — російську приватну армію “Вагнер”, якої зараз немає. Такої відчайдушності, з якою воювали вагнерівці, зараз росіяни продемонструвати не можуть, бо в них нема кому. “Вагнер” був знищений. Це дуже важливо. Другий момент, що в Бахмуті було знищено дуже багато російської техніки і найкращі російські сили, що зменшило наступальний потенціал ворога.

Потрібно усвідомити, що війна — це не тільки просування однієї чи другої сторони. Тут важливо зупинити ворога, знищити його потужності, можливості, та не дати йому змоги перегрупуватися, підвести нові сили туди. І, по суті, зараз в Бахмуті росіяни знаходяться  у безвихідній ситуації. Вони там не можуть нормально ні просуватися, ні воювати”, — пояснює співрозмовниця.

Бахмут — це складна історія

Бахмут зруйнований — фактично, як міста, його не існує. 70 тисяч людей, які тут жили раніше, зараз в евакуації. Хтось знайшов тимчасовий дім в Україні, хтось — виїхав за кордон. Найбільше люди очікують компенсації за втрачене житло, адже саме питання житла турбує бахмутян. Зараз немає діючого механізму, який дозволяв б людям, житло яких зруйноване та окуповане, отримати відшкодування, аби придбати дім чи квартиру.

Росіяни виробляють зброю цілодобово

Попри те, що “Вагнера” як ПВК не існує, на території російської федерації активно намагаються заснувати заміну вагнерівцям. Наприклад, провладна путінська партія “Єдина Росія” обзавелася так званою ПВК “Еспаньола”, яку помітили на ділянці Запорізької області. На Бахмутському напрямку військові повідомляли, що після вагнерівців командування рф пустило на штурм десантні війська. 

Ганна Маляр наголошує, що росіян не можна недооцінювати або ж сприймати несерйозно.

“Росіяни готувалися 30 років до цієї війни. І в них сили є. Ми звільнили дуже багато територій, показали, що ми сильніші, хоча в нас менше людей і зброї — все одно ми повинні розуміти, що ворог сильний. Ми повинні розглядати всі можливі сценарії того, що він буде посилюватись і далі, тому що вони свої цілі не змінили.

Росіяни хочуть захопити всю Україну, просто зараз рухаються по частинах. Їм важливо виграти час, аби відновити використане озброєння та знищену нами їхню техніку. Для цього росіяни посилили свої виробничі оборонні потужності, збільшили кількість ракет, які виробляють, їх виробництва зараз працюють цілодобово.

В процесі переходу промисловості на  режим воєнного часу  в  них навіть сталось  декілька дуже дивних смертей керівників оборонних підприємств. Я думаю, що саме для цього вони тягнуть час на Сході та рухаються по п’яти напрямках, розтягуючи наші сили так, щоб ми ніде не могли сконцентруватися окремо”, — наголошує співрозмовниця.

Чому росіяни зменшили кількість атак на Бахмутському напрямку?

8 грудня 2023 рік

“На Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 24 атаки окупантів у районах Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки”, — Генштаб.

8 січня 2024 рік

“На Бахмутському напрямку українські воїни відбили 3 атаки противника біля Кліщіївки та Андріївки Донецької області”, — Генштаб

Між цими повідомленнями минув рівно місяць, росіяни зменшили, у порівнянні з минулим роком, кількість атак на Бахмутському напрямку. За даними джерел, окупанти стягують сюди резерви. Ганна Маляр додає, що, ймовірно, ворог затягує час та готується змінювати тактику під Бахмутом. Якщо ще восени 2023 року окупанти намагалися повернути собі відбиті ЗСУ 50 квадратних кілометрів — то зараз вони притихли.

“Фактично, після травня 23-го року у нас інтенсивність новин з фронту значно знизилася. Швидше за все, росіяни затягують оцей час, щоб посилитись. Це дуже сильний ворог, і ми повинні бути готові до всіх сценарій. Вони накопичують сили у себе, а  затягнутий час протягом 23-го року вони використали для того, щоб розв’язати свої питання по людях і по зброї. Війна – це завжди два ресурси: люди   і зброя. 

Росіяни розуміють, що інтенсивність уповільнюється через те, що вони ослабляються, бо війна виснажує і нас, і їх. З такою інтенсивністю воювати, як на початку повномасштабного вторгнення, у росіян вже нема сил. Тому їхня задача була ці сили накопичити, але на 100% вони їх не відновили. Очевидно, зараз вони розглядають інші варіанти дій. Враховуючи, що в них в березні вибори президента, і в них, власне, політична ситуація може бути турбулентною, то війна буде важливим політичним інструментом. Яким чином вони будуть діяти? Це задача військових і розвідки всі ці сценарії прорахувати”, — пояснює ексзаступниця міністра.

Чи готові наші війська до деокупації Бахмута?

На це питання немає прямої відповіді. Щоб Україна могла продовжувати вибивати противника, нам потрібні люди та зброя.

“У нас більше людей, ніж в них, не буде. Це неможливо по факту, бо росія більша за нашу країну. Ми повинні виходити з того, що людей в нас завжди буде менше. А люди та зброя — ключові фактори у війні. Люди зброю застосовують. Немає людей, то навіть зброя не допоможе. Наша задача — максимально ефективно використати той ресурс, який в нас є. Бойові дії показали, що ми діємо професійніше.

Втім, у нас є і люди, які мобілізовані, але недостатньо підготовлені. І це неприпустимі речі. Це явище все-таки треба долати. Щодо зброї, то давайте будемо відвертими — вийти на паритет з росією, тобто в рівні умови, надзвичайно складно. За літо 2023 року та вересень-жовтень росіяни вистрілювали на Сході снарядів у день більше, ніж ми, в 6-10 разів. Ми потребуємо допомоги партнерів.

Наші партнери змушені збільшувати  й переформатовувати  своє виробництво боєприпасів, тому що вони не можуть нам віддати свій стратегічний запас. Переформатування виробництва – це довгий процес. Ситуація складна, але у ній є світло в кінці тунелю. Наша задача, щоб кожен наш постріл досягав мети. І ось в таких умовах ми будемо воювати. Ілюзій в нас не повинно бути”, — пояснює у коментарі спікерка.

Командирське свавілля в армії

Армія не виключає й людського фактора. У нас є професійні командири, які дбають про своїх підлеглих, комунікують з ними, дослухаються. Але є інші приклади, коли командири дозволяють собі не берегти людей, а ще й залякують їх розправою за непокору.

Ганна Маляр пояснює, що військовослужбовці не повинні замовчувати такі випадки,  і можуть звертатися на гарячу лінію Міноборони. Також ви можете поскаржитися, звернувшись до вищого  командира, командира військової частини, оперативного командування, ВСП, ДБР та інших державних органів.

Примітка. Гаряча лінія для військовослужбовців та членів їхніх сімей за коротким номером 1512. Також продовжує роботу номер гарячої лінії МОУ 0 800 500 442.

“Я працювала безпосередньо зі скаргами військових, які в них надходили один на одного. Повірте, їх величезна кількість. Це проблема, зокрема й людська проблема. В 2023-му році ми створили управління з розгляду скарг, які переважно надходили через телефонну гарячу лінію Міністерства.  Понад 80 спеціально навчених  операторів приймали ці скарги, всі вони пройшли відповідне навчання. На телефонну лінію за місяць ми отримували близько  60 тисяч скарг. Їх не лише відпрацьовували, але й аналізували. 

Сьогодні всі військові повинні знати,   що у них є не лише обов’язки, але є й права, і їх порушення будуть розглянуті. Так, як сьогодні говорить військове вище керівництво, а вони завжди це підкреслюють, що для них найцінніше — це життя наших військових. Отак воно мусить бути на всіх рівнях”, — наголошує колишня посадовиця.

Читайте також:

• Корупція у ВЛК і е-черга: Любов Галан про роботу “Принципу “
• Військові вологу витягували із стовбурів соняшника: як утримували Бахмут
• Як Пласт виховує самозарадність: розказує військовий та голова осередку в Краматорську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські пропагандисти опублікували відео, у якому показали начебто мешканців Соледару, які отримають російські паспорти.

Ролик розмістила російська “воєнкорка” Белла Ліберман.

Росія змушує українців на ТОТ брати ворожі паспорти

Російська пропагандистка Белла Ліберман у відео каже, що в окуповане росіянами Дебальцеве начебто приїхали перші 4 соледарці, які вже оформлюють паспорти російської федерації. Обличчя людей заблюрені, однак на одному з кадрів вдалося зняти фрагмент, де видно лице чоловіка. Всі троє осіб, яких показали у ролику ймовірно літнього віку

“Після оформлення документів із соледарцями п’ємо каву, їмо пиріжки. Настрій у всіх на висоті. Люди за 2 роки вперше виїхали з Соледара! Побачили працюючі кафе і магазини, містян, які поспішають на роботу. За кадром мій колега Дмитро Григор’єв, який підтримує наше завдання з допомоги людям”, — каже пропагандистка.

Пропагандистка Ліберман стверджує, що мешканці Соледару начебто вперше за 2 роки виїхали з міста, а допомогти оформлювати російські паспорти їм взялася адміністрація тимчасово окупованого міста Дебальцеве. Неможливо підтвердити чи справді на відео мешканці Соледару, адже люди приховують своє обличчя. Зазначимо, що факти примусової паспортизації на ТОТ не рідкість.

Примітка. Якщо Вам відомо про факт примусової паспортизації на ТОТ України, повідомте про це Офіс Омбудсмана. Такі звернення передаються правоохоронним органам для документування фактів насильницької паспортизації та внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення кримінальних правопорушень з боку окупаційної влади. Телефони за якими можна звернутися зі зверненням: 0800 501 720, або 044 299 74 08.

Читайте також:

• “Схожий на труп”: російські окупанти показали, як виглядає зруйнований ними Соледар
• Евакуація з Соледарської громади: як записатися
• “Кров капала з ноги, як з краніка”: як українські військові тримали Соледар

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!