Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

На Донеччині спостерігається різке зростання кількості охочих евакуюватися з Краматорська та Слов’янська. За словами волонтера та евакуаційника Богдана Зуякова, безпекова ситуація в цих містах суттєво погіршилася через інтенсивні удари ворожих безпілотників та керованих авіабомб.

Про те, як місцеві готуються зимувати в багатоповерхівках під обстрілами та чому волонтерам стало надзвичайно складно працювати — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Темпи евакуації: хто і чому виїжджає

Як розповідає Богдан Зуяков, останнім часом евакуація з напрямку Краматорськ-Слов’янськ відбувається дуже активно. Різке загострення безпекової ситуації змушує виїжджати різні категорії населення.

“І родини з дітьми, і дідусі, бабусі — всі зараз хочуть виїхати. Якщо зазвичай ми найчастіше вивозимо старше покоління, то, наприклад, сьогодні була дуже інтенсивна евакуація, де було близько 15 людей віком 35-40 років. Це не дуже типова ситуація”, — зазначає волонтер.

Рушієм до виїзду для багатьох родин стало оголошення примусової евакуації дітей у Краматорську. Одразу після публікації цієї інформації волонтери отримали шквал дзвінків від сімей із дітьми. Також на настрої людей сильно впливають трагедії, такі як нещодавнє влучання у пасажирський автобус. Такі випадки сильно пригнічують місцевих і провокують сплески евакуаційних заявок.

“В цілому ми евакуюємо людей, які не мають надії. Часто таке відбувається, і це дуже погано… Дуже складно вірити в краще, коли кожного дня ми бачимо, що будинки знищуються цілими під’їздами, вигорають, прилітають КАБи, а потім ще й добивають дронами”, — ділиться евакуаційник.

“Росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку”

Безпекова ситуація у Слов’янську та Краматорську стала критичною. Працювати евакуаційним бригадам наразі надзвичайно складно.

“Частина наших бригад — це жителі Краматорська та Слов’янська. Ховати машину і пересуватися містом весь день стало вкрай важко через атаки дронів. На тому тижні ворожий безпілотник знищив нашу машину прямо під час евакуаційної місії. Це вже дуже схоже на ситуацію в Дружківці та Костянтинівці: треба постійно бути напоготові, дивитись у небо та суворо дотримуватися правил безпеки. Буквально росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку“, — наголошує Богдан Зуяков.

Підготовка до зими: буржуйки у квартирах

Попри наближення зими та розуміння того, що в багатоповерхівках, скоріш за все, не буде опалювального сезону, частина мешканців все одно залишається у містах та готуються доволі нестандартними методами.

“Є такі люди, звісно, готуються. Хтось сподівається на краще, хтось якось утеплює вікна, а дехто навіть ставить буржуйки прямо в квартиру. Тобто це такі досить топорні методи виживання, які однозначно порушують всі можливі правила пожежної безпеки, адже буржуйка в квартирі — це не те, що було розраховано для нормального життя”, — пояснює ситуацію волонтер.

Водночас він зазначає, що мешканці приватного сектору готуються до зими більш традиційно: поступово запасаються дровами та паливними брикетами, очікуючи на, можливо, найскладніший етап у житті прифронтового міста. Тим не менш, як вказує волонтер, 90% людей, які зараз звертаються з проханням про евакуацію — це саме мешканці багатоповерхових будинків.

Читайте також:

“Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську затримали місцевого таксиста, якого підозрюють у співпраці з російською воєнною розвідкою. Чоловік збирав координати українських військових та енергетичних об’єктів, щоб передати їх російській стороні для підготовки ударів.

Про це повідомляє СБУ.

СБУ затримала таксиста, який збирав розвіддані у Краматорську

Служба безпеки України затримала у Краматорську місцевого таксиста. За матеріалами слідства, російська воєнна розвідка залучила його до збору інформації про місця зосередження особового складу та військової техніки Сил оборони.

Крім цього, чоловік мав передавати координати ключових електропідстанцій. Вони були потрібні рф для підготовки ударів для знеструмлення Краматорська та порушення його тепло- і водопостачання.

Житель Краматорська потрапив у поле зору російської спецслужби через антиукраїнські коментарі, які він залишав у Telegram-каналах. Згодом із ним зв’язався представник російської розвідки та запропонував співпрацю.

Чоловік збирав для росіян дані, пересуваючись містом на власному авто під приводом роботи таксистом. Під час поїздок він фіксував розташування об’єктів, які цікавили російську розвідку.

Також таксист намагався отримувати інформацію від пасажирів. Для цього він заводив розмови про ситуацію в місті та видавав себе за людину з проукраїнськими поглядами.

Співробітники СБУ затримали чоловіка за місцем проживання, коли він готував до відправлення нові координати. Під час обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку та мобільний телефон із доказами ймовірної співпраці з рф.

Слідчі повідомили таксисту підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Він перебуває під вартою без права внесення застави. За скоєне чоловікові загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте також:

Як СБУ викриває колаборантів на Донеччині та скільки вироків вже винесли за співпрацю з рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!