Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

3D-пазли Cartonic — це стильний арт-об’єкт, який ви створюєте власноруч. Український бренд пропонує унікальні скульптурні 3D-пазли з картону, що поєднують медитативний процес складання, креатив та сучасний декор. Це ідеальний варіант для подарунка, хобі або цифрового детоксу.

У матеріалі розповідаємо, що таке Cartonic, як створюються 3D-пазли, чому вони стали популярними в Україні та як купити 3D-пазли або як їх називають в команді картоніки.

Історія та асортимент: від Снуп Дога до “Російського корабля”

Ідея поєднати скульптуру та пазл в єдиному проєкті з’явилася у 2022 році. Команда бренду прагнула створити продукт, який дозволить власноруч прикрашати домівки надихаючими речами. Цікаво, що персонажів для нових наборів обирають демократично — голосуванням серед колег. Так, наприклад, в асортименті з’явився репер Снуп Дог, який став фаворитом дизайнерки бренду.

Загалом, Cartonic — це скульптурний 3D-пазл з картону українського виробництва. В асортименті є пазли відомих людей, політиків, тварин, цікавих об’єктів архітектури та автомобілів. Також доступна окрема настінна колекція.

Особливої уваги заслуговує лінійка UA Brave, присвячена українській сміливості та ідентичності, що сформувалася за часи війни. Серед популярних моделей:

• пазл “Батьківщина-Мати” (вартість — 899 гривень);
• інсталяція “Русскій воєнний корабль ВСЬО” (акційна ціна — 540 гривень зі знижкою 40%).

Концепція “подвійного подарунка” та цифровий детокс

Cartonic — це спосіб провести час якісно. Складання пазла займає близько 60 хвилин. Це година сортування та збирання скульптури шар за шаром, яка працює як антистрес. Це можливість побути в тиші наодинці з собою або провести час із дитиною, партнером чи другом, відклавши телефони.

Бренд пропонує концепцію “подвійного подарунка”. Ви можете презентувати набір двома способами:

• подарувати творчий набір, щоб людина сама відчула радість від процесу складання;
• власноруч зібрати та кастомізувати знакову фігуру, яку обожнює ваш друг, перетворивши її на унікальний та персоналізований арт-об’єкт.

Картоніки розраховані на широку аудиторію та підходять дітям від 6 років, розвиваючи дрібну моторику та уважність.

Екологічність та простота: як це працює

В основі філософії Cartonic — використання еко матеріалів. У наборі ви знайдете картонні слайси та дерев’яні основи. Головна перевага цих пазлів — простота реалізації, адже вам не знадобляться додаткові інструменти: ні клею, ні скотчу, ні цвяхів, ні ножиць. Все необхідне вже є в наборі.

Багато хто, відкриваючи набір вперше, задається питанням: що робити з купою картонних листів та дерев’яними паличками? Процес створення насправді простий та логічний.

Як зібрати свій перший Cartonic

Для того, щоб перетворити картон на скульптуру, потрібно дотримуватися наступного алгоритму:

• читаємо інструкцію, де вказана чітка покрокова послідовність дій;
• видавлюємо елементи для пазла з кожної основи (усі деталі пронумеровані для зручності);
• сортуємо їх за номерами (важливо звертати увагу на маленькі елементи на слайсах, щоб не загубити їх);
• беремо основи (дерев’яні палички) і починаємо нанизувати деталі, збираючи пазл;
• зафіксовуємо готову скульптуру заглушками.

Готовий виріб виглядає як стильний крафтовий арт-об’єкт, що пасує до будь-якого інтер’єру. Проте виробник заохочує експериментувати. Скульптуру можна кастомізувати за допомогою спеціальних аерозольних фарб, широкий каталог яких можна знайти на сайті Cartonic.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

10-річний спортсмен з Бахмута, Владислав Ставицький, взяв участь у престижному міжнародному турнірі з сумо HAKUHO CUP 2026 у Японії. Ольга Митник, тренерка хлопця, розповіла, як Владислав переміг у двох поєдинках та як проходять тренування дитини.

Більше про читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Турнір в Японії

Юний сумоїст з Бахмута Владислав Ставицький виступив на одному з найпрестижніших юнацьких турнірів у світі — HAKUHO CUP 2026 у Toyota Arena в Токіо. За словами Ольги Митник, тренерки КДЮСШ №1, Владислав упевнено переміг у двох поєдинках абсолютної вагової категорії.

На момент підготовки Владислав мешкає в місті Біла Церква та тренується там, але продовжує приїжджати до Києва на спеціальні тренування з сумо. Тренерка розповіла, що хлопець займається цим видом спорту з трьох років. Після вимушених переїздів через війну та переїзду сім’ї тренування вдалося відновити, і спорт став для нього не лише заняттям, а й способом підтримки психологічного комфорту.

Поїздка до Японії тривала десять днів: спершу були збори в різних містах, де українські спортсмени тренувалися з японськими школярами та знайомилися з японською культурою, відвідали музеї під відкритим небом та культурні центри. Потім команда вирушила до Токіо, де проходила тренування з організатором турніру та змагалася з учасниками з 19 країн світу. Загалом на змаганнях було близько 1 700 юних сумоїстів.

За словами тренерки, участь у таких турнірах не лише дає Владиславу спортивний досвід, а й допомагає долати складнощі вимушених переїздів і будувати внутрішню стійкість. Сумо стало для нього глибше пізнавати цю традиційну японську культуру.

До теми:

Коледж імені Сергія Бубки завершив вступну кампанію: скільки студентів зарахували у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!