Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

З 16 листопада “Ощадбанк” призупиняє роботу всіх відділень та банкоматів у Краматорську. Найближчі відділення тепер працюватимуть у Слов’янську та Олександрівці.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

“Ощадбанк” призупиняє роботу в Краматорську

З понеділка, 16 листопада, у Краматорську призупиняють роботу всі відділення та банкомати Ощадбанку. Жителі міста можуть скористатися послугами банку в найближчих населених пунктах.

Два відділення “Ощадбанку” продовжать працювати у Слов’янську та Олександрівці. Звернутися туди можна за адресами:

• місто Слов’янськ, вулиця Поштова, 44;
• село Олександрівка, вулиця Соборна, 11.

Зняти готівку можна буде в банкоматах за адресами:

• село Олександрівка, вулиця Самарська, 11;
• місто Слов’янськ, вулиця Університетська, 53;
• місто Слов’янськ, вулиця Тараса Шевченка, 11;
• місто Слов’янськ, вулиця Ком’яхова, 49;
• місто Слов’янськ, вулиця Свободи, 13;
• місто Слов’янськ, вулиця Поштова, 44;
• місто Слов’янськ, вулиця Вільна, 2;
• селище Черкаське, вулиця Шевченка, 19.

Для отримання банківських послуг клієнти також можуть користуватися онлайн-сервісами “Ощадбанку”. В застосунку банку можна дистанційно проводити фінансові операції.

Нагадаємо, що з 16 листопада у Краматорську також призупиняє роботу останнє відділення “ПриватБанку”.

Читайте також:

• “Газу немає, але люди готові терпіти”: яка ситуація в Краматорську та Слов’янську
• Через пошкодження газопроводу на Донеччині зупинилося постачання газу до котелень Краматорська
• У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення: за якими критеріями їх визначають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Під час перебування за межами України громадяни мають право звертатися до дипломатичних та консульських установ для захисту своїх інтересів і оформлення необхідних документів. Одним з основних завдань консульств є відновлення порушених прав українців та вчинення визначених законодавством нотаріальних дій.

Детальніше про перелік послуг в матеріалі Бахмут IN.UA.

Паспортні питання та реєстрація актів цивільного стану

У консульстві за місцем перебування українці можуть вирішити низку паспортних питань. Зокрема, громадянам доступні такі послуги:

• оформлення закордонного паспорта для осіб старше та молодше 16 років;
• отримання готового паспорта (зокрема оформленого в Україні) та його доставка;
• видача свідоцтва з фотокарткою або посвідчення особи на повернення в Україну.

Окрім цього, уряд відновив можливість безкоштовно продовжувати термін дії закордонних паспортів та вносити до них дані про неповнолітніх дітей. Це стосується громадян, які вимушено перебувають за кордоном внаслідок збройної агресії рф.

В умовах воєнного стану дипломатичні установи також отримали доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Це дозволяє консулам реєструвати народження дитини, вносити зміни до актових записів, а також повторно видавати свідоцтва та витяги з Реєстру незалежно від місця проживання особи.

Нотаріальні послуги: довіреності, спадщина, заяви

Українські консули мають повноваження оформлювати різні нотаріальні документи. До загального переліку входять:

• посвідчення довіреностей та заповітів;
• оформлення заяви-дозволу на перетин кордону неповнолітнім;
• заяви про прийняття спадщини або відмову від неї;
• засвідчення вірності копій документів та справжності підпису на заяві.

Особливості правочинів щодо майна дітей

Згідно з оновленим Положенням (зміни затверджено у серпні 2026 року), правочини від імені малолітніх або недієздатних осіб вчиняють виключно батьки, усиновлювачі або опікуни. Консул не прийме для посвідчення правочин від імені дитини, якщо його намагається укласти представник батьків.

Якщо йдеться про управління майном дитини, за загальним правилом необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків. Проте існують винятки, коли така згода не вимагається:

• другий з батьків захоплений у полон, заручники або інтернований у нейтральній державі;
• особа зникла безвісти за особливих обставин або визнана безвісно відсутньою;
• другий з батьків має невідоме місце проживання;
• особа щонайменше шість місяців поспіль проживає окремо від дитини та не бере участі в її вихованні й утриманні.

Водночас дитина може безоплатно набути майно у власність (наприклад, за договором дарування) без дозволу органу опіки та піклування.

Згода подружжя та перевірка представників

Для розпорядження спільним майном подружжя (якщо документ про право власності оформлений на одного з них) консулу обов’язково надається нотаріально посвідчена згода другого з подружжя. Документ має обов’язково містити чітко визначені дії, дату, місце складання, повні персональні та паспортні дані обох осіб, а також їхні реєстраційні номери платника податків.

Якщо ж нотаріальну дію намагається вчинити уповноважений представник, консул обов’язково перевіряє його особу, дієздатність та повноваження через державні реєстри:

• через реєстр актів цивільного стану перевіряється, чи не померла фізична особа, яка видала довіреність;
• через реєстр юридичних осіб встановлюється, чи не припинила діяльність компанія-довіритель;
• через Єдиний реєстр довіреностей перевіряється дійсність самої довіреності.

Додаткові консульські послуги

Крім паспортних та нотаріальних питань, консульства надають такі послуги:

• постановка на тимчасовий або постійний консульський облік;
• вирішення питань громадянства (набуття за народженням, вихід з громадянства України);
• оформлення віз в Україну та надання інформації щодо правил в’їзду;
• легалізація офіційних документів та їх переклад.

Окремо запроваджено спрощений порядок повернення в Україну громадян, які стали жертвами торгівлі людьми або експлуатації. У таких випадках консульські установи у стислі терміни вирішують питання підтвердження особи та видають свідоцтво на повернення.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!