Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), офіційно затвердив правила для фіксації шкоди громадянам, які рятувалися від війни за кордоном. Тепер українські біженці можуть подати заяву в новій категорії А1.2, яка стосується вимушеного переміщення за межі нашої держави.

Редакція Бахмут IN.UA пояснює, хто підпадає під ці критерії, як оформити документи через портал “Дія” та чого очікувати після реєстрації.

Хто має право на подачу заяви за категорыэю А1.2

Категорія А1.2 створена спеціально для тих українців, які були змушені залишити своє місце проживання та виїхати за кордон через російську збройну агресію. Головною умовою є час переміщення: ваш виїзд або неможливість повернутися в Україну мали статися 24 лютого 2022 року або після цієї дати.

Особа автоматично вважається вимушено переміщеною, якщо вона отримала статус тимчасового захисту або притулок в іншій державі. Важливо розуміти, що кожна людина може подати лише одну заяву в цій категорії. Якщо йдеться про неповнолітніх дітей або осіб під опікою, документи за них подають законні представники.

Що саме фіксує ця категорія

Представники Реєстру звертають увагу на те, що категорія А1.2 стосується виключно самого факту вимушеного переїзду за кордон для порятунку життя.

До цієї категорії не входять:

• втрата житла чи пошкодження нерухомості;
• втрата оплачуваної роботи та економічні збитки;
• факти насильницької депортації до рф.

Усі ці матеріальні чи фізичні збитки необхідно фіксувати окремими заявами у відповідних категоріях Реєстру. Оскільки А1.2 документує лише факт втечі від війни, вам не потрібно самостійно розраховувати суму бажаної компенсації чи подавати докази щодо її розміру.

Як подати заяву через портал “Дія”

Єдиним офіційним каналом для звернення до Міжнародного реєстру збитків є український державний вебпортал “Дія”.

Процес подачі розпочинається зі збору інформації: вам необхідно надати дані про свою особу та деталі подій, пов’язаних із виїздом. Значна частина інформації буде автоматично підтягуватися з наявних державних електронних реєстрів, що значно економить час.

Разом із заявою потрібно завантажити цифрові докази. Це можуть бути документи про надання притулку за кордоном, квитки, відмітки в паспорті тощо. Усі завантажені файли мають бути читабельними та не містити комп’ютерних вірусів. Якщо система безпеки виявить шкідливе програмне забезпечення, вашу заяву можуть відхилити.

Процес реєстрації не обов’язково завершувати за один раз. Система дозволяє зберегти чернетку і повернутися до неї пізніше, коли всі необхідні документи будуть під рукою. Перед фінальним відправленням ви зможете ще раз перевірити внесену інформацію та надати згоду на передачу ваших персональних даних до міжнародної бази.

Які дані потрібно зазначити в заяві: повний перелік

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу або номер паспорта;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання заявника;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за вчинення злочину у зв’язку з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародною організацією;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника; у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею або від’їздом

дата або дати переміщення за межі України;

• адреса на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо відрізняється від поточної адреси заявника);
• спосіб виїзду;
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви щодо таких осіб повинні подаватися окремо);
• дата закінчення вимушеного переміщення за межі України (за наявності).

Захист або притулок, наданий іншою державою

• держава, що надає захист або притулок;
• дата або дати надання захисту або притулку;
• документ або документи, що підтверджують захист або притулок.

Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• додаткові докази щодо надання захисту або притулку;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви; додаткові коментарі заявника.

Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Рішення Реєстру та обмеження

Внесення вашої заяви до Реєстру означає офіційну юридичну фіксацію факту переміщення. Проте це рішення не гарантує миттєвої грошової виплати. RD4U виконує функцію документування, а безпосереднє присудження і виплата компенсацій здійснюватиметься спеціальним міжнародним механізмом, який ще створюється.

Варто пам’ятати про суворі обмеження. Заяви від громадян рф не розглядаються, за винятком тих осіб, які можуть документально довести наявність також іншого (наприклад, українського) громадянства. Крім того, подання неправдивої чи сфальсифікованої інформації призведе до того, що заяву визнають необґрунтованою і відхилять без права на подальшу компенсацію.

Читайте також:

Українці за кордоном отримали право подавати заяви до Реєстру збитків: як це зробити через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році у штаті бахмутських підприємств житлово-комунального господарства працювали 18 людей. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували очільники бахмутських КП у 2025 році.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Яку зарплату отримували очільники комунальних підприємств Бахмута у 2025 році

У відповідь на запит редакції Бахмутська МВА повідомляє, що штатна чисельність працівників підприємств житлово-комунального господарства складала 90,75 штатних одиниць. Фактично у складі КП працювали 18 людей.

КП “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”

Найвищу річну зарплату серед очільників бахмутських КП отримав Андрій Атаманченко — директор КП “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”. За 2025 рік йому нарахували 602 495,80 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у травні — 97 606,10 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 42 до 50 тисяч гривень. Для порівняння: у 2023 році зарплата Атаманченка складала в середньому 23 тисячі гривень, за виключенням жовтня, коли він отримав понад 70 тисяч гривень. У 2024 році зарплата керівника БТІ стартувала вже від 40 тисяч гривень.

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва

Надія Трофимова — виконувачка обов’язків начальниці Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради — за 2025 рік отримала 552 105,88 гривень.

Найвищу зарплату вона отримала в січні — 80 396,19 гривень. В інші місяці її зарплата коливалась від 33 до 77 тисяч гривень. Для порівняння: у 2023 році Надія Трофимова отримала 541,5 тисяч гривень зарплати, а з січня по червень 2024 року — 324,8 тисяч гривень. Місячна зарплата Надії Трофимової у 2024 році коливалась від 37 до 80 тисяч гривень.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

У 2025 році Олександр Бондарєв — директор комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія” — отримав 449 463,13 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у травні — 61 410,59 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 30 до 59 тисяч гривень. Для порівняння: заробітна плата Олександра Бондарєва за 2023 рік складала 845 тисяч гривень, тобто у 2025 році вона зменшилась в 1,8 разів. Місячна зарплата Олександра Бондарєва у 2023 році коливалась від мінімальної у 15 тисяч гривень до 153,8 тисячі гривень, а у 2024 році — від 34 до 86 тисяч максимальної оплати праці.

Нагадаємо, що днями Бахмутська МВА визначила КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” замовником робіт з будівництва житла для ВПО в Гощі. Саме воно відповідатиме за організацію і виконання будівельних робіт. Директор підприємства — Олександр Бондарєв — має забезпечити реалізацію проєкту.

КП “Бахмут-Вода”

Роман Спічкін, директор комунального підприємства “Бахмут-Вода” у 2025 році отримав 442 995 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у червні — 76 172,34 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 31 до 40 тисяч гривень. Для порівняння: за 2023 рік Роман Спічкін заробив понад 903 тисячі гривень, що в 2 рази більше, ніж у 2025 році. Його заробітна плата у 2024 році сягала від 34 до 137 тисяч гривень, залежно від місяця.

Опитненське сільське комунальне підприємство “Прогрес”

Найменшу річну зарплату серед керівників комунальних підприємств отримав Роман Гапєєв — директор Опитненського сільського комунального підприємства “Прогрес”. Загалом за 2025 рік він заробив на цій посаді 323 716,64 гривень.

Найвищу зарплату Роман Гапєєв отримав у лютому — 61 529,69 гривень. Вищу, порівняно з іншими місяцями виплату, він отримав і в січні — 41 706,61 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась у районі 21-22 тисяч гривень.

Для порівняння: за 2023 рік Роман Гапєєв отримав понад 273 тисячі гривень, що в 1,1 рази менше за річну зарплату в 2025 році. У 2024 році його щомісячна зарплата була незмінна і складала 22,7 тисячі гривень.

Читайте також:

• 62 млн гривень: бахмутське КП оголосило тендер на проєкт житла для бахмутян у Гощі
• Що купували для Бахмута в першому місяці 2026 року: аналіз закупівель на Прозорро
• Бахмут спрямував понад 280 тисяч гривень з бюджету на газетні публікації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!