Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 3 листопада

За даними аналітиків DeepState, протягом 2 листопада російська армія мала просування на Покровському напрямку фронту Донеччини. Зокрема, противник пройшов вперед у місті Білицьке. На мапі бойових дій видно, що окупанти захопили більшу частину міста.

Також просування противника фіксують поблизу села Гришине. Росіяни захопили нові території в бік Сергіївки.

За даними Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби на Покровському напрямку зупинили 13 атак. Окупанти проводили штурми в бік Молодецького, Новопавлівки, Чернігівки, Світлого, Добропілля, Мирного та Сергіївки.

Втрати рф за 2 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 2 листопада російська армія втратила:

• близько 2 060 військових вбитими і пораненими;
• 4 бойові броньовані машини;
• 39 артилерійських систем;
• 1 РСЗВ;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 413 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 363 одиниці автомобільної техніки;
• 4 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Чому Добропілля важливе для армії рф: пояснення від підполковника бригади “Любарт”
• На Донеччині залишаються понад 2 300 дітей, більшість із них — у зоні бойових дій
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 листопада 2026 року в Бахмутській міській територіальній громаді розпочалося громадське обговорення проєкту Статуту. Документ визначає права жителів, порядок їхньої участі в ухваленні місцевих рішень, громадського контролю та взаємодії з органами місцевого самоврядування. Бахмутяни можуть ознайомитися з проєктом і подати свої пропозиції до 21 листопада включно.

Що про це відомо, а також, як мешканцям долучитися, розповідає Бахмут IN.UA

Що передбачає новий Статут Бахмутської громади

Статут — це основний локальний нормативно-правовий документ громади, який визначає принципи роботи місцевого самоврядування та взаємодії влади з жителями. Проєкт підготувала робоча група за участі представників місцевого самоврядування та громадськості.

Редакція “Бахмут IN.UA” ознайомилася з документом і виокремила положення, які безпосередньо стосуються жителів громади.

1. Права бахмутян, які виїхали через війну

У проєкті Статуту зазначено, що жителем Бахмутської громади вважається громадянин України, який має зареєстроване або задеклароване місце проживання в громаді або чиє фактичне місце проживання чи перебування підтверджується довідкою ВПО.

Таким чином, документ враховує становище переселенців, які через війну були змушені залишити свої домівки.

2. Можливість впливати на рішення місцевої влади

Проєкт передбачає різні форми участі жителів у вирішенні питань громади. Серед них:

• подання індивідуальних і колективних звернень;
• електронні петиції;
• громадські слухання;
• місцеві ініціативи;
• публічні консультації;
• участь у консультативно-дорадчих органах.

Порядок використання цих інструментів детально описаний у Статуті та додатках до нього.

3. Участь жителів у формуванні місцевого бюджету

У проєкті закріплено право жителів брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом подання пропозицій. Це один із механізмів, за допомогою якого бахмутяни можуть порушувати питання фінансування потреб громади.

4. Контроль за діяльністю місцевої влади

Документ передбачає можливість громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Зокрема, жителі можуть подавати інформаційні запити, індивідуальні та колективні звернення, а також долучатися до роботи консультативно-дорадчих органів.

5. Звітування посадовців перед громадою

Окремий розділ Статуту присвячений інформуванню жителів і звітуванню міського голови, депутатів, виконавчих органів, старост та комунальних підприємств.

Також документ містить положення щодо відкритості роботи органів місцевого самоврядування та оприлюднення інформації на офіційному сайті міської ради.

Водночас варто враховувати, що під час воєнного стану окремі механізми участі жителів можуть бути обмежені відповідно до законодавства. Повний проєкт Статуту Бахмутської міської територіальної громади доступний за посиланням.

Як бахмутянам взяти участь у громадському обговоренні

Через безпекову ситуацію обговорення Статуту проводять дистанційно — у форматі електронних консультацій.

Подати свої зауваження та пропозиції наразі можна двома способами:

• надіслати листа на електронну адресу [email protected];
• скористатися Єдиною платформою місцевої електронної демократії «Е-DEM»: https://consult.e-dem.ua/consultations/1853.

У пропозиції необхідно зазначити:

• прізвище, ім’я та по батькові;
• контактні дані;
• зміст пропозиції або зауваження до проєкту Статуту.

Громадське обговорення триватиме з 2 до 21 листопада 2026 року включно.

Анонімні пропозиції, а також звернення, які надійдуть після завершення встановленого терміну, не розглядатимуться. Детальні умови участі в обговоренні оприлюднені на офіційному сайті Бахмутської міської ради.

Наразі документ перебуває на етапі громадського обговорення, тому жителі ще можуть запропонувати зміни до його положень.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!