Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. Сьогодні, 9 вересня, російські авіабомби вдарили по цивільних об’єктах у Краматорську. Влучання зафіксували у приватному секторі.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Удар по Краматорську 9 вересня

Сьогодні, 9 вересня, о 10:17 війська рф атакували Краматорськ. П’ять авіабомб “ФАБ-250” вдарили по приватному сектору.

Внаслідок обстрілу постраждали троє жінок віком 59, 70 і 74 роки та 72-річний чоловік. Їм надають медичну допомогу.

Пошкоджень зазнали 27 приватних будинків та автомобіль.

Краматорська окружна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом воєнного злочину.

Читайте також:

• “Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська
• У районі Донецька уразили місце запуску російських ударних дронів
• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Батьки, які купують шкільне приладдя для першокласника, у 2026 році можуть отримати 5 000 гривень від держави за програмою “Пакунок школяра“. Гроші можна витратити на одяг, взуття, канцтовари, книжки та інші необхідні для навчання речі. Розповідаємо, хто має право на виплату, як її оформити та до якого числа потрібно подати заяву.

Детальніше у матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати “Пакунок школяра” у 2026 році

“Пакунок школяра”, це одноразова грошова допомога у розмірі 5 000 гривень на кожну дитину, яка йде до першого класу. Кошти можна використати на придбання шкільного приладдя, канцтоварів, книжок, дитячого одягу та взуття. Подати заяву на допомогу у 2026 році можна до 1 листопада.

Право на виплату мають не лише громадяни України. Отримати допомогу можуть також:

• іноземці;
• особи без громадянства;
• біженці;
• люди, яких в Україні визнали такими, що потребують додаткового захисту.

Важливо, щоб такі особи законно в’їхали в Україну та проживали тут разом із дитиною на законних підставах.

Як оформити “Пакунок школяра” через Дію

За загальним правилом, заяву на отримання допомоги подають онлайн через мобільний застосунок “Дія”. Під час оформлення необхідно зазначити дані отримувача та дитини, зокрема:

• прізвище, ім’я та по батькові отримувача;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• прізвище, ім’я та по батькові дитини;
• дату народження дитини;
• серію та номер свідоцтва про народження;
• номер спеціального рахунка для отримання коштів.

Гроші зараховують на спеціальний рахунок “Турбота для дитини”, відкритий до “Дія.Картки” в уповноваженому банку, або на інший спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

Якщо людина не може скористатися “Дією”, не має можливості подати заяву через застосунок або отримала відмову чи не отримала кошти на спеціальний рахунок, заяву можна подати у паперовій формі. Для цього одному з батьків потрібно звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України. Звернутися можна до будь-якого зручного сервісного центру ПФУ, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання чи перебування отримувача.

До якого числа можна подати заяву на “Пакунок школяра”

Подати заяву на отримання одноразової допомоги першокласникам можна до 1 листопада 2026 року включно. Після завершення цього строку подати заяву на отримання “Пакунка школяра” буде неможливо.

Батькам, які ще не оформили допомогу, варто не відкладати подання заяви до останніх днів. Якщо онлайн-оформлення через “Дію” неможливе, можна скористатися паперовою формою та звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду.

До теми:

5 000 гривень на дитину: інструкція, як у Дії оформити Пакунок школяра

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!