Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

З початку повномасштабного вторгнення тисячі жителів Бахмутської громади були змушені залишити рідне місто. Частина з них змінила не лише фактичне місце проживання, а й офіційну реєстрацію.

Скільки людей знялися із зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді за період повномасштабної війни, розповідає Бахмут IN.UA.

Як змінилася чисельність населення Бахмутської громади під час війни

Редакція Бахмут IN.UA подала інформаційний запит до Бахмутської МВА з метою дізнатися актуальну кількість населення, зареєстрованого у громаді. Також ми просили надати інформацію щодо кількості людей, які знялися із зареєстрованого місця проживання.

За даними Реєстру територіальної громади, станом на 4 листопада 2026 року в Бахмутській громаді зареєстровано 68 904 людей. Протягом 2023-2026 років з реєстру зняли 3 504 людини. З них:

• у 2023 році — 660 людей;
• у 2024 році — 823 людей;
• у 2025 році — 1 217 людей;
• у 2026 році (станом на 4 листопада) — 804 людей.

З 24 лютого по 31 грудня 2022 року зняття не проводили через тимчасове призупинення функціонування реєстру.

При цьому МВА не веде статистику щодо зняття людей із зареєстрованого місця проживання за підставами, наприклад у зв’язку зі смертю чи з інших причин.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• Бахмутяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС, можуть отримати 10 000 гривень: як подати заяву
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні відкрито прийом заявок на багатоцільову сільськогосподарську підтримку. Програма допомагає вразливим домогосподарствам, які постраждали від війни, забезпечити себе харчами через власне виробництво.

Детальніше про розмір виплати, умови участі та необхідні документи розповідає Бахмут IN.UA.

Розмір допомоги та на що її можна витратити

Розмір грошової допомоги становить 32 495 гривень. Це одноразовий платіж, який призначений для комплексного покриття витрат одразу на декілька напрямків (наприклад, поєднання посадки та збирання овочів із утриманням птиці чи худоби).

У рамках програми підтримується тваринництво, птахівництво та рослинництво. Кошти дозволяється витратити на:

• насіння, розсаду та системи крапельного поливу;
• придбання птиці або худоби (зокрема двох видів одночасно), кормів, поїлок і годівниць;
• закупівлю та встановлення теплиць;
• ветеринарні набори для тварин.

Грошова підтримка не може бути використана на придбання засобів із підвищеним ризиком (хімікати, паливні матеріали), для сплати боргів, оренди, ремонту житла, а також на сплату податків.

Хто та в яких регіонах може отримати кошти

Подати заявку можуть внутрішньо переміщені особи або місцеві жителі з низьким доходом. Пріоритет під час розгляду надаватиметься тим домогосподарствам, які проживають у сільській місцевості та застосовують вимушені рішення, щоб впоратися з нестачею грошей та їжі.

Прийом заявок відкрито для жителів таких територій:

• Запорізький район Запорізької області;
• Ізюмський, Куп’янський, Харківський та Чугуївський райони Харківської області;
• Криворізький, Нікопольський та Синельниківський райони Дніпропетровської області;
• Бериславський та Херсонський райони Херсонської області.

Для участі заявники повинні мати хоча б один документ, що підтверджує вплив війни: довідку ВПО (переміщені понад 6 місяців тому), медичну довідку про поранення чи психологічні травми, довідку про інвалідність внаслідок війни, акт про пошкоджене майно, підтвердження втрати члена родини або проживання в населеному пункті, де ведуться бойові дії.

Критерії вразливості

Домогосподарство має відповідати принаймні одній із категорій вразливості (всі вони мають бути документально підтверджені):

• родини з 3 і більше дітьми до 18 років;
• сім’ї з вагітними жінками та дітьми до 2 років;
• родини з дітьми до 18 років, які очолює лише один дорослий;
• домогосподарства з членами родини з особливими потребами (інвалідність 1 або 2 групи, тяжкі захворювання);
• домогосподарства, що складаються лише з людей похилого віку (60+), включно з одинокими;
• родини, у яких усі члени віком 18-49 років є безробітними, або принаймні один член родини віком 50-59 років є безробітним;
• родини ветеранів війни, які завершили службу;
• молоді домогосподарства (до 24 років включно).

Які документи потрібні для заявки

Перед заповненням анкети необхідно підготувати такі документи:

• паспорти та ІПН усіх членів домогосподарства;
• довідку з банку або інший документ із реквізитами рахунку (IBAN);
• документи, що підтверджують вразливість;
• фото/відео наявності земельної ділянки або приміщення для здійснення діяльності;
• одне фото для підтвердження поточного місцезнаходження (паспорт + чек із місцевого магазину, паспорт + квитанція за комуналку, або паспорт на фоні таблички з назвою населеного пункту).

Зазначається, що цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців. Тобто, якщо родина вже отримувала аналогічну виплату від Естонської ради у справах біженців або інших організацій, з моменту її отримання має пройти мінімум пів року.

Читайте також:

Виплата 10 000 гривень для багатодітних родин: як мешканцям Дружківської громади отримати допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!