Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У Луганській обласній військовій адміністрації розпочали процес зміни штатної структури, яка передбачає зменшення кількості керівних посад, розширення штату профільних спеціалістів та економію понад мільйон гривень щомісяця.

Про це повідомив Олексій Харченко, голова Луганської ОВА.

Оптимізація штату Луганської ОВА

За словами Олексія Харченко, в Луганській ОВА розпочали реформування обласної адміністрації. Головна мета — скоротити кількість співробітників на керівних посадах, а також оптимізувати витрати.

“Спочатку потрібно прибрати функції, а вже потім скорочувати людей“, — констатує посадовець.

Як зазначає Олексій Харченко, станом на сьогодні штатний розпис Луганської ОВА налічує 743 посади. Фактично ж в установі працює 341 людина. Безпосередньо в апараті адміністрації передбачено 118 місць, з яких зайняті 54. У 22 структурних підрозділах із 625 існуючих штатних одиниць робочими є 287.

Реформа не призведе до зменшення загальної чисельності працівників після оновлення структури. Головні зміни стосуватимуться перерозподілу посад між керівною та виконавчою ланками:

• кількість керівних посад категорії “Б” зменшать із 224 до 170;
• кількість фахівців категорії “В” збільшать із 466 до 522;
• 51 посаду недержавної служби збережуть без змін.

Переформатування штату матиме прямий фінансовий результат. Оптимізація дозволить зберігати близько 1,3 мільйона гривень кожного місяця. До кінця року загальна сума економії має скласти 9,2 мільйона гривень.

Читайте також:

Хто увійшов до молодіжної ради Бахмута: оприлюднено новий склад на 2026-2028 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни затвердили зміни до постанови № 61-1, яка передбачала створення міжвідомчої комісії, що мала виїжджати на огляд зруйнованих і пошкоджених будинків. Вона мала запрацювати і в Бахмуті, куди окупанти не дають доступу цивільним. Відтепер процедуру огляду житла росіяни проводитимуть нібито без виїзду комісії на місцевість.

Про це повідомив олексій муратов, голова регіонального виконавчого комітету партії “єдина росія” в “днр”.

Соціальна “підтримка” населення на ТОТ

За словами олексія муратова, в “днр” оновили порядок оформлення виплат за житло у зоні бойових дій. Відтепер всі заходи соціальної підтримки “призначатимуть” дистанційно, без виїзду спеціалістів на місце.

“Тепер заходи соціальної підтримки будуть призначатися без виїзду на місце, щоб не піддавати ризику ні вас, ні співробітників мінсоц і кадастру“, — повідомив представник окупаційної структури.

Муратов додав, що “має” прийняти список міст для реалізації програми, при цьому сам перелік населених пунктів “подали” на розгляд на основі повідомлень від людей у чаті. Конкретні населені пункти нібито опублікують згодом на цьому тижні.

Крім того, представник путінської партії заявив, що на ТОТ “впроваджують” нові канали для збору інформації, які запрацюють вже у липні 2026 року. Саме тоді, за його словами, можна буде подавати документи на отримання соціальної “підтримки” за житло у зоні бойових дій.

“Також по подачі документів через мфц і держпослуги ці зміни прийняті“, — додає муратов.

Нагадаємо, що російські представники ще у грудні 2025 року анонсували створення “комісій” для огляду зруйнованого житла у Бахмуті, Селидовому та Покровську за постановою №61-1. Однак цей механізм на практиці не працює: жителі зазначають, що обстеження майна не проводять навіть в Авдіївці та Мар’їнці. Доступ до Бахмута залишається повністю закритим для цивільних комісій, у місті перебувають виключно російські військові та представники російських медіа.

Зазначимо, що внаслідок російського вторгнення у Бахмуті було зруйновано 99% житлових будинків. Російська армія окупувала місто весною 2023 року, з того часу періодично лунають обіцянки про “відновлення” міста. Однак, наразі Бахмут виконує роль військової бази для росіян.

Читайте також:

У “днр” заявили про затвердження механізму оцінки знищених будинків у Бахмуті: що про це кажуть люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!