Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Російська окупаційна влада Донеччини заявила про нібито запуск програми переселення мешканців українських міст, які залишаються під контролем України. Йдеться про Краматорськ, Слов’янськ, Дружківку та Добропілля, що перебувають під загрозою російських обстрілів. Людей закликають виїжджати до окупованого Донецька, де їм нібито обіцяють тимчасове розміщення, житло та компенсаційні виплати.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA з посиланням на заяви представників російської окупаційної влади.

Росіяни пропонують мешканцям українських міст переселятися до окупованого Донецька

Штаб оборони “днр” запустив так звану “програму для мешканців окупованих міст “днр”. Окупованими росіяни вважають території, які перебувають під контролем України. Ця програма передбачена для Краматорська, Словʼянська, Добропілля і Дружківки. Окупанти пропонують мешканцям цих міст переїжджати до Донецька і при цьому погрожують погіршенням ситуації.

“Жителі Краматорська, Слов’янська, Добропілля та Дружківки! Шукайте будь-які способи переїзду до Донецька. Далі буде лише гірше”, — звертається до українців штаб оборони “днр”.

Про можливість переселитися в окупований Донецьк заявив і ватажок “днр” денис пушилін. За його словами, українці можуть дістатися Донецька, виїхавши через треті країни до росії, а потім на ТОТ. У Донецьку людям, нібито, пропонуватимуть розміщення у пунктах тимчасового перебування, а потім і повноцінне житло та компенсаційні виплати.

Водночас підтверджень того, що окупаційна адміністрація зможе забезпечити всіх охочих обіцяним житлом і виплатами, і безпекою немає. Зокрема, житлове питання залишається невирішеним для частини людей, яких росія вивезла на окуповану територію ще у 2022–2023 роках. Наприклад, у Харцизьку люди вимушені жити в будівлі басейну четвертий рік. І рішення житлового питання окупаційна влада не пропонує.

Зазначимо, що міста, мешканців яких росіяни закликають переселятися на окуповану ними територію, продовжують зазнавати російських обстрілів. Російські атаки призводили до загибелі й поранення цивільних, руйнування житлових будинків та пошкодження інфраструктури. Так, минулого тижня, росіяни вдарили по рейсовому автобусу в Краматорську, внаслідок удару загинуло близько 30 людей.

Наразі на підконтрольній Україні території Донеччини тривають евакуаційні заходи. Для отримання допомоги з евакуацією мешканці Донеччини можуть звернутися на цілодобову гарячу лінію обласного контактного центру за номером 0 800 500 121 або на загальнодержавну гарячу лінію 1548.

Читайте також:

Начальник Луганської ОВА заявив про приховану мобілізацію в рф: чисельність армії збільшили на 15,5 тисячі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Протягом 13 жовтня та в ніч на 14 жовтня українські військові завдали нових ударів по об’єктах російської армії на тимчасово окупованій території Донеччини. Під приціл Сил оборони потрапили місце запуску ворожих безпілотників та два склади забезпечення.

Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

Удар по базі безпілотників біля Донецька

Локацію в районі окупованого Донецька, яку загарбники використовують для запуску дронів, українські військові атакували вже не вперше. Зазначається, що протягом кінця вересня та першої половини жовтня 2026 року Сили оборони завдавали цілеспрямованих ударів по цьому об’єкту щонайменше дев’ять разів — 23, 27 та 28 вересня, а також 1, 3, 4, 5, 7 і 9 жовтня.

Окрім бази безпілотників, цілями українських захисників стали об’єкти логістики противника. Згідно з повідомленням Генштабу, військові успішно уразили склади матеріально-технічних засобів армії рф. Вони розташовувалися в районах населених пунктів Попова Балка та Гірник на тимчасово окупованій частині Донецької області.

Читайте також:

На Донеччині фіксується загострення на Покровському та Слов’янському напрямках — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!