Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.

Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: що відомо

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.

Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.

Інші видатки в новому бюджеті

Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:

На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:

• 251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
• 133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
• 24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
• 42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона  домогосподарств;
• 9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.

У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:

• 183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
• 14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
• 6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
• 2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
• 15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.

На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.

Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:

• 191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
• 15,1 мільярда гривень на централізовані закупівлі ліків (онко, орфанні, серцево-судинні препарати, ендопротези);
• 10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
• 18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.

Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.

Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:

• 18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
• 15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
• 4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
• 1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
• 0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.

На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.

Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.

Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.

Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

• мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
• загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).

Читайте також:

• “Понад половину вступників — це бахмутяни”: як пройшла вступна кампанія-2025 у Бахмутському педколеджі
• 3 тис. доларів на власну справу: Fight For Right оголосила грантовий конкурс для ветеранок
• Медсестринський догляд і притулки для маломобільних: Уряд анонсував нові проєкти підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство освіти і науки України змінило строки проведення вступної кампанії до аспірантури. Рішення ухвалили для того, щоб надати вступникам більше часу на подання заяв та проходження необхідних вступних випробувань.

Про це повідомили в МОН.

Нові дати основної вступної кампанії до аспірантури

Згідно з оновленим графіком, процес вступу на бюджетні та контрактні місця передбачає такі часові межі:

• подання заяв для участі у конкурсному доборі та реєстрація на іспит зі спеціальності триватиме до 18:00 7 вересня;
• вступні іспити зі спеціальності та інші передбачені закладами освіти оцінювання пройдуть у період з 8 до 21 вересня;
• надання рекомендацій до зарахування розпочнеться з 22 вересня;
• оновлення списків рекомендованих на бюджетні місця відбудеться до 26 вересня, це передбачено для випадків, коли окремі вступники не виконають вимог до зарахування;
• зарахування вступників, які отримали рекомендації та виконали всі вимоги, завершиться до 28 вересня.

Умови додаткового набору

Заклади вищої освіти мають право проводити додатковий набір студентів до аспірантури. Це стосується виключно контрактних місць за заочною або вечірньою формами здобуття освіти. Такий набір може розпочатися не раніше 29 вересня, а точні строки кожен заклад освіти визначає самостійно у своїх правилах прийому. Процес зарахування на ці місця має відбутися не пізніше ніж через 15 днів після завершення реєстрації заяв, але кінцевий термін встановлено до 15 жовтня.

Результати загальнодержавних випробувань Основна сесія іспитів “ЄВІ” та “ЄВВ” для вступників в аспірантуру відбулася в липні. Результати цих випробувань за шкалою від 100 до 200 балів будуть доступні до 7 серпня у персональних кабінетах учасників. Додаткова сесія випробувань пройде з 24 до 28 серпня, а оголошення її результатів заплановане до 4 вересня.

Іспит зі спеціальності та додаткові оцінювання

Другим етапом відбору є вступний іспит зі спеціальності або спеціальностей для міждисциплінарної освітньо-наукової програми. Цей іспит є обов’язковим для всіх вступників, включно з особами, які мають право на спеціальні умови вступу. Результат іспиту зі спеціальності становить 60 відсотків конкурсного бала.

Заклади вищої освіти також можуть встановлювати додаткові критерії оцінювання, серед яких співбесіди, інші іспити, а також презентації дослідницьких пропозицій або наукових досягнень. Перелік та порядок проведення таких оцінювань фіксується у правилах прийому конкретного закладу освіти.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2022 року почалася битва за Бахмут, вона тривала фактично по травень 2023 року. За цей час російські війська послідовно знищували місто, так армія рф зруйнувала 99% житлових будинків. Окупаційна влада ж активно згадувала за Бахмут лише у перший час після окупації. Зараз же Бахмут фактично викреслений з інформаційного простору так званої “днр”. Замість реальних кроків з відбудови чи системної підтримки мешканців, тема Бахмута у 2026 році зводиться до згадок про виставки медалей та роздачу продуктових наборів.

Про те, як окупаційна влада змінювала риторику щодо Бахмута — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Статистика обіцянок: про що пише Пушилін

Денис Пушилін, який є головним представником окупаційної адміністрації на не непідконтрольній території Донеччини, з початку повномасштабної війни згадував Бахмут у своєму офіційному телеграм-каналі загалом 25 разів. Левова частка цих публікацій припала на період штурмів міста, а далі поступово згасала:

• у 2022 — 4 згадки;
• у 2023 — 12 згадок;
• у 2024 — 4 згадки;
• у 2025 — 4 згадки;
• у 2026 — 1 згадка.

Ця єдина згадка міста за 2026 рік була присвячена відкриттю виставки державних нагород “днр” у Санкт-Петербурзі, де серед іншого демонстрували медаль за захоплення Бахмута.

Про реальний став міста, питання розмінування чи початок будівельних робіт очільник окупаційної влади не повідомляє. Відсутність ініціатив на рівні Пушиліна може свідчити про те, що Бахмута не передається до російського уряду, а всі попередні заяви про відбудову залишилися просто словами. Так, у травні 2023 року Пушилін відвідвав Бахмут, і тоді ж заявляв, що “російське місто Артемівськ будуть відновлювати”. З моменту цієї заяви пройшло вже більше 3 років.

Натомість періодично згадки про нібито відновлення Бахмута, чи підприємств там від імені Пушиліна зявлялися у російських пропагандистських медіа, проте у себе на каналі він про це не згадує.

Імітація допомоги та відмовки: заяви Муратова

Друга за публічністю особа в окупаційній адміністрації, в інфопросторі якої фігурувало місто, це очільник місцевого осередку путінської партії Олексій Муратов у своєму офіційному каналі згадував Бахмут за весь час лише чотири рази.

У 2025 році Муратов присвятив населеному пункту два дописи, в яких пояснював, чому місцеві жителі не можуть отримати компенсації за втрачене майно. Він заявив, що спеціальні комісії не мають доступу до міста для обстеження пошкоджених будинків через небезпеку. Щоб імітувати вирішення проблеми, Муратов запропонував використовувати дрони для фіксації руйнувань, замість реальних виплат.

У 2026 році в його каналі з’явилася єдина публікація про Бахмут. У ній йдеться про передачу продуктових наборів, ліків та теплого одягу евакуйованим бахмутянам, яких розмістили в Макіївці. Жодної системної програми фінансової підтримки, забезпечення житлом чи конкретних кроків для людей, які втратили все через дії російської армії, партійний функціонер не озвучив.

Аналіз офіційних публікацій представників окупаційної адміністрації свідчить, що після завершення активної фази боїв увага до Бахмута у їхній публічній комунікації суттєво знизилася. Водночас не можна стверджувати, що місто повністю зникло з інформаційного простору окупаційної влади — окремі згадки про нього продовжують з’являтися.

Проте якщо порівняти офіційні повідомлення ватажка так званої “днр” Дениса Пушиліна за 2022–2023 роки із публікаціями 2024–2026 років, помітно, що кількість згадок і тем, пов’язаних із Бахмутом, істотно скоротилася. Водночас у проаналізованих офіційних повідомленнях за 2026 рік відсутня інформація про початок комплексної відбудови міста, відновлення житлового фонду чи реалізацію масштабних програм для його мешканців. Попри окремі заяви про відновлення Бахмута, які періодично поширюють російські посадовці та пропагандистські медіа, у відкритих офіційних повідомленнях, проаналізованих редакцією, відсутні відомості, які б підтверджували практичну реалізацію таких заяв.

Читайте також:

Як колишній посадовець Донецької ОДА став “мером” окупованого Донецька: досьє на Олексія Кулемзіна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!